Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Діяльність єврейських політичних партій і організацій на території західної Білорусі.





Скачати 60.98 Kb.
Дата конвертації02.04.2018
Розмір60.98 Kb.
Типавтореферат

36

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК БІЛОРУСІ ДЕРЖАВНЕ НАУКОВЕ УСТАНОВА ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УДК 947.6 (1918-1926 рр.): 329.17

Стецкевіч

Петро Тадеушевич

діяльність єврейських

політичних партій і організацій

на території Західної Білорусі

(1918-1926 рр.)

автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

за фахом «07.00.02 - вітчизняна історія»

МІНСЬК, 2008

Робота виконана в Установі освіти «Гродненський державний університет імені Янки Купали»

Науковий керівник:

Ковкель Іван Іванович,

кандидат історичних наук, професор, Установа освіти «Гродненський державний університет імені Янки Купали», професор кафедри історії Білорусі.

Офіційні опоненти:

Ладисев Володимир Федорович,

доктор історичних наук, професор, Білоруський державний університет, професор кафедри історії Білорусі нового і новітнього часу.

Великий Анатолій Федорович, кандидат історичних наук, доцент, Установа освіти «Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка», доцент кафедри історії Білорусі.

Опонує організація:

Установа освіти «Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна ».

Захист відбудеться «20» січня 2009 року в 14.00 годин на засіданні ради по захисту дисертацій Д 01.40.01 на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук при Державному науковому закладі «Інститут історії Національної академії наук Білорусі», 220072, м.Мінськ, вул. Академічна, 1, e-mail - marat@history.minsk.by, телефон вченого секретаря: 8-017-284-18-69.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці імені Я. Коласа Національної академії наук Білорусі.

Автореферат розісланий «15» грудня 2008 р

Вчений секретар

ради по захисту дисертацій Жилінський М.Г.

Короткий ВСТУП

Дослідження діяльності єврейських політичних партій на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр., Є одним із актуальних завдань, що стоять перед сучасною білоруської історичною наукою. У вітчизняній і зарубіжній історіографії не існує спеціальних робіт, присвячених даній проблемі. Розробка теми діяльності єврейських політичних партій і організацій в Західній Білорусі довгий час значно поступалася вивчення революційного і національно-визвольного руху в регіоні. Тим самим була відсутня можливість отримати цілісну картину політичного життя Західної Білорусі.

Об'єктивний аналіз діяльності єврейських політичних партій і організацій дозволить поглибити уявлення про характер політичних процесів, які відбувалися в регіоні, особливості суспільного життя національних меншин Західної Білорусі в розглянутий період. Дослідження даної проблеми дає можливість відтворити реальну картину політичної боротьби єврейських партій і організацій за вирішення нагальних проблем єврейського населення чотирьох західнобілоруських воєводств польської держави. Воно також дозволяє виявити методи і засоби, за допомогою яких єврейські політичні об'єднання намагалися досягти поставлених завдань.

Вивчення діяльності єврейських політичних партій актуально в сучасних політичних умовах не тільки в науковому, але і в практичному плані. З початку 90-х рр. ХХ ст. Республіка Білорусь налагодила контакти з державою Ізраїль. Встановлені дипломатичні відносини, розвивається економічне і культурне співробітництво. У Білорусі організовані Ізраїльський інформаційно-культурний центр, Союз білоруських єврейських громадських об'єднань і громад, функціонують єврейські школи, різні громадські та релігійні організації євреїв. Історично склалася взаємозв'язок білоруського та єврейського народів триває.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зв'язок роботи з великими науковими темами. Тема дисертації затверджена Радою УО «Гродненський державний університет імені Янки Купали» (від 31.01.2003, протокол № 5) і виконувалася як ініціативна.

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження є комплексний аналіз діяльності єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі, визначення ролі консервативного, сіоністського, ліберального та радикального спрямування єврейського громадсько-політичного руху.

Досягненню поставленої мети повинна сприяти, на наш погляд, реалізація таких завдань:

- визначити теоретичні підходи в історіографії до теми, що вивчається, проаналізувати ступінь розробленості проблеми в історичній літературі, охарактеризувати використані джерела;

- розглянути соціально-економічні та політичні передумови зародження єврейського суспільно-політичного руху, виникнення і діяльності перших єврейських політичних партій на території Західної Білорусі;

- розкрити організаційні основи, ідеологічні платформи, стратегію і тактику єврейських політичних партій і організацій, визначити основні чинники, які впливали на їх трансформацію;

- проаналізувати діяльність єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр., Спрямовану на досягнення своїх програмних завдань.

Об'єктом дослідження є суспільно-політичний розвиток Західної Білорусі в 1918-1926 рр. Предмет дослідження - діяльність єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр.

Хронологічні та географічні рамки. Питання, що розглядаються в роботі, стосуються діяльності єврейських політичних партій і організацій в період з кінця 1918 по травень 1926 г. Це означає, що хронологічні рамки дослідження обмежені з часу здобуття Польщею державного суверенітету до травневого перевороту 1926 року і відходу від демократичної моделі розвитку. Географічні рамки роботи обмежені чотирма східними воєводствами Польщі - Білостоцький, Віленський, Новогрудським і Поліським, куди входили західнобілоруські землі, що відійшли за умовами Ризького мирного договору 1921 р до Польщі.

У вітчизняній історіографії термін «Західна Білорусь» традиційно вживається по відношенню до білоруським землям, які перебували в складі польської держави в 1921-1939 рр. У зв'язку з цим, стосовно періоду 1918-1921 рр. категорія «Західна Білорусь» використовується автором в дослідженні в якості географічного, а не історичного терміну.

Положення, що виносяться на захист:

1. Виникнення і діяльність єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі були обумовлені історично склалися передумовами. Так звані «кордону єврейської смуги осілості», значна кількість єврейського населення в містах і містечках, становлення єврейського робітничого класу, важке соціально-економічне становище основної маси євреїв, їх політичне нерівноправність, процвітаючий в Російській імперії на державному рівні антисемітизм викликали необхідність формування єврейських політичних партій і організацій, здатних відстоювати інтереси єврейського населення. Важливими передумовами цього процесу були також виникнення Всесвітньої сіоністської організації, зародження соціал-демократичного руху, зростання політизованості російського суспільства в цілому. Незважаючи на соціальні потрясіння і військові конфлікти в регіоні, ситуація почала ХХ в. сприяла створенню єврейських політичних організацій, які відображали інтереси різних соціальних шарів єврейської громади.

2. Боротьба єврейських політичних партій вилилася в боротьбу політичних гасел і програмних установок. Причому специфікою цієї боротьби стала робота виключно серед єврейського населення. Польські та білоруські політичні сили мали ширшу соціальну базу, оскільки під їх впливом в даний період перебували представники різних національностей, включаючи і частину єврейського населення. У той же час необхідність вирішення проблем у різних сферах життя єврейської громади, головними серед яких були забезпечення громадянської рівноправності, якнайшвидша реалізація національного і культурного питань, збереження традицій, ставила перед євреями завдання згуртуватися навколо своїх політичних організацій. В ході політичної боротьби на території Західної Білорусі склалися чотири основні групи єврейських політичних партій: консервативні, сіоністські, ліберальні і радикальні.

