Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Становлення і розвиток міжнародного наукового співробітництва Академії наук УРСР (друга половина 1950-х - 1980-і роки)





Скачати 56.28 Kb.
Дата конвертації15.12.2017
Розмір56.28 Kb.
Типавтореферат

Заклад освіти

"Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка"

УДК 930.1 (09)

Дядічкіна

Наталія Євгенівна

Становлення і розвиток міжнародного наукового співробітництва Академії наук УРСР (друга половина 1950-х - 1980-і роки)

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

за спеціальністю 07.00.02 - вітчизняна історія

Мінськ 2009

Робота виконана в установі освіти

«Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна »

Науковий керівник - Корзенков Георгій Володимирович

доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри політології та права установи освіти «Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка»

Офіційні опоненти: Соколов Микола Костянтинович

доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії Білорусі установи освіти «Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка»

Борисенко Володимир Васильович

кандидат історичних наук, доцент, декан історичного факультету установи освіти «Могильовський державний університет імені О.О. Кулешова »

Опонує організація - Білоруський державний університет

Захист відбудеться 6 лютого 2008 року в 16 годин на засіданні ради по захисту дисертацій К 02.21.03 при установі освіти «Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка» за адресою: 220050, м.Мінськ, вул. Радянська, 18, ауд. 482, тел. 200-82-53, e-mail: bagdanovich.sovet@tut.by

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці установи освіти «Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка».

Автореферат розісланий 5 січня 2009 р

Вчений секретар ради

по захисту дисертацій І.І. Богданович

ВСТУП

Дослідження історії міжнародного співробітництва НАН Білорусі (в досліджуваний період - Академії наук УРСР) є досить актуальним. Розташовуючись в центрі Європи, Білорусь прямує шляхом науково-технічного розвитку передових країн, з урахуванням якісно нових процесів інтеграції наукових знань в інновації та виробничу діяльність. Вони в значній мірі пов'язані з інформаційною революцією, що змінює вигляд сучасного виробництва і сам характер праці, розширенням використання нових і високих технологій. Це завдання можна вирішити, не звертаючись до питань міжнародної наукової співпраці, яке є важливим компонентом наукової діяльності, багато в чому визначає її ефективність.

Накопичення і осмислення вітчизняного досвіду в міжнародному науковому співробітництві, провідну роль в здійсненні якого грає Академія наук, необхідно Білорусі як суверенної держави з метою формування політики міжнародної наукової співпраці на сучасному етапі. Досягнення поставленої мети настійно вимагає реального взаємодії науки з виробництвом і освітою, прискореної модернізації економіки, забезпечення конкурентних переваг республіки на внутрішньому і зовнішньому ринках. Потреба наукової розробки даної проблеми пов'язана з відсутністю спеціальних робіт у вітчизняній історіографії. Введення в науковий обіг нових архівних матеріалів дає можливість висвітлити багато маловивчені аспекти діяльності АН БРСР на міжнародній арені.

Ретроспективне вивчення міжнародного співробітництва академічної науки актуально не тільки в теоретичному, але і практичному плані. Поширення інноваційної діяльності має допомогти подолати бар'єри, надати нові імпульси розвитку науково-технічної діяльності і прогресу суспільства в цілому, і тим самим забезпечити місце Білорусі в групі динамічно розвиваються країн світу.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зв'язок роботи з великими науковими програмами і темами

Тема виконана в рамках Державної програми фундаментальних досліджень "Дослідження історії, мистецтва, фольклору, етнокультурних традицій Білорусі в контексті слов'янських культур, європейської цивілізації, глобального розвитку і етноконфесійних процесів в сучасному світі" (Історія і культура) в 2003-2005 рр .; завдання № 20021031 від 01. 04. 2002 г. Тема дисертаційного дослідження затверджена Радою Брестського державного університету ім. А.С. Пушкіна 28 січня 2002 року (протокол № 7), формулювання теми уточнена Радою Брестського державного університету ім. А.С. Пушкіна 20 грудня 2006 році (протокол № 5).

Мета і завдання дослідження

Мета роботи - розкриття процесу становлення і розвитку міжнародного співробітництва академічної науки, ролі АН БРСР в системі взаємодії республіки з іншими країнами у другій половині 1950-х - 1980-і роки. Для здійснення поставленої мети були визначені наступні завдання:

- розкрити найважливіші передумови, що зумовили формування і динаміку міжнародних наукових зв'язків АН БРСР;

- виявити основні етапи в розвитку системи міжнародного співробітництва академічної науки;

- визначити форми і напрямки міжнародного співробітництва білоруських вчених в другій половині 1950-х - 1960-і рр .;

- показати провідні тенденції вдосконалення системи міжнародного співробітництва академічних вчених, якісні зміни, що відбувалися в процесі її розвитку в 1970-1980-і роки;

- проаналізувати значимість міжнародного співробітництва для розвитку академічної науки і народного господарства республіки.

Об'єктом дисертаційного дослідження є система міжнародного співробітництва республіки в післявоєнний період. Предметом дослідження - форми і напрями реалізації міжнародних зв'язків АН БРСР у другій половині 1950-х - 1980-і рр.

Основні положення дисертації, що виносяться на захист

1. Формування системи міжнародного співробітництва АН БРСР було обумовлено, перш за все, дією об'єктивних за своїм характером причин, визначених інтернаціональним характером науки, специфікою і потребами розвитку наукового виробництва, що протікає в умовах науково-технічної революції. Державна науково-технічна політика в СРСР і БРСР була спрямована на збільшення фінансування, поліпшення організації наукової діяльності, впровадження наукових розробок у виробництво, участь в міжнародному поділі праці. Наука розглядалася як визначального фактора економічного зростання. Ефективний розвиток міжнародного співробітництва стало наслідком позитивних змін в стані міжнародного політичного клімату, лібералізації зовнішньополітичного курсу і зміни внутрішньополітичної ситуації в СРСР після XX з'їзду КПРС. Нові можливості для розширення зарубіжних зв'язків у сфері науки відкрило входження республіки в міжурядові організації (ООН, МАГАТЕ, ЮНЕСКО), а також утворення Ради Економічної Взаємодопомоги. Найважливішою передумовою розвитку міжнародних контактів білоруських вчених стало інтенсивне поступальний розвиток вітчизняної академічної науки в розглянутий період.

2. У розвитку міжнародних зв'язків АН БРСР виділяються два етапи. Перший - охоплював другу половину 1950-х - 1960-і роки і характеризувався становленням системи міжнародного співробітництва, формуванням організаційно-правового механізму, виникненням форм міжнародної взаємодії, що забезпечували обмін науковою інформацією. Другий - припав на 1970-1980-ті роки і був етапом подальшого нарощування обсягів, збагачення новими напрямками досліджень і формами, в рамках яких здійснювалися спільні розробки. Багато в чому це було обумовлено значним зміцненням наукового потенціалу АН БРСР. На відміну від попереднього періоду, коли міжнародні наукові зв'язки академічної науки були переважно епізодичними, на цьому етапі вони набули характеру довгострокового і стабільного співробітництва, причому як у відносинах з соціалістичними, так і капіталістичними країнами.

