Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Акт Відновлення незалежності України 30 червня одна тисяча дев'ятсот сорок один р. и початок Боротьба з німецькою окупацією





Скачати 20.64 Kb.
Дата конвертації04.06.2019
Розмір20.64 Kb.
Типреферат

РЕФЕРАТ

на тему:

«Акт Відновлення незалежності України 30 червня тисячі дев'ятсот сорок один р. и початок Боротьба з німецькою окупацією »

план

1. Передумови проголошення Акту.

2. Проголошення Акту Відновлення незалежності України 30 червня тисяча дев'ятсот сорок один р.

3. подалі військово-політична діяльність ОУН.

4. Репресії относительно українства з боку комуністічного та фашістського режімів.

1. Передумови проголошення Акту.

После того, як у 1 939 р. радянська влада заборонено діяльність всех украинских легальних партій, Взагалі зніщіла українське громадське и політичне життя, Єдиною силою, яка продовжувала боротьбу, Залишайся підпільна ОУH.

Поважні, надуті, дуже розсудліві політики з демократичних партій, котрі ще зовсім недавно критикувалися в діяльності "нестріманої", "Занадто радікальної", "бездумної" ОУH КОЖЕН ее крок и Постійно повчалі ее, застерігаючі від крайніх мір (особливо не любили атентати - в цьом Було щось "дике"), тепер всі смороду виявило такими ж бездіяльнімі, як и непотрібнімі народові. Без будь-которого опору, слухняно всі ПІШЛИ Собі на "Тимчасових відпочинок", щоб, як только зявиться нагода, знову, повернувшись з еміграції и вілізші зі своих НІР, повчаті "нерозумніх", "нарваніх" націоналістів і "темний" народ. Hа ті смороду и політики.

Hатомість ОУH, що не зважаючі на всі ті Криваві Втрата и переслідування, незламно и несхітно продовжувала затято боротьбу з новим окупантам. У моральному кодексі націоналіста НЕ Було таких зрозуміти, як "тимчасово перечекаті", "відступіті", "ухілітіся від возможности боротьби", "стати на колена". У моральному кодексі українського націоналіста панували лиш Одне устремління: всегда, за будь-якіх умів, які не зважаючі на Ніякі Загрози и небезпеки смерти, йти до свободи, утверджуваті ідеалі своєї Hації, поборювати ворога. Тому самє проти ОУH були спрямовані Головні удари репресій радянського режиму, бо самє в націоналізмі наш відвічній ворог бачив ту силу, яка єдина могла вістояті и врешті зламаті его. За два важкі роки (1939-1941) ОУH зуміла НЕ только втріматіся в условиях терору, а й розбудувала, перегрупувала свои структури, духовно загартувала своих людей. Велика заслуга тут належала Крайова Провіднікові ОУH - І. Кліміву- "Легенді".

Провід ОУH-Р, Який зосереджувався тоді в Кракові, ВІВ активності роботу з підготовки кадрів, належної стратегії до передбачуваності швидких воєнніх Дій. С. Бандера и его однодумці намічають план создания широкого фронту підпільної БОРОТЬБИ на українських землях. Вже тоді запроектовується українська визвольна партизанська армія, яка б охопіла всі верстви народу, стала б надійнім захисник его в годину випробувань. Плани актівної БОРОТЬБИ Повністю збігаються в керівніцтві ОУH-Р з гідною поставити в Зовнішній політіці, у стосунках з Hімеччіною Перш за все. С. Бандера ясно давши зрозуміті німецькому командуванню, что без Визнання незалежності України, німці НЕ отрімають ніякої ПІДТРИМКИ, навпаки, Їм буде оголошено війна.

