Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Організація Утримання и трудового использование іноземних військовополоненіх та інтернованіх на территории України (1939-1953 рр.)





Дата конвертації27.03.2018
Розмір67.8 Kb.
Типреферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. ДРАГОМАНОВА

Алєксєєва-Процюк Діана Олександрівна

УДК 355.415,8 (477) "1939/1953"

ОРГАНІЗАЦІЯ Утримання І ТРУДОВОГО

Використання ІНОЗЕМНИХ

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІХ ТА ІНТЕРНОВАНІХ

НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (1939-1953 РР.)

07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступенів

кандидата історічніх наук

Київ - 2008


Дісертацією є рукопис.

Робота виконан у відділі історії України ПЕРІОДУ Другої Світової Війни Інституту історії України Национальной академии наук України.

Науковий керівник: доктор історічніх наук, професор Лисенко Олександр Євгенович, Інститут історії України НАН України, відділ історії України ПЕРІОДУ Другої Світової Війни, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор історічніх наук, професор Потильчак Олександр Валентинович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Інститут історичної освіти, кафедра джерелознавства и спеціальніх історічніх дисциплін, завідувач;

кандидат історічніх наук Карпов Віктор Васильович, Центральний музей Збройних Сил України, начальник музею.

Захист відбудеться "21" березня 2008 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дісертацією можна ознайомітісь у Бібліотеці національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланій "15" лютого 2008 р.

вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.А. Стоян


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Актуальність теми. Суспільне значення наукового АНАЛІЗУ феномену військового полону та інтернування важліве з Огляду на внутрішні та міжнародні Чинник. Зокрема, громадськість багатьох європейськіх стран та Японії докладає чималий зусіль, щоб з'ясувати долі сотень тисяч своих громадян, Які опінію в Радянський полоні на территории РЕСПУБЛІКИ. Безсумнівно, об'єктивне документальне дослідження проблеми Утримання и трудового использование іноземних військовополоненіх й інтернованіх в УРСР спріятіме подальшій гармонізації міждержавніх отношений України та зміцненню авторитету держави на міжнародній Арені.

Однако дослідження проблеми Утримання и трудового использование військовополоненіх та інтернованіх ПЕРІОДУ Другої Світової Війни ще донедавна вірізнялося політізацією. Такий підхід значний мірою зумовлювався політико-ідеологічнім Протистояння СРСР и стран Заходу.

Розпад СРСР и демократизація суспільного життя Певного мірою спроста возможности доступу до джерельної бази й позитивно вплінулі на стан дослідження проблеми. Проти, незважаючі на Тематичне розмаїття публікацій и широкий спектр опрацьованіх джерел, и дотепер в історіографії бракує ДОСЛІДЖЕНЬ, у якіх окресленості направление розглядався б комплексно, а предметом Вивчення стала б спеціфіка Утримання и трудового использование військовополоненіх та інтернованіх на территории України у воєнні та повоєнні роки. Так, системного Вивчення потребують організаційно-територіальні й структурні аспекти размещения спеціальніх трудових ресурсов, нормативне забезпечення использование їхньої праці, Особливості организации та Функціонування системи Утримання и трудовго использование контінгентів таборів полонених и робочих батальйонів інтернованіх у 1939 - 1953 рр. Зрештою, об'єктивної ВІДПОВІДІ требует и питання про їхній реальний внесок у повоєнну відбудову економіки УРСР, подалі ее розвиток.

Зв 'язок роботи з Наукова програмами, планами, темами. Дисертація виконан у руслі науково-дослідніх тим відділу історії України ПЕРІОДУ Другої Світової Війни Інституту історії України НАНУ: "Українське суспільство і влада на завершальній етапі Війни 1943 - 1945 рр." (Реєстраційний номер 01044003293) і "Україна в период німецько-румунської окупації тисяча дев'ятсот сорок один - 1944 рр .: соціально-економічний и антропологічний вимір "(реєстраційний номер 01074000237). У контексті практичної реализации дисертація є частина Наукової тими, розробка якої проводиться в рамках МІЖНАРОДНОГО проекту з Вивчення долі військовополоненіх та інтернованіх у роки Другої Світової Війни, что реалізується науковця России, Німеччини, Австрії, України, Беларуси, Японії та других стран. Тема дисертації булу ЗАТВЕРДЖЕНА на засіданні Вченої ради Інституту історії України НАН України от 19 червня 2002 р. (Протокол № 6 Вченої ради Інституту історії України НАН України).

Об'єктом Вивчення постає Створена НКВС (МВС) СРСР на территории УРСР у 1939 - 1953 рр. система військового полону та інтернування.

Предметом дослідження визначили організацію Утримання и использование праці іноземних військовополоненіх та інтернованіх в УРСР у роки Другої Світової Війни та повоєнній период.

Хронологічні рамки окреслені 1939 - 1953 рр., Коли на территории РЕСПУБЛІКИ, у таборах, їхніх відділеннях та робочих батальйони СПЕЦІАЛЬНІ Структури НКВС (МВС) СРСР и господарські органи утрімувалі й активно вікорістовувалі працю іноземних військовополоненіх та інтернованіх.

Географічні Межі роботи охоплюють теріторію УРСР у діючіх на тій годину адміністратівніх кордонах.

Метою дослідження є комплексний аналіз передумов, причин, практичних завдання, особливо, форм и методів организации, розбудови й Функціонування системи размещения, Утримання, забезпечення та трудового использование іноземних військовополоненіх й інтернованіх на территории України у визначених хронологічній период.

Візначені Такі Головні завдання дослідження:

- здійсніті комплексний аналіз історіографії проблеми та джерельної бази дослідження;

- з'ясувати становище військовополоненіх й інтернованіх на территории УРСР у 1939 - 1953 рр., Особливості режиму Утримання, матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування та медико-санітарного обслуговування;

- дослідіті нормативно-правові та організаційні аспекти трудового использование контінгентів у системе радянського військового полону у 1941 - 1945 рр .;

- проаналізуваті спеціфіку працевікорістання військовополоненіх та інтернованіх в УРСР;

- віявіті регіонально-галузеві Особливості размещения трудових ресурсов військовополоненіх й інтернованіх, Розглянуто та проаналізуваті характер и суттєві РІСД їх трудового использование в условиях Війни;

- з'ясувати спеціфіку повоєнного нормативного регулювання использование праці військовополоненіх та інтернованіх, организации и розподілу ціх трудових ресурсов в УРСР у 1946 - 1953 рр .;

- Встановити Особливості трудового использование військовополоненіх й інтернованіх на территории УРСР у повоєнній период, оцініті їхній реальний внесок у відбудову економіки РЕСПУБЛІКИ.

Методологія та методи дослідження. У Світлі новітніх методологічних засад автор керували Загальна принципами історізму, багатофакторності, об'єктивності та сістемності. Застосовані методи дослідження залежався передусім від спеціфікі проблематики, поставленої мети та конкретних завдання роботи. Для комплексного АНАЛІЗУ історіографії, джерельної бази тими, нормативної документації радянського правительства, відтворення реальної картини Утримання, матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування, медико-санітарного обслуговування та працевікорістання іноземних військовополоненіх та інтернованіх на территории України вікорістані порівняльно-історичний и тіпологічній методи. Проблемно-хронологічній метод уможлівів Розгляд явіщ у часовій послідовності й передбача розмежування шірокої тими на ОКРЕМІ відносно вузькі форми. ! Застосування Принципів комплексного підходу до предмета дослідження дозволило збалансовано схарактеризувати всі компоненти проблеми и реконструюваті цілісну картину. Низьку конкретних наукових завдання вірішено с помощью методичного інструментарію других наук (для АНАЛІЗУ нормативно-правової бази организации Утримання, забезпечення и трудового использование військовополоненіх та інтернованіх застосовано метод контекстної інтерпретації правових АКТІВ; при вівченні конкретних кількісніх показніків - математичні та статистичні методи).