3. Основними формами взаємодії вчених в другій половині 1950-х - 1960-і роки були: їх участь у різних міжнародних наукових форумах, обмін публікаціями через систему міжнародного книгообміну, публікація робіт в зарубіжних виданнях, членство в редакційних колегіях наукових журналів, отримання інформації за допомогою науково-технічних виставок, відряджень для ознайомлення з організацією науково-дослідних робіт в спеціалізованих центрах, взаємодопомога в підготовці наукових кадрів. Завдяки співпраці вдалося досягти певних успіхів в області математики, фізики твердого тіла, спектроскопії, оптики, тепло- і масообміну, механіки металлополимеров, атомної енергетики, технічної кібернетики, хімії неорганічних сполук, фізіології людини і тварин, біології та інших.

4. Процес якісного вдосконалення міжнародного співробітництва академічної науки активно відбувався в 1970-1980-і роки. Виникли і отримали розвиток нові, більш прогресивні форми зв'язків, за допомогою яких забезпечувалася координація дослідницьких планів і кооперація діяльності при вирішенні наукових проблем, що здійснюються як на двосторонній (в рамках міжурядових угод), так і багатосторонній основах (по лінії РЕВ, співробітництва академій наук соціалістичних країн , ЮНЕСКО, МАГАТЕ). АН БРСР вперше почала проводити роботу з патентування винаходів за кордоном і продажу ліцензій на розробки академічних інститутів. Інтеграційні процеси посилювалися шляхом реалізації спільних проектів, які відповідно до світових тенденцій науково-технічного розвитку були пов'язані з вирішенням глобальних проблем, які вимагали скоординованих зусиль (матеріалознавство, квантова електроніка, прикладна математика, біоорганічна хімія, генетика, геологія та інші). Значне зростання масштабів міжнародних контактів характеризував динаміку співробітництва як розвинулася по висхідній лінії і свідчив про розширення і поглиблення взаємозв'язків вітчизняної фундаментальної науки з світовим науковим простором.

5. Академія наук УРСР відігравала провідну роль в розвитку міжнародних зв'язків республіки з академіями наук та іншими науковими організаціями зарубіжних країн, у виконанні міждержавних наукових і науково-технічних програм і проектів, брала участь в діяльності міжнародних наукових організацій. У 1989 р інститути АН БРСР співпрацювали з 169 проблемам і окремим темам з понад 100 організаціями країн - членів РЕВ, Китаю, Югославії, Австрії, Бельгії, Великобританії, Індії, Іспанії, Італії, США, Фінляндії, Франції, Німеччини, Швеції, Південної Кореї і Японії. Міжнародне співробітництво АН БРСР дозволяло білоруським вченим, раціонально використовуючи кадрові, матеріально-технічні та фінансові ресурси, активізувати власні наукові роботи, прискорювати їх впровадження в промислове виробництво. Разом з підвищенням рівня досліджень і розробок, отриманням доступу до нових технологій, методів досліджень і інформаційних джерел співпрацю приносило відчутний матеріальний ефект академічним інститутам. Проте, рівень інтеграції АН БРСР у світову науково-технічну сферу залишався невисоким і не відповідав рівню її наукового потенціалу і потреб. Це зумовило відставання республіки в розвитку ряду напрямків і новітніх технологій (мікроелектроніка, інформаційні та біотехнології, обчислювальна техніка і т. Д.).

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є першим в білоруській історіографії узагальнюючим дослідженням проблеми міжнародного співробітництва Академії наук УРСР у другій половині 1950-х - 1980-і рр., Де розкриті найважливіші передумови, що зумовили формування і динаміку міжнародних наукових зв'язків АН БРСР, показані основні форми, в рамках яких вони здійснювалися, виявлено етапи і якісні зміни, розкриті провідні тенденції його вдосконалення, проаналізовано значимість міжнародного співробітництва для розвитку фундаментальної науки і впровадження прогресивних нововведень в народне господарство республіки. У процесі роботи було вивчено, систематизовано і проаналізовано великий фактичний матеріал, який раніше не був введений в науковий обіг.

Апробація результатів дисертації

Основні положення роботи були викладені в доповідях і виступах на: республіканській науковій конференції, присвяченій 80-річчю від дня народження В. Колесника "Берасцейска-Пiнскае Палессе: мова, лiтаратура, гiстория" (Брест, 2002); V міжвузівської науково-методичної конференції молодих вчених (Брест, 2003); міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів вищих навчальних закладів "Трансфармация культури i грамадства Беларускага скотарство: мiнулае, сучаснасць, перспективи" (Брест, 2003); VIII міжнародних суспільно-політичних читаннях, присвячених пам'яті К. Лищінского "К. Лищінскій і сучасність "(Брест, 2003); міжнародної конференції, присвяченої 210-річчю повстання під керівництвом Т. Костюшка "Тадевуш Касцюшка i яго годину" (Брест, 2004); міжнародної науково-практичної конференції студентів і аспірантів "асобі у гiсториi: гераiчнае i трагiчнае" (Брест, 2004); міжнародній науковій конференції "Проблеми методології досліджень історії Білорусі" (Мінськ, 2006); наукових читаннях "праблєми айчиннай и сусветнай гісториі (Так 60-годдзя доктар гістаричних навук, прафесара У.М. Міхнюка)" (Брест, 2007); Другій Міжнародній науковій конференції "Методологія досліджень історії Білорусі: проблеми, досягнення, перспективи" (Мінськ, 2008).

Опублікування результатів дисертацій

Матеріали дисертації були опубліковані в 11 наукових статтях загальним обсягом 5,1 авторських аркуша, в тому числі 3 - в рецензованих наукових виданнях, решта - в збірниках матеріалів наукових конференцій та збірниках наукових статей.

Структура і обсяг дисертації

Дисертація складається зі вступу, загальної характеристики роботи, трьох розділів, висновків, додатків у вигляді 5 таблиць (5 сторінок) і списку використаних джерел (321 найменування, 19 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 141 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, яка в першу чергу визначається потребою наукової розробки проблеми, відсутністю спеціальних робіт у вітчизняній історіографії з даної тематики. Осмислення досвіду міжнародної діяльності академічної науки необхідно Білорусі як незалежної держави з метою формування політики міжнародної наукової співпраці на сучасному етапі.

У першому розділі дисертації - "Історіографія, джерела та методи дослідження" розглядаються основні наукові праці, в яких порушуються питання міжнародного наукового співробітництва АН БРСР у другій половині 1950-х - 1980-і рр., А також основний комплекс джерел з проблеми і методи, за допомогою яких здійснювалося дослідження.

