Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Європейські держави та США в условиях промислового перевороту (перша половина ХІХ ст.)





Скачати 20.74 Kb.
Дата конвертації22.12.2017
Розмір20.74 Kb.
Типреферат

11

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

Європейські держави та США в условиях промислового перевороту

(Перші половина ХІХ ст.)

ПЛАН

1. Англія в першій половіні XIX ст.

2. Німеччина в першій половіні XIX ст.

3. Франція в першій половіні XIX ст.

4. США в першій половіні XIX ст.

5. Використана література.

1. Англія в першій половіні XIX ст.

Промисловий переворот Другої половини XVIII ст. закріпів провідні позіції Англии у мировой економіці, а после випробування на р. Гудзон первого паро-плаву в Англии розпочалося інтенсівне будівництво па-роплавів. Англія зміцніла свои позиции як "володарка морів".

Великі міста стали центрами промісловості.

На середину XIX ст. промисловий переворот Було завершено. Англія превратилась в "майстерню світу", з ее виробами не могла конкуруваті Жодна країна.

Проти розвиток економіки Англии періодічно галь-мувався економічнімі кризами надвіробніцтва, коли на ринок Надходить товарів более, чем їх Було спро-можне купити населення. Перша велика така криза ста-лася в Англии 1825 р.

З кінця XVIII ст. до 1830 р. англійські Уряди форму-валися з представителей партии Торі. Смороду підвіщувалі податки та ціни на хліб. Побоюючісь Заворушення робіт-ників, парламент тисячі вісімсот двадцять чотири р. скасував закон про Заборона

ДІЯЛЬНОСТІ профспілок, и відтоді чісельність тред-юніо-ні », что обєднувалі кваліфікованіх робітніків, поча-ла Швидко зростаті.

1 832 р. під лещата промислової буржуазії та робіт-ничих віступів Було проведено парламентських рефор-му: представник промислових центрів Надано місця н парламенте. Це спріяло зміцненню політічніх прав буржуазії и блізької до неї партии вігів, что з 1830 р. ві-дігравала провідну роль в управлінні Англією. Однако самє в цею годину становище населення Англии погіршіло-ся внаслідок Прийняття закону про бідних, согласно з Яким допомога безробітнім, реміснікам и селянам, Які Розо-ріліся, скорочував, а податки з багатіїв на Користь бідняків скасовуваліся.

3183 7 р. в Англии Почаїв правити королева Вікторія. Розпочалася Вікторіанська епоха, что характерізувалася піднесенням економічної, колоніальної, ВІЙСЬКОВОЇ мо-гутності Англии.

У 30-ті - 40-ві рр. пролетаріат Англии згуртувався в окрему організацію зі своєю програмою, что Було по-цязано з чартістськім рухом. Спочатку в Лондоні, а потім в других містах виник рух за загальне виборча право. Робітники розраховувалі, что, получил полі-тічні права, смороду здобудуть у парламенте більшість и приймуть закони, что поліпшать їхнє економічне стано-вищє. 1837 р. Керівники робітніків (ОБрайєн, вікон-нер та ін.) вироби хартію, что містіла основні вімо-ги, Які смороду Збирай вісунуті перед парламентом. Роз-почався збір підписів. Тричі - у 1839, 1842 и тисяча вісімсот сорок вісім рр. - у парламент подавати хартії. Если первого разу Було зібрано 1200 підписів, то третього - около 5 млн.

Збір підписів під хартіямі, Обговорення у звязку з ЦІМ політічніх и СОЦІАЛЬНИХ вопросам спричинили небаче-ні досі піднесення робітнічого руху. У містах відбува-лися багатолюдні мітинги и збори, актівізувався страй-ковий рух.

Парламент Пішов на деякі вчинки робітнікам, щоб послабіті їхнє невдоволення. Так 1847 р. Було прий-нято закон про обмеження робочі дні 10 Годін.

Чартістській рух, досягнувші у тисяча вісімсот сорок вісім р. найбільшого І піднесення, Пішов на спад. Цьом спріялі Обіцянки лі-1 беральніх реформ, силовий Тиск правительства та нерішучість 1 керівніків.

Незважаючі на невдачі / руху, чартизм МАВ велосипеді і значення. Англійська буржуазія булу змушена здійсніті 1 демократичні реформи относительно парламенту, місцевого са 1 моврядування, прав робітніків та їхніх ОРГАНІЗАЦІЙ.

2. Німеччина в першій половіні XIX ст.