Наукова новизна одержаних результатів Полягає у Комплексній розробці актуальної та недостатньо дослідженої проблеми организации Утримання, забезпечення и трудового использование іноземних військовополоненіх й інтернованіх в Україні у 1939 - 1953 рр. Уперше до наукового обігу Залуччя низьку матеріалів НКВС (МВС) Із ФОНДІВ Державного архіву МВС України, Центрального державного архіву Громадський об'єднань України, Центрального архіву Вищих ОРГАНІВ власти та управління України и Державного архіву Служби безпеки України; обґрунтовано періодізацію становлення й розвитку регіональної ланки системи працевікорістання військовополоненіх та інтернованіх на территории УРСР у период Війни й повоєнній годину; Виявлено Особливості организации Утримання, забезпечення й трудового использование прац и військовополоненіх та інтернованіх в Україні у 1939 - 1953 рр. У цьом контексті Розкрити Такі питання: організація, нормативно-правове регулювання працевікорістання и размещения зазначеним трудових ресурсов у 1939 - 1945 рр .; їх працевікорістання в условиях Війни; охорона здоров'я, умови та оплата їхньої праці на підпріємствах и Будова України у 1939 - 1945 рр .; нормативне регулювання, основні напрями та Особливості использование праці військовополоненіх (інтернованіх) у 1945 - 1953 рр.; узагальнено дані про Кількість залучених до праці військовополоненіх й інтернованіх, результати їхнього трудового использование.

Практичне значення одержаних результатів Полягає у возможности! Застосування матеріалів дисертації, ее вісновків, оцінок при підготовці узагальнюючіх наукових праць, підручніків та навчальна посібніків з історії України, нормативних и спеціальніх Навчальних курсів.

Апробація результатів. Основні положення та Висновки відображені у доповідях и повідомленнях на Міжнародній Науковій конференции "Україна і Польща у визвольних змаганнях ХІХ - початку ХХ ст." (М. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практічній конференции "Безсмертя Подвигу": До 60 річчя Перемоги у Великій Вітчізняній війні 1941 - 1945 рр. (м. Київ, 2005 р.), а такоже на Міжнародній Науковій конференции "Військовий полон та інтернування: 1939 - 1956. Погляд через 60 років" (м. Київ, 2006 г..).

Публікації. За темою роботи Опубліковано 8 статей, 4 з якіх у фахових виданнях з історії, что відповідають Вимоги ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою й завданнямідослідження та складається зі вступления, чотірьох розділів, вісновків, списку використаних джерел и літератури (501 позиція), Додатків (9 Додатків). Загальний ОБСЯГИ дисертації 287 с. Основний ОБСЯГИ - 194 с.

Основні ЗМІСТ дисертації

У Першому розділі "Історіографія та джерела дослідження" проаналізовано здобуткі вітчізняніх и зарубіжніх вчених у дослідженні проблем радянського військового полону та інтернування часів Другої Світової Війни, подано Загальна характеристика джерел и літератури.

В історіографії радянського військового полону часів Другої Світової Війни сформуваліся два основні напрями, у розвитку якіх віділено два періоді. Перший з них окреслюється початком 40-х - серединою 80-х рр. ХХ ст. Для него прітаманні зв'язок Із ідеологічнім Протистояння епохи "холодної війни" й однобічність джерельної бази. Це стосується як Радянської, так и західної літератури. Перші дослідження Радянська історіків з даної проблеми з'явились у кінці 40-х - на качану 50-х рр. ХХ ст. У них підкреслювалось, что радянський уряд виконан міжнародні зобов'язання относительно військовополоненіх [1].

У західній історіографії проблема становища військовополоненіх у Радянський таборах розроблялася інтенсівно. У 60 - 70-ті рр. ХХ ст. у ФРН Вийшла 15-томна праця "До історії німецькіх військовополоненіх у Другій мировой війні" [2]. Пізніше у 1980 р. досліднікі П. Карель и Г. Беддекер підготувалі працю "Полонені", В якій підкреслювалось, что німецькі військовослужбовці, что перебувалі у полоні в странах Заходу, знаходится у кращих условиях, аніж їхні співвітчизники на территории СРСР [3]. У кінці 70-х - в середіні 80-х рр. ХХ ст. з'явилася такоже низька критичних публікацій, зокрема М. Ленга, А. де Цаяза, А. Леманна та ін [4].

На протівагу західнім досліднікам в СРСР у кінці 70-х рр. ХХ ст. Вийшла статті, в якіх йшлось про гуманність Ставлення до переможених ворога, а такоже вісвітлювалісь питання относительно медичного забезпечення військовополоненіх [5]. У 1979 р. з'явилася праця А. Бланка, видана німецькою мовою, в Якій йшлось про Дотримання СРСР МІЖНАРОДНОГО права относительно режиму військового полону [6].

Отже, тема іноземних військовополоненіх у Радянський таборах у зазначеним период булу віведена за Межі актуальної дослідніцької проблематики, а поодінокі праці, что з'являлися, слугувалі ідеологічній пропаганді. Як наслідок, до Другої половини 80-х рр. ХХ ст. історія військовополоненіх у СРСР Залишайся НЕ розроблення. Щодо зарубіжної історіографії, проблема радянського військового полону досліджувалася більш комплексно. Проти вразливе місцем праць є обмеженість джерельної бази, сконцентрованої в основном у Радянський архівах и недоступної для західніх учених почти до середини 90-х рр. ХХ ст.

Другий период розвитку історіографії даної тематики окреслюється 90-ми рр. ХХ - початком нінішнього ст. Демократизація Суспільно-політічного життя в Радянський Союзі справила позитивний Вплив на розвиток російської історичної науки. У публікаціях високого уровня В. Конасова та В. Галицького Розглянуто деякі аспекти организации військового полону, Особливості Утримання бранців ТОЩО [7]. ЦІ Самі питання, проти Вже Стосовно регіонів Півночі європейської части СРСР та Уралу, вісвітлюваліся у Працюю других науковців [8]. Розміщення, конвоювання, охорона, Утримання и забезпечення контингенту полонених та інтернованіх у пріфронтовій зоне стали предметом Вивчення І. Власової [9]. Дерло Наукова дослідженнямі дипломатично, правових и політічніх аспектів тими були праці В. Конасова та І. Безбородової [10].

Із Другої половини 90-х рр. ХХ ст. предметом дослідження стали Цілком конкретні аспекти - організація Утримання, режим конвоювання й охорони, умови матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування и медичного обслуговування військовополоненіх та інтернованіх. Окремий направление - Вивчення особливо трудового использование ціх контінгентів на відбудові Радянської економіки. Такоже російськімі досліднікамі вісвітлюваліся питання относительно режиму охорони та Утримання військовополоненіх у тілові таборах [11].

У сучасній російській історіографії широко представлені питання матеріально-побутового и харчових забезпечення полонених та інтернованіх. Так, В. Галицький вважаю, что добові норми харчування полонених "були достатнімі для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини" [12]. У свою черга, С. Кузнєцов і В. Іванов позначають, что високий рівень смертності військовополоненіх через дістрофію БУВ наслідком низьких норм харчування [13]. Досліджень проблеми продовольчих постачання військовополоненіх Займаюсь такоже А. Долголюк, С. Сидоров та ін. [14]

Діскусійною є проблема медичного забезпечення та смертності військовополоненіх та інтернованіх. В окремий Стаття йшлось про недбайліве Ставлення Радянська лікарів до полонених та даже про факти Вбивство [15]. Альо більшість дослідніків з наукових позіцій підійшлі до Вивчення проблеми лікування, медичного забезпечення та смертності контингенту в Радянський полоні. В Основі їх ДОСЛІДЖЕНЬ були НЕ ОКРЕМІ факти, а широка джерельна база. З одного боку, візнавався гуманізм Радянська медична ПРАЦІВНИКІВ по відношенню до переможених ворога, а з Іншого - НЕ пріховувалісь факти свавілля і практика матеріального постачання полонених за залішковім принципом [16].

Проблема трудового использование іноземних військовополоненіх та інтернованіх у російській історичній науке позначена як багатьма здобуткамі, так и невірішенімі харчування. Оцінюючі їх внесок у відбудову Радянської економіки, В. Галицький визначавши его як "Досить суттєвий". І. Безбородова вважаю, что Утримання полонених Було збітковім для СРСР, а у практике їхнього трудового использование мало місце Залучення до праці на шкідливих для здоров'я виробництвах и Військових об'єктах, что заборонялося міжнароднім правом. Різноманітнім аспектам цього питання прісвячені роботи О. Єланцевої, М. Поляна та ін. [17] Проблему працевікорістання військовополоненіх в СРСР ґрунтовно дослідив Волгоградська історик С. Сидоров. На мнение автора, найефектівніше праця зазначеним контінгентів вікорістовувалася у повоєнній годину [18].

Геополітічні Зміни в Центральній та Східній Европе на качана 90-х рр. ХХ ст. стали каталізатором Подальшого розвиту історіографії радянського військового полону в зарубіжніх странах. На особливо Рамус заслуговує праця С. Карнера [19]. А. Хільгер в життя без монографії позначають, что хоча поведение з німецькімі військовополоненімі Було Суворов, но воно НЕ відрізнялося від Ставлення до полонених других національностей и населення СРСР [20].

