Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Чи було напад Німеччини на СРСР несподіваним





Скачати 59.97 Kb.
Дата конвертації28.04.2019
Розмір59.97 Kb.
Типреферат

М Про У

Середня загальноосвітня

школа № 46

Р Е Ф Е Р А Т

Тема:

Чи було напад Німеччини на СРСР несподіваним.

Учня 11 "Д" класу

Сидорова Олександра.

Брянськ - 2004 р

план:

1. Введення стор. 1

2. Глава 1. Стан збройних сил Німеччини і СРСР. стр. 4

3. Глава 2. Дипломатичні відносини між Німеччиною

і СРСР напередодні Другої світової війни. стр. 10

4. Глава 3. Розвідувальна діяльність СРСР

напередодні війни. стр. 15

5. Висновок стор. 21

6. Додаток №1 стр. 22

7. Додаток №2 стор. 24

8. Додаток №3 стор. 27

9. Список літератури стор. 29

1

Вступ.

Чи було напад Німеччини на СРСР несподіваним? Це один з

найцікавіших питань, що стосуються Другої Світової виття-

ни, при розгляді якого можна дізнатися багато нового, що

не прочитаєш в шкільних підручниках. Справа в тому, що це питання

зачіпає не тільки таємниці Другої Світової війни, але і в біль-

шей ступеня таємниці нашої держави, яке часто дуже

багато приховувало від свого народу.

Моя мета в цій роботі - з'ясувати чи був напад Німеччини

дійсно несподіваним для радянського керівництва (зрозуміло,

що для народу це дійсно так), і описати всі події,

пов'язані з цим. Я поставив перед собою наступні завдання:

дізнатися про стан обороноздатності Німеччини і СРСР на-

передодні війни, з'ясувати якими були оснащеність і спосіб-

ність армій двох цих країн в підготовці до війни, досліджувати

дипломатичні відносини напередодні війни, які договори

були укладені і з'ясувати факти розвідувальної деятель-

ності перед війною - які дані були у СРСР і Німеччині

на рахунок готується війни, розглянувши різні точки зре-

ня на цю проблему і спробувати встановити в цій проблемі.

Я взяв цю тему для розгляду тому, що це "темна"

історія нашої держави, без осмислення якої не можна

зрозуміти сьогоднішні дні. Щорічно відзначаючи День Перемоги, ми

згадуємо ті страшні події і мільйони загиблих порада

ських людей в цій війні і все частіше чуємо нові факти про

ці події, про які раніше не міг би ні сказати, ні тим

більше написати.

Вивченню цього питання сприяє величезна кількість

історичної літератури, але в літературі радянського періоду

наводяться факти і твердження, що напад Німеччини на

СРСР було раптовим і віроломним. І це не дивно так,

як радянська ідеологія і диктат комуністичної партії не

дозволяли оскаржувати і підривати свій авторитет. Більше 50 років

після закінчення Другої Світової війни в нашій країні откро-

2

венно йшла пропаганда неперевершеність комуністичної

політики, але з початку 90-х з'являється нова література і нові

люди, які в своїх книгах оскаржили радянські точки зору

і реально описали минулі події. Тому в своєму рефераті

я буду використовувати нову історичну літературу, засновану

на документах, судженнях, доказах опублікованих в

пострадянські часи, як вітчизняних, так і зарубіжних

авторів.

Ця проблема дуже добре освітлена в радянській історичній

літературі. У своїх "Спогадах і роздумах" Г. К. Жуков

не оминає мовчанням прорахунки в діяльності вищого керів-

ства, причини наших невдач в войне.Так ж ця тема висвітлена в

книгах Єременко "На початку війни", Кузнєцова "Напередодні",

Рокосовського "Солдатський борг".

Але всі ці военоначальники в силу своєї приналежності

до комуністичної партії не могли піти на перекір загально-

прийнятої версії про віроломний напад Германіін СРСР.

Література на цю тему видавалася і після розпаду СРСР.

Наприклад, книга Мельтюхова "Втрачений шанс Сталіна".

Не мало даних можна дізнатися і з публікацій Між-

ного фонду "Демократія". Є. Кисельов з цієї проблеми створив

документальний фільм "Сталін і Світова революція",

де розглянуті невідомі документи, наведено нові

докази.

Існує ще одна книга, над якою автор почав працювати

ще в 1968 році. Але працювати над книгою в Радянському Союзі було

немислимо через використовуваних матеріалів і документів в

цій книзі. Це історико-публіцистична праця Віктора

Суворова "Криголам". Зрозуміти наскільки книга правдива

можна з статей іноземних газет.

"Ця книга написана професійним розвідником, а не

істориком, і це різко підвищує її цінність. радянські това-

3

риші і їхні західні друзі будуть в дикій люті. Без бою вони

не віддадуть останнє "біла пляма" в їх історії. Не слухайте

їх, читайте "Криголам". *

Матеріалами саме цієї книги в основному я буду користуватися

в розгляді даної теми реферату.

_______

* Газета "Ді Вельт" 23 березня 1989р.

4

глава I

Стан збройних сил Німеччини і СРСР.

Протягом багатьох десятиліть радянські історики пояснювали пораже-

ня Червоної Армії в 1941 році раптовістю нападу і чисельним

перевагою німецьких сил. Так, в книзі «Друга світова війна.

Коротка історія »говориться, що в розгорнулися боях з сторо-

ни агресора взяли участь 5,5 млн. чоловік, більше 47 тис. знарядь і

мінометів, близько 4 300 танків і штурмових гармат, до 5 тис. літаків,

а протистояли їм війська радянських західних військових округів, насчи-

Тива 2,9 млн. чоловік, 37,5 тис. гармат і мінометів, понад 1470

нових танків і 1540 бойових літаків нових типів. виходить,

що фашисти перевершували сили Червоної Армії за особистим соста-

ву вдвічі, по танках - майже втричі, а по авіації в 3,2раза.

Досліджуємо стан обороноздатності Німеччини і СРСР

на підставі останніх сучасних даних.

Одним з перших фактів, що вказують на обороноздатність,

є готовність країни до війни. Зрозуміло, якщо країна не

розглядала варіанти участі у війні, то і підготовки особливої

вести не буде. А у Радянського Союзу такий варіант рассматрівал-

ся. Ще Ленін замишляв, що в результаті Другої світової війни

революція пошириться повсему світу. Ці ідеї Ленін расмат-

ривал ще в 1916 году.Да і сам Сталін у подальшому не раз говорив

про неминучість війни в світі і безпосереднього втручання в

ній СРСР.

І так для підготовки до війни потрібно піднімати промисло-

ність. 1927 рік початок індустрілізаціі СРСР. Як ми вже знаємо,

вона була куплена великою ціною! За індустрілізацію Сталін

платив життєвим рівнем населення, опустивши його дуже низько.

