Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Богдан Хмельницький - держаний діяч





Скачати 24.59 Kb.
Дата конвертації23.10.2018
Розмір24.59 Kb.
Типдоповідь

Міністерство освіти и науки України

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Інститут історії, етнології и права

кафедра історії України

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему: Богдан Хмельницький - держаний діяч

Вінниця 2010

Вступ

У середіні ХVІІ ст. на арену Суспільно-політічного життя Східної та Південно-Східної Європи під гуркіт гармат рішуче виступили мало кому відома до того людина, діяння котрої, за словами одного Із сучасніків, швидко звернули "на себе очі всех народів". А через 10 років по тому вона Пішла з життя, будучи - знову ж за вислови Свідка тодішніх подій - "уславлених между монархами". Звали Цю людину Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький.

Навколо цього імені вісь вже понад три століття вують пристрасті, Точа думки та ОЦІНКИ. Це й зрозуміло, Аджея без будь-которого перебільшення можна Сказати, что розпочата великим Українським гетьманом війна за визволення своєї Батьківщини з-під чужоземного поневолення струснуло весь тогочасної світ.

Помірковані критики Богдана Хмельницького відзначалі его політичний, дипломатичний, воєнний талант, гостре розум, особисту мужність и смілівість, досвідченість у ратній делу, что поєднуваліся з обережністю та хітрістю. Вражені розмахом задумів и практичних Дій керівника Візвольної Війни українського народу, смороду порівнювалі его з "бичем божим" - проводира гунів Аттілою, знаменитим карфагенськім полководцем Ганнібалом, грізнім азіатськім Завойовник Тамерланом, підступнім італійськім політіком Макіавеллі.

Щирим захопленням, любов'ю, активною підтрімкою патріотична діяльність Богдана Хмельницького корістувалася з боку трудящих люду, січовіків, значної части козацької старшини та духовенства України. Очола боротьбу народних мас проти іноземного панування, за Досягнення национальной незалежності, ВІН, за свідченням тогочасної джерел, ставши для них "руським Мойсеєм," рятівніком усієї Русі, "батьком Вітчизни", "відновлювачем віри".

Свій щирий талант та досвід ВІН реалізував в ході Візвольної Війни ХVІІ ст., Ставши творцем Української козацької держави. В руках Хмельницького зосереджувалися вища виконавча и судова влада, керівництво Опис адміністрацією й збройно силами. Самовладно й Незалежності ВІВ собі гетьман, репрезентуючи Україну на міжнародної Арені. Сам Богдан Хмельницький прямо заявляв, что ВІН є "єдіновладець и самодержець руський". Таким чином, гетьман утверджується як вища посадова особа України.

В особі Богдана Хмельницького український народ дістав такого вождя, Який, як ніхто Інший, розумів его спожи и бачив мету своєї ДІЯЛЬНОСТІ у їх здійсненні. І самє на народні масі, козацтво спірався ВІН у борьбе за визволення українського народу від поневолення, за утвердження української держави.


1. Коротка біографія

Богдан Хмельницький походивши з українців дрібношляхетського роду. Батько Хмельницького - Михайло Хмельницький БУВ на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, а потім у его зятя Яна Даниловича. Его дружина, мати Богдана, за Деяк відомостямі козачка, Згідно одружена зі шляхтичем и «королівськім жовніром» В.Ставіцькім, Який переживши ее й во время Хмельниччини служив у польському війську на Беларуси; син его Григорій, брат (по матері) Хмельницький, БУВ козацький полковник на Лівобережжі й пісався Хмельницьким.

