Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Історія України до ХVI ст





Скачати 27.63 Kb.
Дата конвертації07.02.2018
Розмір27.63 Kb.
Типвиклад

Тема 1: Вступ до курсу «Історія України».

план:

1) Історія України як наука, предмет ее дослідження;

2) Принципи, методи, Функції, періодізація історії України;

3) Джерела історії України.

1. Історія України як наука, предмет ее дослідження

Слово «Україна» вінікло в 5 ст. до н.е. Слово «Історія» вінікає в Давній Греції (історик Геродот) - озн. «Оповідання про минуле». Історик Геродот - родоначальник и батько історії. На сегодня існують 2 підході до визначення історії: широкий - Загальний процес розвитку; вузький - Пізнання процесів розвитку людського Суспільства.

Історія як наука Пізнання реалізовується як процес Вивчення Законів «діалектики» (філософії). Закони діалектики базуються на 3-х постулатах:

1. заперечення заперечення;

2. перехід кількісніх показніків в якість;

3. єдність та боротьба протилежних.

Історія України представляет собою: часть Світової історії; є самостійною наукою, что вівчає розвиток Суспільства в межах территории суч. України.

Принципи історії України:

1. історізму (хронологічної послідовності);

2. об'єктівізму;

3. наукового плюралізму.

Об'єктівізм:

1. хронологія Виникнення явіща (КОЛИ?);

2. причини Виникнення явіща (ЧОМУ?);

3. результати Дії явіща (прогресивні або рецесівні (регресівні));

4. з'ясування НАСЛІДКІВ (Позитивні або негатівні).

Причини Виникнення явіща:

1. об'єктивні та суб'єктивні;

2. внутрішні та Зовнішні;

3. економічні, Політичні, культурні и т.ін.

Етапи розвитку історічного явіща:

1. Зародження;

2. кульмінація;

3. завершення.

2. Принципи, методи, Функції, періодізація історії України

Науковий плюралізм - принцип, что враховує Існування різніх точок зору (теорій) до тих пір поки НЕ з'явились Нові більш обґрунтовані т.з.

Методи наукового дослідження:

1. порівняльного АНАЛІЗУ;

2. математико статистичний;

3. логічний;

4. моделювання подій;

5. прогнозування;

6. реконструкції.

Порівняльній аналіз - порівняння історічніх явіщ і подій дает можлівість з'ясувати Особисті РІСД явіща (події) и ЗАГАЛЬНІ (закономірні) РІСД іст. явіща (події). Порівнюваті можна только рівнозначні за смисл іст. події. Порівняння іст. подій існує вертикальне та горизонтальне.

Математико статистичний - кількісні показатели, что могут охарактерізуваті економічні Рівні розвитку.

Логічний метод - синтез та аналіз подій Шляхом дедукції та індукції.

Моделювання + прогнозування - на підставі відоміх історічніх Даних прогнозування майбутніх подій.

Реконструкція - археологічні розкопки, знахідки.

Функції історії:

1. комунікатівна (зв'язок Минулого поколение з сучасним - загальна іст. Частка);

2. належність до історії.

3. Джерела історії України

Історія є наукою доведених доказів, тому основними Джерелами є:

1. речові джерела;

2. Письмові джерела;

3. Лінгвістичні джерела;

4. Усні джерела.

Речові докази - археологічні Відкриття: предмети побуту, архітектура, прикраси и т.ін.

Письмові джерела:

- давньогрецькі письмена;

- давньорімські письмена;

- арабські письмена;

- зах. - ЄВРОПЕЙСЬКІ письмена;

- візантійські письмена.

- з 5 ст. до н.е. по 11 ст. н.е. - Давньоруські письмена (Літопісі).

- релігійна Давньоруська література (повчання, хождіння, Моління ...);

- актові документи (конституції, договорчі, накази, постанови, директиви);

- документи політічніх партій та суспільніх ОРГАНІЗАЦІЙ;

- СМІ матеріали;

- мемуари;

- документи та матеріали правоохороних ОРГАНІВ.

Лінгвістичні джерела - вівчають мовні процеси.

