Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Берлінська операція





Скачати 16.18 Kb.
Дата конвертації04.05.2019
Розмір16.18 Kb.
Типреферат

Берлінська Операція

Реферат з історії учня 11 класу "А" середньої школи №1082 Перовського р-ну м Москви Горнова Михайла

15.12.1994 р

Берлінська операція стала завершальною стратегич. наступати. операцією, проведеною сов. військами 16 апр.- 8 травня 1945 року з метою розгрому угруповання німецько-фашистських. військ, що оборонялася на берлінському напрямку, оволодіння Берліном і виходу на р. Ельба на з'єднання з військами союзників. Навесні 1945 року на тер. фашистських. Німеччини вели бойові дії озброєння. сили Рад. Союзу, США, Великобританії і Франції. Сов. Армія перебувала в 60 км від Берліна, а передові частини амер.-англ. військ вийшли на Ельбу в 100-120 км від столиці Німеччини. Гл. сили німецько-фашистських. військ і раніше були зосереджені проти Рад. Армії (214 дивізій і 14 бригад). У той же час проти амер.-англ. військ діяло 60 слабо укомплектованих нем.-фашистських. дивізій. На берлінському напрямку займали оборону війська груп армій "Вісла" (3-я ТА, 9-я А; генерал-полк. Г.Хейнріці) і "Центр" (4-я ТА, 17-я А; генерал-фельдм . Ф.Шернер), що включали 48 Пех., 6 танк. і 9 моторізов. дивізій, 37 отд. Пех. полків, 98 отд. Пех. батальйонів, а також велика кількість отд. арт. і спец. частин і з'єднань (всього 1 млн. чол., 10400 гармат і мінометів, 1500 танків і штурмових гармат і 3300 бойових літаків). У р-ні Берліна перебувало до 2 тис. Бойових літаків і ок. 600 зен. знарядь. В тилу груп армій "Вісла" і "Центр" спішно формувалися стратегич. резерви в складі 8 дивізій. У самому Берліні створювалося св. 200 батальйонів фольксштурма, а загальна чисельність гарнізону перевищувала 200 тис. Чол. Оборона нем.-фашистських. військ на берлінському напрямку була глибокою, щільно зайнятої військами. Вона включала Одерської-нейсенского кордон глиб. 20-40 км, мав 3 смуги і берлінський оборонить. р-н, що включав 3 кільцевих обводу - зовнішній, внутрішній і міський. Для зручності управління військами місто було розбито на 9 секторів. Найбільш ретельно готувався центр. сектор, к-рий охоплював осн. держ. і адм. установи, в т. ч. рейхстаг і імперську канцелярію. Все оборонить. позиції з'єднувалися між собою ходами повідомлення. Для таємного маневру силами і засобами широко використовувалося метро. У інж. відношенні особливо сильно була підготовлена ​​оборона перед Кюстрінского плацдармом і на котбусском напрямку, де зосереджувалися найбільш сильні угрупування військ. Верховне головнокомандування Вермахту планувало за всяку ціну утримати оборону на В., стримати наступ Рад. Армії, а тим часом спробувати укласти сепаратний мир з США і Великобританією.

