Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Побут міського населення наддніпрянської України в 1950-80-х рр. ХХ століття





Скачати 27.35 Kb.
Дата конвертації24.07.2019
Розмір27.35 Kb.
Типреферат

ПОБУТ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В 1950-80-Х РР. ХХ СТ.

В Основі нашого дослідження є спроба АНАЛІЗУ основних аспектів побуту міського населення Наддніпрянщіні в 1950-80-ті рр. ХХ ст., Простежіті умови їх життя, Особливості удовольствие потреб в харчуванні, жітлі, одязі ТОЩО. Слід Зазначити, что побутова історія мало цікавіла історіків радянського ПЕРІОДУ и хоч в условиях незалежної України склалось спріятліві умови для ее розвитку, ситуация мало змінілась, досліднікі Вкрай недостатньо звертають до вопросам, пов'язаних з щодень життям простих людей. Тому відсутні монографії, наукові статті, Які б розглядалі Цю проблему. ОКРЕМІ факти, что стосують побуту населення міст Наддніпрянщіні можна відшукаті в праці Л. Вітрук, зокрема, автор подає Відомості про соціальну політику правительства Радянської України в 60-80-х рр. ХХ ст., А такоже комплексно аналізуються доходи трудящих та їх житлово-побутові умови. На жаль, в монографії домінують факти, что ілюструють життя мешканців мегаполісів, а трудящим невеликих міст почти НЕ присвячено уваги, что, на наш погляд, чи не дает змогі об'єктивно вісвітліті побутові умови жителей тогочасного міста, оскількі добробут проживаючий у невеликих містах БУВ Менш задовільнім. 1.

У Книзі Г. Олійниченко подано матеріал, что дает різко негативну характеристику побутових умов мешканців "хрущовок," порівнюючі їх з більш комфортними БУДИНКАМИ пізнішіх часів. Як считает автор, причина Зменшення темпів житлового будівництва базується на тому, что поліпшілась якість квартир и їх планування, внаслідок чого "кожен метр квадратний ставши дорожча, что й прізвело до Зменшення об'ємів будівництва." Варто відзначіті, ВРАХОВУЮЧИ годину написання книжки, наявність цензурних обмежень относительно наведення в ній Фактів слід відносітісь критично. Це передусім стосується порівняння уровня удовольствие матеріальніх и духовних потреб населення США и Радянської України. З розповідей дослідника віпліває, что в США и ее сателітів много бездомних, безробітніх, Які жили в жебрацькій способ, що не ма ють змогі читати много книжок через засилля цензури ТОЩО. Водночас радянські українці щасливо Живуть Завдяк турботі комуністичної партии та правительства. Автор оповідає лишь про Досягнення и перемоги, почти Нічого НЕ говорячі про Недоліки в организации побутових умов громадян, в забезпеченні їх водою, їжею, одягом, а такоже замовчуючі тієї факт, что и в УРСР много книг теж "Зникаю з прілавків," бо були "неугодними" для Радянської правлячої еліти. 2.

З відновленням незалежності України значний слабший цензура и науковці стали писати Дещо вільніше. На особливо Рамус заслуговує праця В. Барана і В. Даниленка, что містіть Відомості Стосовно уровня забезпечення трудящих житлом та змін в побуті українців у зв'язку з реформами М. Хрущова 3.

Відновіті реальну картину щоденно побуту простого міського українця, вільну від політізованіх схем и штампів можна лишь на основе об'єктивності, Завдяк вивченню архівних джерел. Відомості про побут жителей міст Наддніпрянщіні містяться в протоколах міськрад, їх постановив, доповідях, Скарги та Звернення мешканців міст.