Вивчення діяльності БРСР на міжнародній арені стало оформлятися в самостійний напрям білоруської історичної науки в 1960-і роки. Дана тематика займає значне місце в структурі наукових досліджень білоруських істориків. Найбільша кількість робіт було присвячено вивченню участі республіки в суспільно-політичному, економічному, культурному та науково-технічне співробітництво СРСР з європейськими країнами соціалістичного табору.

Дослідженням двосторонніх контактів БРСР з європейськими соціалістичними країнами займалися В.С. Толстой, Г.Г. Сергєєва, Л.П. Мірочіцкій, Д.Б. Мельцер, В.П. Голубович. У роботах цих авторів наводяться деякі приклади участі представників академічної науки у співпраці БРСР з окремими соціалістичними країнами в 1960-і - 1970-і рр. Їх недоліком є ​​однобічність, спрощеність, замовчування одних і випинання інших історичних подій, певна заданість результатів дослідження, що, втім, було характерно для всієї радянської історичної науки, що розвивається в умовах партійно-ідеологічного контролю.

Першою спробою дослідження узагальнюючого характеру щодо співпраці республіки з соціалістичними країнами, була колективна монографія, авторами якої були С.Д. Войтович, Н.С. Воробей і В.С. Толстой: "Співпраця Білоруської РСР з соціалістичними країнами" (Мінськ, 1970), в якій розглядаються всебічні зв'язки республіки з соціалістичними державами в 1945-1969 рр. Торкнувшись проблему наукових контактів республіки, автори обмежилися описом окремих прикладів співпраці, не роблячи спроби виявити основні форми, в рамках яких воно здійснювалося, і тенденції його розвитку. Вагомим внеском у висвітлення міжнародної діяльності БРСР стала колективна монографія "Білоруська РСР і соціалістичні країни: Зміцнення дружби, співпраці, братства (1945-1987 рр.)" (Мінськ, 1987), де досліджується роль республіки в здійсненні всебічного взаємодії СРСР і соціалістичних держав за чотири післявоєнних десятиліття. Дослідники наводять низку прикладів, що ілюструють участь у науковому співробітництві республіки АН БРСР, однак, проблема міжнародних контактів академічної науки відображена фрагментарно. Названі узагальнюючі дослідження, присвячені вивченню всебічного співробітництва республіки з соціалістичними країнами, витримані в рамках офіційних політико-ідеологічних схем, що панували в науці в той час, коли вони створювалися. Для них характерна відсутність критичного підходу до досліджуваної реальності, бажання показати перевагу соціалістичної системи. Увага авторів зосереджена на успіхах, в той час як труднощі, недоліки і помилки ігнорувалися. Аналіз будь-яких проблемних, негативних моментів в роботах повністю відсутня. Без достатньої уваги дослідників, на наш погляд, залишився і питання формування політики міжнародної наукової співпраці. Критично оцінюючи роботи радянського періоду, необхідно при цьому зазначити і їх позитивне значення. Великий фактичний матеріал, введений в науковий обіг, багато узагальнення і оцінки не втратили своєї актуальності на сучасному етапі і є фундаментом для вивчення проблеми міжнародного співробітництва академічної науки.

У 1980-ті роки з'являються роботи, присвячені міжнародній діяльності БРСР в окремо взятих сферах співробітництва (суспільно-політичні, культурні зв'язки), або окремим проблемам міжнародної діяльності республіки. На особливу увагу заслуговує дослідження Л.В. Власової "БССР в міжнародному культурному та науковому співробітництві: (Організаційно-правові питання)" (Мінськ, 1984), присвячене вивченню правових джерел, що регулюють участь республіки в міжнародному культурному та науковому співробітництві на двосторонній і багатосторонній основах.

Єдиною роботою, цілеспрямовано присвяченій вивченню наукового співробітництва БРСР з соціалістичними країнами є монографія Г.Г. Сергєєвої "Білоруська РСР в наукове співробітництво Радянського Союзу і соціалістичних країн (1945-1985 рр.)" (Мінськ, 1986). Узагальнюючи досвід участі БРСР в науковому взаємодії держав соціалістичної співдружності протягом чотирьох повоєнних десятиліть, автор простежує динаміку включення наукового потенціалу республіки в наукова взаємодія соціалістичних країн, основні напрямки та форми співпраці в різних наукових сферах. Дослідження Г.Г. Сергєєвої є першою, і до сьогоднішнього дня єдиною, в білоруській історіографії роботою, де досліджується наукове співробітництво республіки. Її значимість, безумовно, висока, проте, вона носить некритичний характер, що виключає всебічний аналіз, розгляду тих аспектів, які могли б негативно вплинути на імідж соціалістичної системи. Без достатньої уваги автора, на наш погляд, залишився і такий аспект проблеми, як формування політики міжнародної наукової співпраці.

Одним з напрямків досліджень в області історії міжнародної діяльності БРСР стало вивчення зв'язків республіки з капіталістичними і країнами, що розвиваються. Єдиним дослідженням, яке присвячене співпраці з капіталістичними країнами, є монографія Н.С. Горобця "Участь Білоруської РСР у відносинах Радянського Союзу з капіталістичними країнами (50-70-ті роки)" (Мінськ, 1981), де аналізуються основні напрямки та форми суспільно-політичних, економічних і культурних зв'язків БССР з розвинутими країнами в післявоєнний період. Автор обмежився описом окремих прикладів наукової взаємодії установ республіки з іншими центрами, не розглядаючи при цьому такі аспекти, як передумови його розвитку, організаційно-правовий механізм і масштаби співпраці.

Окремі аспекти проблеми міжнародних наукових зв'язків республіки зачіпаються в роботах, присвячених участі республіки в діяльності міжнародних організацій. Існує і досить великий масив літератури, опублікованій радянськими і російськими авторами в 1970-2000-і рр., Яка присвячена участі в міжнародному науковому співробітництві СРСР і АН СРСР. Вони містять аналіз загальних принципів і тенденцій розвитку міжнародного наукового співробітництва.

Проблема міжнародної взаємодії академічної науки отримала відображення і в роботах, присвячених історії становлення та розвитку Національної академії наук Білорусі, її досягнень в різних галузях знання. У числі найбільш інформативних видань слід назвати великі колективні роботи узагальнюючого характеру. Це, перш за все, "Академія наук Білоруської РСР" (Мінськ, 1979), яка висвітлює історію АН БРСР і її наукову діяльність за 50 років існування. Історія академії за 60 років існування, її найважливіші досягнення в різних наукових областях, роль в прискоренні науково-технічного прогресу розглядаються у виданні "Академія наук Білоруської РСР. Короткий нарис "(Мінськ, 1989), підготовленому авторським колективом Інституту історії АН БРСР. Основні етапи становлення і розвитку Національної академії наук Білорусі за 70 років її існування, найважливіші досягнення вчених в різних областях науки, їх роль в розвитку економіки і культури Білорусі відображені в виданні "Національна академія наук Білорусі: 1929-1999" (Мінськ, 1998), написаної авторським колективом у складі Н.В. Токарєва, П.Т. Петрикова, Г.В. Корзенков. Великої узагальнюючої роботою, присвяченій підсумкам розвитку і досягненням білоруської науки за минуле століття, є книга "Наука Білорусі в XX столітті" (Мінськ, 2001).

