Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Характеристика Російсько-японської війни





Дата конвертації21.11.2018
Розмір4.55 Kb.
Типдоповідь

Характеристика Російсько-японської війни

ХАРАКТЕРИСТИКА РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКОЇ ВІЙНИ.

1) До початку Рууско-японської війни, в червні 1899 року, в Гаазі, після скликання міжнародної конференції, було прийнято рішення пом'якшити військові зіткнення (не використовувати задушливі гази, розривні кулі і т.д), також був створений Гаазький міжнародний суд для третейського розгляду міжнародних конфліктів. Японія почала активно втілювати в життя програму «Великої Японії», почали загарбницькі дії проти Китаю і Кореї і перетворили Корею в свого сателліта.В 1895 році Росія за підтримки Франції та Німеччини змусила відмовитися Японію від декількох домагань, в той час як європейські держави поспішили придбати в оренду важливі пункти Китаю.

У 1903 році на нараді у справах Далекого Сходу більшість чиновників Росії вважало необходімими почати підготовку війни з Японією, проте, С. Ю. Вітте висловив тверде переконання втому, що Росія до цього не готова, грунтуючись на результатае його поїздки в Японію. Однак Микола II не погодився з висновками С.Ю. Вітте, вважаючи азіатську політику «завданням» свого напрямку.

2) Потреба Росії в незамерзаючих морях Тихого океану, головною перешкодою на шляху до яких була Японія.

3) Росія у війні з Японією мала на меті виходу до незамерзаючих морях Тихого океану. Японія, в свою чергу, хотіла домогтися переваги на морі, для висадки десантних сил на суші і подальшого захоплення території Маньчжурії, Приморського і Усурийский країв.

4) Японія до початку військових дій мала сухопутну армію, вважаючи і резервні сили, в 330 тисяч чоловік. На озброєнні армії були 1068 гармат різних калібрів. Росія ж на початок війни мала сухопутні війська в кількості 100 тисяч чоловік, та й то вони були розкидані на значній відстані від Байкалу до Порт-Артура. Росія на той час мала на Далекому Сході у складі військово-морського флоту 7 броненосців, 4 броненосних крейсера, 7 легких крейсерів, 6 канонерських човнів, 2 мінних крейсера, 32 міноносця. У порівнянні з японським флотом, Росія поступалася йому за всіма показниками: і за кількістю і якістю кораблів, і за їх артилерійського озброєння. На додаток до всього цього, через недалекоглядність верховного командування і загальної впевненості в урядових колах, що Японія не посміє напасти на далекосхідні рубежі, ще влітку 1903 року громади броненосців пішли з Владивостока зимувати в Порт-Артур. У гавань, яка не відповідала їх габаритам і осаді. У гавані Владивостока з великих бойових кораблів залишилися лише крейсера «Росія», «Громобій», «Богатир» та «Рюрик».

5), 27 січня 1904 рік Атака Японськими міноносцями Російської екадри

13 квітня 1904 року -смерть Макарова С.О.

1 травня 1904 року-первое сухопутне бій на рік Ялу

липень 1904 года-блокада Японцями Порт-Артура

10 серпня 1904 года-знищення Першої Тихоокеанської ескадри в Порт-Артурі

2 жовтня 1904 года-вихід Другої Тихоокеанської ескадри в Порт-Артур

20 грудня 1904 года-передача Порт-Артура в руки ворога

14 травня 1905 года-вхід Російських кораблів в Цусимский протоку

27 липня 1905 года-початок Російсько-Японських переговорів

23 серпня 1905 года-укладення мирного договору між Росією і Японією.

6) С.О. Макаров-віце-адмірал, командувач Тихоокеанським флотом.

В.К. Вітгефт- контр-адмірал, командувач ескадрою.

Р.И Кондратенко-генерал

А.М.Стессель-генерал, командувач військами.

Н.І. Небогатов-адмірал

С.Ю. Вітте-глава Російської делегації в Російсько-японських переговорах

7) Висновок мирного договору між Росією і Японіей.Виведеніе обома сторонами військ з Маньчжурії. Перехід Південної частини острова Сахалін у володіння Японії, і здача Росією Японії Порт-Артура.Предоставлені японцям права рибальства вздовж російських берегів. Перемога Японії.

8) Російсько-японська війна не тільки продемонструвала неспроможність царської влади в двох найважливіших сферах-військової та зовнішньополітичної, а й стала провокуючим фактором у визрівання внутрішньополітичної кризи в країні.

ВИКОНАВ:

Учениця 9 «Г» класу

Симонова Лена


  • ВИКОНАВ: Учениця 9 «Г» класу Симонова Лена