Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Особливості номінації природних явищ в говірках Сілезії і Франконії





Скачати 17.34 Kb.
Дата конвертації18.11.2018
Розмір17.34 Kb.
Типреферат

М. М. Кондратенко, канд. філол. наук, ст. викладач каф. методики викладання філологічних дисциплін у початковій школі

Oдним з широко дискутованих останнім часом питань, що виникають у багатьох дослідників діалектної лексики в зв'язку з образністю виражається нею значення, є теза про існування особливої ​​мовної картини світу (МКС) носіїв тієї чи іншої мови (resp. Діалекту) (див. [1] , [6], [8]). Постійно обговорювана в науковій літературі тема концепції ЯКМі принципову можливість існування її національно-специфічних варіантів набула актуальності і в ході роботи над Лексичним атласом російських народних говорів [2; с.100-103], [3; с.11-18, 98-102]. Аналіз слов'янської лексики народної метеорології дозволив виявити деякі семантичні моделі, використовувані в процесі діалектної номінації і характерні для двох і більше говорив, що не мають найчастіше контактних зон. У зв'язку з цим виник інтерес до вивчення принципів номінації в діалектах інших етнічних груп, зокрема в лексиці німецьких говірок. Така можливість з'явилася у автора цієї статті під час стажування при Інституті славістики Університету Ерланген-Нюрнберг (Німеччина) після отримання стипендії Конференції німецьких академій наук. Основою дослідження послужили матеріали для створюваного в університеті Атласу Середньої Франконії, а також наявні дані діалектної лексикографії. Стаття являє собою короткий виклад одного з аспектів ширшого дослідження метеорологічної лексики слов'янських і німецьких говірок, результати якого викладені в спеціальній монографії, підготовленої до друку.

Позначення природних явищ - один з найбільш сприятливих об'єктів дослідження в області лексикології і фразеології. Це пояснюється відносною стабільністю складу метеонімов протягом багатьох століть і достатнім ступенем репрезентативності в лексикографічних джерелах. Одним з напрямків в їх вивченні може бути реконструкція на базі лексичних даних фрагментів мовної картини світу.

Завданням цієї роботи є опис особливостей мовної (resp. Діалектної) сегментації певного ділянки позамовною дійсності в деяких німецьких говірках і визначення способів семантичної мотивації (внутрішньої форми) найменувань. Оскільки на матеріалі однієї мови неможливо виявити його специфіку, то для дослідження були залучені також дані різних слов'янських діалектів, головним чином близьких в географічному відношенні німецьким. (Таке зіставлення представляється можливим в силу значного збіги референта: метеорологічні умови на території Центральної та певною мірою Східної Європи не мають істотних, розкритих в процесі номінації відмінностей).

Одним з найбільш показових чинників для характеристики особливостей світобачення тієї чи іншої етнічної групи є структура семантичних полів (перш за все склад семантем і принципи організації їх взаємозв'язків, зокрема набір ознак, що диференціюють), що представляють в говорах той чи інший фрагмент дійсності. Аналіз специфіки її мовної сегментації саме на семантичному (понятійному) рівні заслуговує на особливу увагу ще й тому, що не завжди та чи інша семантема представлена ​​в діалекті окремої лексемою і виражається найчастіше описово.

Для характеристики з цих позицій особливостей такого фрагмента мовної картини світу, як метеорологічні явища в досліджуваному німецькому діалектному матеріалі можна виділити наступні семантичні поля: "дощ", "сніг", "хмари", "переміщення повітряних мас, вітер", "світлові і акустичні атмосферні явища "," загальний стан атмосфери ". До їх складу входять такі семантеми:

