Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


хроніка Перу





Скачати 22.95 Kb.
Дата конвертації26.10.2018
Розмір22.95 Kb.
Типреферат



план
Вступ
1 «Хроніка Перу»
1.1 Історія назви
1.2 Автор

2 Збір відомостей для Хроніки
3 Перша публікація
4 Структура Хроніки
4.1 Перша частина, 1553 рік
4.2 Друга частина, тисячі п'ятсот п'ятьдесят чотири [1 877] рік
4.2.1 Рукопис бібліотеки Ескоріал
4.2.2 Рукопис бібліотеки Ватикану

4.3 Третя частина
4.4 Четверта частина
4.4.1 Рукописи Четвертої частини

4.5 Два доповнення до Хроніці

5 Видання
5.1 Перекладені на російську мову
5.2 На інших мовах

Список літератури

Вступ

«Хроніка Перу» або «Перуанська хроніка» (ісп. Parte Primera de la Crónica del Perú) - фундаментальний твір по історії і географії Південної Америки XVI століття. Автор книги - іспанський історик Педро де Сьеса де Леон. Книга складається з чотирьох частин (вісім томів), і становить приблизно 8000 листів розміру 13 х 16 дюймів. Вперше «Перша частина» була опублікована 15 березня 1553 року.

У книзі дані опису безлічі індіанських етносів та їх мов, в тому числі приведена доколумбової історія Америки. Відомості з Хроніки Перу стали найважливішим джерелом з історії імперії інків для більшості пізніших істориків, які часто не вказували джерела, - особливо це стосується рукописів, опублікованим після смерті автора 1554 року (Блас Валера, Хосе де Акоста, Інка Гарсіласо де ла Вега , Антоніо де Еррера). У книзі вперше повідомляється про геогліфи Наски і грандіозних спорудах Тіауанако, і археологічних пам'ятках доінкськи пори, розташованих в провінціях: Чиму, Гуамачуко, Чачапояс, Коли і ін; а також ряд міст: Куско, Учуй-Коско, Пачакамак, Іло, Пасто і багато інших.

Підстава перших іспанських міст в Перу. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава VIII. 1553.

Будівництво кріпосних стін. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава XII. 1553.

Спілкування індіанців з дияволом. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава XV.1553.

Людські жертвопринесення індіанців. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава XIX. 1553.

Перше європейське зображення Інків. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава XXXVIII. 1553.

Життя індіанців. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава XLIV. 1553.

Поклоніння індіанців великим Смарагду. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава L. 1553.

Небесна кара, полеглих вогнем на індіанців. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава LII. 1553.

Місто Куско. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава XCII. 1553.

Панорама міста і срібних копалень в Потосі. Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу, Глава CIX. 1553.

Перше в Європі зображення південноамериканських верблюжих. Сьєса де Леон.

Сьєса де Леон. Перше зображення озера Тітікака (1553).

1. «Хроніка Перу»

1.1. Історія назви

Як вказав дослідник Матікорена, назвою всього твору мало стати «Historia de la tierra del Perú» (Історія землі Перу), як випливало з контракту, укладеного автором з видавництвом з приводу випуску першої частини, але в процесі видання вся книга отримувала назву Crónica del Perú [1]. Це ж назва наведено в Пролозі Першої частини.

1.2. Автор

Влучно названий «пріоритетним хроністом Індій» Педро Сьеса де Леон ділить це першість з капітаном доном Гонсало Фернандесом де Ов'єдо-і-Вальдесом, який, «двічі перетнувши Океан, після титанічних випробувань і праць доніс, як написав дон Хуліо Дехадор," до Іспанії і до всієї Європи природні чудеса Америки, історію конкісти, а також наміри і інтереси тих, хто довів її до кінця "» [2].

За своє коротке життя він написав розлоге твір, що є фундаментальним в питанні вивчення історії Південної Америки.

