Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Історія Росії кінця 19 - початку 20 століття





Скачати 30.11 Kb.
Дата конвертації03.12.2019
Розмір30.11 Kb.
Типшпаргалка

1. Контрреф. 80-90гг. 19в. Епоха контрреф. нач.с вбивством Ал-дра2 1.3.1881. Відхід від принципів суд. реф. 1864. Увел. адм. репресії. МВС і ген-губ-ру разреш. передавати ряд справ на розглянути. воєн. судів по з-нам воєн. вр. Суду надана така. право оголошень. справа секретним. В 1889- полож-е "про земських участк. нач-ках "- вуездах замість світ. суддів, широкий. адм-суд. правами в отн-і хрест. нас-я. У містах - замість світ. суддів появ. гір. 1892 - новий. Міському полож-е: виборщики м.б. тільки з опр. ім. цензом, а раніше-все налогопл-ки. 1887 - циркуляр "про куховарчинихдітей".

2. Розпад СРСР. Радикальні. реф. 85г- гасла: глас-ть, перебудова, прискорення. З 1988 поч. межнац. зіткнення. Визнали восст-ть роль Рад, кіт. нібито забрала партія. Рук. роль партії при цьому. д. сохр-ся. В 06.88 -19 партконф-я-ідея констит. реф. Була службова програма відновлення. 2-уровн. с-ма представить. органів: з'їзд нардепів і ВерхС з депов з'їзду. Пост През-та СРСР (Горбі обраний парламентом -нелегітім.) З 90 КПРС утрач. монополію на владу, метушня. політ. партії. У 90 розробок. проект новий. дог. (Союзного), значить. расшир. права респ-к. 04.91- союзн. центр і 9 респ-к (крім Прибалт., Вантаж, Арм, Молд.) подпис. нов. союзн. дог. Вільно. і Рига -столкн-я з військових. На березень 91 назн. референдум щодо збер-і СРСР. У березні поч. страйки з треб. отст. През-та і розпуску ВСовета. Референд. подтв. розкол т-ва. В 06.91 -Ельцін-През-т. 19.08.91 -ГКЧП. 8 респ-к заявл. про свою неза-ти. У поч. груд. 91 UA заявл. про неза-ти. Обр. СНД.

3. Судові. реф. 1864. Не було раніше гласності, складно. с-ма. Нов. принципи: безстановий суду, скасування с-ми формально. док-в, відділ. суду від адм-ції, введ. присяжних. Суди місцеві (місцеві, світ. Судді) і загальні. Несміт. суддів і слід-лей, прокурений. нагляд. Адвокати.

4. Змін-я в складі СРСР в 1936-77гг. В К-і 1936р. закріплений. федер. с-ма, сост. з різнорідних S-тов. Повноправним. S-тами ФЕД-ції явл. союзн. респ-ки. В 1936- преобраз. ЗСФСР (на Гр., Арм, Азерб.). Автономні респ-ки Киргизія і Казах. преобр. в союзні. Колишні независ. Прибалти увійшли в кін. 30-х. 10.39- Верх.Совета СРСР реш. вкл-ть З.Укр. в Укр. і З.Бел. в Бел.

5. Створити. ріс. адвокатури. (Присяжний повірений). Реф. 1864. Не було раніше гласності, складно. с-ма. Нов. принципи: безстановий суду, скасування с-ми формально. док-в, відділ. суду від адм-ції, введ. присяжних. Суди місцеві (місцеві, світ. Судді) і загальні. Несміт. суддів і слід-лей, прокурений. нагляд. Адвокати.

6. Разв-е Гіп в 1950-60. Тенд-я до децентр-й упр-я ек-кою, демокр. держ. упр-я. 02.56- 20 з'їзд КПРС -доклад Хрущова про культ лич-ти. Розукрупнені-е хв-в і преобр-е багатьох комітетів в мін-ва. 4-ланок. стр-ра упр-я: главк-упр-е-відділ-сектор. Скор. числ-ть апарату. Галузь. принцип замін. територі-ним. У 63 знову створ. ВРНГ, кіт. встав над всією з-мій упр-я ек-кою. У с / г техніка з рук МТС перед. колх. Обязат. поставки с / г пр-ції В58 замін. держ. закупівлями. Відмін. кут. отв-ть за прогули. Створ. комісії з працю. спорах. 56- з-н про шос. пенсії. 53- амністія. 58- нов. основи кут. з-нод-ва. Мета-охорона держ. ладу, соц. правопор-ка. Вік наказ-я -с14 до 16. 60 новий КК. 61- 22 з'їзд партії прин. нов. прогр., в кіт. намітили перех. до кому-му: 61-71 -созд. мат-тех. бази, 71-81- вступл-е в когось м. З зняття в 64 Хр-ва поч. нов. адм. центр-я.

