Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Промислова буржуазія півдня України та еволюція ее соціально-економічних вимог у второй половіні ХІХ - на початку ХХ сторіччя





Скачати 16.37 Kb.
Дата конвертації16.12.2017
Розмір16.37 Kb.
Типавтореферат
еламі, Які дозволяють досягті поставленої у дисертації мети, є ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ, справочінні документи та періодичні видання промісловців. Різні за Походження та характером джерела, Які доповнюють Одне одного, загаль є репрезентативними та вірогіднімі.

Аналіз економічного розвитку Півдня України у второй половіні XIX - на початку XX ст., Коли капіталістічні форми господарювання розвивалась особливо швидка темпами, спростовує уявлення про відсталість економіки України, про ті, что вона булу суто аграрним регіоном. За рівнем розвитку галузь важкої промісловості, ступені концентрації и монополізації капіталів Україна напередодні революції Займаюсь Одне з провідніх Місць у Російській Імперії. Процес формирование Великої промислової буржуазії південноукраїнськіх губерній відбувався у межах загально для всіх стран закономірностей. Разом з тим, формирование буржуазії у різніх районах, зокрема в Україні, мало свои Особливості, Які визначавши рівнем розвитку економіки, спеціалізацією виробництва, прісутністю іноземного Капіталу, становищем даного району у системе всеросійського капіталізму. Підприємець з Півдня України вірізнявся від своих колег-сучасніків з других регіонів країни. Характерними рісамі промислової верстви південноукраїнськіх регіонів є: Досить високий освітній рівень переважної більшості підприємців, походження з різніх СОЦІАЛЬНИХ станів (значне число діячів, чий капітал НЕ БУВ Спадкового, а виник в результате власної економічної діяльності), велика прісутність немісцевого елемента, стійке Прагнення до создания галузевих представніцькіх ОРГАНІЗАЦІЙ.

Промислова буржуазія у пореформений период поновлювалася віхідцямі з різніх станів - дворянства, купецтва, заможного капіталізованого селянства, тобто верстви, Які були найбільше забезпечені Кошта та малі Власні земельні ділянки. У складі верстви промислової буржуазії зявляються представник технічної інтелігенції, Які своєю прісутністю значний підсілювалі освітній та інтелектуальний рівень представителей ділового світу. Неоднорідність соціальної Структури буржуазії з чисельністю Залишки станової замкненості, відмінностей у соціальній психології в условиях панування самодержавства гальмувалі процес создания єдиної, спільно та скоордіновано діючої суспільної сили.

Промислова буржуазія такоже відрізнялася значний національнім різноманіттям. Серед найвідатнішіх промісловців Півдня є як українці, так и Росіяни, євреї, німці, представник других національностей. Окрім того, среди Великої промислової буржуазії південноукраїнськіх губерній Частка етнічніх українців булу Досить невелика. Саме тому така Економічно потужного сила, як Великі промісловці регіону, не брала актівної участия у національно-визвольних змаганнях початку ХХ сторіччя, обмежуючісь прісутністю у загальноімперськіх партіях.

Особлівістю формирование південноукраїнської буржуазії є потужного прісутність в ее складі іноземців. Цей факт, з одного боку, спріяє Наближення місцевіх підприємців до своих колег з розвинутих капіталістічніх стран, засвоєнню усталеніх ринкова традіцій, у якіх звіклі діяті іноземці. З Іншого боку, через ті, что велика Кількість промісловців були підданімі других стран, зменшувалася Активність підпріємніцької верстви у Суспільно-Політичній сфере.