"Дощ" - "дощ, опади у вигляді крапель води" (Gelatscher, Himmelstrдne, Plдderig, Plдtscher), "сильний, проливний дощ" (Geflд (e) tzer, Hetsche, Kittlwдscher), "несподіваний проливний дощ" (Ausche, Dusche , Huscher, Klatschregen, Kotz), "короткочасний злива" (Duschbad, Fluhe, Husch, Platz, Plo, Schmatzregen, Schutt), "дрібний дощ" (Regengesprцde, Sachteregen, Drobfm, Schnagabrunser), "дощ, місцями, як туман "(Nebelregen)," тривалий, затяжний дощ "(Nieselregen)," теплий дощ в сонячну погоду "(Giftregen, Sonnenregen)," дощ з градом "(Priller)," дощ в квітні "(Apriller)," осінній дощ " (Laubschwemme), "дощ, що пройшов вранці" (Morgenregen), "випадати (про дощ)" (gurgeln, latschen, lortschern , Nдssen, sauen), "випадати (про сильний дощ)" (gossen, herunterprasseln, bleschn, drцbfln, kьbln, schiffm, schittn, hauen), "випадати (про сильному тривалому дощі)" (Bindfдden regnen, kleckern), "випадати великими краплями (про дощ) "(Bauernjungen regnen, latschern, patschern, ploschen)," випадати (про дрібне, мряці) "(drieseln, fieseln, meiseln, mieseln, nasseln, noscheln, pimpeln, regneln, saupern, sprьhen, trцpfeln ), "випадати (про затяжному мряці)" (fieseln, fuseln, klotschern); іншим фрагментом мовної картини світу, пов'язаних з опадами, є подання до говірках туману: "щільний туман" (Reifnebel), "легкий туман, що передвіщає хорошу погоду" (Hegerauch), "туман в різдвяну ніч" (Christnebel), "утворюватися (про тумані) "(nebeln);

"Сніг, сніговий покрив" - "легкий снігопад" (Armeleuteschnee, Hasenschnee), "сніг, падаючий великими пластівцями" (Schneekatze, Flansch (губи) [15; с.316]), "сніг, падаючий великими мокрими пластівцями" (Klakutschen ), "сухий, невеликий сніг" (Schneeregen), "град" (Graupel, Prellen), "сніг в квітні" (Prillerschnee), "снігопад, супроводжуваний вітром, заметіль" (Buwelwetter, Gekerbl, Jawetter), "сніг, що піднімається вітром з землі, поземка "(Schneediemen, Schneegewebl)," замет, велика кількість наметённого снігу "(Schneegebochte)," щільний, злежаний сніг "(Burschnie, Parschnee)," іній, паморозь "(Anhang, Graureif, Eisnadeln, Mihltau, Frostnabel, Schneebliet), "сніг з водою" (Gsabb, Gschlapp (e) (ri), Matsch, Suppm), "т аяніе снігу "(Monne, Schneefresse)," падати (про сніг в безвітряну погоду "(drecken, flammeln, grimpeln, rosaja, saja)," падати великими пластівцями (про сніг) "(buweln, pulvern)," падати (про дрібне снігу) "(grieseln)," випадати (про град) "(graupeln, gritzeln, hagen, sauen, kiesln, steinern)," танути (про сніг) "(pranschen)," не випадати (про сніг взимку) "(festhдngen , mahlteuer);

"Лід, льодовий покрив" - "ожеледиця" (glattig, rutscherig), "прогинається лід" (Bugeis), "повітряний міхур під кригою" (Ochsenauge);

"Хмари" - "маленькі хмари" (Lдmmelwolken, Scharwolken, Pflugschar, Schдflein), "купчасті хмари" (Kippel, Pдppel), "тонкі, витягнуті хмари" (Hechtwolken, Flдmmleinwolken), "хмари, які передвіщають дощ" (Gepдpel, Kippel , Pдppel) "хмари, які передвіщають грозу" (Pдppel, Schwerzn, Schwдrzn, Gewidderbuuzn), "затягує небо хмара, що передвіщає сніг" (Schneeblьhen), "освітлене сонцем дощова хмара" (Regengalle), "небо, затягнуте легкими, недождевимі хмарами" (Kьhtappet, Wolkenspiel), "небо, не затягнуте хмарами" (Gehelle); Abendlдmmlein, Morgenlдmmlein;

