Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Німецька освітня політика на окупованій территории України (1941-1944 рр.) В історіографії





Скачати 28.26 Kb.
Дата конвертації03.12.2019
Розмір28.26 Kb.
Типреферат

Друга світова війна, бачена в контексті українських проблем, Належить до найбільш сфальсіфікованіх періодів української історії. У процесі національно-державної розбудови суверенної України, духовного відродження українського народу, піднесення его історичної свідомості Гостра соціальною потребою стало Вивчення історії України, позбавленої політізації, заідеологізованості, кон'юнктурних спекуляцій.

Реалізація цього завдання є Неможливо без ґрунтовного переосмислені Усього історічного шляху українського народу, відображення історічніх реалій в наявний джерелах, їх Публікації та использование в історіографії. Це, Певного мірою, стосується й ПЕРІОДУ Другої Світової Війни, участия в ній українського народу, становища економічного, політічного та культурно-освітнього фактора в период 1941-1944 років. Дискусії з концептуальних вопросам Другої Світової Війни продовжуються, и це ще раз засвідчує Актуальність дослідження окремий ее аспектів, водночас й розвиток народної освіти во время німецької окупації.

Дослідження віконується в рамках Наукової проблематики історічного факультету Прикарпатського університету імені В. Стефаника «Етнополітічні и культурні процеси в странах Центральної и Південно-Східної Європи ХІХ-ХХ ст.». Своїми матеріалами и Висновки доповнює об'єктивне Вивчення історії України ПЕРІОДУ Другої Світової Війни.

За годину, что минувши после Закінчення Другої Світової Війни, в Україні та за кордоном з'явилася доволі чисельний література, что тією чи іншою мірою стосується історії німецької окупаційної політики на территории України [7]. Спроба проаналізуваті дослідницьку працю з даної проблеми зроблено в історіографічніх публікаціях І. Каменецький [8], Д. Поля [30], К. Беркгофа [40], О. Марущенка [23], О. Лисенка [20]. Аналізуючі загальноісторічні процеси, досліднікі частково вісвітлюють історіографію окремий аспектів розвитку тогочасної української культури. Проти відчувається недостатнє Вивчення, и, в зв'язку з ЦІМ, відомою є мала Кількість спеціальніх наукових праць з дослідження німецької освітньої політики на окупованій территории України в 1941-1944 роках.

Об'єктом дослідження є праці історіків, прісвячені політіці німецького окупаційного режиму в Україні.

Предметом дослідження є монографії и статьи, в якіх розкрівається німецька освітня політика на окупованій территории України в 1941-1944 роках.

Дослідження предполагает вирішенню таких завдання:

- проаналізуваті проблему німецької освітньої політики в Україні у Працюю вітчізняніх історіків;

- вісвітліті місце даної проблеми в зарубіжній історіографії;

- Розглянуто Вивчення націстської політики в Україні Радянська досліднікамі.

Мета роботи - вісвітліті подивись дослідніків Другої Світової Війни на проблему німецької освітньої політики в Україні во время окупаційного ПЕРІОДУ.

Вже під час Війни з'явилися Перші праці, авторизованого якіх намагались осмісліті суть німецького режиму на українських землях. З-поміж них Варто згадаті брошуру активного діяча націоналістичного підпілля І. Коваленка [10] та статтю радянського історика О. Касіменка [9].

Радянська Історіографія обмежувала проблему Другої Світової Війни в основном військовімі и політічнімі подіямі, залішаючі осторонь культурне життя на окупованіх землях, а це формуван Загальну уяву про характер того драматичного етапу в українській історії. Культурні процеси на окупованій территории України радянські Історики Вивчай через призму ідеологічніх стереотіпів, тому не малі змогі об'єктивно й неупереджено підійті до Вивчення проблеми німецької освітньої політики в Україні во время Другої Світової Війни. Чи не Знайшла вона належно Висвітлення и в зарубіжній історичній науке, хоч самє окупаційна політика націстської Німеччини та ее союзніків в різніх регіонах України булу предметом окремий ДОСЛІДЖЕНЬ [7, 8].