Місце народження Хмельницького докладно Невідоме. Є сучасна звістка (П. Оленського), что ВІН народився в Черкасах, но вона непевне. У Науковій літературі подаються Різні думки про місце народження Хмельницького; називали м. Жовкву (С. Тарон, Н. Полонська-Василенко та ін.), Суботів або Чигирин (І. Крип'якевич), Переяслав (М. Петровський), з Яким життя Хмельницького особливо тісно пов'язане, тощо. Навчався в одній з братських шкіл, а такоже у єзуїтському колегіумі у Львові. Хмельницький БУВ добро обізнаній з всесвітньою історією, в Колегії ВІН дістав добрі знання латінської мови, досконало володів польською мовою, а Згідно навчився ще турецької, кримськотатарської и французької мови. Шкільна наука Хмельницького закінчілася перед 1620 р. Того ж року ВІН дістав Перше «Бойове хрещення»: у Битві під Цецорою 1620, де загінув его батько, Хмельницький потрапивши у турецький полон и БУВ два роки в Царгороді. Викуплення з неволі, вернулся на Україну. Від 1622 до 1637 немає питань комерційної торгівлі відомостей про життя и діяльність Хмельницького. Всі пізніші оповіді про его Великі подвиги у війнах з татарами, турками, Москвою (во время Смоленської Війни 1632-1634) НЕ ма ють документального підтвердження. Безперечно лишь, что Вже в 1620-их pp. Хмельницький зв'язався з козаччини, де ВІН служив, мабуть, у Чигиринська полку й брав участь у Військових походах козаків проти татар и поляків. Десь біля 1625-1627 pp. Хмельницький одружився з Ганною Сомківною (Козачка з Переяслава). Тоді ж ВІН оселівся на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина. 1637 бачим Хмельницького среди вищої козацької старшини. ВІН взявши участь у повстанні проти Польщі и як військовий писар - подписал капітуляцію під Боровиця 24 грудня 1637. Восени 1638 Хмельницький БУВ членом козацького посольства до короля Володислава IV. Є Підстави вважаті, что ВІН належали тоді до тієї старшини, яка вважаться за можливе порозуміння Війська Запорізького з Польщею. Однако, далі Хід подій довів Йому повну неможлівість Згоден. Польська ордінація 1638 скасувала автономію Війська Запорізького, й поставила козаччини в безпосередно залежність від польської ВІЙСЬКОВОЇ власти на Україні. Хмельницький Втрата військове писарство (цею уряд БУВ Скасований) и ставши одним з сотніків Чигиринська полку.

Наступні роки Хмельницький Присвятої головно своєму господарству на Чігірінщіні (Суботів, слобода Новоселище й суміжні землі). Альо самого господарства Було замало для него. 1645 ВІН, разом з козацько загоном БУВ на службі французького правительства й, мабуть, брав участь в облозі Дюнкерка. Вже тоді БУВ таким відомим Козацька ватажки, что Владислав IV, готуючі військову коаліцію проти Турции (в складі Польщі, Венеции та других держав), вдаючись до него по допомогу Війська Запорізького. Хмельницький БУВ одним з козацьких делегатів, з Якими Владислав обговорював у Варшаві, в квітні 1646, плани майбутньої Війни. Усе це піднесло его авторитет на Україні та в Польщі и за кордоном и створі Йому шірокі військові й Політичні знайомство та зв'язки. Можна думати, что десь у второй половіні 1640-їх pp. ВІН нав'язав Ближче контакт з автономістічнімі колами української шляхти й ВИЩОГО православного духовенства. Вже віддавна польські можновладці на Україні, Політичні противники короля Владислава, Дивувалися на Xмельніцького кривимо оком. Особливо вороже ставити до него Нові (з 1633) ВЛАСНИКИ Чигиринщини - Конецпольські, коронний гетьман Станіслав и его син, коронний хорунжий Олександер. С помощью свого Чигиринська підстарості Чаплинського, Який МАВ Особисті рахунки з Хмельницьким, смороду вірішілі позбавіті его маєтку в Суботові. Чаплинський вчинив ґвалтовій «заїзд» на Суботів (хоч Хмельницький МАВ на него Королівський прівілей з 1646), зруйнувалася економію й пограбував майно Xмельніцького, а слуги Чаплинського одночасно на Чигиринська Сайти Вся Важко побили малого сина Xмельніцького. Серед ціх турбот и тривоги 1647 померла дружина Xмельніцького, а в кінці того ж року О. Конецьпольського покаравши ув'язніті й стратіті Xмельніцького, которого врятували лишь допомога й порука его друзів, среди чігірінської старшини, зокрема полковника С.М. Кричевського, кума й однодумці Xмельніцького. В кінці грудня 1647 Хмельницький з невеличка (300 чи 500) загоном козаків подаючи на Запоріжжя, там его Було звертаючись за гетьмана. Це БУВ початок нового козацького повстання, Пожалуйста Незабаром превратилась в велику національно-визвольну революцію, очолену Хмельницьким. Конфлікт з Конецьпольського и его напади на майно и батьківщину Xмельніцького були только приводом для повстання его проти Польщі. Новіші Досліди доводять, что причини розріву з Польщею були значний глібші, й что Виступ и борьба против неї готуваліся віддавна й Не були несподіванкою ані для українських Кіл, ані для польського правительства та его адміністрації на Україні. Дуже важліве, что, починаючі войну з Польщею, Хмельницький заручівся союзом з Туреччина й Крим, Які дали Йому політічну и військову допомогу. Саме тому перемоги Xмельніцького тисяча шістсот сорок вісім у Битві під жовто Водами, Корсунем и Пилявцями запалили всенародне повстання українського народу проти польської адміністрації й польської шляхти на Україні. Саме тоді Було Здійснено облогу Львова й Замостя, візволяє з-під влади Польщі велику теріторію України. Тріумфальній в'їзд Xмельніцького в Київ і Зустріч его на Різдво одна тисяча шістсот сорок вісім свідчілі, что початок новой козацько-гетьманської держави, власне держави Xмельніцького БУВ зроблений. Альо Цю державу треба Було боронити, розбудовувати й Забезпечити їй Визнання й належно місце в системе європейськіх держав. Усе далі життя Xмельніцького Було присвячений досягнені цієї мети. Як фундатор и Будівничий, оборонець и господар новой української держави, Хмельницький виявило себе великим полководцем, талановитим дипломатом и першоряднім Державним діячем. Богдан Хмельницький БУВ ЛЮДИНОЮ міцного здоров'я, но останні роки часто хворів. ВІН помер 27 липня (6 серпня за новим стилем) тисячі шістсот п'ятьдесят-сім в Чігіріні и 25 серпня похований в Суботові, в Іллінській церкві, якові сам збудував. Альо кісток Хмельницького там зараз нема. У 1664 году польський Воєвода Степан Чернецький спалив Суботів и велів вікопаті прах Хмельницького и вікінуті его з могили.

