b
|
c
|
f
|
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
1
|
0
|
0
|
1
|
0
|
|
2
|
0
|
1
|
0
|
0
|
|
3
|
0
|
1
|
1
|
0
|
|
4
|
1
|
0
|
0
|
1
|
|
5
|
1
|
0
|
1
|
0
|
|
6
|
1
|
1
|
0
|
1
|
|
7
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
|
Для запису СДНФ з таблиці істинності вибираємо ті рядки, в яких значення функції дорівнює одиниці. Для кожної такого рядка складаємо кон'юнкцію всіх вхідних змінних, записуючи співмножник, якщо ця змінна приймає значення одиниці. Записуємо логічну суму всіх знайдених творів і приходимо до виразу виду:
Для запису СКНФ з таблиці істинності вибираємо рядки, в яких значення функції дорівнює нулю, інвертуємо аргументи і отримуємо:
3) З огляду на закони алгебри логіки, спрощуємо вираз СДНФ функції. Використовуємо розподільний закон для суми творів, виносимо за дужки загальні множники:
Застосовуючи правило заперечення, згідно з яким сума прямого і інверсного значення змінної а в дужках дорівнює одиниці, запишемо функцію у вигляді:
Для подальших перетворень використовуємо розподільний закон для твору сум логічних змінних:
І остаточно, застосовуючи правило заперечення для суми прямого і ін-версня значень змінної Ь, записуємо вираз:
Складаємо карту Карно для функції / Оскільки є три аргументи (а, b, с), то карта містить 2 3 = 8 клітин. Позначаємо координати а, b, з карти, проставляємо одиниці в клітини, що відповідають 4, 6 і 7 наборам (використовуємо вираз СДНФ, отримане раніше), в усі інші клітини записуємо нулі (рис.3.2, а).
Мінімізація функції, заданої у вигляді координатної карти, передбачає склеювання парної кількості (2, 4 і 8) знаходяться поруч одиниць для отримання МДНФ, причому чим більше одиниць буде об'єднано, тим більше компактну алгебраїчну запис буде мати функція.
Об'єднуються одиниці виділяємо графічно на карті, як показано на рис. 2, б. Отримані твори аргументів записуємо у вигляді доданків МДНФ з подальшим винесенням за дужки загального множника:
а б
Рисунок 3.2 - Карта Карно: а - заповнення вихідної карти; б - мінімізація карти
6) Реалізуємо отриману функцію на логічних елементах базисів І-АБО-НЕ (п.3, а), АБО-НЕ (п.3, б) і І-НЕ (п.3, в), використовуючи Через Вестн способи реалізації основних логічних функцій.
висновок
У першому завданні був розрахований випрямляч для промислової установки. У процесі виконання завдання була обрана схема випрямляча і фільтра; розраховані режими роботи елементів; визначені тип вентиля, параметри трансформатора; розраховані значення елементів фільтра, що згладжує; побудована зовнішня характеристика випрямляча.
У другій задачі проведено графоаналітичний дослідження режиму роботи транзистора в класі А і визначені основні параметри транзисторного підсилювального каскаду в схемі з загальним емітером при одному джерелі живлення E до з автоматичним зсувом і емітерний стабілізацією робочого режиму, з послідовною негативним зворотним зв'язком за постійною складовою струму.
В останній завданню вивчені принципи функціонування логічних елементів, мінімізовані логічні функції алгебраїчним методом і за допомогою карт Карно, а також реалізовані цифрові комбінаційні схеми в різних базисах.
Отримані результати можуть бути використані при розрахунках реальних приладів.
бібліографічний список
1. Методичні вказівки до самостійних занять з курсу електроніки / В.В. Харламов, Р.В. Сергєєв, П.К. Шкодун; Омський гос. ун-т шляхів сполучення. Омськ, 2007. 44с.
2. Загальна електротехніка / Под ред. А.Т. Блажкіна. Л .: Вища школа, 1986. 592 с.
3. Електротехніка / Под ред. В.Г. Герасимова. М .: Вища школа, 1985. 480с.
4. Основи промислової електроніки / Под ред. В.Г. Герасимова. М .: Вища школа, 1986. 336 с. ...........
|