7. Псковська судна грамота. Іст-ками права в Сев-Зап. Русі (Пск., Новго.) Були Рус. правда, вічові з-нод-во, дог. з князем, судебн. практика. Від ПСГ сохр. фрагмент про судоустр-ве і судопр-ве. Суд. чини: д'яков, пристави і писарі. ПСГ (1647) - 120 сатей - гражд-прав отн-я, обязат., Суд. право. Речове - було руху. і нерух. им-во, вотчина (наслед.) і годування (ум.) землевласників-е. Обязат. право - дог к / п, міни, позики та ін. Суд. процес - состязат. хар-р. Інститут судебн. представить-ва. За третю крадіжку смерть. Суд зв. ізвод. Суд братщіни.

8. Перша рус. рев-я і метушня. Рад. Поч. з "кров. неділя. "9.1.1905. Най> арзв. до кінця року. В ході створ. Поради (раб. Депов, солд. І матр., Кр-ських). Спочатку - стачо. комітети. Зачатки нар. держ. влади. 44 з 55 Рад оказ. під впливом більшовиків.

9. Передумови і особ-ти процесу центр-ції гос-ва на Русі. Ослаб. Зол. Орда. У 2 пол. 14в. в Сев-Сх. підсил. тенденції до об'єд-ю навколо Моск. кн-ва, створ. центр. держ. апарату. Церква стан-ся політ. силою. Цар - помазаний. божий. Т.ч. 3 сили сост. основу станово-предст. з-ми правл-я: феодали, дворяни, верхівка посаду. Князь зв. царем. Вплив Візантії - правосл. держава. Форм. наказовому-воєводської. с-ма держ. упр-я. Вища. орг. влади - боярської. Дума. Об'єд-е рус. земель затяжку. на 100 років.

10. Гіп Рос. при WW1. 19.07.1914 Ріс. вступ. в WW1. Значить. частина Рос на воєн. полож. (50губ.) В р-ні воєн. д-й і воєн. полож-я -суддю. влада приладі. вій-окр. судам і ГВП. Д-ет 4-я ГД, обр. в 1912. Воен-пром. комітети., але їх недостатньо. і в 1915-особливі наради. Повів. ролі д-ви-все на фронт, повів податки.

11. розв-е Держ. апарату в 1 пол. 19в. Подальші. центр-я і бюрокр. держ апп. 1810 - Держ рада. Числ-ть 40-80чел., Признач. імператором, просущ. до 1917. Мета -наведені прав. с-ми до однаковості. 5 департ-тов: з-нов, справ воєн., Гр. і дух., держ. економії, наук, пром-ти і торгівлі. Канцелярія - глава - держсекретар. У 20-і рр. ГС утрач. моноп. на з-нотв-під Ця робота зосереджена на. в севка (з 1826). Сенат став вищ. судебн. орг. 1802 - маніфест про учр-й хв-в. (Всього 8), створ комітет хв-в (кабінет хв-в). 1827 - жандармський корпус - воор. опора 3 отд. Севка. Суд. упр-е осущ. Мін'юст.

12. Стан-е і разв-е Рад. органів ГБ. У 1918 створ. рев. трибунали., Центр. рев. триб. і касації. відділ при ВЦВК. У 1920 -ф-ції слідство. комісій -вчк (орган РНК) і особливі відділи. Могли все. 02.1922 замість ВЧК -ГПУ при НКВС. На місцях -політотдели ГПУ. В армії і на флоті -особливі отд. К-я 1924 учр. при РНК ОГПУ. 1932 -созд ГУМіліціі при ОГПУ. У 1934 створ. Об'єднати. НКВД СРСР, в упор. Кіт. ОГПУ, а в 1941 ОНКВД справ. на НКВД СРСР і наркомат ГБ.

13. Суд присяжних в Рос. За реф. 1864 був введений на рівні першої ланки загальної суд. с-ми (коло. судів). Питання, чи винен підсудний. 25-70 років. Ценз осілості 2 р У засіданні - 12 присяжних.

15. Судебник 1497г. Перший в Рос. великокняжий. з-к - норми Рос Правди, звич. права, суд. практики. Гл. мета - розпод-е юрисдикції вів князя на всю тер. гос-ва. Преступл-е понимю-ся тепер як наруш. устан-х норм. Облихование - якщо лихий - м. Катувати. Крамола - антігос. діяння - держ. преступл-е. Должн. прест-я. Введення. членовр. наказ-я, штрафи. Процес: состязат. при фигне і розшукових. при серьезн. справах. Ісп. повальний обшук. Суд: намісників, наказовий, Б.Думи, і Вел. князя. Судебник невеликий (68 статей, без нумерації).

16. Февр. рев-я і падіння самодерж-я. Мощн. хвиля страйків на поч. 1917. Путілов. з-д -18.02. Проблеми з погодою і важко завести продовольство - чутки про голод. 23.02. -мітінгі багатолюдно. Розстріл демонстрантів і війська стали перех на стор. 27.02. Тоді ж поч. д-ть Петро. рада раб. і солд. депов (> -у меньш-ков і есерів). Царське прав-во практ-ки сам процес. 2.3.1917 -Час. прав-во.