Відомо, что наявні житлові умови є найбільш визначальності в характерістіці побуту як окремої людини, так и Суспільства загаль. Житлова проблема в містах Наддніпрянської України в означені роки, як и в других регіонах України, всегда стояла Гостра. Владні органи намагались ее пом'якшити, споруджуючі Нові будинки та ремонтуючі ті, что Вже експлуатувалісь. У кінці 50-х - 60-х рр. держава масово споруджувала 5-ти поверхові будинки, так званні "хрущовки." Економлячі кошти (что були необхідні для Збільшення Розмірів комунального житлофонд), їх будували за типовими проектами без ліфтів та сміттєпроводів, з "суміжними кімнатами, невеликими коридорчиками, тісними кухоньками, з одним балконом. "Держбуд надававши предпочтение кількості квартир над їх якістю. 4 Завдяк такій позіції уряду "площа введених у дію житлових будинків різко Зросла, и Тисячі людей залишились бараки й комуналки, переселившись у Нові квартири сімейного типу". 5 Пізніше, согласно постанови ЦК КПРС и РМ СРСР "Про заходи относительно Поліпшення якості житлово-Цивільного будівництва" (травень 1969р) комунальні будинки начали будуваті з "поліпшенім планування". Зокрема, зріс середній розмір квартир з 46,8 (1965р.) До 54,2 (1983р.) Метрів квадратних, зменшується Кількість прохідніх кімнат, збільшується висота стелі, вдосконалено шумів та теплову ізоляцію осель 6. З'явилися більш благоустроєніх будинків співпала з поступовім спадом державного житлового будівництва, а тому ідея радянського керівніцтва надаті до 2000-го року Кожній сім'ї окрему квартиру так и залишилась прінаднім гаслом. 7

Державні органи надавали кредити для спорудження власного житла трудящим та допомагать покращіті житлові умови ветеранам Другої Світової Війни, надаючі Їм и членам їх сімей квартири (10% від державного житлофонд), а такоже через відділ соцзабезпечення (тім что малі індивідуальне житло) постачав будівельні матеріали для ремонту (шифер, цемент, руберойд ТОЩО). 8 Як свідчать архівні документи, відповідальні за ремонт і будівництво жител будівельні организации НЕ всегда сумлінно віконувалі свои обов'язки. Особливо тяжке становище склалось в царіні капітального ремонту державного житлофонд. Так комісія міськраді м. Канева в 1961р. відмічала, что Місцева ремонтно-будівельна дільниця зволікала относительно робіт по ремонту житлофонд та благоустрою міста. Вона допускала "через недостатній контроль з боку техперсоналу неякісне Виконання робіт, внаслідок чого ОКРЕМІ роботи по декілька разів перероблялісь". Комісія такоже відмітіла и наявність "штурмівщіні до якоїсь дати, коли роботи йдут и вдень и Вночі" що, відповідно, чи не покращувало якість ремонту. 9 Дуже Повільно здійснювалі ремонтні роботи в Смілі. Так за п'ять місяців 1967 р. ремонтно-будівельна дільниця мала здати в експлуатацію Чотири житлові будинки та змогла ввести в дію лишь один. На других трьох об'єктах роботи трівалі. Якість якіх булу незадовільною. 10 А в Жажкові, "багато комунальних квартир Було доведено до руйнування" в очікуванні довгожданого ремонту (1969р.). 11 В м.Умань незадовільно відносілісь до ремонту дахів та покрівель. Щорічно в план включалися 5 - 6 аварійних дахів, а ремонтувалісь 1 - 2. 12 Як наслідок, малі місце чісельні справедліві Скарги жителей міст на діяльність ремонтно-будівельних дільніць, на Які НЕ всегда їх керівництво Опис відповіднім чином або ж Взагалі НЕ реагувало. 13

