Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


габіс Мустафін





Скачати 17.69 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір17.69 Kb.
Типреферат

1

? Абід М? СТАФІН

(1902-1985)

Мен? Рдайим б? Гінгіні, Шамам келгенше - ерте? гіні жаздим. Жазуши, алдимен,? З д? Уіріні? жаршиси. Мен? З бойимда? И б? Кіл Дарина мен к? Ш? Уатимди ... хали? м? ддесіне? алт? исиз, ала? сиз ба? ишта? ан жазушимин. Мені? творчествомни? ? зегі, ар? ау и, негізі жа? а заман, пані? а адам.

? Абід М? стафін.

? Абід М? Стафін м? Раси - 20-40- жилдарда? И? Аза? Стань? до? ркемдік шежіресі. Жазуши ши? Армаларинан Ескене шинди? - д? Н салма? Инан басин до? Тере Алма, маужирай тербелген? Али? Біда мен г? рсілдеген ши? ирау Шахтау аралатип, ту? ан? лкеге ​​до? з жібертеді - е? Бекке толи уа? итти,? арапайим е? бек адамин до? ресіз. ? Абід М? Стафін жа? Имди кейіпкерлерді? т? тас бір тізбегін жасади. Олар жар? Ин болаша? ? Шін батил до? Ресіп, ел- ж? Ртини? арман-тілегі, м? дде-ма? сатини? ориндалуина аянбай ат салисти - азаматти? т ?? ирдан т? спеді.? з заманимен ти? из байланисип, до? ш? уатин уа? ит алдинда? и боришти? теуге Арнау,? з замандасина аянбай? измет ету, е? бек адамини? ой-арманин, баянди ісін мада? тай жирлау, белсенді до? рескер біігінен таймау -? Абід М? стафінні? Рухані келбеті.

Жасти? ша ?. Ал? Аш? И? Адам.

? Деттіт, жазушини? ізденісі мен? мір залізниця до? ркем ши? армасинда Із? алдирип, їв басинан Кешку Тарихи про? і? Алар сайрап жатади. ? Абід М? Стафін м? Раси-осинау? А? Ідани? д? лелі мен ай? а? и.

Ол 1902 жили? Ара? Анди облисини? Тельман ауданинда ша? Ин д? Улетті отбасинда? Мірге келді. Талапти балу? Уелі Ауил молдасинан про? Ип сауатин Ашадом. «Бас? А про? У жо? еді »- дейді ол кейін жасти? ша? ин? инжила, м ?? а Еске алип. Кішкентай ж? Ректа жан? Ан шира? про? у-Білім іздетеді, 1916 жили зауитта? и орисша-? аза? ша мектепті? т? ртінші синибина т? СІП, бір жилдан кейін бітіріп ши? ади. «? Айтип про? У? А м? Рша бол? Ан жо?» - деп? Кінеді кейін жазуши. 1918-1925 жилдари ауилди? ке? есті? ? Р Алуа ж? Мисина араласади. Білімге Деген ?? штарли? ? Аза? Стань? сол кездегі Орталь? и? изилордадан про? у іздетеді. Біра? Балале? ша? инда ал? ан Шамаль Білім про? у орнина т? суге м? мкіндік бермейді де, жо? ар? и сот? а? изметке орналасади. Жазушини? ? Зі айт? Андай, до? Ркем? Дебіетке Деген ?? штарли? И оси жилдари оянади.

Жіирмасинши жилдар ту? Ан еліміз? Шін аса бір ма? Изди кезе? еді. Ауилда? И негізгі тартистар Азамат зі? Исинан кейінгі ауиртпали? Тар,? Лі о? И мен солин айира бермейтін кедейлерді? ? Іин хал-к? Йі т ?? ірегінде? Рбітін. Жастайинан Талай? Іянат до? Рген болаша? жазуши? Айна? ан? мір а? иминан вододіл? ала Алмаді. ? Зіні? ал? аш? и? адами турали «до? ргенімді, сезгенімді жазатинмин» - дейді? Абе ?. Демек, жазушили? ? Міріні? ал? аш? и с? тінен бастап б? Кіл? нер Гміна Жолиня? лкен? сер осиндай тартистарди? ? Изу Ортасу еді.