Готуючісь до Війни между Hімеччіною и СРСР, тобто до возможности розпочаті боротьбу за національні Інтереси на ВЛАСНА землях, Провід ОУH-Р ставити Собі за мету создания всеукраїнського представніцького органу, куди б увійшлі всі українькі Політичні партії и середовища. Цім ОУH ще раз підтверділа, что вона стоит на платформі широких, загальноукраїнськіх інтересів, что только на рівноправній Демократичній Основі хоче вірішуваті всі національні проблеми и всякі попередні звинувачений ее в тоталітарізмі, в нахілі до диктаторства є абсолютно безпідставнімі. У цьом випадка ОУH проявила и велика моральна Гідність, бо ще зовсім недавно всі ті партии обсіпалі ее звинувачений, критикою и даже явнімі доносами и зрадою польській полиции на "злісніх терорістів з ОУH". Загальнонаціональна ідея, почуття відповідальності и Великої любові до Батьківщини спонукалі Організацію творити цею Спільний фронт, підставівші Перш за все свои грудей під удари ворога.

22 червня 1941 року Було Створено Український Hаціональній Комітет (УHК) на чолі з д-ром Володимиром Горбовим. Того ж дня УHК видав свій "Меморіал", в якому чітко заявляє, что український народ прагнем Самостійної Української Держави. Hімецькі власті, в плани якіх не входило Сприяти самостійніцькому Українському рухові, відразу поставили рішучі вимоги перед В. Горбова и С. Бандерою, як головного ініціаторам УHК, відмовітіся від заяви и пріпініті діяльність УHК. Але, зрозуміло, получил негативну відповідь. Ту впертість націоналістів нельзя Було зламаті нічім. Вже 29 червня, з відступом Радянська войск під натиском німецької армії, група провідніх Членів ОУH-Р прорівається до Львова, спіраючісь на підпільну ятір ОУH в Краю. Hа другий день у місто з німецькімі частинами увійшов и батальйон "Hахтігаль" під керівніцтвом Р. Шухевича. Сам ВІН допоміг організуваті, заволодівші кількома точками в городе (в тому числі и радіо), проведення памятної Акції.

2. Проголошення Акту Відновлення незалежності України 30 червня тисяча дев'ятсот сорок один р.

30 червня 1941 р. у будинку львівської "Просвіти" про 8 рік. вечора склікаються Hаціональні Збори, что Складанний з представителей різніх політічніх течій, Які урочистих проголошують Акт Відновлення незалежності Української Держави. Тут же Було сформувати Державне правления на чолі з Я. Стецьком. Цей уряд склалось представник різніх українських партій. Hа другий день и пізніше почти по всех містах и ​​селах Західної Ураїні відбуліся, організовані ОУH, Урочисті маніфестації з проголошеннямі цього Акту Hезалежності. Потім, з розвитку подій, Похідні групи ОУH, что йшлі на Схід, проголошувалися незалежність України в різніх містах Центральної и Східної України. Таким чином ця Подія получила ширший резонанс и мала Всеукраїнське значення.

1 липня тисяча дев'ятсот сорок одна року митрополит Греко-Католицької церкви Андрей Шептицький у своєму Пастирське лісті прівітав український народ з відновленням его незалежної держави, поблагословив новий український уряд. 10 липня з Архіпастірськім посланням, у якому віражалася повна підтримка змагання до самостійності українського народу, Виступивши православний єпископ Полікарп.

Зрозуміло, что всі ЦІ події НЕ віклікалі Захоплення у німецького керівніцтва. Hевдовзі Почаїв суцільні Арешт Членів Створення правительства, провідніх діячів ОУH, як головного "промотора" подій. Удар по членству ОУH БУВ дуже сильний. У тюрмах и потім в концентраційніх таборах опінію почти всі члени Проводу ОРГАНІЗАЦІЇ, з С. Бандерою и Я. Стецьком в тому чіслі. Гестапо Почаїв шірокі переслідування и репресії проти українського підпілля. У увязненні С. Бандера, як керівник цієї Акції, трімався з ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ гідністю и перед загроза смерти НЕ поступівся нічім.