Історія становлення і діяльність Національної академії наук Білорусі також отримала висвітлення в публікаціях: В.Ф. Купревіча, Н.А. Борисевича, А.П. Войтовича, П.Т. Петрикова, Г.В. Корзенков, Н.В. Токарєва. Серед них слід особливо відзначити книгу В.Ф. Купревіча "Академія наук Білоруської РСР. Історичний нарис "(Мінськ, 1957). Це була перша робота, в якій узагальнювався багатогранний досвід діяльності АН БРСР, в тому числі і в сфері міжнародної діяльності. Велика кількість публікацій, присвячених аналізу стану академічної науки в республіці і визначенню перспектив її розвитку, було підготовлено у зв'язку зі святкуванням 50-70-літніх ювілеїв Академії. У числі видань ювілейного характеру слід зазначити фундаментальний біографічний довідник "Національна академія наук Білорусі. Персональний склад. 1928-1998 "(Мінськ, 1998) і збірник" Гуманiтарния i сацияльния навукi на зиходзе XX стагоддзя "(Мінськ, 1998). Існують також видання, присвячені окремим ученим, які зробили вагомий внесок в розвиток академічної науки. У них отримав свій відбиток і їх особистий внесок у розвиток міжнародної взаємодії. В цілому ж, в роботах, присвячених АН БРСР, проблеми міжнародного співробітництва приділяється дуже незначна увага.

Придбання на початку 1990-х рр.Республікою Білорусь незалежності, формування самостійної зовнішньої політики сприяли посиленню інтересу до історії міжнародних відносин, стимулювали розширення досліджень з проблем міжнародного співробітництва вже на основі національно-державної концепції історії Білорусі. У 1992 р було видано монографію Л.П. Мірочіцкого "Білорусько-югославські культурні та наукові зв'язки", в якій аналізуються форми і зміст двосторонніх білорусько-югославських культурних і наукових контактів, досліджується коло їх учасників на державному і громадському рівнях. Однак, оскільки це дослідження було розпочато задовго до його публікації, воно не позбавлене деяких суб'єктивних підходів, що існували в радянський період. У ньому, наприклад, відсутній достатній аналіз труднощів співпраці.

У 1990-2007-х рр. в білоруській історіографії з'являється ряд нових досліджень, присвячених історії міжнародної діяльності республіки, які цікаві не тільки багатим фактичним матеріалом, вперше введеним в науковий обіг, а й тим, що позбавлені колишньої ідеологічної заданості. Це дисертації П.В. Малашука, О.Н. Важнік, Л.В. Ляхович, Л.Г. Королёнка, присвячені двостороннім економічним, науково-технічним і культурним зв'язкам Білорусі з Югославією, Польщею, Францією і Великобританією відповідно. Дослідженню економічних зв'язків із зарубіжними країнами присвячена дисертація В.В. Борисенко "Участь Білорусі у зовнішньоекономічних зв'язках Радянського Союзу, 1971-1985 рр." (2001).

Незважаючи на те, що тематика про міжнародне співробітництво БРСР займає значне місце в структурі наукових досліджень білоруських істориків, до теперішнього часу у вітчизняній історіографії не існує жодної узагальнюючої наукової роботи з міжнародного співробітництва АН БРСР. Історія міжнародних зв'язків академічної науки не розглядалася в історіографії як самостійної наукової проблеми, тому й не здійснювалося її спеціальне вивчення. У роботах білоруських істориків, зачіпали питання міжнародних зв'язків АН БРСР, що не простежувалися причини формування і еволюція системи співпраці, в повній мірі не аналізувалися такі важливі аспекти, як формування політики міжнародної наукової співпраці на партійно-урядовому рівні і його організаційно-правові механізми. У них відсутня і аналіз, безумовно мали місце, труднощів, проблем, недоліків і помилок, що існували в наукових обмінах. В недостатній мірі відображені наукові зв'язки з капіталістичними країнами. Оскільки проблема міжнародних зв'язків академічної науки в період другої половини 1950-х - 1980-і рр. не отримала наукового узагальнення у вітчизняній історіографії, це дає підставу займатися її дослідженням і визначає наукову актуальність такого дослідження.

У процесі роботи над дисертацією були проаналізовані документи, що зберігаються в фондах Президії Академії наук, іноземного відділу, особистих справ співробітників, а також фондах окремих інститутів Центрального наукового архіву Національної академії наук Білорусі. Особливу цінність представляють щорічні звіти про наукову діяльність Академії наук УРСР, звіти про роботу по здійсненню і розвитку науково-технічних зв'язків і співпраці з закордонними країнами, виконання планів міжнародного науково-технічного співробітництва і ефективності використання результатів співпраці, звіти окремих інститутів, які мають розділ про міжнародні наукових зв'язках, де наводяться численні приклади найважливіших міжнародних наукових заходів, документи керівного характеру: постанови і розпорядження ЦК КПБ, Бюро ЦК КПБ, Ради Міністрів УРСР, Президій АН СРСР і АН БРСР про підвищення ефективності і поліпшення організації міжнародних наукових зв'язків, протоколи засідань Бюро Президії АН БРСР, на яких розглядалися питання планування і інші аспекти міжнародних наукових зв'язків, різного роду довідки: про заходи щодо підвищення ефективності міжнародних наукових зв'язків, про хід виконання постанов Президії АН БРСР, пов'язаних з питаннями міжнародної діяльності та інші.

Матеріали, які стосуються діяльності АН БРСР міститися і в Національному архіві Республіки Білорусь: фондах ЦК Компартії Білорусії, Ради Міністрів УРСР, Міністерства закордонних справ БРСР. Найбільшу цінність представляють документи директивного характеру: постанови і рішення ЦК КПБ, Бюро ЦК КПБ, Ради Міністрів УРСР і Президії АН СРСР з питань керівництва науковою діяльністю в республіці і міжнародним науковим зв'язкам, що дозволяють вивчити державну політику щодо розвитку науки в республіці, в тому числі і в аспекті її міжнародних зв'язків. Автором вивчалися і інші документи: звернення Президії АН БРСР в ЦК КПБ з проханнями про дозвіл організації та проведення тих чи інших наукових заходів, доповідні записки, довідки і т. Д. Комплексний аналіз опублікованих джерел та архівних матеріалів дозволив вирішити завдання, поставлені в дисертації.