Сов. ВГК, готуючись до штурму Берліна, суворо виходило з узгодженою і проголошеної країнами антигітлерівської коаліції політики беззастережної капітуляції фашистської. Німеччині. Для проведення операції залучалися війська 2-го Білорус. (19-я, 2-я Ударна, 65-а, 70-а і 49-я А, 4-я ВА, 1-й, 8-й і 3-й гвард. Тк, 8-й мк, 3 й гвард. кк; Маршал Рад. Союзу К.К.Рокоссовский), 1-го Білорус. (61-я А, 1-я А Війська Польського, 47-а, 3-я Ударна, 5-я Ударна, 8-а гвард., 69-а, 33-тя і 3-я А, 2-я і 1-я гвард. тА, 16-я і 18-я ВА, 9-й і 11-й тк, 7-й і 2-й гвард. кк; Маршал Рад. Союзу Г. К. Жуков) і 1-го укр. (3-я, 13-я і 5-я гвард. А, 2-я А Війська Польського, 52-я і 28-я А, 3-тя і 4-я гвард. ТА, 2-я ВА, 25- й і 4-й гвард. тк, 7-й гвард. мк, 1-й гвард. кк; Маршал Рад. Союзу І. С. Конєв) фронтів (всього 2,5 млн. чол., 41600 гармат і мінометів, 6250 танків і САУ, 7500 літаків), а також частина сил Балт. флоту (адм. В.Ф.Трібуц), Дніпровська воєн. флотилія (контр-адм. В.В.Грігорьев), три корпуси ППО країни. Задумом сов. командування передбачалося потужними ударами військ трьох фронтів прорвати оборону пр-ка по Одеру і Нейсе, оточити осн. угруповання німецько-фашистських. військ на берлінському напрямку, одноврем. розчленувати її на дек. частин і знищити, в подальшому вийти на Ельбу. Війська 1-го Білорус. фр. наносили гл. удар з Кюстрінского плацдарму 47-й А, 3-й (з 9-м тк) і 5-й Ударних, 8-й гвард. А. В 1-й день передбачалося прорвати 1-ю та 2-ю смуги оборони і забезпечити введення в бій 1-й (з 11-м тк) і 2-й гвард. ТА (після оволодіння кількох родів арміями опорними пунктами на Зеловскіх висотах). На 6-й день операції осн. угруповання фронту мала опанувати Берлін. Допоміжні. удари планувалося завдати північніше Кюстрина силами 61-А та 1-й А Війська Польського, південніше - силами 69-й, 33-й А і 2-го гвард. кк. 2-й ешелон становила 3-тя А. Атаку піхоти і танків намічалося провести в нічний час; для освітлення місцевості під час атаки було підготовлено 143 прожектора.

1-й Укр. фр. гл. удар наносив силами трьох загальновійськових (3-я гвард. з 25-м тк, 13-а, 5-а гвард. з 4-м гвард. тк) і двох танк. (3-я і 4-я гвард.) Армій. Загальновійськові армії повинні були форсувати Нейсе, прорвати оборону ворога і з рубежу р. Шпрее забезпечити введення в бій на 2-й день операції танк. армій, до-рим потрібно було діяти в напрямках на Бранденбург, Ратенов, Дессау, а одним танк. корпусом 3-й гвард. ТА - на Берлін з Ю. Одноврем. з цим команд. фронтом передбачав введення передових загонів корпусів 1-го ешелону танк. армій в 1-й день з завданням спільно з піхотою завершити прорив гол. смуги оборони пр-ка і захопити плацдарм на річці Шпрее. На 5-й день операції танк. арміям належало вийти в р-н в 30-35 км на південний захід від Берліна. Частиною сил осн. угруповання планувалося завдати удару по Берліну з Ю. На напрямі гол. удару передбачалося використовувати також 2-й ешелон фронту - 28-ю і 31-ю А, к-які повинні були прибути до 20-22 квіт. Допоміжні. удар намічалося нанести силами 2-й А Війська Польського совм. з 1-м пол. тк і частиною сил 52-А з 7-м гвард. мк в загальному напрямку на Дрезден. Резерв фронту (1-й гвард. Кк) призначався для використання в смузі 52-ї А.

2-й Білорус. фр. гл. удар наносив силами 65-й, 70-й і 49-й А, 1-го, 8-го і 3-го гвард. тк, 8-го мк, 3-го гвард. кк в загальному напрямку на Нёйстерліц. Протягом перших 5 днів з'єднання ударного угруповання повинні були форсувати обидва русла Одера, прорвати Одерський оборонить. рубіж, розвивати наступ в північно-зап. і зап. напрямках і відсікти від Берліна осн. сили ньому. 3-й ТА. Війська 19-й і головні сили 2-ї ударної А повинні були утримувати зайняті рубежі.

