Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Софія Василівна Ковалевська





Скачати 12.84 Kb.
Дата конвертації19.02.2019
Розмір12.84 Kb.
Типреферат

СОФІЯ ВАСИЛІВНА Ковалевський

(1850-1891 pp.)


Софія Василівна Ковалевська народилась 15 січня 1850 р. в Москві. Батько ее - Василь Васильович Крюківський БУВ військовий. ВІН взявши участь у трьох Військових походах, БУВ нагородження найвищу військовімі орденами и медалями.

У тисяча вісімсот п'ятьдесят вісім р. в чіні генерала артілерії батько Вийшов у відставку и переїхав з родиною до свого маєтку в с. Палібіно Вітебської губернії. Тут и пройшли дитячі роки Соні.

Змалку в дівчини проявилися Такі риси характеру, як зосередженість, наполегливість у досягненні мети и цілковіта самостійність. Читати Соня навчилася сама. Пізніше до дітей взяли вчителів. Гувернантка-англійка вчились Соню хороших манер и англійської мови. Учитель Малевич Викладаю російську граматику, літературу, математику та інші предмети. ВІН БУВ широко освіченою ЛЮДИНОЮ, передові педагогом.

Спочатку арифметики Соня не любила, но Згідно захопілась нею: вона розв'язував задачі с помощью різніх комбінацій чисел, віявляючі в цьом неабиякий кмітливість. Малевич давши їй вівчаті двотомній курс арифметики французького математика Бурдона, написаний для студентів Паризька університету. Вивчення геометрії такоже ішло успішно. Інколи, віслухавші доведення вчителя, вона доводила деякі теореми по-своєму.

Коли Соні сповнілось 14 років, во время зимового перебування родини Кркжовськіх у Петербурге викладачем математики до неї запросили лейтенанта флоту О. М. Страннолюбського. Вже на дерло заняття викладача здівувало, что дівчина так Швидко засвоювала Перші Поняття з вищої математики - Поняття границі, похідної ТОЩО, «начебто вона їх Ранее знала».

Соня пояснила: «У ту хвилини, коли ви пояснювалі мені ЦІ Поняття, мені Раптена Пригадай, что все це Було написано в Лекціях Остроградського, Якими булу обклеєна наша кімната, и самє Поняття про границю здали мені давно відомим».

Щоб жити самостійно и Вчитися, восени 1868 р. Софія Василівна вступає у фіктівній шлюб (Який пізніше ставши фактичність) з Ковалевська Володимиром Онуфрійовічем.

У жітті Софії Васілівні почінається новий период: вона Із захоплень відвідує лекції з фізіології професора Сєченова у Медічній академии, анатомію вівчає в лабораторії професора Грубера, біологію- у Мечникова, хімію - у Зініна и математику - в Страннолюбського. Така багатопредметність у навчанні пояснюється тім, что Софія Василівна готовится складаті екзамени на атестат зрілості. Кроме цього, вона Мріє стати лікарем, щоб буті Ближче до народу и краще служити Йому. Альо склавші екзамени на атестат зрілості, вона віддає предпочтение математиці. У тодішній России до вищої школи жінок НЕ прийомів. Тому подружжя Ковалевський разом Із сестрою Софії Ганною віїжджає за кордон. У Гейдельберзі, де в університеті працювала видатні німецькі Вчені Кірхгоф, Гельмгольц, Бунзен та ін., Вона добілася Дозволу відвідуваті лекції. Щотижня вона слухать по 22 лекції, з якіх 16 - з математики. Навчання в університеті йшлось дуже добре.

Напрікінці 1870 р. Софія Василівна закінчує навчання в Гейдельберзі и переїздіть до Берліна, щоб продовжуваті математичного освіту в столице Пруссії. У Берлінському університеті працював тоді визначний учений-математик Вейєрштрасс - великий Знавець Вищих трансцендентних функцій, абелевих и особливо складних еліптічніх та ультраеліптічніх.

Софію Васілівну ВІН прийнять будинку І, уважний віслухавші ее прохання, предложили кілька завдання з математики. Завдання виявило Досить складна, но Ковалевська з ними впоралась своєчасно. Переконайся, что завдання розв'язані блискучії, Вейєрштрасс погодівся працювати з нею двічі на тиждень по 2 години. Вчить у Вейєрштрас-са Було нелегко. Німецький математик Фелікс Клейн говорів, что інтелектуальна сила Вейєрштрасса более прігнічувала слухачів, чем спріяла їх самостійній творчості. Софія Василівна, працюючий у Вейєрштрасса, вела Власний творчу роботу. Першу невелика працю вона написала для математичного журналу, но вона НЕ булу Надруковано через ті, что до редакции кількома днями Ранее надійшла аналогічна праця Іншого автора. У цею период Софія Василівна написала три складних математичних праці. Перша з них називається «Зведення Деяк класу абелевих інтегралів третього рангу до інтегралів еліптічніх», ее дуже високо оцінів професор Вейєрштрасс.

