Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Звірства фашистів





Скачати 38.36 Kb.
Дата конвертації12.06.2019
Розмір38.36 Kb.
Типреферат

ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА

ОКУПАЦІЯ: СТРАШНІ ПОДРОБИЦІ

Вступ

Велика Вітчизняна війна принесла народам СРСР не тільки

величезні жертви на фронті. Мільйони мирних жителів забрала раз-

в'язана фашистами бойня. Завдання даного реферату - показати,

як злочинні цілі гітлеризму обернулися злочинними кошти-

ми їх досягнення.

Не зважаючи ні з якими нормами міжнародного права і ціві-

лізованних відносин, фашистська армія, оголосивши тотальне іст

ребленіе "недолюдей" / так, зокрема, гітлерівці називали

слов'янські народи /, методично організовувала нелюдський тер-

рор на зайнятих нею територіях.

Пора нарешті відновити історичну справедливість і на-

зувати речі своїми іменами, оскільки то була аж ніяк не оккупа-

ція в загальновизнаному значенні цього поняття. Адже режим, уста-

новлення на території СРСР, яка була тимчасово зайнята

військами фашистської Німеччини та її сателітів в ході Великої

Вітчизняної війни, відзначався винятковою жорстокістю і

звірствами по відношенню до населення - масовими репресіями і

знищенням громадян, руйнуванням і пограбуванням народного хо

дарства, культурних цінностей.

визначення окупації

З точки зору міжнародного права військова окупація визна

деляется як тимчасове зайняття території держави вооружен-

ними силами супротивника. Причому сам факт окупації не вирішує

долі зайнятої території - вона визначається, як правило, по

закінчення війни мирним договором. Виходячи з цього положення, в

міжнародному праві дано тлумачення основних принципів режиму

окупації. Перш за все вони містяться в додатку до 4-ї Гааг-

ської конвенції 1907 про закони і звичаї сухопутної війни.

У цьому акті встановлювалося, що окупована територія

залишається територією тієї держави, якій вона належачи-

ла до окупації, тому окупаційна влада зобов'язані поважати

закони, звичаї і традиції, що існують на зайнятій території.

Мирне населення вправі зберігати вірність своїй державі;

забороняються колективні покарання; взяття заручників, викрадення на-

селища з місця проживання. Згідно з конвенцією не допускається

залучення населення до військових операцій і оборонним ра-

ботам.

Особливо розглядалися в Гаазької конвенції питання влас

ності при окупації. Передбачалося, що окупаційні влас-

ти можуть виробляти реквізиції тільки для потреб, пов'язаних з

змістом окупаційних військ (з урахуванням ресурсів зайнятої тер

торії). На ті ж цілі можуть встановлюватися податки. Особиста

власність мирного населення повинна поважатися. власність

органів самоврядування, навчальних закладів, релігійних і бла

готворітельних установ повинна розглядатися як приватна

власність, навіть якщо вона належить державі, з тим,

щоб уникнути її руйнування.

Конвенція вказувала, що особливо переслідується умисне

руйнування історичних пам'яток, творів науки і ви-

кусства. Конвенція також зобов'язує уряд, оккупіровав-

шиї територію ворожого держави, вживати всіх зави

сящіе від нього заходів, щоб по можливості відновити і забезпе

чить суспільний порядок. Наказували не скасовувати місцевих

законів, а лише в певних випадках припиняти їх

дія; повинні були зберігатися і функціонувати колишні су-

ди (окупанта дозволялося організувати свої військові суди исклю-

чительно для підтримки порядку в своїй армії та охорони її бе-

пеки).

У цій роботі ми документально покажемо, як ці осново-

які вважають принципи були цинічно знехтувані фашистами, посколь-

ку, як ми вже сказали вище, сутність німецько-фашистського окку-

паціонного режиму витікала з цілей німецького фашизму у війні

проти СРСР: політичної - знищити комуністичну идеоло-

гію і Радянська держава; економічної - перетворити советс-

кую країну в аграрно-сировинний придаток, джерело дешевої робо

чий сили, у внутрішню колонію фашистської Німеччини.

План "Барбаросса"

Ці цілі були намічені ще до нападу на СРСР. Ідеологі-

чеський основою окупаційної політики був антикомунізм і

расизм. План "Барбаросса" - план агресивної війни фашистської

Німеччини проти СРСР - мав економічний розділ під назвою

"Ольденбург".