Українські ж досліднікі ще донедавна обходили Увага питання радянського військового полону часів Другої Світової Війни. 90-і рр. ХХ ст. и Перші роки ХХ ст. позначіліся лишь кількома публікаціямі. Це монографія, статті, а такоже Кандидатська дисертація В. Карпова про частку японських Військовослужбовців інтернованої у СРСР Квантунської армії [21], статті О. Буцько і В. Левікіна относительно різніх аспектів полону в СРСР [22].

Що стосується військового полону на теренах України, то до останнього часу ця тема досліднікамі практично НЕ Вивчай. Лише у 2000р. з'явилося кілька доробок О. Потильчака [23] та документальне видання В. Сергійчука [24].

У 2001-2005 рр. Побачив світ Перші ґрунтовні дослідження з даної проблеми А. Чайковського, О. Потильчака и М. Баглікової. Два видання праці А. Чайковського "Полон: За чужі та свои гріхі (Військовополонені й інтерновані в Україні 1939-1953 рр.)" [25] стали дерти серйозно Досліджень тими в українській історіографії. Використана унікальну архівну документальну базу, а такоже опубліковані джерела, мемуари, періодичні видання та наробіткі попередніків, навчань Зробив Спроба комплексно вісвітліті проблему військового полону ПЕРІОДУ Другої Світової Війни на ее Українському ґрунті. З приводу "трудових звершені" військовополоненіх й інтернованіх автор наголошує на їх низьких Показники. Причиною цього, на его мнение, ставши підневільній характер праці останніх и тієї факт, что в Основі трудового использование контингенту лежав досвід ГУТАБу [26].

У працюю, опублікованіх у 2001-2002 рр., О. Потильчак порушив тематику трудового использование полонених та інтернованіх на відбудові господарських об'єктів Чернігівської області, вугільніх шахт и металургійних підприємств Донбасу та Півдня України [27]. У монографії, а такоже у життя без докторській дисертації дослідник виокремилися Особливості организации й Функціонування системи радянського військового полону та ее режимних установ на территории УРСР у 1939-1954 рр., Вісвітлів питання организации та Утримання Місць поховань військовополоненіх й інтернованіх у 40-х - 70- х рр. ХХ ст. та чісельності померла в Україні [28].

Отже, аналіз історіографії проблеми становища іноземних військовополоненіх та інтернованіх Другої Світової Війни в Радянський військовому полоні свідчіть про недостатню вівченість ряду аспектів цього складного, суперечлівого та багатовімірного явіща. Це повний мірою стосується и тими їхнього Утримання та трудового использование в Україні.

Опрацювання джерельної бази з історії військового полону у 1939-1953 рр. засвідчує наявність великого масиву документів у вітчізняніх архівних установах. У опрацьованіх фондах сконцентровано джерельні пласти, что охоплюють практично всі Сторони та напрями діяльності ОРГАНІВ військового полону на территории УРСР и дозволяють всебічно вівчіті проблему организации Утримання и трудового использование іноземних військовополоненіх та інтернованіх.

У Державному Архіві Міністерства внутрішніх справ України зберігаються документи, что відображають процес Виникнення, розвиток и Функціонування системи Утримання и трудового использование контінгентів у мережі установ радянського військового полону в УРСР. Основним є фонд Управління у справах для військовополоненіх та інтернованіх НКВС (МВС) УРСР (ф. 5). Надзвичайно інформаційну насіченість ма ють Такі матеріали архівних ФОНДІВ: накази, Розпорядження НКВС, МОГП, МВС СРСР (ф. 45) и накази, Розпорядження НКВС, МОГП, МВС УРСР, МВС України (ф. 46). Опрацювання документів ціх ФОНДІВ дозволило Встановити низьку важлівіх кількісніх и структурно-галузевих показніків трудового использование контінгентів таборів для військовополоненіх та інтернованіх. Вікорістані у дисертації документи Центрального державного архіву Вищих ОРГАНІВ власти та управління України за своим походження поділяються на две групи - радянські та німецькі. Перші сконцентровані у Фонді Управління справами Ради Народних Комісарів УРСР (ф. Р-2) i представлені в основном листування, доповіднімі записками, повідомленнями про использование німецькіх військовополоненіх у господарстві РЕСПУБЛІКИ, на відбудові промислових та енергетичних підприємств, об'єктів комунальної власності за, наукових установ ТОЩО . Серед архівних документів німецького походження з ФОНДІВ ЦДАВО України цікавімі для Вивчення тими, хоча и дуже нечисельні, є матеріали Колекції мікрофотокопій документів німецько-фашістськіх установ, армійськіх груп та їхніх підрозділів (ф. КМФ-8). У документах Центрального державного архіву Громадський об'єднань України матеріали про Історію радянського військового полону в Україні та трудове использование контингенту Досить чісленні та зберігаються в основном в розділі справ Центрального комітету КП (б) У (ф. 1). Справи особливо сектора ЦК КП (б) У містять документи по вопросам размещения, Утримання, забезпечення и трудового использование військовополоненіх та інтернованіх з таборів и робочих батальйонів на территории РЕСПУБЛІКИ. Хронологічно Ці матеріали охоплюють 1944-1953 рр. Смороду Досить Різні за характером, походження І ступеня інформатівності. У дисертації Використано й ОКРЕМІ документи з ФОНДІВ Державного архіву Служби безпеки України. Серед них - справи фонду 16, в якіх йдет про організацію та забезпечення трудового использование військовополоненіх на будівництві автомобільних доріг у західноукраїнському РЕГІОНІ 1939-1941 рр.

Всього в дисертації Використано матеріали 133 справ, зосередженіх у чотірьох віщезгаданіх архівах.

Важліву групу джерел склалось опубліковані документи. Суттєвімі за змістом у контексті досліджуваної проблеми є Публікації джерел, прісвячені Загальне харчування військового полону, его міжнародно-правовим аспектам [29]. Друга група - це збірники документів про діяльність ОРГАНІВ УПВІ-ГУВПІ НКВС (МВС). Особливо важлівімі для Вивчення даної тими є документи, вміщені у двох збірніках, Які Виданих у Російській Федерации. [30] Вітчізняні видання нечісленні. Серед них - згадане видання В. Сергійчука. Такоже частково Використано мемуарну літературу.

Таким чином, Залучення даного комплексу джерел створі достатнє підґрунтя для реализации поставлених у дисертації завдання, ґрунтовного и достовірного Розкриття основних сторон ДІЯЛЬНОСТІ НКВС (МВС) и господарських ОРГАНІВ относительно Утримання й трудового использование військовополоненіх та інтернованіх на территории України у 1939-1941 рр.та 1943-1953 рр.

У іншому розділі "Становище іноземних військовополоненіх та інтернованіх ПЕРІОДУ Другої Світової Війни в Українській РСР" Здійснено комплексний структурний аналіз нормативної бази та практики организации табірного режиму, охорони, матеріально-побутового, харчова, медико-санітарного забезпечення іноземних військовополоненіх Другої Світової Війни в УРСР.

Течение 1941-1945 рр. Було Створено нормативну базу, что врегульовувала всі основні параметри организации табірного режиму й охорони військовополоненіх та інтернованіх. Основною метою режиму Утримання контингенту Залишайся его ізоляція від оточуючого населення и Запобігання Втеча. Аналіз відповідної статистики свідчіть, что Показник кількості Втеча військовополоненіх та інтернованіх на территории УРСР БУВ одним Із найвищу у СРСР.

Вивчення документів засвідчує, что в роки Війни та повоєнній период Державні виконавчі структури, відповідальні за Утримання військовополоненіх та інтернованіх, создали достаточно повноцінну нормативну базу, что регламентувала їхнє матеріально-побутове постачання. Проти на практике забезпечення далеко не всегда відповідало НЕ лишь нормам МІЖНАРОДНОГО права, а й вимоги відомчіх нормативних пріпісів НКВС (МВС).

У период Великої Вітчізняної Війни нормування продовольчих постачання полонених позначали нестабільністю. Саме в 1941-1945 рр. у практику радянського військового полону ввійшов принцип тотальної діференціації норм харчування. У ЦІ роки рівень калорійності харчів для окрема категорій полонених та інтернованіх залежався НЕ лишь від військового звання, стану здоров'я і самого факту праці військовополоненого, а й від характеру віконуваної роботи, уровня ее трудомісткості, а такоже - від его Політичної та ідеологічної "благонадійності ".

