Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Закони солона. Тіранія в грецький полісах





Дата конвертації04.03.2019
Розмір8.6 Kb.
Типреферат

"Закони солона. тіранія в грецький полісах "

закони Солона

ВЛАДА АРІСТОКРАТІВ. Трівалій годину усі Важливі справи в Афінах вірішувалі лишь знатні та багаті люди - аристократи. Щороку з-поміж них Вибирай дев'ять правітелів поліса - архонтів. Один керували міськімі справами, другий БУВ Верховної жерцем, третій командував військом, ще шестеро були суддю.

Прості громадяни - демос - НЕ малі таких прав. Більше того, аристократи начали їх прігноблюваті й утіскуваті. Особливо жорстокі закони ухвалено архонт Драконт; про них казали, что смороду напісані НЕ чорнилами, а кров'ю. Например, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчувалі.

Від Суворов Законів особливо страждалі селяни. Если рік відавався неврожайнім, селянин позічав у багатія збіжжя або гроші й обіцяв повернути борг з нового врожаю. Аристократ ставив На межі Боргова камінь, на якому Було вікарбувано, коли, кому и скільки селянин винен. Если селянин НЕ розраховувався Вчасно, в него відбіралі землю, а его самого продавали у рабство.

Закони Солона. У VI ст. до н. е. между аристократами та демосом Почаїв Криваві сутички. Афінській правитель Солон у 594 р. до н. е. помиривши арістократів и демос: Він ВСТАНОВИВ Нові закони, за Якими всі боргові камені познімалі, а Боргі селян скасувалі. Заборонялося продавати вільніх афінськіх громадян у рабство, а тих, кого Вже продали, Солон викуп и повернувши додому. Сам Солон так сказавши про це у Віршах:

Подякувавши могла б богиня віщая

Мати-Земля, з якої зняв рішуче я

Стовпів поставлених много Боргова, -

Колишня рабиня, ніні ж вільная!

За законами Солона, ніхто НЕ МАВ права прініжуваті простих людей только через ті, что смороду НЕ знатні.

ПОДІЛ ГРОМАДЯН НА розряд. Відніні всі Вільні чоловіки Афінської держави були Рівні перед законом. Солон своими законами Зробив так, что всі смороду брали участь в управлінні полісом.

Альо їхні обов'язки перед державою були Різні и залежався від розміру майна и прібутків.

Солон розділів усіх громадян за майновим Ознакою на Чотири розряди. До первого увійшлі найбагатші люди. Во время Війни смороду командувалі флотом и повінні були за свой кошт споряджаті кораблі.

До іншого розряду належали просто заможні люди. Во время Війни смороду служили в кінноті и повінні були Самі Забезпечити собі всім необхіднім - кіньми, колісніцею, зброєю.

До третього розряду, найчісленнішого, увійшлі люди СЕРЕДНЯ достатку, Які могли купити для себе обладунок. ЦІ воїні, гопліті, Складанний важкоозброєну піхоту - головну силу афінського війська.

Біднякі з четвертого розряду, фети, служили матросами и веслярів на кораблях або легкоозброєнімі воїнамі в піхоті.

УПРАВЛІННЯ державу. За часів Солона Зросла роль нарадніх зборів - екклесії. Збори вірішувалі всі найважлівіші для держави питання, например оголошення Війни чи Укладення миру. У екклесії брали участь усі дорослі чоловіки поліса. Відніні громадяни всех чотірьох розрядів обирали органи управління ( «Раду чотірьохсот») и суд. Солон залиша посади архонтів, якіх Вибирай такоже з громадян усіх розрядів. Віщим органом, Який слідкував за виконання Законів, БУВ Ареопаг - рада старійшін. ВІН обірався з представителей арістократії.

Заповіти Солона. Греки шанувать Солона як видатний законодавця и вважать его одним Із семи великих мудреців давнини. Его закони були вікарбувані на дерев'яних таблицях и віставлені на головному майдані Афін. Солон ухваливши, щоб усі дотрімувалі его Законів течение 100 років. «Рада чотірьохсот» решила, что тієї, хто порушить закони, мусіть присвятитися Богові статую з чистого золота заввишки з людину. Подарували афінянам свои закони, Солон залиша Державні справи і поїхав мандруваті по світу.

Мудрі заповіді Солона спочатку передавали усно; Згідно їх записали его учні. Найважлівіші з них Такі:

Богам шана - батькам честь.

Чи не спілкуйся з поганими людьми.

Твій розум хай буде тобі поводірем.

Нехай твої думки будут зайняті лишь важлівімі справами.

Вір не тому, хто божитися, а тому хто добрий и прекрасний.

Чого НЕ клав - не бери! Не бреши!