Усні джерела:

1. міфи;

2. легенди;

3. думи;

4. Білин;

5. казки;

6. історичні пісні;

7. приказки.

Тема 2: Історія Стародавньої України

план:

1) Первісно-общинний лад на территории України;

2) Кочові народи в Україні;

3) Античні міста - держави на территории ПН. Причорномор'я.

1. Первісно-общинний лад (ПОЛ) на территории України

Чи не має єдиного подивимось вчених на періодізацію даного ПЕРІОДУ. З'явилися первісно - общинного ладу колівається від 1 млн. Мінімум до 1,5 млн. Років максимум.

Первісно - общинний лад - перший сусп. лад, Який характерізується:

1. прімітівнімі матеріалами для виготовлення знарядь праці (камінь, дерево, кістка);

2. прімітівнімі знаряддямі праці (ручне рубило, дубина, Палиця - копаліця);

3. прімітівнімі заняття (збиральництво, полювання, рибальство);

4. прімітівнім устроєм (плем'я з давніх часів жило колективами або ж громадами);

5. Відсутність пріватної власності за на засоби виробництва та ресурси;

6. результати праці розподілялісь порівну между членами родини або общини;

7. матріархат (рід вівся по Лінії матері);

8. релігія - фетишизм, анімізм, магія, тотемізм.

Еволюція общини:

1. стадо;

2. раннього - родова община;

3. родових общин;

4. родо - Племінна громада;

5. сусідська громада (сімейні общини);

6. первісні держави (військово-політичні союзи).

Тотем - тварини, рослини, природні явіща з Якими споріднювала собі людина.

Фетишизм - надпріродні Властивості промов (напр., Лялька «вуду»).

Анімізм - віра в безсмертя душі и пов'язані з нею поховальні обряди (Згідно традиції).

Магія - обряди за принципом «подібності» явіщ.

ПОЛ має свою періодізацію:

Періодізація:

1. палеоліт (Давній период) 210 тис. рік до н.е .;

2. мезоліт (середній) 9 - 6 тис. років до н.е .;

3. неоліт (новий) 6 - 3 тис. до н.е .;

4. мідно - бронзовий вік 2 - 1 тис. до н.е .;

5. вік заліза з 1 тис. до н.е.

50 - 35 тис. до н.е. вінікає «homosapiens» - людина сучасного типу (вітісняє «людину працьовита» або ж неандертальця).

Палеоліт:

- це Зародження нового суспільного стану (родова община);

- люди «опанувалі» силу вогню и відкрілі Нові види оружия;

- з'явилися Трипільські поселення.

Согласно постанови ЮНЕСКО, 1993 рік БУВ Визнання роком «Тріпільської культури».

ПОЛ ставши періодом, коли людство перейшло: 1) від каменю до металів; 2) від НЕ відтворюваного виробництва до відтворюваного виробництва.

Період неоліту відзначівся дерло в історії людства революцією [1]:

- модернізація ОБРОБКИ каменю - шліфовка та свердління;

- Перші металеві (мідні) знаряддя праці - ножі, мотики, серпи;

- перший штучний метал - бронза (сплав МІДІ та олова);

- вдосконалілісь заняття - землеробство, скотарство, ремесла;

- Зросла продуктивність праці + з'явились Залишки продуктів праці;

- состоялся перехід від родо - племінної общини до сусідської общини;

- матріархат змінівся патріархатом;

- состоялся перехід до політеїзму (язичництво та ідолопоклонство);

- состоялся перехід від майнової та соціальної рівності до нерівності;

- на зміну колектівної власності за прийшла приватна власність;

- утворілісь Перші військово-Племінні союзи.

Т.ч. состоялся поступовій розпад первісно - общинного ладу.

2. Кочові народи в Україні.

В период неоліту ставити перший соціальний Розподіл праці: з'явились скотарські мігруючі поселення та землероб.

На поч. 1 тис. н.е. - кіммерійці ( «Споживачі кобилячого молока»), 8 - 7 ст. н.е. з'явились Нові скотарські племена «Скіфи» (зг. Геродота, ІСН. 4 групи ціх племен - скотарі, землероб, орачі та Завойовник, або ж «царські Скіфи»).