2. Діяльність Богдана Хмельницького як глави держави

хмельницький біографія глава держава

У тисяча шістсот сорок вісім году розпочався новий етап Візвольної Війни - етап Політичної боротьбу за Визнання УРЯДОМ Речі Посполитої основних завоювань повстанців. А смороду, ЦІ завоювання, действительно були небаченімі. Внаслідок Величезне розмахом антіфеодальної БОРОТЬБИ відбуліся серйозні Зміни в соціальній структурі українського Суспільства. Більшість селянства покозачилися, добілася особістої свободи; на чільне місце в жітті Суспільства вісунулося козацтво, а такоже феодала різко Втратили своє панівне становище. Землі української та польської шляхти, католицької церкви, королівськіх володінь начали переходіті до рук селян, козаків и селян.

В условиях інтенсівного формирование Української держави ее органи влади на місцях брали під свой контроль процеси Освоєння селянами вільніх земель, займанщини ТОЩО. Так, звільнені від шляхти землі попали до Скарбу Війська Запорозького, й ними розпоряджався гетьман. Таким чином, розпочалося становлення державно-феодальної власності за на землю, котра дозволяла панівному класові с помощью державного апарату прівласнюваті Собі часть Додатковий продукту; через це Основна маса селян, превратилась в своєрідну категорію Юридично вільніх державних селян, виступив НЕ власником землі, а ее володільцем.

Масове покозачення селян и міщан, запровадження козацьких порядків спріялі Швидко оформленню на місцях низових ланок державного апарату Української держави. Оскількі цею процес в условиях переходу української шляхти на БІК Речі Посполитої очолювала козацька старшина, прототипом створюваніх ОРГАНІВ власти неминучий стали відповідні установи, что існувалі на Запорозької Січі. З'ясовуючи політично-правову форму цієї держави, зауважімо: вона становила собою Козацьку республіку з притаманних їй демократичними інстітутамі Суспільно-політічного життя. Це особливо виразности проявити в течение тисячу шістсот сорок вісім року, коли для розв'язання найважлівішіх Суспільно-політічніх вопросам Було скликати п'ять Загальна радий Війська Запорозького. У їхньому ході нерідко виявляв розбіжності между позіціямі незаможних козацтва та старшини. Тож можна пріпустіті, что гетьман и старшина прагнулі Зменшити роль Загальної власти. Таким чином, в Україні існувалі умови для еволюції ее державно-Політичної системи по шляху обмеження, а то й згортання республікансько-демократичних інстітутів.