Загальною тенденцією повоєнного ПЕРІОДУ стало номінальне Підвищення уровня калорійності харчування військовополоненіх, проти Це не всегда гарантувало реальне Поліпшення їхнього табірного життя. Тому особливо відчутнімі для полонених стали продовольчі Труднощі, а в окремий регіонах України и голод, спрічінені посуху та неврожаєм 1946 р. Лише у 1947-1953 рр. Продовольча забезпечення полонених нормалізувалось. Норми харчування зросли, Було вдосконалено діференційоване харчове постачання, знізівся рівень зловжівань и розкрадань у Цій сфере. Такі заходи, поєднані з загально поліпшенням умов Утримання в режимних установах, вплінулі на Зменшення сертифіката № смертності до мінімуму та значний Покращена показатели трудового использование контингенту.

Налагоджуючі медико-санітарне обслуговування військовополоненіх, тодішнє УПВІ НКВС СРСР широко вікорістовувало досвід ГУТАБу. Основними установами, что забезпечувалі цею направление, були санітарні відділення таборів и табірні лазарет. Із початком Війни система медико-санітарного забезпечення полонених виявило неефективно. Тому радянський уряд розшірів ятір лікувально-оздоровчих установ за рахунок организации спецшпіталів. Проти Кількість останніх, організованіх на территории УРСР, їх забезпеченість медичним персоналом, обладнанням и медикаментами, а отже, й якість лікування в них, наявний буде потрібно и відомчім нормативам відповідалі НЕ всегда. Особливо загрозлівіх масштабів захворюваність и смертність досяглі взимку-Навесні 1944-1945 р. Ефективність медико-санітарного та харчових забезпечення контінгентів поступово Зросла лишь у повоєнній период.

Отже, радянське керівництво Опис чимало на меті Фізичне знищення полонених, як це практично здійснювалося у націстськіх таборах. Головними завдання були їхня ізоляція, ефективна політико-ідеологічна "обробка" та інтенсівне трудове использование. Такоже підкреслено, что в силу централізованого характеру відомства, Котре опікувалося частиною військовополоненіх та інтернованіх в СРСР, про якусь окрему "українську спеціфіку" в загальнополітічніх харчування військового полону Говорити не доводити. Таку спеціфіку можна виокремлюватися хіба что на етапі реализации РІШЕНЬ НКВС (МВС) в Республіці, но й вона НЕ мала принципова характеру.

У третини розділі "Праця іноземних військовополоненіх та інтернованіх в Україні в передвоєнній период и в роки Великої Вітчізняної війни" проаналізовано проблеми трудового использование контингенту у системе радянського військового полону на территории УРСР у 1939-1945 рр. Трудові ресурси колішніх польських Військовослужбовців вікорістовуваліся обмежена на будівництві транспортної інфраструктурі и в чорній металургії. Нормативної бази, что враховувала б спеціфіку працевікорістання осіб зі статусом військовополоненіх, практично НЕ існувало. Віднісші полонених до відомчої компетенції НКВС, уряд АПРІОРІ створював передумови, коли господарські інстанції звичних ототожнював цею контингент (незважаючі на відмінний правовий статус) Із цівільнімі в'язнями.

Події від липня 1941 р. до вересня 1945 р. характерізуваліся становлення системи трудового использование військовополоненіх. У цею годину їхня праця, хоча и розглядалася як важліва складових режиму військового полону (поряд з ізоляцією та збереженням їх як РОБОЧОЇ сили), вже не проти вважаю абсолютним обов'язком. Як наслідок, у відомчіх нормативних актах питання трудового использование військовополоненіх НЕ деталізуваліся, а за цілімі їх контингентами - такими як офіцерство - Було признал право працювати лишь за Бажанов.

У период 1941-1943 рр. з боку ОРГАНІВ УПВІ НКВС спостерігається Певна недооцінка важлівості та значення трудового использование полонених. На наш погляд, це пояснюється двома причинами: По-перше, недостатньою кількістю контингенту у таборах, что не дозволяється сподіватіся на реалізацію за рахунок їх трудового использование скільки-небудь значний військово-економічних програм; по-друге, тим, что в условиях стратегічного настане вермахту, в розвитку оборонної промісловості влада робіла ставку на Власні, Досить значні, трудові ресурси.

Відновлення Функціонування табірної мережі УПВІ та початок інтенсівного працевікорістання військовополоненіх на территории УРСР пріпадають на кінець 1943 - початок 1944 рр. У 1943-1945 рр. особливо активно праця контингенту вікорістовувалась у вугледобувній Галузі та чорній металургії (від 30% до 40% трудового фонду), на відбудові підприємств хімічної промісловості, машинобудування, електроенергетики, харчової промисловості та кольорової металургії. Широке! Застосування ЦІ трудові ресурси дісталі на відновленні комунального господарства міст, Урядовий и Громадський споруд, житла, транспортної інфраструктурі (залізниць, автошляхів, МОРСЬКИЙ портів) ТОЩО.

Навесні - влітку одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять р. в УРСР з'явилася нова категорія контингенту - примусове мобілізовані громадяни з стран Південної та Центральної Європи - в основном Етнічні німці. Їх трудове использование мало відчутні територіально-галузеві Особливості. Близько 80% усіх іноземців, Які були вівезені до СРСР и здобулі статус "інтернованіх", розмістілі на Сході та Півдні України и вікорістовувалі як РОбочий силу на підпріємствах вугільної та металургійної промісловості. Ще однією суттєвою особлівістю сфері трудових использование "інтернованіх" була низька ефективність праці та швидке Зменшення трудового фонду за рахунок смертності, репатріації непрацездатніх и Хворов. На кінець одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять р. среди основних показніків у сфері использование праці військовополоненіх й інтернованіх цівільніх іноземців в УРСР спостерігалося Підвищення пітомої ваги трудового фонду в Загальній кількості контингенту, Поліпшення фізічного стану, Зменшення захворюваності та смертності, покращення показніків виводу трудових контінгентів на роботи госпорганів, Підвищення продуктівності їхньої праці до и вищє уровня самоокупності, покриття витрат на Утримання виробничих таборів, Зменшення чісельності табірної обслуги з числа непрацездатніх ТОЩО.

Таким чином, аналіз джерел засвідчує, что проблема ефектівності использование робочих рук військовополоненіх та інтернованіх и продуктівності їхньої праці на Українському ґрунті характерізувалася відчутною дінамікою Вже на завершальній етапі Другої Світової Війни. Если для ПЕРІОДУ 1943 - качана +1945 рр. Частина Було нехтування їхнімі трудовими ресурсами, а продуктивність праці Залишайся дуже низька, то у середіні - второй половіні 1945 р. ситуация поступово вірівнялась и середній Показник ефектівності праці бранців наблізівся до уровня самоокупності витрат на їхнє Утримання.

У четвертому розділі "Залучення військовополоненіх та інтернованіх до повоєнної ВІДБУДОВИ економіки УРСР" проаналізовано основні напрями нормативного регулювання, организации, розподілу та особливо трудового использование полонених й інтернованіх на территории УРСР у повоєнній период. Найактівніша нормотворчу робота ОРГАНІВ ГУПВІ МВС относительно использование РОБОЧОЇ сили військовополоненіх пріпадає на 1945-1947 рр. Тоді видають накази, положення, директиви, что закріплюють принципова нове Ставлення радянського правительства до праці контингенту. Очевидно, головні причиною таких змін ставши перехід економіки до мирного будівництва и ПРІОРИТЕТ Відновлення зруйнованої війною соціально-економічної СФЕРИ господарства країни, что потребувало значних контінгентів дешевої РОБОЧОЇ сили.

Аналіз нормативної бази дозволяє стверджуваті, что чільне місце тут посідає "Положення про трудове использование військовополоненіх" від 29 вересня 1945 р., Котре остаточно закріпіло обов'язковий характер праці останніх и стало основним документом, Який регулювалися ЦІ питання надалі. У второй половіні 1945 - на качану 1946 р. у Радянський Союзі завершується формирование системи прімусової праці військовополоненіх й інтернованіх, суть якої Залишайся незмінною - обов'язкове, віняткове та примусове у життя без Основі использование наявний трудових ресурсов.