У 3 ст. до н.е. під впливи греків у скіфів Почаїв формуватісь рабовласницького суспільство, его називали «Мала Скіфія» зі столицею Неаполь - Скіфський близь міста Севастополя (Крим, Україна). Згідно «Мала Скіфія» змінілась в территории на «Велику скіфію».

Если звернути Рамус на більш Давні поселення Кочово племен, згадаємо, что залізний вік в Україні почався з кіммерійців: смороду віплавлялі залізо та Виготовляю него знаряддя праці та зброю, побутові РЕЧІ та прикраси.

Кочові племена на территории суч. України з'являлись з такою періодізацією:

1. Скіфи - 7 - 8 ст. до н.е. по 2 ст. до н.е. (Кочові іраномовні войовнічі племена) [2];

2. Сармат - 2 ст. до н.е. по 2 ст. н.е. (Іраномовні племена + амазонки);

3. Готи - 2 ст. н.е. (Кочові германомовні племена);

4. Гуні - 3 - 4 ст. до н.е. по 7 ст. н.е. (Варварські кочові племена, споч. Полководець - Атілла).

З початком переселення на теріторію України гунів, почалось Велике переселення народів (ВПН).

Почалась диференціація слов'янського світу: Пд. слов'яни; Сх. слов'яни; Зх. слов'яни.

Відкрився шлях до походів тюркських народів в Європу.

3. Античні міста - держави на территории ПН. Причорномор'я

У 7 ст. до н.е. вінікають Перші грецькі міста - держави (ІСН. до 4 - 5 ст. н.е.). Дерло з них стали - Ольвія ( «Olvio» - гр. «Щаслива»), Пантікапей, Херсонес. Усі смороду були рабовласніцькі. Демократичні - Ольвія та Херсонес; арістократічні - Пантікапей.

«Босфорське царство» - антична монархія. У сферу впліву якої були втягнуті усі сусідні народи. Зг. фактами в Босфорському царстві ІСН. знання про Різні форми управління та політ. влаштую. Заняття: ремесла (ювелірна справа та гончарство), землеробство, виноградарство та скотарство. Виготовляю предмети розкоші, побутовий та Святковий посуд (розпісаній меандрові, 2 види розпису - чорно фігурній та червоно фігурній).

На розвиток Європи великий Вплив вчинили Античні міста - держави на терит. України.

Тема 3: Київська Русь

план:

1) Утворення Русі.

2) Періодізація.

3) Галицько-Волинське князівство (Русь Галицько-Волинського ПЕРІОДУ 2 пол. 12 ст. - 1 пол. 14 ст.).

1. Утворення Русі.

Київська Русь: Кін. 9 ст. - поч. 13 ст.

Існує много т.з. про Утворення Київської Русі:

1. Норманська. Німецькі Вчені у 18 ст. - Шльоцер, Міллер, Бауер. Смороду звернули до знайдені письмовий документів Нестора Літописця, согласно якіх, К.Р. утворілі нормандці (варяги - германці).

1.1. Русь заснувалі нормандці;

1.2. Слов'яни були ніжчі Рівні розвитку чем нормандці, тому не могли заснуваті державу (були другоряднімі).

2. Слов'янська теорія. Анти-нормандська теорія пролягав у тому, что Русь утворілі слов'яни, Які були набагато чісельнішімі чем германці, что Прийшли у 9 ст. Процес державотворення Русі БУВ розтягнутій у часі, тому создания держави К.Р. можна пріпісуваті лишь слов'яни (ця теорія булу відвенута Ломоносовим [3]).

3. Українська концепція булу відвенута М. Грушевського (кн. 19 - поч. 20 ст.).

4. Компромісна концепція. Русь вінікла як багатоетнічній союз, з домінантною рол слов'ян. Варяги зігралі роль каталізатора в державотворчих процесах [4].

У створенні Русі відігралі учасники: Київська та Новгородська знати. Смороду утворілі політичний, торгівельний та військовий СОЮЗ - Русь.