3. У період 1918-1919 рр. діяльність єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі значно пожвавилася. Більшість з них взяли активну участь у виборах в єврейські гміни і міські ради, які були сформовані в цей час. Єврейські політичні об'єднання проводили широку агітаційну роботу серед єврейського населення регіону, роз'яснюючи свої програмні установки і пропонуючи різні варіанти вирішення єврейського питання. Більшість єврейських партій підтримали ідею відродження польської державності, пов'язуючи з нею надії на отримання реальної національної і культурної автономії для єврейського народу. Під час польсько-радянської війни багато єврейських партії були змушені згортати свою діяльність, побоюючись репресій з боку воюючих сторін, що призвело до тимчасового ослаблення їх впливу на єврейське населення. За підсумками війни територія Західної Білорусі увійшла до складу Польщі. Діяльність єврейських партій стала тут поступово відновлюватися.

4. Важливим етапом в оцінці діяльності та впливу єврейських партій і організацій в регіоні стали підсумки виборчих кампаній в Віленський сейм, а також сейм і сенат Польщі. Обидві кампанії проходили в 1922 р У першій з них єврейські політичні сили участі практично не брали, оскільки вважали, що це не вибори в парламент, а плебісцит про долю Серединної Литви. Разом з тим більшість єврейських партій взяло активну участь у виборах до парламенту Польщі. Частина з них увійшла до складу Блоку національних меншин Польщі ( «Сіоністська організація в Польщі», «Мізрахі», «Всесвітня сіоністська партія праці», «Союз Ізраїлю»), частина представила власні виборчі списки (Бунд, «Єврейська народна партія в Польщі» ). Результати виборів дозволили сформувати в сеймі єврейську фракцію, членами якої стали і депутати з Західної Білорусі.

5.Діяльність єврейських політичних партій і організацій в 1923 -мае 1926 рр. на території Західної Білорусі мала активний характер. Вони сформували в регіоні розгалужену мережу первинних організацій, що дозволило їм охопити своїм впливом велику частину єврейського населення Західної Білорусі. Єврейські партії та організації відстоювали політичні і економічні інтереси єврейської меншини, велику увагу приділяли збереженню національних традицій, проводили широку культурно-просвітницьку роботу. Разом з тим, необхідно відзначити той факт, що робота єврейських партій і організацій проходила в обстановці не вщухають антисемітських кампаній з боку польської влади, політичних організацій інших національностей.

Особистий внесок здобувача. Представлене дослідження є результатом критичного аналізу автором робіт вітчизняних і зарубіжних істориків, а також вивчення широкого кола архівних і статистичних джерел, багато з яких вперше вводяться в науковий обіг. Всі дослідження є самостійною одноосібною роботою дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Зміст і результати дослідження доповідалися на наступних наукових конференціях: республіканської науково-практичної конференції «Підготовка педагогічних і наукових кадрів істориків і розвиток історичної науки в Білорусі» (Гродно, 2004), республіканській науково-практичній конференції «Заходні регіён Беларусі вачима гісторикаў и краязнаўцаў» ( Гродно, 2005), міжнародній науковій конференції «Проблеми цивілізаційного розвитку Білорусі, Росії, Польщі та України в кінці XVIII - початку XXI ст.» (Гродно, 2005), міжнародній науковій конфер нції «ЄС і східнослов'янський світ (кінець ХХ - початок ХХІ століття)» (Гродно, 2006), республіканській науковій конференції «Гараді Беларусі ў кантексце палітикі, еканомікі, культури» (Гродно, 2006), III-й міжнародній науковій конференції «Культура, наука, освіта в сучасному світі »(Гродно, 2007), республіканській науково-теоретичної конференції« Гістарияграфія гісториі Беларусі, Нова и навейшай гісториі краін Еўропи и ЗША »(Мінськ, 2008), міжнародній науково-практичній конференції« Білоруська політологія: різноманіття в єдності - III »(Гродно, 2008).

Опублікування результатів дисертацій. Основні положення дисертації знайшли своє відображення в 11 публікаціях, з них в наукових журналах, визначених ВАК Республіки Білорусь для публікації наукових положень по докторських і кандидатських дисертацій, - 4 (2,66 авторського аркуша), в збірках матеріалів і тез конференцій - 7 (2,04 авторського аркуша).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, загальної характеристики роботи, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (включає 448 найменувань), додатків.

Основний текст дисертації становить 114 сторінок; список використаних джерел - 35 сторінки; додатки - 9 сторінок.