Підняття промисловості було поділено на три п'ятирічки. так

ось саме за час третьої п'ятирічки планувалося випустити в

гігантських кількостях і дуже високої якості військову продук-

цію. Сталін за кілька років продав те, що нація накопичила за

сотні років. Він пограбував церкви і монастирі, імператорські храни-

5

ліща і дорогоцінні книги. На експорт було кинуто картини

великих майстрів Відродження, колекції діамантів, сокрові-

ща музеїв і бібліотек. Сталін гнав на експорт ліс і вугілля, нікель

і марганець, нафта і бавовна, ікру, хутро, хліб і багато, багато

інше.

Але цього було недостатньо. І тоді в 1930 році Сталін почав

криваву колективізацію .Крестьян силою заганяли в колгоспи,

щоб у них даром забирати хліб. Але комуністична партія

це називала - перекачати кошти з сільського господарства в

важку індустрію. Результат колективізації і последовав-

шего за нею голоду це 10 - 16 мільйонів убитих, розтерзаних,

загиблих в таборах.

За перші дві п'ятирічки було вироблено 24708 бойових самоле-

тов і не менше танків. Ще на 1939 рік наша на словах "міролю-

бівая "Батьківщина мала найбільшу в світі армію і флот,

перевершують по ряду показників збройні сили провідних

держав разом узяті (таблиця Мельтюхова "Збройні

сили великих держав і Польщі влітку 1939р. ").

СРСР був готовий до війни, причому настільки, що військово-полі-

тическое керівництво планувало власне напад на

Німеччину. Справа в тому, що наше військове керівництво рассмат-

Ріва тільки напад нашої армії і жодних оборонітель-

них дій. Вся діяльність нашої держави, як всередині,

так на світовому рівні указовала на диктовку своїх умов.

Але ніхто не розглядав варіант оборонної війни.

У Німеччині ж справи йшли по іншому. У 1920 році Німеччина

роззброєна і принижена. Всі ідеали зневаги і обпльовані. У березні

цього ж року Німеччину потрясла загальний страйк, в якій

брало участь більше 12 мільйонів чоловік. Німеччина отримує

величезні інвестиції для встановлення фашизму і приходу до

влади Гітлера. У цієї допомоги бере участь СРСР. За допомогою

"Ледокола" революції, так називав Сталін фашисткою Герма-

нію і Гітлера, він хотів знищити капіталістичні країни,

а потім і сам "Криголам". З боку Радянського Союзу здійснюва-

6

ляется допомогу продовольством, енергетичними ресурсами,

озброєнням. До 1940 року Німеччина має не поганий потенціал

для початку війни. Під час нападу на СРСР фашисти мали в

своєму розпорядженні: 190 дивізій, понад 4 тисяч танків, понад

47 тисяч гармат і мінометів, близько 5 тисяч літаків, до 200

кораблів. До війни німецькі льотчики проходили навчання в

Липецьку, а німецький полковник Гудеріан відвідав радянський

завод в Харкові, який випускав так звану "побоч -

ву "продукцію.

Багато істориків помітно принижують військову міць Червоної

армії, тим самим підтримуючи точку зору про віроломний і

раптовий напад!

У 1939 році Гітлер розпочав Другу Світову війну, маючи 3195

танків тобто менше ніж Харківський паровозобудівний

завод міг випустити за півроку, працюючи в режимі мирного

часу. Це були танки, які створив американський тан-

ковий геній Дж. Крісті. Досягнень Крісті не оцінили ніхто,

крім радянських конструкторів. Американський танк був куплений

і переправлений до Радянського Союзу за неправдивими документами, в кото

яких він значився сільськогосподарським трактором. У Радянському

Союзі "трактор" у величезних кількостях під маркою БТ - сь-

роходний танк. Перші БТ мали швидкість 100 км на годину. танки

БТ постійно вдосконалювалися. Кращий танк Другої Світової

війни Т-34 - прямий нащадок БТ. Рухливість, швидкість і запас

ходу БТ були досягнуті за рахунок раціональної, але дуже легкою і

тонкої броні. БТ можна було використовувати тільки в агресивній

війні, тільки в стрімкої наступальної операції. БТ соз-

давався для дії тільки на іноземних територіях, причому

тільки, де були гарні дороги. Тому, що одним з головних

достоїнств цього танка - це швидкісні характеристики. але хоро-

шо відомо, що швидкість суперечить прохідності. В підсумку

ці танки неможливо використовувати на радянській території так,

як в нашій странеот відсутні хороші автостради. кількісних

ву і якості радянських танків соответсвовали кількість і якос-

7

ство радянських літаків.

Так чому ж під час війни радянська авіація з

першого дня поступилася панування в повітрі. Відповідь проста: біль-

шую частина радянських льотчиків, включаючи льотчиків-винищувачів,

не вчили ведення повітряних боїв. Їх навчали наносити удари по

наземних цілях. Статути радянської винищувальної і бомбарді-

ровочной авіації орієнтували радянських льотчиків на проведе-

ня однієї грандіозної раптової наступальної операції, в

якої радянська авіація одним ударом накриє всю авіацію

противника на аеродромах і захопить панування в повітрі.

Радянський Союз до війни і в ході створив її чимало чудових

і в той же час дивно простих літаків. Але кращі дости-

вання радянської авіації -не в області війни створення літаків,

які знищують літаки противника в повітрі, а в області

створення літаків, які знищують літаки та інші

ворожу ціль на землі. Вище радянське досягнення в облас-

ти авіаційної техніки того періоду - це ІЛ-2, і він предназ-

начен для ураження противника на землі.

І ще один факт, який вказує про підготовку нападенческой

війни Радянським Союзом - це створення загороджувальних загонів. вірніше

до 1939 року вони давно існували, але за логікою речей Сталін

давно зміцнив своє місце у вищих ешелонах влади, виходить

вони йому бльшне не потрібні, тим більше з гаубичної гарматами.

Справа в тому, що за часів утвердження комуністичної

диктатури каральні війська відігравали важливу роль.

Каральні війська не зменшуються кількісно, а їх

роль стає забезпечує: обшуки, облави, арешти,

конвоювання, охорона каральних і "виправних" учреж-

дений. А крім того вони охороняють вождів, урядову

зв'язок. держ. Межі. Вони створювалися з одним наміром - для

наступальних операцій. Про наступальних наміри чекіс-

тов говорять і гаубичні артилерійські полки в складі військ

НКВД. Гаубиця хороша для з окопів і траншей обороняються

військ противника. Значить на радянській території каральні

8

дивізії з важким наступальною зброєю не потрібні: заколоти

і повстання давно пригнічені. Виходить, що коли війська Червоної

Армії стрімко підуть вперед, не втягуючись у затяжні бої

і залишаючи позаду себе цілі гарнізони і недобиті частини силь-

ного противника, ось проти них і потрібні потужні, добре воору-

женние каральні дивізії. Ще один факт, який вказує на

підготовку нападенческой війни нашою країною - це створення

повітряно-десантних військ. Повітряно-десантні війська предназ-

начени для наступу. Це аксіома, яка в доказах

не потребує. Перед Другою світовою війною мало хто з прави-

нізацією задумували агресивну війну, а так, то повітряно

десантні війська в багатьох державах розвитку не отримали.