Друга ее праця - «Про форму кільця Сатурна» -доповнювала дослідження Лапласа з цього питання. Третя праця - «До Теорії диференціальних рівнянь у Частина похідніх» узагальнювала відповідні дослідження самого Вейєрштрасса. До Вейєрштрасса Цю тему досліджував відомій французький математик Коші. Теорема, что ее довела Ковалевська, Належить до класичності, вона увійшла до математичних курсів університету під назв «теорема Коші-Ковалевської».

У 1874 р. проф. Вейєрштрасс поставивши питання перед Геттінгенськім універсітетом Про надання С. Ковалевській заочно и без екзаменів ступенів доктора філософії. ВІН писав, что С. Ковалевська сильна в усіх галузь математики и что Кожна з ее трьох праць может буті достатності підставою для прісудження їй ступенів доктора наук. Математичний факультет університету розглянув ЦІ праці и давши Їм найвищу оцінку. На підставі постанови факультету рада Геттінгенського. університету в ліпні тисяча вісімсот сімдесят чотири р. ухвали надаті С. В. Ковалевській без екзамену и диспуту, заочно степень доктора філософії з Найвищого відзнакою.

Того ж року Ковалевська возвращается до Петербурга. Зайнятості посаду викладача математики у віщій школі вона не могла, бо це Було жінкам категорично заборонено. Софія Василівна змушена булу відійті на Деяк годину від Наукової роботи. Вона порінула у літературно-публіцістічну діяльність: писала для газет наукові нариси и театральні Рецензії. У домі Ковалевський можна Було зустріті таких визначний учених, як Сєченов, Менделєєв, Чебішов, письменників - Тургенєва, Достоєвського та ін.

Ковалевська показує свои математичні праці Чебішову. ВІН давши Їм скроню оцінку за Свіжість, глибино думок І, порадує одну з них Прочитати на VI з'їзді прірододослідніків и лікарів, что МАВ відбутіся у Петербурге в 1879 р. Доповідь Ковалевської на тему «Зведення Деяк класу абелевих інтегралів третього рангу до еліптічніх інтегралів» віслухалі з великою увагу. Видатні Вчені М. Є. Жуковський и К. А. Тімірязєв ​​щиро раділі їй працювати й далі в Цій Галузі, бо вона «народилася для математики».

У 1880 р. Ковалевська переїжджає в Москву и просити Дозволу складаті екзамени на степень магістра, но ее прохання Було відхилено. У тисяча вісімсот вісімдесят одна р. вона віїхала у Берлін, а потім у Париж. Альо и тут не змогла найти місця викладача у віщій школі. Того ж 1 881 р. Ковалевська повернулася до России.

У серпні 1883 р. VII з'їзд прірододослідніків и лікарів, что состоялся в Одесі, одноголосно звертаючись Софію Васілівну головою математичної секції. Тут Було зачитано две Доповіді - доктора філософії С. В. Ковалевської и професора Московского университета М. Є. Жуковського. Доповідь С. В. Ковалевської «Про інтегрування диференціальних рівнянь з частинними похіднімі, что визначаються заломлених світла в Прозоров крісталічному середовіщі» віклікала великий Інтерес. Следующего, 1884 р. Софія Василівна Зроби Доповідь на Цю саму тему на засіданні Паризької академии наук. Пізніше ее Було надруковано в записках Паризької академии наук и Стокгольмської академии наук. Праця булу високо оцінена вчений всього світу, вона принесла авторці широку Популярність у наукових колах.

На VII з'їзді прірододослідніків Софія Василівна зустрілась з професором Стокгольмському університету Міттаг-Леффлером и дістала запрошення зайнятості посаду приват-доцента в новому Стокгольмському університеті. Ковалевська дала згоду и Незабаром булу запитана в Стокгольм Офіційно.

До Стокгольма Софія Василівна пріїхала в лістопаді 1 883 p., А з січня 1884 р. Почаїв читати лекції про Диференціальні рівняння з частинними похіднімі. У Першому семестрі вона читала лекції німецькою мовою, а до качана іншого семестру оволоділа Шведська мовою настолько, что читала цією мовою лекції Шведська студентам.

Рада університету звертаючись С. В. Ковалєвську штатним ординарним професором. Шведські газети помістілі ее портрети и біографію. Професор Міттаг-Леффлер одержував листи від газетярів Парижа, Лондона и Відня з Проханов надіслаті портрет и біографію С. В. Ковалевської. Следующего року в Стокгольмському університеті С. В. Ковалевській предложили читати, кроме лекцій з Чистої математики, курс лекцій з механіки.

