Найзнаменитіша солодкість сучасності придумана вже 3 тисячі років тому. Тоді це були не цукерки і плитки, а напій. Готували його з какао-бобів на водній основі з додаванням перцю. Очевидно, такий напій був зовсім не солодким. Таким напоєм пригощали індіанці Південної Америки - ольмеки. А вирощувати какао-дерева стали індіанці майя, у яких навіть існував бог какао. Майя вважали шоколад священним напоєм, і на різні випадки мали кілька рецептів. Європейців з шоколадом познайомили ацтеки. У Європі новий напій також отримав статус почесного. Тільки заможні люди могли собі його дозволити.
Раніше інших з шоколадом познайомилася Іспанія. Довгі роки секрет його приготування вважався державною таємницею, за розголошення якої постраждали 80 осіб. Таємницю берегли монахи-єзуїти, які розробляли все нові і нові рецепти. Спочатку вони прибрали дорогою перець, що, безсумнівно, позитивно позначилося і на смак. До того ж стали приєднувати мед, пізніше ваніль і цукор. Щоб краще розчиняти подрібнені какао-боби, воду стали розігрівати. Це призвело до поліпшення консистенції, до того ж зрозуміли, що теплий напій смачніше.
На початку 17 століття секрет Іспанії став відомий відразу в декількох країнах: Голландії, Бельгії, Франції, Швейцарії. А пізніше ці країни отримали доступ і до самих какао-бобів. З часів появи шоколаду в Європі велися численні роботи по опису його лікувальних і просто корисних властивостей. Шоколадом зцілювали самого кардинала Рішельє. Та й менш високопоставлені вельможі отримували можливість «шоколадотерапії». На рубежі 17 і 18 століть англійці зрозуміли додати в шоколадний напій молоко. Він став ніжніше і м'якше на смак.
Довгий час виробники намагалися автоматизувати і оптимізувати виробництво шоколаду. Для спрощення транспортування один швейцарський виробник на початку 19 століття став випускати розчинний шоколад у вигляді плитки. Але людям сподобалося ласощі і в сухому вигляді. Трохи пізніше винайшли прес для віджиму олії з шоколаду. Після цього виникли плитки, дуже схожі на сучасні.
|