Балт. флот отримав завдання прикрити Примор'я. фланг 2-го Білорус. фр., забезпечивши блокаду курляндской угруповання пр-ка, і порушувати його мор. комунікації. Діяла в смузі 1-го Білорус. фр. Дніпровська воєн. флотилія повинна була сприяти військам 5-ї ударної і 8-й гвард. А в переправі через Одер і прориві ворожої оборони на кюстрінський плацдарм, а 33-й А - в р-ні Фюрстенберга і забезпечити протимінний оборону водних шляхів. Осн. зусилля авіації зосереджувалися на напрямах гл. ударів фронтів. Передуватиме. авіація. підготовка повинна була проводиться протягом трьох ночей тільки в смузі 1-го Білорус. фр.

Одновремен. з настанням на головному, берлінському, напрямку планувалися наступ. операції і на півд. крилі радянсько-нім. фронту (4-й, 2-й і 3-й Укр. фр.). На початок наступу фронти справили великі перегрупування військ; особливо значною була перегрупування військ 2-го Білорус. фр. Розвідувально. авіація 6 раз виробляла аерофотозйомку Берліна, всіх підступів до нього і оборонить. смуг. За результатами зйомок, трофейним документам і опитуваннями полонених складалися докладні схеми, плани, карти, к-римі забезпечувалися всі командно-штабні інстанції. Інж. військами в смузі 1-го Білорус. фр. було побудовано через р. Одер 25 мостів і підготовлено 40 поромних переправ. 1-м Укр. фр. для форсування р. Нейсе було заготовлено 2440 саперних дерев'яних човнів, 750 штурмових містків і св. 1000 елементів дерев'яних мостів. У підготує. період в порівняно короткі терміни були створені запаси матеріальних засобів. Частини і з'єднання вдосконалювали навички в форсуванні водних перешкод, веденні бойових дій в місті, в лісі, вночі. Відпрацьовувалася взаємодія родів військ, особливо в умовах вуличних боїв у великому місті.

До початку Б. о. в смугах 1-го Білорус. і 1-го Укр. фр. була проведена розвідка боєм. З цією метою 14 Квітня. після 15-20 хв. вогневого нальоту на напрямку гл. удару 1-го Білорус. фр. почали діяти посилені стрілки. батальйони від дивізій перших ешелонів загальновійськових армій. На ряді ділянок були введені в бій і полки перших ешелонів. В ході дводенних боїв їм вдалося уклиниться в оборону пр-ка, а на деяких напрямках просунутися до 5 км.

За характером виконуваних завдань і результатами Б. о. ділиться на 3 етапи.

1-й етап. Прорив Одерської-нейсенского рубежу оборони пр-ка (16-19 квітня.). Війська 1-го Білорус. і 1-го Укр. фр. перейшли в наступ 16 Квітня. Протягом ночі напередодні операції в смузі 1-го Білорус. фр. діяла авіація 4-й і 16-й ВА, а після переходу військ у наступ 18-я ВА силами 4 авіакорпусів завдала удару по опорних пунктах 2-й смуги оборони пр-ка. Просунувшись на 1,5-2 км піхота і танки зустріли сильний опір ворога. Щоб прискорити просування військ, команд. фронтом в перший же день ввів в бій танк. і механізовані корпуси 1-й і 2-й гвард. ТА. Однак вони втягнулися в запеклі бої і не змогли відірватися від піхоти. Військам фронту довелося послідовно проривати неск. смуг оборони. На осн. ділянках у Зеловскіх висот військам 8-й гвард. А у взаємодії з 1-й гвард. ТА вдалося прорвати її лише 17 Квітня. На кінець 19 Квітня. вони завершили прорив 3-й смуги Одерської кордону. Справа 47-а і 3-я Ударна А розвивали наступ з метою охоплення Берліна з С. і З.-З. На лев. крилі створювалися умови для обходу франкфуртско-Губенське угруповання з С. і відсікання її від Берліна. Війська 1-го Укр. фр. форсували р. Нейсе, в 1-й день прорвали гл. смугу оборони пр-ка, і на 1-1,5 км вклинилися в другу. На завершення прориву брали участь 25-й і 4-й гвард. тк, а також передові загони корпусів 3-й і 4-й гвард. ТА. До результату 18 Квітня. війська фр. завершили прорив нейсенского рубежу оборони, форсували р. Шпрее і забезпечили умови для оточення Берліна з Ю. На дрезденському напрямку з'єднання 52-ї А відбивали контрудар пр-ка з р-ну на північ від Герлица. З огляду на уповільнене просування 1-го Білорус. фр., Ставка ВГК вирішила здійснити маневр на оточення берлінського угруповання ударом танк. армій 1-го Укр. фр. по Берліну з Ю. 2-й Білорус. фр. форсував Ост-Одер, подолав межиріччі Ост-Одера і Вест-Одера і зайняв вихідне положення для форсування Вест-Одера.