Основний зміст дослідження

У «Запровадження» дається загальна характеристика стану єврейської громади Західної Білорусі, в якому знаходиться обраний автором об'єкт дослідження, позначається коло проблем, які потребують наукового вивчення, обгрунтовується актуальність теми.
У першому розділі «Історіографія та джерела. Методологія дослідження »розглядаються питання історіографії та джерел з поставленої проблеми, дається характеристика методики дослідження, акцентується увага на питаннях, що потребують додаткового вивчення.
Вивчення виникнення і діяльність єврейських політичних партій на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр. які раніше не було темою окремого дослідження. Всі питання, які стосувалися даної теми, розглядалися в рамках вивчення національно-визвольного, робочого і революційного рухів, діяльності КПЗБ та інших організацій.
Перший етап у розвитку вітчизняної історіографії з проблеми - 20-50-і рр. минулого століття. У цей період розглядалися в першу чергу проблеми національно-визвольного руху в Західній Білорусі. Вивчення діяльності єврейських політичних партій носило фрагментарний характер і відрізнялося тенденційністю.
Спроби більш повно розкрити питання діяльності політичних партій були зроблені в збірнику «Політичні партії в Польщі, Західної Білорусії та Західної України» Політичні партії в Польщі, Західної Білорусії та Західної України / за ред. С. Скульского. - Мінськ: Видавництво АН БРСР, 1935. - 264 с .. У ньому описані, поряд з польськими та білоруськими, найбільші єврейські політичні партії та організації. Разом з тим, наведена в збірнику інформація щодо програм і структури партій і організацій, кількості періодичних видань носила загальнопольський характер. Були відсутні матеріали, що стосувалися діяльності єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі.
З середини 50-х рр. ХХ ст. починається другий етап у розвитку досліджень з даної проблеми у вітчизняній історіографії. В цей час склалися певні умови для розгортання наукових досліджень з окремих питань і проблем історії Західної Білорусі, почалося видання документальних матеріалів 22 Боротьба трудящих Західної Білорусії за соціальне і національне визволення та возз'єднання з БССР. Документи і матеріали: в 2 т. - Мінськ: Госиздат, 1962-1972. - Т. 2; Революційний рух у Вільнюському краї 1920-1940 рр. Документи і матеріали. - Вільнюс: Вага, 1978. - 448 с. і спогадів учасників революційного і національно-визвольного рухів 33 У суровия гади падполля. Успаміни колишніх членаў КПЗБ - актиўних удзельнікаў ревалюцийнага руху ў Заходняй Беларусі. - Мінск: Вид. паліт. літ., 1958. - 360 с .; Вільнюське підпіллі. Спогади учасників революційного руху в Вільнюському краї (1920-1939 рр.). - Вільнюс, 1968. - 561 с .; Роки випробувань і мужності. - Мінськ: Білорусь, 1973. - 416 с., Розробка узагальнюючих праць 44 Історія Білоруської РСР: в 2 т. / Під заг. ред. Л.С. Абецедарского. - Мінськ: Вид-во АН БРСР, 1961. - Т. 2; Історія робітничого класу Української РСР: в 4 т. - Мінськ: Наука і техніка, 1985. - Т. 2: Період зміцнення і розвитку соціалістичного суспільства. - 1985. - 488 с .; Історія Польщі: в 3 т. / Під ред. Ф.Г. Зуєва [и др.]. - М .: Изд-во АН СРСР, 1956. - Т. 3. - 706 с .. У той же час основний упор в роботах робився на формування негативного ставлення до діяльності єврейських політичних партій і організацій.
Певний інтерес в плані досліджуваної проблеми представляють роботи В.А. Полуяна, І.В. Полуяна, А.Н. Мацко, І.М. Ігнатенко, В.Ф. Ладисева, Н.С. Сташкевич та ін. 55 Полуян, В.А. Революційний і національно-визвольний рух в Західній Білорусії в 1920-1939 рр. / В.А. Полуян, І.В. Полуян. - Мінськ: Госиздат БССР, 1962. - 222 с .; Ігнатенко, І.М. Дорогою боротьби і творення / І.М. Ігнатенко, А.Н. Мацко. - Мінськ: Білорусь, 1979. - 174 с .; Мацко, А.Н. Революційна боротьба трудящих Польщі і Західної Білорусії проти гніту буржуазії і поміщиків (1918-1939 рр.) / О.М. Мацко. - Мінськ: Білорусь, 1972. - 336 с .; Ладисев, В.Ф. У боротьбі за демократичні права і свободи (з історичного досвіду КПЗБ, 1926-1938 рр.) / В.Ф. Ладисев. - Мінськ: Білорусь, 1988. - 191 с .; Сташкевич, Н.С. Вирок революції: крах антирадянського руху в Білорусії (1917-1925 рр.). - Мінськ: Вид-во «Університетське», 1985. - 304 с.
У цих роботах основна увага приділяється революційній боротьбі. У дослідженнях в обіг введено нові джерела з політичної історії Західної Білорусі. Для всіх видань характерна основна ідея: розкрити причини, напрямки і форми національно-визвольної боротьби. У той же час при розгляді питань діяльності політичних партій в їх працях основна увага зверталася на КПП-КПЗБ. Окремі аспекти діяльності єврейських політичних партій розглядалися в контексті дослідження комуністичної та демократичної преси, її впливу на революційну боротьбу в Західній Білорусі. Серед робіт з цієї проблематики необхідно відзначити дослідження С.В. Говіно, П.І. Зелінського, Н.А. Ракевіч, Г.Б. Ватковіча, С.В. Кобяка і ін. 66 Говін, С.В. Друк Заходняй Беларусі (1921-1939 рр.) / С.В. Говін. - Мінск: Вид. БДУ, 1976. - 97 с .; Зелінський, П.І. Політична робота КПЗБ в масах (1923-1938 рр.) / П.І. Зелінський. - Мінськ: Університетське, 1986. - 134 с .; Кобяк, С.В. Під прапором пролетарської солідарності. Компартія Західної Білорусії в боротьбі за інтернаціональне згуртування трудящих (1923-1929 рр.) / С.В. Кобяк. - Мінськ, 1979. - 142 с.
Третій етап досліджень з проблеми починається після проголошення незалежності Республіки Білорусь. Одним із засновників білоруської юдаїки в пострадянський період є Є.Г. Іоффе. У своїх книгах і статтях він неодноразово звертається до проблеми діяльності єврейських політичних партій і організацій на території Білорусі, призводить важливі статистичні відомості, аналізує різні сторони життя міжвоєнного єврейського товариства 77 Іоффе, Є.Г. Сторінки історії євреїв Білорусі / Є.Г. Іоффе. - Мінськ: Арті-Фекс, 1996. - 294 с. . У 2005 році була видана книга «Євреї Гродненщини: життя до Катастрофи» під редакцією О. Соболевський і В. Гончарова. Використовуючи в роботі документальний матеріал архівів Білорусі, України, Росії, Польщі, Ізраїлю, автори приділили належну увагу розвитку єврейських політичних організацій в Гродненському регіоні 88 Євреї Гродненщини: життя до Катастрофи / під ред. В. Гончарова, О. Соболевський. - Донецьк, 2005. - 347 с ..
У 90-і рр. ХХ ст. з'явилися статті, в яких детально розглядаються аспекти політичної культури євреїв регіону. Першими до проблеми діяльності окремих єврейських політичних партій на території Західної Білорусі звернулися брестські дослідники. Глибиною і детальним опрацюванням архівних джерел відрізняються статті та матеріали Е.С. Розенблата, І.Е. Єленський, А.Н. Свирид, В.В. Шепетюка, А.В. Мощука, В. Костючик 99 Розенблат, E. Динаміка чисельності та розселення білоруських євреїв в XX столітті / E. Розенблат, І. Єленський. - Діаспори, 2002 №4. - С. 27-52; Свирид, А.Н. Єврейська ортодоксальна партія «Агудат Ізраель» і єврейське політичний рух в II Речі Посполитої (1919-1939 рр.) / О.М. Свирид // Моладзь Берасцейшчини: Зборнік студен. навук. прац. - Брест, 1997. - С. 30-37; Свирид, А.Н. Сіоністська партія праці «Hitachuuth» ( «Об'єднання») в II Речі Посполитої з моменту утворення до державного перевороту 1926 г. / О.М. Свирид // Моладзь Берасцейшчини: Збірник наукових статей студентів історичного факультету Брестського державного університету імені А. С. Пушкіна. - Випуск 2-й. - Брест, 1995. - С. 69-75; Шепетюк, В.В. З історії сіоністського руху в м Пінську / кінець 20-х років XX ст. / В.В. Шепетюк // Моладзь Берасцейшчини: Зборнік студен. навук. прац. - Брест, 1997. - С. 39-43; Мощук, А. До питання про взаємини Бунда і Польської соціалістичної партії на території Західної Білорусі в 1921-1939 рр. / А. Мощук // Матеріали Десятої Щорічної Міжнар. междісціплін, конф. з юдаїки. Ч. 1. Академічна серія. Випуск 12. - М., 2003. - С. 123-132; Костючик, В. Бунд в політичному житті Польщі в міжвоєнний період (20-30 роки) / В. Костючик // Моладзь Берасцейшчини: Збірник наукових статей студентів історичного факультету Брестського державного університету імені А. С. Пушкіна. - Випуск 2-й. - Брест, 1995. - С. 62-68. . Автори досліджують діяльність єврейських партій і організацій на території Західної Білорусі і, зокрема, Полісся в міжвоєнний період, аналізують розвиток єврейської громади, висвітлюють питання чисельності та розселення єврейського населення в регіоні.
Незважаючи на те, що окремі аспекти проблеми діяльності єврейських політичних партій в Західній Білорусі міжвоєнного періоду в тій чи іншій мірі знайшли відображення у вітчизняній історичній літературі, на сьогоднішній день відсутні роботи, які розглядали б їх комплексно, а не в контексті революційного, національно-визвольного , робочого та інших рухів.
Окремі питання з досліджуваної проблеми розроблялися також і в польській історіографії. У період 20-30-х рр. XX ст. світло побачив ряд робіт, присвячених партійного життя в II Речі Посполитої 110 Belcikowska, A. Stronnictwa i zwi№zki polityczne w Polsce: charakterystyki, dane historyczne, programy, rezolucje, organizacje partyjne, prasa, przywуdcy; Dodatek: Polityczne zwi№zki mіodzieїy w Polsce / A. Beіcikowska; czкњж ogуln№ opraс. J. Belcikowski; sіowo wstкpne napisaі A. Romer. - Warszawa: Dom Ksi№їki Polskiej, 1925. - тисячі вісімдесят шість s .; Belcikowski, J. Stronnictwa, Partie, Unie, Federacje, Kluby Polityczne w roku 1921 / J. Belcikowski. - Warszawa - Lwуw: Dom Ksi№їki Polskiej, 1922. - 56 s .; Selimowski, T. Polskie legalne stronnictwa polityczne: zarys popularny / T. Selimowski. - Wyd. 3. - Warszawa: nakі.aut., 1930. - 95 s. 0. Серед них особливо слід виділити монографії А. Белціковской. Її роботи про партійне життя країни, містять значний фактичний матеріал за всіма сучасними автору політичним партіям і організаціям.
При розгляді питання про соціальну базі єврейських політичних партій можна використовувати монографію Б. Васютиньского «Євреї в Польщі в ХІХ-ХХ століттях» 111 Wasiutyсski, B. Ludnoњж їydowska w Polsce w wiekach Х1Х-ХХ / B. Wasiutyсski. - Warszawa, 1930. - 225 s. 1. Автор наводить велику кількість статистичних даних, в тому числі по Західній Білорусі, які свідчить про значну соціальну базу для розгортання єврейських політичних організацій.