Зіставлення кількісно-галузевих показніків размещения та организации трудового использование військовополоненіх й інтернованіх на территории УРСР у повоєнній период засвідчує низьку особливо и пріорітетів, что склалось у Цій сфере. Регіонамі Переважно! Застосування праці військовополоненіх та інтернованіх були Центр, Схід і Південь України. Стабільно Найбільший контингент (почти третина Всього трудового фонду бранців) вже звичних вікорістовувався на вугільніх копанках Сталінської та Ворошіловградської областей. Порівняно Великі групи полонених Працював на відбудові та спорудженні підприємств важкої промісловості, прокладалі автомобільні шляхи ТОЩО. Робочі батальйони інтернованіх розміщуваліся у Сталінській, Ворошіловградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а їхні Контингенти Працював у вугільній, металургійній, хімічній промісловості та на промисловому будівництві. Що стосується Правобережжя и західніх регіонів РЕСПУБЛІКИ, то на ціх теріторіях розміщувалася порівняно невелика Кількість військовополоненіх, что вікорістовуваліся для ВІДБУДОВИ и розвитку транспортної інфраструктурі, на відобутку корисних копалин, у лісопереробній промісловості, тощо.

До типових проблем, что вплівалі як на стан трудових ресурсов військовополоненіх та інтернованіх, так и на ефективність использование їхньої праці, слід Віднести Такі: незабезпеченість житлом, незадовільні умови харчування, побутового и матеріально-технічного постачання, Порушення организации техніки безпеки, Нецільове використання трудових ресурсов , відволікання на незначні другорядні роботи, незадовільна організація праці, незабезпеченість спецодягу, інструментом и обладнанням. Незважаючі на це, показатели ефектівності трудового использование військовополоненіх Упродовж 1946-1949 рр. зростан. Загальні Тенденції показують Досить позитивні дінаміку Збільшення чісельності трудового фонду среди контінгентів таборів, а такоже Підвищення продуктивності праці військовополоненіх.

У 1946-1950 рр. чіткі Тенденції до зростання спостерігаліся й у віконанні військовополоненімі та інтернованімі планових виробничих завдання. Если на качана цього ПЕРІОДУ Середні показатели Виконання норми варіюваліся у межах 60-80%, то під кінець 1 949 р. смороду зросли по таборах УПВІ МВС УРСР до 107%. Наслідком зростання продуктівності їхньої праці стали: рентабельність таборів и Підвищення середньої заробітної плати військовополоненіх та інтернованіх, Зменшення дебіторської заборгованості господарських ОРГАНІВ, зростання ФІНАНСОВИХ Накопичення таборів.

Отже, порівняльній аналіз статистики использование праці військовополоненіх та інтернованіх у повоєнному СРСР засвідчує, что ВАРТІСТЬ робіт, Виконання ними у 1946-1947 рр., Перевіщувала половину суми, отріманої від їхнього трудового использование за весь период полону. Ця тенденція є справедливою и для ОЦІНКИ масштабів та ефектівності трудового использование військовополоненіх та інтернованіх української ланки системи таборів. У 1947-1950 р. масштаби їхнього трудового использование зменшіть, проти его ефективність Зросла.

Опрацьованій материал давши Підстави для таких вісновків та узагальнень:

- Аналіз стану Наукової розробки тими свідчіть про Відсутність спеціального наукового дослідження, присвячений вивченню вопросам организации Утримання та працевікорістання військовополоненіх та інтернованіх на территории України у 1939-1953 рр. При опрацюванні джерельної бази з даної проблеми з'ясовано, что у фондах Архівів сконцентровано джерельні пласти, что охоплюють практично всі Сторони та напрями діяльності ОРГАНІВ військового полону на территории УРСР и дозволяють повноцінно и всебічно вівчіті Дану проблему, а отже, цею науковий направление є перспективним й актуальним.

- Аналіз нормативної бази та практики организации табірного режиму, охорони, матеріально-побутового, харчова и медико-санітарного забезпечення іноземних військовополоненіх Другої Світової Війни дозволяє стверджуваті, что радянське керівництво Опис не ставив перед собою завдання їх фізічного знищення. Головного метою системи Залишайся ізоляція військовополоненіх, їхня ефективна політико-ідеологічна "обробка", інтенсівне трудове использование.

Територія УРСР вірізнялась Певна спеціфікою размещения, Утримання и забезпечення військовополоненіх та інтернованіх. Масштабність відбудовчіх робіт визначили Щільність размещения значний спеціальніх контінгентів, передусім на промисловому Сході й Півдні України. Аналіз відповідної статистики свідчіть про Особливості "української" ланки табірної мережі для полонених та інтернованіх и в режімі охорони. Показники кількості їх Втеча Взагалі й вдалих Втеча зокрема були одними з Найвищого у СРСР. На наш погляд, основною причиною цього став географічний Чинник.

З'ясовано, щоб стімулюваті виробничу Активність полонених, влада Вперше віпробувала принцип діференційованого продовольчих постачання. На мнение автора, така система харчових постачання Скидан на шантаж голодом и мала матеріалізуваті два Важливі взаємопов'язані завдання в роботі з військовополоненімі: Фізичне Збереження ще ПРАЦЕЗДАТНИХ контингенту та его Ефективне трудове использование.

Початок Війни показавши неефектівність існуючої системи медико-санітарного забезпечення. Тому радянський уряд розшірів ятір лікувально-оздоровчих установ за рахунок организации спецшпіталів. Проти Кількість ціх установ на территории УРСР и якість лікування НЕ відповідалі ні дійснім буде потрібно, ні відомчім нормативам. Лише у повоєнній период ефективність медико-санітарного забезпечення військовополоненіх та інтернованіх поступово растет.

- Відзначаючі Особливості, характерні для сфери трудового использование Вказаним категорій в УРСР, зазначімо, что нормативної бази, котра враховувала б спеціфіку працевікорістання осіб зі статусом військовополоненіх, практично НЕ Було. Через організаційні проблеми початкових ПЕРІОДУ військового полону и шлюб досвіду роботи з контингентом, в основу їхнього працевікорістання надалі Було покладаючи досвід и технології ГУТАБу НКВС. Полонені для Радянська господарніків, звікліх до масового использование підневільної праці в'язнів, виявило новим, захищений міжнароднімі конвенціямі, контингентом, для которого малі розроблятіся окремі, спеціфічні умови та правила працевікорістання.

- В силу централізованого характеру відомства, Котре опікувалося частиною бранців Війни в СРСР, про якусь окрему "українську спеціфіку" в загально, політічніх харчування військового полону Говорити не доводити. Таку спеціфіку можна виокремлюватися, хіба что, на етапі реализации РІШЕНЬ Москви та їх конкретного втілення на Українському ґрунті. Такоже з'ясовано, что у период Другої Світової Війни поступово вікрісталізовуваліся принципи использование праці військовополоненіх: ее примусових Загальний характер, максимальна самоокупність, воєнізація праці. Хоча зовні использование утрімуваніх контінгентів опосередковувалося заробітною платою, побутовим, харчовим и медичним обслуговування, нормованім режимом праці та відпочинку ТОЩО, все ж як примусове, воно набувало характеру ЕКСПЛУАТАЦІЇ, Аджея в основу системи роботи з полонених Було покладаючи НЕ загальновізнані принципи Женевської конвенції, а досвід и методи сталінськіх таборів.

-Важлівою особлівістю сфері трудових использование військовополоненіх та інтернованіх на территории УРСР у 1943-1945 рр. стала найбільша в СРСР регіонально-галузева концентрація цього трудового фонду. У 1943-1945 рр. Галузь, в якіх особливо активно вікорістовувалася праця полонених та інтернованіх, були вугледобування и чорна металургія. Відчутнім Було Залучення полонених до ВІДБУДОВИ підприємств хімічної промісловості, машинобудування, електроенергетики, харчової промисловості та кольорової металургії. Широке! Застосування трудові ресурси дісталі на відбудові комунального господарства міст, Урядовий и Громадський споруд, житла. Кроме того, смороду застосовуваліся й на відновленні транспортної інфраструктурі, передусім, залізниць, автошляхів, МОРСЬКИЙ портів ТОЩО. Певні територіально-галузеві Особливості в контексті УРСР мало и трудове использование інтернованіх. Майже 80% ціх осіб розмістілі на Сході та Півдні УРСР и вікорістовувалі як РОбочий силу на підпріємствах вугільної та металургійної промісловості. Ще однією суттєвою особлівістю сфері трудових использование інтернованіх на завершальній етапі Війни булу Вкрай низька ефективність праці останніх та стрімке Зменшення трудового фонду через смертність и репатріацію непрацездатніх та Хворов на Батьківщину.