У другому розділі - "Формування системи міжнародних зв'язків АН БРСР (друга половина 1950-х - 1960-і рр.)" Розглядаються причини формування системи міжнародного співробітництва АН БРСР, на численні факти, більшість з яких вперше вводиться в науковий обіг, показані основні форми , в рамках яких здійснювалися міжнародні контакти в різних наукових сферах, а також динаміка їх розвитку і значимість для підвищення ефективності академічної науки.

Розвиток міжнародних зв'язків академічної науки було викликано позначити в середині 1950-х рр. курсом Радянської держави на нарощування науково-технічного потенціалу, що повинно було ліквідувати його відставання від США і країн Західної Європи по ряду економічних показників. Система міжнародного співробітництва академічної науки покликана була сприяти розвитку наукових досліджень і, тим самим, науково-технічного прогресу країни.

Оскільки міжнародні зв'язки БРСР були прерогативою загальносоюзних відомств, через посередництво яких республіка мала вихід на міжнародну арену, і так як науковий потенціал БРСР розвивався як невід'ємна частина єдиного наукового комплексу СРСР, сформувалася жорстко централізована система міжнародного співробітництва академічної науки Радянської держави, в якій міжнародне співробітництво АН БССР виступало в якості складової частини. АН БРСР не брала участь у виробленні стратегії взаємодії з іншими державами, її роль зводилася до підготовки планів та здійснення безпосереднього керівництва практичним втіленням зв'язків.

Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР в 1960 р було створено спеціальний структурний підрозділ, безпосередньо здійснювала організацію міжнародного співробітництва - іноземний відділ, який входив до складу апарату Президії АН БРСР. Основним завданням відділу була організація і координація міжнародних зв'язків відповідно до постанов, рішень та вказівок союзних і республіканських директивних органів, Президій АН СРСР і АН БРСР, складання планів міжнародних зв'язків, забезпечення підготовки та організація виїзду вчених за кордон, здійснення прийому зарубіжних вчених, підготовка пропозицій по вивченню та використанню зарубіжного наукового досвіду та ін. АН БРСР представляла проекти планів міжнародного співробітництва в Президія АН СРСР для вкл чення їх в плани наукового співробітництва АН СРСР з соціалістичними країнами і плани наукових зв'язків з капіталістичними і країнами, що розвиваються.

І хоча при плануванні зв'язків в АН СРСР недостатньо враховувалися інтереси союзних академій, а рівень участі вітчизняної академічної науки в інтеграційних процесах був низьким, проте, завдяки співпраці із зарубіжними колегами білоруським вченим вдалося досягти певних успіхів по ряду наукових напрямків, які мали важливе значення для науково-технічного прогресу країни і республіки. Позитивна динаміка міжнародних зв'язків створила основу для вдосконалення співпраці надалі.

У третьому розділі - "Удосконалення форм міжнародного співробітництва вчених АН БРСР (1970-1980-ті рр.)" Розглядаються причини вдосконалення системи міжнародного співробітництва академічної науки, основні форми міжнародної взаємодії в різних наукових сферах, якісні зміни, що відбуваються в системі співпраці, динаміка його розвитку і значимість для підвищення ефективності досліджень АН БРСР і науково-технічного прогресу республіки.

Значне посилення наукового потенціалу АН БРСР, яке забезпечило активізацію міжнародних контактів, було наслідком реалізації державної політики, спрямованої на розвиток найбільш значущих для науково-технічного прогресу республіки наукових напрямків, вдосконалення структури наукових установ, серйозне збільшення обсягу фінансування дослідницьких робіт та зміцнення матеріально-технічної бази наукових установ.

Керуючись рішеннями директивних органів, а також постановами і розпорядженнями Президії АН СРСР, Академія наук УРСР проводила роботу з удосконалення своїх міжнародних зв'язків, збільшуючи їх масштаби, розширюючи географію і реалізуючи співробітництво в рамках нових, більш ефективних форм взаємодії. Міжнародні зв'язки були одним з важливих важелів підвищення ефективності наукових досліджень і нарощування науково-технічного потенціалу республіки. Однак, діяльність АН БРСР, що розглядається в аспекті її міжнародного співробітництва, не в повній мірі відповідала вимогам прискорення науково-технічного прогресу, що зумовило, в результаті, відставання республіки, як і всього Радянського Союзу в цілому, від світового рівня в розвитку ряду наукових напрямків і новітніх технологій.

ВИСНОВОК

Основні наукові результати дисертаційного дослідження

1. Становлення і розвиток системи міжнародного співробітництва АН БРСР з другої половини 1950-х р було обумовлено, перш за все, дією об'єктивних за своїм характером причин, визначених інтернаціональним характером науки; специфікою і потребами розвитку наукового виробництва, що протікає в умовах науково-технічної революції. Крім того, найважливішими передумовами розвитку міжнародних зв'язків АН БРСР в зазначений період привела до позитивних змін в стані міжнародного політичного клімату, лібералізація зовнішньополітичного курсу СРСР, зміна внутрішньополітичної ситуації після XX з'їзду КПРС. Становлення системи міжнародного наукового співробітництва було наслідком зміни стратегії розвитку всієї радянської науки, в тому числі і в аспекті її міжнародних зв'язків. Були усвідомлені намітилися відставання СРСР в галузі науково-технічного прогресу, а також малоефективність тактики ізоляції країни від розвитку світової науки, тому був узятий курс на розширення міжнародного наукового співробітництва. Одним з факторів розвитку міжнародних зв'язків СРСР і республіки був походив процес соціалістичної реконструкції і встановлення дружніх СРСР режимів в ряді країн Східної і Центральної Європи, приналежність до єдиної політико-економічному і військовому блоку, ідеологічна спільність і формуванням принципово близьких за типом структур організації науки. Освіта Ради Економічної Взаємодопомоги розширило можливості для розвитку зв'язків у галузі науки на багатосторонній основі. Міжнародному співробітництву АН БРСР сприяло членство республіки в великих міжурядових організаціях (ООН, МАГАТЕ, ЮНЕСКО), діяльність яких в значній мірі була пов'язана з наукою. Вступ Білорусі в ці організації відкрило вченим додаткові можливості для розвитку зарубіжних контактів.

СРСР уклав численні міжурядові угоди, а потім, на їх основі, і угоди про співпрацю між АН СРСР із зарубіжними науково-дослідними установами, приступив до узгодження і підписання планів наукового співробітництва.Тим самим, була створена міцна правова основа для широкого і стабільного співробітництва академічної науки.

Після Великої Вітчизняної війни був відновлений і став в подальшому неухильно зростати науковий потенціал академічної науки. Збільшення фінансування, підвищення чисельності і кваліфікації наукових кадрів, зміцнення матеріально-технічної бази Академії наук протягом досліджуваного періоду перетворили її в потужний комплексний науковий центр, який отримував наукові результати на світовому рівні. Було надано динамізм кількісному і якісному зростанню академічної науки, який тривав аж до кінця 1980-х років. Актуальність і досить високий науковий рівень проведених в АН БРСР досліджень фундаментального і прикладного характеру визначали взаємний інтерес білоруських і зарубіжних вчених до досвіду вирішення аналогічних проблем і створювали міцну основу для взаємовигідного співробітництва, необхідність розвитку якого настійно диктували постійно зростаюча складність науково-технічних проблем і значно збільшуються матеріальні витрати, пов'язані з їх розробкою.