"Переміщення повітряних мас, вітер": "західний вітер" (Abendluft), "північний вітер" (Hinterwind, Polake, Pole), "весняний вітер" (Lenzwind, Mittagswind, Schneefresse), "вітер, що передвіщає сніг" (Schneejauche ), "круговий рух вітру, вихор" (Drehwind, Getцbse);

"Атмосферні світлові і акустичні явища": "блискавка" (Geblitz, Feuerstrahl, es glittnt, leuchtert, watarloacht), "стріла блискавки" (Lichl), "виблискувати (про блискавки)" (himmelritzen), "гуркіт грому" (buhnern, hocheln);

"Загальний стан атмосфери": "ясна, сонячна погода" (Heuwetter, Herrgottswetter, hemlich (радісно, ​​привітно) [15; с.508]), "похмура, погана погода" (Pantschwetter, Manschwetter, Dreckwetter, Hexwetter, Hundwetter, Sauwetter Huдnwдddд, Malafidswetter, bruttnich (невеселе настрій) [15; с.166], mott (бруд, мул) [15; с.896], dobrich (пригнічено, незатишно) [15; c.199]), "мороз" ( Hagelmann, blitzkalt, knitterkalt), "мороз при відсутності сніжного покриву" (aber, Bodenfrost, Glattfrost, Nacktfrost, Hundekдlte, Lausekдlte, Saukдlte, Hundswedder), "відлига" (Manschwetter, Panschwetter, Schneegratsch, Dreckwetter, Sauwetter), "погода в квітні "(Prillerwetter).

Слід зазначити, що досить поширеним способом номінації в діалектної німецької лексиці виявляється використання словосполучень різного ступеня стійкості: в значенні "мороз, наступив до утворення снігового покриву" - аberne, trockene, klirrende Kдlte; offenbarer, nackter, trockener, harter, geschlossener, grauer Frost; "Іній" - kaaler Nabel; "Похмура, погана погода" - unlustiges Wetter, zugschlogner Tag (зачинити день) [19; c.66,72]; "Стан погоди, коли вітер розігнав дощові хмари" - Der Reng is in Wind aufganga (дощ в вітер пішов) [18; c.15]; "Грозовий дощ, який перейшов в затяжну" - is Weter hout si eighдngt (погода причепилася, взяла під руку) [9; c.251]; "Виблискувати (про блискавки)" - Petrus segelt, das die Funken stieben.

Картина метеорологічних явищ, яка надається діалектної німецької лексикою, має низку особливостей на рівні сегментації позамовної дійсності. Так, в порівнянні з аналогічними по реферованих поняттям слов'янськими позначеннями виділяється розвинена система найменувань різновидів процесу випадання дощу: крім вказівки на його слабку інтенсивність (характерного для слов'янських говірок), німецькі метеоніми фіксують випадання сильного, а також сильного тривалого дощу і дощу, падаючого великими краплями . З іншого боку, тільки в слов'янських говорах відзначені такі семантеми, як "короткочасний дощ" (без зв'язку з інтенсивністю його випадання), "дощ, що йде з перервами", "дощ, супроводжуваний вітром" і "дощ в безвітряну погоду", "літній дощ "," дощ, підмиває землю "," дощ, яка наносить шкоду рослинам "," один прийом дощу ". Деякі семантеми, збігаючись в референті, відрізняються актуалізуються на семантичному рівні ознакою. Так, дощ, випадає навесні, відзначається в досліджуваних німецьких говірках як квітневий, а в слов'янських - як весняний (хоча внутрішня форма найменування і тут часто вказує на назву місяця, наприклад, траўневец в деяких українських говорах). Однак, оцінюючи в цілому відмінності в мовній сегментації природних явищ в слов'янських і німецьких говорах, можна відзначити, що вони не мають принципового характеру.