Для ПЕРІОДУ 1943 - качана 1945 рр. спостерігалося нехтування трудовими ресурсами бранців, а продуктивність їх праці дуже низька, то у середіні - второй половіні 1945 р. ситуация поступово вірівнюється и пересічний Показник продуктивності праці військовополоненого почав набліжатіся до уровня самоокупності витрат на его Утримання.

- Аналіз відомчіх нормативних АКТІВ НКВС (МВС) дозволяє стверджуваті, что именно у второй половіні 1945 - на качану 1946 р. у Радянський Союзі завершується формирование системи прімусової праці полонених й інтернованіх. Надалі ця система зізналася окремий структурних та режимних змін, Певного чином удосконалювалася, проти ее суть Залишайся незмінною - це обов'язкове, віняткове та примусове у життя без Основі использование наявний трудових ресурсов.

Основними регіонамі пріорітетного! Застосування робочих рук військовополоненіх та інтернованіх були Центр, Схід і Південь України. Саме тут концентрувався промислово-виробничий Потенціал, что МАВ стратегічне значення для держави. Майже третина Всього трудового фонду полонених вікорістовувався на вугільніх копанках Сталінської та Ворошіловградської областей. Порівняно Великі групи полонених Працював на відбудові та будівництві підприємств важкої промісловості, прокладалі автомобільні шляхи ТОЩО. Робочі батальйони інтернованіх розміщуваліся у Сталінській, Ворошіловградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а їхні Контингенти Працював у вугільній, металургійній, хімічній промісловості та в промисловому будівництві. На Правобережжі та в західніх регіонах РЕСПУБЛІКИ розміщувалась порівняно невелика Кількість військовополоненіх, Які вікорістовуваліся в транспортній інфраструктурі та на відобутку корисних копалин, у лісопереробній промісловості, тощо. Такий Розподіл трудового фонду візначався НЕ лишь регіонально-галузевого структурою економіки Правобережжя и Західної України, что мала в основном аграрний характер, а й важлівім транзитне значення цього регіону.

- Типове проблемами, что вплівалі на стан трудових ресурсов військовополоненіх та інтернованіх, ефективність использование їхньої праці, у повоєнній период Залишайся: незабезпеченість житлом, незадовільні умови харчування, побутового и матеріально-технічного постачання, Порушення организации техніки безпеки, Нецільове використання фахівців, відволікання на незначні другорядні роботи, незадовільна організація праці, незабезпеченість робіт Спецодяг, інструментом и обладнанням ТОЩО. Водночас у повоєнній период, в условиях припиненням надходження Нових контінгентів працездатні військовополонені та інтерновані стали важлівім Чинник стабілізації виробничих показніків підприємств, между Якими розгорнулось справжнє суперніцтво за цею трудовий фонд.

Незважаючі на всі проблеми, ЗАГАЛЬНІ показатели ефектівності трудового использование полонених в течение 1946-1953 рр. значний поліпшіліся. Важлівім Чинник цього стало Посилення вимог до организации праці й техніки безпеки на виробництві. После Війни розшірілась сфера использование військовополоненіх та інтернованіх на роботах за спеціальністю. У цею период все рельєфніше віявляється тенденція певної "лібералізації" підходів до организации праці полонених. Широких масштабів Набуль розконвоювання, использование на роботах дрібнімі групами, разом Із цівільнім населення.

Військовополонені та інтерновані, розміщені на территории УРСР, становили Значний и важлівій контингент трудових ресурсов, что Досить ефективна вікорістовувався на відновленні зруйновану війною господарства. Его загальна чісельність від 1944 р. до 1953 р. сяга около 500 тис. осіб, что становило примерно четверту часть загалу ціх спецконтінгентів у СРСР. Характеризуючи їхній внесок у повоєнну відбудову як суттєвий, слід наголосіті, что головний Тягар відбудовчіх робіт ліг на плечі Радянська громадян.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Дисертації ВІКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Алєксєєва-Процюк Д.О. Санітарно-медичне забезпечення військовополоненіх фашістськіх армій в Україні під час Другої Світової Війни та в Перші повоєнні роки // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - Вип. 9. - Ч. 3. - С. 79-85.

2. Алєксєєва-Процюк Д.О. Документи центральних Архівів України про Утримання та працевікорістання іноземних військовополоненіх й інтернованіх в Українській РСР у 1939-1953 рр. // Архіви України: Науково-практичний журнал. - № 1-3 (259). - К., 2007. - 471 с. - С. 184-189.

3. Алєксєєва-Процюк Д.О. Працевікорістання військовополоненіх в Українській РСР у 1939-1941 рр. // Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Сер. № 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. - К .: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Вип. 4. - С. 205-213.

4. Алєксєєва-Процюк Д.О. Трудове использование іноземних військовополоненіх в СРСР у роки Великої Вітчізняної Війни // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2007. - Вип. 11. -С. 245-251.

5. Алєксєєва-Процюк Д.О. Працевікорістання військовополоненіх та інтернованіх у відбудові міста Києва (1945-1950 рр.) // Форум права. - 2007. - № 3. - С. 11-14. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-3/07adovmk.pdf.

6. Алєксєєва-Процюк Д.О. Використання праці військовополоненіх та інтернованіх в Україні (1944-1953 рр.) // Безсмертя подвигу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференции (м. Київ, 22 квітня 2005 р.) / Київський нац. ун-т внутр. довід. - К .: ВПЦ МВС України, 2006. - С. 257-265.

7. Алєксєєва-Процюк Д.О. Польські військовополонені в Україні (1939-1941 рр). // Над Дніпром та Віслою: Матеріали міжнародної Наукової конференции "Україна і Польща у визвольних змаганнях ХІХ - початку ХХ ст." (М. Київ, 5 листопада 2003 р.) / Упор. А. Чайковський, В. Топольскі. - К. - 2004. - С. 161-165.

8. Алєксєєва-Процюк Д.О. Організація роботи и Утримання військовополоненіх та інтернованіх на відбудові об'єктів столиці України (1945-1950 рр.) // У кн .: Військовий полон та інтернування (1939-1956 рр.) - К .: Парламентське вид-во, 2008. - С. 255-259.

Анотація

Алєксєєва-Процюк Д.О. Організація Утримання и трудового использование іноземних військовополоненіх та інтернованіх на территории України (1939 - 1953 рр.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата історічніх наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2008.

На шірокій джерельній базі Здійснено комплексне дослідження вопросам организации Утримання и праце использование іноземних військовополоненіх й інтернованіх на территории України у 1939-1953 рр. У работе вісвітлюються побутові умови, а такоже рівень матеріального забезпечення, харчування, медико-санітарного обслуговування и праце использование військовополоненіх та інтернованіх. Виявлено регіонально-галузеві Особливості размещения й розподілу зазначеним контінгентів на территории УРСР, Розглянуто й проаналізовано Особливості їх трудового использование у Різні періоді Війни та у повоєнній период, оцінено їхній реальний внесок у відбудову економіки РЕСПУБЛІКИ.

Ключові слова: працевікорістання, сповнений, військовополонені, інтерновані, контингент, Відбудова.

АНОТАЦІЯ

Алексєєва-Процюк Д.А. Організація змісту і трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939 - 1953 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2008.

У роботі на основі всебічного аналізу широкого кола архівних матеріалів, наукових публікацій зроблено спробу комплексного дослідження специфіки змісту і трудового використання військовополонених та інтернованих на території України в 1939-1945 рр. і післявоєнний період.

Дана розгорнута характеристика регіонально-галузевих і структурних аспектів розміщення трудових ресурсів військовополонених і інтернованих, особливостей режиму утримання, матеріально-побутового забезпечення, харчування, лікування та медико-санітарного обслуговування, а також організації і трудового використання контингенту. У дисертації здійснено аналіз нормативно-правової бази, в якій радянське керівництво юридично закріплювало різні аспекти змісту і працевикористання військовополонених. Наводяться статистичні дані про кількість військовополонених і інтернованих, які використовуються на роботах, поділі контингенту по регіонах і галузях, в яких був затребуваний їх працю, якісних характеристиках робочої сили та ін., Що дозволили скласти уявлення про їх реальний внесок у відновлення зруйнованої в роки війни економічної і соціальної сфери УРСР.

Встановлено, що норми харчування військовополонених в середньому були вище, ніж у радянських ув'язнених ГУЛАГу. При цьому, щоб стимулювати виробничу активність, влада вперше випробували принцип диференційованого продовольчого постачання. На думку автора, така система продовольчого забезпечення була схожа на шантаж голодом і повинна була матеріалізувати два важливих завдання при роботі з військовополоненими: фізичне збереження ще працездатних військовополонених і інтернованих і їх ефективне трудове використання.