Жас талапкер? Зі к? Рген, сот? А келіп т? Скен ша? Имдарда айтил? Ан? Іянат, м ?? - шер, жапа ШЕККИ адамдар турали на? Тили про? І? А негізінде жаз? Ан хабарлам, нарис, фельетондарин «Е? бекші? аза?» (? азіргі «Егемен? аза? стан») газетіне жаріялап ж? рді.

З? Йтіп,? Абід М? Стафін ал? Аш? И? Алам тартисинан-а? ? Зіні? ? Зекті та? Ирибин - б? Гінгі? Айна? Ан? Мірді д? Л Тапті. Т ??? иш кітаби «Ер Шойин? А» (1929) ар? Ау бол? Ан да? Зі жа? Си білетін Ауил? Мірі, кедейді? сану-сезімі, Тапті? до? рес еді. «Ер Шойин» - жазушини? ?? мирлі? та? ирибин белгілеген,? зіні? Талабо мен талантина сенім ту? из? ан ерекше м? ні бар жина ?.

Белгілі синши-? Червоним З. С. Кедріна жазушини? ? Нер Гміна Жолиня саралай келіп, они ти? та? ириптар? а алдимен баратин батилди? ин, пані? ашилди? ин «творчестволи? барлауда »деп, басип Айтте. Жина ?? а кірген т ??? иш ши? Армас «С? Рсен мен Бо? Аш» (1927-1928), «Ер Шойин», «? Ан», «? Аш? Ин» ця? Ти ?? гімелерінде ауилда? тіп жать? ан Тапті? тартисти на? тили про? і? а-к? ріністер ар? или реалістік д? лдікпен бейнеледі. Жазушини? исти? и? иласи? анал? ан тап жа? инда. До? Ркем образдар ар? Или: «Адал е? Бегіні? ? Изи? Ин до? Рмей, «адам!» Деген Арда? Ти ат? А? Оли жетпей? Инал? Ан Адал Жандаров осилар! »- дейді жазуши. Байди? малин ба? ип, Байло? ин до? бейтіп ж? рген ?? тти? ол Жандаров Жас жазуши? а адамгершілік пен а? і? Атти? ? Зіндей до? Рінеді. Осиндай жандарди з? Ліктей сорип, басин до? Тертпей езгіге сал? Ан? Стем Тапті автор жііркенішпен, жек до? Ре суреттейді. Жазушини? ма? саті ай? ин, м? ддесі аши? - кімді жа? Тайтини, кімді даттайтини т? Сінікті. Тапті? до? Реста? ажир-? Айрат. ? Йимшилди? ? Ажеттігін суреттеген «Ер Шойин» жина? И тартисти? ? Лі толастама? Ан кезінде ши ?? анин ескерсек, кітапти? ? Леуметтік, т? Рбіелік м? Ні ерекше бол? Анин т? Сіну? Іин Емес.

Жас? Аламгерді? ши? армаларинда кейбір біркелкілікке ?? рилип, жина? тау Сипатого, до? ркемдік м? нерлеу, тіл шеберлігі жетпей жать? анмен, ал? аш? и? адаминан-а? авторди? азаматти? белсенділігі, ма? сатини? ай? инди? и ани? тала т? седі.

Біра? ?. М? Стафінні? ізденісі ж? іл Болд,? іиншили ?? а кездеспеді десек, шинди? тан ауит? ир едік. Жас кезінде ж? Йелі Білім ала алма? Ан жазуши? А? Мір - Білім б? Ла? И, е? Бек -? Нер шира? И Болди. Баяу? Алиптасип, же? Іл ши? Армалар та жазди, біра? тинимсиз е? бек, іздену, про? у білімді, парасатти,? айраткер жазуши? а айналдирди.

Жа? А кітапти? ? Уаниши басилмай жатип,? Мірді тере? зерттеу? ажеттігін т? сінген? аламгер? ара? анди? аласинда? и? Айна? ан е? бек майданина (1930) араласип кетеді -? ш жил шахтада ж? мис істейді, жер? Азад, токар маманди? ин ігереді. «Мен келгенде, - дейді жазуши, -? Ара? Андида біс-алти Жаман барак? Ана, 30-40 ж? Мисши? Ана бар еді. Олар до? Мірді? Айлама? Азип, вододіл? А темір шелекпен? Ол б? Рау ар? Или ши? Аратин. Шахта дегендері - бір? Ана ?? ди? ».