Цей розділ ретельно розроблявся задовго до того, як

німецькі війська форсували Буг. А для здійснення його в

початку 1941 року була створена організація під кодовою назвою

"Штаб" Ольденбург ". Надалі ця організація, метою якої

було економічне пограбування Радянського Союзу, діяла під

назвою "Економічний штаб Ост".

ДОКУМЕНТ.

"Доповідна записка про нараді 28 лютого 1941 у гене-

рал-майора Томаса з питання створення штабу "Ольденбург"

гор.Берлін 1 березня 1941 р

Генерал наказав скласти для рейхсмаршала Герінга роз

ренний проект організації.

Основний зміст:

1) Підпорядкування всієї організації рейхсмаршалом. Мета: підтримка

і розширення меропрятий чотирирічного плану.

2) Організація повинна охоплювати всі питання, що стосуються во-

енной економіки. Виняток - питання продовольства, які

повинні стати особливим дорученням для державного секретаря

Бакке.

.................................................. .....

4) Поділ галузей роботи на два сектори:

а) Дотримання під час наступу безпосередньо за пере-

довимі частинами, щоб уникнути знищення запасів і забезпечити

вивезення найважливішого майно.

б) Управління окупованими промисловими районами і оцен-

ка належать до них економічних районів. (Позначка каранда-

шом: БЦД Гота, Ольде. II.)

5) З огляду на більш широкого кола завдань предподчесть Наіменова-

ня "Військово-економічна інспекція" замість "Інспекція по воо-

Ружені ".

6) З огляду на більш широкого кола завдань потрібно створення орга-

нізації широкого масштабу, із залученням великої кількості

сил. Головне завдання організації буде полягати в реквізиції

сировини і вступ у володіння усіма важливими підприємствами.

Для виконання останнього завдання доцільно залучити з са-

мого початку надійних осіб з німецьких концернів, так як тільки

за допомогою їх досвіду з самого початку може проводитися успішна

робота (напр., по бурому вугіллю, руді, хімії, нафти).

.................................................. ..........

Підпис: Гаманн "

/ Німецький архівний джерело /

Генерал-майор Томас, у якого відбулася ця нарада був

найближчим помічником Герінга, начальником військово-економічного

штабу при верховному командуванні збройних сил Німеччини. він

брав участь в розробці плану "Барбаросса". При його ж

участю фашистський генеральний план підкорення Східної Європи

"Ост" був конкретизований для оккупируемой частини СРСР і роз

ространен на неї. Причому ще до війни почалося створення спеці-

ального Східного міністерства для управління предполагавшейся

до захоплення території СРСР.

Про те, наскільки ретельно підходили фашисти до розробки

даного "заходу", каже виписка з протоколу наради

Гітлера з керівниками вермахту 29 квітня 1941 року.

ДОКУМЕНТ.

"Рейхсмаршалом і економічному оперативному штабу подчіняет-

ся - як вищий центральний орган по здійсненню даного ме

роприятия - економічний штаб особливого призначення "Ольденбург"

на чолі з генерал-лейтенантом Шубертом.

На місцях йому підпорядковані:

5 господарських інспекцій,

23 господарські команди і

12 філій, які розміщуються у важливих місцях в межах

дії господарських команд.

Робота цих установ відбувається в тиловому районі сухопут-

них сил. У районі дії кожної групи армій при начальнику

тилу групи армій повинна діяти господарська інспекція, в

завдання якої входить економічне використання даної терри-

торії.

У той час як ці частини просуваються разом з військами, хо

дарські команди і філії залишаються на місці.

Всі установи іменуються не як військово-економічні або по-

енно-промислові, а як господарські інспекції, господарські

команди і т.д.

З п'яти інспекцій діють з самого початку чотири, в той

час як п'ята з невизначеним колом діяльності сохраняет-

ся в резерві.

.................................................. ..........

Засновуються 4 інспекції:

1. Ленінград ( "Холштейн"),

господарські команди в містах: Вільнюс, Рига, Таллінн, Ленінг-

радий, Мурманськ, філії в Вологді і Архангельську.

2. Москва ( "Заксен"),

господарські команди в містах: Мінськ, Москва, Тула, Горький,

філії в Брянську, Ярославлі, Рибінську.

3. Київ ( "Баден"),

господарські команди в містах: Львів, Київ, Кишинів, Одеса,

Харків, Дніпропетровськ, Сталіно °, Ростов, Сталінград °°,

філії в містах: Севастополь, Керч, Воронеж, Курськ.