У 60-80-і рр. XX ст. польські дослідники практично не розглядали діяльність єврейських політичних партій на території Західної Білорусі. Однак необхідно відзначити ряд робіт, які присвячені діяльності єврейських партій в Польщі в період 1921-1939 рр. Перш за все це робота Е. Хольцера «Політична мозаїка Другої Речі Посполитої» 112 Holzer, J. Mozaika polityczna II Rzeczypospolitej / J. Holzer. - Warszawa: Ksi№їka i Wiedza, 1974. - 670 s. 2. У монографії дається докладний аналіз політичної структури, яка склалася в міжвоєнний період в Польщі, наводиться класифікація єврейських партій за характером і змістом їх програм. Детально характеризуються консервативно-клерикальної, ліберальне і сіоністське руху, а також партії соціалістичної спрямованості.

У 90-і рр. ХХ ст. виходять кілька робіт, які можна віднести до теми. Перш за все, це монографія Е. Томашевського «Новітня історія євреїв в Польщі (до 1950 р)» 113 Tomaszewski, J. Najnowsze dzieje їydуw w Polsce (do 1950 roku) / J. Tomaszewski. - Warszawa, 1993. - 500 s. 3. У ній певне місце відводиться розгляду політичного життя єврейської громади в 1921-1926 рр., Описується діяльність єврейських політичних партій в Польщі, Західної України і Західної Білорусі.

У 2004 р було видано монографію польського історика Я. Волконовского «Польсько-єврейські відносини у Вільно і Віленському краї в 1919-1939 рр.» 114 Wolkonowski, J. Stosunki polsko-їydowskie w Wilnie i na Wilenszczyznie 1919-1939 / J. Wolkonowski . - Bialystok: WUB, 2006. - 463 s. 4. Автором зібраний великий фактичний матеріал про повсякденне життя єврейського населення Віленщини, умовах, в яких вона проходила: суспільно-політична ситуація, надії єврейської меншини з питань національно-культурного самовизначення, ставлення різних польських політичних організацій до єврейського населення.

Значний інтерес до проблеми діяльності єврейських політичних партій в міжвоєнний період проявили ізраїльські дослідники. Так, в «Короткої єврейської енциклопедії» ряд статей присвячений зародженню єврейського громадсько-політичного руху в кінці XIX - початку XX ст., Умовами формування перших єврейських політичних партій і організацій 115 Електронна єврейська енциклопедія: в 11 т. - Єрусалим: Суспільство дослідження єврейських громад, 1976. - Т. 1. 5. Автори енциклопедії також дають характеристику різних течій єврейської політичного життя, таким як сіонізм, єврейський соціалізм та ін. Значну увагу укладачі енциклопедії приділили окремим єврейським політичним партіям, які діяли на території II Речі Посполитої.

Таким чином, розгляд діяльності єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр. не знайшло належного відображення в зарубіжній історіографії.

Весь комплекс використаних джерел з досліджуваного питання можна розділити на опубліковані матеріали, архівні документи, матеріали періодичної преси та статистичні дані.

У фондах Національного архіву Республіки Білорусь містяться матеріали про політичну ситуацію в Західній Білорусі, відомості про комуністичному русі в Польщі, діяльності польської влади, єврейських політичних партій і організацій, підбірка преси того часу. Слід зазначити, що в документах чітко простежується тенденційність висвітлення діяльності єврейських політичних партій і організацій, які представлені в матеріалах як антинародні, антиробочі.

Найбільшу архівну базу з досліджуваної проблеми містять фонди Державного архіву Брестської області. Тут зібрані матеріали не тільки Поліського, а й Новогрудського воєводств. Донесення воєводських управлінь містять директиви, резолюції, звіти воєвод і державної поліції про суспільно-політичну ситуацію в регіоні, діяльності профспілкових організацій і політичних партій. В архівних фондах збереглися звіти та донесення поліції про демонстраціях та зборах, про економічне і культурне життя єврейського населення. Як найбільш важливі фонди необхідно виділити наступні: фонд 1 (Брестську повітова староство Поліського воєводства), фонд 92 (Поліська окружна Коменда держполіції МВС Польщі), фонд 93 (Брестська повітова комендатура держполіції).

За допомогою документів, які знаходяться в сховищах Державного архіву Гродненської області, можна реконструювати життя євреїв Гродненщини в 1921-1939 рр. Особливе значення для дослідження мають справи фонду 56 (Гродненська єврейська релігійна громада), в якому можна знайти інформацію про освіту громади, її релігійної, економічної, освітньої та політичної діяльності. Про еміграційних процесах, єврейських політичних організаціях і їх культурно-просвітницькій роботі, єврейських профспілках дають уявлення донесення і рапорти поліції про події та суспільно-політичному русі, які зберігаються в фондах 17 і 200 (Гродненська і Лідська повітові Коменди державної поліції), 662 (Новогрудська воєводська Коменда державної поліції).

Деякі архівні матеріали з досліджуваної проблеми збереглися в Державному Зональному архіві Мінської області в м Молодечно. Фонди Браславського (фонд 436), Дісненского (фонд 437), Ошмянського (фонд 4), Вілейського (фонд 10) повітових староств відображають процеси, які відбувалися в політичному житті регіону, надають багато статистичного матеріалу про вибори, політичні партії, періодичної преси. Значний інтерес викликають справи про формування органів виконавчої влади на території Вілейського, Браславського, Дісненского повітів в період 1919-1920 рр. і в період входження частини цієї території до складу Серединної Литви (фонд 4).