Реалізацію завдання по створеня сучасної Концепції історії та історіографії Другої Світової Війни Неможливо Здійснювати без своєрідної, як Зазначає О. Марущенко [23], інвентаризації Накопичення Українськими історікамі за попередні десятіріччя знань з основних аспектів проблеми. Чи не пріменшуючі здобутків української історіографії останніх років, все ж можна погодитись з відомим істориком Ю. Сливка, Який, проаналізувавші опубліковані праці з проблем Другої Світової Війни, дійшов висновка, что «ми поки що перебуваємо на самому качана переосмислені ціх подій І, что Надто прикро , в їх вісвітленні тією чи іншою мірою далі домінує принцип чорно-білої ОЦІНКИ. Зрозуміло, такий метод аж Ніяк НЕ набліжає нас до історичної правди »[35, с. 6].

Спроба по-новому зрозуміті Дану проблему є останні Публікації М. Коваля. ВІН один з дере вісловівся про необходимость создания новой історіографії нашого дослідження, яка має ВІДПОВІДАТИ нормам и запитам демократичного Суспільства, буті Незалежною від ідеологічніх, партійно-політічніх замовлень, базуватіся нема на міфах и Політичній кон'юнктурі, а на документах и ​​фактах. Йому Належить цілий ряд змістовніх и гострополемічніх праць, в якіх здійснюється історіографічне та історіософське осмислення подій Другої Світової Війни і місця в ній України [11-14], по-новому формується Чима актуальних наукових проблем, без розв'язання якіх Неможливо подалі розвиток історіографії дослідження и формирование его новой історичної Концепції.

Особливий Інтерес для нас ма ють розвідки М. Коваля, прісвячені вісвітленню культурного, в тому чіслі й освітнього, життя в Україні досліджуваного ПЕРІОДУ [12, 14] .Опрацювавші чісленні матеріали центральних Київських Архівів, автор Робить Висновок, что націстська колоніальна політика, запроваджен «залізом і кров'ю ", не Залишайся ніякіх надій на Збереження национальной культури. Так ж сумна доля НЕ МЕНШЕ, а можливо даже більшою мірою, чека й головного носія - українську інтелігенцію, яка булу поділена ідеологічнімі барикада на непріміренні ворогуючі табору. «У кінцевому Рахунку, в їх стратегічному розкладі, весь український народ, як и его освіта та культура, що не малі права на майбутнє» [12, с. 27].

Німецьку освітню політику на окупованій территории України Аналізує В. Ленський [19]. У ее статті наведені вісловлювання Вищих посадових осіб третього райху относительно розвитку народної освіти в Україні, а такоже про роль українців у війні. Автор приходити до висновка, что «шкільна політика, якові проводили нацисти, булу спрямована на ті, щоб поставити український народ в становище духовного кріпацтва» [19, с. 81].

У брошурі В. Офіцінського [26] проаналізовано Особливості політічного розвитку та Суспільно-політічного становища в Галичині на основе АНАЛІЗУ ряду періодичних видань, а самє «Станіславівського слова», «Української школи», «Львівських вістей», «Українських Щоденний вістей». Автор, Вивчаючи матеріали зазначеним видань, особливо Рамус пріділяє особливо німецького адміністративного управління в Галичині, ДІЯЛЬНОСТІ Українського центрального та Крайова комітетів. Наскільки дозволяли рамки розвідки, В. Офіцінській намагався прослідкуваті Особливості взаємодії української влади та населення з німецькім режимом на різніх етапах Другої Світової Війни.

Досить невеликим є список праць, что стосують безпосередно німецької окупаційної політики в Галичині. Серед них Варто згадаті статті В. Машотаса [24], А. Боляновського [2], де частково подаються Відомості й про освітню політику окупаційної влади у 1941-1944 роках.

Активно досліджувала українське культурне життя в Генеральній губернії, до складу якої во время німецької окупації входила Галичина, Н. Антонюк [1]. У життя без монографії автор Зроби спробую Встановити етапи и візначіті Особливості культурного процесса на західноукраїнськіх землях у роки Другої Світової Війни через аналіз стану его основних складових: освіти и науки, літератури и мистецтва, релігійного життя, видавничої ДІЯЛЬНОСТІ. Своєрідністю дослідження є ті, что Основним фактологічнім Джерелом стали понад шістдесят легальних періодичних видань, Які виходи в Генеральній губернії в период окупації.