2. Збір відомостей для Хроніки

Будучи одночасно солдатом, мандрівником, священиком і людиною вченим, Сьєса де Леон намагався досконально дізнатися про будь-яку подію, використовуючи не тільки документи, а й власні спостереження і опитування місцевого населення. При цьому практично завжди він приводив різні точки зору (як простих людей думки, так і знання фахівців своєї справи), або одну, якщо вона була більш достовірною, - все це ставить роботу Сьеса де Леона в особливий ряд книг, що заслуговують на довіру і є цінним джерелом для сучасних вчених.

Автора, якого відрізняв розмірений і вивірений ритм оповіді, можна вважати чудовим оповідачем, з ясно вираженим критичним методом, коли він, не вагаючись, заявляє про творяться іспанцями беззаконня по відношенню до індіанців. Він же оспівує цивільне, релігійне і військове мистецтво Імперії Інків.

По правді кажучи, мало народів у світі, по-моєму, мали краще правління, ніж у Інків.

- Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина перша. Глава LXI.

Сьєса володів місцевими індіанськими мовами, хоча і знав багато слів, але у нього були відмінні помічники і порадники в цьому питанні, наприклад, чернець Домінго де Санто Томас (що склав першу граматику, а також словник мови кечуа).

Його роботи вважаються «найбільш оригінальними і найбільш важливими про Америку, з коли-небудь написаних в іспанській історіографії, твір автора особливого, плідного, вченого і невтомного спостерігача» [3].

У той же час Сьеси де Леона інший хроніст - Педро Пісарро, який опублікував свою хроніку через 20 років після Сьеси, звинувачував в тому, що той займався збором інформації в осіб, які, бажаючи потрапити в хроніку, платили по 200-300 дукатів, а також , що Сьєса НЕ на власні очі бачив, що відбувається, а тільки дізнавався з вуст інших людей; оскільки, як додав Педро Пісарро «по-правді, я не знаю того, щоб він був з тих перших, що прийшли в це королівство ...» [4].

3. Перша публікація

Книга, опублікована в Севільї у видавництві Мартіна Монтеса де Ока (іноді: Мартін де Монтесдеока) в кількості 1050 або 1100 примірників, носить назву, яка пояснює, про що в ній піде мова: «ПЕРША ЧАСТИНА Хроніки Перу, що розповідає про встановлення меж провінцій: їх опис; про закладення нових міст; про звичаї і вдачі індіанців; і про інших гідних згадки речах. Виконана Педро де Сьеса де Леоном, жителем Севільї. 1553 »[5]. У виданні є вигравірувані літери, гравюри і вставлені віньєтки.

4. Структура Хроніки

Сама «Хроніка Перу», чудово спланована і структурована, складається з чотирьох частин:

4.1. Перша частина, 1553 рік

Перша частина Хроніки складається із загального географічного огляду, опису звичаїв індіанців і про заснування іспанцями міст в Перу, Попайяне, Чаркас і Чилі.

У свою чергу Перша частина ділиться на:

· Титульний аркуш.

· Сторінка, написана принцом Філіпом і підписана Хуаном Васкес.

· Точно така ж сторінка (тобто повторюється двічі, але текст за розміром не однакові).

· Посвята принцу Філіпу.

· Передмова автора (Пролог) - в ньому дається короткий зміст книги, а також приведено поділ книги на частини і дані назви всіх книг і частин.

· Зміст Першої частини (Перелік Глав - 121 глава).

· Список помилок і помилок, виявлених у виданні.

· Текст, що складається з 121 голови. В кінці тексту наведена інформація про видавця ( «віддруковано в Севільї в будинку Мартіна де Монтесдока») і датою видання ( «15 березня 1553 року»).

Про поширення Першої частини «Хроніки Перу» відомо із заповіту Сьеси: в Медіна-дель-Кампо Хуан де Еспіноса продав сто тридцять примірників, в Толедо тридцять - Хуан Санчес де Андраде, і вісім - Дієго Гутієррес з Лос-Ріос-де-Кордоба. Хуан де Касалья з Севільї підрядився продати більше ста екземплярів. Книги були відправлені також в Гондурас і на Санто-Домінго [2].