Було два винятки. До агресивних воєн готувався Гітлер,

і в 1936 році він створив повітряно-десантні війська, чисельністю

парашутистів до початку Другої світової війни 4000 чоловік.

Іншим винятком був Сталін. Він створив повітряно-десантні

війська в 1930 році. До початку Другої світової війни Радянський

Союз мав більше одного мільйона відмінно підготовлених десан-

тніков- парашутистів. Якщо підрахувати всіх військових парашюті-

стов світу на момент початку Другої світової війни, то Радянський

Союз мав підготовлених десантників приблизно в двісті разів

більше, ніж всі країни світу разом узяті, влючая і Німеччину.

І тепер, щоб остаточно переконатися, що Радянський Союз

готувався до нападенческой війні, потрібно розглянути стратегічними

дещо розміщення Червоної Армії. Країна, яка готується до обо-

Рона, має свою армію не на самому кордоні, а в глибині

території. У цьому випадку супротивник не може одним раптовим

ударом розгромити головні сили оборонявся. Обороняющая-

ся сторона в прикордонних районах заздалегідь створює смугу забез

чення тобто смугу місцевості насичену пастками, заграждені-

ями, перешкодами, мінними полями. У цій смузі обороняю-

щаяся сторона навмисно не веде ніякого індустріально

го і транспортного будівництва, не містить тут ні великих

9

військових формувань, ні великих заводів. Навпаки, в цій

смузі завчасно готують до вибухів всі існуючі

мости, тунелі, дороги. Смуга забезпечення - своеоборазний щит,

який обороняється, використовує проти агресора.

Восени 1939 року Радянському Союзу крупно повезло: по пакту

Молотова - Ріббентропа були приєднані нові території

глибиною 200-300 км. Раніше створена смуга забезпечення стала

набагато глибше. Нові території самою природою були створені

саме для обладнання тут такої смуги: ліси, пагорби, болота,

повноводні річки з топки берегами. Але Мерецков, назначен-

ний начальником Генерального штабу і мав досвід прохож-

дення таких смуг забезпечення у війні з Фінляндією видає

такі накази:

1. Раніше створену смугу забезпечення на західних кордонах

знищити, команди підривників розпустити, заряди зняти,

міни знешкодити, загородження зрівняти з землею.

2. На нових землях смугу забезпечення не створювати.

3. Основні сили Червоної Армії вивести прямо до кордонів,

НЕ прикриваючи ці сили ніякої смугою забезпечення.

4. З глибини країни прямо до кордону зосередити всі страте-

ня запаси Червоної Армії.

5. Терміново почати гігантські роботи з розвитку аеродромної і

дорожньої мережі в Західній Білорусії та Західній Україні.

Всі ці приготування Червоної Армії розпочаті ще з 30-х років,

говорять тільки про одне - наша країна готується до нападу на

Німеччину.

10

глава II

Дипломатичні відносини між Німеччиною і СРСР напередодні

Другої світової війни.

Щоб з'ясувати було напад Німеччини на СРСР несподіваний-

вим, не можна не розглянути і дипломатичні відносини між

цими країнами. Одне з найважливіших подій відбулося напередодні

війни, яке важливо вплинуло на її хід. це підписання

пакту про ненапад між Німеччиною і СРСР.

З точки зору радянських істориків договір Радянського Союзу

з Німеччиною зіграв позитивну роль і в зміцненні обороноспо-

собности нашої країни. Уклавши його, Радянський уряд добі-

лось вкрай необхідної відстрочки, що дозволила зміцнити обороно-

здатність СРСР.

Але договір супроводжував секретний протокол, фотокопія якого

була пізніше виявлена в Німеччині. Протокол розмежовував сфери

впливу сторін у Східній Європі: в радянській сфері виявилися

Естонія. Латвія, Фінляндія, Бессарабія; в німецькій - Литва.

Доля Польської держави була дипломатично обійдена

мовчанням, але при будь-якому розкладі білоруські та українські

території, включені до її складу за Ризьким мирним

договору 1920р., а також частина історично й етнічно польської

території Варшавського і Люблінського воєводств повинні були

після військового вторгнення Німеччини в Польщу відійти до СРСР.

Звістка про підписання радянсько-німецького пакту справило

справжню сенсацію у всьому світі, особливо в тих країнах чия

доля безпосередньо залежала від даних угод.

Широка громадськість цих країн абсолютно не готова до

такого розвитку подій розцінила їх як справжній переворот

в європейському порядку.

22 червня 1941 Німеччина раптово і віроломно напала на

Радянський Союз. Це історичний факт, проте це дуже країн-

ний факт. До Другої світової війни Німеччина не мала спільних

кордонів з Радянським Союзом і тому не могла напасти, тим більше

11

раптово. Бар'єр між Німеччиною і СРСР був подвійним і лише

в одному місці одинарним. Польща - найкоротший, самий удоб-

ний шлях між СРСР і Німеччиною. Зрозуміло, що потенційний

агресор, який бажав, щоб радянсько німецька війна состо-

ялась, повинен бути намагатися прорубати коридор саме тут.

Наооборот, та країна, яка радянсько німецької війни не

бажала, повинна була всією потужністю своїх збройних сил, всієї

своєї державної мудрістю не допустити свого протівні-

ка на польську територію.

Гітлер звернувся до Сталіна з пропозицією спільними усили-

ями зробити пролом в розділової стіни. Сталін із захопленням

прийняв таку пропозицію. Пояснень цим діям Сталіна

існує дуже багато, але навіщо далеко ходити, варто послухати

його самого. "Історія говорить, що коли будь-яке держава

хоче воювати з іншою державою, навіть не сусіднім, то воно

починає шукати кордону, через які воно могло дістатися

до кордонів держави, на яку вона хоче напасти. "*

В цілому з початку 1939 Радянський Союз вступає в нову

епоху свого існування. Початок епохи знаменується промовою

Сталіна на 18 з'їзді партії, яку в Берліні, за словами

Ріббентропа "взяли з розумінням". Радянська зовнішня

політика різко змінює курс: Великобританія і Франція від-

то оголошуються паліями війни. Сталін не простягає

Гітлеру руку дружби, але радянська дипломатія дає зрозуміти Гіт-

Леру, якщо він протягне руку. то її приймуть. До речі, простягнуту

руку Гітлера потиснув не Сталін особисто, а його вірний друг Молотов.