Слід особливо підкресліті таке: в конкретно-історічніх условиях одна тисяча шістсот сорок вісім року гетьманський уряд пріділяв основнову Рамус организации збройної народно-візвольної БОРОТЬБИ, тому его Западе относительно захисту шляхетських володінь й обмеження антифеодального руху малі епізодічній характер, й класові суперечності в Української державі не набрали тоді особлівої гостроті .А проти после Згоди Богдана Хмельницького на повернення шляхти до своих маєтків Одразу ж вінікла загроза спалахи СОЦІАЛЬНИХ антагонізмів.

За таких обставинних Хмельницький прагнув зміцніті отношения України зі своим можливий союзником в Майбутній борьбе против Речі Посполитої - Россией. ВІН дружно прийомів посланців российских порубіжніх воєвод, Неодноразово розмовляю з ними. Богдан Хмельницький прагнув такоже Зберегти союзніцькі отношения з Криму, щоб застрахуваті собі надалі від підступніх вчінків Іслам-Гірея.

Аналіз змісту Зборівського договору свідчіть: впершись у історії Українсько-польських взаємовідносін у ХІV-ХVІІ ст. Варшавський уряд признал статус Автономної части українських земель, что перебувалі у складі Речі Посполитої. У Брацлавське, Київському та Чернігівському воєводствах зберігаліся створені в ході Війни політичний устрій, адміністративно-територіальний подій (полково-сотенний), козацький суд, 45-Тисячна національна армія ТОЩО. Державні посади в ціх воєводствах малі право обійматі лишь особини православної віри (українці); всім учасникам національно-візвольної БОРОТЬБИ проголошувалися Амністія, а шляхті православного й католицького віросповідання Повертайся конфісковані Ранее володіння. Таким чином, український народ здобув собі Самостійне політичне Існування. Однако при цьом договір Цілком ігнорував соціально-економічні Інтереси селян, міщан и козацьких нізів. Хмельницькому такоже НЕ удалось добиться Скасування унії та повернення майна православної церкви.

Отже, Богдан Хмельницький Зробив максимум того, на что можна Було сподіватіся в тих конкретно-історічніх условиях - домагаючись автономії для української державності, залиша тім самим Собі шанси подальшій борьбе за незалежність України.

3. державотворення гетьмана

Вже на початкових етапі Візвольної Війни Богдан Хмельницький прагнув НЕ только задовольніті Захоплення верхівкі козацького стану, а й добитися шірокої автономії для "козацьких областей". Альо віявлені досліднікамі джерела не дають твердої впевненості, что Вже в Перші місяці БОРОТЬБИ гетьман вісунув чітку програму визволення з-під польського гніту всех етнічно українських земель та їхнього об'єднання в межах однієї держави. Все це, звісно, ​​Вимагаю годині й Певного досвіду.

У тисяча шістсот сорок вісім году ВІН Створив Гетьманське правления, поділів Україну на шістнадцять полків, на чолі якіх наставивши полковніків. Чигирин ставши головного резіденцією Хмельницького. Це Було початком державності, яка Складанний на Україні.

До 1649 року много міст України получил права самоврядування, інші корістуваліся Магдебурзьке право. Взявши до уваги ЦІ міста й Містечка, села та хуторі, Богдан Хмельницький впровадів у відповідності з ними воєнне влаштування козаків. Ще Ранее, ВІН поділів їх на полиці, сотні, курені. Всі смороду були пов'язані відповіднім правлінням. Его вершиною, центральним правлінням стала генеральна військова канцелярія, яка Складанний з гетьмана, обозного (начальника артілерії и табірного лаштунку), осавул, писаря (державного секретаря) и Хорунжого (головного Прапороносців).

Теріторію, что відійшла за Зборівськім договором до України, Хмельницький поділів на шістнадцять полків. Почалося складання козацького реєстру. З сорока тисяч его Було розшірено до п'ятдесяти, а поза тим додатково сформувати ще двадцятітісячній резервний корпус козаків під керівніцтвом Тимоша Хмельницького.

Много уваги ВІН пріділяв міжнароднім впоратися, ВІВ діпломатічні переговори з польськими комісарамі При відправленні послів Богдан Хмельницький вручивши Їм мірні статті, у якіх Вимагаю: знищення на Україні унії, допущених київського митрополита в сенат, заборонено Відновлення ДІЯЛЬНОСТІ костьолів, призначення на посади в межах України Виключно осіб, Які сповідують грецький релігію, повернення Запорозькому Війську вольностей, підкорення козацького гетьмана безпосередно самому королю та ін.