После Розгром наполеонівської армії рішенням Ві-денського конгрес 1815 р. Було Створено Німецький союз. До него входили 35 суверенних монархій и "вільні міста" Гамбург, Бремен, Любек и Франкфурт-на-Майні. Представніцькій орган союзу - Бундестаг - складався з посланців держав и працював у Франкфурті-на-Майні. Его решение НЕ були обовязково для окрема Членів союзу, найсільнішімі среди якіх були Австрія та Прус-сія. Всі найважлівіші решение Бундестагу прийомів после попередня Обговорення самє ними.

Фактично Німецький союз БУВ конфедерацією лишь формально самостійніх держав: Він НЕ МАВ спільніх ар-мії, дипломатичного представництва, фінансів, законо-давства. У стране БУВ відсутній національний ринок, феодальні порядки на селі гальмувалі создания Сайти Вся віль-ної РОБОЧОЇ сили.

Пруссія дерло Із Членів союзу ліквідувала внутріш-ні Митні перепони и запроваділа єдиний митний пода-ток для всіх провінцій, а Згідно усунула Митні барєрі. Наслідком цього Було создания німецького митного со-юзу, что обєднував 18держав. Пруссії належала у ньом провідна роль.

Уперше в історії німецького народу Завдяк митно-му союзу утворівся національний Внутрішній ринок. У 30-ті - 40-ві рр. у німецькіх державах состоялся промис-ловий переворот: споруджуваліся залізниці, розвився-лися металургія та машинобудування.

Велика промисловість булу сконцентровано насам-перед у Вестфалії та Сілезії, а такоже у Саксонському королівстві. Напрікінці 40-х рр. значний промисловим центром стала столиця Пруссії - Берлін. Із 400 тис. на-селення Берліна около 70 тис. були найманими робіт-никами, Які Працювала на мануфактурах, великих фаб-ріках и заводах, зокрема машінобудівному заводі, что випускає потяги.

Проти до середини XIX ст. Німеччина Залишайся аграрної Країною: понад 70% населення Працювало у сільському господарстві. У Німеччині НЕ Було кріпаків, но значний частина селян сплачувала поміщікам Грошові повінності.

На Відміну Від Франции та Англии, де буржуазія посі-ла провідні позіції у суспільстві та економіці, у Німеччі-ні панували дворянство.

Поміщікам Пруссії належало 60% усієї землі. Капі-талізм тут розвівався "прусськім шляхом": феодальні отношения НЕ Було ліквідовано остаточно, тому трівалій годину зберігаліся напівфеодальні РІСД.

За рівнем промислового розвитку Німеччина до Кін-ця 40-х рр. відставала від Англии, а за багатьма показ-никами и від Франции. Пруссія и загаль Німецький союз напрікінці 40-х рр. відобувалі менше залізної руди и віроблялі в 2-3 рази менше чавуну, чем Франція. Ні-меччіна віпереджала Францію за потужністю парових двигунів, відобутком вугілля.

Кроме того, если Англія, Франція, Россия и США сфор-муваліся як Єдині національні держави, Німеччина булу політично роздробленості.

Розвиток капіталізму в Німеччині зумов збільшен-ня чісельності робітніцтва, что начали віступаті на за-хист своих інтересів. Так, у 1 844 р. ткачі Сілезії органі-зувалі повстання. Німецькі реміснікі и робітники у Паріжі создали товариство "Союз справедливих", что перебувало під Вплив Ідей французьких соціалістів 1847 р. на основе "Союзу справедливих" зусилля Карла Маркса та Фрідріха Енгельса засновано Союзкомуністів. Его програмою ставши "Маніфест комуністіч ної партии", написаний Марксом и Енгельсом 1848 р.

Напрікінці 40 хрр. у німецькіх державах посілілос Прагнення до обєднання Німеччини и создания єдиної німецької держави, ліквідаціїрештків феодалізму, прий-няття Конституції.

3. Франція в першій половіні XIX ст.

После краху імперії Наполеона у Франції Було від-новлено монархію Бурбонів. На трон вернулся Людо-вік XVIII. ВІН жорстокости розправівся з Прихильники-ми Наполеона, Які підтрімувалі его впродовж "ста днів". Проти король БУВ змушеній Зберегти Конститу-цію 1814р., Що гарантувала недоторканність пріватної власності за, даже набутої в роки революції, зокрема ві-дібраніх у церкви й емігрантів земель. Політична влада в стране перейшла до старої феодальної арістократії.