4. Баку ( "Вестфален"),

господарські команди: Краснодар, Грозний, Воронеж, Тбілісі,

Баку, один філія в Батумі.

У резерві поряд з п'ятої інспекцією під умовною назвою

"Хессен" буде знаходиться одна господарська команда ( "Боркум")

і 2 філії ... "

-------------------------------------------------- -----------

° В даний час Донецьк.

°° Зараз Волгоград.

.................................................. ............

/ Німецький архівний джерело /

Дії окупантів на початку війни

Починаючи з перших днів вступу на радянську територію

військ фашистської Німеччини та її сателітів став встановлюватися

жорстокий режим, створювалися різні фашистські табори смерті

і гетто, повсюдно проводилися арешти і розстріли громадян.

При цьому гітлерівське командування заздалегідь подбало про

тому, щоб надати своїм бузувірським діям видимість закон-

ності. 13 травня 1941 було видано "розпорядження начальника

штабу верховного головнокомандування збройних сил Німеччини про

військової підсудності в районі "Барбаросса" і про особливі полномо-

чіях військ ".

У ньому, зокрема в розділі "ставлення до злочинів,

досконалим військовослужбовцями і обслуговуючими персоналом по від-

носіння до місцевого населення "говориться:

ДОКУМЕНТ.

"1. Порушення переслідування за дії, вчинені по-

еннослужащімі і обслуговуючими персоналом по відношенню до враж-

Дебні цивільним особам, які не є обов'язковим навіть у тих

випадках, коли ці дії одночасно складають військове

злочин або проступок.

2. Під час обговорення подібних дій необхідно в кожній ста-

дии процесу враховувати, що поразка Німеччини в 1918 р, пос

ледовавшій за ним період страждань німецького народу, а також

боротьба проти націонал-соціалізму, яка вимагала незліченних

кривавих жертв, були результатом більшовицького впливу,

чого жоден німець не забув.

3. Тому судовий начальник повинен ретельно розібратися,

чи потрібно в подібних випадках порушення дисциплінарного

або судового переслідування. Судовий начальник наказує

судовий розгляд справи лише в тому випадку, якщо це требует-

ся з міркувань підтримки військової дисципліни і обеспече-

ня безпеки військ. "

/ Німецький архівний джерело /

Як бачимо, військам дано вказівки не дуже-то церемонитися з

населенням на захопленій території.

Політичне виправдання всього цього було майстерно зготована

всього за день до початку війни з СРСР 20 червня 1941 року о мови

призначеного потім рейхміністром у справах окупованих вос-

точних областей рейсхлейтера Розенберга "Про політичні цілях

Німеччини в майбутній війні проти Радянського Союзу і плани

його розчленування ".

ДОКУМЕНТ.

"... Сьогодні ми шукаємо не« хрестового походу "проти большевіз-

ма тільки для того, щоб звільнити "бідних російських" на все

часи від цього більшовизму, а для того, щоб проводити миро

ву політику та убезпечити Німецьку імперію. Ми хочемо вирішити

не тільки тимчасову більшовицьку проблему, але також ті прбле-

ми, які виходять за рамки цього тимчасового явища, як пер

воначально сутність європейських історичних сил. згідно з

цим, ми повинні сьогодні систематично усвідомлювати наше майбутнє

становище. Війна з метою утворення неподільної Росії тому

виключена. Заміна Сталіна новим царем або висування на цій

території будь-якого іншого національного вождя - все це

ще більш мобілізувало б всі сили проти нас. Замість цієї,

має, правда, до цих пір поширення ідеї єдиної Росії

виступає абсолютно інша концепція східного питання ...

... Завдання нашої політики, як мені здається, повинні тому

йти в тому напрямку, щоб підхопити в розумної і целеустрем-

ленній формі прагнення до свободи всіх цих народів і надати

їм певні державні форми, тобто органічно вик-

роіть з величезною територією Радянського Союзу державні

освіти і відновити їх проти Москви, звільнивши тим са

мим Німецьку імперію на майбутні століття від східної загрози.

Чотири великі блоки повинні будуть захистити нас і одночасним

але просунути далеко на схід сутність Європи:

1. Велика Фінляндія.

2. Прибалтика.

3. Україна.

