Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Використання ІКТ як спосіб розширення можливостей діагностики на уроках історії





Скачати 15.81 Kb.
Дата конвертації 03.03.2018
Розмір 15.81 Kb.

Горєва Яна Володимирівна,

г.Екатеринбург, «МАОУ ЗОШ № 164»,

учитель історії та суспільствознавства,

I кваліфікаційна категорія,

,



Використання ІКТ як спосіб розширення можливостей діагностики на уроках історії

Дана стаття буде цікава для вчителів історії, а так само інших вчителів-предметників, так як демонструє можливості використання ІКТ та інтерактивного устаткування в різних формах навчальної діяльності та на різному предметному змісті. Роль сучасної школи полягає в інтеграції, узагальненні, осмисленні нових знань, об'єднання їх з життєвим досвідом дитини на основі формування вміння вчитися. Інформаційно-комунікаційні технології розширюють можливості діагностики рівня засвоєння історичної інформації. Різноманітні тестові системи і оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінки знань учнів, розвивати здатність учнів до самооцінки.


Методологічною і теоретичною основою моєї роботи є праці педагогів, психологів, в яких розглядаються проблеми освіти, його роль в суспільному розвитку і в формуванні особистості учнів (Ю. Н. Афанасьєв, Ю. К. Бабанський, М. В. Кларін, В. С. Ледньов, М. В . Рижаков, С. С. Шевельова, Г. П. Щедровицький та ін.); основи психолого-педагогічної теорії діяльності та положення про застосування діяльнісного підходу в сферах пізнання, навчання, творчості, розвитку і самовизначення особистості (П. К. Анохін, В. В. Афанасьєв, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, . В. Гузєєв, В. В. Давидов, А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Н. І. Чуприкова, В. Д. Шадриков, В. Н. Шардаков, І. С. Якиманська та ін.) ; теорії інтелектуального розвитку учнів у процесі навчання (Л. М. Веккер, Л. С. Виготський, С. Пейперт, М. А. Холодна та ін.); теорії особистісного розвитку учнів в процесі навчання (С. А. Бєшенков, К. К. Колін, А. А. Кузнецов, В. С. Ледньов, Н. В. Матвєєва, С. М. Окулов, Н. І. Рижова і ін.); дослідження, присвячені проблемам інформатизації освіти (А. П. Єршов, Т. Б. Захарова, О. А. Козлов, К. К. Колін, В. М. Монахов, С. Пейперт, Е. А. Ракітіна, І. В . Роберт, А. Ю. Уваров, Н. Д. Угриновича і ін.).

На уроках вчитель історії найчастіше стикається з проблемою виділення з великого обсягу інформації головної думки. Мультимедійні навчальні посібники в стані представляти історичні факти, події, документи, коментарі та інтерпретації у взаємозв'язку, тобто представляти їх у інтегральному, а не роз'єднаної вигляді. Отримувані учнями знання представлені в певному контексті. Контекстом служать не тільки коментарі, але і малюнки, звукові вставки анімації, портрети та інше, що розкривають предмет з різних сторін. Створюється мережева структура інформації, що володіє більшою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом, ніж окремо взяті предмети у своїй сумі.

Все це вимагає від педагога використання інструментарію, адекватного рівню розвитку сучасних технологій подання, обробки і передачі інформації, що повністю відповідає потребам школярів нового тисячоліття.

Вчителю як ніколи раніше необхідні проектувальні вміння і навички, пов'язані з розробкою змісту та методик викладання, заснованих на діяльнісного підходу. Сьогодні затребуваний педагогічний досвід впровадження нових освітніх моделей: «1 учень: 1 комп'ютер», «Освіта поза стінами класної кімнати», BYOD (Bring Your Own Device - принеси свій пристрій англ.) Та інших, заснованих на використанні високотехнологічних засобів інформаційно-комунікаційних технологій .

У сучасній шкільній практиці нормою стають завдання, орієнтовані, перш за все, на розвиток критичного мислення, організацію аналітичної, навчально-дослідницької та продуктивної діяльності, яка передбачає творче співробітництво школярів і соціальне партнерство.