Фонди Архіву Нових Актів у Варшаві містять документацію воєводських управлінь Поліського, Новогрудського і Віленського воєводств. Перш за все, це звіти про стан воєводств за 1923-1926 рр., Що містять перелік всіх політичних об'єднань, в тому числі і єврейських, що діяли на їх території, з докладною характеристикою їх програм і організаційних структур (фонди MSW).

Серед матеріалів Литовського Центрального Державного архіву в Вільнюсі представляють інтерес фонди Віленського міського староства і Віленського воєводського управління. У них зібрані матеріали воєводських управлінь Віленського, Новогрудського, Поліського та Білостоцького воєводств, звіти Департаменту Державної поліції і т.д. Вони дають уявлення про суспільно-політичне становище в регіоні, політичні партії та організації, що діяли на його території.

Велике значення для дослідження проблеми мають статистичні матеріали, в першу чергу важливі дані перепису населення 1921 г. Вони дозволяють визначити потенційний електорат єврейських політичних партій 116 Pierwszy powszechny spis Rzeczpospolitej Polskiej z dnia 30 wrzeњnia 1921 roku. - Warszawa, 1927. - 192 s. 6. При розгляді політичного життя Західної Білорусі дуже важливими статистичними джерелами є підсумки виборів до сейму і сенату Польщі 1922 р 117 Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1927 / pod red. H. Moњcickiego i W. Dzwonkowskiego. - Warszawa: L. Zіotnicki, 1928. - 375 s. 7, а також в Віленський сейм 1922 р 118 Sejm Wileсski 1922 r .: przebieg posiedzeс wedіug sprawozdaс stenograficznych w opracowaniu Kancelarii Sejmowej. - Wilno, 1922. - S. V-XV. 8. Спираючись на них, стало можливим оцінити вплив єврейських політичних партій в Західній Білорусі.

Значний матеріал з даної проблеми міститься у державній, регіональній і партійній пресі того часу, а також листівках та іншої агітаційної літератури. У пресі було використано матеріали про політичну обстановку в країні, регіонах, політичних виступах, конфліктах. В ході дослідження були проаналізовані матеріали періодичних видань: «Kurjer Wilenski», «Gіos Poleski», «Kurier Polesia», «Gіos Wileсski» «Bloj-Wais», «Lider-Woch», «Baranowiczer-Woch і ін.

Таким чином, джерельна база пропонованого дослідження багата і різноманітна. Вона дає можливість простежити процес формування єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі, виявити структуру первинних осередків єврейських партій і організацій регіону і простежити динаміку їх розвитку та діяльності.

Теоретико-методологічну базу дисертації склали принципи історизму та об'єктивності. Їх застосування дозволяє уникнути стереотипів в розгляді проблем з теми дослідження. У дисертації застосовувалися такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, узагальнення, дедукція та індукція, кількісний метод. Серед спеціально-історичних методів, використаних в роботі, необхідно відзначити історико-системний та історико-порівняльний.

У другому розділі «Виникнення єврейських політичних партій і організацій в Білорусі» аналізуються причини виникнення, а також основні напрямки діяльності перших єврейських політичних партій і організацій на території Білорусі.

2.1 «Соціально-економічні та політичні передумови зародження єврейського суспільно-політичного руху в Білорусі». Виникнення перших єврейських політичних партій в кінці XIX в. в північно-західних губерніях Російської імперії було викликано історично склалися передумовами. Євреї компактно проживали в містах і великих містечках і становили значну частину населення Білорусі. Соціально-економічне становище більшості білоруських євреїв в зазначений період залишалося вкрай важким, що диктувало необхідність створення національних політичних партій, здатних відстоювати інтереси єврейських ремісників, робітників і торговців. У той же час єврейська буржуазія, будучи потужною фінансовою та економічною потугою, прагнула розширити свій політичний вплив в регіоні, що також сприяло зародженню єврейських політичних організацій.

Важливими передумовами становлення єврейських політичних партій були існування в Росії обмежувального законодавства щодо єврейського населення, утиски євреїв з боку російської влади, зростання антисемітських настроїв, бажання єврейської громадськості висловити свій погляд на майбутнє єврейського народу.

2.2 «Виникнення і діяльність перших єврейських політичних партій і організацій на території Білорусі». Розвиток ідей створення незалежної єврейської держави, виникнення Всесвітньої сіоністської організації, зародження соціал-демократичного руху, певні зміни у внутрішній політиці царської Росії дозволили почати процеси формування єврейських політичних організацій на території білоруських губерній. У зв'язку з цим в кінці XIX - початку XX ст. на політичній сцені з'явилися перші єврейські партії та спілки: Бунд, численні сіоністські організації та гуртки, партія «Мізрахі». В цей час йшов процес формування їх програм і організаційних структур.

Революція 1905-1907 рр. стала відправною точкою в створенні сіоністсько-соціалістичних і ліберальних єврейських політичних партій. Серед них були сіоністська соціалістична партія, Соціалістична єврейська робітнича партія, Єврейська соціал-демократична робітнича партія «Поалей Ціон», Єврейська народна партія. Ці партії прагнули об'єднати в своїх програмах основні положення сіонізму з певними соціалістичними ідеями для залучення в свої ряди різних верств єврейського суспільства.

Поразка революції 1905-1907 рр. і наступ політичної реакції призвели до того, що в діяльності єврейських політичних партій намітився певний спад. Багато єврейських партії втратили частину свого електорату, їх чисельний склад значно скоротився. Початок Першої світової війни і встановлення в 1915 р німецької окупації на значній частині території Білорусі ще більше ускладнили роботу єврейських партій. Діяльність багатьох партій практично повністю припинилася, інші продовжували вести обмежену агітацію в єврейських масах.

У третьому розділі «Діяльність єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі в умовах відродження польської державності» автором наводяться класифікація, програми та структура єврейських політичних партій на території Західної Білорусі, розглядається єврейське громадсько-політичний рух регіону в 1918-1921 рр. Значна увага приділяється позиції єврейських політичних сил по відношенню до виборчої кампанії в Віленський сейм 1922 р визначила майбутній статус Серединної Литви.

3.1 «Організаційні основи та ідеологічні платформи єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі». Після здобуття Польщею незалежності в листопаді 1918 р на її території почали діяти численні єврейські партії, які відразу ж активно включилися в політичну боротьбу в країні. Багато з них (Бунд, «Мізрахі», «Поалей Ціон») існували ще з часів Російської імперії, інші ( «Всесвітня сіоністська партія праці», «Єврейська соціалістична робітнича партія« Об'єднаних »в Польщі») утворилися тільки після створення польської держави. Виступаючи з різними, часто протилежними політичними програмами, всі вони обіцяли швидке вирішення національного питання, проблем державного устрою, підвищення матеріального добробуту єврейських народних мас. Для вирішення поставлених завдань єврейські партії прагнули залучити до своїх лав якомога більше число прихильників. З цією метою під патронажем партій створювалися всілякі громадські, молодіжні, культурно-просвітницькі та благодійні організації, які повинні були охопити своїм впливом широкі верстви єврейського населення Польщі.