Іншим важливим характеризує фактором при оцінці особливостей діалектної номінації є способи семантичної мотивації найменувань. Як показують дані досліджуваних говірок, ці способи в багатьох випадках є загальними для німецьких і слов'янських найменувань. До таких можна віднести позначення природних явищ за такими ознаками:

по характерному дії, який лежить в основі явища, наприклад, лити чи мочити в позначеннях сильного дощу (екзистенціальний ознака): Geflд (e) tzer, Giess, Guss, Nassauer;

по супутньому або віщує природному явищу (реляційний ознака): Sonnenregen "теплий дощ в сонячну погоду";

по характерному звуку, який супроводжує природне явище (акустичний ознака): Sachteregen (тихий дощ) "дрібний дощ" [15; c.1156];

по тривалості протікання або за часом прояву (темпоральний ознака): Morgenregen "дощ, що пройшов рано вранці";

по впливу на інші природні об'єкти (акціональний ознака): Giftregen (отруйний, що завдає шкоди рослинам дощ) "теплий дощ в сонячну погоду" і Heuwetter "ясна погода", Laubschwemme (зриває листя з дерев) "осінній дощ" [15; c.795];

по передбачуваної причини прояви (оцінка-когнітів): Himmelstrдne "дощ";

з фізичного сприйняття явища людиною (оценка-афекту): Scmatzregen (кусачий дощ) "короткочасний злива" [20; c.197];

за особливостями зовнішнього вигляду (оцінка-сублімат): Eisnadeln (крижані голки), Mihltau (борошняна роса) "іній, паморозь" [15; c.948].

Слід також зазначити, що в позначеннях метеорологічних явищ відзначено чимало випадків метафоричного перенесення, наприклад, Suppm "суп" і "сніг з водою" у франконских говорах [9; c.228] .; зустрічаються випадки опосередкованої (непрямої) номінації: Ausche (несподіванка) "несподіваний проливний дощ" в німецьких сілезьких говорах [15; c.69].

Haіболее наочно специфіка світобачення тієї чи іншої етнічної групи при позначенні певної системи реалії (маючи на увазі семантичний аспект питання) відбивається у використанні в процесі номінації особливих образів, що становлять якийсь метафоричний код мови (resp. Діалекту). Так, особливості сприйняття носіями німецьких говірок процесу сильного, проливного дощу відображаються в деяких його назвах, службовців для позначення і інших дій або станів: bleschn - бити [11; c.20], schiffm - urinieren [14; c.173], schittn - трясти [11; c.109] і т.д. Ці образи, що представляють собою семантичну основу найменування, можуть бути характерні тільки для однієї групи говірок (наприклад, позначення несподіваного проливного дощу як стирающего кітелі -Kittlwдscher у франконских говорах [11; c.74]) або мати більш широкий ареал поширення. В останньому випадку можна говорити про так званих ізодоксах, що пов'язують говори одного або різних мов. Справедливо в цьому плані зауваження Е.Косеріу: "мовне пізнання є ... метафоричним пізнанням, причому картини такі схожі один на одного, що можна серйозно думати над універсальним єдністю людської фантазії, яка долає мовні, етнічні та культурні відмінності" (10; c .26). Зокрема, такими загальними для слов'ян і німців образами є "цвітіння" або "поїдання, пожирання" снігу в позначеннях ряду природних явищ: zyma kwiśo, sněg kwiśo (зима цвіте, сніг цвіте) "сніг, падаючий великими пластівцями" в Нижньолужицька іSchneeblьhen ( цвітіння снігу) [15; c.1230] "хмара, яка передвіщає сніг", Schneebliet "іній, паморозь" [15; c.948] в немецкіхсілезскіх говорах; снегоед "південний вітер" в рупскіх говорах болгарської мови і Schneefresse (пожирання снігу) [15; c.1230] "танення снігу" в німецьких сілезьких говорах; образ граду як небесних каменів: kameňec "град" в словацьких іsteinern "випадати (про град)" [19; c.61] в говорах південній Баварії; образ хмар як пагорбів, височин: бугарок "мала хмара" в поліських білоруських іKippel "пагорби" і "купчасті хмари" [15; c.653] в німецьких сілезьких говорах.