4. Кавказ ... "

І далі зовсім цинічно Розенберг заявляв:

"Забезпечення продовольством німецького народу протягом

цих років безсумнівно буде найголовнішим німецьким вимогою на

Сході, південні області і Північний Кавказ повинні будуть послужити

компенсацією в справі забезпечення продовольством німецького на-

роду. Ми не беремо на себе будь-які зобов'язання з приводу то-

го, щоб годувати російський народ продуктами з цих областей

достатку. Ми знаємо, що це є жорсткою необхідністю,

яка виходить за межі будь-яких почуттів. "

З "Дванадцяти заповідей поводження з російськими"

Вражає холодна розважливість і завбачливість ньому-

ців. Так, в підписаній 1 червня 1941 року секретної Інструкції

уповноваженого з продовольства і сільського господарства

статс-секретаря Бакке щодо поведінки посадових осіб на території

СРСР, наміченої до окупації, даються вказівки на конкретні

випадки життя. Цей документ отримав назву "Дванадцять запо-

ведей поведінки німців на Сході та їх обігу з російськими ".

ДОКУМЕНТ.

"Для вас, працівників, які направляються на Схід, глав-

ве полягає в тому, що все вирішує робота. Тому я вимагаю від

вас наполегливої ​​і невпинної діяльності.

Для вирішення поставлених на Сході завдань потрібно, од-

нако, щоб ви не підходили до речей з вузькою західноєвропейської

міркою.

З огляду на те, що знову приєднані території повинні бути

надовго закріплені за Німеччиною і Європою, багато буде зави

мережу від того, як ви поставите себе там. Ви повинні усвідомити се-

бе, що ви на цілі століття є представниками великої

Німеччини і прапороносцями націонал-соціалістичної революції і

нової Європи. Тому ви повинні з усвідомленням своєї гідності

проводити найжорсткіші і самі нещадні заходи, кото

риє зажадає від вас держава. "

До речі, в цьому документі фашистський аналітик наводить рас-

судження, які демонструють так би мовити "філософське зна

ня "предмета. Для цього німця всі таємниці" загадкової російської

душі "очевидні." Головне діяти ". Він пише в" Дванадцяти

заповідях ":

"Чи не розмовляйте, а дійте. Русского вам ніколи не пе-

реговоріть і не переконати словами. Говорити він вміє краще, ніж

ви, бо він природжений діалектик і успадкував "схильність до

філософствування ". Менше слів і дебатів, бо він за своєю нату-

ре женствен і сентиментальний. "Наша країна велика і багата, а

порядку в ній немає, приходьте і володійте нами ". Цей вислів

з'явилося вже на самому початку утворення російської держави,

коли російські звали норманів приходити і управляти ними. ця

установка червоною ниткою проходить через усі періоди історії

російської держави: панування монголів, панування поляків і

литовців, самодержавство царів і панування німців, аж до Ле-

нина і Сталіна. Росіяни завжди хочуть бути масою, якою уп-

равлять. Так вони сприймуть і прихід німців, бо цей прихід від-

віча їх бажанням; "Приходьте і володійте нами.

Бакке. "

/ Німецький архівний джерело /

"Новий порядок" по-німецьки

Захопивши значну частину радянських територій, окупанти

стали действоать на ній в суворій відповідності з разаработанни-

ми раніше планами.

Важливе місце займала організація управління або так називаючи-

емий "новий порядок". Якщо в районах бойових дій вся влада

була зосереджена в руках головнокомандувача немецко-фашіст-

ськими сухопутними військами, командувачів групами військ і армій,

то на решті окупованій радянській території политичес-

дещо управління і вся повнота влади передавалася німецько-фа-

шістской окупаційної адміністрації, яка входила до складу Вос-

точного міністерства.

Ця територія була розділена на рейхскомісаріату, состояв-

шие з генеральних округів, областей (гебітов), округів, райо-

нов, повітів, волостей. На чолі цих німецько-фашистських адміні

ністратівно-територіальних утворень були поставлені рейхс-,

генеральні, гебіт- і районні комісари. ¶ Окуповані про-

ласті Української РСР не мали єдиної цивільної адміністрації і уніфі-

царювати управління в усіх містах і районах. В містах

створювалися управи, на чолі яких був міський голова. В

кожному районі, а іноді і в волості створювалися комендатури,

при яких були військова охорона і поліцейське управління.

Військовий комендант був необмеженим диктатором в районі

(Волості). У волостях призначалися старшини (бургомістри), в де-

ревнує і селах - старости. Це т.зв. місцеве самоврядування ні-

яку самостійність не мало і було слухняним знаряддям окку-

пантів. На зайнятій ними радянської території вони заборонили всі

радянські державні органи і громадські організації.