ТІРАНІЯ В грецький ПОЛІСАХ

ТІРАНІЯ ПІСІСТРАТА. Чи не всі аристократи та селяни були задоволені законами Солона. Почаїв чвар. Родич Солона - Пісістрат, відомій полководець, решил захопіті владу, щоб Встановити в Афінах порядок. ВІН вдаючись до хітрощів. Навмісне поранити собі кінджалом, закривавлений, ВІН з'явився на міському майдані и зажадав від народних зборів, щоб Йому дозволили тримати загін охоронців, бо інакше вороги его вб'ють. Коли Пісістрат получил Дозвіл, ВІН тут же ВСТАНОВИВ в Афінах свою владу. Так ВІН ставши тираном. Тіранія - це одноосібна влада, яка спірається на підтрімку армії и передається спадкоємцеві.

Афіняні Незабаром збагнулі свою помилки и кілька разів намагались вігнаті Пісістрата, та невдало.

ПОЛІТИКА ПІСІСТРАТА. Здобувші победу, Пісістрат відібрав часть земель у своих протівніків-арістократів и роздав їх біднім селянам, но за умови, что десяти часть свого врожаю смороду віддаватімуть Йому.

Пісістрат Хотів, щоб усі елліні признал Афіни найвізначнішім грецьким полісом. З цією метою ВІН почав будуваті храм верховному Богові Зевсу - Олімпейон. Пісістрат много Зробив для розвитку афінської культури, мистецтв, торгівлі. При дворі жили, користуючися его щедрими дарами, Знамениті поети, скульптори, музиканти. ВІН покаравши Записати «Іліаду» й «Одіссею» Гомера, Які досі віконуваліся усно. Однако афіняні не могли пробачити Йому, что ВІН усунув їх від державних справ.

После смерти Пісістрата у 527 р. до н. е. владу успадкувалі его сині. Обидвоє сині підтрімувалі мистецтво, а один з них, Гіппарх, уславівся як славетний астроном. Та невдовзі Гіппарх БУВ убитий, а другий син, Гіппій, вигнання Із Батьківщини Прихильники народної Волі.

Гармодію та Арістогітону, Які вбили Гіпарха Пісістратіда, греки поставили мідну статую. Коли якось один тиран Запитай у філософа Діогена, Який метал краще Підходить для статуй, тієї відповів: «Той, з которого віліті Гармодій и Арістогітон».

РЕФОРМИ КЛІСФЕНА. На чолі повсталіх проти тіранії ставши Клісфен. ВІН Надав усім громадянам Афін Рівні права Незалежності від того, хто ким БУВ - аристократом чи купцем, селянином чи ремісніком. Клісфен відновів авторитет народних зборів. ЦІ заходи зменшено значення арістократії в жітті поліса и піднеслі роль демосу - народу.

Клісфен запровадів остракізм - звичай голосувати черепками (грецьк слово «остракон» означає «черепок від Розбита посуд»). Кожний афінській громадянин МІГ відряпаті на черепку имя людини, яка, на его мнение, є небезпечна для держави. На народних зборах ЦІ остраконах опускали в урну, а потім їх лічілі, и засуджених людину віганялі з Афін.

Спочатку остракізм застосовувалі для захисту від тіранії. Альо Згідно его стали використовуват нечесні політики, щоб зніщіті своих політічніх супротівніків. Відомо, что афіняні незаслужено засудили и Вигнан видатних воєначальніка Фемістокла. Смороду засудили на смерть філософа Сократа, и ВІН, за Вирок суду, віпів смертельно отрута. Так корисний Захід на підтрімку власти народу превратился в засіб розправі з невинних людьми.

ТІРАНІЯ ПОЛІКРАТА. У VI ст. до н. е. тіранія булу ширше в багатьох грецький полісах. У 540 р. до н. е. на острові Самос тираном ставши купець Полікрат. ВІН побудував великий флот и контролював торгові шляхи между Єгіптом, Малою Азією и Грецією. Самос превратился в квітучій острів. При дворі тирана Довго жили Знамениті музиканти, поети (Анакреонт), Учені (Піфагор).

Полікрат вважаю себе найщаслівішою ЛЮДИНОЮ (его имя дослівно перекладається як «всемогутній»). Его радісне життя и трагічна смерть .ще в давнини були оповіті поетичними легендами.

ЛЕГЕНДА ПРО ПОЛІКРАТІЄ ПЕРСТЕНЬ

Полікрат вважаю себе найбагатшою людини в мире. Альо ВІН боявсь віклікаті гнів богів своим надмірнім багатством. За порадою свого друга, єгіпетського царя, ВІН решил подарувати богам свою найбільшу коштовність - дорогоцінній перстень. ВІН кинувши его у море при великому зібранні народу. Та ось невдовзі рибалка прініс Полікрату велику Рибін надзвічайної краси. Коли Рибін розрізалі, то нашли в ній царський перстень. Всі зрозумілі, что боги прогніваліся на Полікрата и відмовіліся Прийняти его жертву. Друзі тирана поспіхом залиша его острів. Невдовзі перси зрадніцькі вбили Полікрата и захопілі Саме (522 р. До н. Е.).

Німецький поет Фрідріх Шіллер написавши на Цю тему Баладу «Полікратів перстень».


  • Подякувавши могла б богиня віщая
  • ТІРАНІЯ В грецький ПОЛІСАХ
  • ЛЕГЕНДА ПРО ПОЛІКРАТІЄ ПЕРСТЕНЬ