1824 р. вместо померлого Людовіка на престол зі-йшов Карл X, Який наполіг на сплаті дворянам-емігран-там значної суми за Втрачені ними во время революції землі, прійнятті закону про смертну кару за проступки проти релігії та церкви. Буржуазія, реміснікі, робітні-ки и селяни стали політично безправні.

Незважаючі на реставрацію монархії, Франція роз-Віва капіталістічнім шлях: вінікла велика фаб-річно-заводська промисловість, споруджуваліся заліз-ниці, віплавка чавуну и Видобуток вугілля з 1815 р. до 1830 р. подвоїліся. У ткацькій промісловості широко застосовувався механічний верстат Жаккарда.

Загаль промислова революція у Франції відбувалася значний повільніше, чем у Англии: більшість населення зосереджувалися у сільському господарстві, а працю малоземельних селян, Які Шукало Додатковий заробітку на кустарних підпріємствах и мануфактурах, фінансово використовуват Було вігідніше, чем застосовуваті ме-ханізмі.

Промисловий переворот и розвиток капіталізму при-зводу до Посилення ЕКСПЛУАТАЦІЇ пролетаріату, Розо-рення дрібніх ремісніків и кустарів, а промислова криза надвіробніцтва 1826 р. та неврожаї ще более погірші-ли становище трудящих. Наслідком цього Було зростан-ня революційніх настроїв. У багатьох містах Франции створюваліся робітнічі товариства й организации. Посі-лилася опозиція ліберальної буржуазії. У липні 1830 р. уряд короля оголосів про розпуск палати депутатов, обме-виборча права, ліквідацію свободи друку.

У відповідь у Паріжі вібухнула революція. ее здій-снили міська біднота, робітники, реміснікі и студент-ство. Король зрікся престолу и втік до Англії.

Липнева революція 1830 р. привела до влади вели-ку буржуазію, яка зберегла монархію в особі Луї Філіппа Орлеанського до 1848 р.

У роки Ліпневої монархії панували фінансова аристо-кратія. ВИБОРЧИЙ право пошірювалося лишь на багатших власніків. Робітничий клас и селянство, дрібна та більша частина середньої буржуазії НЕ получила виборча права. Державні витрати на підтрімку банкірів и про-Мислова магнатів Покривало за рахунок збільшен-ня податків (в основном з прібутків дрібної буржуазії та селянства).

Як и до Ліпневої революції, робітніцтво Франции НЕ влаштовувало їхнє становище: робочий день трівав 14-- 16 рік, заробітна плата булу низько. 1831 р. через Не-бажання власніків мануфактур підняті заробітну плату повстали ткачі в м. Ліоні, їхній Виступ Було придушити-но Збройних силою. А1834 р. ліонські робітники знову організувалі повстання и впродовж шести днів вели за-пеклі бої з Урядовий військамі.

У 30-х рр. актівізувалась діяльність таємних респуб-ліканськіх товариств, у якіх брали участь и робітники, и дрібна буржуазія. Найбільшім Із них було "Товариство пір року" на чолі з революціонером-соціалістом Огюс-томБланкі - активним учасником Ліпневої революції. Тисячу вісімсот тридцять дев'ять р. це товариство Зроби спробую організуваті по-встану у Паріжі. У 40-ві рр. XIX ст. Кількість страйків Зросла и Робітничий рух дедалі более політізувався. Цьом спріяло и Поширення среди робітніків соціалі-стичної Ідей, Які пропагувалі Луї Блан, Прудон.

З середини 40-х рр.у Франції були наявні всі озн ки кри, что посил неврожаямі 1845 и 1846 рр а такоже економічнім занепад. Особливе Обурення в кликала політика Фінансової арістократії. Опозиція м нархії помітно посил і серед буржуазії. Приходять ники республіканського ладу групуваліся вокруг г Зети "Насіональ", яка розпочала пропагандистсько кам панію проти Ліпневої монархії и призвал масі до бо ротьбі проти правлячої верхівкі. У Франции вінікл нова Революційна ситуация.

4. США в першій половіні XIX ст.

У першій половіні XIX ст. США переживали процє Бурхливий розвитку капіталізму. На північному схої країни Швидко зростан Фабрична промисловість. Та ж булу сконцентровано більша Кількість робітніків. Н півночі та Западе країни переважало фермерське госпо дарства.

Різні шляхи економічного розвитку Півночі и Півдн справили великий Вплив на Хід історічного розвитку; США: буржуазія Півночі и плантатори Півдня у борьбе за Зміцнення своих економічних позіцій привели краї-ну до Громадянської Війни.

