Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Історія формування кримінально-правової характеристики недоторканності приватного життя





Скачати 4.82 Kb.
Дата конвертації 29.04.2018
Розмір 4.82 Kb.
Тип реферат
особа, яка має службовими повноваженнями в громадській чи іншої недержавної організації.

висновок

Оскільки історично в Росії формувалося ставлення до людини як частини колективу, права і свободи людини складалися виходячи із значущості людини для держави. В силу особливостей історичного розвитку Росія істотно відставала від розвинених країн в питанні правового регулювання особистих прав людини і в тому числі права на недоторканність приватного життя.

Право на недоторканність приватного життя неодноразово закріплювалося в міжнародних правових актах, ратифікованих переважною більшістю держав світу. Оскільки в Росії встановлено пріоритет міжнародного права перед внутрішньодержавним, принципове значення мають рішення Європейського Суду з прав людини. Статистичні дані про звернення громадян Російської Федерації і що розглядаються в Європейському Суді з прав людини справах служать показником наявності у внутрішньодержавному законодавстві Росії певних недоліків та прогалин, породжують обмеження права на недоторканність приватного життя. З практики Європейського Суду з прав людини, а також з судової практики російських судів видно, що основними проблемами в Росії є недостатні гарантії права на недоторканність приватного життя для осіб, які перебувають під слідством, і осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також вузьке тлумачення права на недоторканність приватного життя в порівнянні з міжнародним правом і національним правом більшості розвинених зарубіжних держав.

Найбільш повним за змістом право на недоторканність приватного життя в Росії стало з прийняттям Конституції Російської Федерації 12 грудня 1993р., А також федеральних законів, що розвивають і конкретизують її положення. Найбільш важливими в цьому видаються положення Цивільного, Цивільного процесуального, Кримінального кодексів РФ, Федеральних законів: від 12 серпня 1995р. № 144-ФЗ «Про оперативно-розшукову діяльність», від 31 травня 2001 р. № 73-ФЗ «Про державну судово-експертної діяльності в РФ», від 7 липня 2003р. № 126-ФЗ «Про зв'язок», від 27 липня 2006р. № 149-ФЗ «Про інформацію, інформаційні технології та захист інформації», від 27 липня 2006р. № 152-ФЗ «Про персональних даних».

Російська Федерація в даний час знаходиться в стадії переходу від колективістського підходу до правового статусу особи, до характерного для розвинених західних зарубіжних держав індивідуальному підходу. Конституція Російської Федерації 1993 р. і розвиваючі її положення федеральні закони значно скоротили розрив між визнанням права на недоторканність приватного життя, декларованим в радянській Росії ще в середині XX ст., і сучасною дійсністю.

література:

1. Див .: Лепешкіна Н.П. Недоторканність приватного життя, що це? // Адвокатська практика. - 2005. - № 2.

2. Права людини. Підручник для вузів / Відп. ред. Е.А. Лукашева. М .: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. С. 146.

3. Там же. С. 147

4. Науково-практичний коментар до Конституції Російської Федерації / Колектив авторів / Под ред. В.В. Лазарева. М .: Видавництво «Спарк», 1999. С. 113.

5. Права людини. Підручник для вузів / Відп. ред. Е.А. Лукашева. М .: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. С. 146.

6. Петрухін І.Л. Особисте життя: межі втручання. С. 14.

7. Цит. по: Титов Ю.П. Хрестоматія з історії держави і права Росії. - М .: Проспект, 1999. С. 11.

8. Див .: Історія політичних і правових вчень: Підручник для вузів / За заг. ред. проф. В.С. Нерсесянц. 4-е изд., Перераб. і доп. - М .: Норма, 2004. С. 219.

9. Цит. по: Титов Ю.П. Указ. соч. С. 275.

10. Кибальник А. П., Кузьмін С. В., Соломоненко І. Г. Таємниця в кримінальному праві. - Ставрополь: Ставропольсервісшкола, 2000. С. 25

11. Там же. С. 26

12. Див .: Стецовский Ю.І. Право на свободу та особисту недоторканність. Норми і дійсність. - М .: Справа, 2000. С. 390.

13. Цит. по: Блоцкий В.Н. Конституційне забезпечення права людини на недоторканність приватного життя в Російській Федерації: Дис. ... канд. юрид. наук. - М., 2001. С. 31.

14. Цит. по: Чиркин В.Є. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. 4-е изд., Перераб. і доп. - М .: МАУП, 2005. С. 391.

15. Див .: Чиркин В.Є. Указ. соч. С. 73-79.

16. Кибальник А. П., Кузьмін С. В., Соломоненко І. Г. Указ. Соч. С. 27

17. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р // Збірник документів. - М .: НОРМА-ИНФРА - М., 1998..

...........