Але це видима сторона почала нової епохи, а ось підводний:

в 1939 році Радянський Союз почав формувати армії в євро-

ської своєї ж частини. Невже проти Гітлера, з яким настільки

інтенсивно ведуться закулісні переговори про зближення.

Зовні радянсько-німецькі відносини розвивалися сприятливий

але для обох сторін, які продовжували обмінюватися сердечни-

_______

* Газета "Правда" 5 березня 1936 року.

12

ми посланнями. У грудні 1939 року Сталін відповідаючи на поздравле-

ня німецького уряду з приводу свого 60-річчя, заявив:

"Дружба народів Німеччини і Радянського Союзу, скріплена

кров'ю, має всі підстави бути тривалою і міцною. "

Радянська преса і пропаганда весь 1940 р продовжували представ-

лять Німеччину, як велику миролюбну державу, сдержіваю-

щую французьких і англійських "паліїв війни".

Відповідно до вимог радянської зовнішньої політики Ком-

інтерн вважав йшла в Європі війну імперіалістичної, а

Францію і Великобританію - агресорами. компартіям цих

країн було запропоновано вести себе відповідним чином:

французькі комуністи, наприклад, після того, як вони встануть

на "патріотичні" позиції, вже проголосували раніше за вій-

ні кредити і заявили про свої антигитлеровских позиціях,

тепер, після вторгнення радянських військ до Польщі, повинні б-

Чи перейти на позиції СРСР і Комінтерну і вимагати від свого

уряду припинення війни з Німеччиною.

Радянський Союз ретельно виконував всі умови радянсько

німецького економічного угоди, підписаної 11 Февра-

ля 1940р. За шістнадцять місяців, аж до нападу Німеччини,

він поставив в обмін на технічне і військове спорядження сільсько-

господарської продукції, нафти і мінеральної сировини на загальну

суму близько 1 млрд. марок. У відповідності з умовами согла-

шення СРСР регулярно постачав Німеччині стратегічну сирь

ем і продовольством, закуплених у третіх країнах.

Економічна допомога і посередництво СРСР мали для Герма-

ванні першорядне значення в умовах, оголошеної їй Велико-

Британією економічної блокади.

У той же час Радянський Союз із занепокоєнням і побоюванням сле-

діл за блискучими перемогами вермахту. СРСР залишався вер-

вим своєї ідеї загострення межимпериалистических противоре-

чий, які могли в кінцевому рахунку зіграти йому на руку, був

зацікавлений в продовженні війни. У цих умовах раптова

капітуляція Франції звільняла значні контингенти

13

німецьких військ, які відтепер могли бути використані в

інших місцях.

У серпні - вересні 1940 р відбулося перше погіршення радянсько

німецьких відносин, викликане наданням Німеччиною

після радянської анексії Бессарабії і Північної Буковини,

зовнішньополітичних гарантій Румунії. Німеччина також виступила-

пила арбітром у врегулюванні суперечки між Румунією і Венг-

рией з приводу Трансільванії. Вона підписала серію еко-

ких угод з Румунією і направила туди дуже значну

військову місію для підготовки румунської армії до війни проти

СРСР. У вересні Німеччина направила свої війська до Фінляндії.

Намагаючись протистояти німецькому впливу в Румунії і Венг-

рії СРСР направив свої зусилля на відродження ідей панславіз-

ма і економічних відносин з Югославією.

Не дивлячись на викликані цими подіями зміна ситуації

на Балканах, осінню 1940 року Німеччина зробила ще кілька

спроб, покликаних поліпшити германо-радянських діпломатічес-

кі відносини. Незабаром після підписання 27 вересня 1940 р трой-

ного союзу між Німеччиною, Італією і Японією, Ріббент-

роп звернувся до Сталіна з пропозицією направити в Берлін

Молотова, щоб Гітлер міг особисто викласти йому свої погляди на

відносини між двома країнами і на "довгострокову політику

чотирьох великих держав "щодо розмежування сфер їх інтересів в

ширшому масштабі. Під час відбувся 12-14 листопада

візиту Молотова в Берлін було проведено дуже насичені,

хоча і не призвели до конкретних результатів. переговори відно

сительно приєднання СРСР до троїстого союзу. Однак

25 листопада радянський уряд вручило німецькому послу

Шуленбургу меморандум, який виклав умови входження СРСР

в троїстий союз: 1) території розташовані південніше Бату-

ми і Баку в напрямок до Перської затоки, повинні рассмат-

Ріва як центр тяжіння радянських інтересів;

2) німецькі війська повинні бути виведені з Фінляндії;

3) Болгарія, підписавши з СРСР договір про взаємодопомогу, переходить

14

під його протекторат;

4) на турецькій території в зоні проток розміщується радянська

військова база;

5) Японія відмовляється від своїх домагань на острів Сахалін.

Вимоги Радянського Союзу залишилися без відповіді. За дорученням

Гітлера, генеральний штаб вермахту вже вів (з кінця 1940 г.)

розробку плану блискавичної війни проти Радянського Союзу,

а в кінці серпня було розпочато перекидання Схід перших войс-

кових з'єднань. Провал берлінських переговорів з Молотовим

привів Гітлера до прийняття 5 грудня 1940 р остаточного ре-

шення з приводу СРСР, підтвердженого 18 грудня "Діректі-

виття 21 ", яка призначила на 15 травня 1941 р початок здійснення

плану "Барбаросса". Вторгнення в Югославію і Грецію змусило

Гітлера 30 квітня 1941 р перенести цю дату на 22 червня 1941 р

Генерали переконали його, що переможна війна триватиме не більше

4 - 6 тижнів.

Не дивлячись на насторожує хід подій, СРСР до самого

початку війни з Німеччиною не міг повірити в неминучість німець

кого нападу. Радянські поставки Німеччини значно возро-

кщо внаслідок відновлення 11 січня 1941 р економічних

угод 1940, щоб продемонструвати Німеччині своє

"довіру", радянський уряд відмовлялося брати до

увагу надходили з початку 1941 р численні сообщен-

ія про підготовлюваний на СРСР нападі і не вживало необ

дімих заходів на своїх західних граіцах. Німеччина як і раніше

розглядалася Радянським Союзом, "як велика дружня

держава ". Саме тому, коли вранці 22 червня Шуленбург встре-

покотився з Молотовим для зачитання йому меморандуму, в якому

повідомлялося, що Німеччина вирішила направити свої збройні

сили на радянську територію з огляду на "очевидної загрози" з сто-

ку СРСР, абсолютно розгублений глава радянської диплома-

тії вимовив: "Це війна. Ви вважаєте, що ми це заслужили?"

15

глава III

Розвідувальна діяльність СРСР напередодні війни.