Друга частина, 1554 [1877] рік

Друга частина Хроніки Перу: «про панування Інків Юпнаков (!) [Замість Юпангов]», у всіх наступних виданнях іменувалася «Про Панування Інків Юпанки» (Мадрид, 1877) - фундаментальна хроніка про період правління Інків в Перу. Майже вся ця частина, як пізніше зауважив відомий історик Марко Хіменес де ла Еспада, «була шахрайському присвоєна одним з наших найвідоміших хроністів: літературне злочин, яке спричинило як наслідки те, що скромний і працьовитий солдатів, конкістадор і мандрівник з перших, що обійшов всю країну, яку описав і вник в усі події, про що розповів у своїй чудовій роботі, який перш, ніж будь-хто інший зумів зрозуміти і впорядкувати загадкові літописі часів, що передують Конкісті, виявився підміненим т ем, хто до сьогоднішнього дня мав пальму першості серед писали про перуанських старожитності, Інкой Гарсіласо де ла Вега для складання його власних Справжніх коментарів »[6].

Про «пануванням інків» Рауль Поррас Барренечеа сказав: «Захоплює, як в таку бурхливу пору, який були роки з 1548 по 1550, коли Сьеса знаходився в Перу, він зміг написати роботу настільки грунтовну, так надійно і достовірно документовану, і такої зрілості, про історію і установленнях інків. Історія інків народилася дорослою у Сьеси. Ніхто не може заперечувати його першість щодо Інкської держави. Історія кастильского хроніста відразу ввела інків у всесвітню історію »[2].

Ця частина не була видана за життя автора, і як вказав Сьєса в своєму заповіті: «Також наказую, щоб іншу книгу, мною написану, і містить хроніку про інгах і про тих, хто відкрив і завоював перу, що якщо хто-небудь з моїх духівниці захоче її видати, то нехай візьме її і скористається нею, і отримає вигоду від видання, а якщо вони не захочуть цього, то наказую, щоб її відправили єпископові Чіапа [са] до двору, і віддадуть її йому із зобов'язанням, щоб він видав її »[7]. З невідомих причин, єпископ Чіапас Бартоломе де Лас Касас не зацікавився рукописами Сьеси, після чого вони зникають надовго. Відомо тільки, що рукописи у свій час перебували у інквізитора Севільї Андреса Гаска, а потім у королівського хроніста Хуана Паеса де Кастро.

Рукопис бібліотеки Ескоріал

Рукопис цієї другої частини в XIX столітті зберігалася в Бібліотеці Ескоріал, і була видана в 1877 році. У ній були відсутні кілька глав: перша, друга, більша частина третьої, частина п'ятдесят чверті (?) І, можливо, п'ятдесят п'ятою.

Рукопис бібліотеки Ватикану

Іншу рукопис Другої частини Хроніки виявила в 1980-х роках дослідниця Франческа Канту в Апостольській Бібліотеці Ватикану. У Ватиканській рукописи, на першому аркуші тексту, що відноситься до Другої Частини, не вистачає правої верхньої чверті і, отже, нумерації. Слід зазначити, однак, що наступний лист пронумерований як аркуш 3. В такому випадку, єдиним, відсутньою є лист 1. Покладаючись на середню величину глав Другий Частини, можна було б стверджувати, що глава, з якої утворюється частина великого фрагмента, відповідного листа 2 r.-v. [лицьовий та зворотний боки], не буде ні главою I, ні главою III, згідно з нумерацією, яку дає Маркос Хіменес де ла Еспада виходячи з того факту, що в главі C [тобто Сотої] з Першої частини, Сьеса написав: «Багато з цих індіанців розповідають, як вони почули від своїх старих, що в давні часи був великий потоп і [був він] таким, яким я його описую в третьому розділі Другий Частини. І вони пояснюють, що їх предки з сивої давнини, про чиєму походження вони розповідають стільки всяких слів і байок, [і] якщо вони такі, то я неодмінно хочу зупинитися і написати про це, тому що одні кажуть, що вони вийшли з джерела, інших - зі скелі, інші - з озер ». Все ж можна було б подумати як про правдоподібною помилку при друку (там, де друкар може прочитати «третій» замість «перший») або лише приблизною (або плутаною) цитату самого Сьеси, який в своїй Першої Частини, в розділі LXIII написав: « хоча я багато поусердствовал над цим і розмовляв з мужами вченими і допитливими, я не зміг дізнатися про походження цих [або ж Індіанців Перу] або їх початку, [...] хоча у Другій Частини, в першому розділі, я пишу про те, що зміг таки про це дізнатися ».Ватиканська рукопис, тим не менш, не дозволяє виявити абсолютну достовірність в зв'язку з цим (хоча є гіпотеза, що втратили не цілих два розділи Другий Частини, а тільки фрагмент глави I).

