|
план
Вступ
1 Передісторія
2 Підготовка до облоги
3 Облога
3.1 Встановлення блокади
3.2 Сутички
3.3 Пересування техаських військ
3.4 Підготовка до штурму
4 Штурм місії
4.1 Бій за стінами
4.2 Битва всередині стін
5 Після битви
5.1 Втрати
5.2 Ті, що вижили техасці
5.3 Вплив на революцію
6 Пам'ять
7 Коментарі
Список літератури
Вступ
Битва за Аламо (англ. Battle of the Alamo, ісп. Batalla de El Álamo, 23 лютого - 6 березня 1836) стала найбільш відомою битвою Техаської революції. Після того, як повстанська армія техаських поселенців [~ 1] і авантюристів, які прибули зі Сполучених Штатів, видворила все мексиканські війська з Мексиканської Техасу, президент Мексики Антоніо Лопес де Санта-Анна очолив вторгнення, прагнучи повернути контроль над областю. 23 лютого мексиканські війська увійшли в Бехар і взяли в облогу техаський гарнізон у місії Аламо.
Рано вранці 6 березня мексиканська армія пішла на штурм Аламо. Техасці (чисельність яких невідома) відбили дві атаки, але не змогли відбити третю. Коли мексиканці піднялися на стіни, велика частина техаських солдат відступила до двоповерхового кам'яного будинку [1] або до каплиці. Кілька дрібних ізольованих груп повстанців, які не встигли досягти казарм і намагалися врятуватися втечею, були винищені за стінами чекала їх мексиканської кавалерією. Мексиканські солдати брали з боєм кімнату за кімнатою і незабаром встановили контроль над Аламо. П'ять чи сім техасців здалися, але були негайно страчені за наказом Санта-Анни. Більшість очевидців події оцінюють кількість убитих техасців в діапазоні від 182 до 257 осіб, в той час як більшість істориків оцінює мексиканські втрати в 400-600 пораненими і убитими. З усіх бійців техаського гарнізону, які брали участь в битві, вижили тільки двоє людей. Мексиканці пощадили життя рабу Джо і дезертир мексиканської армії Брігід Герреро, який зумів переконати солдатів, що він знаходився в ув'язненні. Жінки і діти, перш за все, члени сімей техаських солдатів, були допитані Санта-Анною і потім відпущені.
За наказом Санта-Анни троє з тих, що вижили були послані в Гонсалес, щоб донести звістку про розгром техасців. Після отримання новини Сем Хьюстон, командувач техаської армією, віддав наказ до відступу. Безліч громадян (включаючи членів техаського уряду) бігло від мексиканської армії на схід (подія, відоме під назвою бідових дороги). Новини про розгром в Аламо спонукали багатьох техаських колоністів приєднатися до армії Х'юстона. Опівдні 21 квітня техаська армія атакувала сили Санта-Анни в битві при Сан-Хасінто. Під час битви багато техасці кричали: «Пам'ятай Аламо!». Санта-Анна був захоплений в полон і був змушений віддати наказ про виведення своїх військ з Техасу, тим самим покінчив з мексиканським контролем над областю, яка згодом перетворилася в Техаську Республіку.
24 березня розпочав складатися список техасців, полеглих в битві за Аламо. Перше дослідження про битву було опубліковано в 1843 році, але серйозне вивчення битви почалося тільки в 1931 році з опублікування дисертації Амелії У. Вільямс, в якій робилася спроба встановити особи всіх техасців, загиблих в Аламо. Перша Повноформатна нехудожня історична книга про битву була опублікована в 1948 році. На екрані битва вперше з'явилася в 1911 році в німому фільмі «Безсмертний Аламо», з цього часу вийшло безліч інших кінопостановок, включаючи і фільм знятий Джоном Вейном. Церква в Аламо була затверджена офіційною каплицею штату Техас, посаду постійних доглядачів поклали на «дочок республіки Техас».
1. Передісторія
План Аламо.
Схема 1836 року. Частина офіційного мексиканського рапорту про захоплення Аламо.