17. новго. і Пск. феод. респ. Розпад Київської. руси. (Тому що товарообмін отсутств., Феод. Верхівка (бояри) превр. В феод. Землевласників. І хочуть бути самост. Стан-ся 12 князівств. З 1240р. Русі не стало. З-ма імунітетів (кожн. Феодал - своє право і дружина). У новго. і Пск. слож. своеобр. респ-ки. Держ. упр-е - через с-му вічових органів. Віче обирало князя. бере участь. всі своб. люди міста. Боярська. рада (на чолі з архіепіском.) - скликання віче, прект реш-й, контроль. Незав-ть Пскова новго. визнав тільки в 1348г.

18. происхо і ред. Рус. Правди. Най> Ранн. іст-ками писання. права вріс. явл. дог з Візантією, церковних. статути князів. 3 осн. ред. РП: коротка (1054-Правда Ярослава і Яр-чий) широка (1113 зв. До статуту Вл. Мономаха і судом Ярослава) сокращ. (Сер. 15 ст.) Іст-ки кодіф-й - норми звич. права (полож-е про кровн. помсти і коло. поруку) і княж. судебн. практика. Стрьом. огр-ть кровн. помста, але сохр. кр. поруку. Чим крутіше убитий, тим> за нього грошей. Осіб. пор-к насл-я недв-ти для привилег. шару (князі та бояри). Люди: посадські люди і смерди-общинники, закупи, холопи. Преступл-е по РП - образа, а не наруш. з-на.

19. Обираючи. з-н 11.12.1905. Змін. полож-я про виб. в ГД. Розширення. коло хат-лей. Право нерівні. для різн. курій. Депи хат. избират. собр-ями, сост. з виб-ков від кожн. губ. і ряду най. міст. Виб-ки хат. по 4 куірям: земл-ці, гір. жителі, кр-ні, раб.

20. Палацово-вотчин. с-ма упр-я. У 11-12в. у Київ. руси ім. десяткових. с-ма упр-я. (Довер. Люди князя, сини, Опір. На воєн. - сотники і десятники - жили за рахунок зборів з нас-я - годувань). Ця с-ма з брешемо. замін. дв.-вотчин., при кіт. політ. влада приладі. соб-ку (боярину-вотчиннику). 2 центри влади: княж. двір і бояр. вотчина.

21. Держ рада та ГД по осн. з-нам 23.04.1906. 20.04 вийшло "учр-е ГД", в кіт. опр. її компетенція (розроб. і обсужд. з-нопроектов, затв-е держ. бюджету, про строит-ве ж / д і учр-і АТ). Дума избир. на 5 років., деп. НЕ подотч. хат-лям, а тільки Сенату. Імператор м. Доср. розпустити ГД. Одновр-но - полож-е про ГС. - став верхн. палатою з тими ж правами, що і ГД. 1/2 членів ГС виборною., 1/2 цар. Представлення-ль і віце -ежегод. признач. цар. 1 / 2членов = 98чел. За осн. з-нам 23.04.1906 з-нод. влада імператор осущ. спільно з ГС і ГД, без їх схвалити. з-н вступ. М.б. указ, але тільки на 2 м-ца.

22. реорганізований-я Рос. прокуратури у 2 пол. 19в. Згідно судебн. реф. 1864 вим. ф-ції п-ри. Возгл. генерал-пр-р, кіт. був хв. юстиції. При сенаті введення. 2 обер-прокурори і їхні товариші, в коло. судах і суд. палатах - пр-ри і їх т-щі. ПР-ра независ.

23. Рад. Гіп в пер. ВВВ. В 06.41 Президія Верх. З-та РНК і ЦК ВКП видали постано-е про створ-і вищ. чрезвич. отгана -ГКО (держ. ком. оборони), кіт. сосред. всю владу. Все орг-й і особи д.б.н. вип-ть його розпір-я. Д-вовали через с-му гос., Парт. і товариств. органів і своїх уполн-х. Улітку 1941 створ. комітет з евакуації при ДКО. В 07.41 Політбюро ЦК ВКП прийняло Постав-е про орг-і партизанських. движ-я на оккуп. тер. У 1942 при ставці головкому обр-ся Центр. штаб партіз. дв-я. Інтенсивно проходило воєн. строит-во. Право в період ВВВ: звужена область дог. отн-й (осн-му їх метушня-я стали навіть план. завдання), тенде-я до центр-й, кут. право -ширше став исп-ся принцип аналогії і відплати як мета наказ-я. Мобіл-я всіх возможн. рес-сов. Введ. працю. повин-ть, min кількість трудоднів для колх.

