Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Організація постачання промисловими товарами Цивільного населення України у 1943-1944 рр.





Скачати 25.19 Kb.
Дата конвертації07.08.2018
Розмір25.19 Kb.
Типреферат

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСТАЧАННЯ Промислова ТОВАРАМИ Цивільного НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У 1943-1944 РР.

Умови воєнного часу Вкрай несприятливим вплівалі на вирішенню проблем, пов'язаних з забезпечення населення продуктами харчування, предметами Першої необхідності, промисловими товарами ТОЩО. Альо незважаючі на об'єктивні обставинні, український народ и керівництво Опис країни провели велику роботу, спрямованостей на мобілізацію всех ресурсов країни и виробництва з метою максимального Збільшення випуску продукції для фронту и Тілу. Було розроблено и Здійснено програму Відновлення господарства на звільненій від ворога территории, організована допомога населенню ціх районів. Все це нашли відображення у Великій кількості літератури, прісвяченій Великій Вітчізняній війні. Лише ОКРЕМІ аспекти постачання населення продовольчими товарами, торгівля, Відновлення легкої та харчової промисловості у воєнні роки в загальносоюзному масштабі досліділі в своих Праця У. Чернявський, 1 В.Зотов, 2 А.Любимов. 3 Цінні дані относительно братерської допомоги Радянська республік звільненій Україні у відновленні промісловості, сільського господарства містяться в монографічній праці М. Буцька. 4 Однако и доніні відсутні комплексні праці, прісвячені проблем постачання. Тому автор статті ставити завдання: проаналізуваті основні заходи и шляхи организации забезпечення населення промисловими товарами та промовами Першої необхідності в роки Великої Вітчізняної Війни; Узагальнити архівний матеріал та дослідження вчених-історіків про трудовий героїзм населення України по відродженню підприємств, Які випускає продукти харчування, промислові товари, РЕЧІ Першої необхідності; з'ясувати принцип постачання, характер розподілу промислових товарів.

Війна породила Труднощі НЕ лишь на Рівні постачання міського населення продовольством, но и промисловими товарами. Тут, так само як и в Галузі продовольчих постачання, були Встановлені діференційовані норми постачання за картками. Однако, у зв'язку зі скороченню товарних ФОНДІВ, норми ЦІ були недостатнімі.

Забезпечення промисловими товарами здійснювалося за принципом діференційованого постачання. Карткова система в 1941-1947 рр. на ЦІ товари Будували Наступний чином. За промтоварний картками передбачався продаж певної кількості тканини, одягу, взуття, что Було незручно для спожівачів, зв'язувало їх возможности и негативно відбівалося на товарообігу. До того ж, держава На Відміну Від гарантованого постачання Певна продуктами за продовольчими картками не могла за станом ресурсов гарантуваті одночасній продажів всех виробів за промтоварний картками. Тому при введені дерло промтоварний карток у ліпні 1941 року БУВ избран Інший шлях. Така система давала можлівість покупцеві купити будь-яку найбільш потрібну Йому річ, яка булу в магазинах, и вместе с тім купуваті більш дорогі або дешеві РЕЧІ, в залежності від оплати праці.

Промтоварні картки малі Наступний Кількість купонів-одиниць. Для робітніків та інженерно-технічних ПРАЦІВНИКІВ - 125, для СЛУЖБОВЦІВ - 100, для утріманців (включаючі дітей) и для тих, хто навчається, - 80. Так, купуючі пару чоловічого або жіночого взуття, покупець, оплачувальну ее Ціну, винен здати 50 купонів -одініць, а за пару дитячих сандалів або босоніжок - 20, за плаття жіноче вовняні або Шовкова - 60, вироби з бавовни - 40, для дівчаток дітсадкового віку - 15, за пару панчіх або шкарпеток для дорослих - 5, для дітей - 3 купони ТОЩО.

Картки на промтовари відаваліся, зазвічай, на 6-9 місяців. До кінця Війни їх отримувалася 60 млн. Громадян.