3.2 «Діяльність єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі в листо е 1918 - березень е 1921 рр. ». Незважаючи на революційні потрясіння і військові дії, в 1918-1920 рр. єврейські партії та організації на території Західної Білорусі почали активно набирати політичної ваги. У цьому єврейські політичні партії активно підтримували суспільно-політичні організації і місцеве єврейське населення. Партіям вдалося провести своїх представників до правлінь єврейських громад і міські ради великих міст регіону. Однак до польсько-радянської війни вони не змогли охопити своїм впливом значну кількість населення регіону, а під час наступу радянських військ вони і зовсім припиняли роботу. Єврейські погроми, польсько-радянська війна 1919-1920 рр. поставили місцеве єврейське населення в дуже тяжке становище. Закінчення війни, встановлення нових кордонів на час стабілізували ситуацію в регіоні. Діяльність єврейських партій почала поступово відновлюватися.

3.3 «Єврейське суспільно-політичний рух на території білоруських повітів Серединної Литви». Коротка історія Серединної Литви була наповнена масою політичних подій. У найкоротші терміни на цій території, до складу якої входили і білоруські повіти, активізувалися різні за своїми поглядами і електорату політичні сили. Доля Серединної Литви була багато в чому вирішена, і тому єврейські партії та організації, які діяли на території даного державного утворення, відмовилися від участі в боротьбі за депутатські мандати Віленського сейму. У той же час не всі єврейське населення бойкотував вибори. Деяка його частина пов'язувала надії на вирішення єврейського питання з входженням до складу Польщі. Особливо зацікавлена ​​в цьому процесі була єврейська фінансово-промислова еліта, що мала тісні економічні зв'язки з польською економікою.

У четвертому розділі «Єврейські політичні партії та організації в Західній Білорусі (березень 1921 - травень 1926 рр.)» Розглядається розстановка політичних сил на території Західної Білорусі напередодні і в період виборів до парламенту Польщі 1922 р Характеризується діяльність єврейських політичних партій в 1923-1926 рр., наводяться дані про їх вплив, структуру і чисельність в регіоні.

4.1 «Активізація діяльності єврейських партій і організацій в Західній Білорусі у зв'язку з виборами до польського сейму і сенату 1922 г.». На початку 1920-х років розмах діяльності єврейських політичних партій і організацій в Західній Білорусі був ще досить скромним. За підсумками виборів 1922 року в польському парламенті інтереси єврейської меншини відстоювала Єврейська фракція ( «Kolo Їydowskie»), до складу якої входили представники «Сіоністської організації в Польщі», «Мізрахі», «Союзу Ізраїлю», «Всесвітньої сіоністської партії праці», «Союзу купців» і безпартійні депутати. У сеймі II Речі Посполитої (1922-1927 рр.) Фракція налічувала 34 депутати, обраних за списками Блоку національних меншин. Від Західної Білорусі до складу фракції увійшли 4 депутати (з 43 обраних в регіоні).

4.2 «Е врейскіе політичні партії та організації в Західній Б еларусі в період загострення політичної ситуації в Польщі (1923 - травень 1926 рр.)». Діяльність «Союзу Ізраїлю» носила вузько направлений релігійно-ортодоксальний характер, що значно обмежувало соціальну базу партії в регіоні. На території Західної Білорусі відділення «Союзу Ізраїлю» діяли в Новогрудському, Віленському, Поліському воєводствах. Найбільші відділення партії перебували в Барановичах, Слонім і галушки. Вони об'єднували близько 600 членів.

Відділення «Сіоністської організації в Польщі» функціонували в усіх воєводських і в більшості повітових центрів Західної Білорусі. Сіоністська організація об'єднувала в своїх рядах значну частину єврейського населення регіону і надавала серйозний вплив на суспільно-політичне та економічне становище краю, його культурне життя. Так, тільки в Новогрудському воєводстві партія мала в своєму розпорядженні 30 відділень, які налічували понад 1500 активних членів.

Певним впливом серед єврейського населення Західної Білорусі користувалася сіоністська партія «Мізрахі», хоча її політична активність була невисокою. В регіоні партія мала 7 повітових комітетів, а також окружний ЦК у Вільно. Віленське відділення партії налічувало близько 800 чоловік.

Ще однією партією сіоністського спрямування, що діяла на території Західної Білорусі, була «Всесвітня сіоністська партія праці». До 1926 року вона не користувалася значним впливом в регіоні, де мала 10 відділеннями в Поліському, Новогрудському і Віленському воєводствах.

Важливу роль серед сіоністсько-соціалістичних партій в Західній Білорусі грала «Єврейська соціал-демократична робітнича партія« Поалей Ціон »(« Поалей Ціон »ліва). На території Західної Білорусі партія активно діяла на території Віленського, Поліського та Новогрудського воєводств. У Поліському воєводстві первинні організації партії існували в Брестському, Пинском, Лунінецького і Косівському повітах. У Віленському воєводстві партія мала секретаріат у Вільно.

Після розколу «Поалей Ціон» в Польщі її праве крило організувало в 1922 р самостійну партію - «Поалей Ціон» права. На території Новогрудського воєводства партія мала 14 відділень. Відділення партії «Поалей Ціон» права існували також у Віленському воєводстві.

Незначним впливом на території Західної Білорусі користувалася партія «Молодь Сіону. Вона мала 3 відділення в Віленському воєводстві (Вільно, Ошмяни, Свентяни) і 1 в Новогрудському. На конференції партії в 1923 році було прийнято рішення про її об'єднання з «Поалей Ціон» правою.

Деяким впливом на території Західної Білорусі користувалася «Єврейська демократична партія», що діяла на території Віленського воєводства. У 1924 р вона налічувала тут близько 100 членів. На початку 20-х рр. відділення «Єврейської народної партії» було створено в Білостоці.

Однією з найбільш впливових соціалістичних партій на політичній арені регіону був Бунд. Найбільшими відділеннями Бунду були комітети у Вільно, Гродно, Барановичах, Пінську, Бресті. На території Поліського воєводства легально діяло 6 зареєстрованих комітетів Бунду, які вели роботу в Пинском, Брестському, Лунінецького, Сарненському, Пружанському, Столінського повітах. Бунд користувався значним впливом серед єврейських робітників у Віленському і Новогрудському воєводствах.

Таким чином, спектр єврейських політичних партій і організації на території Західної Білорусі був різноманітним. Тут були представлені партії консервативного, сіоністського, ліберального та радикального спрямування.

ВИСНОВОК

Основні наукові результати дисертації

1. До кінця XIX в. склалися передумови для формування єврейських політичних партій на території Білорусі. І це слід віднести існування «риси єврейської осілості», що стало причиною високої концентрації єврейського населення в регіоні, формування єврейського пролетаріату, значні фінансові можливості єврейської буржуазії і пробудження політичної активності народних мас Росії в цілому.

В цей же час серед єврейського населення багатьох європейських країн отримує поширення ідея створення незалежної єврейської держави. Для реалізації цієї мети в 1897 р створюється Всесвітня сіоністська організація. Все це, а також постійні утиски з боку влади Російської імперії, привели до виникнення єврейських політичних партій і організацій. У 1897 р виникає Загальний єврейський робітничий союз в Литві, Польщі і Росії (Бунд), в 1902 р - ортодоксальна партія «Мізрахі». У період революції 1905-1907 рр. формуються партії сіоністсько-соціалістичної спрямованості [7].