24. метушня. і хар. особ-ти. рус. гос-ва. Переростання пологів. громад в сільські. 7-8вв. - воєн. демократія. Вища. орган влади - нар. збори. Обр-е гос-ва у сх. слов'ян обусл. разлож третьому родоплем. отн-й. До 8в. - 14 племен. спілок. Князі і дружина. 3 осн. центру - Куяба (Київ), Славія (новго.), Артанія (Рязань). До 9 ст. багато об'єд. в "рос. землю "(Київ-центр). 882г.- Київ і новг. об'єд під вл. Києва. 9-11в. -ще приєднані. Рюрик з братами (були кн. В новго.) Віче. Виконає. Органами - рада старійшин. Раннефеод. монархія. Унітарна гос-во.

25. Осн. з-ни 23.04.1906. Опр-ся 2-палатна парлам. с-ма (ГС і ГД). Осущ. з-нод. влада разом з імператором, але без його затв-я з-н не має сили. ГС став верхн. палатою з тими ж правами, що і ГД. 1/2 членів ГС виборною., 1/2 цар. Представлення-ль і віце -ежегод. признач. цар. 1 / 2членов = 98чел.

26. Міська реф. 1870. 16.07.1870 "Міському полож-е", закріплений. с-му органів гір. заг. упр-я: гір. избират. збори і гір. думу (з гір. управою - виконає. органом). Все гір. виборці справ. на 3 гр. по ним-вен. цензу, кожн. з кіт. избир. 1/3 голосних в гір. думу. Дума і управа - на 4г. возгл. гір. голова. Виборці - 25років, д. Володіти недв-ма. Таємне голос-е. Дума м. Устан-ть збори.

27. Конст-я 1977. У 62 створ. констит. комісія. Стали активно почерк .: укріплене. з-ності, акт. вкл-е гр-н в упр-е заг. справами, ролі заг. орг-й, заг. самоупр-я. На 7 внеочер. сесії Верх.С прийняв декларацію з-ю про прийняття і оголошень-і Конст-і СРСР. Почерк. свою спадкоємства-ть з предшеств. Мета -Ком-м. Основа ек. -соц. соб-ть на ср-ва пр-ва. Основа політ. з-ми -Поради. Рук. роль КПРС. Упоряд. з 9 розділів. К-я закріплений .: новий. форми непоср. демокр. -всенар. обсужд. і референдум, право на обжав-е д-й должн. осіб і ін., на охорону житла, здоров'я, своб. тв-ва, право респ-к на вихід з СРСР, почерк. знач-е лич-ти, декларації вважається. уваж-е і охорону її прав і свобод.

28.Земск. реф. 1864. Дореф. с-ма отраж. інтереси дворян. Провед. реф. 1861 треб. перестроєна. з-ми місц. упр-я. У земств немає ісп. органу, а з пом. держ. апарату. Губернатор в теч. 7 дн. м накласти вето на будь-який розпір-е земск. органу. Для виборів в з. учр-я предпол. справ. повітове нас-е на 3 частини (курії). 1.1.1864 - полож-е "про губ. і уездн. земск. учр-ях ". 3 курії: гір., Сільська, повітових землевласників-ців. Земск. зібрати і управа- Адмін. орган - хат. на 3г. Чи не створ. орг, возгл. д-ть земств, не було і нижчої ланки. Т.ч. реф. носила бурж. хар-р.

29. Конституція 1936р. У 1924-36гг в країні відбулися істот. ек. і політ. вим-я. О 02.35 пленум ЦК ВКП реш. внести зм-я в К-ю (в частині уточніть- я соц-ек. основи заг-ва і изм-я избир. с-ми). Була створ. констит. комісія на гл. зі Став. 12.36- 8 з'їзд Рад затв. К-ю (13 глав і 146ст.). Політ основу СРСР сост. Поради депов, кіт. Î вся влада. Ек. основа -соц. с-ма госп-ва і соц. соб-ть на ср-ва пр-ва (м.б. держ. і кооп-колгоспної.) Праця = обяз-ть. Загальне рівне пряме избират. право при таємниць. голос-і з 18л. Право на працю, відпочинок, мат. забезпеч-е, образ-е. Рав-під підлоги, нац-тей, своб. слова, друку, зборів, мітингів, походів, демонстрацій. Від. церкви від гос-ва і шк. від церкви.

30. Булигинськая дума і її крах. Рев-я 1905 змусили. царя задуматися. 08.1905 -Нік.2 маніфест про учр-і ГД, установами-е ГД і полож-е про виб. в ГД. ГД- предст. орг., хат. на 5 л. ан осн. цензового станові. хат. права. Булигін - рук-ль комісії, МВС. Обмежили в правах самих дохлих. Вибори-по 3 куріям: повіт. землевласників., гір. хат-лей, кр-н -домохозяев.Імператор м. розпустити. Але це не дало раз-тов і рев-я продовж.

32. Зн-е скасування креп. права в Рос.