В рамках міжнародних зв'язків радянської науки з другої половини 1950-х р сформувалася і отримала успішний розвиток централізована система міжнародного співробітництва АН БРСР, за допомогою якої здійснювалося професійне спілкування білоруських вчених і спільнот наукових діячів інших країн, що забезпечувало рух наукового знання між ними. У зв'язку з тим, що науковий потенціал БРСР розвивався як невід'ємна частина єдиного наукового комплексу СРСР, білоруська наука і на міжнародній арені виступала як складова частина радянської науки. В організаційному плані міжнародне співробітництво академічної науки виступало як особлива підсистема в структурі загальносоюзної академічної науки, була складовим компонентом міжнародного співробітництва АН СРСР. Міжнародні зв'язки академічної науки здійснювалися в основному через АН СРСР, відповідно до її планами співробітництва з зарубіжними країнами. Певна частина контактів (відрядження в промислові і неакадемічні установи) здійснювалася через Державний комітет Ради Міністрів СРСР по координації науково-дослідних робіт [5, 6, 7, 9].

2. Перший етап у розвитку міжнародних зв'язків АН БРСР розпочався у другій половині 1950-х і тривав до кінця 1960-х років. Він характеризувався становленням системи міжнародного наукового співробітництва академічної науки, формуванням її організаційно-правового механізму і виникненням форм міжнародної взаємодії, що забезпечували обмін науковою інформацією між вченими АН БРСР і їх зарубіжними колегами. Подальший поступальний розвиток, вдосконалення системи міжнародного співробітництва академічної науки в 1970-1980-і рр. було обумовлено значним підвищенням наукового потенціалу АН БРСР внаслідок реалізації постанов ЦК КПБ і Ради Міністрів УРСР "Про заходи щодо дальшого розвитку науки і зміцненню її зв'язку з виробництвом" від 18 травня 1970 року і "Про заходи щодо подальшого розвитку матеріально-технічної бази Академії наук "від 2 листопада 1973 року а також напрацьованим в попередній період досвідом міжнародного наукового співробітництва. Для міжнародної взаємодії академічної науки стає характерним не тільки динамічно зростаючий обмін готовими науковими результатами, але і спільна, яку координує діяльність по розробці актуальних наукових проблем. Перехід до довгострокового планування зв'язків вчених за ключовими напрямами науково-технічного прогресу і поступове переключення на кооперацію сил при розробці спільних проблем в системі дво- та багатостороннього співробітництва стало характерною прикметою діяльності АН БРСР в 1970 - 1980-ті рр. На відміну від попереднього періоду, коли міжнародні наукові контакти носили в основному ознайомлювальний, епізодичний характер, в цей період вони набули характеру стабільного, довгострокового, систематичного співробітництва, причому як у відносинах з соціалістичними (на них припадає більший обсяг контактів), так і капіталістичними країнами [1, 3, 4, 10].

3. Домінуюче становище в системі міжнародного співробітництва АН БРСР з середини 1950-х р належало формам, пов'язаних з обміном науковою інформацією і досвідом. Взаємовигідний міжнародний науковий обмін в основному здійснювався шляхом участі вчених у різних міжнародних наукових форумах (конференціях, конгресах, симпозіумах), організованих різними міжнародними організаціями та науково-дослідними центрами за кордоном, заходах, що проводяться під егідою міжнародних організацій ООН, МАГАТЕ та ЮНЕСКО, проведення конференцій за участю зарубіжних вчених на базі установ АН БРСР. З основними висновками і новими положеннями, отриманими в ході досліджень, білоруські вчені виступали на престижних міжнародних форумах. Аналогічні заходи за участю великих зарубіжних фахівців проводилися на базі установ АН БРСР. Почався і отримав активний розвиток обмін науковими публікаціями через систему міжнародного книгообміну, роботи білоруських авторів публікувалися за кордоном. Вітчизняні вчені брали активну участь в роботі редакційних колегій міжнародних наукових журналів. Плідний обмін інформацією відбувався під час науково-технічних виставок, а також поїздок фахівців для ознайомлення зі станом наукових досліджень в зарубіжних дослідницьких центрах. Виникли і отримали розвиток форми співробітництва, які забезпечували взаємодопомога в підготовці наукових кадрів, підвищення їх кваліфікації та здійсненні досліджень (обмін фахівцями для виступу з доповідями і лекціями, надання консультативної допомоги з окремих питань наукових досліджень, стажування).

Незважаючи на наявні проблеми в організації міжнародного наукового взаємодії, в цілому воно, безумовно, сприяло підвищенню ефективності наукових досліджень АН БРСР. Завдяки взаємодії зі світовою наукою білоруським вченим вдалося досягти певних успіхів у дослідженнях з математики, фізики твердого тіла, спектроскопії, оптики, тепло- і масообміну, механіці металлополимеров, атомній енергетиці, технічної кібернетики, хімії неорганічних сполук, фізіології людини і тварин, біології та інших , що мають важливе значення науково-технічного прогресу. Позитивна динаміка міжнародних зв'язків академічної науки в 1950-1960-і рр. створила міцну основу для удосконалення співпраці в подальшому [1, 3, 4, 5, 6, 7,9, 10].

4. Удосконалення системи міжнародного співробітництва академічної науки відбувалося в 1970-1980-і рр. Воно реалізовувалося як на двосторонній (в рамках міжурядових угод), так і багатосторонній (по лінії РЕВ, співробітництва академій наук соціалістичних країн, ЮНЕСКО, МАГАТЕ) основах. На відміну від попереднього етапу, коли міжнародні зв'язки академічної науки здійснювалися переважно на двосторонній основі, в цей період багатостороннє співробітництво набуває набагато більшого значення. Отримали активний розвиток не тільки, що стали вже традиційними, форми співпраці, які забезпечували обмін готової науковою інформацією, і взаємодопомога в підготовці наукових кадрів, але і нові форми взаємодії, які забезпечували проведення білоруськими вченими спільних із зарубіжними колегами дослідницьких робіт (координація планів і кооперація діяльності при вирішенні наукових проблем). А це яскраве підтвердження того, що міжнародне співробітництво АН БРСР піднімалось на якісно новий рівень свого розвитку. У міру переходу від нижчих форм, пов'язаних з обміном готової науковою інформацією до вищих форм, що забезпечує проведення спільних наукових досліджень, зростала ефективність співпраці. У розглянутий період АН БРСР вперше почала проводити роботу по комерційній реалізації своєї наукової продукції за кордоном завдяки які мають розвиток патентування винаходів вітчизняних дослідників за кордоном і продажу ліцензій на розробки академічних інститутів. Збагачення міжнародної взаємодії прогресивними "інтегративними" формами, зростання його масштабів характеризувало динаміку співробітництва в цілому як розвивається по висхідній лінії, свідчили про розширення і поглиблення інтеграції вітчизняної фундаментальної науки у світовий науковий простір.