Князі та правітелі К.Р .:

1. Олег;

2.Ігор;

3. Ольга;

4. Святослав;

5. Володимир Великий;

6. Ярослав Мудрий;

7. Володимир Мономах.

2. Періодізація

Періоді:

· 1 етап - кн. 9 - кн. 10 ст. (Виникнення та розвиток Русі).

· 2 етап - 10 ст. - 1 пол. 12 ст. (Володимир Великий, Ярослав Мудрий та Володимир Мономах - рід візантійських імператорів).

· 3 етап - 2 пол. 12 ст. - 1 пол. 13 ст. (Период поступового розпад К.Р.).

Особливості розвитку у Першому періоді:

1. Соціальні Особливості. Населення К.Р. розділілось на 3 соціальні групи: Вільні, напівзалежні та залежні. До вільного населення належали великий Князь Київський, Світлі князі, бояри, дружинники, селяни - общинники (смерди). Напівзалежні - рядовічі та закупи. Залежні - холопи та челядь. Вільні люди домінувалі в соціальній структурі Суспільства. Існувала ланка рабів, тому деякі Вчені вважають, что К.Р. носила ознака и рабовласницького Суспільства (питання СПІЛЬНЕ).

2. Економічний розвиток. Економіка К.Р. у 1 пров. булу багатоскладною та носила патріархальні РІСД (на осн. Селянської общини); рабовласницького ладу (раби, холопи та работоргівля); РІСД раннього капіталізму (розвиток товарних, копійчаний та ринкова отношений з великою кількістю промислових та торгових міст); вільне населення - скл. більшість; НЕ існувало приватного права на землю, як на засіб виробництва (земля булу общинна, територія правления князя).

3. Особливості політічного влаштую [5]. Влада носила імперській характер. Прієднувала племена силою. Мала мілітарістській характер, оск. вела постійні завойовніцькі Війни [6].

4. Особливості адміністративно - теріторіального влаштую. К.Р. представляла собою конфедерацію племінних земель (на чолі з племіннімі державами) [7]. Київська Русь булу унітарною державою з жорсткий централізацією влади, но зберігала Тенденції до унітарності до 2 пол. 12 ст.

5. Духовне життя. У 1 пол. ІСН. Київської Русі БУВ здійсненій перехід від язічеського політеїзму, через язічеській монотеїзм, до християнського монотеїзму. У 988 р. вводитися християнство (Старообрядове Православ'я, потім Новообрядове П.).

Причини Прийняття Християнства на Русі:

1. тісні контакти Русі з православною Візантією;

2. перехід до ранньої монархії;

3. Особисті причини Володимира Великого (Святого), что були пов'язані з одружений на Візантійській прінцесі.

Особливості Введення Християнства:

1) У Києві хрещення відбулося відносно мирно, бо з давніх часів кияни були Знайомі з християнством (Аскольд БУВ християнин). За часів Ігоря в Києві Вже булу перша християнська церков. Княгиня Ольга Офіційно прийнять християнство [8];

2) В ін. містах християнство вводилося насільніцькім Шляхом;

3) На окраїнах Русі християнство вводилося ще понад 100 років.

Негативна рису Введення християнства:

1) Внаслідок Введення християнства БУВ Знищення багатовіковій пласт язічніцької культури;

2) У 1 885 р. Ставши церковний розкол: католицька та православна церкви. Цей поділ став причиною розмежування країн Європи на Релігійні Схід та Захід.

Третій етап розвитку - занепад та Загибель К.Р. З 2 пол. 12 ст. К.Р. переживала процес феодальної роздробленості, что супроводжувався постійнімі міжусобнімі війнамі удільніх князів.

Причинами феодальної роздробленості були:

1. Історичні:

1.1. К.Р. булу конгломератом удільніх князів;

1.2. К.Р. мала дуже велику теріторію, якові складно Було утрімуваті;

1.3. У К.Р. булу дуже Слабкий влада князя.

2. Економічні:

2.1. розвиток виробничих сил ставши причиною збагачення удільніх князів, что прізвело до постійніх міжусобіць та БОРОТЬБИ проти князя за владу;

2.2. знищення торгівельних Шляхів до Пд. - Зх. Русі, что прізвело до Падіння м. Києва як центру економічного життя Європи та превратилась землю в еквівалент багатства (что й стало причиною розвитку феодальної роздробленості).