За офіційною версією, яка викладена в усіх підручниках

історії радянського періоду, Сталін не вірив розвідувальним

даними, приймаючи їх за дезінформацію німецької розвідки,

і роз'яснював: "СРСР, як це випливає з його мирної політики,

дотримувався і має намір дотримуватися умов радянсько-німецького Пак

та про ненапад, через що чутки про те, що СРСР готується до

війні з Німеччиною, є брехливими і провокаційними. "*

Для того, щоб остаточно прийняти будь-яку точку зре-

ня з питання чи був напад Німеччини на СРСР несподіваний-

вим, варто розглянути стан і дії спецслужб. вони

аж ніяк не демонстрували бездіяльність в передвоєнні роки. Величезна кількість

даних надходило, як до кабінету Сталіна, так і непогано працювала

розвідка Німеччини. Сталін дуже серйозно готувався до війни.

Особливу турботу Сталін виявив про радянську військову розвідку,

яка відома під ім'ям - Головне розвідувальне управління

(ГРУ). Досить прочитати список всіх начальників ГРУ з

моменту створення цієї організації до 1940 року, щоб оцінити всю

глибину "зворушливої турботи" Сталіна про свої доблесних

розвідників.

Аралов - заарештований, провів кілька років під слідством з примене-

ням "заходів фізичного впливу".

Стігга - ліквідовано.

Ніконов - ліквідовано.

Берзін - ліквідовано.

Уншліхт - ліквідовано.

Урицький - ліквідовано.

Єжов - ліквідовано.

Проскурів - ліквідовано.

Зрозуміло, що при ліквідації лідера військової розвідки, ліквіда-

ції підлягали і його перші заступники, заступники, радники

______

* З повідомлення ТАРС від 13 червня 1941р.

16

начальники управлінь і відділів. А при ліквідації начальників

відділів тінь незмінно лягала на оперативних офіцерів і на

агентуру, якою вони керували. Тому знищення глави

військової розвідки мінімум двічі, означало і знищення всієї

мережі військової розвідки.Але незважаючи на все це, ГРУ перед Другою

світовою війною, в ході її і після було і залишається найпотужнішою,

найефективнішою розвідувальної організацією світу.

Постійна, хвиля за хвилею, кривава чистка радянської військової

розвідка не послабила її мощі. Наооборот на зміну одному поколен-

ію приходило нове, більш агресивне. Зміна поколінь - на кшталт

як зміна зубів у акули. Сталін вважав, що отримувати від своєї раз-

ведкі портфелі, набиті секретами, дуже важливо, але ще важливіше,

не одержати від своєї розвідки портфеля з бомбою. Ріхард Зорге -

це шпигун з того ряду зубів, який Сталін профілактики заради

повелів вирвати 29 червня 1938 року. Радянська військова розвідка не

настільки дурна, щоб публікувати найцікавіші повідомлення Зорге.

Але аналіз навіть відносно невеликої кількості опублікованих

них повідомлень Зорге ставить всіх в глухий кут. Січень 1940-го: "З благо-

дарностью приймаю ваші привіти і побажання щодо від-

нку, однак, якщо я поїду у відпустку, це відразу скоротить информа-

цію. "Травень 1940-го:" Само собою зрозуміло, що в зв'язку із сучасними

вим воєнного стану, ми відсуваємо свої терміни повернення

додому. Ще раз запевняємо вас, що зараз не час ставити питання про

цьому. Жовтень 1940-го: "Чи можу я розраховувати повернутися

додому після закінчення війни? "

Розвідник запитує на початку війни, чи дозволять йому повернутися

додому після неї! Кожен розвідник знає, що після війни йому раз-

вирішать повернутися додому. Навіщо ж зайвий раз з таким питанням

виходити в ефір? Аби не допустити повертатися на швидкий суд і лиху

розправу, Зорге продовжує працювати на комуністів. але незважаючи

на це Сталін не вірив йому і його даними, тому що Зорге - невозв-

ращенец з парою вищих вироків. Зорге, звичайно, великий раз-

ведчік, але з приводу німецького вторгнення він нічого важливого в

Москву не повідомив. Більш того Зорге став жертвою дезінформації

17

і мав ГРУ неправдивими відомостями. Гітлер готував вторгнення, рас-

широка брехня. Він поширює нібито таємно відомості, що

Німеччина хоче напасти на Радянський Союз після того, як заверш-

ит війну на заході.

На основі глибокого вивчення всіх економічних, політичних і

військових аспектів ситуації, що склалася ГРУ зробило висновки і без

допомоги даних Зорге. Німеччина не може виграти війну на два

фронту. Тому Гітлер не починає війну на сході, не завершивши

її на западе.Но в деяких випадках війну починають без перспекті-

ви її виграти. Саме цей випадок і стався. Гітлер, якого

Сталін пактом Молотова-Ріббентропа загнав в стратегічний ту-

пік, раптом зрозумів, що втрачати йому нічого, все одно у Німеччині не

один фронт, а два, і почав воювати на двох фронтах. Сталін просто

не міг собі уявити, що потрапивши в таку безвихідну ситуацію

Гітлер піде на самогубний крок. Начальник ГРУ генерал

Голіков цього теж не припускав. 21 червня 1941 року відбулося

засідання Політбюро. Голіков доповів про грандіозну концентра-

ції німецьких військ на радянських кордонах, про величезні запаси

боєприпасів, про перегрупування німецької авіації, про німецьких

перебіжчиків і про багато, багато іншого. Голикову були відомі

номера майже всіх німецьких дивізій, імена їх командирів, місця

їх розташування. Було відомо дуже багато, включаючи назву

операції "Барбаросса", час її початку і багато найважливіших секре-

ти. Після цього Голіков доповів, що підготовка до вторгнення поки

не розпочиналася, а без підготовки починати війну неможливо.

На засіданні Політбюро Голикову було поставлено питання, ручається чи

він, за свої слова. Голіков відповів, відповідає головою за свою інфор

мацію і якщо він помилився, то Політбюро вправі зробити з ним те, що

було зроблено з усіма його попередниками.

Через 10 - 12 годин після цього почалася операція "Барбаросса".

Голіков ні відсторонений і тим більше ліквідований. Вже 8 липня

Сталін довіряє йому поїздку до Великобританії і США, і особисто

його інструктує. Після цього Голіков командує арміями і фрон-

тами, а в 1943 році Сталін призначає Голікова на найважливіший пост

18

заступника наркома оборони (тобто заступника Сталіна) по кадрам.