Міжнародна взаємодія АН БРСР в системі дво- та багатостороннього співробітництва охоплювало багато магістральні напрямки розвитку технічних, природничих та суспільних наук. У їх числі можна виділити такі наукові напрямки, як обчислювальна техніка, матеріалознавство, тепло- і масообмін, квантова електроніка, технічна кібернетика, прикладна математика, фізика твердого тіла, біоорганічна хімія, генетика, геологія, історія, мовознавство та ін. [2, 8 ].

5. Академії наук УРСР належала провідна роль в міжнародному науковому співробітництві республіки і рівень її участі в міжнародних інтеграційних процесах підвищувався протягом досліджуваного періоду. При цьому, найбільшого розвитку науково-дослідна інтеграція і кооперація досягли в багатосторонньому та двосторонньому співробітництві зі східноєвропейськими соціалістичними країнами, що дозволяло вирішувати важливі наукові завдання, викликані науково-технічним прогресом. Участь у міжнародному співробітництві, отримання оперативної інформації про стан актуальних наукових робіт за кордоном (результати, методиках досліджень, експериментальної апаратури) дозволяло білоруським вченим, раціонально використовуючи кадрові, матеріально-технічні та фінансові ресурси, коригувати та активізувати власні дослідження: збільшувати або зменшувати обсяг тих чи інших досліджень, скорочувати терміни проведення дослідницьких робіт, уникати паралелізму і дублювання, проводити їх на більш високому ровне, використовуючи необхідну інформацію або унікальні експериментальні установки, яких не було в академічних установах, визначати і розвивати нові пріоритетні напрямки в установах АН БРСР. Міжнародні зв'язки були одним з важливих важелів підвищення ефективності наукових досліджень, професійної кваліфікації кадрів, що, в свою чергу, забезпечувало нарощування науково-технічного потенціалу республіки.

Однак, діяльність АН БРСР, що розглядається в аспекті її міжнародного співробітництва, не в повній мірі відповідала вимогам прискорення науково-технічного прогресу. Незважаючи на щорічне збільшення числа виїжджали в закордонні відрядження вчених, їх частка в відношенні до загальної чисельності наукових співробітників Академії протягом досліджуваного періоду, все ж, залишалася невисокою. У 1950-1960-і рр. вона не перевищувала 3%. У наступний період цей показник збільшився досить незначно, досягнувши в 1987 р 4,9%. Це свідчить про те, що велика частина науковців не мала можливості повноцінно брати участь в міжнародних контактах. При плануванні міжнародних зв'язків Академією наук СРСР недостатньо враховувалися інтереси академій наук союзних республік, тому не в повній мірі були задіяні потенційні можливості АН БРСР. Академічні установи були слабо представлені у співпраці з передовими в науково-технічному відношенні країнами світу. Ефективність міжнародної активності знижували і інші недоліки, що були в його організації, і, перш за все, те, що недостатньо уваги приділялося систематичного вивчення стану науки за кордоном. Рівень інтеграції АН БРСР у світову систему міжнародного наукового співробітництва залишався невисоким і не відповідав рівню її наукового потенціалу і потреб.

Відсутність широких контактів з вченими індустріально розвинених держав, жорстка централізованість, яка дозволяла громіздкої системи оперативно реагувати на розвиток наукової інфраструктури за кордоном, визначили, в результаті, відставання Радянського Союзу в цілому, а значить і республіки від світового вирівнявши розвитку ряду наукових напрямків і новітніх технологій (мікроелектроніка, інформаційні та біотехнології, обчислювальна техніка і т.д.). АН БРСР не вдалося вийти на широке промислове впровадження розробок, здатних революціонізувати виробництво [10].

Рекомендації щодо практичного використання результатів

Практична значимість даної роботи визначається тим, що містяться в ній матеріали і висновки можуть бути використані при написанні наукової та навчальної літератури з історії Білорусі, історії Національної академії наук, підготовці лекцій та спецкурсів у вузах. Результати дослідження актуальні для установ республіки, що займаються питаннями міжнародного наукового співробітництва.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА

Статті в наукових виданнях

1. Дядічкіна, Н. Міжнароднае супрацоўніцтва вучоних Академіі навук білоруський РСР (1950-1980-я гади) / Н. Дядічкіна // Беларускі гістарични часопіс. - 2005. - № 5 (70). - С. 28-33.

2. Дядічкіна, Н.Є. Наукові зв'язки АН БРСР в 1970-ті р з вченими капіталістичних країн в сфері фізико-математичних наук. / Н.Є. Дядічкіна // веснік Бресцкага універсітета. Сірки гуманітарних и грамадскіх навук. - 2005. - № 3 (35). - С. 24-35.

3. Дядічкіна, Н.Є. Становлення і розвиток міжнародного співробітництва АН БРСР у другій половині 1950-х - 1980-і рр. / Н.Є. Дядічкіна // веснік Бресцкага універсітета. Сірки гуманітарних и грамадскіх навук. - 2005. - № 2 (23). - С. 44-52.

Статті в збірниках

4. Дядічкіна, Н.Є. Міжнародні наукові контакти АН БРСР: організація на базі академічних установ наукових форумів за участю вчених з капіталістичних країн / Н. Е. Дядічкіна // Берасцейскі хранограф: зб. навукових прац. Вип. 4 / УА "Бресцкі дзяржаўни універсітет імя А.С. Пушкіна "; редкал .: М. Е. Часноўскі [і інш.]. - Брест, 2004. - С. 252-259.

матеріали конференцій

5. Дядічкіна, Н. Основні форми наукових зв'язків Академії наук УРСР з капіталістичними країнами в 50-60-і рр. XX ст. / Н. Дядічкіна // Берасцейска-Пінскае Палессе: мова, літаратура, гістория: материяли республіканскай навуковай канференцциі, присвечанай 80-годдзю з дня нарадження У. Калесніка, Брест, 24-25 кастричніка 2002 г. / УА "Бресцкі дзяржаўни універсітет імя А . С. Пушкіна "; редкал. : М.М. Аляхновіч [і інш.]. - Брест, 2002. - С. 118-123.

6. Дядічкіна, Н.Є. Наукові зв'язки Академії наук УРСР з капіталістичними країнами в сфері фізико-математичних наук: основні форми співробітництва (друга половина 50-х - 60-і рр. XX ст.) / Н.Є. Дядічкіна // Трансфармация культури и грамадства Беларускага скотарство: мінулае, сучаснасць, перспективи: материяли міжнароднай навуковай канференциі студентаў и аспірантаў Вишейшая навучальних устаноў, 15-16 сакавіка 2002 г. / УА "Бресцкі дзяржаўни універсітет імя А. С. Пушкіна"; редкал. А.Ю. Бодак [і інш.]. - Брест, 2003. - С. 147-155.