Аналізуючи особливості використання контингентів на території УРСР, дисертантка зазначає, що галузями, в яких особливо активно використовувалася праця військовополонених і інтернованих, були вуглевидобуток і чорна металургія. Відчутним було залучення полонених до відновлення підприємств хімічної промисловості, машинобудування, електроенергетики, харчової промисловості та кольорової металургії. Широке застосування трудові ресурси отримали на відновленні комунального господарства міст, урядових і громадських споруд, житла. Крім того, вони застосовувалися і на відновленні транспортної інфраструктури, перш за все, залізниць, автодоріг, морських портів і т.п. Певні територіально-галузеві особливості в контексті УРСР мало і трудове використання інтернованих. Майже 80% цих осіб розмістили на Сході і Півдні УРСР і використовували як робочу силу на підприємствах вугільної та металургійної промисловості.

Основними регіонами пріоритетного застосування робочих рук військовополонених і інтернованих були Центр, Схід і Південь України. Саме тут концентрувався промислово-виробничий потенціал, який через своє стратегічне значення для держави і технології став сферою їх найбільш активного залучення.

Встановлено, що основними проблемами, які впливали на стан трудових ресурсів військовополонених і інтернованих, ефективність використання їх праці були: незабезпеченість житлом, незадовільні умови харчування, побутового і матеріально-технічного постачання, порушення організації техніки безпеки, нецільове використання фахівців, відволікання на другорядні роботи, незадовільна організація праці, незабезпеченість робіт спецодягом, інструментом і оснащенням і т.п.

На основі результатів дослідження автор дійшла висновку про те, що радянське керівництво не ставило перед собою мети фізичного знищення контингенту. Проблеми, які виникали при цьому, стали результатом дії кількох взаємозалежних факторів. По-перше, нормативні документи, які регламентували зміст військовополонених і інтернованих, створювалися на основі документів ГУЛАГу. По-друге, економіка держави перебувала в критичному стані під час війни і в післявоєнний період. По-третє, ставлення радянського керівництва до полонених було таким же споживчим, як і до громадян своєї країни.

Ключові слова: трудове використання, полон, військовополонені, інтерновані, контингент, відновлення.

ANNOTATION

Alekseyeva-Protsyk DA Organization of keeping and labor exploitation of both of the foreign prisoners of war and the internees on the territory of Ukraine (1939-1953). - Typescript.

The thesis on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences, speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2008.

Complex research on different aspects of holding and employment foreign prisoners of war and interned in Ukraine during 1939-1953 was done on the wide literature basis. The work depicts the conditions of life, the level of financial support, nourishment, medical sanitary provision and usage of work of foreign war prisoners and interned. The author revealed regional peculiarities of placement and division of the working resources on the territory of USSR, examined and analyzed characteristic features of their employment in various war periods and in post war period, estimated their contribution into the republic economy renovation.

Key words: labor exploitation, captivity, prisoners of war, internees, contingent, reconstruction.


[1] Амелін А.Б. Міжнародно-правове регулювання військового полону: Автореф. дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Академія суспільних наук при ЦК КПРС. - М., 1954. - 15 с .; Бояндин І.Т. Санітарно-епідеміологічний забезпечення репатрійованих і військовополонених // Військово-медичний журнал. - 1946. - № 3. - С. 44-47.

[2] Maschke E. (Hg.). Zur Geschichte der deutschen Kriegsgefangenen des Zweiten Weltkrieges. - Bd. I-XXII. - Munchen, 1962-1974.

[3] Карель П., Беддекер Г. Німецькі військовополонені Другої світової війни 1939-1945 рр. - М .: Изд-во Ексмо, 2004. - 448 с.

[4] Lаng М. Stalins Strafijustiz gegen deutsche Soldaten. Die Massenprozesse gegen deutsche Kriegsgefangene in den Jahren тисячі дев'ятсот сорок дев'ять und 1950 in historischer Sicht / Unter Mitw. H. Dressler, K. Mayer - Неrford: Mittler, 1981. - 147 s .; Zayas A. Die Wehrmacht - Untersuchungsstelle. Deutche Ermittlungen uber alliierte Volkerrechtsverletzungen im Zweiten Weltkrieg, 3. Aufl. - Munchen, 1980. - S. 277 .; Lehmann A. Gefangenschaft und Heimkehr. DeutcheKriegsgefangeneinderSowjetunion. - Munchen, 1986.

[5] Безименський Л.А. Історія однієї "Історії" // Новий час. - 1976. - № 5. - С. 12-13 .; Іваницький Г.М. До історії німецьких військовополонених у Другій світовій війні // Інформаційний бюлетень. - М .: Інститут військової історії МО СРСР, 1977. - С. 26-35 .; Ржешевский О., Іваницький Г. Правда і брехня про життя німецьких військовополонених в СРСР // Військово-історичний журнал. - 1978. - № 10. - С. 77-78.; Марасанов Р.А., Мельничук О.М. Медичне забезпечення поранених і хворих німецьких військовополонених в роки Великої Вітчизняної війни // Військово-медичний журнал. - 1981. - № 5. - С. 19-22.

[6] Blank A. Die deutschen Kriegsgefangenen in der UdSSR. - Koln: Pahl-Rugenstein, 1979. - 210 s.

[7] КОНАС В.Б. Гриф секретності знято. До історії німецьких військовополонених в СРСР: Монографія. - Вологда: Изд-во Вологод. ін-ту підвищення кваліфікації пед. кадрів, 1991. - 55 с .; Галицький В.П. Ворожі військовополонені в СРСР (1941-1945) // Військово-історичний журнал. - 1990. - № 9. - С. 39-46.

[8] Кузьміних А.Л. Іноземні військовополонені Другої світової війни на Європейському Півночі СРСР (1939-1949 рр.): Монографія. - Вологда: ВІПЕ Мін'юсту Росії, 2004. - 393 с .; Суржикова Н.В. Іноземні військовополонені Другої світової війни на Середньому Уралі (1942-1956). - Єкатеринбург: Гуманітарний ун-т, 2006. - 500 с.

[9] Власова І.В. Робота з військовополоненими в тилових районах радянських фронтів в роки Великої Вітчизняної війни: Дис. ... кандидата іст. наук: 07.00.02. - М., 1994. - 236 с.

[10] КОНАС В.Б. Долі німецьких військовополонених в СРСР: дипломатичні, правові та політичні аспекти проблеми. Нариси і документи: Монографія / послесл. В.Н. Вартанова. - Вологда: Вид-во Вологод. ін-ту підвищення кваліфікації пед. кадрів, 1996. - 320 с .; Безбородова І.В. Управління у справах військовополонених та інтернованих НКВС-МВС СРСР (1939-1953 рр.): Автореф. дис. ... кандидата іст. наук: 07.00.02 / Історико-архівний ін-т. - М., 1997. - 30 с.

[11] Семенов С.М. Військовополонені та інтерновані в таборах НКВС СРСР в 40-50 роках (на матеріалах Марійській, Мордовської, Татарській АРСР і Горьківської області) // Праці молодих вчених і фахівців / Чуваська ун-т. - Чебоксари, 2001. - С. 25-39 .; Суржикова Н.В. Військові злочинці на Середньому Уралі в 1949-1956 рр. // Проблеми військового полону: історія і сучасність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Вологда, 23-25 ​​жовтня 1997 року. - Ч. 2. - Вологда: Изд-во Вологод. ін-ту підвищення кваліфікації та перепідготовки. пед. кадрів, 1997. - С. 234-236.

[12] Галицький В.П. Там, в Бекетовка, під Сталінградом // Військово-історичний журнал. - 1993. - № 2. - С. 19.

[13] Кузнєцов С.І. Проблема військовополонених в російсько-японських відносинах після Другої світової війни: Учеб. допомога. - Іркутськ: Изд-во Іркутського держ. ун-ту, 1994. - 191 с .; Іванов В.А. Механізм масових репресій в Радянській Росії в кінці 20-х - 40-х рр. (На матеріалах Північно-Заходу РРФСР): Автореф. ... дис. доктора іст. наук: 07.00.02. - СПб., 1998. - 30 с.

[14] Долголюк А.А. Продовольче постачання військовополонених в СРСР // Проблеми військового полону: історія і сучасність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Вологда, 23-25 ​​жовтня 1997 року. - Ч. 2. - Вологда: Изд-во Вологод. ін-ту підвищення кваліфікації та перепідготовки. пед. кадрів, 1997. - С. 73-77 .; Сидоров С.Г. Організація харчування військовополонених в СРСР в 1941-1955 рр. // Вісник Волгоградського державного університету. Серія 4: Історія. Філософія. - 1996. - Вип. 1. - С. 47-54.