Продаж промтоварів МАВ певне стімулююче значення. У второй половіні 1 942 року Було введено продажів робітнікам підприємств ряду наркоматів взуття, готового взуття, бавовняніх, вовняні и Шовкова тканин за ордерами. Практика продажу промтоварів за ордерами булу потім розшірена. В окремий галузь промісловості, особливо в период! Застосування додаткової РОБОЧОЇ сили (заготівля торфу, заготівля и вивіз лісу), відбувався одноразовий продаж промислових товарів на Певної суму або в певній кількості залежних від Виконання плану виробництва. 5

Обмежені Державні фонди матеріалів йшлі Перш за все на виготовлення спецодягу (шкіряної, ватяний, гумовий взуття, полушубків брезентових плащів, комбінезонів, ватніків та штанів, різноманітної білизни, рукавиць та Іншого), білизни для гуртожітків, шкіл ФЗН, РУ, їдалень, Заводська Лікарень та поліклінік, дитячих садків та ясел. Мило, сірники, сіно, нитки та інші товари Першої необхідності такоже направляти на забезпечення виробничих та господарських потреб підприємств громадського харчування, шкіл та училищ, дитячих та лікувальніх установ. Частина промтоварний ФОНДІВ віділялася для отоварювання карток робітніків та СЛУЖБОВЦІВ. Промтоварний фондами Перш за все забезпечуваліся робітники вугільної, металургійної, хімічної, нафтової промісловості, оборони заводів, будівніцтв, транспорту, шкіл, трудових резервів. 6

Тканини, одяг, взуття за промтоварний картками відавалі Перш за все тім робітнікам, Які Працювала ударно. Нерідко промтоварами відаваліся премії. Маючі обмежені промтоварні фонди, Місцеві партійні и господарські организации проявили велику Енергію та ініціатіву по виробництву товарів Першої необхідності, вікорістовуючі Різні види місцевої сировини. Відділи робітнічого постачання промислових наркоматів, артілі, промкооперації організовувалі виробництво валянок, парусинового взуття на дерев'яній підошві, глиняного посуду, видобування СОЛІ, виготовлення мила.

У робітнічіх сім'ях максимально вікорістовуваліся запаси одягу та взуття. Нерідко в цехах заводів можна Було Бачити жінок и підлітків, одягнутіх в старі робочі спецівкі, Піджаки и сорочки з плеча Чоловіка, батька чи брата.

У ті Далекі воєнні дні Отримання талону відразу на костюм чи сукню, брезентових черевик, а тім більш шкіряніх черевіків або туфлів ставало радісною подією в бригаді, сім'ї, гуртожитку. Бувало и так, что хлопець чи дівчина отримувалася талон на відріз чи взуття, а грошей вікупіті товар Вчасно НЕ Було. Тоді товариші по бригаді або гуртожитку Збирай скільки у кого є и давали в борг.

Як вищє згадувать, їх продажів БУВ нормованім и Суворов фіксованім. Щоб прідбаті елементарних одяг, - пальто костюм, білізну, взуття та інше - нужно Було мати Спеціальний ордер, Який відавався адміністрацією підприємства. У даного ордері позначають назва підприємства, кому ВІН виданий и на Який вид продукції, дата відачі, и головне, Сейчас документ БУВ Дійсний лишь в течение 5 днів тобто, если робітник НЕ МАВ Фінансової змогі купити тієї чи Інший товар у цею срок, ордер втрачав свою силу. Ордери на Отримання промтоварів Виготовляю адміністрацією підприємства тіпографськім способом. Смороду відаваліся на шкірні товар окремо. Існував Досить жорсткий бюрократичний підхід до реализации ордерів. Так, ордер заповнений всіма реквізітамі, що не підлягав прийому контрольно-обрахунковіх бюро. ЦІ бюро прийомів ордери лишь на 13 відів товарів (одяг та взуття) и віпісувалі на них фондовий ордер. На Такі жіттєво Важливі товари, як мило, нитки, ган бюро прийомів відповідній номер талона промкарткі, Оголошення наказом по міськторг відділу на тій чи Інший місяць. Фондового ордерові перераховуваліся найменування: "мило", "гас" і номер талону. 7 Така доладна система булу покликали Зменшити ймовірність зловжівань, но, Звичайно, даже при запобіжніх заходах не вдаватися избежать зловжівань.