7. Дядічкіна, Н.Є. Становлення наукового співробітництва АН БРСР з ученими капіталістичних країн / Н.Є. Дядічкіна // V міжвузівська науково-методична конференція молодих вчених, 29-30 травня 2003 р Ч.1 / УО "Брестський державний університет імені А. С. Пушкіна"; під ред. А.А. Горбацького. - Брест, 2003. - С. 151-152.

8. Дядічкіна, Н.Є. Наукові контакти АН БРСР з ученими капіталістичних країн в сфері біологічних наук в 1970-ті - 80 рр. / Н.Є. Дядічкіна // К. Лищінскій і сучасність: збірник матеріалів VIII міжнародних суспільно-політичних читань, присвячених пам'яті Казимира Лищінского, 23-24 травня 2003 г. / УО "Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна ". - Брест, 2003. - С. 53-59.

9. Дядічкіна, Н.Є. Внесок академіка АН БРСР А.В. Ликова в розвиток міжнародних наукових контактів / Н.Є. Дядічкіна // асобі ў гісториі: гераічнае и трагічнае: материяли міжнароднай навукова-практичнай канференциі студентаў и аспірантаў, 21-22 Лістапада 2003 р Ч.1 / УА "Бресцкі дзяржаўни універсітет імя А. С. Пушкіна"; редакц. рада: М.Е. Часноўскі [і інш.]. - Брест, 2004. - С. 153-157.

10. Дядічкіна, Н.Є. Удосконалення форм міжнародного співробітництва академічних вчених Білорусі (друга половина 1950-х - 1980-і роки) / Н.Є. Дядічкіна // Проблеми методології досліджень історії Білорусі: матеріали Міжнародної наукової конференції, 26-27 жовтня 2006 г. / Національна академія наук Білорусі, Інститут історії; редкол. : А.А. Коваленя [и др.]. - Мінськ: Бел. наука, 2008. - С. 154-157.

11. Дядічкіна, Н.Є. Історіографічний аспект проблеми міжнародного співробітництва АН БРСР другої половини 1950-х - 1980-х рр. / Н.Є. Дядічкіна // праблєми айчиннай и сусветнай гісториі (Так 60-годдзя доктар гістаричних навук, прафесара У.М. Міхнюка): материяли навукових читанняў, 28 верасня 2007 г. / Бресцкі дзяржаўни універсітет імя А.С. Пушкіна; редкал. У.В. Здановіч, А.А. Савіч, І.І. Шаўчук. - Брест: вид-ва БрДУ, 2008. - С. 57-67.

РЕЗЮМЕ

Дядічкіна Наталія Євгенівна

Становлення і розвиток міжнародного наукового співробітництва Академії наук УРСР (друга половина 1950-х - 1980-і рр.)

Ключові слова: Академія БРСР, Академія СРСР, система міжнародного наукового співробітництва, форми співпраці.

Мета дослідження: аналіз розвитку міжнародного співробітництва АН БРСР у другій половині 1950-х - 1980-і рр.

Методи і методологія дослідження. Дисертація ґрунтується на принципах історизму та об'єктивності в поєднанні з історико-системним, історико-порівняльним, історико-генетичним та історико-статистичним методами.

Наукова новизна дослідження. Вперше в білоруській історіографії зроблена спроба узагальнюючого дослідження проблеми міжнародного співробітництва Академії наук УРСР у другій половині 1950-х - 1980-і рр. У процесі роботи було вивчено, систематизовано і проаналізовано великий фактичний матеріал, який раніше не був введений в науковий обіг.

Рекомендації щодо використання результатів дослідження. Вміщені в дисертації матеріали і висновки можуть бути використані при написанні наукової та навчальної літератури з історії Білорусі, історії Національної академії наук, підготовці лекцій та спецкурсів у вузах. Результати дослідження актуальні для установ республіки, що займаються питаннями міжнародного наукового співробітництва.

РЕЗЮМЕ

Дзядзічкіна Наталля Яўгенаўна

Станаўленне и развіццё міжнароднага навуковага супрацоўніцтва Академіі навук БССР (інша палів 1950-х - 1980-і рр.)

Ключавия слова: Академія навук БССР, Академія навук СРСР, сістема міжнароднага навуковага супрацоўніцтва, форми супрацоўніцтва.

Мета даследавання: аналіз развіцця міжнароднага супрацоўніцтва АН БРСР у інший палів 1950-х - 1980-і рр.

Метади и метадалогія даследавання. Дисертация засноўваецца на принципах гістаризму и абектиўнасці ў спалученні з гісторика-сістемним, гісторика-параўнальним, гісторика-генетичним и гісторика-статистичним метадамі.

Навуковая навізна даследавання. Упершиню ў білоруський гістарияграфіі ажиццяўлена спроба абагульняючага даследавання праблєми міжнароднага супрацоўніцтва Академіі навук БССР в іншої палів 1950-х - 1980-і рр. Падчас ПРАЦІ биў вивучани, сістематизавани и прааналізавани широкі фактични материял, Які ранньої НЕ биў уведзени ў навуковае абараченне.

Рекамендациі па викаристанні винікаў даследавання. Материяли и виснови, якія змяшчаюцца ў дисертациі, могуць викаристоўвацца плиг напісанні навуковай и вучебнай літаратури па гісториі Беларусі, гісториі Нациянальнай академіі навук, падрихтоўци лекції и спецкурсаў у вну. Винікі даследавання актуальния для ўстаноў Республікі, якія займаюцца питаннямі міжнароднага навуковага супрацоўніцтва.

Resume

Dziadzichkina Natallia Evgenievna

Foundation and development of the science collaboration of the Science Academy of the BSSR (the second half of the 1950 th - 1980 th)

The key words: The Academy of the science, the academy of the USSR, the system of international science collaboration, the forms of collaboration.

The goals of research: the investigation of the international collaboration development the Science Academy of the BSSR (the second half of the 1950 th - 1980 th)

The methods and mythology of research. The dissertation is based on the historicism principle and objectivity in aggregate with historical-systematical, historical-comparative, historical-genetic and historical-statistical methods.

The scientific novelty of the research. At the first time in the Belarusian historiography an attempt of the summary research of the Science Academy of the BSSR in the second half of the 1950 th - 1980 th international collaboration problem was made. The voluminous factual material was investigated, systemized and analyzed during the work. This material was not set in the scientific circulation before.

The recommendations on research results using. The materials and conclusions included in the dissertation can be used for writing scientific and teaching literature of the Belarusian history, the history of the Science Academy, for lectures preparation and special courses in the Universities. The research results are actual for republican institutions working with international science collaboration problems.

...........