33. Грубі наруш-я з-ності в пер. колективізації госп-ва. На квітневому 29г. пленумі ЦК Сталін оповідь., що агр. сектор явл. гл. і єдності. винуватцем ек. кризи в країні. В 06.29. поч. мас. кол-я. У село направл. тисячі робітників, партійців і ГПУшніков. Переважаючи. формою госп-ня визнавши. с / г артіль (земля, худоба, техніка обобществляя.). Разр. прогр. по боротьбі з куркульством (розбивши. на 3 гр.) В 03.30 -постан-е ЦК "про боротьбу проти викривлений-я партлинии в колх. дв-і "-після цього поч. мас. вихід кр-н з колх. 08.32-з-н, суворо наказ. за розкрадання колх. соб-ти. Продзагони, мас. голод. До 1935 р. 99% всіх обро. земель стали соц. соб-ма.

34. Передумови і подг-ка скасування міцнів. права в Рос. У 1 пол. 19в. сформ. соц-політ. передумови для буржуазних. реф., а креп. право дотримаю. разв-е ринку.

35. Конст-я 1924. У 12.1922 1 з'їзд Рад СРСР затв. Деклар. і Дог. про обр-і СРСР 4 респ-Каїм (РРФСР, UA, BY, ЗСФСР). Кожні. з них вже мала свою К-ю. З'їзд прин. реш. про розроб. общесоюз. К-і, кіт. була затв. 2 з'їздом в 1.1924. Об'єд-е на принципах Добровілля. і рівноправності. Дог. сост. з 11 глав. Виключить. ведення Союзу вх .: зовн. отн-я і торгівля,? W і світу, рук-во і план-е ек-ки і б-ту, орг. і рук-во ВС, основи з-нод-ва. Затв-е і изм-е К-і нах-ся в викл. компетен. з'їзду рад. Респ. мала право виходу. Вища. орган влади в СРСР -с'езд рад СРСР, избир. від гір. рад (1 чол на 25тис. хат-лей). У перерві м. З'їздами вищ. орг. влади -ЦІК, в пром-ках м. сесіями кіт - президія. ЦВК. Цик форм-ет вищ. виконає. і розпорядиться. орган - РНК (предс-ль, зам і 10 наркомів).

36. Полож-е 19.02.1861. Тільки в 1883 все кр-ні були переведені в сост-е соб-ков.

37. Индустр-ція країни і поч. отступл-я від принципів НЕПу. На 4 з'їзді партії в 1925 був зроблений висновок: СССр д. Завоювати ек. самост-ть, щоб превр-ся із країни ввозять маш. і обор-е в країну произв. Це бвла идеол. передумова інд-ції. Перв. 5-л. план в 1929, даєш 5 в 4. Планую-е в пром-ти замін. адм. способом розпод-я. Оновлення-е тех. кадрів -робітників-партійців -в начальники -негат. позначилося на пр-ве. У 31г. спробу. зупинити цей процес. 23-ввели працю. книжку, с-ма прописки, введення. суворі мекре наказ-я за прогул на роботі. У 27г. реорг. апарат ВРНГ: замість єдиного центр. упр-я держ. пром-ма створ. отрасл. гл. упр-я, на них Опір-ся план.-ек. упр-е. У 30г. від ВРНГ стали відділ-ся самост. галузі. З-ма упр-я: главк-трест-п / п.

38. ИГП як юр. наука. Изуч. еволюцію стр-р, інститутів і мех-мов держ. влади; разв-е с-ми в цілому і отд. галузей права. Виявлено. осн. причини і наслідки метушня-я, розквіту і занепаду держ. і прав. з-м і інститутів. Вихід. факти: гос-во метушня. на осн. племені. тер. об'єд-й, а право склад. з звичаю. Зв'язок часів.

39. Маніфест 17.10.1905. "Про вдосконалення держ. порядку ". Вводив гражд. своб. і орг-л з-нодаті. орган (ГД), огран. монарх. влада. Полож-я: обдарування своб. совісті, слова, зборів, союзів; привлеч. до виб. широкий. верств нас-я; обязат. затв-е ГД всіх з-нов.

40. Створити. повн. собр-я і склепіння з-нов Рос. імперії. Після смерті Ал-дра1 в 1823 комісія з разр-ке новий. Улож-я була перервана. Нік1 хотів Звід з-нов, а не нове укладення. Улож. комісія преобр. у 2 отд. Севка (тисячу вісімсот двадцять шість) на чолі зі Сперанським. Вирішили звести все дійств. і Нед. з-ни без вим-й. Зразок-К.Юстініана. Скорочували, вибирали найкращі. Звід д.б.н. сост. з 8 розд. Вперше гражд, право виділ. як галузь. Ввели Звід (в 15Т.) З 1.1.1835, а законч. в 1832.