У цій же рукописи відсутні два інших аркуша: лист 63 rv, і лист 64 rv. Текст, який відповідає цим двом листам, був відсутній також у копіях, що використовувалися Гонсалесом де ла Росою і Хіменесом де ла Еспада (тобто в рукописи Ескоріал), які в своїх відповідних виданнях переписали без послідовності фрагмент аркуша 65 r. після Глави LIV, ймовірно, неповної (див. лист 62 v). Аранібар за порадою Хіменеса де ла Еспади, що указував на очевидність проблеми, яку представляв у цьому місці текст Сьеси, дав фрагменту, відповідному листу 65 r., Власну нумерацію і назву ( «Глава LV. Про те, як виступив з Куско Тупак Інга, і про перемогу, яка була здобута над кілки ». у зв'язку з чим в главі LIV або LV пропущені відомості про смерть Пачакуті Інги Юпангі.

Власником обох рукописів (Вітаканской і з Ескоріал) був, згідно з реєстрами бібліотек Хосе Санчо Район (José Sancho Rayón).

Копії другої частини також зберігаються в Академії Історії Мадрида і в Публічній Бібліотеці Нью-Йорка (Колекція Леннокса).

4.3. Третя частина

Третя частина - велике оповідання, в якому описується «Відкриття і завоювання Перу», хоча збереглася лише мала її частина, що стала відомою в 1946 році завдяки лімської газеті «El Mercurio Peruano» і досліднику Рафаелю Лоредо (Rafael Loredo), який знайшов її в Бібліотеці Ескоріал (Мадрид, Іспанія), але не всі глави йому тоді вдалося видати, так само як і кілька років по тому Кармело Саенс де Санта Марія (Carmelo Sáenz de Santa María). І лише в 1979 році в Римі було побачило світ повне видання, коли Франческа Канту виявила нову рукопис у Ватиканській бібліотеці (очевидно, вона потрапила туди давно, коли особиста бібліотека королеви Швеції Христини була переправлена ​​до Ватикану). Ця ж дослідниця підготувала повне зібрання творів Сьеси де Леона в Папському Католицькому Університеті в Перу.

Значну частину рукопису також включив в свою «Загальну Історію» Антоніо де Еррера-і-Тордесильяс, оскільки він займав посаду Головного хроніста Індій.

Деякі уривки третьої частини Хроніки були опубліковані Маркосом Хіменесом де ла Еспада в Relaciones Geográficas de Indias (1897, том IV).

4.4. Четверта частина

Четверта частина Хроніки: «Громадянські війни в Перу», найбільш велика. Вона ділиться на п'ять книг:

· «Війна в Салінас», про протистояння Франсиско Пісарро і Дієго де Альмагро, і закінчується його смертю.

· «Чупасская війна», коротко викладаються останні роки життя Пісарро, правління Вака де Кастро і розгром Дієго де Альмагро «Молодшого».

· «Війна в Кіто», в якій розповідається про заколот енкомендеро під командуванням Гонсало Пісарро і смерті віце-короля Бласко Нуньєса Вела.

Ці три книги були видані в XIX столітті, і невідомо, чи закінчив автор дві останні:

· «Війна в Уаріно».

· «Війна в Хакіхагуана».

Рукописи двох останніх книг не знайдені. Можливо, передчасна смерть не дозволила йому їх закінчити, але це тільки припущення.