Дещо іншою булу система реализации швейних та взуттєвіх виробів, виготовлення майстрами та ательє індівідуальніх замовлень. Так, Індивідуальні замовлення на швейні та взуттєві вироби з матеріалів промісловості прийомів від населення Майстерня та ательє по ордерах, Які відаваліся в порядку, встановленому в наказі Наркомату праці СРСР від 19 серпня 1942 року № 250. Видача індівідуальніх замовлень з матеріалів промісловості Майстерня та ательє здійснювалася за промтоварний картками з урахуванням відповідної кількості купонів за Кожний вид товару. Індивідуальне замовлення на швейні и взуттєві вироби з матеріалів замовника прийомів Майстерня та ательє без ордерів и відаваліся без урахування того чи БУВ Надання весь матеріал для виготовлення одягу чи взуття .. 8 Альо різниці между дерло та іншим варіантом практично НЕ існувало оскількі матеріали для виготовлення одягу чи взуття теж нужно Було дістаті за промтоварний картками.

Гостра потребу в одязі и взутті, милі та сірніках, СОЛІ и предметах Першої необхідності відчувалі робітники визволення районів. У 1944-1945 роках значний частина державних промтоварний ФОНДІВ направляти на Відновлення підприємств. Робітники тілові районів зі своих Небагато запасів З першого ешелону направили на підприємства звільненіх районів вагони з одягом и взуттям, посудом та книгами. 9

Гостра дефіціт одягу, взуття, товарів повсякденного Попит поряд Із проблемою.Більше продовольчих постачання негативно вплінулі на Загальний рівень життя населення у визволення містах України. Много з того, что удалось Зберегти за годину окупації від пограбування, міське населення змушене Було вімінюваті на продукти харчування. Старий одяг та взуття знос. Елементарні РЕЧІ перейшлі до розряду дефіцітніх. Місцевім органам власти нужно Було невідкладно вірішуваті завдання забезпечення городян промисловими товарами. У тій годину постачання мешканців визволення міст України здійснювалося за рахунок віділення централізованіх ФОНДІВ промислових товарів, Залучення товарів широкого вжитку місцевої промісловості, промкооперації та КООПЕРАЦІЇ інвалідів за Суворов Встановлення ОБСЯГИ відповідно до норм для визволення районів України. Слід Зазначити, что на ЦІ норми вплівалі ОКРЕМІ фактори, продіктовані воєннім годиною. 10

Так, Вже у вересні 1 943 року Було місцевімі органами влади ухвалено відповідне Розпорядження, согласно которого у зв'язку с ограниченной надходження промислових товарів, взуття, готов одяг, трикотаж та бавовняні тканини відпускаліся лишь сім'ям Військовослужбовців, школам, інвалідам, Працівникам мистецтва, а такоже для Закритого акціонерного установ. Інші категорії населення малі Самі діставаті усе необхідне. 11 З часом ситуация Дещо стабілізувалася. Контингент населення, чинний на гарантованого постачання промисловими товарами, у визволення областях УРСР збільшівся. За станом на 1 січня 1 944 року по визволення областях ця цифра становила 4806,2 тис. осіб, або 23,1% до загально довоєнного уровня населення по згаданіх регіонах. У загально контінгенті, прийнятя на постачання, представник чорної металургії, вугільної, машінобудівної, наркомату Шляхів сполучення становили 39,6%. 12

Кроме нормованого постачання, загально для всіх, в окремий промислових регіонах РЕСПУБЛІКИ, на важлівіх відбудовніх об'єктах були Встановлені додаткові норми відачі промислових товарів.

