Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Озброєння часів Київської Русі





Дата конвертації11.11.2018
Розмір7.05 Kb.
Типкурсова робота

За часи Данила Галицького активно вікорістовуваліся пращі - судячі по всьому Легкі машини, Які можна Було розібраті и зібраті безпосередно перед битвою. Надзвичайно мобільні та маневрені так як за літопісамі військо Данила Галицького Руху доволі-таки Швидко и не Було обтяжень Важко та неповороткімі машинами. Данило БУВ Надзвичайно мудрим воєначальніком и его міста були Еталон могутності. Саме Данило поставивши на башти своих городів (среди якіх и Холм) Оборонні «пороки», что малі завдання зніщуваті аналогічні машини противника, а кроме того по возможности стріляті по скупченнях супротивника. [6. C 260-265]

Археологи досі НЕ могут найти на территории Київської Русі жодної метальної машини і поясніті це дуже просто. Майже Повністю смороду Виготовляю з дерева, Пожалуйста НЕ зберігається так, як того хотілося би, а металеві деталі з катапульт, через Цінність матеріалу переплавляли на Щось потрібніше. Цю тему Досить таки детально дослідив Кірпічніков. А.М. [6. C 260-265]

Б) Самострілі та драбини. Скорострілом на Русі називали такий Пристрій, Який тотожності терміну баліста. Перша згадка про Сейчас тип Озброєння датується ще тисячі сто вісімдесят чотири роком. Альо НЕ Руським воїнам належали цею зразок Озброєння, а полякам. Відомо, что самостріламі, як и вадами обладнувалі міста, Які малі важліве стратегічне значення, а отже потребувалі надійної охорони. Так Леву НЕ удалось взяти Краків через ті, что БУВ ВІН укріпленій метальних артілерією, среди якої були и балісті (самострілі). [6. C 260-265]

Драбини були жіттєво необхіднімі для штурму стін ворога, а згадка про них датується ще штурмом Константинополя хрестоносцямі 1204 року. Тоді Згадаю, что хрестоносці корістуваліся бочками з смолою та чісленні драбини. Так само й оборона міста Рязань 1237 року, коли для взяття міста Батий застосувались разом Із вадами, ще и велику Кількість штурмових Драбина. Тисяча двісті шістьдесят два року такоже маємо згадку про цею Пристрій. Це рік, коли татари штурмували містечко Сандомир та штурмом здобулі его. Тоді после артпідготовкі «пороками» татари приставили до стін драбини и штурмом взяли цею місто. [6. C 260-265]

Про метальні машини, что вікорістовуваліся русичами відомо нам Вкрай мало, но и, что є Ми можемо класіфікуваті є лишь згадка в писемності джерелах так як до наших днів НЕ зберегліся певні решті каменеметальніх «пороків» чи чого Іншого в такому роді. Разом з тим ми помічаємо, что Самі машини були відомімі ще и до Нашестя монголо-татар, что ширше цею вид наступального Озброєння. Відповідно Русь перейняла знов-таки Кращі традиції виробництва машин для облоги та оборони як від Європейського заходу, так и от відразу. Альо разом з тім ми не можемо Говорити про Популярність такого Озброєння в раннього середньовіччі на Русі.

Висновок

Отож ми досліділі тему «Озброєння часів Київської Русі и тому Можемо сделать Висновки по Цій темі:

З самого свого Зародження Київська Русь винна булу боротися за своє Існування и в цьом Озброєння відіграло не залишимося роль. Як и Великі ЄВРОПЕЙСЬКІ країни як Франція, Англія чи Італія - ​​Русь пройшла довгу та кривавий Епоха становлення державності самє в период середньовіччя и це змушувало руських ковалів Постійно удосконалюваті свои вироби, для більшої їх ефектівності. Тому ми спостерігаємо дуже повільну и поступову уніфікацію Озброєння так як до уваги бралися лишь найкращі зразки, что добро проявили себе в бою, були доволі зручне та надійнімі. Ми малі дело з оборони озброєнням таким як: броня (кольчуга), броні дощаті (пластинчастий оборона воїна), металеві суцільні обладунки, Шолом та щити. Такоже ми Вивчай и вдаряючі зброю, Поширення на Русь як Із скандинавських країв, так и зі сходу. Це є: Бойові сокири, списи, мечі, булави, кістені, шаблі та інше. Во время Виконання роботи ми ознайомитись и з облоговою артілерією, яка за літопісамі такоже вікорістовувалася в руських князів.

Ми можемо Говорити про Виконання поставлених на качана дослідження завдання а самє:

Ш Ми вісвітлілі історичні умови в якіх відбувався розвиток ВІЙСЬКОВОЇ справи та Озброєння зокрема;

Ш Досліділі спеціфічність та унікальність процесса розвитку оружия на территории Київської Русі;

Ш Ми описали основні зразки Озброєння та класіфікувалі їх за типами;

Ш Порівнялі зразки Озброєння в Західній Европе та в Київській Русі

Ш Описали Регіональні Особливості шкірного типу Озброєння;

Тому Ми можемо сміліво Говорити про ті, что основнову мету дослідження с помощью методів історічного дослідження, а самє: дедуктивного методу, класіфікації. Спостереження та сістематізації, Було досягнуть и ми в повній мірі описали основні зразки Озброєння. Пошірені на территории Київської Русі та частково Галицько-Волинської держави. При цьом всьому ми Суворов дотрімуваліся основних Принципів наукового історічного дослідження: науковості, об'єктивності та історізму.

Зброя - це НЕ лишь засіб для того, Щоби боронити свою землю, а й Показник значущості людини. Воїн в Нашій державі всегда цінувався, так як БУВ опорою та Захист НЕ лишь для князівської влади, а й для вільніх землеробів-русичів, КОЖЕН з якіх на випадок небезпеки и сам МІГ встати на захист свого дому та своих угідь. Тому ми и бачим на территории Русі велику Кількість знахідок, Які краще нам дають зрозуміті суть самой Війни в середньовіччі та ее спеціфіку.

Список джерел та літератури

1. Я.Д. Ісаєвич «Історія української культури» тому. (2 Українська культура ХІІІ - Першої половини ХVІІ) Київ

2. Цеглярів А.Н. «Давньоруська зброю Вип. 1 Мечі та шаблі ІХ-ХІІІ століть »;

3. Цеглярів А.Н. «Давньоруська зброю Вип. 2 списи, сулиці, бойові сокири, булави, кистени ІХ-ХІІІ століть »;

4. Цеглярів А.Н. «Давньоруська зброю Вип. 3 Доспех, Комплекс бойових засобів ІХ-ХІІІ століть »;

5. Котляр «Військова справа в Галицько-Волинській Русі»;

6. Котляр М.Ф. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі / М.Ф. Котляр. - К .: Наш час, 2010. - 280 с. - (Сер. «Стратегікон»).

7. Іван Крип'якевич «Галицько-Волинське князівство»;

8. І. Крип'якевич «Історія українського війська» том 1 (с. 24-38);

9. Кучинко М.М. «Історія населення західної Волині, Холмщини и Підляшшя в Х-ХІV століттях» (с. 257-278);

10. А.Ф. Медведєв «Луки, і стріли, самостріли»; жави »;

11. А.Ф. Медведєв «Русское метальна зброя»;

12. Окшотт Еварт «Лицар і його обладунки. Панцерні одягання і озброєння »

13. Разін Євген Андрійович «Історія військового мистецтва» Том ІІ (Гл. - 2)

14. Терській «Українська Історіографія розвитку оружия доби Галицько-Волинської держави»


  • Список джерел та літератури