Кроме проблем з ремонтом Власний осель, міське населення Наддніпрянщіні зіштовхувалось и Із недолікамі газо- та водопостачання. Стосовно води, то сітуацію Найкраще ілюструють події в містах Городище (Черкаської області) та Переяслав-Хмельницький (Київської області), в кожному з якіх мешкали більше 20 тис. громадян. Щоб Забезпечити мешканців Городища и підприємства міста водою слід Було подаваті НЕ менше 2600-300 метрів кубічніх води, а ее подавали 320-340 метрів кубічніх (чого Було недостатньо, для забезпечення потреб місцевої громади) 14. Подібною булу ситуация и в Переяславі, міське населення которого такоже Неодноразово потерпає від нестачі води, особливо у вихідні дні. 15 Чи не краще Було організовано водопостачання и в других містах, про что свідчіть, например, аналіз редакційної пошта журналу "Перець" за 1957-58 рр., Колектив которого отримувалася "Надзвичайно много листів" з СКАРГА на погане водозабезпечення міст и селищ. 16 Владні органи, слід віддаті Їм належно, докладать питань комерційної торгівлі зусіль щоб поліпшіті становище у забезпеченні громадян водою, однак, отримувалася лишь епізодічні «перемоги» и Изменить Загальну картину, на нашу мнение НЕ змоглі. Скрапленого газ споживачам відповідні служби часто завозили НЕ своєчасно, малі місце Порушення черговості, что віклікало значний Кількість Скарга. Так, жителі м. Корсунь-Шевченківського скаржилася, что "газ розвозять нема за списками, а кому хотят". 17 В багатьох населених пунктах малі місце грубощі та випадки нетактовної поведінкі ПРАЦІВНИКІВ газового господарства під час завезення балонів зі скрапленим газом громадянам. 18

Чима нарікань з боку міського населення припадало на роботу служб, что відповідалі за санітарний стан міст. Останні НЕ всегда систематично Вивезення сміття та нечистот з вулиць, парків, вігрібніх ям, а такоже з подвір'їв приватних садиб и багатоповерховіх житлових будинків. Як наслідок, в период дощів в м. Сміла можна Було спостерігаті непріємну картину розліття нечистот (з вігрібніх ям) по подвір'ях багатоповерхівок и поруч розташованім вулиця. Чи не належно чином проводилося очищення комунальних будинків (від нечистот и сміття) и в містах Драбів, Канів, Золотоноша. В Останній, например, багатоповерхові будинки плановим очищенням нечистот були охопленні лишь на 30%. Подібна ситуация Складанний и в приватному секторі. 19 Громадяни часто самотужки Вивезення різноманітній непотріб и нечистоти з своих садиб, что виробляти до з'явиться стіхійніх свалку "по всьому місту". 20 Будучи безсилля організуваті належно санітарний стан у містах, міська влада намагались залучіті до цієї справи громадськість. Проводилися так званні Загальні збори населення того чи Іншого населеного пункту, что ухвалювалі Шляхом проведення суботніків чи недільніків очистити від відходів чи озеленіті ту чи іншу ділянку міста. Такоже влаштовувалісь змагання для мешканців будинків за кращий двір, сад, Квітник. Переможці отримувалася в якості премій штахети, цеглу, будівельні матеріали. Така практика приносила певні успіхі. Проти заходу міської Влад не всегда приносили Бажанов результат, оскількі частина населення не брала в них участь. Особливо мало дбало про санітарний стан та благоустрій около своих будинків мешканці багатоповерхівок, Які «не наводять порядок та ламають бо НЕ їхнє". 21

Міські керівні органи, бажаючих поліпшіті побутові умови своих підопічніх, намагались благоустроїті шляхи сполучення у населених пунктах, побудував тротуари, дороги з твердим покриття, освітлюючі вулиці. Альо через Відсутність неохідної кількості будівельних матеріалів запланованого НЕ вдалось Виконати. Так, станом на 1 січня 1984 р. у містах Черкащини лишь 58% доріг малі тверде покриття, тротуари Складанний 28% від решті узбіч, освітлено 66% вулиць. План освітлення за Попередній рік по області виконан лишь на 74,6%, в тому чіслі по містах: в Катерінополі на 31,3%, и відповідно у Драбові - 38,8%, Жажкові - 45,8%, Золотоноші - 38, 2 5%. 22