Наслідки:

1. економічна та військово-політична послабленість К.Р. прізвела до того, что в 1237 по 1242 рік Київська Русь стала жертвою монгольської агресії. Монголо-татари ВСТАНОВИВ свой режим - «іго». Режим іго в Русі віявлявся в:

1.1. наданні ярлики (прим. - «дозволено») на ровері княжіння;

1.2. пріпіненні міжусобніх війн;

1.3. постійні напади на руські землі;

1.4. сплата данини монголо-татарам - «Ясіру» (прим. - натурального та живого).

Тема 4: Українські землі у складі Великого Князівства Литовсько та Речі Посполитої. Утворення козацтва

план:

1) Причини, методи та Наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.

2) Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1 596 р.), Церковна унія та ее Наслідки.

3) Утворення укр. козацтва.

1. Причини, методи та Наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.

Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок феодальної роздробленості и боротьбу за владу.
Причини з боку Польщі Причини з боку Литви
1 Повернути свои історичні землі від Руських князів. Розвиток молодої Литовської держави за рахунок захоплень чужих територій.
2 Необходимость відродження економічної та Політичної могутності Польщі за рахунок Г. - В. земель. Процес формирование феодальних отношений у Літві.
3 Зацікавленість польських магнатів в експансії з подалі збагачення. Повернення Захоплення історичних земель під владу Литви.
4 Зацікавленість у збагаченні дрібної та середньої шляхти у збагаченні. Зацікавленість литовських князів у збагаченні за рахунок податків и посіленні своєї Політичної могутності.
5 Зацікавленість купців у Нових ринках збуту.
6 Зацікавленість католицьких священників та Папи у пошіренні католицизму у Сх. Європу, что гарантувало Великі прибутки церкві.
Методи польської та литовської експансії:
1 Насільніцькі методи. Ненасільніцькі методи вторгнення.
2 Руйнувалі старі форми життя Г. - В. князівства (населення в цілому): Інша форма организации Суспільства - королівство, а за сутністю - аристократична республіка; релігія - католицизм; мова - польська; культура - польська. Укр. спріймалі литовських князів як своих та сподівалісь, что смороду зможуть навести порядок в Г. - В. князівстві.
3 Політика спольщення та покатоличення укр. народу, економічного пограбування, превращение Г. - В. населення в кріпаків Літовці були на нижчих Рівні розвитку чем укр .: смороду були язичники, які не малі своєї грамоти, які не малі зводу Законів и тому смороду перейнялі культуру и традиції русичів (мову, фінансову та судової системи ( «Руська Правда»), військову організацію - дружину, форму політ. влаштую - князівство, релігію - православ'я). «Нового не що вводяться и намагаючись не руйнуємо» - літовці НЕ руйнувалі старих форм життя русичів.
4

Наслідок:

Польська ЕКСПАНСІЯ НЕ булу Швидко за годиною та ограниченной у территории Г. - В. князівства: Галичина та Зх. Волинь.

Наслідок:

Швидкі Темпи продвижения своєї експансії на велику теріторію. У 15 ст. територія Литви просувалась від Балтики до Чорного моря.

Наслідки експансії:
1 На территории Галичини та Зх. Волині Було встановлен тяжкий націоналістичний, Релігійний та феодальної гніт. Більшість земель Галицько - Волинського князівства були вкл. до складу Литовської держави (князівства).
2 Русичі були позбавлені Політичної форми организации - власного державного життя - Фактично це означало повну безправність (Юридична та політічну). Литовська держава не має руйнувала старий устрій Русі и не нав'язувала Нічого свого, тому можна Говорити про создания Литовсько - Руської держави за формою та Русько - Литовської держави за змістом.
3 Руська еліта - бояри та князі - зрада Захоплення народу та перейшлі на службу польській короні, як наслідок руський народ остался без політ. еліти. Зберігала традиції державотворення Русі ще понад 100 років.
4 Завдяк вкл. руських земель до складу Литовсько князівства - воно превратилась у ВЕЛИКЕ князівство Литовське.
5

Висновок: Польська ЕКСПАНСІЯ поставила на питання денне самє Існування слов'ян - русичів як окремої етнічної одиниці. Польська держава спріяла наростання етнічніх, національніх, релігійніх та СОЦІАЛЬНИХ протіріч между поляками та русинами.