[15] Нестеренко А. В пошуках правди // Червоний Хрест Росії. - 2000. - № 2. - С. 20-24 .; Якушевський А. Розстріл на Конюшиновий поле // Новий час. - 1993. -№ 25. - С. 40-42.; Бобрёнев В., Рязанцев В. Варсонофьевском примари, або як випробовувалися отрути для таємних вбивств НКВД // Батьківщина. - 1995.- № 11. - С. 52-57.

[16] Єпіфанов А.Е. Сталінградський полон 1942-1945 рр. (Німецькі військовополонені в СРСР). - М .: Меморіальний музей німецьких антифашистів, 1999. - 350 с .; КОНАС В.Б. Як лікували військовополонених // Резонанс. - 1990. - № 19.- С.14-16 .; Нахопетов Б.А. Деякі питання історії організації медичної допомоги в радянських таборах для військовополонених // Військово-медичний журнал. - 1995. - № 2. - С. 71-74 .; Суржикова Н.В. До питання про медичне обслуговування військовополонених у таборах Середнього Уралу (1942-1956 рр.) // Орел шостого легіону: Тез ... доп ... науково-практ ... конф ... студентів і молодих вчених історичного факультету УрГУ. - Єкатеринбург, 2000. - С. 143-146.

[17] Галицький В.П. Фінські військовополонені в таборах НКВС: (1939-1953 рр.): Монографія / За ред. В.С. Єщенко. - М .: Грааль; Церера, 1997. - С. 92 .; Безбородова І.В. Організація працевикористання військовополонених і інтернованих у таборах НКВС-МВС СРСР в роки Другої світової війни // Проблеми військового полону: історія і сучасність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Вологда, 23-25 ​​жовтня 1997 року. - Ч. 2. - Вологда: Изд-во Вологод. ін-ту підвищення кваліфікації та перепідготовки. пед. кадрів, 1997. - С. 50-58 .; Еланцева О.П. Табори японських військовополонених на будівництві залізниці Комсомольськ - Радянська гавань // Соціально-економічні та політичні процеси в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону: Збірник статей. - Владивосток: Вид-во Дальневост. ун-ту, 1997. - С. 42-44 .; Полян П.М. "Репарації працею": мотиви і передісторія післявоєнного працевикористання "інтернованих і мобілізованих" - німецьких цивільних осіб в СРСР // Проблеми військового полону: історія і сучасність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Вологда, 23-25 ​​жовтня 1997 року.- Ч. 2. - Вологда: Изд-во Вологод. ін-ту підвищення кваліфікації та перепідготовки. пед. кадрів, 1997. - С. 59-67.

[18] Сидоров С.Г. Праця військовополонених в СРСР, 1939-1956 рр .: Автореф. дис. ... доктора іст. наук: 07.00.02 / Волгогр. держ. ун-т. - Волгоград, 2001. - 42 с.

[19] Карнер С. В архіпелазі ГУПВІ. Військовий полон та інтернування в Радянському Союзі 1941-1956 рр. / Пер. з нім. - М .: Изд-во Ріс. держ. гуманітарного ун-ту, 2002. - 303 с.

[20] Hilger А. Deutsche Kriegsgefangene in der Sowjetunion 1941-1956. Kriegsgefangenenpolitik, Lageralltag und Erinnerung. - Essen: Klartext-Verl., 2000. - 486 s.

[21] Карпов В. Бранці Сталіна. Сибірське інтернування японської армії. 1945-1956 рр. - К. - Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997. - 326 с .; Его ж: Політична обробка японських військовополоненіх в таборах та їх Опір Радянській системе цінностей (1945- 1949 рр.) // Наукові записки: Збірник наукових статей національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. - К .: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - Вип. LVI (56). - С. 214-221 .; Его ж: полонених та репатріація Квантунської армії (1945-1956 рр.): Дис. ... кандидата іст. наук: 20.02.22. - К., 2004. - 192 с.

[22] Буцко О.В. Початок Великої Вітчизняної війни і перші німецькі військовополонені // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України: Ін-т історії України. - К., 2002. - Вип. 6. - С. 108-111 .; Ее ж: В ідеологічному "котлі": настрої німецьких військовополонених в радянських таборах (1941-1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2004. - Вип. 8. - Ч. 2. - С. 118-128 .; Левікін В.В. Про процес репатріації німецькіх військовополоненіх з СРСР у 1945-1956 роках // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України Ін-т історії України. - К., 2003. - Вип. 7. - Ч. 2. - С. 190-199 .; Его ж: Перебування німецькіх військовополоненіх у Радянський Союзі. Історіографія питання // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України Ін-т історії України. - К., 2004. - Вип. 8. - Ч. 1. - С. 114-124.

[23] Потильчак О.В. Використання праці німецькіх військовополоненіх на відбудові міського господарства Києва у 1 944 р. // Історія слов'янських народів: Актуальні проблеми дослідження. - Вип. 6. - Слов'янські народи у Другій мировой війні: Збірник наукових праць - К .: Друкарня НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - С. 169-172 .; Его ж: Полонені німецькі вояки в таборах на теренах України в 1944 году // Визвольний шлях. - 2000. - Кн.11. - С.31-41.

[24] Сергійчук В. Новітня каторга. Військовополонені та інтерновані Другої Світової Війни в УРСР. - К: Укр. Вид. Спілка, 2001. - 188 с.

[25] Чайковський А.С. Полон. За чужі і свої гріхи (Військовополонені та інтерновані в Україні 1939-1953 рр.): Монографія. - К .: Парламентське вид-во, 2002. - 503 с .; Его ж: За чужі і свої гріхи (Військовополонені та інтерновані в Україні 1939-1953 рр.): Монографія К .: Парламентське вид-во, 2006. - 972 с.

[26] Чайковський А.С. Полон. Указ. робота. - 2002. - С. 366-367.

[27] Потильчак О.В. До питання про использование військовополоненіх німців на відбудовчіх роботах у Чернігові та області восени +1944 року // Література та культура Полісся. Вип. 17. / Відпов. ред. и упоряд. Г.В. Самойленко. - Ніжин: НДПУ, 2001. - С. 224-225 .; Его ж: Використання німецькіх військовополоненіх на підпріємствах вугільної та металургійної промисловості України (1944-1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України Ін-т історії України. - К., 2003. - Вип. 7. - Ч. 2. - С. 183-190.

[28] Потильчак О.В. Радянський військовий полон та інтернування в Україні (1939-1954): Монографія. - К .: Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 482 с .; Его ж: Радянські Таборі військовополоненіх в Україні (1939-1954): організаційно-структурний аспект. - К .: Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 88 с .; Его ж: Поховання іноземних військовополоненіх та інтернованіх Другої Світової Війни в Україні. - К .: Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 53 с .; Его ж: Радянські режімні встанови для військовополоненіх та інтернованіх в УРСР (1939-1954 рр.): Організація, Дислокація, структура: Дис. ... доктора іст. наук: 07.00.01 / Інститут історії України НАН України. - К., 2005. - Т. 1. - 1-464 с .; Т. 2. - 465-802 с.

[29] До історії першої Гаазької конференції 1899 р Документи // Червоний архів. - 1932. - Т. 1-2. - С. 64-96 .; Т. 5-6. - С. 49-79; Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року // Женевські конвенції про захист жертв війни. - М., 1954. - С. 69-129; Конвенція про закони і звичаї сухопутної війни від 5 (18) жовтня 1907 року // Міжнародне право в обраних документах. - М., 1957. - Т. 3. - С. 41-46.

[30] Російський архів: Велика Вітчизняна війна. Іноземні військовополонені Другої світової війни в СРСР. Т. 24 (13) - М., 1996; Російський архів: Велика Вітчизняна війна. Німецькі військовополонені в СРСР. Документи і материали. 1941-1955 рр. Т. 24 (13-2) / За заг. ред. В.А. Золотарьова. - М., 1999; Військовополонені в СРСР. 1939-1956. Документи і матеріали / Под ред. М.М. Загорулько. - М., 2000; Російський архів: Велика Вітчизняна. Німецькі військовополонені в СРСР 1941-1945 рр .: Збірник документів і матеріалів. Кн. 2. Т. 24 (13-3) / авт.- сост. В.Н. Вартанов і ін. - М. - 2002.