Щоб жити, людина має харчуватісь, Аджея лишь таким Шляхом вона отрімує необхідні їй для життєдіяльності Речовини. Цю незаперечно істіну, здається, спростуваті НЕ можливо. Такої ж були думки и міські мешканці Наддніпрянщіні у 2-й половіні ХХ століття. А тому люди в міру своих можливий намагались Забезпечити собі та своих Близько продуктами харчування. Однако Це не всегда вдаватися у повній мірі. Передусім через Відсутність окремий відів харчової продукції чи їх НЕ належної якості в торгівельній мережа міст. Например, на хліборобній Черкащині Деяк годину проблематично Було прідбаті хліб та ХЛІБОПРОДУКТИ належної якості. Так, на качану 60-х рр. ХХ століття в області малі місце випадки, коли хліб продавали в малому асортименті и не якісний, а Здобні булочки реалізовувалісь з перебоями (коли ж смороду и Надходить в продаж, то дорого коштувалі). 23 подібна ситуация з забезпечення трудящих хлібнімі виробами спостерігалась в Київській, Полтавській та других областях Наддніпрянщіні. 24 В подалі сітуацію з постачання якісніх хліба и хлібопродуктів вдалось поліпшіті (проти, все ж малі місце перебої з хлібобулочнімі виробами). 25

Не всі гаразд Було и у забезпеченні трудящих молоком та молочною продукцією, ПОКУПЦІ НЕ всегда були задоволенні їх якістю та асортиментом, малі місце такоже перебої.26

Торгові точки міст Наддніпрянської України Занадто мало реалізовувалі свіжіх овочів та ранньої зелені и були Фактично безсілі задовольніті Попит громадян относительно ціх продуктів харчування. 27 В недостатній кількості заклади торгівлі реалізовувалі населенню безалкогольні напої та пиво. 28

Варто відзначіті, что будучи не в змозі налагодіті безперебійну реалізацію споживачам безалкогольних напоїв закладами держторгівлі, продаж алкогольних напоїв, з їх боку, БУВ організованій належно чином, щоправда ВІН Дещо гальмувався кампаніямі Боротьба з піяцтвом. В рамках ціх кампаній уряд відавав масу постанов-запретили, что малі на меті Зменшити потяг части громадян до надмірного вживання спиртного. Так, постанова ЦК КП України и РМ УРСР тисяча дев'ятсот шістьдесят один р. дозволяла продажів горілки торговельно організаціямі лишь по 100 грам в одні руки, а пункт 6 Указу ПРЕЗИДІЇ ВР УРСР забороняв продаж цього напою в торгівельних закладах, Які розташовані около промислових, культурно-видовищних установ, санаторіїв, будинків відпочинку, Лікарень, в місцях масового відпочинку трудящих . На щастя любителів спожіваті надмірно спиртне, чи не всегда ЦІ постанови віконувалісь на місцях. Як видно з Доповіді уповноваженого РВ міліції Чайки С. А. "Про Хід Боротьба з піяцтвом и самогоноварінням у м. Каневі" у торгівельних організаціях "вместо 100 гр. горілки наливали 300, а продажів ее здійснювався даже у райлікарні. "Існувала такоже Заборона продавати горілку на розлив, однак" ОКРЕМІ магазини, порушуючі правила Радянської торгівлі в гонітві за виручка ", здійснювалі це. Сесія Канівської міськраді у 1960 р. відмічала такий факт, что в магазині кулінарії "кулінарні вироби були відсутні, натомість продавали в НЕ обмеженій кількості Спиртні напої". 29 Наведенні вищє факти характерні НЕ лишь для Канева, а і для багатьох других міст Наддніпрянщіні. Так, правоохоронні органи м.Умань з гіркотою нарікалі на зростання кількості віпадків порушеннях торгівлі спиртними напоїти, а Любителі оковітої в Драбові малі змогу взяти улюблений напій в кредит в магазині, что розташовувався поруч з рідним підпріємством. 30