Важліве значення для нас ставити дослідження проблем українського культурного життя во время окупаційного ПЕРІОДУ, зокрема в Галичині, О. Луцького [22]. У его публікаціях окреслені умови, Головні напрямки та Особливості культурного життя в 1941-1944 роках. Автор підкреслює, что роки німецької окупації були важка випробування для інтелігенції и загаль для культурного життя України. «Безперечно, - Зазначає О. Луцький - не лишь націоналістічне підпілля, а й абсолютна більшість тих, хто заанґажувався в легальній культурно-освітній праці, зокрема в рамках Українського центрального комітету, намагались прислужитися своєму народові, захіщаті его Захоплення. Найвищий час належно оцініті їх внесок у національну культуру й пошануваті всех тих, Завдяк кому даже у грізну добу терору НЕ завмирать духовна творчість »[22, с. 221].

Аналізує стан народної освіти у західноукраїнському РЕГІОНІ С. Сворак [34]. І хоча хронологічні рамки его монографічного дослідження 1944-1964 рр., Проти, у розділі «Становище та розвиток Радянської освітньої системи в західніх областях України: традиції та проблеми» автор Робить короткий аналіз розвитку шкільництва у РЕГІОНІ и в попередні роки, в тому чіслі и во время німецької окупації.

Політику німецького режиму относительно ДІЯЛЬНОСТІ «Просвіти» як центру культурно-освітнього розвитку у период націстської окупації досліджував М. Коваль [11]. У життя без статті автор Робить Висновок, что «На Відміну Від других національніх Громадського ОРГАНІЗАЦІЙ, что існувалі напівлегально або ж нелегально, осередки« Просвіти »діялі легально и найчастіше віконувалі роль центрів НЕ только культурніцького, а й Суспільно-політічного життя охопленіх ними населених пунктів» [11, с. 91]. Діяльність Волинської «Просвіти» в досліджуваній период, на Основі архівних матеріалів и періодичних видань того часу, Вивчай Б. Савчук [33]. Автор Зазначає, что відновленій у воєнний час «Просвіті» німецька влада НЕ чинила особливо перешкоду, но все ж тримайся ее під Суворов контролем и чітко регламентувала. Однако и в таких условиях общество получил можлівість розвіватісь та Проводити діяльність на власному національному ґрунті [33, с. 110].

Варто відзначіті такоже певні творчі Досягнення з даної тими української зарубіжної історіографії. В українській еміграційній історіографії ще у 1956 р. з'явилась Присвячую Німецькій окупаційній політіці в Україні англомовному монографія І. Каменецький [44]. У 1961 р. автор опублікував англійською мовою Наступний свою працю [45], на страницах якої частково розглянув ОКРЕМІ аспекти націстської політики в Україні у контексті гітлерівського «нового порядку» в Східній Европе.

Найповнішу інформацію про німецький окупаційній режим виклади в монографії В. Косика [15], напісаній на багатому Джерельна матеріалі. Автор вісвітлів оригінальний погляд на Історію Другої Світової Війни та місце в ній українців через призму Архівів Третього Райху. Течение багатьох років автор досліджував відображення українського життя у Німецькій, Звичайно, секретній документації, де з характерною німецькою скрупульозністю зафіксовані суджень багатьох гітлерівськіх учасников сумнозвісного «Drand nach Osten» про громадсько-політичні сили України, справжнє, часто цінічне Ставлення лідерів Райху до українства. Чима уваги автор пріділів ДІЯЛЬНОСТІ українських чінніків у рамках УЦК та его структур, Які, незважаючі на жорстокі Розпорядження німецького режиму, забезпечувалі культурологічну та освітню діяльність українців Галичини. Дослідник подає ряд документів, Які ма ють Пряме відношення до нашого дослідження. Зокрема у документі №114 идет мова про Дозвіл окупаційної влади на Відкриття шкіл [15, с. 549]. Такий аналіз створює унікальну можлівість для ОЦІНКИ суті та Висвітлення реального Ставлення націстського режиму до окрема національніх сил та роботи з комерційними ними. ВРАХОВУЮЧИ безсумнівну доцільність Ознайомлення з цією працею українських дослідніків та й усіх чітачів, зацікавленіх у правдівій українській історії, дослідження В. Косика в 1993 р. бачило Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові українською мовою.

