Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Наукові ресурси світу





Дата конвертації04.02.2019
Розмір4.66 Kb.
Типреферат

.

Наукові ресурси визначаються можливостями тієї чи іншої країни здійснювати у себе науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР).

На науково-технічний потенціал країни, його стан і тенденції розвитку впливають дві групи чинників. Першу групу складають кількісні фактори - наявність в країні підготовлених наукових дослідників, матеріально-технічне забезпечення НДДКР та наукове обслуговування фінансових ресурсів. Друга група чинників (якісні) включає систему організації НДДКР, пріоритети наукових розробок, рівень розвитку такої галузі, як наукове обслуговування.

Найважливіший показник, що характеризує наукові ресурси країн і груп країн:

1. частка витрат на НДДКР в ВВП.

2. частка бюджетних асигнувань на НІОКРв загальних витратах держави.

3. чисельність фахівців, зайнятих в науці.

4. кількість міжнародних премій за видатні наукові досягнення.

5. частота посилань в наукових працях на роботи дослідників з даної країни.

6. частка наукомісткої продукції в ВВП і промислової продукції.

7. частка даної країни на світовому ринку високих технологій.

Між рівнем розвитку країни і часткою її витрат на науку жорсткої залежності не існує. В цілому розвинені країни витрачають на НДДКР відносно більше фінансових ресурсів, ніж держави, що розвиваються, а великі промислові країни витрачають на науку більше коштів, ніж малі. Але багато що залежить від історично сформованих умов даної країни. У ряді країн вирішальну роль у фінансуванні НДДКР грають приватні фірми.

Для російської науки до середини 90-х років була характерна централізована система фінансування (частка державних витрат становила 93% витрат). Однак обсяг бюджетних асигнувань у другій половині 90-х років різко скоротився, і в результаті частка бюджетних коштів склала 60,2%.

Економічну ефективність науково-технічної сфери можна визначити як відношення приросту випуску наукомісткої продукції до витрат на НДДКР. Інший важливий показник - число щорічно видаються авторських свідоцтв на винаходи, або патентів. Чималу роль для оцінки досягнень грають Нобелівські премії з різних напрямків досліджень.

Наукові ресурси світової економіки зосереджені в невеликому числі країн. На частку США припадає близько половини всіх виділяються на НДДКР фінансових ресурсів. Серед інших центрів слід відзначити що знаходяться в Західній Європі, Японії і Росії.

Малі розвинуті країни (Швеція, Швейцарія, Нідерланди та ін.) Входять до числа лідерів лише по окремим, порівняно вузькими напрямами науково-технічного прогресу, при цьому в кооперації з фірмами інших країн. Деякі нові розвинуті країни (Корея) і ключові країни, що розвиваються (Індія) прориваються на окремих напрямках у число лідируючих.

У другій половині 20-го століття відбулося розширення технологічного обміну. Міжнародний технологічний обмін може здійснюватися:

1. на некомерційній основі (публікації, конференції, симпозіуми, міграції вчених).

2. на комерційній основі (передача на умовах ліцензійних угод прав користуванням винаходом).

Передача проводиться двом основним групам покупців: закордонним філіям і незалежним фірмам. Нові технології передаються переважно ТНК своїм філіям або дочірнім фірмам. Незалежним фірмам найчастіше передають технології галузей, що не відносяться до числа наукомістких.

Найбільший в світі експортер технологій - США. Позитивне сальдо в торгівлі ліцензіями мають Великобританія і Швейцарія. Японія була найбільшим у світі споживачем науково-технічних досягнень, і в даний час все ще більше платить за іноземні технології, ніж отримує за свій експорт. Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія, Туреччина цілеспрямовано здійснюють закупівлю технологій, а експортують ліцензії в невеликому обсязі в сусідні держави. Росія теж імпортує технології в набагато більшому обсязі, ніж експортує.

Весь світовий ринок високотехнологічної продукції умовно ділиться на 50 макротехнологій. США контролюють світовий ринок за 22 макротехнологій, Німеччина - по 11, Японія - по 7. Загальний обсяг продажів продукції на міжнародному ринку становить 2,3 трлн дол.