Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Історія простого олівця





Дата конвертації17.09.2018
Розмір4.14 Kb.
ТипТемочка

Ольга Смирнова
Конспект заняття «Історія простого олівця»

мета:

• Ознайомити дітей з історією появи і виробництва олівців.

• Розширення кругозору дітей про світ навколишніх предметів.

• Розширювати активний і пасивний словниковий запас дітей.

Хід заняття:

Вос-ль: Хлопці сьогодні я розповім історію про появу одного простого предмета, а якого ви мені зараз назвете отгадав загадку:

Чи не схожий на чоловічка,

Але має він сердечко,

І роботі цілий рік

Він сердечко віддає.

Пише він, коли диктують,

Він і креслить, і малює.

А сьогодні ввечері

Він розфарбує мені альбом (Олівець)

Вос-ль: Правильно олівець

Чим же люди малювали раніше, коли у них не було простого олівця? Вони малювали деревними вугіллям. Брали обгорілий прутик з багаття і малювали.

Минуло багато часу, вугіллячко замінили на свинцеву паличку, яку, для зручності, вкладали в трубочку зі шкіри.

Так тривало дуже довго, поки не була знайдена нова основа олівця - грифель. Вперше мінерал - грифель виявили англійські пастухи, вони помітили що коли вівці труться об камені то стають чорними. Переконавшись в тому, що цей мінерал не підходить для виготовлення куль і зброї, люди почали виготовляти з нього тонкі загострені палички, правда, придатні тільки для малювання, а не для письма, так як дуже бруднили руки.

Так як графіт дуже м'який в нього почали додавати глину. Від цього графітний стерженёк ставав твердіше і міцніше. Чим більше глини, тим твердіше олівець.

Тому і бувають олівці різних видів: твердий, середній і м'який.

Але графіт ще й сильно брудниться, тому у нього з'явилася «одяг». Вона стала дерев'яною. Виявляється, не кожне дерево підійде для виготовлення корпусу олівця.

Потрібно дерево, яке легко стругати і різати, але воно не повинно куйовдитися. Ідеальним виявився для цієї мети сибірський кедр.

Виготовляли олівці тоді вручну. Розведену водою суміш графіту, глини, жиру, сажі і клею заливали в отвір в дерев'яній паличці і спеціальним чином випарювали. Один олівець виготовляли близько п'яти днів, і коштував він дуже дорого.

У Росії виробництво олівця організував Михайло Ломоносов в Архангельській губернії.

Яких тільки олівців немає. Є олівці круглі, шестигранні, восьмигранні, плоскі, тригранні. Бувають олівці з пензликами, олівці-гумки. Є олівець зі збільшувальним склом на кінці, олівці з бубонцями. Бубонець подзвонює, і писати стає цікавіше. Бувають олівці з календарями, з абеткою, з дорожніми знаками. Випускають також ароматичні олівці, які смачно пахнуть, коли ними пишеш.

Олівці вірно і надійно служать людям багато років. Їх беруть з собою аквалангісти. Космонавти теж користуються олівцем для записів. На Півночі, де завжди стоять сильні морози, паста в ручках може замерзнути, а олівець немає.

А зараз давайте ми з вами згадаємо ніж люди малювали (закріплення побаченого)

Физкультминутка

Олівчик потягнувся, раз нагнувся, два прогнувся.

Руки в сторони розвів, а точилку не знайшов.

Щоб точилку нам дістати, потрібно на носочки встати.

На закінчення я показала дітям пізнавальний фільм про виробництво олівця.

Прикріплені файли:

istorija-karandasha_g1k20.pptx | 3169,66 КБ | Завантажено: 5

  • Хід заняття
  • Прикріплені файли