Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Політичні діячі В.Винниченко та С.Петлюра





Скачати 6.7 Kb.
Дата конвертації 21.01.2019
Розмір 6.7 Kb.
Тип реферат

Міністерство освіти та науки України

Луцький Державний Технічний Університет

Кафедра

українознавства

РЕФЕРАТ

на тему:

В.Винниченко та С.Петлюра як Політичні діячі.

Підготував: студент групи МО-12

Сідун Олексій

Переві рів: Костюк М.П.

Луцьк

2001

план

1. В.Винниченко як політичний діяч.

2. С.Петлюра як політичний діяч.

Володимир Винниченко.

Володимир Кирилович Винниченко народився 18 липня 180 р. на хуторі Веселий Кут в селянській родіні. З семи років Навчався в початковій школі. 1901р. вступає на юридичний факультет Київського університету. Ще на Першому курсі, в лютому 1902р., За участь у ДІЯЛЬНОСТІ Революційної української партии (РУП) та в Політичній пропаганді Винниченка заарештовують и кидають до Лук'янівської тюрми.

Так розпочалася его активна політична робота, что НЕ Припін впродовж двох десятіліть. После звільнення з кількамісячного ув'єязнення Йому забороняють навчатися в університеті й проживати в Києві та его околицях. Взимку 1903 Винниченко віїжджає до Галичини, де активно співробітнічає в газетах "Праця" та "Селянин" - Друкований органах РУП; пише чісленні Політичні брошури та листівки и як кур'єр переправляє літературу в Східну Україну. Альо во время однієї з поїздок его заарештовує російська жандармерія.

Революція 1905 року в России підштовхнула Винниченка до нелегального повернення в Україну. За доручення Української соціал-демократичної Робітничої партии (УСДРП) ВІН влітку того ж року організовує на півдні кілька селянських віступів, Які відігралі помітну роль у пожвавлені політічного руху на Україні. 1906 Винниченко складає екстерном міжнародні по за Університетський курс и отрімує диплом юриста.

Напрікінці 1906 его втретє заарештовують. Тимчасово вийшовши на волю, Винниченко утікає за кордон. У его жітті настає трівалій период еміграції. ВІН прожіває в різніх странах - Австрії, Франции, Швейцарии та Италии, що не Припиняючи своєї Політичної ДІЯЛЬНОСТІ, бере участь у Стокгольмському з'їзді УСДРП, становится членом ее центрального комітету.

После Лютневої революції Винниченко Вихід з підпілля и пріїздіть до Києва. На IV з'їзді УСДРП, что состоялся у вересні 1917 року, Винниченко Виступає проти підпорядкування національніх інтересів соціальнім завдання, дотрімуючісь Політичної поміркованості. Его кредо: без національного визволення НЕ может буті визволення СОЦІАЛЬНОГО.

Політична криза в Уряді УНР прізвела до виходів соціал-демократів на чолі з Винниченком з Центральної Ради, керівництво Опис Якою взяла на себе Українська партія соціал-революціонерів (УПСР).

Більшовіцька Січнева інтервенція Примус Винниченка Залишити Київ. 9 лютого 1918 ВІН під чужим іменем разом з дружиною віїжджає на Південь, до Бердянська. Во время німецької окупації и Гетьманська перевороту в квітні 1918 Винниченко переховується на Канівщіні. У серпні гетьманці заарештовують его й привозять до Києва, де ВІН понад місяць перебуває під домашнім Арешт.

У ніч на 14 листопада на таємному засіданні керівніцтва українських політічніх партій Було Створено верховний орган відновлюваної УНР - Діректорію на чолі з Винниченком, яка внаслідок повстання прийшла до влади.

14 вересня 1919 ВІН виходе з УСДРП и створює у Відні закордонного групу Української комуністичної партии (УКП), а Згідно, з березня 1920 році, редагує ее щотижневик "Нова доба". 24 травня 1920 ВІН возвращается як письменник до Радянської России, де подає заяву з Проханов Прийняти его до лав КП (б) У, но Йому відмовілі. 23 вересня 1920 Винниченко назавжди залишилась Україну. 1933 ВІН пише відкритого листа до політбюро ЦК КП (б) У, в якому звінувачує Сталіна у терорі проти українського народу. З Другої половини 30-их років Винниченко відмежувавшісь від усіх емігрантськіх партій и груп, порінає в Літературну роботу.

Симон Петлюра.

Симон Васильович Петлюра народився 10 травня +1879 в Полтаві в сім'ї візніка, колишня селянина. Хоч ВІН походивши ізнезаможної родини, протедістав пристойно як на тій годину освіту. Закінчив бурсу, вступивши 1895 до Полтавської духовної Семінарії.

1901 Петлюру й кількох его друзів Було віключено з Семінарії за Інцидент, пов'язаний з пріїздом до Полтави М.Лисенка.

1902 Петлюра пріїжджає до Львова, де співробітнічає в "Літературно-науковому віснику", потім вірушає на Кубань. Во время революції 1905 Петлюра бере активну участь в ДІЯЛЬНОСТІ УСДРП, обірається делегатом з'їздів цієї партии, а такоже працює в газеті «Слово», в журналах «Вільна Україна», «Україна» та в газеті «Рада».

1909 Петлюра переїжджає до Москви й працює бухгалтером. 1912 бере участь у віданні російськомовного журналу "Украинская жизнь". Трівалій годину Петлюра жив у Петрограді та Москві й з сімпатією ставитися до російського народу, что, безперечно, позначілося на его світогляді як політика.

Коли после повалення самодержавства представник різніх політічніх партій, у тому чіслі й М.Міхновській, повели боротьбу за создание українських Формування у складі колішньої царської армії, Петлюру, Який не стояти осторонь цієї БОРОТЬБИ, Було звертаючись головою Українського військового комітету Західного фронту. Так Почалося его сходження до високих Військових та державних посад. Альо Петлюра БУВ более політіком, чем військовім. Чи не бажаючих сліпо картає наказам згори, ВІН увійшов в Конфлікт з В.Винниченком, Який НЕ підтрімував создания окремий Військових сил України. На знак протесту Петлюра Вийшов з правительства. ВІН віїхав на Лівобережжя, де почав створюваті українські військові части.

У липні 1918 его заарештувала й почти 4 місяці Тримай у в'язниці. На качана лютого 1919 Петлюра зосередів свою владу в своих руках и невдовзі Очола Діректорію, а такоже збройні сили УНР.

После укладання Варшавської догоди війська УР разом з польською армією повели наступ на більшовіків, Які захопілі владу в Україні й 7 травня 1920 здобулі Київ. Однако цею успіх оказался Тимчасовим.

25 травня 1926 Петлюру вбили.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Київ. Старовина. - К., 1993, №1

2. пентовіт І. Політичні портрети В.Винниченка и С.Петлюри. - К., 1999..

3. Великий державник - Українське слово. - 1996.