Незважаючі на неоднорідність та строкатість, прошарок Великої промислової буржуазії Півдня України має и деякі Спільні характерні Особливості. Пореформена доба покликала до суспільного життя найбільш енергійніх, підпріємлівіх, працьовита та матеріально спроможніх людей. Смороду стали заповзятлівімі організаторамі и творцями фабрично-заводської промісловості, Нових форм торгівлі та кредитно-банківської системи, Які НЕ лишь прімножувалі свои прибутки, а й створювалі много робочих Місць, будували заводи, фабрики и копальні, впроваджувалі нову техніку, прогресивні методи господарювання, технології виробництва, засновувалі заклади соціальної сфери на своих підпріємствах. Переважно більшість промісловців південноукраїнського регіону малі вищу освіту та високий інтелектуальний рівень. Смороду виявляв собі не лишь у віробнічій ДІЯЛЬНОСТІ, но й у Громадському жітті, доброчинних справах для. Різноманітність СОЦІАЛЬНОГО та національного походження не могли перешкодіті співробітніцтву підприємців, повязаних спільністю економічних інтересів. Ще однією особливо рісою місцевіх промісловців Було, что в їхньому середовіщі існувала сильна тенденція до создания ПРОФЕСІЙНИХ асоціацій та груп для впліву на уряд. Зїзд гірнічопромісловців Півдня ставши дере у Російській імперії представніцькою організацією великого Капіталу, что мала регіонально-галузевого характер та стала найвплівовішою організацією підприємців у РЕГІОНІ. Его учасники во время своих ЗАСіДАНЬ обговорювалі НЕ лишь заявлені у Програмі економічні та соціальні питання, а почасті вісловлювалі суджень Стосовно Суспільно-політічніх проблем, захіщаючі при цьом Захоплення Усього підпріємніцького стану. Серед вопросам, Які порушуваліся, - вимоги Збільшення участия в органах місцевого самоврядування, більш Широке представництво у центральних державних органах, что були безпосередно повязані з промісловістю. Захищали представник зїзду й Інтереси власного Південного регіону, даже если для цього доводити поступат інтересами окремої Галузі промісловості. На рекомендації та пропозиції зїзду зважалі, проти часто смороду НЕ задовольняліся, або просто ігноруваліся.

При всех безсумнівніх досягнені капіталістичного господарства соціальна трансформація російського Суспільства проходила дуже Повільно. Чи не только молодість прірікала торгівельно-промисловий клас, особливо на дерло етапах его Існування, на політічну пасівність, но й Відсутність опори у суспільстві того часу. Повага до багатства и багатших людей не булу розповсюджена. Це вплівало на вимоги буржуазії та на способи їх Досягнення, почасті прімушуючі підприємців діяті Обережно и Повільно, Щоб не віклікаті Гостра негатівної Реакції. Як наслідок - все Зростаючий бажання промісловців створюваті свои организации для захисту Власний інтересів та актівніше брати участь у работе ОРГАНІВ управління.

Відсутність возможности заслужіті Суспільне визнання своими діловими успіхамі спонукало підприємців діяті у сферах, котрі малі незрівнянно більшій престиж у суспільстві. Нерідко це булу благодійна діяльність, яка стала важлівою складових суспільного життя для промісловців південноукраїнськіх губерній. Почасті, займаючісь доброчінністю, підприємці поєднувалі Власні Практичні Захоплення (готуючі кваліфіковані кадри для своих підприємств, створюючі Кращі умови життя робітнікам) з Повністю філантропічною діяльністю.

Характерною рісою стану промислової буржуазії Півдня України булу ее велика залежність від бюрократичного апарату. На початкових етапі свого розвитку без ПІДТРИМКИ держави вітчизняна промисловість не могла існуваті. Альо з годиною до представителей промислової еліти приходило розуміння, что ті форми політічного життя, Які для неї були Вигідні Ранее, були у Нових условиях перешкоду.

Південна група промісловців відрізнялася від других регіональніх груп у віділенні та досягненні Власний економічних, СОЦІАЛЬНИХ та Суспільно-політічніх вимог. З одного боку, для цієї групи підприємців характерна Активність та прогресивні для того часу Ідеї Прагнення до демократичних норм життя Суспільства, а з Іншого, через велику залежність від держави та Досить Строката структуру, вона НЕ всегда адекватно та послідовно відстоювала Власні Захоплення. Протекціоністські заходи, Які були віклікані природним Прагнення укріпіті вітчізняну економіку, почасті співіснувалі з різнімі правовими обмеження та спроба Зберегти максимальний державний контроль над приватність діловою ініціатівою.

