Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Мазепа





Скачати 11.58 Kb.
Дата конвертації17.12.2017
Розмір11.58 Kb.
Типкурсова робота
полковника. У ньом знову ж таки не натрапляємо на якісь натяків про Д. Апостола як посланця І.Мазепи. ВІН свідчіть про все, но Нічого не говорити про таємну пропозіцію гетьмана!

Третім важлівім аргументом подібного плану є Свідчення полковника Гната Галагана, Який у лісті канцлера Г.Головкіна фігурує як посланець І. Мазепи з повторним посланням гетьмана до царя. У +1745 году з ним бачив Олександр Рігельман, автор "Літопісної оповіді про малу Россию та ее народ и козаків узагалі". Історик записавши спогад полковника про его відхід від гетьмана. Старшина жодних словом не обмовівся про ті, что ВІН віконував завдання І. Мазепи. Між царем та Г. Ґалаґаном тоді состоялся такий діалог:

"Галаган! Віть ти з Мазепою разом мені змінив? "-" Ні, государ ", - відповідав перебіжчік. - "Та ти з ним біг?" - "Я не тікав, але як нам від нього оголошено, що, по велінню вашого величності, велено нам з ним проти шведів йти, то тому ми за ним і слідували, але замість того, коли ми біля шведів стали, оголошено нам, щоб ми йому пішли, а він віддався вже королю з тим, щоб відбути нам від Росії і бути під Мазепиним управлінням, від усіх монархів вільним ... Що ж я, як деякі й інші, хоча і засумнівався, але наважився, пустився на владу судбіни, тому що повернутися вже від сили ворожої, скоріш за все, ніяк було неможливе ожно; притому і разсуждал я про себе, що може бути і вивільняючи ще мереж цих, як то і вдалося мені тепер. Хоча служити і обіцяв їм, тільки в думках тримав своїх, що не для них, але своєму цареві, кому я присягою зобов'язаний. І так, якщо ми стали бути на свободі, тоді під виглядом роз'їздів в партію, Слідуюча, я ненавмисно наїхав вельми далеко від війська на від'їжджаючи цих драбантов, які мною сюди до вашої величності наведені 60 осіб, які, не побоюючись нас, яко своїх вже людей, були в помилки. Ми ж, окружа, негайно взяли всіх з усією їх амуніцією, поскакали своєю дорогою і, привівши сюди, доручає їх і себе в зволення вашої царської величності, і просимо якщо можемо бути ще в довіреності, щоб ми були такі ж слуги, як і перш, несумнітельние ".

Тобто и лист Миргородська полковника І. Скоропадський, и протокол допиту Д. Апостола, и спогад Г. Галагана НЕ засвідчують Прагнення І. Мазепи зрадіті шведського короля. Яким же чином тоді зявилися Звернення канцлера та Миргородська полковника до гетьмана?

Відповідь знаходімо у кількох рядках, на Які Чомусь НЕ захотіли звернути Рамус поважні Історики-публікаторі віщезгаданіх листів. На Чорновола Посланні Д. Апостола до І. Мазепи Виявлено правка Г. Головкіна и на Последний странице Припис: "Листи, що писані до Мазепи по зраді ево фальшиві від канцлера". Укладачі-протоколісті ДІЯЛЬНОСТІ Царське Наближення саме так класіфікувалі згадані документи. Вони ж були підготовлені Із зрозумілою провокативною метою - підступно посваріті Карла XII з гетьманом. Цій дуже правдоподібній дезінформації, очевидно, шведська сторона не повіріла, або з якихось яких причин акція обмові І.Мазепи НЕ булу реалізована. Намірі Царське зверхніків віставіті гетьмана перед его союзниками у непріваблівому Світлі продажного авантюриста у всякому разі НЕ затьмарілі Шведська-український союз 1708-1709 років.

Але, як крути, ніщо не в змозі зніщіті велику ідею Івана Мазепи про вільну, незалежну, самостійну Україну. Історичний досвід незаперечно переконує, что вільна незалежна держава як історична структура, что Забезпечує народу економічний и культурний розвиток, спріяє поступу, прогресу країни, ее рівноправній участия в розвитку цівілізації. Панування чужоземної держави, особливо імперського характеру, в економічному відношенні є по суті панщиною на державному Рівні. Народ вімушеній віддаваті свои матеріальні й Духовні здобуткі, а народне господарство тим часом занепадає. В духовному ж відношенні соціальна деградація виробляти до знікнення народу, знищення его мови, культури. Тому ідея державної суверенності, незалежності має загальнолюдського значення и Забезпечує нормальне Існування шкірного народу, кожної нації, зберігає етнофонд людства.