Як показали події 1654 - 1657 років, Хмельницький самостійно проводив не лишь внутрішню, а й зовнішню політику, діючі часто всупереч Царське правительства.

Важко переоцініті роль гетьмана у становленні державного апарату та налагодження его Функціонування. Богдан Хмельницький, дбаючі про Захоплення козацтва, Пішов Шляхом розвитку тих зародків национальной державності, Які начали формуватіся на Запорожжі та на півдні Київського воєводства з Другої половини ХVІ ст. Так на Політичній карті Європи з'явилася Українська козацька республіка з Яскрава вираженість демократичними рісамі політічного влаштую та соціально-економічних отношений.

В руках Хмельницького зосереджувалися вища виконавча и судова влада, керівництво Опис адміністрацією й збройно силами. Самовладно й Незалежності ВІВ собі гетьман, репрезентуючи Україну на міжнародної Арені. Сам Богдан Хмельницький прямо заявляв, что ВІН є "єдіновладець и самодержець руський". Таким чином, гетьман утверджується як вища посадова особа України.

4. Роль та значення Богдана Хмельницького в історії України

Богдан Хмельницький БУВ дере І, на жаль, останнім в історії України доби феодалізму політіком, Який зумів НЕ лишь очоліті боротьбу за національну незалежність, а й за помощью гнучкої соціально-економічної політики об'єднати для Досягнення цієї мети зусилля різніх класів, станів и груп українського Суспільства, пом'якшити гостроту СОЦІАЛЬНИХ суперечностей, запобігті їх переростання в Громадянська войну. Цім були створені спріятліві умови для завершення в основних рісах процесса формирование Української держави.

Незважаючі на деякі суперечлівість у діях, певні тактічні прорахункі, Хмельницький дерло Із політічніх діячів НЕ лишь вісунув завдання создания незалежної держави, до складу якої малі ввійті всі етнічно українські землі, а й Зробив усе можливе для его розв'язання. І лишь Вкрай несприятливим для України стан міжнародніх отношений не дозволено Йому досягті мети. Проти в конкретно-історічніх обставинних середини ХVІІ ст. гетьман, пішовші на Переяславська догоду, звертаючись найоптімальнішій варіант з усіх можливіть: вона передбачало входження Української держави до складу России на конфедеративних засадах и таким чином дозволяла Зберегти основні Політичні та соціально-економічні завоювання українського народу в роки Візвольної Війни, а такоже відкрівала шлях включенню до козацької РЕСПУБЛІКИ західноукраїнськіх земель. Гетьман зберіг основні соціально-економічні завоювання українського народу в роки Візвольної Війни.

Щирим захопленням, любов'ю, активною підтрімкою патріотична діяльність Богдана Хмельницького корістувалася з боку селянського люду, січовіків, значної части козацької старшини та духовенства України. Очола боротьбу народних мас проти іноземного панування, за Досягнення национальной незалежності, ВІН, за свідченням тогочасної джерел, ставши для них "руським Мойсеєм," рятівніком усієї Русі, "батьком Вітчизни", "відновлювачем віри".

На жаль, нащадки НЕ зумілі належно чином оцініті результати соціально-економічної політики гетьмана. Однако є всі Підстави стверджуваті, что ВІН зумів піднестіся над стає Прагнення й діяті в загальнонаціональніх інтересах. Велич его як політика й державного діяча Полягає у тому, что На Відміну Від усіх своих наступніків ВІН ураховував Особливості політічного влаштую Української держави та спеціфіку суспільніх отношений, что склалось внаслідок Селянської Війни, зокрема Пішов на Визнання основних соціально-економічних завоювань селянства. На подібний крок булу здатно людина действительно реформаторського розуму, спроможна відмовітіся від усталеніх зрозуміти и поглядів.

За гетьманування Богдана Хмельницького на территории Української козацької РЕСПУБЛІКИ були ліквідовані магнатське та шляхетське землеволодіння, фільварково-панщина система господарства, кріпосніцькі отношения, что зумов грандіозній соціально-економічний переворот. Таким чином, Було Зроблено важлівій крок на шляху до утвердження в Україні Селянської (по суті - буржуазної) власності за на землю. Кроме того, Вважаємо, что тоді вініклі спріятліві умови для еволюції козацького господарства в господарство фермерського типу.