Таким чином, на початку ХХ ст.єврейське населення Російської імперії активно включилося в боротьбу національних меншин за свої права. Однак поразка революції 1905 р, наступ політичної реакції призвели до того, що діяльність єврейських політичних партій і громадських організацій стала значно слабкіше.

2. В кінці Першої світової війни, що стала однією з причин розпаду Російської імперії та утворення на її околицях нових незалежних держав, єврейські політичні сили спробували отримати на їх території право на національно-культурну автономію. На території створеної в листопаді 1918 р Польщі почали діяти єврейські політичні партії різних течій, які в своїх політичних програмах відображали інтереси всіх верств єврейського населення, головним бажанням якого було якнайшвидше вирішення національного питання [2; 5; 8].

Однак подальші політичні події показали, що надії на отримання реальної автономії в Польщі не отримали підтримки з боку польської політичної еліти, яка прагнула до відродження Речі Посполитої в кордонах 1772 р

3. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 р і пішли за нею зміни політичного ладу в Росії, зростання національної самосвідомості привели до сплеску політичної активності національних окраїн. На території Білорусі, крім польських і білоруських, почали активно діяти єврейські політичні партії та організації. Однак Жовтнева революція і наступна за нею низка військових конфліктів, які супроводжувалися єврейськими погромами, погіршенням економічного становища, не дозволили єврейським партіям охопити своїм впливом значну частину єврейського населення регіону. Багато партій були змушені на час припинити свою діяльність. Підписання Ризького мирного договору 1921 року і стабілізація ситуації в регіоні дозволили єврейським партіям відновити свою роботу [2; 6].

4. У період нетривалого існування Серединної Литви на її території розгорнулася активна політична боротьба між прихильниками і противниками її входження до складу II Речі Посполитої. Значна частина єврейських політиків регіону підтримувала ідею входження Серединної Литви до складу Литовської республіки, що було обумовлено обіцянкою литовської влади надати широку автономію єврейському населенню. Однак, з огляду на реальну військово-політичну ситуацію та розуміючи неминучість приєднання Серединної Литви до Польщі, більшість єврейських політичних партій і організацій не взяла участі в боротьбі за місця в Віленському сеймі. У той же час певна частина єврейського населення, що мала економічні зв'язки з Польщею, брала участь у виборах [10].

5. Єврейські політичні партії та організації проводили активну роботу і користувалися значною підтримкою місцевого єврейського населення Західної Білорусі. Всього тут діяло 10 єврейських політичних партій і організацій, що представляли консервативне, сіоністське, ліберальне і радикальне течії [2; 6; 11].

На початку 20-х рр. їм вдалося сформувати в регіоні розгалужену мережу первинних організацій, а також збільшити свій вплив в єврейських громадських об'єднаннях і профспілках [3; 4; 8].

У розглянутий період єврейські партії вели напружену політичну боротьбу за вплив на місцеве єврейське населення, як між собою, так і з комуністичними і національними партіями (в першу чергу з польськими). Незважаючи на це, в ході виборів 1922 року в парламент II Речі Посполитої єврейським партіям, що входили в «Блок національних меншин Польщі», вдалося отримати 4 депутатських мандата від західнобілоруські регіону (з 43 можливих).

Разом з тим, частина єврейських політичних партій не мала внутрішньою стабільністю, що було обумовлено браком кадрів для роботи в політичних організаціях, відсутністю достатнього фінансування, сильними позиціями польських і комуністичних партій. Це призводило до частих розколів усередині партій, що викликало кризу довіри до них з боку єврейського населення регіону [7].

У той же час найбільш впливові єврейські політичні партії, такі як «Сіоністська організація в Польщі», «Мізрахі», Бунд, змогли не тільки зберегти свій електорат, а й значно розширити свій вплив.

Рекомендації щодо практичного використання результатів

Досвід відносин держави і політичних партій може бути використаний в ідеологічній роботі на сучасному етапі, при формуванні та регулюванні демократичних процесів в Білорусі. Фактичний матеріал і теоретичні висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці наукових робіт, спеціалізованих курсів з історії Білорусі в вузах і середніх спеціальних навчальних закладах, а також при написанні узагальнюючих праць, включаючи монографічні праці з історії Білорусі, Польщі, Литви. Робота є першою спробою аналізу діяльності та впливу єврейських політичних партій і організацій на населення Західної Білорусі.

Список публікацій здобувача за темою дисертації

рецензуються статті

1. Стецкевіч, П.Т. Діяльність єврейських політичних партій на території Західної Білорусі (1918-1926 рр.): Історіографія та джерела проблеми / П.Т. Стецкевіч // веснік Гродзенскага дзяржаўнага універсітета імя Янкі Купали. Сірки 1. Гістория, філасофія, паліталогія, сациялогія. - 2007. - № 2 (51). - С. 17-23.

2. Стецкевіч, П.Т. Програмні установки і основні напрямки діяльності єврейських політичних партій на території Західної Білорусі в 1921-1926 рр. / П.Т. Стецкевіч // веснік Гродзенскага дзяржаўнага універсітета імя Янкі Купали. Сірки 1. Гістория, філасофія, паліталогія, сациялогія. - 2007. - № 3 (55). - С. 3-10.

3. Стецкевіч, П.Т. Культурно-просвітницька та благодійна діяльність єврейських політичних партій і організацій в Західній Білорусі (1918-1926 рр.) / П.Т. Стецкевіч // веснік Гродзенскага дзяржаўнага універсітета імя Янкі Купали. Сірки 1. Гістория, філасофія, паліталогія, сациялогія. - 2008. - № 1 (63). - С. 21-25.

4. Стецкевіч, П.Т. Діяльність єврейської політичної партії «Сіоністська організація в Польщі» на території Західної Білорусі в 1921-1926 рр. / П.Т. Стецкевіч // Вісник Полоцького державного університету. Серія А. Гуманітарні науки. - 2008. - № 7. - С. 64-69.

Статті в наукових збірниках

5. Стецкевіч, П.Т. Ідеологічні платформи єврейських політичних партій у II Речі Посполитої, що діяли на території Західної Білорусі в 1921-1926 рр. / П.Т. Стецкевіч // Заходні регіён Беларусі вачима гісторикаў и краязнаўцаў: зборнік навук. артикулаў / Гродзь. дзярж. ун-т; редкалегія: І.П. Крен, У.І. Навіцкі, В.А. Белазаровіч (АДК. Редактари) [і інш.]. - Гродна: грду, 2006. - С. 178-183.

6. Стецкевіч, П.Т. Діяльність єврейських політичних партій і організацій в містах і містечках Західної Білорусі (1918-1926 рр.) / П.Т. Стецкевіч // Гараді Беларусі ў кантексце палітикі, еканомікі, культури: зб. навук. арт. / Грду імя Я. Купали; редкал. І.П. Крен, І.В. Соркіна (АДК. Ред.) [І інш.]. - Гродна: грду, 2007. - С. 205-211.

матеріали конференцій

7. Стецкевіч, П.Т. Єврейська соціал-демократична робітнича партія «POALEJ-CJON» (POALEJ-CJON ліва) в Поліському воєводстві (1921-1926 рр.) / П.Т. Стецкевіч // Підготовка педагогічних і наукових кадрів істориків і розвиток історичної науки в Білорусі: матеріали респ. наук.-практ. конф., 30 верес. 2004 року, Гродно / під ред. Е.А. Ровби, А.Н. Нечухріна, І.П. Крен. - Гродно: ГрГУ, 2005. - С. 347-352.