2-й етап. Оточення і розчленування військ пр-ка (19-25 квітня.). 1-й Білорус. фр. продовжував наступ, 20 Квітня. далекобійна артилерія 79-го ск 3-й Ударною А першою відкрила вогонь по Берліну. 21 Квітня. частини 3-ї ударної А, 2-й гвард. ТА, 47-й, 8-й гвард. А та 1-й гвард. ТА увірвалися на околиці Берліна. Танк. армії вели бойові дії в місті совм. з кількох родів арміями. Війська 1-го Укр. фр. здійснювали стремит. маневр за охопленням франкфуртско-Губенське угруповання пр-ка і виходу до Берліна з Ю. і З. За 19 і 20 Квітня. 3-тя і 4-я гвард. ТА просунулися на 95 км. 21 Квітня. 3-тя гвард. ТА увірвалася на півд. околицю Берліна, 4-я гвард. ТА вийшла на півд. підступи до Потсдаму. Загальновійськові армії ударного угруповання фронту швидко просувалися на З. У цей час німецько-фашистських. командування повернуло 12-ю А, раніше призначалася для дій проти амер. військ, на В., проти 1-го Укр. фр., щоб в р-ні Ютерборга вийти на з'єднання з військами 9-й А і частиною сил 4-й ТА, які пробивалися на З. 20-26 квіт. війська 2-ї А Війська Польського і 52-й А 1-го Укр. фр. відбили контрудар пр-ка (2 Пех., 2 танк. і 1 моторізов. дивізії) з р-ну Герлица.

24 Квітня. війська 8-ї гвард. і 1-й гвард. ТА 1-го Білорус. фр. зустрілися з 3-й гвард. ТА і 28-й А 1-го Укр. фр. на південний схід від Берліна і тим самим завершили оточення франкфуртско-Губенське угруповання пр-ка. 25 квіт. війська цих фронтів з'єдналися західніше Берліна, завершивши оточення всієї берлінської угруповання. В той же день в р-ні Торгау війська 5-ї гвард. А зустрілися з підходили з З. частинами 1-ї амер. А. У цей час війська 2-го Білорус. фр. форсували Вест-Одер і прорвали оборону на його зап. березі, скувавши 3-ю ТА пр-ка, позбавили її можливості нанести контрудар з С. по військах, що оточили Берлін.