Висновки

Отже, підводячі Підсумки проведеної роботи можна сделать следующие Висновки.

Іван Мазепа походив Із значного шляхетського роду, Волинського чи Подільського походження. Предки его в 16 ст. Оселя на Білоцерківщіні в селі Мазепінці. ВІН народився (за різнімі Джерелами) в період з 1629 по 1640 рік. Дитинство Мазепи припало на годину невпінніх боїв козаків Із Польщею.

Булава гетьмана Лівобережної України до рук Івана Мазепи попала в 1687 р., Коли в результате чергової антігетьманської змов генеральної старшини, інспірованої фаворитом тодішньої російської правітельніці Софії князем Василем Голіцінім, гетьмана Івана Самойловича НЕ лишь Було позбавлено влади, а й заслано до Сібіру.

Избрания Мазепи повязане Було з підпісанням Нових, "Колмацькіх статей". В основу якіх покладаючи "Глухівські статті" Многогрішного тисячі шістсот шістьдесят дев'ять року, но з Деяк Додатками на Користь Москви. Так, Було застережено, что Україна НЕ сміє порушуваті вічний мир з Польщею и винна підтрімуваті добросусідські стосунки з Криму. Знову заборонено Україні мати діпломатічні стосунки з іншімі державами. Кроме заставу та воєвод, что були в Києві, Чернігові, Ніжені, Переяславі та Острі, московська застави мала стати в гетьманський резіденції - Батуріні - для постійного контролю над Гетьманська УРЯДОМ. Заборонялось "голосів испущающим", что "Малоросійський край гетьманського региментов", а только казати, что ВІН Належить до єдиної держави з Велікоросійськім краєм. Тому мусіть буті вільний перехід з Москви на Україну. Гетьман и старшина повінні дбати про Зміцнення звязків между двома народами.

Коломацькі статті Вперше заперечувалі державний характер гетьманської влади, а разом з тим и державність України. Альо цею пакт НЕ БУВ реалізованій.

У життя без Зовнішній політіці гетьман отказался от орієнтації на Польщу, Крим і Туреччина. Боротьба з Із Россией відавалась на тій годину безнадійною, тому трівалій годину Мазепа просто продовжував лінію Самойловича, спрямованостей на забезпечення максимально можлівої автономії.

После того, як Мазепа переконався в тому, что Петро І ніщіть основи української державності, ВІН решил вікорістаті умови, створені Північною війною (1700--1721 рр.) Для розв'язання державницьких проблем іншім Шляхи. Вдалині скоріставшісь Козацька Повстань на Правобережжі проти поляків на чолі з Семеном Палієм и вторгненням у Польщу Карла XII, гетьман зайнять своим військом Правобережну Україну и тім самим знову обєднав обідві ее части.

У стосунках з Карлом XII Мазепа наголошував, что Україна винна буті Незалежною державою з довічною властью гетьмана. ее теріторію ма ють складаті відвойовані від России землі, что належали колись Українському народові.

Проти українські війська для організованого спротиву России НЕ були Готові и потерпілі поразка.

У Внутрішній політіці Іван Мазепа спірався на старшину, низкою Законів відособівші козацтво як окремий клас. Становище козацької старшини особливо зміцнілось на качана 18 ст., Зросла Кількість так званні бунчукових товаришів - старшінської молоді. Всі ЦІ заходи гетьмана, як и реформи в Галузі судочинства й податків, свідчілі про намагання гетьмана создать в Україні національну арістократію и з ее с помощью вести боротьбу за повну автономію України. Водночас Мазепа всіляко дбав и про захист інтересів народних мас, обмежував апетити старшини, ВСТАНОВИВ максимально панщину у два дні на тиждень, дозволив селянам вінокуріння на Власні спожи, намагався скасуваті "Оранда". Загаль гетьман дбав про Захоплення Всього народу, всієї країни. ВІН Зробив вагомий внесок у духовно-культурну спадщину країни.

Список використаної літератури

1. Бойко О.Д. Історія України: Навч. посіб .. - 3-е вид., випр., допов .. - К .: Академвидав, 2005. - 687 с.