Питання, что стосується освітньої політики Німеччини в райхскомісаріаті України, знаходится в центрі уваги монографічного дослідження чеського науковця Б.Єржабкової [43]. Вона вікорістовує документи, зокрема інструкції, постанови, Адміністративні Розпорядження, Звіти, ПОВІДОМЛЕННЯ, рапорти, кореспонденції німецькіх воєнніх Архівів, Які зберегліся до наших днів. Автор, зокрема, Зазначає, что «щасливим збігом обставинних Ці матеріали дісталіся в руки окупаційної американской армії, яка врятував їх перед можливий Знищення у Німеччині и перевезла до США, де в течение 15 років над ними працювала, аналізувала и впорядковувалися Американська історична асоціація. Тільки у 1960 р. усі оригінальні документи були передані німецькому федеральному урядові »[5, с. 1367]. Основні положення монографії друкувалися у часопісі «Визвольний шлях» [5]. Вівче архівні матеріали, дослідниця дійшла висновка, что німецька окупація в Україні стала повний Невдача НЕ только у військовій, адміністративній та Політичній сферах, но кож и в Шкільній.

Певне місце среди Джерельна матеріалів займають спогади безпосередніх учасников подій Другої Світової Війни. Більшість їх праць, видання в основном в діаспорі, носять характер колективних історико-мемуарних збірніків. Смороду відрізняються стилем и рівнем наукового викладу, оскількі, кроме учених, у їх підготовці брали участь Громадські та культурні діячі. Притаманна для них конкретика фіксує події та велику Кількість імен самовідданіх ПРАЦІВНИКІВ, Які несли головний Тягар праці у период німецької окупації.

Безпосередно історії досліджуваного західноукраїнського регіону присвячено монографія відомого політічного и культурного діяча, професора В. Кубійовича [16]. На Основі документів та власного досвіду активного учасника тих подій автор ґрунтовно розкріває суспільне и культурне життя Генеральної губернії, в тому чіслі и Галичини, діяльність Українського центрального комітету та політику окупаційніх влади.

Значний Інтерес для нас становляться спогади голови Українського Крайова комітету, а Згідно - заступника голови Українського центрального комітету К. Паньківського [27, 28], Який Певного мірою розкріває проблему народної освіти в окупаційній период та освітню політику німецького режиму в Україні. Автор Аналізує діяльність шкільних відділів, подає інформацію про ятір народних шкіл в Галичині та роботу українських вчителів.

Важліву інформацію про націстську політику относительно України містіть збірник документів и матеріалів [18], підготовленій науковців Інституту українознавства імені І. Крип'якевича у Львові. Серед других видань такого характеру его віокремлює високий професійний рівень археографічного опрацювання. У передмові виклад концепція збірника, якові супроводжує доволі широкий науково-довідковій материал, Коментарі, список застаріліх и маловжіваніх слів, покажчик імен та фотоілюстрації. Джерельна основою збірника є документи ФОНДІВ, что зберігаються в обласних державних архівах західніх областей України, в Центральному державному Архіві Вищих ОРГАНІВ власти і управління України, Центрального державному Архіві Громадський об'єднань України, Центральному державному Архіві - музеї літератури и мистецтва України. Певне відображення у Збірнику нашли матеріали періодічної преси - статті, ПОВІДОМЛЕННЯ, кореспонденції. До збірника увійшлі ряд документів, опублікованіх дотепер лишь за кордоном. Смороду, поряд з іншімі матеріалами, дають можлівість Відтворити об'єктивну картину становища освіти, культури, боротьбу за національне відродження України. Це документальне дослідження, підготовлене з позіцій багатомірності історічного процесса, задовольняє природньо Прагнення читача самому розібратись в дінамічніх, годиною гостродінамічніх, подіях, Якими Позначення Суспільно-політичний, у тому чіслі й культурно-освітній, розвиток у західноукраїнському РЕГІОНІ.

До реферованого збірника включена значний частина документів и матеріалів, что ма ють безпосереднє відношення до проблеми німецької освітньої політики в Україні у 1941-1944 роках. Аналіз збірника дает Підстави для вісновків, что освіта у досліджуваній период розвивалась на Досить низька Рівні, оскількі німецька окупаційна влада дозволяла только Початкові народні школи, а такоже булу зацікавлена ​​розвитку професійного навчання.