Встановлюючи окупаційний режим, гітлерівці відразу ж стали

насаджувати такий "новий порядок", при якому терор, грабіж,

свавілля були зведені в ранг державної політики. Окку-

паціонний режим здійснювали поряд з окупаційними органами

охоронні дивізії, гестапо, контррозвідка, польова жандармерія,

спеціальні загони і команди для боротьби з партизанами та грабування

населення, поліцейські і антирадянські націоналістичні фор

мування.

У багатьох населених пунктах перебували каральні органи

окупантів, в селах - поліцейські, у великих населених пунктах

- підрозділ СС і охоронні частини. Для зміцнення і під-

ня окупаційного режиму гітлерівці намагалися залучити "мест-

ні "кадри і брали до себе на службу буржуазних націоналістів,

колишніх куркулів, кримінальників. В деякі райони стали повер

щаться білоемігранти, сподіваючись повернути втрачені привілеї. В

ряді районів створювалися профашистські партії та спілки, формувати

валися з зрадників військові підрозділи. Вони не надали за-

метного впливу на хід боїв на фронті або на стримування Парти-

занского руху в тилу ворога. Однак на їх совісті сотні ти-

сяч загиблих радянських людей. Окупанти намагалися використовувати і

релігію.

Окупаційна влада ввели суворий облік місцевого населення.

Всі нові обличчя, з'являються в містах або селах, повинні б-

Чи негайно реєструватися в поліції. жителям заборонялося

без особливого дозволу влади відлучатися з місць їх постійно-

го проживання. Радянські громадяни не мали ні політичних, ні

економічних, ні юридичного права. Ніяких законів, що охороняють

їх від свавілля окупантів і їх посібників, не існувало.

Розенберг видав 23 серпня 1941 року указ про винесення спеці

альних судами вироків про смертну кару особам, які не повіную-

щимся окупаційній владі.

ДОКУМЕНТ.

"Гор.Берлін 23 серпня 1941 р

На основі 8 наказу фюрера про організацію управління знову

окупованих східними областями від 17 липня 1941 р прікази-

ваю наступне: Місцеве населення зобов'язане вести себе в соответс-

твии з німецькими законами і з наказами, видання для нього не-

мецкімі владою. Оскільки місцеві жителі не є немецкі-

ми підданими або особами німецької національності, вони підлягають

наступного особливому положення про покарання:

пар. 1

Всі особи, які здійснюють акт насильства проти німецької імперії

або проти органів влади, які перебувають на території оккупіро-

ванних східних областей,

всі особи, навмисно руйнують установи, що належать не-

мецкім владі, об'єкти, службовці діяльності німецьких влас-

тей, або споруди, що слугують суспільним інтересам,

всі особи, які розповсюджують ворожі німцям чутки шляхом ве-

дення ненависницької або підбурювальних пропаганди,

всі особи, що підбурюють до непокори указами або поста-

леніям німецьких властей,

всі особи, які вчиняють акти насильства, спрямовані проти не-

мецкіх громадян або осіб німецької національності в зв'язку з їх

приналежністю до німецького народу,

всі особи, які вчиняють акти насильства проти військово-службовців не-

мецкой армії, німецької поліції, в тому числі її допоміжних

сил, представників управління державної трудовий повін-

ності, працівників німецької влади, службових органів або пар-

тійно організацій націонал-соціалістичної німецької партії

(НСДАП),

всі особи, навмисно роблять підпали і тим самим руйнується

ющие общенемецкой майно або ж майно німецьких громадян

або осіб німецької національності, повинні бути страчені, а в

менш важких випадках висновку в каторжну тюрму.

пар. 2

Крім того, караються стратою, а в менш важких слу-

чаях каторжній в'язницею:

всі особи, договірні про скоєння злочинів, пере-

чисельних в п.1 справжнього указу, або особи, які ведуть переговори

про їх вчинення,

всі особи, що пропонують свої послуги або погоджуються прини-

мати участь в скоєнні злочинів, перелічених у п.1

справжнього указу,

всі особи, які знали про підготовку або про намір здійснити

злочину, реречісленние в п.1 справжнього указу, в той пери

од, коли можна було б ще відвернути загрозу, і свідомо не

які повідомили про це своєчасно відповідним німецьким влас-

тям або загрозливих особам.

пар. 3

Спеціальні суди правомочні виносити рішення по вишеперечіс-

ленним справах.