Кінець XVIII - перша половина XIX ст. були часом стрімкої теріторіальної експансії США. Були прієднані Луїзіана (французьке володіння, что его продавши Напо-леон І) та Придбай в Испании Флорида.

США взяли на себе місію вершителя долі усієї За-хідної півкулі, проголосують в 1823 р. доктрину Мон-ро. Сутність цієї доктрини пролягав в тому, что США ві-ступили проти можливости втручання європейськіх стран у латіноамеріканські справи (после Втрата Іспанією усіх колоній у Південній Амеріці) и в справи американо-кого континенту загаль. США як найбільша країна Західної півкулі Відкрито проголосує своє право на політичне лідерство у Цій части планети

До середини XIX ст. внаслідок війн з індіанцямі та з Мексикою територія США збільшілася в 2 рази.

США не брали участия в європейськіх війнах, что да-вало можлівість унікат великих витрат на армію и не зазнаваті воєнніх спустошень. Швидко економічно-му розвитку спріялі и природні умови: мякий клімат, Родючість землі, велика Кількість лісів, корисних ко-палин.

Наявність вільніх земель на Западе США пріваблю-вала переселенців Із Європи. Серед іммігрантів Було Чіма кваліфікованіх ремісніків и робітніків. У 1800--1850 рр. населення США збільшілося більш чем у 4 рази - з 5,3 млн до 23 млн осіб. Землі, что належали індіанськім племенам, вважаю власністю держави, їх продавали Білим переселенців. Індіанців винищувано або відтіснялі все далі на Захід.

Напрікінці XVIII - у Перші десятіріччя XIX ст. США за рівнем економічного розвитку відставалі від За-хідної Європи, особливо від Англии. Створення внутріш-него Сайти Вся и запозичення англійськіх технічних досяг-нень (механічніх ткацького станків, сільськогосподарсь-ких машин ТОЩО) дали Поштовх промисловій революції. ОКРЕМІ підприємства фабричного типу вініклі в США напрікінці XVIII ст., А в іншому десятіріччі XIX ст. Фабрична система Почаїв втілюватіся у текстільній та других галузь. Перехід металургії на вугільне паливо зумов швидке зростання виробництва заліза. У ЗО-- 40-х рр. відбувався переворот в області транспорту. У 1807 р. Було віпробувано пароплав Фултона, а в сере-дині XIX ст. на американских річках Вже плавали сотні пароплавів. Залізниці зявилися на качана 30-х рр., А до 1860 р. США Вийшла на Перше місце в мире за їхньою протяжністю - понад 50 тис. км.

Безперервна Освоєння Нових земель визначавши пере-важливо аграрний характер економіки США. На Захід Їхали як Американці, так й іммігранті з надією отріматі землю. Купівля землі та улаштування на ній ферми Було Досить дорогою делом, но існувала можлівість пра-цюваті на орендованій землі. Більшість ферм були сімейного типу. Фермери не зазнаватися феодальної ЕКСПЛУАТАЦІЇ. Смороду могли более

продавати і купуваті товарів, чем селяни, Які залежався від поміщіка. Фермери Цілком задовольнялі спожи американського населення в сільськогосподарській про-: дукції. Це спріяло півідкому розвитку капіталістічної економіки.

У першій половіні XIX ст. Бурхливий розвивалась и плантаційне рабовласницького господарство Півдня. У цею период бавовна вместо Тютюн стала основною культу-рою рабовласницького Півдня. Більша частина бавовни Вивезення в Англію. Збільшілося вирощування цукри-вої тростини. Плантаційне господарство мало екстенсе-ний характер и повинності було "переміщуватіся" на Нові землі, оскількі бавовна и тютюн віснажувалі землю Зростання Попит на бавовна такоже спонукало планта торів захоплюваті Нові землі на півдні и Западе країни У заселенні вільніх земель Було заінтересоване суспіль-ство, но в Цій делу рабовласників вірізняліся агресії ністю, непріміренністю в відстоюванні особістом інтере-сів Півдня. После Прийняття в 1809 р. закону про забо рону ввезення рабів трівалій годину їх завозили до США контрабандно. У1860 р. в стране Було около 4 млн млостей рів-рабів, вільніх негрів на Півночі, де деякі штати ска-Сува рабство, Було около півмільйона осіб.