1933 жили?. М? Стафін «? Ара? Анди пролетаріату» газетіні? жауапти секретар? изметіне та? айиндалади. Біра? до? п кешікпей? аза? тілінде «? изил ту» Атти жа? а газетті? ашилуина байланисти Новосибир? аласина ауистирилади. ? Мірлік т? Жірібесі байи? Ан, журналіст ретінде? Алам т? Селга?. М? Стафін 1938 жили газет жабилисимен Алмати? А до? Шіп келеді. «Б? Л мені? то? из жил бойи жазушили? тан? ол? ЗІП Кетков,? Айта кричав? ан ша? им », - деп жазади? Абе ?.

Астана жазуши? А до? П? Леуметтік-? О? Амди? жа? Дайдо жа? а бііктен ба? алауина,? Дебі-м? дені? мірмен етене араласу? а м? мкіндік береді. Сол бір ілелогія майдани шіеленіскен Тапті? тартисти? ? Изу жилдаринда? Аламгер,? Зі айт? Андай, до? Ресші? Нерді? шебінде Болди. Они? до? з алдинда жалинди а? ин С? кенні ?. C? Біт пен Бейімбетті ?,? Ли М? Хтар мен? Абітті? ? Лгі т? Тар жар? Ин бейнелері т? Рди. Д? Л оси жилдари? Дебіетті до? П о? Ип, до? П? Йренді. Жа? А? Мірді? ? Серімен філософіяли ?, естетікали? до? з? Арас? алиптасип,? Дебі тал? ами бііктей береді. До? Птен до ?? ілін? Обалжит? Ан етене жа? Ин та? Ириби -? Ара? Анди шахтерлеріні? ? Мірінен «? Мір мен? ЛІМ» Атти т ??? иш романин жазади (1939). Б? Л ---? Лкен жолди? бастауин аша т? Скен кітап еді.

Він жил (1939-1948) «? Дебіет майдани» (? Азіргі «Ж? Лдиз» журналинда? Измет істей ж? Ріп, басинда? Дебі? Изметкер, кейін редактор) їв? Мірімен ке? танисип, жазушили? е? Бекке біржолата бет б? раді. 1942 жили «Ай? А?» Атти ша? Ин п'єса, «Т? Т? Ин», «До? Лмеген адам», «?? ла? Ан ?? з», «Керу» секілді ?? гімелер жазди. Жазушини? Кемел кезі басталади.

Замандас турали Жир. ? лкен жанр? рінде.

1940 жили?. М? Стафінні? ал? аш? и до? лемді туиндиси --- «? мір мен? ЛІМ» романи спеки ?? а ши? ти. Б? Л -? Аза? ? Дебіетіндегі ауир? Нерки? Сіпке е? ​​Бек еткен ж? Мисши таби мен технікали? інтеллегенціяни бейнелеген т ??? иш ши? Арма? бірі еді. ? Ара? Анди та до? Теріліп келе жать? Ан зор жа? Али? ке? інен суреттелгенмен, ал? аш? и ?? гімелерде Кетков кемшілікті б? л кітаптан та бай? ау? а Болар еді. ? Йтсе де, пані? А ши? Арматур болаша? романісті? шеберлігін ши? Дауда? лкен Мектеп Болди.

«? Мір мен? Лімнен» кейін? Аламгерді? з? тті кезе? й басталади. Ауилда? И? Згерістерге Арнау? Ан «ши? Ана?» (1945) пен «Мільйонер» (1948) спеки? до? реді. До? П кешікпей Орисі тілінде жаріялан? Ан б? Л ши? Армалар? Аламгер есімін ке? Інен танитади. М? Стафін ши? Армалари шет тілдерге аударила бастайди.

? Аза? ? Дебіетіні? до? рнекті туиндисина Айна? ан «? ара? анди» романи (1952) мен жазуши ши? армашили? ини? бір ши? и - «Дауилдан кейін» (1960) романи басилип ши? ади. З ?? и жилдари? З басинан кешкенін, до? Ргенін ?? мирнамали? «До? З к? Рген» романинда жина? Тади.