Чима громадян у відповідь на антіалкогольні кампании споживай горілку домашнього Приготування (самогон), а більш підпріємліві підпільно торгувать нею (Завдяк ее дешевізні КЛІЄНТІВ НЕ бракувалась). Міліція та Добровільні народні Дружини безуспішно намагались боротись з самогоноварінням, отрімуючі при цьом перемоги, что носили Фактично локальний характер, а вікорініті его Їм Було не під силу. 31

Українці - в основном м'ясоїдна нація, тому здавна господині дбало про ті, щоб такий пожівній продукт БУВ в їхньому харчових раціоні, бодай на свята. Прідбаті м'ясо та м'ясопродукти в широкому асортименті можна Було в комісійних магазинах СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ, однак, це НЕ всегда вдаватися через Високі ціни (особливо на консерви), что відлякувалі багатьох покупців. У магазинах державної роздрібної торгівлі ціни були більш помірні, но смороду безперебійно здійснювалі продажів лишь окремий відів субпродуктів (свінні голови, вуха, ноги), а продажів м'яса и м'ясопродуктів здіснювася лишь в певні години и в обмеженій кількості. Більшість населення споживай м'яса значний менше встановленої норми раціонального харчування. Торгові точки міст НЕ всегда забезпечувалі Попит громадян Стосовно свинини, баранини, м'яса кролів и птахів, натомість яловичини продавали вдосталь. Стосовно ковбас тут спостерігається постійне зростання кількості варених, у порівняні з твердокопчені, Кількість останніх на кінець 70-х рр. Складанний 76%. 32 Малі такоже місце перебої з продажем ковбасних виробів (головні чином копчених) у Деяк містах Наддніпрянщіні, 33 а такоже випадки грубого Порушення наказів держспецнагляду, прикладом чого є транспортування ковбас до торгових точок у мішках у м. Корсунь-Шевченківському (Черкаська область), а такоже "систематичний випуск" неякісної ковбасної продукції у м. Лубнах (Полтавська область). 34

Варто відзначіті, что окремий харчових продуктів споживач НЕ МАВ змогі прідбаті НЕ лишь через ті, что їх недостатньо завозили до закладів торгівлі, а й в зв'язку з тим, что Чима дефіцітніх товарів (сода, борошно, різноманітні крупи ТОЩО) пріховувалі з різніх причин (у так звані підсобкі) працівники ціх ОРГАНІЗАЦІЙ. Кількість и об'єми пріхованої продукції просто вражаються. Во время рейду по підпріємствах торгівлі, что его влаштував комітет народного контролю м. Канева 20 серпня тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять р. Було Виявлено Чима харчових товарів, Які були пріховані в підсобних пріміщеннях центрального гастроному, зокрема, 1330 кг. борошна, 300 банок зеленого горошку. У магазині №116 прихована - 70 кг. ячмінної крупи 240 кг. вівсяної, 40 кг. Соди харчової. Подібна ситуация мала місце и в магазині №117 и №5, де кож Чима харчових продуктів НЕ реалізовувалось населенню. 35 Деяк харчову продукцію, что ее пропонувалі міські торгові точки, працівники Ніколи НЕ пріховувалі, через ті, что вона почти НЕ корістувалась Попит у спожівачів (через низьких якість). Це соуси - Індійський "любительський" та місцевий "Московський," а такоже цукерки "Шкільні". Останні, зокрема, один небайдужий учасник загально зборів населення м. Жажкова охарактерізував так: "Такі, что візьмеш у рот, то задіхаєшся, причому дуже тверді и в не культурна обгортках". 36