Рукописи Четвертої частини

Відома одна рукопис першої книги Четвертої частини - «Війна в Салінас», що знаходиться в бібліотеці Американського Іспанського Товариства (Hispanic Society of America). Інша рукопис в XX столітті зберігалася у маркіза де ла Фуенсанта дель Вальє і у Хосе Санчо Району, редакторів видання la Colección de Documentos Inéditos para la Historia de España .

Рукопис другої книги «Чупасская війна» відноситься до XVI століття і зберігається в Бібліотеці Королівського Палацу в Мадриді.

«Війна в Кіто» відома в двох рукописах: одна - неповна - зберігається в Бібліотеці Королівського Палацу в Мадриді, інша - повна - в Hispanic Society of America. Сучасна копія також зберігається в Нью-Йоркській Публічній бібліотеці (Rich Collection).

4.5. Два доповнення до Хроніці

У передмові до Першої частини Хроніки Сьеса повідомляє, що склав також два коментарі до своєї книги:

Закінчивши з цими книгами, з яких складається четверта частина, я зробив два додавання: одне про справи, що трапилися в королівстві Перу після заснування аудієнції, і до моменту, коли президент покинув її. Друге - про його прибуття в [провінцію] Тьєррі-Фірмі. І про смерть чинить Контрерас (los Contreras) єпископу Нікарагуа, і як вони з «тиранічним» задумом увійшли в Панаму, награбували багато золота і срібла. І про битву, даного ним жителями Панами в околицях міста, де багатьох захопили і вбили, а інших віддали під суд. І як повернулися скарби. Завершую я [це друге додавання] описом заколотів в Куско і прихід маршала Алонсо де Альварадо, посланого сеньйорами оідорамі розправитися з ними. І про вступ в цьому королівстві на посаду віце-короля ясновельможного і вельми розсудливої ​​людини дона Антоніо де Мендоса (Antonio de Mendoςa).

- Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина перша. Пролог автора.

Вважається, що він все ж не встиг написати цих коментарів, так як в заповіті він згадав про необхідність зберігати протягом 15 років три книги Четвертої частини (вони ж відомі і зараз), але не повідомив про четверту і п'яту книгах Четвертої частини і двох поповнення .

5. Видання

5.1. Перекладені на російську мову

· Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу. Частина Перша .. www.bloknot.info (А. Скромніцкій) (2008-07-24).

· Педро Сьеса де Леон. Хроніка Перу. Частина Друга: Панування Інків .. www.bloknot.info (А. Скромніцкій) (2009-01-14).

5.2. На інших мовах

Головні видання його творів:

· Parte primera de la Chrónica del Perú. Que tracta la demarcación de sus prouincias: la descripción dellas. Las fundaciones de las nuevas ciudades, los ritos y costumbres de los Indios, y otras cosas estrañas dignas de ser sabidas ..., por Martín de Montesdoca, Sevilla, 1553.

· La Chrónica del Perú nuevamente escrita por ..., Martín Nucio, Amberes, 1554. Parte primera de la Chrónica del Perú ... Añadiose de nueuo la description y traga de todas las Indias, con una tabla alphabetica de las materias principales en ella contenidas ... Juan Steelsio, Amberes [al fin, Impresso en Anvers por Iuan Lacio MDLIIII], 1554.

· Parte primera de la Chrónica del Perú ... Por Juan Bellero, a la enseña del Salmón, Amberes [al fin: Impresso en Anvers por Iuan Lacio MDLIIII], 1 554.

· La historia de los incas o Segunda parte de la Crónica del Perú, versión y prólogo de Manuel González de la Rosa, Kegan Paul, Trench, Trubner & Co., Londres [edición que no llegó a circular; existen al menos dos ejemplares en pruebas, uno de ellos en la Biblioteca Nacional de Madrid, y otro en la de la Universidad de Yale], 1873.

· Segunda parte de La crónica del Perú: que trata del señorío de los Incas yupanquis y de sus grandes hechos y gobernación escrita por Pedro de Cieza de León. Ed. y pról. de Marcos Jiménez de la Espada, Biblioteca Hispano-Ultramarina, la publica Marcos Jiménez de la Espada, Madrid, Imprenta Manuel Ginés Hernández, 1880, 279, 140 pp.