На уроці учні набувають знання по різних каналах сприйняття (зоровим, адитивним), це сприяє кращому засвоєнню матеріалу і запам'ятовування його на більш тривалий термін.

Сприйняття, інтерпретація та освоєння історичних знань на базі мультимедіа реалізується не тільки когнітивним способом, а й споглядальним шляхом. Реконструкція історії, один з найважливіших кроків у виробленні історичної свідомості, на уроці учень може користуватися наочними прикладами віртуальної реконструкції на комп'ютері, що полегшить його інтелектуальну діяльність.

На зміну пасивним технологій навчання історії приходять активні та інтерактивні технології. Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Учень стає активним суб'єктом освітньої діяльності: самостійна діяльність з моделями предметного середовища (моделями артефактів культури, реконструкціями історичних подій, явищ і процесів), створеними сучасними комп'ютерними технологіями та представленими на електронній дошці для дослідження і вивчення поведінки таких моделей, імітацій досліджуваних явищ або процесів.

Дані технології розширюють можливості діагностики рівня засвоєння історичної інформації. Різноманітні тестові системи і оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінки знань учнів, розвивати здатність учнів до самооцінки. Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань на своїх уроках я використовую різного роду тести і тренажери. Це можуть бути як тести, складені вчителем в програмах Word або Power Point, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз в мережі Інтернет. Тести можуть бути прості у вигляді текстів, що передбачають кілька варіантів, з яких потрібно вибрати правильний. Також вони можуть бути представлені у вигляді картинок, зображень, фотографій.

Способи роботи з тестами також різноманітні - фронтальне опитування, індивідуальне опитування, самостійне виконання тестів, після чого на екран виводяться правильні відповіді.

Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці і вдома, провести моніторинг навченості. Наприклад, при первинному контролі учням пропонуються питання. У разі невдалого відповіді учнів створена презентація дає можливість учням, використовуючи гіперпосилання, повернутися в потрібний фрагмент уроку, де є необхідна інформація для відповіді.

Таким чином, використання інтерактивного устаткування сприяє стимулюванню пізнавального інтересу до історії, надає навчальної роботи проблемний, творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяє оновленню змістовної сторони предмета історії, індивідуалізує процес навчання і розвиває самостійну діяльність школярів.



література:

  1. Нафонова М.М. Використання сучасних технологій навчання на уроках історії. - http://podelise.ru/docs/14271/index-5766.html2.

  2. Інформаційні технології в освіті-2010 ( "ІТО-Ростов-2010"): Збірник наукових праць учасників X науково-практичної конференції-виставки. - http://window.edu.ru/resource/076/72076/files/ito-rostov20103.

  3. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку. -http: //bib.convdocs.org/v


3


<>

Щоб завантажити матеріал, введіть свій E-mail, вкажіть, хто Ви, і натисніть кнопку

Натискаючи кнопку, Ви погоджуєтеся отримувати від нас E-mail-розсилку

Якщо скачування матеріалу не почалося, натисніть ще раз "Завантажити матеріал".

Завантаження матеріалу почнеться через 60 сек.
А поки Ви очікуєте, пропонуємо ознайомитися з курсами відеолекцій для вчителів від центру додаткової освіти "Професіонал-Р"
(Ліцензія на здійснення освітньої діяльності
№3715 від 13.11.2013).
Отримати доступ
дізнатись детальніше
  • Історія
опис:

Дана статьябудет цікава для вчителів історії, атакжедругіх вчителів-предметників, так як демонструє можливості використання ІКТ та інтерактивного оборудованіяі разнихформах учебнойдеятельності і нарізних предметному змісті. Рольсовременнойшколисостоітвінтеграціі, узагальненні, осмисленні нових знань, об'едіненіііх з життєвим досвідом дитини на основі формування уменіяучіться. Інформаційно-комунікаційні технології розширюють можливості діагностики рівня засвоєння історичної інформації. Різноманітні тестові системи і оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінки знань учнів, розвивати здатність учнів до самооцінки.