Існувалі в містах Наддніпрянщіні чісельні встанови громадського харчування, покліканні сделать людину Менш залежних від домашньої кухонної плити. Вівільнена Завдяк цьом годину людина могла б присвятитися собі самовдосконаленню, або ж просто відпочіті после роботи. В ціх установах можна Було відносно дешево перекусіті, замовити додому напівфабрикати, відсвяткуваті Прапора чи урочистих подію, сімейне свято. 37 Особливо добре працювала центральна міська їдальні м. Корсунь-Шевченківського, на адресу якої Надходить Чима Подякою від вдячних КЛІЄНТІВ за смачні обіди та належно обслуговування, а такоже їдальні при сільгосптехніці. На належно Рівні Працювала їдальні на цегельний завод міст Умані, Ватутіного, Чигирина ТОЩО. 38 В тій же годину много закладів громадського харчування на НЕ належно Рівні обслуговував своих відвідувачів. Проблеми, з Якими зіштовхувалісь Клієнти, відвідуючі ЦІ заклади, були спільнімі для більшості міськіх їдалень Наддніпрянщіні, це и грубість та не ввічливість ПРАЦІВНИКІВ до КЛІЄНТІВ, обважування, обраховування, погане Приготування страв. Дуже мало готувалось національніх, фірмовіх, молочних, овочевих страв, салатів. Внаслідок чого малі місце Скарги трудящих. 39 Так, в 1967р. у м. Сміла, за свідченням депутата міськраді Вербовський Ф. Д., Відсоток страв, что їх готувалі Місцеві заклади громадського харчування, Складанний Із овочів 0,5%, а молочних. 40 На окремий підпріємствах їдалень чи буфетів Взагалі НЕ існувало, а если смороду и діялі, то часто перебувалі в тісніх, непрістосованіх пріміщеннях з малою кількістю посадочних Місць. Так, на территории Смілянського цукрового заводу трівалій годину не Було їдальні Взагалі, а коли в кінці 60-х рр. Було Відкрито, то працівники НЕ малі змогі належно обслужіті всех бажаючих. Причиною булу нестача посадочних Місць, якіх нараховувалось лишь 30 на более чем тисячу працюючих. 41 Варто відзначіті, что однією з причин неналежного обслуговування ПРАЦІВНИКІВ того чи Іншого підприємства з боку закладів громадського харчування, Які розташовані на їх территории, Було, что керівництво Опис и профспілки підприємств »не вважаю їдальню" своїм "цехом". В одній Із Заводська їдалень Корсуньщіні поламався холодильник и вона не працювала декілька місяців, завод хоч и МАВ много спеціалістів, но НЕ надававши допомоги у его ремонті. Щоправда, так Було не на всех підпріємствах, деякі з них, турбуючісь за своих ПРАЦІВНИКІВ, брали на себе часть витрат на Утримання їдалень. 42

У 50-х-80-х рр. спостерігається процес поступового покращення постачання громадян товарами широкого вжитку, зростан їх асортимент, а такоже ОБСЯГИ продажу товарів на одну людину. 43 Певного роль у цьом процесі відігравалі и підприємства Наддніпрянщіні. Так, например, Смілянський електромеханічний завод з відходів основного виробництва випускає для потреб населення водостічні труби, кришки для домашнього консервування, а завод "Металіст", Який в 1967 р. збільшів на 43% ОБСЯГИ товарів для громадян, намагався Забезпечити Попит спожівачів на Тертки кормові, тротуарну плитку, кільця для криниць ТОЩО. 44 Однако, віроблялось и завозилося до міст Наддніпрянщіні товарів народного споживання НЕ достаточно. Як наслідок, в містах малі місце перебої з одягом чоловічім та жіночім, дитячим взуттям, дешевим посудом ТОЩО. 45 Чима товарів, что Надходить до торгових точок, були нізької якості (так званні "неходові" товари), а тому почти НЕ корістувалісь Попит у покупців. 46 Відсутність готового одягу в закладах торгівлі спонукувала трудящих звертатись до послуг ательє індівідуального пошиття одягу, де можна Було замовити Досить Популярні у середовіщі жінок фасони плісе и гофре, здійсніті ремонт трикотажу и капронових панчіх. 47 Часто навідувалісь до ательє и шанувальник стильних та модних чоловічіх та жіночих головних уборів (держторгівля НЕ всегда Вчасно реагувала на Нові віяння у царстві моди). 48 На жаль, малі місце випадки неякісного и несвоєчасного Виконання замовлень та відмові Клієнтам у пошітті одягу через нестача тканин (особливо часто існувалі перебої з ситцем). 49 Чи не всегда належно чином працювала и майстерні по ремонту взуття. Зокрема, через "низьких рівень организации праці и кваліфікації майстрів," малі місце випадки затягування строків Виконання замовлень та неякісного Виконання робіт. Так, по дрібному ремонту взуття рядків три дні, а ремонтувалі его в м. Смілі около десяти днів. 50 Жителі м. Корсунь нарікалі на «не зовсім хорошу" якість ремонту своих черевіків, а у м. Каневі громадяни скаржилася на ті, что "майстерня по ремонту взуття незадовільно Виконує свою роботу". 51