· Señorío de los Incas, ed. y est. prel. de Carlos Araníbar, Instituto de Estudios Peruanos, Lima, 1967.

· En Obras completas, ed. y est. de Carmelo Sáenz de Santa María, Consejo Superior de Investigaciones Científicas, Instituto Gonzalo Fernández de Oviedo, Madrid, 1984.

· Crónica del Perú. Segunda parte, ed. pról. y notas de Francesca Cantü, Pontificia Universidad Católica del Perú y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1985.

· Pedro de Cieza de León e il «Descubrimiento y Conquista del Perú», ed. y est. prel. de Francesca Cantü, Istituto Storico Italiano per l'etá Moderna e Contemporanea, Roma, 1979.

· Crónica del Perú. Tercera parte, ed. pról. y notas de Francesca Cantü, Pontificia Universidad Católica del Perú y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1987.

· Guerras civiles del Perú ..., I. Guerra de las Salinas, publicada ... conforme al manuscrito coetáneo propiedad de los señores Marqués de la Fuensanta del Valle y D. José Sancho Rayón, Colección de Documentos Inéditos para la Historia de España, T., LXVIII, 1877.

· Tercero Libro de las Guerras Civiles del Perú, el cual se llama la Guerra de Quito ..., ed. y est. prel. de Marcos Jiménez de la Espada, Biblioteca HispanoUltramarina, Madrid [edición incompleta, sólo considera 53 capítulos provenientes del manuscrito incompleto existente en la Biblioteca de Palacio Real de Madrid], 1877.

· Guerras civiles del Perú ... II. Guerra de Chupas, publicada ... conforme al manuscrito coetáneo propiedad de los señores Marqués de la Fuensanta del Valle y D. José Sancho Rayón, Colección de Documentos Inéditos para la Historia de España, T. LXXVI, Madrid, 1881.

· Guerra de Quito ..., ed. de M. Serrano y Sanz, Nueva Biblioteca de Autores Españoles, T. 15, Madrid, 1909.

· Crónica del Perú. Cuarta parte, vol. I., Guerra de las Salinas, ed. y est. prel. de Pedro Guíbovich, Pontificia Universidad Católica del Perú y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1991.

· Crónica del Perú. Cuarta parte, vol. II, Guerra de Chupas, ed. y est. prel de Gabriela Benavides de Rivero, Pontificia Universidad Católica del Perú y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1994.

· Crónica del Perú. Cuarta parte, vol. III, Guerra de Quito, edición y est. prel. de Laura Gutiérrez Arbulú, Pontificia Universidad Católica del Perú y Academia Nacional de la Historia, Lima, 1994.

· Cieza de Leon, Pedro. Descubrimiento y conquista del Perú. Edición de Carmelo Sáenz de Santa María. Madrid: Dastin Historia, 2000..

Список літератури:

1. Pedro de Cieza de León. Cronica del Peru. El Senorio de los Incas .. Fundación Biblioteca Ayacucho (2005). - Передмова, стр.X.

2. Хосе Роберто Паес. Педро Сьеса де Леон .. www.bloknot.info (А. Скромніцкій) (2009-11-23).

3. Gutiérrez Macías, Valeriano. Pedro Cieza de Leon. Conquistador y etnografo. Extremeno y gran conquista del Peru. www.chde.org (1992).

4. Pedro de Cieza de León. Cronica del Peru. El Senorio de los Incas .. Fundación Biblioteca Ayacucho (2005). - Передмова, стр.XI-XII ..

5. Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина перша. - Київ, 2008 (пер. А. Скромніцкій)

6. Rodolfo Pérez Pimentel. Pedro Cieza de Leon .. www.chde.org (2007-01-08).

7. Pedro de Cieza de León. Cronica del Peru. El Senorio de los Incas .. Fundación Biblioteca Ayacucho (2005). - Передмова, стр.XVII-XVIII ..

Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Хроника_Перу


  • 4.2.1 Рукопис бібліотеки Ескоріал 4.2.2 Рукопис бібліотеки Ватикану 4.3 Третя частина 4.4 Четверта частина
  • 5.2 На інших мовах Список літератури
  • Головні видання його творів