? Те ма? Изди та? Ириптар? А Арнау? Ан б? Л романдар? А ке? т? р? идан? Арау керек. Жіирмасинши жилдарда? И кескілескен Тапті? тартис,? али? б ?? Арани? Рухані? згеруі, ауилди? ? Згерісі ен дала? А? Нерки? СІП алиптарини? салинуи - феодалди? ?? рилисти? тас-тал? ани ши? ип, пані? а бір? о? амни? ? Анат жаюи ке? бейнеленген ке? ?? Лашта ши? Армалар? А айналди.

Ши? Ана? турали сир.

? Аза? ? Дебіетінде шаруа та? Ирибина жазил? Ан ши? Армаларди? ішіндегі Айри? ша до? ркемдік? УАТ? а ие бол? ани - «ши? ана?» романи.

? Мірді? Талай бел-белесін басинан кешірген Олжабек бейнесі? зіні? тіптік сіпатимен мілліонда? ан орта шаруани? жолайири? та? и? УРЕ-cарсани? шиншилди? пен? йгілейді. «? Зімдікі» дегенде? Зегі талип, до? Кірегіні? до? йгеніне? арамай, тиснув? из сая? ин до? ш жердини іздейтін Олжабектер аз бол? ан жо ?. Б? Л? Мірден Алині? Ан шинди? еді.

Табі? Атинда момин,? А? -cо? Пен ІСІ жо? Олжабек азин-аулу? жи? ан-тергеніне? Атер т? нгенінде шіирши? атип ши? а келеді - до? кір-ш? кірін орта? а? ткізуге іші? Імай,? й-ішімен колхоздан? ашип,? ой? стіне бозтор? ай ж? мирт? ала? ан Жер? йи? ти іздеп ж? неледі. Ойлап? Ара? Дар: жилдар-жилдар Тирнов? Тап жи? Ан к? З ?? ртти - аз? Антал малинан айрил? Али т? Р? Анин сезгенде Олжабекті? до? кірегіне дьорт ?? йилип, т? ла бойи? из? аништан удай Ашіда - тас? іяни паналап, гайда? а безіп кетеді. Ал, д? Л оси кезде Росія Орталь? Инда Микита Моргунок, шал? Гайда? И? Ара? Аза? Олжабектей, еркіндік іздеп? А ?? і ж? Неледі. Олжабекті? до? рген до? ні? ара ?:? йелі мен баласинан,? из? иштай? ори? ан «Байло? инан» айрил? ан, бандини? талауина т? Скен,? лімші болипой Саба? ан ши? ана? їв ішіне? Айта оралип,? изу е? бек еткен з? ттей? йи? ан Абзал Жандаров ортасинан ?? тти? онис, ба? ит табади. З? Йтіп, жазуши сайи мен Саяс мовляв? Мірді,? А? А берісі мен? Алтариси до? Пт адам та? Дирин бар болмисимен т? Тастай Ашадом.

Романни? бас? а? Арма - ши? ана? ти? ? Мір залізниця --- адам Деген Арда? Ти Атти, т? Сте до? Рген арманин, ба? Итин еркін е? Бек,? Ос? Ан? Мірден тап? Ан? Аза? кедейіні? Жоли. Ши? Ана? Ти? та? отвори і ж? іл Емес. Та? Атсиз ой ширмауи, тинимсиз е? Бек, їв? Ами, жер з? Ні - до? Рі тарланди до? Рке боса? Асинан т? Рмис ши? Ина до? Тергите Рухані ке? Істігі. Кешегі? Ара табюан та? Ир кедей - б? Л до? НДЕ т ?? ірекке азаматти? біік м? нарадан до? з жібереді, ол? мірді? ? Адір-? Асіетін,? З боришин т? Сінген жан. Ши? Ана? б? л до? НДЕ - арамди ?? а душара Болсам, табан тіреп? Арси т? Рар, адалди? ? Шін жанин? Іяр Азамат. ? Мір теркісін ж? Мир баси жетерліктей до? Рген їв атас - ши? Ана? ? Зіні ?,? Зі ця? Ти е? Бек з? ТІН емген шимир білек жандарди? ? Мірдегі ізгі орнин? Бдіння ??? ан: адамди (Олжабекті)? Згерту, ?? лази? Ан ш? Лейт дала ?? лпирту,? Мірді з? Ндеу? З? Олини? ІСІ екенін жа? си т? сінген.