41. Декларація і дог. про образ-і СРСР. У 12.1922 1 з'їзд Рад СРСР затв. Деклар. і Дог. про обр-і СРСР 4 респ-Каїм (РРФСР, UA, BY, ЗСФСР). Кожні. з них вже мала свою К-ю. З'їзд прин. реш. про розроб. общесоюз. К-і, кіт. була затв. 2 з'їздом в 1.1924. Об'єд-е на принципах Добровілля. і рівноправності. Дог. сост. з 11 глав. Виключить. ведення Союзу вх .: зовн. отн-я і торгівля,? W і світу, рук-во і план-е ек-ки і б-ту, орг. і рук-во ВС, основи з-нод-ва. Затв-е і изм-е К-і нах-ся в викл. компетен. з'їзду рад. Респ. мала право виходу. Вища. орган влади в СРСР -с'езд рад СРСР, избир. від гір. рад (1 чол на 25тис. хат-лей). У перерві м. З'їздами вищ. орг. влади -ЦІК, в пром-ках м. сесіями кіт - президія. ЦВК. Цик форм-ет вищ. виконає. і розпорядиться. орган - РНК (предс-ль, зам і 10 наркомів).

42. Соборне Улож-е 1649р. Повстання в Москві в 1648. Скликаний З.Собор і прийняли СУ. Це спроба створ. звід всіх д-щих прав. норм. Намічено. розділ. за статтями і інститутам. Глава д-ви - цар - самодерж. і наслідний. монарх. Суд справ на суд і вершать. № рази відп-к явл. на суд - програв. З-ма доказ-в (повальна. Обшук, свідоцтво.). Реглам-ся катування (осн-е - рез-ти обшуку). Поняття соуч-ков прест-я. Прест справ на навмисно., Неостор. (Одинак. Наказ.) І случ. Смягч. І чинив він. обст-ва. Прест.протів церкви - на 1 місці. У поміщиків - пожізн. володіння, а в соб-ти д-ви. Термін приобр. давн-ти = 40 років. Шлюб М-15, Ж-12 років. Не більше 3 разів. Змагаючись. і троянд. процеси.

43. Окт. переворот і провозгл. Сов. влади. 25.10.1917 ввечері вже поч. роботу 2 Всерос. з'їзд рад раб. і солд. депов, провозгл. себе вищим орг. влади в Рос. Меншовики і есери залишили засед-е. Провозгл. перехід влади Радам. З'їзд сформ. Раднарком -правий-во. Декрет про мир, землю. ВЦВК був вищ. органом влади в перервах м. сесіями з'їзду. Створ. прав-во -СНК і наркомати.

44. Реф. органів місц. самоупр-я при П1. МУ поч. в 18в. на осн. старої мод .: воєводської. упр-е і с-ма і з-ма обл. наказів. При П1 внесок. вим-я: 1702- введення. інститут воїв. товаришів з місц. двір-ва, 1708- новий. тер. справ-е на 8 губ., по кіт. розпод. всі повіти і міста. У 1713-14 ч-ло губ. повів. до 11. губернатор- влада. В ході реф. до кінця 1715 - с-ма місц. упр-я: повіт-провінція-губ-я. У 1719 11 губ-й справ. на 45 првінцій, а вони на округу.

45. Воен. комунізм. Упоряд. в 3.1919 8 з'їзд РКП сформулир. осн. принципи ВК: ідея воєн-політ. союзу раб. і кр-н, max центр-я ек. пол-ки (главкізм, продразв., праця. повин-ть)., все -для перемоги в цивільному. війні, скасування 1920 РНК плати за паливо, житло і т.д. Нац-ція п / п-й. Центр. с-ма упр-я пром-ма (главкізм) -всі у ВРНГ. Продрозкладка, воор. продзагони.

46. ​​На сайт. від колег. до хв. с-ме упр-я при Ал-дре1. Центр-ція треб. перезміни. з-ми отрасл. органів держ. упр-я. 1802- маніфест "про учр-й хв-в". Облад> оперативно-ма в справах упр-я, персон. отв-ть рук-лей. 8 хв-в. (Воєн. І сухоп. Сил, морських, МЗС, Мінюст, МВС, МФ, комерції, нар. Просв.) Предст. ежегей. отч. в Сенат. 1811- (Сперанський) - "загальне учр-е хв-в" - мін-ва - вищ. Адмін. влада, підпорядкований. императ. Міністри назн. імператором. Апарат хв-усунув. на департ-ти і канцелярії. 1812 - комітет хв-в. -совещат. орган.

47. НЕП і його сущ-ть. Держ. с-ма: уточніть- ся ф-ції держ. органів, разгран. повноважень РНК і СТО (відає ек. ф-ціями). У 1923 СТО преобр. в ек. радилися. Тисячу дев'ятсот двадцять один -Госплан. Центри і главки ВРНГ преобр. в орг. планують-а. 1921- заміна продрозкладки податком (заплати його і надлишки по устан-м Наркомпродом поміняти). Тов.обмен. ф-ції - в руках споживкооперації. Денац-ція дріб. і кустарно. п / п-й. Разв-е своб. обміну. 08.1921 -наказ РНК "Про НЕП". Держ. п / п-я переклад. на госпрозрахунок. Приватне посере-во (м. Д. П / п заборонено в 1923). Активувати. д-ть тов. бірж.Форми госп-ня: АТ, трест (участь д-ви в правлінні), синдикати і кооперативи. Створ. т-ва взаимн. кредит-я. У 1926-27 -Зменшити. кр-е приват. сектора, тому що гос-во хоче контролювати це. Комісія за цінами (1924 -устан. Граничний. Ціни). Податки.