3-й етап.Знищення оточених угруповань, взяття Берліна (26 апр. - 8 травня). Знищення франкфуртско-Губенське угруповання здійснювалось 26 Квітня. - 1 травня. Ліквідація берлінського угруповання безпосередньо в місті тривала до 2 травня шляхом розчленування оборони і знищення пр-ка по частинах. 30 Квітня. вона фактично була розчленована на 4 ізольованих частини. У отд. дні вдавалося очистити від ворога до 300 кварталів. Кожну вулицю і будинок доводилося брати штурмом. У метро, ​​підземних комунікаційних спорудах і ходах повідомлення велися рукопашні сутички. Основу бойових порядків стрілки. і танк. частин в період боїв у місті становили штурмові загони і групи. Велика частина артилерії (аж до 152- і 203-мм гармат) надавалася стрілецькою підрозділам для ведення вогню прямою наводкою. Танки діяли як в складі загальновійськових з'єднань, так і в складі танк. корпусів і армій.

29 Квітня. почалися бої за рейхстаг, оволодіння до-рим було покладено на 79-й ск 3-й Ударною А 1-го Білорус. фр. Фашисти чинили запеклий опір. 30 Квітня. розвідники 150 сд М. А. Єгоров і М. В. Кантарія підняли Червоний Прапор над рейхстагом. Бої за рейхстаг тривали до ранку 1-го травня, а від. групи ворога, що засіли в відсіках підвалів, капітулювали лише в ніч на 2 травня. 1 травня частини 3-й Ударною А, наступали з С., зустрілися на південь від рейхстагу з частинами 8-ї гвард. А, наступали з Ю. 2 травня опір пр-ка повністю припинилося, залишки берлінського гарнізону на чолі з поч. оборони Берліна ген. артилерії Г.Вейдлінг здалися в полон. Одноврем. із закінченням бойових дій в Берліні війська прав. крила 1-го Укр. фр. приступили до перегрупування на празький напрям для виконання завдання по завершенню звільнення Чехословаччини, а війська 1-го Білорус. фр. просувалися в зап. напрямку і до 7 травня вийшли на широкому фронті до Ельби. Війська 2-го Білорус. фр. досягли узбережжя Балтійського моря і рубежу р. Ельба, де встановили зв'язок з 2-й англ. А. 8 травня 1945 представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсте акт про беззастережну капітуляцію. Фашистська Німеччина була розгромлена. В ході берлінської операції сов. війська 70 Пех., 23 танк. і моторізов. дивізій, більшу частину авіації вермахту, взяли в полон бл. 480 тис. Чол., Захопили до 11 тис. Гармат і мінометів, св. 1,5 тис. Танків і штурмових гармат, 4500 літаків.

Берлінська операція є класичним прикладом швидкого настання групи фронтів. Операція була підготовлена ​​в короткі терміни, а її осн. мети - оточення і знищення гл. ударного угруповання пр-ка і оволодіння Берліном - досягнуті за 16-17 днів. В ході цієї операції сов. війська оточили і знищили найбільшу в історії воєн угруповання ворожих військ. Одноврем. наступ трьох фронтів в 300-км смузі з нанесенням шести ударів сковувало резерви пр-ка, сприяло дезорганізації його управління і в ряді випадків дозволило досягти оперативно-тактичні. раптовості. Для Б. о. характерні рішуче масування сил і засобів на напрямках гол. ударів, створення високої щільності засобів придушення і глибоке ешелонування бойових порядків військ, успішно вирішена складна проблема матеріально-технічного забезпечення військ.

Президія ВР СРСР заснувала медаль "За взяття Берліна", до-рій нагороджено ок. +1082 воїнів. 187 частинам і з'єднанням, найбільш відзначилися при штурмі ворожої столиці, присвоєно почесне найменування "Берлінські". Понад 600 учасників Б. о. удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 13 чол. нагороджені 2-й медаллю "Золота Зірка" Героя Радянського Союзу.

Використана література: Історія Другої світової війни 1939-1945, т. 10; Жуков Г.К., Спогади і роздуми, т. 3; Конєв І.С., Записки командуючого фронтом. 1943-1945; Чуйков В.І., Кінець третього рейху; Батов П.І., Операція "Одер"; Воробйов Ф.Д., Паротькін І.В., Шиманський А.Н., Останній штурм; Шиманський А.Н., Берлінська операція.