Головного Джерелом постачання визволення міст РЕСПУБЛІКИ промисловими товарами були фонди, что визначавши союзних відомствамі. Це стосувалося як продовольчих, так и промислових товарів. Можна довга і детально наводити цифра та розміри капіталовкладень у Цю сферу, но смороду, на жаль, що не віддзеркалюють реальної картини, что існувала. Плани були Надто обіцяючімі, но за об'єктивних, а іноді и суб'єктивних умов ЦІ плани залишились на папері и не втілюваліся в життя. До об'єктивних можна відвесті в Першу Черга складаний сітуацію на шляхах сполучення, что Вкрай ускладнювала доставку на місця призначення вантажів, роботу підприємств легкої промисловості та інше; до суб'єктивних умов - зволікання центру в организации роботи по забезпечення необхіднімі товарами народного споживання.

Віділенімі Кошта нельзя Було ні нагодувати людей, Які постраждало від окупації, ні одягті їх. Капіталовкладення треба Було освоїті, а централізовано віділені фонди Забезпечити конкретною кількістю товарів. Ні первого, ні іншого в належно обсязі у 1943-1945 роках НЕ Було Зроблено.

У четвертому кварталі 1944 року для РЕСПУБЛІКИ відвантажілі лишь 50,35 віділеної за нормами бавовни 69,8 - вовни, 20,3 - швейних виробів 43-5 - трикотажу, 45,5 - панчішно-шкарпетковіх виробів, 55,5% - шкіряного взуття .13 Лише скло, порцеляна та фаянс надійшлі в Україну в обсязі 100% до запланованого уровня. Альо ж у тій годину ця продукція НЕ булу так Гостра необхідною для населення визволення районів. На качану 1944 року, незважаючі на незадовільній стан з постачання населення промисловими товарами, Союзні відомства НЕ вжився потрібніх ЗАХОДІВ для Поліпшення справ. Відвантажуваті ту мізерну Кількість товарів, что Надходить для визволення областей України, які не Було куди, оскількі НЕ вістачало баз збуту промісловості: вместо необхідніх 71 Працювало лишь 18. Таке Ставлення до организации промислових баз, Безперервна, негативно вплівало на продвижения товарів до спожівачів та Поліпшення постачання населення.

Особливе роль у забезпеченні населення товарами повсякденного Попит відігравала Місцева промисловість, Аджея вона мала можлівість відновіті свою роботу швідшімі темпами На Відміну Від великих базових підприємств легкої промисловості. Цифри свідчать, что Місцева промисловість у тій годину працювала по Лінії промкооперації недостатньо, для ринкового ФОНДІВ передавала незначна часть товару. Зважаючі на це, наркомат торгівлі двічі ставив питання у Раднаркомі УРСР про незадовільне использование плану виробництва місцевою промісловістю. Напрікінці 1944 - на качану тисячу дев'ятсот сорок п'ять років стан справ у Цій Галузі почав Дещо нормалізуватіся, коли внаслідок широкого Залучення до виробництва інвалідів Війни, опанування ними професій (Шевцов, Чоботаря, майстра залізних виробів та других) збільшівся випуск товарів промкооперації та міської промісловості. Для трудового влаштування інвалідів Вітчізняної Війни уряд зобов'язав організуваті до 15 квітня 1944 року виробничі майстерні та ятір шкіл для навчання інвалідів Вітчізняної Війни: профтехшколи по вивченню кравецької та слюсарної справи, кравецька-швецької справи, СПЕЦІАЛЬНІ школи-інтернати для навчання сліпих, а такоже по підготовці бухгалтерів и фінансово-рахівнічіх ПРАЦІВНИКІВ. 14 Звичайно, Залучення інвалідів Війни до виробництва товарів Першої необхідності, зокрема, спріяло як їх адаптації до Нових умов, так и загально поліпшенню ситуации делу виробництва на місцях. Альо в масштабах РЕСПУБЛІКИ з урахуванням дедалі Зростаючий потреб товарів широкого вжитку населення становище з постачання промисловими товарами в 1944 году Залишайся незадовільнім, а по Деяк групах товарів его рівень знізівся. Це стосувалося в Першу Черга виробів текстільної промісловості.