Чи не годі й відзначіті й віняткові діпломатічні здібності Богдана Хмельницького. За короткий час ВІН зумів налагодіті дипломатично службу, яка уважний стежа за подіямі у Східній та Південно-Східній Европе. Чигирин ставши Визнання центром МІЖНАРОДНОГО життя середини ХVІІ ст. сюди прібувалі посольства з Польщі, России, Криму, Порти, Молдавії, Валахії, Трансільванії, Швеции, Австрії, Бранденбурга, натомість до ціх стран віряджаліся українські місії та посольства. У роки Візвольної Війни Хмельницькому удалось паралізуваті Дії польського правительства, спрямовані на создание антіукраїнської коаліції.

Віклікають повагу висока освіченість гетьмана, его глібокі знання життя й культури рідного народу.

Водночас Богдан Хмельницький - це історична особа, якій не піддається однозначної оцінці. Безперечно, ВІН БУВ однією з найвідатнішіх постаті в української історії: відбіваючі загальнонародні Захоплення, Зробив Справжній прорив у формуванні внутрішньої політики, згуртував у єдиний Повстанська табір найрізноманітніші Суспільні сили, організував и повів їх на повалення влади польської шляхти в Україні, стояв біля джерел создания Української держави.

Разом Із тім ніні, можна Бачити Вже відзначувані непослідовність и даже половінчастість Дій гетьмана, часом нелогічність его вчінків, Відсутність окремий ціннісніх орієнтірів ТОЩО. Альо все це треба узгоджуваті з контекстом тогочасної епохи - неоднозначної й суперечлівої, де перепліталіся старі й Нові порядки, де все ще панували середньовічній світогляд и только зароджуваліся Суспільні явіща, характерні для Європи ХVІІ ст. в оточенні ворожок сил гетьманові доводять маневруваті, йти на компромісі, часто відмовлятіся від своих планів и задумів. Альо генеральної Лінії свого життя, глибокий сенс якої пролягав у візволенні рідної землі від ненавісного іноземного гноблення, Богдан Хмельницький дотрімувався до останнього свого Подих.

Висновок

Ім'я великого сина українського народу Богдан Хмельницький всегда Було для українців символом боротьбу за волю, Людський Гідність, за соціальне й національне визволення України. Его діяльність мала Надзвичайно важліве значення для історичної долі сучасного українського народу.

Важко переоцініті роль гетьмана у становленні Української державності. Здобуті Богданом Хмельницьким перемоги, а такоже его гнучкі й далекоглядні Політичні заходи створювалі спріятліві умови для розвитку національно-візвольної та антіфеодальної БОРОТЬБИ народу України. Незважаючі на деякі суперечності у діях, певні тактічні прорахункі, Богдан Хмельницький Зробив максимум того, на что можна Було сподіватіся конкретно-історічніх условиях середини ХVІІ ст. - домагаючись автономії для української державності, залиша тім самим Собі шанси подальшій борьбе за незалежність України.

В особі Богдана Хмельницького український народ дістав такого вождя, Який, як ніхто Інший, розумів его спожи и бачив мету своєї ДІЯЛЬНОСТІ у їх здійсненні. І самє на народні масі, козацтво спірався ВІН у борьбе за визволення українського народу від поневолення, за утвердження української держави.

Високі Громадянські ідеалі, в имя якіх невтомно боровся з ворогами свого народу Богдан, благородна мета вісвітіла Йому історичний шлях у віки.

На мою думку, ми повінні пам'ятати героїв, якові боролися за українську незалежність. Богдан Хмельницький Зробив Величезне внесок у Відновлення української незалежності. ВІН є визначний постаттю історії Нашої держави, яка подає приклад нашому поколінню.


Список використаної літератури

1. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. К., Либідь, 1995.

2. Володарі гетьманської булави. Історичні портрети. К., Варта, 1994.

3. Замлинський В.А. Богдан Хмельницький. М., 1989.

4. Апанович О.М. Розповіді про запорізькіх козаків. К., 1991.

5.Апанович О.М. Гетьмани України и кощові отамане Запорізької Січі. К. 1993.


  • 1. Коротка біографія
  • 2. Діяльність Богдана Хмельницького як глави держави
  • 3. державотворення гетьмана
  • 4. Роль та значення Богдана Хмельницького в історії України
  • Список використаної літератури