2. Гончарук П.С. Історія України: з давніх часів до початку ХХ століття: курс лекцій: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Київ. славіст. ун-т. - К., 2005. - 524 с.

3. Ґудзь В.В. Історія України: - К .: Слово, 2003. - 615 с.

4. Драгоманов М. Пропащий годину. Українці під московсько царством (1654 - 1876) .// Пам'ять століть. - 2002. - №5. - C. 7 -8.

5. Енциклопедія історії України: [в 5 т.] / Редкол .: В.А.Смолій (голова) та ін. - К .: Наук. Думка, 2003. - 329 с.

6. Заруба В. Політика кримського ханства относительно укр. земель в ост. чверті XVII ст .// Пам'ять століть. - 2003. - №2. - с. 42 - 49.

7. Історія України: [від давнини до сучасності: підруч. для студ. вищ. навч. закладів] / [Баран В., Войтович Л., Грицак Я. та ін .; відп. ред. Ю.Слівка]. - 4-е вид .. - Львів: Світ, 2003. - 518 с.

8. Історія України: навч.-метод. посіб / [М.М.Столбуненко, В.М.Красовській, Т.В.Жіткова та ін.]; Одес. юрид. ін-т НУВС. - О .: Астропринт, 2003. - 622с.

9. Історія України: посіб. для абітурієнтів / [авт.-упоряд. О.В.Гісем]. - Камянець-Подільський: Абетка, 2003. - 331 с.

10. Історія українського козацтва: нариси у 2-х т. / [Редкол .: В.А.Смолій (відп. Ред.) Та ін.]. - [К .: Вид. Дім «Києво-Могилян. Акад. », 2006-] - Т. 1 / [В.А.Брехуненко, Л.В.Войтовіч, О.Б.Головко та ін.], [2006]. - 799 с.

11. Капіл С. А. Історія слов'янських народів в історічніх творах XVIIIст .// УІЖ - 2000. - №1. - С.29-37.

12. Каменських І.С., Назаренко Ю. Ф. Гетьмани України. / Україна. - К. - 1991. - 342 с.

13. Кормич Л.І., Багацькій В.В. Історія України: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Л.І.Корміч, В.В.Багацькій; Одес. Нац. Юрид. Акад .. - К .: Алерта, 2004. - 407 с.

14. Король В. Істор. Укр. - К .: Феміна - 1995. - 328с.

15. Лановик Б. Д., Лазарович М.В. Історія України: навч. посіб. / Б.Д.Лановік, М.В.Лазаровіч; [Наук. ред. П.В.Міхайліна]. - 2-е вид., Перероб. і допов. - К .: Знання-прес, 2003. - 733 с.

16. Мельник л. Г. правления Гетьманська правительства .// УІЖ - 2001. - №5. - С. 81 - 91.

17. Мицик Ю. А. Міжнародна конференція в Италии. Мазепа та его послідовнікі .// УІЖ - 2002. - №6. - С. 150.

18. Мицик Ю.А. та ін. Історія України: [навч. посіб. для старшокласників] / Ю.А.Міцік, О.Г.Бажан, В.С.Власов. - К .: Вид. Дім «Києво-могил. Акад. », 2005. - 569 с.

19. Молта В. М. Україно-російські отношения Другої половини XVII - XVIII ст .// УІЖ - 2003. - №6. - C. 110 - 116.

20. Орлик В. М. Податкові организации Рос. Імперії в Україні .// УІЖ - 2005. - №4. - C. 190.

21. Павленко С. Чи зраджував І. Мазепа Карла XII? // Пам'ять століть. - 2005. - №1. - С. 90.

22. Станіславський В. В. Політичні отношения Зап. Січі з річчю Посполитою та Правобережної Україною в 1686 - 1699.// УІЖ - 1999. - №1. - C. 18 - 29.

23. Струкевич О. К. Інстітуція гетьманства у політико-культурному спрійнятті старшінської еліти укр. Гетьманщини .// УІЖ - 2002. - №4. - C. 49 -59.

24. Ступак Ф. Я. Доброчинна діяльність гетьмана І. Мазепи .// УІЖ - 2005. - №1. - С. 138.

25. Яковлєва Т. Г. Мазепа - гетьман: у пошуках історичної об'єктивності .// Нова і новітня школа історії. - №4. -

...........


  • Список використаної літератури