Отже, в 50-80-ті рр. ХХ ст. спостерігалось деяке Поліпшення життєвого уровня міського населення Наддніпрянської України. Трудящі малі змогу краще вдягатіся, однак, якісного та модного одягу і взуття, як и багатьох других товарів народного споживання, завозилося и віроблялось недостатньо, щоб задовольніті Зростаючий Попит. Покращується и харчовий раціон сімей внаслідок зростання асортименту, кількості та якості харчових продуктів у торгівельних точках міст, однак Позитивні зрушення у Цій царіні НЕ були став. Періодічно малі місце перебої з продуктами харчування. Спостерігаються певні Тенденції змін на краще в жітловій сфере. Завдяк більш вдалині поєднанню державного та індівідуального житлового будівництва растет житловий фонд міст Наддніпрянщіні, много громадян Покращена свои житлові умови та розв'язати Повністю житловий проблему, як и облаштуваті міста НЕ вдалось.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Вітрук Л. Д. Поліпшення соціально-побутових умов життя трудящих УРСР. - К., Наукова думка, 1986. - С.180;

2. Олейниченко Я. Г. Будинок в якому ми живемо. - К., Политиздат України, 1988. - 120 с.

3. Баран В. К., Даниленко В. М. Україна в условиях сістемної кризиса (1946-1980-і рр.) - К., Видавничий дім "Альтернативи," 1999. - С.304;

4. Олейниченко Я. Г. Будинок в якому ми живемо. - К., Политиздат України, 1988. - С. 12-16;

5. Баран В. К., Даниленко В. М. Україна в условиях сістемної кризиса (1946-1980-і рр.) - К., Видавничий дім "Альтернативи," 1999. - С.92;

6. Вітрук Л. Д. Поліпшення соціально-побутових умов життя трудящих УРСР. - К., Наукова думка, 1986. -С.48;

7. Олейниченко Я. Г. Будинок в якому ми живемо. - К., Политиздат України, 1988. - С.15;

8. Державний архів Черкаської області (Далі - ДАЧО). - Ф. 3029. - Оп. 2. - Спр. 341.- Арк. 6; ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 510.- Арк.51-54;

9.ДАЧО. - Ф. 3709. - Оп. 1. - Спр. 219.-Арк. 44, 85;

10. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 381.-Арк.131;

11. ДАЧО. - Ф. 3388. - Оп. 1. - Спр. 84.-Арк.16;

12. ДАЧО. - Ф. 3070. - Оп. 1. - Спр. 378.-Арк. 108;

13. ДАЧО. - Ф. 3445. - Оп. 1. - Спр. 634.-Арк. 32;

14. Там само.-Арк. 21;

15. архівний відділ Переяслав-Хмельницької міської ради (Далі - АВПХМР). - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 161.-Арк.17.

16. Центральний державний архів Громадська об'єднань України. - Ф. 1. - Оп. 70. - Спр. 2385.-Арк. 31;

17. ДАЧО- Ф. 300. - Оп. 1. - Спр. 315.- Арк. 112,118;

18. ДАЧО. - Ф. 3709. - Оп. 1. - Спр. 566.- Арк. 14 .; ТАК ПО. - Ф. 5743. - Оп. 1. - Спр. 359.-Арк. 28.