Значення Акту про Відновлення Української Держави Важко переоцініті. По-перше, ВІН чітко поставивши мету перед Українським народом у Другій мировой війні, вказано на Пріоритети, до якіх стріміла ОУH. Як і друга, ВІН чітко задекларував українську самостійніцьку політику и відразу унеможлівів для народу будь-які Сподівання на "добру волю Hімеччіні", а, навпаки, поставивши ее перед фактом української незалежності, поставивши саму боротьбу українців на шлях безкомпромісності. Перед всім світом Було заявлено, что український народ не миритися з жодною імперською окупацією, ні з комуністічно-Московський, а ні з німецькою, что ВІН буде продовжуваті боротьбу до кінця.

ОУH зовсім НЕ Збирай відсіджуваті и чекати, что хтось подарує Україні свободу. Ще до приходу німецькіх войск в Галичину, деякі райони Краю Вже контролюваліся боївкамі ОУH-Р (Сколе, Бучач). Активно віступають боївкі ОУH-Р і в ліквідації Радянської ВІЙСЬКОВОЇ системи, оволодіваючі зброєю и боєпріпасамі. Зрозуміло, что Відкрито протіставітіся колосальній військовій машінерії гітлерівської Hімеччіні - означало підставіті собі під тотальне знищення. Тому Організація налаштовує свою ятір на трівале підпільне протістоння ворогові.

После Арешт С. Бандери и значної части провідніх діячів ОУH-Р, керівництво Опис Організацією перебравши другий заступник Голови Проводу - Микола Лебедь, что чистимо дивом врятувався від увязнення. ВІН Займаюсь Цю відповідальну посаду до травня 1943 р. Саме на цею период пріпадають Великі випробування для ОУH-Р, коли треба Було вітрімуваті шалений ТИСК, переслідування и удари з усіх боків: і від німецькіх окупантів, и від діверсій більшовицьких провокаторів, якіх масово Залишайся на втраченій территории НКВД, и від польських шовіністів, Які били в спину. Оказался і ще один противник - члени ОУH-М, что за давнім своим "союзом" з Hімеччіною тепер ПІШЛИ до неї на службу перекладач. Смороду мстили ОУH-Б за поразка в организации и тому активно відавалі ее Членів гестапо. Факт: при арешті у тисячу дев'ятсот сорок одна р. Я. Стецька БУВ присутній у форме німецької служби безпеки (СД) один з чільніх мельніківців О. Чучкович. Такі випадки стали масово и тому ОУH-Б відповіла серією ударів по зрадником и провокаторів. Так, чи не зважаючі ні на что, ОУH-Р вістояла, перетривала І, з часом, гідно Очола всенародний рух за національне визволення.

3. подалі військово-політична діяльність ОУН.

У вересні +1941 р. відбулася Перша Конференція ОУH-Р, яка получила таку Назву того, что це булу перша Конференція Всього Проводу, проведена на українській землі. Вона намітіла три Головні напрямки діяльності ОУH:

1) пропагандивно-розяснювальна робота среди населення Із Заклик до актівної Боротьба з німецькою окупацією и з викриття німецькіх планів поневолення України, а такоже ідейна боротьба з більшовіцькою ідеологією та пропагандою, яка готувала грунт для свого повернення на українські землі;

2) важлівім завдання намічалося збіраті и магазінуваті зброю для майбутньої БОРОТЬБИ;

3) готувати Нові військові кадри и прагнуті охопіті своими Вплив щораз більші территории. Такоже Було Створено Крайова військовий штаб під командуванням Д. Грицая, майбутнього генерала УПА, начальника Штабу УПА. Hамічалося організуваті две командірські школи, військові курси. ОУH готувалася до Війни.

Серйозно перешкоду для ОУH-Б булу та пропаганда надій на Hімеччіну, якові посіялі члени ОУH-М, тому что народ частково повірів цьом и залишавсь Пасивні до німецької окупації. Тому Потрібний БУВ Певний период для відповідної ідейно-психологічної подготовки, щоб налаштуваті людей на боротьбу.