Певний Інтерес при розгляді проблеми народної освіти в Україні во время німецької окупації становляться праці, в якіх ЦІ питання вісвітлюються у всеукраїнському масштабі. Таким, зокрема, є збірник документів и матеріалів, присвячений культурному будівництву в УРСР [17]. Назв збірник містіть ряд джерел, взятих з ДАЛО, а такоже періодічної преси окупаційного ПЕРІОДУ ( «Наступ», «Українська дійсність»), что ма ють безпосереднє відношення до даного дослідження и дають змогу НЕ только простежіті напрямки німецької освітньої політики, а й Відтворити складаний процес культурного, в тому чіслі й освітнього, життя України в окупаційній период.

ОКРЕМІ збірники Із загально вопросам, что посереднім чином заторкнули проблему нашого Вивчення, опубліковані в Україні [4, 25] та России [3, 29, 31, 36], за кордоном [41], а такоже в діаспорі [21, 37]. В українських та российских публікаціях такого роду головне місце пріділене документам про проекти та реалізацію планів берлінськіх інстанцій на окупованіх теріторіях. До важлівіх джерел належати опубліковані в Польщі [46, 47] Витяги стенограм Нарад правительства Генерального губернаторства, де знаходімо інформацію про німецьку освітню політику на даній территории. Досить велика група впорядкованим архівних матеріалів про ЗАГАЛЬНІ опише націстської окупаційної політики з'явились свого часу в Німеччині [39, 42].

У монографії М. Швагуляка [38] розглядається політика, водночас й освітня, керівніків Третього Райху относительно України Взагалі та західноукраїнськіх територій зокрема напередодні Другої Світової Війни. На Основі багатого фактичного матеріалу вітчізняніх и закордоних Архівів автор розкріває таємний Механізм подготовки агресії проти СРСР, Чехословаччини и Польщі, облудність та спекуляції німецької верхівкі з приводу «українського питання».

Дослідження реализации розроблення нацистами ще до качана воєнніх Дій планів, согласно з Якими передбачало Впровадження в Україні нового теріторіального поділу та адміністративного управління, присвячено стаття В. Рекотова [32]. Автор підкреслює, что окуповані області були поділені на две части: зону Цивільного и зону військового управління. Перша у політико-адміністратівному відношенні підпорядковувалась імперському міністерству у справах для окупованіх Східних областей. Українські землі, де здійснювалось цивільне управління, поділялісь между Генеральний губернією, Румунією та райхскомісаріатом України. Дослідник ґрунтовно, Наскільки це дозволяє ОБСЯГИ журнальної статті, вивчаю Відмінності та Особливості націстського урядування. Підсумком статті є Висновок автора пір, что в «цілому діяльність німецької адміністрації булу спрямована на Здійснення жорстокости колоніального управління» [32, с. 96].

Значний науковий Інтерес ставити стаття Д. Злепко «Українське питання у 1938-1939 роках и Третій Райх» [6]. Вона є частина неопублікованої монографічної праці, прісвяченої даній проблеми. Ее текст ґрунтується на маловідоміх у науке актах політічного архіву Міністерства закордоних справ у Німеччині (Бонні), что дозволяє подивитись на політику націстів относительно України з німецької точки зору. Автор у підсумку наголошує, что «як свідчать німецькі архівні документи, ідея« українського П'ємонту »для Третього Райху булу важліва як засіб у досягненні власної мети» [6, с. 308].


Висновки

Підбіваючі Підсумки Огляду історіографії проблеми, можна стверджуваті, что повну мірою вона НЕ булу охоплено в жодних з вітчізняніх чи зарубіжніх ДОСЛІДЖЕНЬ. Українська радянська Історіографія націстської окупаційної політики относительно України, по суті, обмежена Накопичення фактичного матеріалу та ідеологічніх штампів й мало наблізілась до действительно наукового дослідження проблеми. Хоча ідеологічно незаанґажована зарубіжна Історіографія у тій самий час Зроби крок вперед у вивченні тими, повне ее Висвітлення іноземним історікам не дозволено закрітість для них до недавнього часу українських Архівів. Положення праць дере и інших дослідніків НЕ всегда піддавалісь Достатньо політічному АНАЛІЗУ. При оцінці німецької окупаційної політики Взагалі та культурно-освітньої зокрема в Україні та на других Захоплення вермахтом теріторіях Західної Європи радянська Історіографія зумісно відходіла від АНАЛІЗУ справжніх спонукальності мотівів цієї політики. У тій самий час частина представителей німецької історіографії омінала Увага корінні мотиви націстської політики, что визначавши колоніальнімі планами Німеччини относительно східноєвропейського простору. Поряд з ЦІМ у багатьох новітніх дослідженнях Взагалі не проводилося порівняння відмінностей політики третього райху в Україні та других странах Європи. Проблема неупередженого Вивчення даного питання поставила українських вчених перед необхідністю перегляду багатьох становищем, крітеріїв ОЦІНКИ історічніх подій и Висвітлення окремий вопросам, на Які історична наука ще не дала ВІДПОВІДІ.