До делікатного питання підбору і розстановки кадрів Сталін допус-

кал тільки самих перевірених людей. Якщо згадати долю всіх

його попередників, при яких не сталося нічого подібного

німецькому вторгненню і порівняти їх долі з долею Голікова,

то здивуванню не вистачить кордонів. Але цьому є достовірне об'ясне-

ня. Голіков доповідав Сталіну, що Гітлер не готувався до війни

проти Радянського Союзу. Виявляється Голіков доповідав стали-

ну правду. Гітлер дійсно до війни проти Радянського Союзу

не готувався. Начальник ГРУ знав, що Сталін документами не

вірить, тому вважав, що треба знайти якісь ключові індіка-

тори, які безпомилково покажуть момент початку приготувань

Гітлера до війни проти Радянського Союзу. Голіков такі індікато-

ри знайшов. Всім резидентам ГРУ в Європі було наказано стежити

за баранами, впровадити свою агентуру в усі ключові організації,

прямо або побічно пов'язані з "баранячої проблемою". Протягом

декількох місяців були зібрані і ретельно оброблені відомостей-

ня про кількість баранів в Європі, про основні центрах їх Вира

вання, про скотобійних центрах. Голіков двічі в день отримував

відомості про ціни на бараняче м'ясо в Європі. Крім того радянська

розвідка почала справжнє полювання за брудними ганчірками і промас-

ленній папером, яку солдати залишають в місцях чистки ору-

жия. В Європі німецьких військ було багато. війська розташовувалися

в польових умовах. Кожен солдат мінімум раз в день чистить своє

зброю. Ганчірки і папір, яка використовується при чищенні зброї,

зазвичай спалюють або закопують в землю. Але, звичайно, це правило

не скрізь повністю дотримувалися, тому ГРУ мало досить

можливостей отримати величезну кількість брудних ганчірок. Гряз-

ні ганчірки в досить великих кількостях переправлялися через

кордон, щоб не викликати підозр, якусь залізяку завора-

Чіва в ганчірку і різними шляхами переправляли в СРСР. В разі

будь-яких ускладнень поліція звертає увагу на металеву

деталь, але не на брудну ганчірку, в яку вона була загорнута.

Крім того, через кордон легально і нелегально в набагато більших

19

кількостях, ніж зазвичай, переправлялися гасові лампи,

керогази, примуси, різного роду примітивні ліхтарі і запальнички.

Все це аналізувалося сотнями радянських експертів і негайно

доповідали Голикову, а Голіков інформував Сталіна, що

Гітлер підготовку до вторгнення в СРСР ще не почав, а всякі

концентрації військ і на документи німецького Генерального

штабу увагу звертати не слід. Голіков вважав, що для

війни проти Радянського Союзу потрібна дуже серйозна підготовка.

Найважливішими елементами готовності Німеччини до війни проти

Радянського Союзу є баранячі кожухи. Їх потрібно дуже

кількість - не менше 6 мільйонів. Голіков знав, що в Німеччині

немає жодної дивізії, готової воювати в СРСР. Він ретельно стежив

за європейськими баранами. Він знав абсолютно точно, що як толь

до Гітлер дійсно вирішить напасти на СРСР, він повинен віддати

наказ на підготовку операції, негайно Генеральний штаб дасть

наказ промисловості розпочати виробництво мільйонів кожухів.

Цей момент неминуче відіб'ється на європейському ринку. незважаючи

на війну ціни на бараняче м'ясо повинні мерзнути і піти вниз через

одночасного знищення мільйонів тварин. В цей же мо

мент ціни на баранячі шкури повинні були різко піти вгору.

Голіков вважав, що для війни в СРСР німецька армія повинна

використовувати новий сорт мастила для своєї зброї.

Звичайне німецьке збройове масло застигало на морозі, частини

змерзалися і зброя не діяло. Голіков чекав, коли в герман-

ської армії буде змінений сорт масла для чищення зброї. Радянська

експертиза брудних ганчірок показувала, що Вермахт користується

своїм звичайним маслом і немає ніяких вказівок до переходу на нове

масло. Радянські експерти стежили і за німецьким моторним

паливом. Звичайне німецьке паливо на морозі розкладалось на

вогнетривкі фракції. Голіков знав, що якщо Гітлер зважиться,

незважаючи ні на що, на самогубний крок воювати на два

фронту, він повинен віддати наказ змінити марку виробленого

рідкого палива і розпочати планове виробництво палива, яке

НЕ розкладеться на морозі. Саме зразки німецького рідкого

20

палива радянська розвідка переправляла через кордон в зажігал-

ках, ліхтарях і інших подібних предметах. Було ще безліч

аспектів, які перебували під пильним контролем ГРУ і

які повинні були стати попереджувальним сигналом.

Але Гітлер почав операцію "Барбаросса" без перспективи

її виграти. У перші миті Сталін просто не вірить, що

Гітлер напав. У Сталіна прораховані всі ходи і всі варіанти:

Гітлер не мав напасти. Але він зробив цей самогубний

крок і зробив те, що намеровался зробити Сталін. Гітлер в послед-

ний момент буквально на лічені тижні випередив Сталіна.

21

висновок

Так напад Німеччини на СРСР не могло бути несподіваним,

про це свідчать опубліковані зовсім недавно секретні

документи, перелік яких я привожу в Додатку 1, і содер

жание деяких з цих документів в Додатках 2 і 3.

В результаті Сталін, я вважаю, винен в кривавих внутрігосударст-

ських передвоєнних події. Це проводиться колективізація

і індустрілізація на благо Червоної Армії. Не варто виділяти як

одноосібного винного у Другій світовій війні Адольфа Гітлера

і його нацистської режим.Тому, що прямо або побічно Сталін

брав участь у встановленні нацистської режиму в Німеччині.

Варто посадити на одну лаву підсудних з Гітлером і Сталіна.

Він один з головних винних у величезних людські втрати Рада-

ського народу. Але деякі забувають про ці злочини нашого

Вождя. Приписуючи йому звільнення Європи і Радянського Союзу.

А чи мав хтось в історії настільки сприятливу ситуацію

для "звільнення" Європи? Але ж ця ситуація не склалася

сама собою. Її довго, наполегливо і наполегливо з маленьких шматочків,

як найтоншу мозаїку, складав Сталін. Це Сталін допомагав

привести Гітлера до влади і зробити з Гітлера справжній "Ледо-

кол Революції ". Це Сталін штовхав" Криголам Революції "на

Європу. Це Сталін закривав очі на всі злочини нацистів

і радів, коли світ здригається в своїх основах, коли гинули

могутності і падали величі.