пар. 4

1) У тих випадках, коли спеціальний суд виявляється не в

стані терміново зібратися для прийняття рішення, в той час як

громадська безпека і порядок вимагають негайного вине-

сення вироку, відповідний командир поліцейського полку

або полку СС "Мертва голова" або керівник оперативного

загону поліції з охорони безпеки можуть наказати военнопо-

лівому суду прийняти справу до судочинства. Це рішення може

бути винесено в тих випадках, коли злочинець може бути ізоб-

личен без великого обьема доказів і показань свідків показу

ний.

2) Військово-польовий суд створюється в складі голови, ко

торий повинен щонайменше мати звання командира батальйону,

або начальника оперативного загону поліції щодо забезпечення бе-

пеки, а також двох офіцерів або співробітників поліції або

військ СС.

3) Військово-польовий суд може виносити лише смертні прігово-

ри, вироки про укладення в концентраційний табір замість ка-

торжной в'язниці або виправдувальний вирок.

пар. 5

1) Про засідання військово-польового суду складається короткий

протокол, в якому зазначаються прізвища суддів, засудженого і

свідків, на основі показань яких виноситься вирок;

крім того, в ньому викладається склад злочину, зміст

вироку, а також день і місце винесення вироку.

2) Протокол повинен бути підписаний головою військово-полі-

вого суду ...

імперський міністр

у справах окупованих

східних областей Розенберг "

/ Німецький архівний джерело /

Читаючи цей документ, дивуєшся педантичності німців і пів

ному відсутності у них елементарних людських почуттів, які не го-

-животворящою вже про будь-якому гуманізм і співчуття.

"Раби повинні тільки працювати"

Повсюдно для громадян у віці від 18 до 45 років (для

громадян єврейської національності від 14 до 60 років) була введена

трудова повинність. Робочий день навіть на шкідливих виробництвах

тривав 14-16год на добу. Осіб, що ухилялися від роботи, відправляли

в каторжні в'язниці або на віселецу.

Постачання населення продовольством з боку окупаційних

влади не було. В особливо важких економічних умовах ока-

залісь міські жителі. Ряд міст охопив голод. на оккупі-

рова територіях повсюдно були встановлені штрафи, те-

лісові покарання, натуральні і грошові податки, розміри кото

яких здебільшого встановлювалися окупаційними властями про-

довільно. Введенням податків окупанти хотіли надати своїй

грабіжницької політики видимість "законності", хоча самі податки

великою частиною вводилися без урахування можливостей їх виплати. До

неплатникам податків загарбники застосовували різні репресії

аж до розстрілу. Часто стягування податків перетворювалося в круп-

ні каральні операції.

ДОКУМЕНТ.

"15-й поліцейський полк, 28 вересня 1942 р

10-я рота

Із звіту про досвід знищення населеного пункту Борки за

період з 22 по 26 вересня 1942 р

21 вересня 1942 р рота отримала завдання знищити насе

ленний пункт Борки, розташований в 7 км на схід від Мокрани.

У нічні години того ж дня взводи роти було поставлено в з-

вестность про майбутню операцію. Почалася підготовка.

Число автомашин було достатнім, щоб 22 вересня погру-

зить і відправити до місця збору в Мокрани все взводи і доданий

взвод 9-ї роти. Переїзд відбувся без пригод, які вибули з

ладу не було.

Необхідні для майбутньої операції приводи були подготов-

ленни завчасно і в призначений час прибули в Борки.

При відібрання підведення виявлено кілька непокірних селян,

яких рота зажадала покарати.

Операція проходила планомірно, виключаючи зрушення деяких її

етапів у часі. Основна причина їх була наступна. На карті

населений пункт Борки показаний як компактно розташоване се

ло. Насправді виявилося, що це селище тягнеться

на 6 - 7 км в довжину і ширину.

Коли на світанку це було мною встановлено, я розширив

оточення зі східного боку і організував охоплення села в формі

кліщів при одночасному збільшенні дистанції між постами. В

Внаслідок мені вдалося захопити і доставити до місця збору всіх

жителів села без винятку. Сприятливим виявилося, що мета,

для якої зганялося населення, до останнього моменту була йому

невідома. На місці збору панував спокій, кількість пос

тов було зведено до мінімуму, і вивільнені сили могли бути

використані в подальшому ході операції. команда могильників

отримала лопати лише на місці розстрілу, завдяки чому населе-

ня залишилося в невіданні про майбутній. непомітно встановлені

легкі кулемети придушили з самого початку піднялася було пані-

ку, коли пролунали перші постріли з місця розстрілу, распо-

лежання в 700 м від села. Двоє чоловіків намагалися втекти, але че-

рез кілька кроків впали, уражені кулеметним вогнем. расс-

трелі почався о 9 год. 00 хв. і закінчився о 18 год. 00 хв. з

809 зігнаних 104 людини (політично благонадійні сім'ї)

були відпущені, серед них були робочі маєтку Мокрани. розстріл

проходив без будь-яких ускладнень, підготовчі заходи

виявилися вельми доцільними.