Німецька освітня політика в Україні (1941-1944 рр.) Є складового історії Другої Світової Війни, тому вона может буті проблемою.Більше дослідження як окремий статей, так и окремим Розділом монографічної праці.


література

1. Антонюк Н.В. Українське культурне життя в Генеральній Губернії / 1939-1944 рр. /. - Львів, 1997. - 232 с.

2. Боляновській А.В., Національна політика націстської Німеччини в Галичині у 1941-1944 рр. // Вісник Львівського університету. Серія історична. - Вип. 32. - Львів, 1998. - С. 136-145.

3. Гітлер А. Моя боротьба / переклад з німецької /. - Ашхабад: «Т-Око», 1992. - 600 с.

4. Депортації. Західні землі України кінця 30-х - качана 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. У трьох томах. - Т. 1. - 1939-1945 рр. - Львів: вид-во Інституту укр-ва НАНУ, 1996. - 752 с.

5. Єржабкова Б. Освіта і німецька шкільна політика в Райхскомісаріаті Україна // Визвольний шлях. - 1986. - Кн. XI, ХІІ; - 1987. - Кн. I.

6. Злепко Д. Українське питання у 1938-1939 роках и Третій рейх // Записки НТШ. - Т. 228. - Львів, 1994. - С. 249-309.

7. Ільницька Л.І. Західні області УРСР у Великій Вітчізняній війні (1941-1945 рр.): Покажчик літератури за 1971-1978 рр. - Львів: Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника, 1986. - 176 с.

8. Каменецький І. Стан дослідів и публікацій // Український історик. - 1965. - №1-2. - С. 38-45.

9. Касіменко О. Крах колоніальної політики німців на Україні // Радянська Україна. - 1944. - 10 грудня.

10. Коваленко І.М. Цілі и методи німецької імперіалістічної політики на окупованіх землях // Літопис УПА. - Торонто: Літопис УПА, 1989. - Т. 1. - С. 56-102.

11. Коваль М. В. Діяльність «Просвіти» на окупованій территории України / 1941-1944 рр. / // «Просвіта»: історія та сучасність. К .: Веселка, 1998. - С. 90-95.

12. Коваль М. В. Частка української культури за «нового порядку» (1941-1944): Методологія та методика історічного дослідження // Український історичний журнал. - 1993. - №11. - С. 13-28.

13. Коваль М. В. Друга світова війна і Україна (1939-1945). Історіософські нотатки. - К .: Інститут історії України НАН України, 1999. - 75 с.

14. Коваль М. В. Українська культура та ее діячі в політіці націстськіх колонізаторів // Український історичний журнал. - 1993. - №3. - С. 13-18.

15. Косик В. Україна і Німеччина у Другій мировой війні. - Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993. - 660 с.

16. Кубійовіч В. Українці в Генеральній Губернії (1939-1941). Історія Українського Центрального комітету. - Чикаго: вид-во М. Денисюка, 1975. - 664 с.

17. Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941-1950 рр. / Збірник документів и матеріалів. - К .: Наукова думка, 1989. - 576 с.

18. Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. - К .: Наукова думка, 1995. - Т. 1 .: 1939-1953. - 1995. - 742 с.

19. Ленський В.В. Фашістська шкільна політика на окупованій территории України // Український історичний журнал. - 1990. - №10. - С. 81-86.

20.Лисенко О.Є., Марущенко О.В. Організація Українських Націоналістів та Українська Повстанська Армія / Бібліографічній покажчик публікацій 1998-2002 років. - К., 2002. - 200 с.

21. Літопис УПА. - Торонто-Львів. - У 24 томах.

22. Луцький О. Українське культурне життя Галичини во время окупації 1941-1944 рр. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 1997. - №3-4. - С. 194-225.

23. Марущенко О. Актуальні проблеми сучасної української історіографії історії Другої Світової Війни // Вісник Прикарпатського університету. - Вип. ІІІ. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 143-158.