48. Стан-е абс. мон-й в Росії. Поч. склад-ся до кінця 17в. АМ Опір-ся на кріпаків-во (а всюди на кап. С-му). Поч. склад. стан дворянства. Глава гос-ва - все. Поліцейське гос-во (створ. Проф. Поліція і гос-во стрем. Вмеш-ся в усі дрібниці життя). Для АМ хар-ни частині палацу. перевороти. Панщинне поміщицьке пр-во (прообраз кап.), Мануфакт. Правящ. класом ост. дворяни (єдностей. служилоїстан). 1682 - відмін. местніч-во - тепер арістокр. происх. не впливає на держ. долж-ти. 1714 - указ про едінонасл-й. Табель про ранги прирівняні. воєн. і гр. службу.

49. Заснує. собрангіе і його розпуск. Вибори в УС -11.1917. > -У місць получ. меньш-ки і есери. 3.1.1918 ВЦВК прийняв декрет про визнання контррев. д-ем всіх спроб привласнити ф-ції держ. влади, возл. на РНК право придушувати. 5.1.1918 відкр. УС і Предс-ль ВЦВК зачит. прогр. партії, але> -у відмовилися це обсужд. і больш-ки вирушили, а ввечері варта закрив засідання. На ін. День ВЦВК Декрет про розпуск УС.

50. перебудови. центр. держ. апарату при П1. Тисяча сімсот двадцять дві-табель про ранги. Рук-во в д-ти суворим приписам, бюрократія, як с-ма упр-я. Зрівняні. воєн. і гр. служба. Реф. вищ. орг. влади: 1699 ближня канцелярія (адм-фін. контроль за д-тю всіх держ. учр-й). Бурмистерская палата або Ратуша - для улучш. пост. податків, ум-я пром-ти і торг. У 1708 вона превр. у центр. скарбник-во (12 фін. наказів). 1710-19 - столиця-Пітер, Сенат замість колишніх орг. влади - спочатку для правління під час походів Петра, потім ост. Компетен-я: суд, фін. і податок. контроль, Зовнішторг і кр-тні повноваження. 1712 - Расправная. палата - апеляція. орган. 1718 в Сенат вх. през-ти всіх створ-х колегій. 1722 - Сенат стан-ся надведомств. контро. органом. 1715- створ. генерал-ревізор (контр. д-ть Сенату). За собл. з-нности стежили фіскали.

51. Конст. РРФСР 1918. Пр. 10.07.1918 на 5 з'їзді Рад. -перша совю К-я, обрали новий. склад ВЦВК. 6 розділів: декларації вважається. прав працю-ся і експл. народу (диктатура проліт-та), загальні полож-я до РРФСР, орг-я Рад. влади, хат. право, бюдж., про герб і прапор. Термін д-я к-та - "перехід від кап до соц.) ВЦВК форм прав-во -СНК (з комісарів, возгл. Отрасл. Наркомати). До виборів-тільки трудящі. Створ. прав. база для последующ. з-но-творч.

52. Станово-предст. мон-я. (До 3/4 17в.). З 1547г. при Івані 4 Грозному глава д-ви став носити офіц. титул царя і князя Моск., перед. по насл-ву. Пост. д-щая бояр. дума. У 1549 в її сост. уста. "Обрана дума" (рада) з довірений. осіб. Земск. собори (в їх сост. - Б.Дума) - обирали царя. Гл. бюрократи і служаки - дворяни. Вони, верхівка посад. нас-я і дух. і світських. арістокр-я - 3 осн. стану, вх. в Собор. На місцях - земські губні хати (фін-податок. І поліц.-суд. Ф-ції) Їх д-ть контрол. отрасл. накази. У 17в. вони стали подч-ся воєводам, Опір. на приказную хату.

53. Двоевл. і його хар. риси. Після февр. рев. устан. своеобр. переплетення бурж. і реаол.-демокр. диктатури раб. і кр-н. У орг-й верх. влади виявлено. 2 лінії: 1.лінія бурж., Драбин. сконц. з-нод. і ісп. влада в руках брешемо. пр-ва, не допустити скликання учр. зборів. 2.лінія працю-ся -созвать УС. Факт-ки 2 прав-ва: Час. і Поради. 1.9.1917 Рос провозгл. Респ-кою. -Час. рада респ-ки.

54.Стан-е і хар. особ-ти наказовому. с-ми упр-я. У 14в. парал-но з підсил. влади царя форм. наказовому держ. с-ма. Хар-на центр-ція і клановість. Вища. орг. влади - Б.Дума, сост. з свестк. і дух. феодалів. Це був совещат. орган. Отрасл. органами були накази (розбійний, казенне., Посольський.), совм. адм. і суд. ф-ції. Глава наказу - боярин, + д'яков і писарі.