Через Відсутність сировини на 1 березня 1944 року Працювало лишь 1 текстильної підприємство з 46, Які діялі в Україні до Великої Вітчізняної Війни. Простоювалі підприємства у Сумах, Полтаві. Через Певний Відсутність пряжі Навесні 1 944 року були Повністю зупінені всі ткацькі фабрики у Чернівцях. 15 Внаслідок відсутності бавовни простояли в течение Всього І кварталу ковдряні та ватяні фабрики. Більш-Менш рітмічно Працювало ЛИШЕ ОДНЕ підприємств в Житомире. 16 Звісно, что такий стан справ гальмував виробництво НЕ лишь тканини, а й виробів з них. Досить дивне є ті, что при такому стані речей у ВИРОБНИЦТВІ удалось (за данімі наркомату торгівлі УРСР) даже при мізерному плане здачі готової продукції Виконати его у першій половіні 1944 року: по швейних вироб - на 21,9%, трикотажу - 44,6 %. Загальний же ОБСЯГИ завезення товарів на Україну у тій же период стає 58, 5%, взуття - 57,5%, тютюн - 33,5% від запланованого. 17 За таких умов постачання населення товарами легкої промисловості НЕ лишь НЕ поліпшувалося, а мало тенденцію до погіршення.

Ситуація того часу Вимагаю вживання терміновіх ЗАХОДІВ. Альо и на качана 1945 року становище продовжувало залішатіся Вкрай незадовільнімі. Порівнюючі надходження сировини на текстильні підприємства РЕСПУБЛІКИ 1944 року (40% бавовни, 35,5% вовни, 26,4% пряжі до плану) и 1945 року (відповідно бавовняної пряжі - 23%, бавовни - 7,2% вовни - всього 2 тонни , або 1,8%), неминучий пріходімо до висновка, что не могла за таких умов постачання нормально працювати легка промисловість. 18

Серед гальмуючіх чінніків роботи текстильних підприємств Залишайся использование застарілого обладнання, на якому доводять віробляті ту мізерну Частка продукції, что потрапляла до споживача. І тут в прігоді стало устаткування, Пожалуйста в 1945 году Почаїв надходіті з провідніх підприємств Німеччини. Так, на Харківську, Богуславський, Лубенська, Кременчуцька суконні фабрики завезено обладнання зі Шпрейберга, Фальденбурга, ЦІТа, Губеля. Загаль це становило 444 вагони з обладнанням для текстільної промісловості РЕСПУБЛІКИ, 19 на якому, между іншім, и сегодня Працюють ОКРЕМІ підприємства Галузі.

Де ж малі отрімуваті одяг та взуття люди, что жили у визволення містах и ​​селах? У что Було одягнутіся евакуйованім зі Східних районів, інвалідам Війни, дітлахам? Демобілізовані з армії внаслідок каліцтва фронтовики ще трівалій годину ходили у військовому вбранні не тому, что смороду того Хотіли, а тому что Іншого одягу НЕ малі. Щоправда, існував базар, на якому за "шаленні" гроші можна Було купити все або віміняті на якусь цінну річ, вартістю в кілька тисяч карбованців, например, пару Чобіт. Саме тоді великого розмахом Набуль спекуляція. Шахраї наживаються на чужому горі, відбіралі, користуючися сітуацією, у людей похилого віку сімейні раритети, вироби мистецтва. В цей час несправедливо шляхом, опанувавші сітуацію, Шахраї малі змогу сделать Собі капіталі, безцінні РЕЧІ потраплялі до їх рук. 20 Зрозуміло, что Шляхом обміну голодних та роздягненім людям удалось Дещо прідбаті на перший випадок. Про становище, у якому опинилась населення, свідчать, зокрема, ціни на деякі промтоварів, что відповідно вплівалі и на купівельну спроможність. На Благовіщенському базарі (Харків) станом на 23 грудня 1 943 року смороду були такими: пара хромових рантові Чобіт коштувала 6-7 тис. крб., юхтові - 5-6 тис., чоловічіх черевіків (кольорових шеврових рантові) - 4-5 тис., калош чоловічіх и жіночих - 1800-2000 крб., Котушка чорних ниток - 100-125, пара чоловічіх шкарпеток 150-200 , 1 м. пальтового драп - 1500-2000, 1 м. крепдешину - 1000-1500, пальто теплі на ваті з хутряних комірцем та Шовкова підкладкою - 7-8 тис., коробка сірніків місцевого виробництва - 25-30 крб., валянки чоловічі білі - 1800-2000, валянки чоловічі чорні - 2000-2500 крб. 21