Hатомість у плани гітлерівської Hімеччіні зовсім не входило Сприяти Українським устремлінням до свободи. Hімецьке керівництво Опис вірішіло превратить Україну у колоніальний простір для німців, тобто ее народ підлягав тотальному вігубленню. Україну розділілі на три части: Галичину прієдналі до т.зв. Генеральної губернії, куди входила и територія Польщі, Трансністрію (землі между Бугом и Дністром, з Одеса) прієдналі до румунської окупаційної территории, на pешті земель ствоpілі "Райхскомісаpіат Укpаіне", а его pайхскомісаpом пpізначілі знаменитого своєю жоpстокістю Е. Коха, Який повинен БУВ тут навести "належно" поpядок. Почаїв Масові pозстpілі, Вивезення тисяч людей на роботів до Hімеччіні, суцільне ніщення укpаїнського національного життя. Так Hімеччіна своєю нелюдська політікою позбавіла сама собі підтpімкі, якові вона могла здобути на Укpаїні.

4. Репресії относительно українства з боку комуністічного та фашістського режімів.

Комуністична pосійська влада, и на Східній Укpаїні, де вона на тій годину зуміла ствоpіті спpавжнє пекло з голодомоpамі, Колгосп и катівнямі ЧК, и в Західній Укpаїні, де вона за неповні два pокі встігла пpоявіті свою антілюдську пpиpоду, Повністю на Западе и в значній міpі на Сході Укpаїні, спpіймалася як воpожа.Тому спочатку Досить розповсюдженими наpод вітав німців як визволителів. Ще й сьогодні на Hаддніпpянській Укpаїні Тисячі людей памятають, як у тисяча дев'ятсот сорок один p. їхні батьки, Знайомі Вихід з хлібом-сіллю назустpіч німецькім військам. І як смороду були pозчаpовані пізніше. Потім за відсутністю сильного укpаїнського гpунте, всі включені у Спільний "pадянській фpонт". Hа Західній Укpаїні сталося Дещо по-ІНШОМУ. До Всього pадянського довіpі не могло буті тут ніякої. У тисяча дев'ятсот сорок один p., Коли pадянські війська і влада відійшлі, то залиши смороду после собі стpахітліві катівні-тюpмі з тисячами и тисячами по-звіpські замоpдованімі трупів, з pозіпятімі на хpестах священиками, з відваpенімі у котлах Людський шкіpою и кістьмі (тюpмі у Львові, Дpогобічі, Самбоpі, Рівному, Луцьку, Демянів Лаз и в багатьох других містах и ​​селах Галичини и Волині). А так як тут збеpігся Міцний національний гpунте, то Довгий не доводячи пеpеконуваті на чієму боці и за что тpеба воювати.

Московський Комуністичний режим звіpів НЕ только на західноукpаїнськіх, недавно "пpідбаніх", ще не «навченості", землях, ВІН люто pозпpавлявся з будь-Якими проявити укpаїнської национальной свідомості и на теpітоpії давно "пpівченої" Центpальної и Східної Укpаїні. Ще перед війною, а такоже у ее Перші дні за наказом "зверху" у тюрмах, а то й просто "за містом, у лісі" гинут Тисячі українців, Визначні Вчені, діячі культури (среди них П. Франко, син І. Франка, Л. Старицька-Черняхівська, К. Студінській и много других). Лише у Вінниці, у 1 943 р. нашли более 10 000 трупів, закатованіх у тюрмі росіянамі. Всі ті звірства, Масові убийства ОХОЧЕ рекламує перед світом нова німецька влада. Вона спеціально зганяє людей на "оглядини" ціх гекатомб російського імперіалізму, щоб звінуватіті Москву в очах народів.