55. Двоевл. і його хар. риси. Після февр. рев. устан. своеобр. переплетення бурж. і реаол.-демокр. диктатури раб. і кр-н. У орг-й верх. влади виявлено. 2 лінії: 1.лінія бурж., Драбин. сконц. з-нод. і ісп. влада в руках брешемо. пр-ва, не допустити скликання учр. зборів. 2.лінія працю-ся -созвать УС. Факт-ки 2 прав-ва: Час. і Поради. 1.9.1917 Рос провозгл. Респ-кою. -Час. рада респ-ки.

56. Держ-прав. реф. Екат2. Укріплене. принципи просвічений. абсол-ма. Ідея "з-ної монархії". Ряд спец. комісій, кіт. д.б.н. уст-ть lim з-ннойвласті прав-ва. Мон-я вважаючи. найкращою формою правл-я. Е2 написала наказ в 1766 для нової покладеної (кодифікації.) Комісії про принципи прав. пол-ки і з-ми.Нікакіх огран-й монарху. До комісії напр. депутати від центр. органів упр-я, уездн. двір-ва, солдат, держ. кр-н, козаків, міст. Улож = е: 1775 "учр-я для упр-я губерній" - 50 губ. (Подвоїли) - по пр-ку кол-ва нас-я, скасувати. провінції, губернатор, губ. прокурор - нагляд за з-ваність, городничий, реф. суд. с-ми (Сенат-вищий суд. орган, для кожн. стану - свої суди). 1785 - "Жалувана грамота двір-ву» - не зобов. служити, насл. звання, особисті, имущ. права. 1785 дарована грамота містам. Гор. нас. справ. на 6 станів. Избир. Гор. Думу.

57. взаимоотн-я респ-к до обр-я СРСР. Декл-я прав народів Рос. в 1917 провозгл. право на самоопр-е для кожн. нації. PL, FIN і Прибалти відійшли. 1918 -провозгл. Закавказ.респ., Потім вона розпалася на 3. 1920- Вірменія -ССР, 1921-Грузія. 1918-22 разв-е союзу респ-к йшло шляхом вхожд-я до складу Української РСР і по дорозі 2-стор. договорів: 1918 -спроба сформ. першу автономію в рамках ФЕД-ції (Татаро-Башк.) У 1920 -расп. на 2 з огр. правами. 1920-22 автономія предост. киргизам, марійцям, дагам і ін. Широка автономія -Туркестану. До кінця 1922 в упор. РРФСР -10 автономн. респ. і 11 авт. обл. Межресп. договору в 1920 -з Азерб., UA, BY, GA, Вірменія. З 1922- Закавк.СФСР (Вантаж, Арм, Азер.)

58. Образ-е ​​Держ Ради. Створ. в 1810 в кач-ве вищ. з-нодаті. орг., разраб. з-нопроекти. Предс.- імператор. Числ-ть 40-80чел., Признач. імператором, просущ. до 1917. Мета -наведені прав. с-ми до однаковості. 5 департ-тов: з-нов, справ воєн., Гр. і дух., держ. економії, наук, пром-ти і торгівлі. Канцелярія - глава - держсекретар.

59. Причини і хід образ-я СРСР. Декл-я прав народів Рос. в 1917 провозгл. право на самоопр-е для кожн. нації. PL, FIN і Прибалти відійшли. 1918 -провозгл. Закавказ.респ., Потім вона розпалася на 3. 1920- Вірменія -ССР, 1921-Грузія. 1918-22 разв-е союзу респ-к йшло шляхом вхожд-я до складу Української РСР і по дорозі 2-стор. договорів: 1918 -спроба сформ. першу автономію в рамках ФЕД-ції (Татаро-Башк.) У 1920 -расп. на 2 з огр. правами. 1920-22 автономія предост. киргизам, марійцям, дагам і ін. Широка автономія -Туркестану. До кінця 1922 в упор. РРФСР -10 автономн. респ. і 11 авт. обл. Межресп. договору в 1920 -з Азерб., UA, BY, GA, Вірменія. З 1922- Закавк.СФСР (Вантаж, Арм, Азер.)

60. Держ. переворот 3.6.1907. Навесні 1896 поч. раб. нова ГД. проблема - одинак. повноваження ГС (1/2 - з вищих чиновників) і ГД. ГД-треб. отст. прав-ва, 8.6.1906 Парво-під розпускає ГД (просущ. 72 дня). 02.1907 поч. раб 2-я ГД, намагаючись сотрудн. з прав-вом. Прем'єр Столипін. М. 1 та 2 ГД -Указ про зрівняні. кр-н в правах з ін. сосл-ями, про право кр-н закріплений. за собою наділи в соб-ть. ГД-проти програм. реформ і розпустили (просущ. 102 дн.) Разом з Маніфо. 3.6.1907 про розпуск ГД опубл. нов. полож-е про вибори, де> виб-ков від земл-ців, <від кр-н. В рез-ті наруш. осн. з-ни, тому що цар затв. нов. полож-е про виб. без санкції ГД і ГС.