Наслідкамі такой політики стали:

a) селянські повстання;

b) козацько - селянські повстання;

c) національно - визвольна війна (НВВ), під проводом Богдана Хмельницького.

Висновок: З 1 пол. 14 ст. по 2 пол. 16 ст. Литовська держава стала великим гравця на тлі Європи та Граля велику роль у побудові міжнародніх отношений на ее территории.
Загальний Висновок
Литовська та Польська експансії в укр. землі породили протіріччя между Литвою та Польщею за Г. - В. князівство. Такі протіріччя Неможливо Було вірішіті військовім Шляхом; но подолано мирним - создали об'єднану державу - Річ Посполита. Ця ЕКСПАНСІЯ породила протіріччя между Московський царством та Польсько державою. На Польські землі в Г. - В. князівстві такоже претендувалі и османського імперія, и Кримське ханство. Т.ч. Литовська та Польська ЕКСПАНСІЯ породили багатовікову боротьбу за володіння укр. землями.

2. Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (+1596 р.), Церковна унія та ее Наслідки

У 1385 р. между Польсько та Литовсько державами булу підпісана Кревська унія ( «де-юре» - вона фактична поклала початок ІСН. Речі Посполитої).

Умів ств. союзу були:

a) Литовський князь становится Польсько королем, за умови Прийняття католицизму;

b) Католицизм винне Було Прийняти и усе населення Литви;

c) Для Литви та Польщі БУВ ств. єдиний законодавчій орган - сейм;

Умови унії були віконані лишь частково, тому Фактично об'єднання П. та Л. не відбулося. В П. булу Створена опозиція на чолі з князем Ягайлом, в Л. на чолі з кн. Вітовтом, что виступали проти СОЮЗУ.

У 1401-1413 рр. состоялся поступовій процес зближені П. и Л. У 1569 р. булу склад та підпісана Люблінська унія, что об'єднала 2 держави у 1 - Річ Посполита (РП, «справа народу», «Республіка»).

Литва: входила до скл. РП. Юридично на правах шірокої автономії, а Фактично стала залежних від П. та відігравала роль другорядної Європейської країни. Больше не відігравала ключової роли у побудові політічного життя в Европе.

Галицько - Волинське князівство: більшість земель перейшлі з Л. до П., на ціх землях відбувався процес колонізації поляками, встановлювали кріпосне право, пошірювався націоналізм, Релігійний, соц. та економії. гніт народу + політ. безправ'я.

Польща: Завдяк прієднанню Л. та Г. - В. земель, стала наймогутнішою в економічному, політічному та військовому плане Європейську державу, З якою Бажана породнітісь усі інші держави [9].

3. Утворення укр.козацтва

Утворення козацтва Було наслідком експансії Г. - В. земель П.

Причинами Утворення козацтва були:

1) уходництво (частина населення переселилася з окупованіх П. земель на незайняті землі Пд.);

2) Посилення феодального та кріпосного тиску, что змушувало селян втікаті від польських феодалів и європейськіх орендаторів;

3) національний гніт по відношенню до укр. народу;

4) Релігійний гніт (Заборона Православ'я);

5) зацікавленість поляків в появі особістої охорони та оборони Речі Посполитої від турків и татар (як Загрози з Чорного моря);

6) суб'єктивного характеру окремий укр. (Авантюризм).

Етапи Утворення козацтва:

1) 1 пол. 14 ст. - перший период формирование козацтва та початок П. експансії у сер. 16 ст. Мало немасовій характер [10];

2) сер. 16 ст. - 2 пол. 18 ст. - другий етап. Масове формирование козацтва.

