Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Майков, Микола Аполлонович





Дата конвертації01.01.2019
Розмір3.17 Kb.
Типреферат

Микола Аполлонович Майков (1794-1873) - історичний живописець, батько Аполлона, Валеріана, Володимира, Леоніда Майкова. Дружина - Євгенія Петрівна.

Син дворянина Аполлона Олександровича Майкова, колись служив директором Імператорських театрів, і Серебрякової Наталії Іванівни; виховувався в Санкт-Петербурзькому 2-му кадетському корпусі, але не встиг закінчити курс цього закладу, коли спалахнула Вітчизняна війна 1812 року. Подібно до багатьох з своїх товаришів, він був з цієї нагоди передчасно випущений офіцером в діючу армію і потрапив в корпус Багратіона. На Бородінському полі ворожа куля пробила йому ногу навиліт. Це нещастя послужило причиною його звернення до мистецтва: він був звільнений, для лікування, в ярославське маєток свого батька і там став самоучкою вправлятися в малюванні, яким не перестав займатися і після повернення своєму, після одужання, в армію, переслідували Наполеона. Разом з нею він пройшов Польщу, Німеччину і Францію, до Парижа, всюди - в містах, в поході, на стоянках і бивуаках малюючи етюди, портрети товаришів по службі, військові сцени тощо.

У Парижі вперше взявся за масляні фарби і мріяв вирушити для своєї художньої освіти в Італію, але, підкоряючись батьківській волі, повернувся в Росію, вийшов у відставку з чином майора і оселився в Москві.

Удосконалившись тут в живописі копіюванням картин знаменитих майстрів і етюдами з натури, перебрався на проживання в Санкт-Петербург, де незабаром звернув на себе увагу любителів мистецтва і придбав благовоління імп. Миколи I.

За дорученням Миколи I Майков написав ряд образів для церкви св. Трійці, що в Ізмайловському полку, що доставили йому в 1835 р звання академіка.

Інший, ще більш важливий найвищий замовлення, отриманий Майкова, становили образу для малих іконостасів Ісаакіївського собору, над виконанням яких він працював близько 10 років (згодом вони були визнані незручними для відтворення мозаїкою і замінені оригіналами інших художників, почасти переробленими з композицій Майкова).

Займаючись роботами для двох названих храмів і для інших церков в Петербурзі, в Москві і в провінції (ікони «Зішестя Св. Духа», «Богоявлення» і «Поклоніння волхвів» для малий. Церкви Зимового палацу, «Моління про чашу» для підмосковного маєтку С. В. Паніна, іконостаси для церков св. Миколи Чудотворця і св. Володимира в Севастополі і т. д.), Майков присвячував своє дозвілля виконання картин на улюблені їм теми - зображення жіночих голів і голих красунь. Як на зразок його творів в цьому роді можна вказати на «відпочивати купальницю» в Єлагінському палаці, в СПб. Нарешті, слід згадати про плафонах і медальйонах, якими він прикрасив зали в розкішному будинку кн. Юсупової на Ливарному проспекті. Твір і малюнок Майкова свідчать про те, що він не пройшов серйозної художньої школи, але колорит його не позбавлений сили, гармонійний і відрізняється якщо не життєвістю, то витонченим правдоподібністю; в копіях ж своїх з хороших майстрів він є живописцем сумлінним і більш вправним.

При написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).

Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Майков,_Николай_Аполлонович