У політіці промісловців Стосовно робітнічого питання існувало два головних напрямки діяльності: укомплектування підприємств кадрами робітніків та создания для них достатніх побутових та виробничих умов. Спостерігалося, Звичайно й Традиційне для буржуазії намагання збільшити власний прибуток через накладення на робітніків різноманітніх штрафів, недостатньої безпеки робіт, збільшенням трівалості робочі дні. Однако самє південний регіон відрізнявся спеціфічнімі рісамі: відносно віщою заробітною платою, Кращим медичним обслуговування, відкріттям за рахунок капіталістів початкових шкіл и гірничотехнічних училищ, намаганням покращіті житлово-побутові умови робітніків. На Такі вчинки буржуазія булу готова піті, щоб залучіті на свои підприємства РОбочий силу. Таким чином, у політіці промісловців по робочому харчування були Присутні ОКРЕМІ ліберальні елементи.

Поступово вимоги Стосовно суто економічних вопросам - чіткого Дотримання законодавства у сфері підприємництва, встановлення протекціоністськіх тарифів для розвитку вітчізняної промісловості, роздержавлення земель - переходили у Суспільно-політічну сферу: буржуазія начинает віступаті за Вигідний для себе принцип рівності суспільніх верств, Залучення іноземних капіталів до вітчізняної промісловості (но при збереженні ПІДТРИМКИ вітчізняної), Збільшення участия підприємців у місцевіх та центральних органах управління, а з часом, и за ство ення власної ефективного діючої Політичної сили, что відстоювала б Інтереси буржуазії на Рівні всієї країни. Ті Політичні партії та организации, что вініклі у передреволюційній период, що не змоглі повну мірою обєднати промісловців та підприємців у єдину силу, яка б мала можлівість відстояті Власні позіції та статі адекватно протівагою Пролетарська партіям, что є визначальності для подальшої долі буржуазії Півдня України.

Основні положення и Висновки дісертаційного дослідження вікладені в наукових публікаціях автора:

1. Гринчак М.О. Олександр Андрійович Ауербах - підприємець, науковець та громадський діяч // Історія й культура Придніпров'я. Невідомі та маловідомі сторінки: науковий щорічник. - Дн .: Нац. гірн. унів., 2005. - Вип. 2. - С.141-145.

2. Гринчак М.О. Промислова буржуазія Півдня України у ІІ половіні ХІХ - на початку ХХ ст. (Історіографічній огляд) // Гуманітарний журнал. - 2005. - №1-2. - С.217-225.

3. Гринчак М.О. Інженери-підприємці Півдня України в пореформений период // Гуманітарний журнал. - 2005. - №3. - С.80-87.

4. Гринчак М.О. Благодійна діяльність промісловців Півдня України у ІІ половіні ХІХ - на початку ХХ сторіччя // Історія й культура Подніпровя. Невідомі та маловідомі сторінки: науковий щорічник. - Д .: Нац. гірн. унів., 2007. - Вип. 4. - С. 17 - 34.

5. Гринчак М.О. Соціальний портрет ПРОМИСЛОВЦІВ Півдня України // Гуманітарний журнал. - 2006. - №3-4. - С.116-123.

Тези доповідей на конференціях:

1.Грінчак М.О. «Короткий географічний нарис Катеринославської губернії» Едуарда Штебер як краєзнавче джерело // 1-а регіональна краєзнавча конференція «Досліднікі Прідніпровського краю» (Дніпропетровськ, 29 березня 2002 р.).

2.Грінчак М.О. Благодійна діяльність промісловців Півдня України // 6-а регіональна краєзнавча конференція "Меценати та їх роль в розвитку науки, освіти и культури Придніпров'я" (Дніпропетровськ, 29 березня 2007 р.).

АНОТАЦІЇ

Гринчак М. О. Промислова буржуазія Півдня України та еволюція ее соціально-економічних вимог у ІІ половіні ХІХ - на початку ХХ сторіччя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступенів кандидата історічніх наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2008.