Постачання міського населення промисловими товарами, як позначають вищє, Було недостатнім, а по окрема групах товарів даже погіршувалося. І у цьом зв'язку НЕ зайве прігадаті и віддаті належно одному з Додатковий нетрадіційніх джерел надходження товарів, закордоної гуманітарної допомоги. На качану 1944 року через ятір баз "Різноекспорту" начали надходіті посилки з-за океану від представителей діаспори та других Громадський об'єднань США та Канади. Смороду містілі одяг взуття, ковдри білізну інші, нерідко Вже НЕ Нові, речі для Цивільного населення визволення міст. У посилках такоже Було мило, цукор, концентрати, тобто товари та продукти конче необхідні людям, что опінію в Надзвичайно складному становіщі. Хвиля надходження гуманітарної допомоги напрікінці 1943 на качана 1944 років досягла таких значних Розмірів, что для контролю та розподілу ее вінікла необходимость в организации спеціальніх структурних підрозділів при РНК УРСР. Відповідні бази "Різноекспорту" з'явилися у Києві та других містах України. Промислові товари через ятір ціх баз начали надходіті з іншого кварталу 1944 року. РНК УРСР у грудні 1 943 року та лютому 1 944 року ухвалено СПЕЦІАЛЬНІ постанови, Які регулювалися Кількість промов з американских та Канадсько посилок для розподілу їх среди населення визволення районів РЕСПУБЛІКИ. 22 Треба Зазначити, что головного чином надіслані РЕЧІ одержувалі Великі міста України.

З Огляду на Кількість промов, что Надходить від заокеанськіх друзів, можна дійті Висновки, что смороду стали в роки Війни дієвою підтрімкою для населення. Напрікінці +1943 року відповідно до постанови спеціальної КОМІСІЇ по розподілу ціх промов, что працювала при РНК УРСР, для населення Було віділено 1500 тюків з різноманітнімі промисловими товарами. Вже 20 квітня до Києва додатково відправілі 15 вагонів американских подарунків. 23 На 25 липня одна тисяча дев'ятсот сорок чотири року на Київську базу Було завезено тисячі шістсот вісімдесят один тюк промислових товарів. 24 Однако у тій годину Складанний скрутне становище з розвантаження вагонів з гуманітарною с помощью. Вінікла парадоксальна ситуация - народ роздягненій, а вагони з промисловими товарами стояти на коліях, оскількі немає кому їх розвантажуваті. Київська база знаходится на значній відстані від залізнічної станції, окрім цього, базу обслуговував лишь один автомобіль «Студебекер», Який МАВ упоратіся з великою кількістю вантажів.

Согласно постанов РНК УРСР від 21 грудня 1944 року № 1688-122 та від 26 грудня 1944 № 1/35 Було віділено носільні речі для інвалідів Війни, сімей фронтовіків, партизанів та їх сімей, робітніків, СЛУЖБОВЦІВ та інженерно-технічних ПРАЦІВНИКІВ, Які постраждало від німецької окупації, представителей науки похилого віку. Окремо Було Прийнято Постанову про віділення носильними промов для дітей-сиріт. 25 Немає спожи доводіті, что в тій годину РЕЧІ, Зібрані Завдяк ініціатіві рядових громадян сполучення Штатів та Канади, давали змогу хоч на перший час одягті Певна Кількість населення.

Кроме надходження на базу "Різноекспорту", з МОРСЬКИХ портів та Автошляхи через Іран за 1944 рік у столиці прібуло з подарунки 69 вагонів на 4985 Місць вагою 66,3 т. А за 28 місяців Існування ОТРИМАНО посилок по Лінії гуманітарної допомоги, по Лінії ленд лізу - 212 вагонів із загальною кількістю 16 888 Місць вагою 14321. Товарообіг за кінцевім Звітом за прейскурантом стає: подарунки на суму 186 690 136 крб., медикаменти по Лінії ленд-лізу - на 1737000 крб.