Мілліонда? Ан Ауил шаруасини? ? Мір залізниця -? З м? Лкіне Деген санасини? ? Згеруі про? Ай Болма? Ан. Жазуши таби? Атти? Згертуші бейбіт е? Бек адамин жирлай отирип,? Мірге н? Р беріп, адамни? ? Зін жа ?? иртатин жасампаз е? Бекті д? Ріптейді.

Єгер Олжабек зі? Па? И колхоздастируди? аоашап? инин? амтиса, романі? негізгі про? і? аси - екінші д? ніеж? зілік зі? ис жилдаринда? и е? бек адамини? ерлігі.Барлія? о? і? ани? ортасинда - «а? тарини? Атас »ши? ана? Берсіевті? ? Мірі мен ерлігі,? Лемді та? ? Алдир? Ан рекорди. «Ши? Ана? бейнесін, - деп жазди М? хтар? уезов, - жазуши хали? бойинда? и данали? ? Асіетті? жа? а сапада? и бір? лгісі,? негелі адам Сипатого етіп, до? тере до? рсеткен .Со? ис жилдаринда сусиз сара? сахарада? ажайип мовляв егін -? нім ал? ан е? бек данали? ин келісті? ип до? рсете білген. Ши? Ана? бейнесінде е? бек таразисин танитатин? зі дана, баринша Адал пейілді адам бейнесі жа? си сіпаттал? ан. »ши? ана? ти? т? л? аси мен ерлігі? лем ж? ртшили? ини? назарин аударди. Ата? Ти неміс а? Ини Бартольді Брехт арнаули поема жазди. ? Изи? И мовляв,? Іинди? И сан Алуа а? А? РПА? та? дирин, н? рли келбетін? аламгер? астерлей бейнеледі.Біз бір з? т ді? ан? арт ши? ана? пен бірге А? т? бе жазірасини? жусай іісімен сергек тинистап, жили топира? ти уистап т? рип: «Д? н Себеріо з? т туди !!» деп, д? л басип, кесіп айтип, ту? ан жерді? ? Адір-? Асіетін зердесіне то? І білген до чи ж не до? З е? Бек адамини? келбетіне, Шуа? до ?? іліне з? йсіне? Араса ?, Енді бір з? т Олександр Твардовскійді? Микита Моргунок, Немес Михайло Шолоховти? Кондрат Майданніковіне ?? сап азин аулу? жи? ан-тергенін? из? иштай? ор? ап, ит ар? аси? іянда? Алба? тап бару жать? ан Олжабекті? де до? кірек до? йін т? сінеміз.