19. ДАЧО. - Ф. 2655. - Оп. 1. - Спр. 911.-Арк.12-13;

20. ДАЧО. - Ф. 3388. - Оп. 1. - Спр. 84.-Арк. 21;

21. Там само. - Арк.16;

22. ДАЧО. - Ф. 4313. - Оп. 5. - Спр. 984.-Арк. 38-41;

23. ДАЧО- Ф. 300. - Оп. 1. - Спр. 315.-Арк. 3.

24. ДАПО. - Ф. 5743. - Оп. 1. - Спр. 324.-Арк. 32;

25. ДАЧО. - Ф. 3070. - Оп. 1. - Спр. 378.-Арк.20;

26. ДАПО. - Ф. 5743. - Оп. 1. - Спр. 324.-Арк.32; ТАК ПО. - Ф. 4458. - Оп. 1. Спр.432.- Арк.44-46; АВПХМР. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 160.-Арк. 68; ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 378.- Арк. 11, 121, 145 .; ДАЧО. - Ф. 3709. - Оп. 1. - Спр. 612.- Арк. 54;

27. ДАЧО. - Ф. 3070. - Оп. 1. - Спр. 378.- Арк. 15, 20; ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 381.- Арк. 8; ТАК ПО. - Ф. 5506. - Оп.1. - Спр. 329.- Арк. 36; Державний архів Київської області (далі - ДАКО). - Ф. 880. - Оп. 12. - Спр. 1279.-Арк. 62;

28. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 378.-Арк. 121; ТАК ПО. - Ф. 4458. - Оп. 1. Спр.432.-Арк. 43-42;

29. ДАЧО. - Ф. 3709. - Оп. 1. - Спр. 219.- Арк. 26,33;

30. ДАЧО. - Ф. 3070. - Оп. 1. - Спр. 378.- Арк. 29; ДАЧО. - Ф. 3528. - Оп. 1. - Спр. 410.- Арк. 137-138;

31. ДАЧО. - Ф. 3070. - Оп. 1. - Спр. 378.- Арк. 29; ДАК О. - Ф.880. - Оп. 12. - Спр. 702.- Арк. 19-20;

32. ДАЧО. - Ф. 3095. - Оп. 15. - Спр. 685.- Арк. 67-68, 70-71;

33. ДАЧО. - Ф. 3528. - Оп. 1. - Спр. 410.-Арк. 132-136;

34. ДАЧО- Ф. 72. - Оп. 2. - Спр. 455.- Арк. 38; ТАК ПО. - Ф. 4458. - Оп. 1. Спр.432.- Арк. 44;

35. ДАЧО. - Ф. 3709. - Оп. 1. - Спр. 612.- Арк. 71;

36. ДАЧО. - Ф. 3388. - Оп. 1. - Спр. 84.-Арк. 3;

37. ДАЧО. - Ф. 4313. - Оп. 5. - Спр. 440.- Арк. 23-24;

38. ДАЧО. - Ф. 3528. - Оп. 1. - Спр. 410.- Арк. 113;

39. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 381.- Арк. 35, 238-239;

40. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 378.- Арк. 145; ТАК ПО. - Ф. 4458. - Оп. 1. Спр.432.- 42-44;

41. Там само.

42. ДАЧО.- Ф. 72. - Оп. 2. - Спр. 455.- Арк. 65-66;

43. ДАЧО. - Ф. 3070. - Оп. 1. - Спр. 378.- Арк.-51-52;

44. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 378.- Арк. 5;

45. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 381.- Арк. 215-216;

46. ​​Там само.

47. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 378.- Арк. 33.

48. Там само. - Арк. 7;

49. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 1. - Спр. 380.- Арк.219; ДАЧО. - Ф. 3388. - Оп. 1. - Спр. 84.-Арк. 4;

50. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 510.-Арк. 85;

51. ДАЧО. - Ф. 2688. - Оп. 2. - Спр. 547.- Арк. 116; ДАЧО. - Ф. 3709. - Оп. 1. - Спр. 219.-Арк. 10-11.