8. Стецкевіч, П.Т. Організаційні основи єврейських політичних партій в Західній Білорусі (1918-1926 рр.) / П.Т. Стецкевіч // Культура, наука, освіта в сучасному світі: матеріали III Міжнародної конференції. - Гродно: ГГАУ, 2007. - С. 234-240.

9. Стецкевіч, П.Т. Діяльність єврейських політичних партій на території Західної Білорусі (1918-1926 рр.): Історіографія питання / П.Т. Стецкевіч // Гістарияграфія гісториі Беларусі, Нова и навейшай гісториі краін Еўропи и ЗША: материяли Респ. навук.-теар. КАНФОМ., м Мінск, 28 сак. 2008 р .: у 2 ч. - Ч. 2: Гістарияграфія Нова и навейшай гісториі краін Еўропи и ЗША: даследаванні, праблєми, пошукі / Бел. дзярж. пед. ун-т імя М. Танка; редкал. В.А. Пілецкі (АДК. Ред.) [І інш.]. - Мінск: БДПУ, 2008. - С. 72-77.

10. Стецкевіч, П.Т. Діяльність «Єврейської народної партії» на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр. / П.Т. Стецкевіч // Білоруська політологія: різноманіття в єдності - III: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Гродно, 22-23 травня 2008 р .: в 2 ч. - Ч. 2 / ГрГУ ім. Я. Купали; редкол .: В.М. Ватиль (відп. Ред.) [Та ін.]. - Гродно: ГрГУ, 2008. - С. 189-193.

11. Стецкевіч, П.Т. Сіоністський рух на території Західної Білорусі в 1921-1926 р / П.Т. Стецкевіч // ЄС і східнослов'янський світ (кінець XX - початок XXI ст.): Матеріали міжнародної наукової конференції, 19 жовтня 2006 р Гродно / Под ред. А.Н. Нечухріна. - Гродно: ГрГУ, 2008. - С. 269-276.


рЕЗЮМЕ

сЦЯЦКЕВІЧ Петро ТАДЕВУШАВІЧ

Дзейнасць яўрейскіх палітичних партії и арганізаций на териториі Заходняй Беларусі (1918-1926 рр.)

Ключавия слова: палітичния партиі, рухі, арганізациі, вибари, парламент, мітингі, лідери, праграми, камітет, пярвічная арганізация.

Абектам даследавання зяўляюцца яўрейскія палітичния партиі и арганізациі, якія дзейнічалі на териториі Польшчи и Заходняй Беларусі, іх праграми, структура и дзейнасць. Прадметам даследавання зяўляецца дзейнасць яўрейскіх палітичних партії на териториі Заходняй Беларусі ў 1918-1926 рр.

Мета роботи заключаецца ў аналізе дзейнасці яўрейскіх палітичних партії и арганізаций на териториі Заходняй Беларусі ў перияд з канца 1918 па травень 1926 р

Метадалагічнай асновай дисертациі зяўляюцца навуковия принципи и метади гістаричнага даследавання: абектиўнасці, гістаризму, гісторика-параўнаўчага АНАЛІЗУ, навуковасці, статистичнага и сістемнага АНАЛІЗУ.

Навуковая навізна и значнасць атриманих винікаў: у виніку праведзенага даследавання визначана сацияльная и еканамічная база для фарміравання яўрейскіх палітичних партії и арганізаций на териториі Заходняй Беларусі; прааналізавани праграми партії; Зроблено Найбільший поўни падлік и сістематизация структури яўрейскіх партії у Заходняй Беларусі; удакладнени дадзения па виніках вибарчих кампаній; разгледжана пробування аб спливу яўрейскіх палітичних партії и арганізаций на насельніцтва регіёну. У дисертациі ўпершиню Зроблено спроба навуковага АНАЛІЗУ праблєми дзейнасці яўрейскіх палітичних партії и арганізаций на териториі Заходняй Беларусі ў 1918-1926 рр.

Материяли даследавання могуць Биць викаристани плиг распрацоўци агульних и специяльних курсаў па гісториі Беларусі и Польшчи, а таксамо плиг напісанні абагульняючих прац, уключаючи манаграфічния прац.

СТЕЦКЕВИЧ ПЕТРО Тадеушевич

Діяльність єврейських політичних партій і організацій

на території Західної Білорусі (1918-1926 рр.)

Ключові слова: політичні партії, рухи, організації, вибори, парламент, мітинги, лідери, програми, комітет, осередок.

Об'єктом дослідження є єврейські політичні партії та організації, що діяли на території Польщі і Західної Білорусі, їх програми, структура та діяльність.Предметом дослідження є діяльність єврейських політичних партій на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр.

Мета роботи полягає в аналізі діяльності єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі в період з кінця 1918 по травень 1926 р

Методологічною основою дисертації є наукові принципи і методи історичного дослідження: об'єктивності, історизму, історико-порівняльного аналізу, науковості, статистичного і системного аналізу.

Наукова новизна і значимість отриманих результатів: в результаті проведеного дослідження визначено соціальна і економічна база для формування єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі; проаналізовані програми партій; зроблені найбільш повний підрахунок і систематизація структури єврейських партій в Західній Білорусі; уточнені дані за результатами виборчих кампаній; розглянуто питання про вплив єврейських політичних партій і організацій на населення регіону. У дисертації вперше зроблено спробу аналізу діяльності єврейських політичних партій і організацій на території Західної Білорусі в 1918-1926 рр.

Матеріали дослідження можуть знайти застосування при розробці загальних і спеціальних курсів з історії Білорусі та Польщі, а також при написанні узагальнюючих праць, включаючи монографічні праці.

Summary

sTECKEvich PIOTR TADEUSHEvich

The activity of the Jewish political parties and organizations

on the territory of the Western Belarus (1918-1926).

Key words: political parties, movements, organizations, elections, parliament, mass-meeting, leaders, programmes, committee, sell.

The object of the study is Jewish political parties and organizations , functioning on the territory of Poland and Western Belarus , their programmes, structure and activity. The subject of the study is the activity of the Jewish political parties and organizations on the territory of the Western Belarus in 1918-1926.

The aim of the research is to make the analysis of the problem of the activity of the Jewish political parties and organizations on the territory of the Western Belarus in the period from late 1918 to May of тисяча дев'ятсот двадцять шість.

The methodological basis of the dissertation is the scientific principles and methods of the historical research : objectivity, historical method, historical-comparative analysis, scientific character, statistic and system analysis.

Scientific novelty and significance of the result: as the result of the research made social and economic basis for formation of the Jewish political parties and organizations on the territory of the Western Belarus is determined ; the data on the results of the election campaign are specified; the question on the influence of the Jewish political parties and organizations among the population of the region is considered. In the dissertation first there was the attempt to make the analysis of the problem of the activity of the Jewish political parties and organizations on the territory of the Western Belarus 1918-1926.

The materials can be applied when working out general and special courses on the history of Belarus and Poland, as well as writing resumptive transactions including monographic works.

...........


  • Основний зміст дослідження