Конфіскація зерна та інвентарю відбувалася, якщо не брати до уваги

зсуву в часі, планомірно. Число підведення виявилося достатньою

вим, так як кількість зерна було не велике і пункти ссипкі

необмолоченного зерна розташовані не дуже далеко ...

Домашнє начиння і сільськогосподарський інвентар були увезе-

ни підводами з хлібом.

Наводжу чисельний підсумок розстрілу. Розстріляно 705 чоловік,

з них чоловіків - 203, жінок - 372, дітей - 130.

Кількість зібраного худоби можна визначити лише приб

лізітельно, так як на збірному пункті обліку не проводилося:

коней - 45, великої рогатої худоби - 250, телят - 65, свиней

і поросят - 450 і овець - 300. Домашню птицю можна було обнару-

жити тільки в окремих випадках. Те, що вдалося знайти, було

передано відпущеним жителям.

З інвентаря зібрано: 70 возів, 200 плугів і борін, 5 вея-

лок, 25 соломорізок та інший дрібний інвентар.

Все конфісковане зерно, інвентар і худобу передані управі-

телю державного маєтку Мокрани ...

При проведенні операції в Бірках витрачено: гвинтівкових

патронів - 786, патронів для автоматів - 2496 штук.

Втрат в роті не було. Один вахтмістр з підозрою на жел-

туху відправлений в госпіталь в Брест.

Зам. командира роти

обер-лейтенант охоронної поліції

Мюллер

"Зелена папка" Герінга

Як відомо, однією з головних цілей нападу Німеччини на

СРСР було прагнення розширити "життєвий простір". ця

задача стояла перед гітлерівським режимом як в довгостроковому,

так і в оперативному плані. І з самого початку війни німецько-фа-

шістскіе окупаційні власті почали використовувати економіку,

природні багатства і трудові ресурси окупованих територій

рий СРСР для зміцнення військово-економічного потенціалу фа-

шістской Німеччини. Так звана "Зелена папка" Герінга / офі-

соціальне назва - "Директиви по керівництву економікою в

знову окупованих Східних областях "/ з'явилася ще до на-

падіння на СРСР.

ДОКУМЕНТ.

"З директиви Герінга про економічний пограбуванні наміченої

до окупації території СРСР.

гір. Берлін не пізніше 16 червня 1941 р

Головні економічні завдання

Викладені нижче вказівки задумані, перш за все, як ориен-

тація на час військових дій. Але разом з тим вони повинні

служити основою на весь час окупації. Всі розпорядження еконо

мического характеру, які будуть потрібні в ході окупації, бу-

дуть віддані після того, як буде оголошено основна політич

кая мета, пов'язана з необхідним поліпшенням німецької військової

економіки.

I. Відповідно до наказів фюрера, необхідно вжити всіх заходів до

негайному і можливо більш повному використанню оккупіро-

ванних областей в інтересах Німеччини. Всі заходи, які

могли б перешкодити досягненню цієї мети, повинні бути

відкладені або зовсім залишені.

II. Використання підлягають окупації областей повинно про-

водитися в першу чергу в сфері продовольчої і нефтя-

ної галузей господарства. Отримати для Німеччини як можна більше

продовольства і нафти - така головна економічна мета кам-

пании. На ряду з цим німецької промисловості повинні бути

надані і інші продукти з окупованих областей.

Зовсім не доречна точка зору, ніби окуповані про-

ласті повинні бути якомога швидше приведені в порядок, а еко-

ний їх - відновлена. Навпаки, ставлення до окремих час-

тям країни має бути диференційованим. Розвиток господарства і

підтримання порядку слід проводити тільки в тих областях,

де ми можемо добути значні резерви сільськогосподарських

продуктів і нафти. А в інших частинах країни, які не мо-

гут прогодувати самі себе, тобто в Середній і Північній Росії,

економічна діяльність повинна обмежуватися використанням

виявлених запасів. "

В ході війни "Зелена папка" була доповнена наказами і рас

поряжение вищих фашистських чиновників і військових керуєте-

лей. Виконання всіх цих планів і розпоряджень було частиною

німецько-фашистського окупаційного режиму.