Січ - «підсікаті дерева», - мілітарістське поселення, основа Укр. козацької держави. Мала: теріторію (НЕ постійну); свой адміністративно - територіальний устрій (кіш - кошовий отаман; избран народом); своєрідній уряд - ген. писар, ген. обозний, ген. хорунжий, ген. осавул - 2 чол. та ген. суддя .; центр. орг. законодавчої власти були Загальні збори - козацька рада (козаки керували неписаними побутовими законами).

Територія Запорізької Січі поділялась на курені, Місцеві райони. ЗС мала свою сімволіку - прапор, герб та печатку. Основною мілітарістською силою Було козацьке військо (піхота, кіннота, артілерія, флот). Очолювалось військо - Гетьманом (посада Вибравши).

Значення Утворення козацтва:

1) виступали як фактор засвоєння Нових земель;

2) Було дерло організованою силою укр. народу;

3) консолідувало вокруг собі ін. верстви населення, виступили ідеалом укр. народу, підняло народ на боротьбу проти панської П .;

4) політична еліта укр. Суспільства;

5) Виступ в роли організатора політічного життя укр. народу;

6) обороняли Православної віру.

З т.з. соціальної структури, козацтво Було не одноріднім: «дуки» - заможні та «голота» - неімущі козаки. Козацтво Було полі етнічнім, но домінувалі українці.


[1] Революція - кардінальні Зміни в усіх сферах суспільного життя, Завдяк новим відкріттям та якісним змінам у світогляді, релігії або суспільному ладі.

[2] 8 ст. до н.е. по 2 ст. н.е. - скіфо - сарматській период історії України.

[3] Хазарська концепція походження Русі.

[4] У 882 р. князь Олег убив Аскольда и ВСТАНОВИВ свою владу поклали початок новій ері в жітті слов'ян.

[5] К.Р. нельзя назваті «Державою» у сучасности розумінні цього слова: 1) вона НЕ мала постійної территории; 2) влада Князя булу Слабкий; 3) державного апарату Влад не існувало (князь зосередів у своих руках 3 Гілки влади); 4) податкова система обмежувалась Даніна та оброками, а такоже військовімі походами, фінансування якіх здійснювалі Племінні вожді зі своими племіннімі дружинами; 5) структурізації війська НЕ ​​існувало; 6) військо віконувало роли - ОХОРОНА, фіскальну (збір подані), стратегічне призначення та охорона кордонів.

[6] У 1 пол. ІСН. К.Р. здійснювався поступовій перехід від первинної ВІЙСЬКОВОЇ демократії - Княжа - дружинного ладу, до ранньої монархії.

[7] Внаслідок реформи Володимира Великого землі К.Р. були розділені между синами и родичами Володимира Великого (смороду правили над наділамі, Фактично превратилась в «світлих» князів).

[8] Прийняття християнства на Русі проходило в 3 Хвилі.

[9] Конфронтація между П. та Укр. спріяла Утворення укр. козацтва та ств. Запорізької Січі.

[10] В сер. 16 ст. булла сформована 1 укр. Запорізька Січ на чолі з Гетьманом Байдою (Дмитром) Вишневецький. Згідно Кількість Січей Зросла - з'явились Базавлугська, Мікітінська, Чормошліцька, Томакіївська, Ольошківська та Нова З.С.


  • 1. Історія України як наука, предмет ее дослідження
  • 2. Принципи, методи, Функції, періодізація історії України
  • Методи наукового дослідження
  • Функції історії
  • Тема 2: Історія Стародавньої України
  • 1. Первісно-общинний лад (ПОЛ) на территории України
  • Первісно - общинний лад
  • ПОЛ має свою періодізацію
  • 2. Кочові народи в Україні.
  • 3. Античні міста - держави на территории ПН. Причорноморя
  • Тема 3: Київська Русь
  • 1. Утворення Русі.
  • 2. Періодізація
  • Тема 4: Українські землі у складі Великого Князівства Литовсько та Речі Посполитої. Утворення козацтва
  • 1. Причини, методи та Наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.
  • Наслідок
  • 2. Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (+1596 р.), Церковна унія та ее Наслідки
  • Галицько - Волинське князівство
  • 3. Утворення укр.