Поряд з читанням лекцій в університеті Софія Василівна наполеглива проводила дослідження. Світову славу Ковалевській принесла

ее фундаментальна праця «Обертаном твердого тіла вокруг нерухомої точки». До Ковалевської над ЦІМ харчування Працювала Ейлер и Лагранж. После їх праць только праці Ковалевської просунули вперед розв'язання цієї задачі.

У 1 888 р. Паризька академія наук оголосіла третій конкурс на кращий працю з цієї тими з видачі премії Бордена на три Тисячі франків. Перші два конкурси не дали очікуваніх результатів, и премию нікому не присуджено. Софія Василівна надіслала свою роботу на конкурс, узявші за девіз французьку приказки: «Говори, что знаєш, роби, что винен; что буде, ті й буде ». На конкурс Було подано 15 праць. Спеціальна комісія Паризької академии признал, что твір під девізом «Говори, что знаєш», відмінний, что в ньом Відкрито новий випадок. ВРАХОВУЮЧИ всі наукові якості цієї праці, комісія ухвалено Присудити авторові твору збільшену премию: вместо трьох тисяч - п'ять тисяч франків. Ця праця булу Надруковано в наукових записках Паризької академии наук за +1889 р.

Повернувшись у Стокгольм, Софія Василівна з властівою їй наполеглівістю знову взялася за дослідження и написала ще две праці про рух тела вокруг нерухомої точки, за Які Стокгольмському академія наук видала їй премию 1500 крон.

Альо слава, бліскучі успіхі в науке, вечори и Прийоми, что влаштовувалісь на ее честь, не могли заглушіті в Ковалевської бажання жити и працювати на рідній землі. Вона Робить Останню Спроба: у квітні 1889 p. віїздіть у Россию з надією, что ее оберуть членом Петербурзької Академії наук. Зустрілі ее в Петербурге сердечно, з радістю. Група визначний учених щиро підтрімувала намірі Ковалевської и намагались помочь їй. У листопаді 1889 р. за пропозіцією академіків Чебішова, Імшенецького и Буняковського ее Було звертаючись Почесна членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук, проти це избрания не давало їй ніякіх прав относительно роботи в России.

Софія Василівна Використана всі возможности, щоб добитися гідної ее звання .роботі, но двері до наукових установ перед нею були закриті. Клопотання визначний учених и вплівовіх осіб виявило Марні. Останні надії Софії Васілівні Залишити на Батьківщині, жити и працювати для рідного народу розвіяліся. Вона знову - цього разу назавжди - віїжджає за кордон.

Ковалевська часто говорила, что Швеція стала для неї другою Батьківщиною. І це Було действительно так. У Швеции ее шанувать, цінувалі як професора, як громадського діяча, як вченого, ее около друзями були найкращі представник шведського и норвезькіх наукових и літературних Кіл: професор Міттаг-Леффлер и его сестра, відома шведська письменниця Анна Шарлота Едгрен, професор Гюльден, Який БУВ співробітніком Пулковської обсерваторії, відомій норвезькій діяч, океанограф и дослідник Арктики Нансен, полярний дослідник член-кореспондент Петербурзької Академії наук Норденшельд та ін.

Особливо около зійшлася Софія Василівна Ковалевська з письменниця Анною Шарлота Едгрен. Смороду написали велику драму «Боротьба за щастя», якові Було поставлено на російській сцені. У Цій п'єсі Вперше порушувалось питання про роль робітнічого класу в розвитку Суспільства.

У Стокгольмі С. В. Ковалевська написала такоже відомій роман «Нігілістка» и повісті «Спогади дитинства», «Сестри Раєвські». Кроме цього, Софія Василівна писала статті и заміткі на літературні та Громадські тими до газет и журналів як российских, так и закордон.

Повертаючісь Із подорожі по Италии, Софія Василівна заїхала до Парижа Побачити Із своими знайомиться математиками, потім до Берліна, де зустрілася Із Своїм учителем и іншому професором Вейєрштрассом.На Шведська кордоні, чекаючі поїзда, вона довгий час простояла під Холодним дощем и застудити. У Стокгольм вона прібула 23 січня тисяча вісімсот дев'яносто один р. дуже простудженою. Следующего дня вона ще читала лекції в університеті, а ввечері відчула, что дуже хвора. 10 лютого тисяча вісімсот дев'яносто одна р. Ковалевська померла від паралічу серця. Чуйна про ее смерть схвілювала всех, хто знав про блискучії славу и Сумно частку жінки-професора Софії Ковалевської.

У 1 896 р. російські жінки на кошти, Зібрані комітетом Вищих жіночих курсів та іншімі організаціямі, поставили на могилі С. В. Ковалевської в Стокгольмі пам'ятник з чорного граніту, вивезення из России.