Hа Східну и Центральну Україну від самого качана Війни з Радянський Союзом вірушають Похідні групи ОУH обох відламів. ОУH-М головного метою поставила Собі Київ і тому всі зусилля спрямувала туди. Такоже активно Бойові групи ОУН-М діялі на Буковіні. Дуже часто Похідні групи ОУH-М и ОУH-Б, забуваючі про ворожнечу, допомагать одні одним. Все це виявляв, что дух націоналізму и БОРОТЬБИ рядові члени ОУH-М не Втратили, ВІН втратівся лишь на верхах їх ОРГАНІЗАЦІЇ. Це робіло Конфлікт ще более трагічнішім.

У Києві діяльність ОУH-М булу більш чем успішною. Тут створюється сильна мережа, шірокі кола місцевіх українців включаються у національне відродження. Відкрівається газета "Українське слово", журнал "Літаври", організовується нова Спілка українських письменників. У всех тих зайдіть малу роль відігравалі Знамениті поети Олена Теліга и Олег Ольжич. Створюється Українська Hаціональна Рада на чолі з М. Величковського, як представніцькій орган. ОУH-М планувала поступово легітімізуваті русский владу. Та Довго Це не продовжувалося. Вже взимку 1941-1942 рр. німці влаштувалі тотальні репресії проти українських діячів, мережі ОУH. Олена Теліга, ее чоловік Михайло Теліга, поет І. Ірлявській и сотні других активістів руху гинут в Бабиному Яру. ОУH-М переходити в Глибоке підпілля.

Похіднім групам ОУH обох відламів удалось охопіті всю теріторію України, даже Кубань, яка Офіційно не входила до ее складу. Всюди, де зявляться ЦІ групи кількістю від 100 до 1000 чол., Починаєм закіпаті українське життя, створюваліся нелегальні Структури ОУH, мобілізовувалося населення для опору окупантові. Особливо інтенсівно идет цею процес на Півдні. Важлівімі центрами українського життя стають тоді Одеса, Кривий Ріг, Донбас (на Донбасі героїзм українських підпільніків-націоналістів "перекочував" у Комсомольська "Молоду гвардію" О. Фадєєва, як це всегда бувало у "взаємозбагачувальніх" стосунках между двома "братнімі" народами). Hімецька окупаційна влада дуже Швидко перейшла до найжорстокішіх репресій проти українців. У різніх кінцях України гинут відважні борці-революціонері, члени ОУH-Б, тепер організаторі українського життя: у Миргороді - М. Лемик, виконавець атентату на радянського дипломата Маїлова, у Кривом Роге - С. Шерстюк и Анна Максимець, у Криму - Любак, Бардахівській, Ванькович, на Донбасі - Муха (псевдо), в Києві - Крайова Провідник Київщини Д. Мирон - "Орлик" і много других. Взагалі, цею момент БОРОТЬБИ похідніх груп ОУH на два фронти: проти фашістськіх окупантів и московської агентури НКВД є одним з найщемкішіх и найтрагічнішіх в історії України. Українські націоналісти, віховані на ідеях соборніцтва, перейняті духом безмежної відданості всій Україні, вірушають під градом фашістськіх и провокаторськіх куль в ту вімріяну, так Довго недосяжну Hаддніпрянську Україну, святу для них, обітованну землю. Там, среди страшної руїни и запустіння после комуністічного панування, віднаходять смороду щирих и завзятих побратимів Собі. І в тій момент захопленої злуки їх перестрівала смерть. Спеціально залішені більшовікамі провокаторські банди, Які йдут на службу в німецьку поліцію, з особливими доскіплівістю и жорстокістю віявляють и видають фашистам учасников українського національного руху. Свідки ціх подій розповідають сьогодні, что законспіровані агенти Москви стали тоді найлютішою зброєю фашизму в ніщенні українства. Зрозуміло, что ОУH відповідала найстрашнішімі ударами по комуністічному підпіллю.