Для прикладу, у Києві налічувалося у ліпні +1944 р. 305 тис. мешканців, по Лінії гуманітарної допомоги надійшло допомоги 58200 шт. надісланіх промов, тобто за умов справедливого розподілу можна пріпустіті, что Кожний п'ятий житель столиці України у гіршому випадка МАВ отріматі бодай одну річ.

Ведучи мову про постачання населення визволення районів та міст України промисловими товарами, не можна обмінуті Увага й діяльність з боку ЮНРРА. 26 У перший місяць после Закінчення Війни на Україну прібула Миссия ЮНРРА и за наслідкамі ее обстеження були СКЛАДНІ плани повоєнної допомоги по Лінії цієї организации.

Загаль постачання промисловими товарами матеріально-побутове становище людей не відповідало реальним буде потрібно людей у ​​визволення містах. І незважаючі на вжіті заходь по поліпшенню становища у Цій сфере, відчутніх змін НЕ відбулося. Це обтяжувало й без того нелегко життя народу. Промислові товари в период Закінчення Війни були Справжня розкішшю.

Ситуація з забезпечення населення промисловими товарами Складанний погано як и в Киеве, так и в провінційніх областях, и до кінця Війни дана проблема не булу розв'язано. З проблемами забезпечення промисловими товарами населення України зустрічалося і ще довгий час и в следующие повоєнні роки.

Джерела та література

1. Чернявський Н.Р. Війна і продовольство. Постачання міського населення у Велику Вітчизняну війну (1941-1945 рр.) - М., 1964 .;

2. Зотов В.П. Харчова промисловість в новій пятілетке.- М., 1948;

3. Любимов А.В. Торгівля і постачання в роки Великої Вітчизняної війни. - М., 1968 .;

4. Буцько Н.А. Ккоммуністіческая партія - організатор всенародної допомоги Радянській Україні в відновлення народного господарства в роки Великої Вітчизняної війни. - К., 1962. - 200с .;

5. Вронська Т.В. В условиях Війни: життя та побут населення міст України (1943-1945 рр.). - К., 1995 С. 40-43;

6. Зотов В.П. Харчова промисловість в новій п'ятирічці. 1948- С.138 .;

7. Державний архів Черкаської області. - Ф Р.1904. - Оп.3. - Спр.7. - Арк. 175 .;

8 Там само. - Арк. 18;

9. Митрофанова О.В. Війна і продовольство. Постачання міського населення у Велику Вітчизняну війну. - М., 1971. - С. 58 .;

11.Центральний державний архів Громадська об'єднань України (далі ЦДАГО України) .- Ф. 1. - Оп. 78. - Спр.19. - Арк. 200 .;

12 Там само;

13. ЦДАГО України. -Ф. 1. - Оп. 78. - Спр.48. - Арк. 3-5 .;

14. Збірник постанов и Розпорядження правительства УРСР за 1944 рік. - С.2 .;

15. ЦДАГО України. -Ф. 1. - Оп. 78. - Спр.48. - Арк. 24 .;

16. Там само. - Арк. 3-4 .;

17. Там само. - Арк. 4 .;

18. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 78. - Спр.49. - Арк. 24 .;

19. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 78. - Спр.48. - Арк. 27 .;

20. Вронська Т.В. В условиях Війни: життя та побут населення міст України (1943-1945 рр.). - К., 1995 С. 61 .;

21. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 78. - Спр.19. - Арк. 22-23 .;

22. Центральний державний архів Вищих ОРГАНІВ власти України.-Ф. 2. - Оп. 7. - Спр.1665. - Арк. 33 .;

23. Там само. - Арк .. 40 .;

24. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 78. - Спр.48. - Арк. 3 .;

25. Вронська Т.В. В условиях Війни: життя та побут населення міст України (1943-1945 рр.). - К., 1995 - С. 63 .;

26. Там само. - С.64.