Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Революція на Україні 1917 1921 років





Дата конвертації05.05.2018
Розмір6.94 Kb.
Типреферат



план
Вступ
1 Державні та мілітарні освіти на території України 1917-1920 років
1.1 Українські національні державні утворення
1.2 Повстанці
1.3 Радянські республіки

2 Лідери і відомі учасники Української революції
3 Карти
Список літератури
Революція на Україні 1917-1921 років

Вступ

Українська революція 1917-1921 [2] років (на Україні) - національно-(а також - соціально) визвольна боротьба українців, спрямована на створення української державності та зміна суспільного ладу в країні, в зв'язку з Лютневою революцією в Російській імперії і розпадом Австро угорської імперії 1918 року. [1] У період 1917-1921 років виник ряд українських національних державних утворень, а саме: Українська Народна Республіка, Українська держава, Західно-Українську Народну Республіку. Внаслідок внутрішніх ідеологічних розбіжностей, а також зовнішньої військової агресії мети Української революції так і не були досягнуті. В кінцевому підсумку, територія України була анексована радянською Росією, Польщею і Румунією; Закарпаття було приєднано до Чехословаччини. [1]

1. Державні та мілітарні освіти на території України 1917-1920 років

1.1. Українські національні державні утворення

· Українська Народна Республіка (Центральна Рада - з 20 листопада 1917 року до 29 квітня 1918 року, Директорія - з 14 грудня 1918 року до 1920 року). Навесні 1917 року українськими партіями, а також представниками від широких верств українського суспільства в Києві був створений представницький [1] орган - Центральна Рада. Центральна Рада, взявши на себе функції державного парламенту, в 1917-1918 роках видала чотири акти (універсалу) про відродження Української держави. У першому універсалі (23.06.1917) йшлося про автономію українських етнічних земель у складі Російської держави. Третім універсалом (20.11.1917) було створено автономну державу - Українську Народну Республіку. Четвертий універсал (22.01.1918) проголосив незалежність Української Народної Республіки. [1] Центральна Рада і її уряд (а пізніше - і Директорія зі своїм урядом) в цілому проводили в країні досить радикальну соціалістичну політику, при цьому мало піклуючись про будівництво адміністративного апарату і регулярної армії.

· Українська держава. 29 квітня 1918 року великі землевласники за допомогою німецьких і австрійських окупаційних військ здійснили на Україні державний переворот: Центральна Рада скинути; сформовано консервативний уряд на чолі з Павлом Скоропадським; державний лад перетворений в традиційний гетьманат. [1] Спираючись в основному на великих і середніх землевласників, а також колишніх царських чиновників, гетьман Скоропадський за час свого правління створив ефективний адміністративний апарат і домігся певних успіхів у зовнішній політиці і в гуманітарній сфері. 14 грудня 1918 року гетьманат Скоропадського було повалено Директорією. [1]

· Західно-Українську Народну Республіку. З розвалом Австро-Угорської імперії восени 1918 року українці Східної Галичини створили представницький орган - Українську Народну Раду. 31 жовтня українські збройні загони захопи влада у Львові і інших містах Східної Галичини. 22 грудня в наступ пішли поляки і захопили значну частину Східної Галичини, включно з містом Львів. Українці відступили на Станіславщині, де створили адміністративний апарат і регулярну армію - Галицьку армію. 22 січня 1919 року в Києві було проголошено Акт Злуки - ЗУНР возз'єдналася з УНР. До липня 1919 поляки захопили всю Східну Галичину, ЗУНР (на той час - ЗО УНР) впала.

ПовстанциПовстанческая армія України (махновці) Радянські республіки

· Українська Народна Республіка Рад

· Донецько-Криворізька Радянська Республіка

· Одеська Радянська Республіка

· Радянська Соціалістична Республіка Тавриди

· Українська Соціалістична Радянська Республіка

· Галицька Соціалістична Радянська Республіка

2. Лідери і відомі учасники Української революції

· Михайло Грушевський - голова Центральної Ради (1917-1918) (Грушевський був відомим істориком, автором фундаментальної праці з історії України - «Історія України-Руси»)

· Володимир Винниченко - заступник голови Центральної Ради, глава Генерального секретаріату, генеральний секретар внутрішніх справ (1917)

· Симон Петлюра - генеральний секретар військових справ (1917), головний отаман УНР (з 1918), голова Директорії УНР (1919-1920), голова уряду УНР в екзилі (1920-1926)

· Сергій Єфремов - заступник голови Центральної Ради, заступник голови Генерального секретаріату, генеральний секретар міжнародних справ (1917) (Сергій Єфремов до ревоюціі занмался в основному публіцистичної діяльності. При уряді Скоропадського Єфремов став академіком Української академії наук (1919-1928))

· Всеволод Голубович - голова Ради народних міністрів УНР (1918)

· Микола Міхновський (Адвокат і публіцист Микола Міхновський у кін. XIX - поч. XX століть став основоположником українського радикалізму як такого. На початку революції Міхновський домагався створення регулярної української армії, але не знайшов підтримки цієї ініціативи з боку лідерів Центральної Ради)

· Юрій Тютюнник - генерал-хорунжий армії УНР, отаман Звенигородського коша Вільного козацтва, командир Другого зимового походу (на укр.) Проти більшовиків 1921 року.

· Павло Скоропадський - гетьман Української держави

· Євген Коновалець - полковник полку Січових стрільців армії УНР (В кінці двадцятих років Коновалець став одним із засновників ОУН)

· Дмитро Донцов - директор Українського телеграфного агентства при уряді Павла Скоропадського (Зігравши незначну роль за часів Української держави і Директорії УНР, Донцов перебрався до Львова, де закінчив свою фундаментальну працю - «Націоналізм». Згодом «Націоналізм» зробив Донцова батьком-ідеологом радикального українського націоналізму в західній частині країни)

· Євген Петрушевич - президент ЗУНР

· Матвій Григор'єв (справжнє ім'я - Ничіпір Серветник) - один з отаманів армії УНР (Григор'єв в 1919 році перекинувся на бік більшовиків і зіграв значну роль в розгромі Білого руху, витіснивши армію Антанти з Південної України)

· Нестор Махно - командир махновців, організатор анархісткою республіки з центром в Гуляйполе (Махно в 1918-1920 року контролював селянську армію на півдні України і в різний час перебував у військовому союзі як c більшовиками, так і з УНР; в результаті Махно зіграв виняткову роль в перемозі «червоних» над «білими» арміями генералів Денікіна і Врангеля)

3. Карти

·

Список літератури:

1. Солдатенко В.Ф. «Українська революція. Історичний нарис »- Київ, 1999.

2. Проблеми Вивчення історії української революції 1917-1921 рр. Випуск 2. НАН України, Інститут історії України НАН України

Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Революция_на_Украине_1917-1921_годов


  • 1.3 Радянські республіки 2 Лідери і відомі учасники Української революції 3 Карти Список літератури