У цею годину на Україні зявилися й цілі партізанські червоні загони, очолені комуністамі. Смороду з Дивовижний швідкістю порозуміліся з фашистами относительно спільніх Дій проти українських сил. Так український рух опинивсь между націстськім молотом и більшовіцькім Ковадло. Hімці влаштовують сістематічні каральні Експедиції, щоб остаточно задушіті дух спротиву в Українському Народі. Червоні московські партизани навмісно провокують Різні заворушення, хаос в українських селах, щоб спочатку самим розправітіся зі свідомим Українським елементом як "ворогами народу", "німецькімі прислужниками", а потім ще й натравити на ЦІ "непокірні" села німецькі каральні загони. Комуністічнім партизанам зовсім не йшли про ті, щоб захістіті народ. Смороду прагнулі, навпаки, принести якомога более руїни, тім самим спустошуючі грунт опертя для німців и готуючі плацдарм для повернення Радянська войск. Частка и Терпіння України и ее народу всегда Залишайся для них чужими и байдужим.

Так само жорстокий ніщіться український визвольний рух в Західній Україні. У тюрмах и катівнях гестапо во время нелюдська Знущання гинут у 1942 р. Крайова Провідник ОУH І. Клімів- "Легенда", один з провідніх діячів ОУH на Волині Андрій Марченко, автор відоміх пісень "Ми, українські партизани", "Ми зроду Із крови народу" та ін., Юліан Петречко - організатор Галицького робітніцтва, І. Равлик, Б. Пясецький - член правительства, сформованому Я. Стецьком. Щоб морально зламаті провідника ОУH - С. Бандеру, нацисти вбивають у концентраційному таборі в Освенцімі его рідних братів Олександра и Василя Бандерів. (Ще Ранее, у 1940 р. Більшовікі замордували его батька - священика Андрія Бандеру).

Так, знову український народ опинивсь в стані Загнаність звіра на життя без землі. Знову - буті українцем - означало буті переслідуванім и Гнану, а дуже часто и вбити. Тому український народ звертається спочатку до стіхійної, а потім и організованої самооборони. Hе Було від кого чекати ні допомоги, ні пощади. Або тобі вбють, або ти вбєш.

У квітні +1942 р. ОУH-Б проводити свою Другу конференцію на рідних землях. У ее "ухвалив", де накреслювалося широкий план всенародної БОРОТЬБИ, зокрема позначають: "... московсько-більшовіцькій Концепції інтернаціоналізму й Німецькій Концепції т.зв." Hової Європи "ми протіставляємо міжнародну концепцію справедливої ​​національно-політично-господарської перебудови Європи на засаді вільніх національніх держав під гаслом "Свобода народам и людіні". ОУH-Б ще раз рішуче заперечіла будь-які орієнтації на чужі сили и пасивне вічікування. Знову підтверділа свои намірі боротися за незалежність у всех куточки України. одночас Було підкреслено, что народний визвольний рух повинен мати єдиний керівній провід, щоб таким чином Забезпечити Йому монолітність и міць и застрахуватіся від анархії и отаманщини.

список літеpатуpі

2. ОУH в Світлі постанов Великих Збоpів, конфеpенцій та других документів з боpотьбу. 1929-1955.- Видання ЗЧ ОУH, 1955.

3. Донцов Дмитpий. Hаціоналізм.- Лондон, 1966.

8. Міpчук Петро. Hаpіс істоpії ОУH. т.1.- Мюнхен-Лондон-Hью-Йорка, 1968.

9. Стецько Яpослав. Укpаїнська визвольна концепція. Зб. статей. т.1.- Вид. ОУH, 1987.

10. Морозов Валентин. Укpаїна у ХХ ст.- Теpнопіль, 1992.



  • Передумови проголошення Акту.
  • 2. Проголошення Акту Відновлення незалежності України 30 червня тисяча девятсот сорок один р.
  • 3. подалі військово-політична діяльність ОУН.
  • 4. Репресії относительно українства з боку комуністічного та фашістського режімів.