У першій половіні XIX ст. відбулося становлення двопартійної системи США. На Президентський ВИБОРИ 1 828 р. плантатори и шірокі масі фермерства, реміснікі и даже робітники обєдналіся для избрания президентом Ендрю Джексона, відомого своєю участю у війнах проти індіанців. Проголошуючі собі захисника інтересів на-роду, ВІН Виступивши проти сприяння великим капіталістам Півночі. Плантатори вбачалася в ньом Прихильники когось промісу между рабством на Півдні и системою найманої праці та фермерства на Півночі. Однодумці Джексона згуртуваліся и стали назіваті собі демократичність пар-тією, Датою Заснування якої вважається +1828 р. У партии поступово посілювався Вплив рабовласницького Півдня.

В условиях обострения інтересів Півночі та Півдня, новою Політичною силою, что рішуче протистоять рабо-власникам, стала Республіканська партія, Створена в 1854 р. в Чикаго. Вона обєднала фермерів и представни-ків буржуазії, невдоволеніх політікою Півдня, что булу спрямована на Поширення рабства на Нові землі, и пере-шкоджала вірішенню питання про землю на Користь широких мас фермерства. Створення цієї партии стало провісніком назрівання відкритого конфлікту между Пів-ніччю и Півднем.

У першій половіні XIX ст., Коли переселення на за-хідні землі стало масовим, сформувалося два потоки ко-лонізації - Північний Із вільніх штатів и південний - Із рабовласницьких. Рабовласників намагались узаконити-ти рабство на Нових теріторіях, а конституції північніх штатів заборонялі его. Громадськість Півночі співчу-вала рабам, но мало хто виступали за їхнє звільнення, Аджея смороду вважать приватності власністю плантаторів. Інколи раби підіймалі повстання. Найбільшім Із них Було повстання тисячі вісімсот тридцять один р. у Віргінії під керівніцтвом Ната Тернера. Прихильники Скасування рабства - аболіціо-ністі - допомагать рабам втікаті від плантаторів. Були створені таємні маршрути для негрів-втікачів, Які пере-правляться на Північ и в Канаду. Приєднання в 1854 р. відібраніх у Мексики територій (до складу США уві-йшлось два штати - Канзас и Небраска) віклікало гос-тре протіборство между плантаторами и противниками раб-ства.

Конгрес США прийнять закон, за Яким населення ціх штатів самє визначавши правомірність рабства. Рабовлас-ники с помощью озброєніх банд найманців намага-лися запровадіті рабство в штаті Канзас. Фермери чи-нили Опір. Течение 1854--1856 рр. тут точилася гро-мадянська війна. Фермери взяли верх над рабовласні-ками, но уряд послав до Канзасу війська, Які допомоглі

рабовласників відновіті владу. У 1 857 р. Верховний суд США дозволив переслідуваті и ловити рабів-втікачів на всій территории країни, а такоже оголосів неконстіту-ційнім будь-який закон, что забороняв рабство. Це ви-кликало різке невдоволення народних мас на Півночі та Западе. Ситуація в стране загострілася.

1859 р. загін повстанців під керівніцтвом білого фер-ера Джона Брауна захопів армійській арсенал и нама-гався віклікаті Масове повстання рабів на Півдні та зни щити рабство. Повстання Було жорстокости придушенням; Браун БУВ Страчених. Це повстання Було Ніби репетіцією Громадянської Війни, что розпочалася в 1861 р.

Використана література

1. Всесвітня історія: Підручник для студ. вузів / Георгій Борисович Поляк (ред.), Анна Миколаївна Маркова (ред.). - М.: Культура і спорт, 1997. - 496с.

2. Абдулатипов Рамазан Гаджимурадович. Федералізм в історії Росії: [В 3 кн.] / Р. Г. Абдулатипов, Л. Ф. Болтенкова, Ю. Ф. Ярів. - М.: Республіка, 1992.

3. Аграрна еволюція Росії і США в XIX - початку XX століття: Матеріали сов.-амер. симпозіумів / Відп. ред. І. Д. Ковальченко, В. А. Тишков. - М.: Наука, 1991. - 358, [1] с

4. Бобович Ірина Михайлівна. Економічна історія Росії, 1861-1914 роки: Учеб. посібник / І. М. Бобович; Санкт-Петербург. ун-т економіки і фінансів, Каф. екон. історії. - СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. ун-ту економіки і фінансів, 1995. - 135, [1] с.



  • 1. Англія в першій половіні XIX ст.
  • 2. Німеччина в першій половіні XIX ст.
  • 3. Франція в першій половіні XIX ст.
  • Огюс-томБланкі
  • 4. США в першій половіні XIX ст.
  • Використана література