Подібна подібність особливо наочно проявляється в тих випадках, коли мова йде вже про використання загальних номінативних тим, наприклад, "тваринної", "колірної", "соціальної" і деяких інших. Так, і для німецьких, і для слов'янських говірок однаково широко поширеним явищем виявляється використання назв тварин і комах для позначення природних явищ: koty, kocie łby (кішки, котячі голови) в польських і Schneekatze (снігові кішки) [15; c.1231] в німецьких сілезьких говорах у значенні "лапатий сніг"; komarniczy śnieg (комариний сніг) "невеликий, сухий сніг" в польських і Schnagabrunser (Schnag - комар, brunsn - urinieren, Harn lassen) [18; c.150-151] "дрібний, дрібний дощ" у франконских говорах; szady mroz в польських і grauer Frost в німецьких сілезьких говорах у значенні "іній, паморозь" (буквально - сірий мороз) [15; c.948], Schw (д) erzn у франконских [14; c.181] і Чернява в південно-західних українських у значенні "дощова хмара"; es fдllt fier die Poare (снігопад для селян) [15; c.98] "сніг, падаючий великими пластівцями" в німецьких сілезьких і burski sněg (селянський сніг) "грубий сніг" в Нижньолужицька говорах, Armeleuteschnee (сніг бідних людей) [15; c.492] "легкий снігопад" в німецьких сілезьких і knězski sněg (сніг священика) "м'який, пухнастий сніг" в Нижньолужицька говорах. Можливо, в деяких з розглянутих випадків можна говорити про семантичних запозиченнях. (Лексичні запозичення в метеолексіке досить рідкісні: в досліджуваних німецьких говірках це Malafidswetter "погана погода" і aber "морозна погода за відсутності снігу" з латинського, а також schron "іній" з польської мов).

Таким чином, мовна картина метеорологічних явищ, яка надається лексикою деяких німецьких говірок, має низку особливостей, що виражаються насамперед у специфічній (в порівнянні з науковою класифікацією) сегментації дійсності (що відбивається в структурі соответствуюших семантичних полів) і характерною системі образів, що лежать в основі мотивації найменувань .

Список літератури

Вендіна Т.І. Російська мовна картина світу крізь призму словотвору (макрокосм). М. 1998.

Лексичний атлас російських народних говірок. (Мат-ли і дослі-я) 1992. СПб. 1994.

Лексичний атлас російських народних говірок. (Мат-ли і дослі-я) 1995. СПб. 1998.

Могила О.А. Метеорологічна лексика українських говорів (лексико-семантична, ареальная і генетична характеристика) .Діс. ... канд.філ.наук.Кіев.1984.

Слоўнікбеларускіхгаворакпаўночна - заходняйБеларусііяепагранічча. Т.1-5. Мiнск. 1980-1986.

Топорова Т.В. Семантична структура древнегерманской моделі світу. М. 1994.

Тураўскі слоўнік. Т.1-5. Мінск. 1982-1987.

Яковлєва Е.С. Фрагменти російської мовної картини світу (моделі простору, часу і сприйняття). М. 1994.

Вerthold E. Fьrther Mundartwцrterbuch. 1975.

Coseriu E. Sprache: Strukturen und Funktionen. Tьbingen. 1973.

Dallhammer H. Ansbacher Wцrterbuch. Ansbach. 1978.

Koseska V.Bułgarskie słownictwo meteorologiczne na tle ogólnosłowianskim.Wrocław - Warszawa - Kraków - Gdańsk. Тисячі дев'ятсот сімдесят дві.

Kupiszewski W.Słownictwometeorologicznewgwarachihistoriijęzykapolskiego. Wrocław-arszawa-Kraków. 1969.

Maas H. Ein Nьrnberger Wцrterbuch. Nьrnberg. 1978.

Mitzka W.Schlesisches Wцrterbuch. B. 1-3.

Muka A.Słownik dołnoserbskeje rěcy a jeje narěcow. T. 1-2. Budyšin. +1966.

Reinfelder G. Bamberger Dialekt-Wцrterbuch. Mьnchen. 1986.

Steinmetz H., Hoffmann H. Windsheimer Mundart Wцrterbuch.

Werdenfelser Altes Bairisch. Windsbach. 1996.

Wцrterbuch fon Unterfranken. Wьrzburg. 1996.