22

додаток №1

ч ТО ЗНАВ СТАЛІН Про підготовку агресії

№ 1 ЗАПИСКА НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) - І. В. Сталін, РНК СРСР - В. М. Молотова І К.Е.Ворошилова, НКО СРСР - С.К.Тимошенко про військові приготування НІМЕЧЧИНІ
№ 2 ІЗ ЗАПИСКА НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) - І. В. Сталін, РНК СРСР - В. М. Молотова, КО ПРИ РНК СРСР - К.Є. Ворошилова І НКО СРСР - С.К.Тимошенко З перепровадження донесення РЕЗИДЕНТА НКВД СРСР
№ 3 ЗАПИСКА Л.П.Берія - І. В. Сталін, В. М. Молотова, К. Є. Ворошилова, С. К. Тимошенко про військові приготування НІМЦІВ НА ТЕРИТОРІЇ Східній Прусії
№ 4 ЗАПИСКА НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) - І. В. Сталін і РНК СРСР - В. М. Молотова з повідомленням агентурної ДАНИХ
№ 5 ЗАПИСКА НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) - І. В. Сталін, РНК СРСР - В. М. Молотова з викладенням ЗАПИСИ БЕСІДИ
№ 6 ЗАПИСКА НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) - І. В. Сталін З перепровадження агентурної ЗВЕДЕННЯ
№ 7 ЗАПИСКА ПОВПРЕДА СРСР У НІМЕЧЧИНІ Деканозову нарком ЗАКОРДОННИХ СПРАВ СРСР В. М. Молотова З перепровадження АНОНІМНОГО ЛИСТИ про військові приготування НІМЕЧЧИНІ
№ 8 ЗАПИСКА НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) - Сталін і РНК РСР - МОЛОТОВУ З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕННЯ
№ 9 ЯЗАТИСЯ НКДБ СРСР СТАЛІНУ, МОЛОТОВУ, Мікояном
№ 10 ЗАПИСКА НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова, С. К. Тимошенко, Л. П. Берія З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕННЯ
№ 11 агентурних ЯЗАТИСЯ «Рамзі» ІЗ ТОКІО ВІД 11 березня 1941 р
№ 12 ІЗ ПОВІДОМЛЕННЯ НКДБ СРСР У ЦК ВКП (б) і РНК СРСР Про ДАНИХ, ЯКІ З АНГЛІЙСЬКОЇ ПОСОЛЬСТВА В МОСКВІ
№ 13 ПОВІДОМЛЕННЯ «ЄЩЕНКО» з Бухареста ВІД 13 березня 1941 р
№ 14 ПОВІДОМЛЕННЯ НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова, Л. П. Берія З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕННЯ
№ 15 ПОВІДОМЛЕННЯ «ЄЩЕНКО» з Бухареста ВІД 15 березня 1941 р
№ 16 ДОПОВІДЬ НАЧАЛЬНИКА розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТА ГОЛІКОВА У НКО СРСР, РНК СРСР І ЦК ВКП (б) «Висловлювання, [оргмеропріятій] І ВАРІАНТИ БОЙОВИХ ДІЙ НІМЕЦЬКОЇ ​​АРМІЇ ПРОТИ СРСР»
№ 17 ПОВІДОМЛЕННЯ «ЄЩЕНКО» з Бухареста ВІД 24 березня 1941 р
№ 18 ПОВІДОМЛЕННЯ «ЄЩЕНКО» з Бухареста ВІД 26 березня 1941 р
№ 19 ПОВІДОМЛЕННЯ НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова, С. К. Тимошенко, Л. П. Берія З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕННЯ
№ 20 ІЗ ЛИСТА ПРЕМ'ЄР-міністр Великобританії У.Черчілль До И.В.Сталину

23
№ 21 ПОВІДОМЛЕННЯ НКДБ СРСР нарком оборони СРСР ТИМОШЕНКО З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕНЬ ІЗ Берліну
№ 22 спецповідмлень розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ про перекидання НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК У ПОГРАНПОЛОСЕ СРСР
№ 23 ПОВІДОМЛЕННЯ НКВС СРСР У ЦК ВКП (б), РНК СРСР І НКО СРСР Про ОТРИМАНИХ прикордонного загону НКВС розвідувальних даних
№ 24 ЗАПИСКА НКДБ РСР І. В. Сталін, В. М. Молотова, С. К. Тимошенко І Л.П.Берія З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕННЯ ІЗ Берліну
№ 25 спецповідмлень розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ПРО РОЗПОДІЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ НІМЕЧЧИНИ по театрах та фронти воєнних дій СТАНОМ НА 25.04.41 р
№ 26 ЗАПИСКА НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова І С.К.Тимошенко
№ 27 ЗАПИСКА НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова І С.К.Тимошенко З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕННЯ ІЗ Берліну
№ 28 ЗАПИСКА НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова І Л.П.Берія З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕНЬ ІЗ Берліну
№ 29 ЗАПИСКА НКДБ СРСР У ЦК ВКП (б) - І. В. Сталін, РНК СРСР - В. М. Молотова І НКВД СРСР - Л.П.Берія З перепровадження ТЕЛЕГРАМ АНГЛІЙСЬКОЇ ПОСЛА В СРСР С.КРІППСА
№ 30 ЗАПИСКА НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова І Л.П.Берія З перепровадження агентурної ПОВІДОМЛЕНЬ ІЗ ВАРШАВИ
№ 31 спецповідмлень розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ «Про угруповання НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК НА СХОДІ І ПІВДЕННОМУ СХОДІ НА 5 ТРАВНЯ 1941 г.»
№ 32 спецповідмлень розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ «ПРО РОЗПОДІЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ по театрах та фронти воєнних дій СТАНОМ НА 15.05.41 р»
№ 33 ЗАПИСКА наркома держбезпеки СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова І Л.П.Берія З ТЕКСТОМ БЕСІДИ, отриманих агентурним шляхом, Про германських ПЛАНИ ВІЙНИ З РАДЯНСЬКИМ Союзом
№ 34 спецповідмлень розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ Про угруповання НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК НА 1 червня 1941 р
№ 35 ПОВІДОМЛЕННЯ НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) і РНК СРСР
№ 36 спецповідмлень розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ «ПРО ПІДГОТОВКУ РУМУНІЇ ДО ВІЙНИ»
№ 37 спецповідмлень розвідуправління ГЕНШТАБУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ «Про підготовку до війни РУМУНІЇ»
№ 38 ПОВІДОМЛЕННЯ НКДБ СРСР І. В. Сталін, В. М. Молотова І Л.П.Берія
№ 39 ІЗ ПОВІДОМЛЕННЯ НКВС СРСР У ЦК ВКП (б) і РНК СРСР ПРО ПОРУШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ СРСР З листопада 1940 р ПО 10 червня 1941 р
№ 40 ПОВІДОМЛЕННЯ «Оствальд» ІЗ ГЕЛЬСІНКІ ВІД 15 червня 1941 р
№ 41 ПОВІДОМЛЕННЯ НКДБ СРСР І. В. Сталіна І В.М.Молотова
Документи публікуються за виданням: "1941 рік." Міжнародний фонд "Демократія". Москва., 1998р.

24

додаток №2

№ 34
Спецповідомлення розвідуправління ГЕНШТАБУ
ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ Про угруповання НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК
НА 1 червня 1941 р № 660569
31 травня 1941 р

Угруповання німецьких військ на 1 червня 1941 р.У протягом другої половини травня місяця головне німецьке командування, за рахунок сил, що звільнилися на Балканах, виробляло:

1. Відновлення західної угруповання для боротьби з Англією;

2. Збільшення сил проти СРСР;

3. Зосередження резервів головного командування.