У дісертаційному дослідженні на основе АНАЛІЗУ джерел та літератури показань процес формирование промислової буржуазії, віявлені соціальні та національні джерела становлення промислової еліти. Здійсненій аналіз впліву іноземного Капіталу на розвиток промісловості, его Позитивні та негатівні сторони. Вперше Створено узагальнюючій соціальний портрет Південного ПРОМИСЛОВЦІВ. Охарактерізовані питання, Які порушуваліся на зїздах гірнічопромісловців Півдня. Окрім цього проаналізовано політику підприємців у "робітнічому пітанні", та Виникнення вимог буржуазії у Суспільно-Політичній сфере.

Ключові слова: буржуазія, підприємці, зїзд гірнічопромісловців, іноземний капітал, індустріальний розвиток, акціонерні компании, металургія, Гірнича промисловість, протекціоністські тарифи.

Гринчак Маргарита Олексіївна. Промислова буржуазія Півдня України та еволюція її соціально-економічних вимог у ІІ половині ХІХ - початку ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню промислової буржуазії Півдня України. У роботі показані характерні риси та особливості формування промислової еліти регіону. Дається характеристика національних і соціальних джерел її формування, акцентується увага на її різноманітності і присутності в її складі великої кількості немісцевих елементів. Показана значна роль іноземного капіталу в розвитку економіки Півдня України. Створено узагальнений соціальний портрет південного промисловця кінця ХІХ - початку ХХ століття, показані фактори, які ставилися до більшості підприємців, а також індивідуальні особливості найбільш видатних діячів.

У дисертаційній роботі особливу увагу приділено діяльності з'їздів гірничопромисловців Півдня, головного представницького органу промисловців регіону. З'їзди розглядаються через призму питань, які на цих з'їздах піднімалися найчастіше, і в зв'язку з цим більш детально промальовується позиція буржуазії щодо соціально-економічних і суспільно-політичних проблем держави.

У дисертаційній роботі докладна освітлено взаємодія промисловців з органами державної влади, показана сильна залежність формується індустрії від державної підтримки. Особливу увагу приділено питанню становища підприємницького класу в суспільстві, негативне ставлення в нього з боку інших соціальних верств. У роботі робиться акцент на трансформації соціально-економічних вимога буржуазії, що виникає прагненні підприємців брати активнішу участь у діяльності органів місцевого самоврядування, а також мати можливість впливати на загальнодержавну політику.

У період соціально-політичних змін в Російській імперії підприємці робили спроби створення єдиної, ефективно діючої і активно відстоює інтереси капіталу політичної сили. Однак вони не змогли домогтися приходу на зміну монархічного ладу капіталістичного устрою, і після 1917 року буржуазія на територіях, які входили до складу Російської імперії, припинила своє існування.

Ключові слова: буржуазія, підприємці, з'їзд гірських, іноземний капітал, індустріальний розвиток, акціонерні компанії, металургія, гірникі промисловість, протекціоністські тарифи.

Greenchak MO The industrial bourgeoisie of the South of Ukraine and evolution of its socioeconomic requirements in the second half of the XIX th - beginning of the XX th centuries. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Historical Sciences in Speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Dnepropetrovsk National University. - Dnepropetrovsk, 2008.

In the research on the basis of analysis of sources and literature is shown the process of formation of industrial bourgeoisie. It is analyzed the role of foreign capital in the development of the industry, advantages and disadvantages of its influence, and also the attitude to it in the society and among businessmen. In the research the role played by representative organizations of the large capital and its features are analyzed. Except for that it is analyzed the policy of businessmen on a "working question", their technique of the sanction of arising conflicts. The political requirements of bourgeoisie of the South of Ukraine is first lighted up. Attention is concentrated on participation of the representatives of bourgeoisie of organs of self-government.

Key words: bourgeoisie, businessmen, congress of southern mine-owner, foreign capital, industrial growth, industrialist, joint-stock company, metallurgy, mining industry, protective tariffs.

...........


  • 4. Гринчак М.О. Благодійна діяльність промісловців Півдня України
  • Тези доповідей на конференціях
  • АНОТАЦІЇ
  • Ключові слова
  • Ключові слова: буржуазія, підприємці, зїзд гірських, іноземний капітал, індустріальний розвиток, акціонерні компанії, металургія, гірникі промисловість, протекціоністські тарифи.