Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Україна в 20-х - 30-х роках XX сторіччя





Дата конвертації26.10.2018
Розмір6.5 Kb.
Типдоповіді

Україна 20-х - качана 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.

Період, про Який ідеться, много в чому БУВ переломним, а то й трагічнім для українського народу. На качану цього ПЕРІОДУ боротьба за незалежність України завершилася поразка. Сюди, на цею раз надовго, повернулася радянсько-більшовіцька влада. Процес ніщення української самобутності здійснювався тепер в основному «мирним шляхом» - в течение Усього Існування комуністічно-тоталітарного режиму в Радянській России, а потім в СРСР.

Становище в Україні после Завершення Громадянської Війни Було Надзвичайно важка. Кращі борці за волю України погибли. Господарство опінію в стані глібокої кризиса. Через нестаткі й розруха сотні тисяч людей Залишайся міста, йдучи до СІЛ у пошуках хліба. Практично Припін виробництво товарів. Українські землі знову поділілі радянська Росія, Польща, Румунія, Чехословаччини. Найбільша частина України з населенням почти 40 мли стала обєктом небаченого за своими масштабами експеримент, Який, на мнение его ініціаторів, МАВ на меті побудову найпередовішої в мире економічної та Політичної системи.

Одним Із дерло кроків на цьом шляху стала запроваджен в роки Громадянської Війни політика «воєнного комунізму». Відповідно до неї проводилася націоналізація всієї промісловості й торгівлі, на селі запроваджувався продрозкладки, за Якою селянам Залишайся мінімальні норми продовольства, решта ж конфісковувалась державою. Здійснювалося насильство над економікою, над законами економічного розвитку. Їхнє місце зайнять партійні директиви та Політичні решение. Внаслідок цього економічна и політична криза ще более поглібілася. «Воєнно-комуністічні» методи та розруха Швидко руйнувалі матеріально-технічну базу индустрии, почти зніщілі торгівлю, вбивали найменші економічні стимули до продуктівної праці й ефективного господарювання, руйнувалі копійчаних систему, прізвелі до зростання Безробіття, віклікалі Масове невдоволення. Свідченням последнего стали Виступи робітніків, повстання селян. Радянська влада жорстокости розправлялася з незадоволення більшовіцькою політікою.

Втім почуття самозбереження, намагання НЕ допустіті Втрата своєї власти продіктувалі більшовікам удатіся до других методів Подолання кризиса. Йдет про запровадження новой економічної політики (НЕП). Це решение, прийнятя під лещата тодішніх скрутніх обставинні, можливо, Було чи не Єдиним більш-Менш серйозно кроком більшовіцької власти за весь период ее Існування. Альо більшовіцька Влад не би була такою, коли б вона дала змогу реалізуваті Цю політику в усіх ее вимірах.

Введена відповідно до РІШЕНЬ Х зїзду РКП (б) у березні тисячі дев'ятсот двадцять один р., НЕП передбачало систему ЗАХОДІВ, спрямованостей на обмеження методів директивного управління, на использование елементів ринкового розвитку та ринкового отношений. Мова велася, зокрема, про заміну продрозкладки продподатком, денаціоналізацію части промислових підприємств, самперед дрібніх и Середніх, про допуск приватного Капіталу, заохочення іноземних інвестіцій в різніх формах, упровадження Вільної торгівлі, нормалізацію Фінансової системи, розвиток кредитно-Банкової системи, Вдосконалення податкової системи, про Подолання інфляційніх процесів ТОЩО. Тепер вместо реквізіції зерна, як це Було за «воєнного комунізму», селянство обкладалося помірнім податку. Сплата его, селянин МІГ продавати надлишком зерна на свой розсуд и за Власний ценам. Бідні селяни Взагалі звільняліся від податку. Уряд тимчасово отказался от создания колективних господарств. Було скасовано державний контроль за внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавались у ПРИВАТНІ руки на правах оренди. Важка промисловість, банки, транспорт и зовнішня торгівля Залишайся державною. Відроджувалася кооперація.

Отже, були створені, хоча й дуже обмежені, умови для организации народного господарства на принципах рінкової системи. І це Почаїв давати результати. Швидко темпами розвивалась сільське господарство, зростан его продуктивність. У 1 927 р. обробляємих на 10% землі более, чем у 1913 р. Виробництво предметів споживання сягнуло довоєнного уровня. Відставала лишь важка промисловість, яка перебувала в руках держави.

Однако у 1928 р., Як и можна Було Передбачити, НЕП закінчила свою недовго Історію. Радянсько-більшовіцька влада Повертайся до традіційно тоталітарніх методів керівніцтва й управління. Почався период соціалістічної індустріалізації, колектівізації сільського господарства, сталінськіх пятірічок, масових репресій та Жахлива Голодоморів.

Перший голодомор в Україні ставить в 1921--1922 рр. Головного его причиною були Наслідки політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за помощью якіх більшовіцька влада домагався Виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючі на неврожай, Який охопів у 1921 р. Південні, Степові райони України. Особливо тяжке становище склалось в Катеринославській, Запорізькій, Одеській и Міколаївській губерніях та на півдні Харківщини. Це були райони, Які до Першої Світової Війни слугувалі Головними експортера хліба. Голодувало около 7 млн ​​люду. Лютувала епідемія холери.

Голоду можна Було избежать, Якби влада своєчасно подбала про перерозподіл ресурсов, Які тоді були в ее розпорядженні. Цього, однак, не Було Зроблено: Москва Вимагаю хліба для промислових центрів России.

Партійне керівництво Опис РЕСПУБЛІКИ довгий час пріховувало масштаби голоду, відмовлялося від міжнародної допомоги. Тільки во второй половіні тисячі дев'ятсот двадцять два р. Було дозволено діяті міжнародній организации «Американська адміністрація допомоги». Проти більшу Частка допомоги забирала Росія. ОКРЕМІ досліднікі вважають, что чісельність Втрата, повязаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. У тій же година на теріторію України прібуло около 440 тис. переселенців Із голодуючіх районів России. Внаслідок цього офіційна статистика «Не бачила» СКОРОЧЕННЯ населення України.

В Україні голод удалося ліквідуваті лишь в 1923 р. Це стало результатом не Стільки зусіль власти, скільки Поліпшення Загальної економічної ситуации, повязаної з дере успіхамі новой економічної політики. Випадки голоду, хоч и в менших масштабах, спостерігаліся и в інші роки. Например, на Поділлі ВІН повторівся в 1925 р. и такоже БУВ значний мірою спровокованій більшовіцько-Радянську владу, котра мала змогу запобігті лихові, но НЕ зроби цього.