Чотири роки грабежу і насильства

Чим обернулася така "політика", видно з документів Госу-

дарчим комісії з встановлення і розслідування злочинів.

Державна комісія встановила, що матеріальні збитки,

заподіяну німецько-фашистськими загарбниками Радянському Союзу

під час війни, становив близько 30 відсотків його національного

багатства, а в районах, що зазнали окупації, - близько двох

третій.

За 1941-45 було повністю або частково знищено та разграб-

повільно майже 32 тисячі промислових підприємств, 98 тисяч колхо-

поклик, 1876 радгоспів, 4100 залізно-дорожніх станцій, 36 тисяч

підприємств зв'язку.

Грабунком матеріальних цінностей займалися такі фірми, як

"Фрідріх Крупп і К °", "Герман Герінг", "Сіменс Шуккерт",

"І.Г.Фарбеніндустрі" і ін.

Фашистськими військами повністю або частково було зруйновано і

спалено 1710 міст і селищ міського типу, понад 70 тисяч

сіл, знищено 66,2 млн. м¤ житлової площі, з 12

млн. житлових будинків у сільській місцевості на окупованій терри-

торії знищено 3,5 млн. будинків, позбавлені даху над головою близько 25 млн. лю

дей.

Тільки пряму втрату, завдану Радянській державі і на-

селищу країни (в цінах 1941 року, без зміни масштабу цін), сос

тавіл 679 млрд. рублів.

Крім того, витрати Радянського держави на війну з Герма-

нией, а також з Японією і втрати доходів, які в результаті

окупації зазнали державні кооперативні підприємства і

організації, колгоспи і населення Радянського Союзу, склали не

менше 1890 млрд. рублів.

Угон на роботу в Німеччину став частиною німецько-фашистського

окупаційного режиму. Використовуючи війська і поліцію, окупанти

влаштовували облави і гнали до Німеччини сотні тисяч радянських

людей, виявляючи при цьому небачену жорстокість і свавілля.

В цілому гітлерівцям вдалося захопити і вивезти в Німеччину

з окупованих районів СРСР близько 5 млн. чоловік.

висновок

При аналізі через півстоліття дій фашистської Німеччини з

реалізації політичних цілей у війні проти Радянського Союзу

мимоволі напрошуються аналогії з сьогоднішнім днем. Те, заради

чого Гітлер розв'язав кривавий похід на Схід, його последовате

Чи змогли реалізувати потім за допомогою інших засобів. На заході

сьогодні ніхто не приховує, що Росія / читай СРСР /, перемігши в

війні реальної, зазнала нищівної поразки у війні хо

лодной. Розвал СРСР підвів під цим протистоянням жирну чер-

ту.

Повертаючись до вже згадуваної в рефераті мови рейхслейтера

Розенберга 20 червня 1941 року, відзначимо, що один з головних ідеалі

ологов походу на Схід ставив "дві гігантські завдання:

1 / Забезпечити військове господарство Німеччини,

2 / Назавжди звільнити Німеччину від політичного тиску з

Сходу. "

А в абсолютно секретному документі з зауваженнями і предложе-

нями за планом "Ост", датованим 27 квітня 1942 року, прямо

вказується:

"Мова йде не тільки про розгром держави з центром у Моск-

ве / мається на увазі СРСР /. Досягнення цієї історичної мети ні-

когла не означало б повного вирішення проблеми. справа полягає

скоріше за все в тому, щоб розгромити російський народ, роз'єднати

їх. "

І далі:

"Перш за все треба передбачити поділ території, насе-

неушкодженої росіянами, на різні політичні райони з собственни-

ми органами управління, щоб забезпечити в кожному з них про-

собления національний розвиток ...

Немає сумніву в тому, що таке адміністративне дроблення

російської території і планомірне відокремлення окремих областей

є одним із засобів боротьби з посиленням російського народу. "

За іронією історії, розпочавшись під Брестом, війна за ці цілі

там же і завершилася рівно через 50 років.

Не применшуючи величі подвигу наших дідів, все ж констатуємо,

що 9 травня кожен буде відзначати свою перемогу. Втім, сегодняш-

нього дня історія винесе вердикт багато пізніше.