Загальний розподіл збройних сил Німеччини полягає в наступному:

- проти Англії (на всіх фронтах) 122-126 дивізій;

- проти СРСР - 120-122 дивізії;

- резервів - 44-48 дивізій.

Конкретний розподіл німецьких сил проти Англії:

- на Заході - 76-80 дивізій;

- в Норвегії - 17 дивізій, з яких 6 розташовані в північній частині Норвегії і можуть бути використані і проти СРСР.

- в Африці і Італії - 17 дивізій;

- в Греції з островом Крит - 12 дивізій.

Розподіл за напрямками німецьких сил проти СРСР наступне:

а) в Східній Пруссії - 23-24 дивізії, в тому числі 18-19 піхотних, 3 моторизованих, 2 танкових і 7 кав [алерійскіх] полків;

25

б) на варшавському напрямку проти Заповіт - 30 дивізій, в тому числі 24 піхотних, 4 танкових, одна моторизована, одна кавалерійська і 8 кав [алерійскіх] полків;

в) в Люблінсько-Краківському районі проти КОВО - 35-36 дивізій, в тому числі 24-25 піхотних, 6 танкових, 5 моторизованих і 5 кав [алерійскіх] полків;

г) в Словаччині (район Зборів, дебати, Вранов) - 5 гірських дивізій;

д) в Прикарпатської України - 4 дивізії;

е) в Молдавії і Північної Добруджі - 17 дивізій, в тому числі 10 піхотних, 4 моторизованих, одна гірська і дві танкові дивізії;

ж) в районі Данциг, Познань, Торн - 6 піхотних дивізій і один кав [алерійскій] полк.

Резерви головного командування зосереджені:

а) в центрі країни - 16-17 дивізій;

б) в районі Бреслау, Моравська-Острава, Катовіце - 6-8 дивізій;

в) в центрі Румунії (Бухарест і на захід від нього) - 11 дивізій;

г) в Болгарії - 11 дивізій.

В результаті німецьких перекидань за травень місяць проти СРСР, необхідно відзначити:

1) що за другу половину травня місяця німці приступили до створення оперативної глибини, зосередивши, як вище зазначено, на захід від лінії Лодзь, Краків - 6-8 дивізій;

2) перекинувши значні сили з Югославії, Греції та Болгарії на територію Румунії, німці в значній мірі

2 6

посилили своє праве крило проти СРСР, підвищивши його питома вага в загальній структурі свого східного фронту проти СРСР (до теперішнього часу в Румунії, разом з Молдовою, налічується 28 дивізій).

Що стосується фронту проти Англії, то німецьке командування, маючи вже в даний час необхідні сили для подальшого розвитку дій на Близькому Сході і проти Єгипту (29 дивізій, вважаючи Грецію з островом Крит, Італію та Африку), в той же час досить швидко відновило свою головне угруповання на Заході, продовжуючи одночасно перекидання в Норвегію (з порту Птоттін), маючи в перспективі здійснення головної операції проти англійських островів.

На закінчення можна відзначити, що перегрупування німецьких військ після закінчення Балканської кампанії в основному завершені.

Начальник Розвідувального управління
Генштабу Червоної армії
генерал-лейтенант
Голіков

ЦА МО РФ. Оп. 7237. Д. 2. Л. 117-119. Машинопис на спеціальному бланку, завірена копія. Вказана розсилка: Сталіну, Молотову, Ворошилову, Тимошенко, Берія, Кузнєцову, Жданову, Жукову, Мерецкову.

27

додаток №3

№ 41
ПОВІДОМЛЕННЯ НКДБ СРСР І. В. Сталіна І В.М.Молотова

№ 2279 / м
17 червня 1941 р

Цілком таємно

Направляємо агентурний повідомлення, отримане НКДБ СРСР з Берліна.

Народний комісар державної безпеки СРСР
В.Меркулов

Повідомлення з Берліна

Джерело, що працює в штабі німецької авіації, повідомляє:

1. Всі військові заходи Німеччини з підготовки збройного виступу проти СРСР повністю закінчені, і удар можна очікувати в будь-який час.

2. У колах штабу авіації повідомлення ТАРС від 6 червня сприйнято дуже іронічно. Підкреслюють, що ця заява ніякого значення мати не може.

3. Об'єктами нальотів німецької авіації в першу чергу з'являться: електростанція «Свір-3», московські заводи, що виробляють окремі частини для літаків (електрообладнання, шарикопідшипники, покришки), а також авторемонтні майстерні.

4. У військових діях на боці Німеччини активну участь візьме Угорщина. Частина німецьких літаків, головним чином винищувачів, знаходиться вже на угорських аеродромах.

5. Важливі німецькі авіаремонтні майстерні розташовані: в Кенігсберзі, Гдині, Грауденц, Бреславле, Мариенбурге. Авіамоторні майстерні Мілича в Польщі, у Варшаві - Очачі і особливо важливі в Хейлігенкейль.

Джерело, що працює в міністерстві господарства Німеччини, повідомляє, що вироблено призначення керівників військово

28

господарських управлінь «майбутніх округів» окупованій території СРСР, а саме: для Кавказу призначений Амон, один з керівних працівників націонал-соціалістичної партії в Дюссельдорфі, для Києва - Бурандт - колишній співробітник міністерства господарства, до останнього часу працював в господарському управлінні у Франції, для Москви - Бургер, керівник господарської палати в Штутгарті. Всі ці особи зараховані на військову службу і виїхали в Дрезден, який є збірним пунктом.

Для загального керівництва господарським управлінням «окупованих територій СРСР» призначений Шлоттерер - начальник іноземного відділу міністерства господарства, що знаходиться поки в Берліні.

У міністерстві господарства розповідають, що на зборах господарників, призначених для «окупованій» території СРСР, виступав також Розенберг, який заявив, що «поняття Радянський Союз має бути стерто з географічної карти».

вірно:
Начальник 1-го Управління НКДБ Союзу СРСР
фітин

АП РФ.Ф. 3. Оп. 50. Д. 415. Л. 50-52. Є резолюція: «Т [Оварі] щу Меркулову. Можете послати ваш «джерело» зі штабу герм [анской] авіації до ... матері. Це не «джерело», а дезінформатор. І.Ст [Алін] ». Оригінал.

29

Список літератури :

1. Мельтюхов М.І. Втрачений шанс Сталіна. Москва. 2000р.

2.Віктор Суворов. Криголам. Хто почав Другу світову війну.

Москва. "Новий час". 1993р.

3.Нікола Верт. Історія радянської держави 1900 - 1991.

Москва. "Прогрес". 1992р.

4. 1941 рік. Міжнародний фонд "Демократія" .Москва. 1998р