Ши? Ана? т? л? асини? хали? ти? сіпатин, тіптік? асіетін тере? аш? ан? ли М? хтарди? з? зі мейлінше а? і? ат: «Геройди? - (ши? Ана?) Ішкі-тис? И син-сийпаттарин алип суреттейді. Адамни? ішкі cезімдері, ой тол? ау,? ажирли Арма хали? ти? ке? ? Изи? Ти мінездер ретінде? Демі? Йлесіп, т? Таса? Алиптас? Ан ». . Та? Отвори і,? Імил-? Арекеті де? Іли-? Мули а? А? РПА? -? Келеріміз ши? Ана? пен Олжабек? з замандасини? тіптік? асіетін бойина топтастир? ан м? НДІ, Жанден Бейне. Олард? ? Мір залізниця, мінез ?? л? И ши ?? ан ортасина, топира? Ина сай. З? Йіп-с? Йсініп отирип, жазуши Олард кііз Байп ?, саптама етігімен - сол? Мірдегі? З? Алпимен суреттейді. ? Лтти? сіпатпен бірге олардан адамгершілік асил? асіетті? ? Алиптасуин до? Реміз. Жа? Арип,? Айта ту? Ан ши? Ана ?. Олжабек бейнелері Отан? А Деген? Уаниш сезіміні ?, з? Нбес махаббатти? до? ркем з? з кестесіне т? Скен ескерткіші іспетті. З? Истан кейінгі хали? шаруашили? и мен? дебіетіне Арнау? ан «Мільйонер» повесінде Ауил е? бекшілеріні? рухані-? леуметтік келбеті ке? інен бейнеленген. Колхозди ауилди? жа? а кезе? ін суреттейтін «Мільйонер» повесі «ши? ана?» романини? за? ди тиснув? асиндай: та? ирип - біреу, кейіпкерлер - ж? йелес, біра? уа? ит жа? инан екі кезе? суреттелген. Жа? А уа? Ит? А сай жа? А? Уен-бояумен? Рлендірген «Мільйонер» ауилди? келешегін паш етеді, Жани з? лу адамдар жирланади. Кезінде синшилар: ши? Арма? негізгі тартиси Жомарт пен Жа? ип жоспарина байланисти еді деп, - Талдан? ан-ди. Б? Л д? Рис та, біра? б? л тартис до? рделі? леуметтік-? о? амди? ?? билиси ашу? А д? Некер? Ана. ? Йткені осинау тартис? Стінде Жас? Ауимни? ой ше? беріні? кереметь? скенін, пані? а до? з? арасти Азамат болипой? алиптас? анин, Жани таза, адамгершілігі мовляв Жандаров екенін до? реміз. Кейін «Мільйонер» шет тілдерді? тіліне аударил? Анда ши? Арма? оси жар? ин Рухи жо? ари ба? алан? ан-ди. «Мілліонерді?» Кейіпкерлері - тал? Ами біік, cезімтал Жандаров, Олар? Мірді? з? лу таби? атин, тере? т? сінеді,? мірді хали? ти? т? р? идан ба? Алайд. Єгер «ши? Ана?» Романинда? И Олжабектер: «? Айтсем,? Мірден опи? жемей, жили? я табам! »деп жеку басини? ? Амин ойлап жанталасса, «Мілліонерді?» Кейіпкерлері: «? Айтсем, еліме, ж? Ртима септігім тіеді» деп, алдарина ма? Сат? Ояди. М? Стафін з? Ттен а ?,? Ардан таза кейіпкер Емес, біра? ? Р? Ашанда адамгершілік? Реден табилатин Адал жандарди? Лгі т? Тади. А? тілекті Жомарттар Саттар Ерубаев ( «Мені? ?? рдастарим») хікаятини? з? йікті ке »іпкерлері Рахмет, Лізамен мінездес, cийпаттас. Адам? А т? Н? Айшили? «Мільйонер» повесіні? бас арнасина Айна? ан. ? Исти? боранина, исти? Ина шидап, ауилди? ? Сіп-? Нуіне до? П? Ліс? Ос? Ан Жа? Ип сол? Ол жеткенге? Ана? Аттанип,? Мірді? а? имина ілесе Алма? Аладов. Ізденбеу, пані? Али ?? а талпинбау -? Мірлік? Лкен кемшілігіне айналип, кешегіні? КЕЛТЕ пішілген кесімінен аса Алма? Аладов. Ту? Ан елді? келешегін Ойла? ан Жомарт ойини? ? Ресі біік ауилди жа? А белескеілгерілете т? Суге и? Палин тігізбек. Демек, жазуши екі т? Рлі ой-cезім т ?? ірегіндегі тартис ар? Или? О? Амди ?? леуметтік, адамди? м? селі? ояди.Со? истан кейінгі ауилди? даму залізниця? зіні? таби? і, до? рделі? алпинда, екі т? рлі до? з? Арас - екі т? рлі жоспар ар? или суреттеледі. ? Рине,? Азіргі бііктен? Араса ?, жазуши ши? Армаларина бірталай мін та? Ар едік.? Мірді? кеіінгі даму до? п жа? Дайдо а? а жазушини? сеніміне, арман-тілегіне? айши келеді - ол заманити? іірімі мен? айшили? тари толи? болжай Алмаді. .? Йтсе де адамгершілікті а? Саудан, з? Улетті де д? Улетті? Мірді армандаудан ту? Ан. «Мільйонер» повесі ---? Зіні? кіршіксіз тазали? имен, м? лдір сезімімен уа? итинда ж? мир жерді? Талай б? ришинан про? ирман тап? ан ш ?? илали ши? арма.Рас, б? гінгі? мір їв ба? ити, жерді? г? лденуі тек колхозди Ауил? а байланисти Емес екенін д? лелдеп келеді, біра? ? Аламгерді? ізгі тілегі, тап-таза кейіпкерлері про? уши до ?? іліне? лі де абзалди? ти? н? рин шаша берері ха? . . .



  • Жасти ша . Ал Аш И Адам.
  • Замандас турали Жир. лкен жанр рінде.
  • Ши Ана турали сир.