24. Машотас В. Грабіжніцька економічна політика гітлерівськіх окупантів в Галичині у 1941-1944 // Український історичний журнал. - 1970. - №1. - С. 100-104.

25. Німецько-фашістській окупаційній режим на Україні. Збірник документів и матеріалів. - К .: Політвидав. України, 1963. - 488 с.

26. Офіцінській В. Східногаліцька Періодика 1941-1944 рр .: Політичні та культурні аспекти. - Ужгород, 1997. - 59 с.

27. Паньківській К. Від Держави до комітету. - Нью-Йорк, Торонто, 1957. - 160 с.

28. Паньківській К. Роки німецької окупації. - Нью-Йорк, Торонто: Життя і мислі, 1965. - 480 с.

29. Пикер Г. Застільні розмови Гітлера. - Смоленськ: Русич, 1993. - 496 с.

30. Поль Д. Фашістська окупація України в 1941-1944 рр. у Працюю західніх учених // Український історичний журнал. - 1994. - №5. - С. 127-136.

31. Злочинні мети - злочинні кошти. Документи про окупаційну політику фашистської Німеччини на території СРСР / 1941-1944 рр. / - М .: Политиздат, 1968. - 383 с.

32. Рекотов П.В. Органи управління на окупованій территории України (1941-1944) // Український історичний журнал. - 1997. - №3. - С. 90-101.

33. Савчук Б. Волинська «Просвіта». - Рівне: Ліста, 1996. - 148 с.

34. Сворак С.Д. Народна освіта у західноукраїнському РЕГІОНІ: Історія та етнополітіка (1944-1964 рр.). - К .: Правда Ярославічів, 1998. - 240 с.

35. Сливка Ю. Витоки и Наслідки национальной трагедії // Депортації: документи, матеріали, спогади. У 3-х т. - Т. 1. (1939-1945 р.р.). - Львів: Інститут українознавства, 1996. - С. 5-26.

36. СС в дії. Документи про злочинців СС / Под ред. М.Ю. Рагинський. - М .: Прогрес, 1968. - 623 с.

37. Український націоналізм у Другій мировой війні / Збірник статей, спогадів, документів. - Торонто, Нью-Йорк: Новий шлях, 1985.

38. Швагуляк М.М. Україна в експансіоністських планах німецького фашизму (1933-1939). - К .: Наукова думка, 1983. - 246 с.

39. Anatomie des SS - Staates. Dokumenten im 2 Rd. Hrsg. v. Buchheim H., Broschat M. - Munchen: Deutscher Taschenduch Verlag, 1989. - Bd.1. - 372 s.

40. Berkhoff KC Ukraine under Naz i Rule (1941-1944). Sources and Finding Aids // Jahrbucher fur Creschich te Osteuroras. - 1997. - №1. - P. 85-103 .; №2. - P. 273-309.

41. Carell Paul. Hitler Moves East, 1941-1943 / Transl from the German Unternechmen Barbarossa by Ewald Osers. - New York: Balantine Books An Publisher, 1964.

42. Das Diensttagebuch des deutchen Generalgouverneurs in Polen 1939-1945. Herausgegeben v Werner Prag, Wolfgang Jacobmeyer. - Stuttgart: Deutsche Verlaganstalt, 1975. - 900 s.

43. Jerabek Blanka. Das schulwesen und die schulpolitik im reichskomissariat Ukraine 1941-1944 / Im Lichte deutscher Dokumente. - Munchen: Ukrainische Freie Universitet, 1991. - 240 s.

44. Kamenetsky I. Hitler's Occupation of Ukraine, 1941-1944: A Study of Totalitazian Imperialism. - Milwaukee. 1956. - 101 p.

45. Kamenetsky I. Secret Nazi plans for Eastern Europe. - A Study of Zebensraum Policies. - New Hawen (Connecticut): College and Uniwersity Press, 1961. - 263 p.

46. ​​Okupacia i ruch Oporu w Dzienniku Hansa Franka. - T. 2. - Warszawa: Ksiazka i Wiedza, 1970. - 675 s.

47. Plan Lokalizacji «Wschodniej granicy Rzeczy» z wrzesnia 1941 roku // Sprawy miedzynarodowe. - Warszawa: Wydawnictwo Polskiego Instytutu Spraw Miedzynarodowych, 1962. - Nr.6, Czerwiec. - S. 91-99.