У 1835 році прихильники пристрої Мексики на принципах федералізму почали повстання проти посилюється диктатури режиму президента Антоніо Лопеса де Санта-Анни [2]. У жовтні поселенці Мексиканської Техасу підняли озброєний заколот проти мексиканського уряду [3]. Санта-Анна негайно почав підготовку до вторгнення в Техас, щоб покінчити з Техаської революцією [4]. Сили вторгнення, звані Армією дій в Техасі, перебували в першу чергу з недосвідчених рекрутів [5], призовників і каторжників [6].
У той час як Санта-Анна збирав свої війська в Мексиці, техасці громили розквартировані в Техасі мексиканські гарнізони. Після здачі Бехара 9 грудня зятем Санта-Анни генералом Мартіном Перфект де Косом в Техасі більше не залишилося мексиканських сил [3]. Багато техаські поселенці дезертирували з техаської армії, оскільки вони не були готові до тривалої кампанії. З часу здачі Бехара в техаської армії стало багато солдатів, які нещодавно прибули в область, головним чином, авантюристів зі Сполучених Штатів. На думку історика Елвіна Барра, їх присутність «схилило мексиканців до висновків, що техаське опір підігрівається зовнішніми силами» [7].
Розгніваний думкою про американське втручання в мексиканські справи, Санта-Анна наказав мексиканському конгресу уповноважити армію звертатися з будь-якими іноземцями, воюючими в Техасі, як з розбійниками. Це рішення означало заборону брати полонених, так як за законами того часу захоплені в полон розбійники підлягали негайної страти [8]. Санта-Анна повторив це в дуже сильних виразах в листі, спрямованому американському президентові Ендрю Джексону. Лист не було відомо значній кількості людей і, швидше за все, більшість американських добровольців, що служили в техаської армії, нічого не знали про рішення конгресу [9].
Антоніо Лопес де Санта-Анна
Коли мексиканські війська генерала Коса покинули Бехар (нині Сан-Антоніо, Техас), техаські солдати залишили гарнізон в місії Аламо, колишньому аванпості католицької місії, використовувався в той час як тимчасовий форт [10]. Описаний Санта-Анною, як «тимчасова фортеця, навряд чи гідна окремої назви» [10], Аламо був побудований для захисту від набігів індіанських племен, які не мають артилерії [11]. Фортечний комплекс займав площу в три акра (1,2 га), оточені 400-метровим захищеним периметром [12]. Внутрішня площа була обмежена каплицею з півночі і єдиною спорудою, відомої як Нижні казарми, з півдня [13]. Ці дві будівлі поділяв дерев'яний частокіл [14]. На східній частині площі, що тягнеться на північ до каплиці, стояли Довгі казарми - колишній жіночий монастир [13]. У північному кутку східної стіни був обладнаний кошару, між ним і площею був загін для коней [15]. Стіни, що оточували комплекс, були, щонайменше, шириною в 0,84 метра і висотою в 2,7-3,7 метра [16] [~ 2].
Техаський інженер Грін Б. Джеймсон вніс ряд удосконалень в оборонну систему [17]. Для того, щоб компенсувати недолік бійниць, він побудував підмостки, що дозволяють захисникам стріляти поверх стін, цей метод, однак, залишав стрільців без прикриття [12]. Відступили мексиканські війська залишили 19 гармат, включаючи одне 18-фунтових. Ці гармати Джеймсон розмістив уздовж стін. Він похвалився перед командувачем техаської армією Семом Х'юстоном, що «з нашої артилерією техасці можуть захищатися проти сил, в десять разів їх переважаючих» [18].
Джеймс Боуї
Матеріальне забезпечення техаського гарнізону були в жалюгідному стані, не вистачало солдатів. ДО 6 січня 1836 роки там залишилося всього близько сотні солдатів [19]. Виконуючий обов'язки командувача Аламо полковник Джеймс С. Нейл писав тимчасового уряду: «Навіть якщо тут колись був хоча б один долар, мені про це було невідомо» [19] [20]. Нейл запитував додаткові війська і постачання, погрожуючи, що гарнізон не зможе витримати облогу довше 4 днів [19]. У техаському уряді панував безлад, ніхто не міг надати допомоги [17] [~ 3]. Тільки командувати техаської армією зголосилися відразу чотири різні людини. [~ 4]. 14 січня Нейл звернувся безпосередньо до Х'юстону з проханням допомогти зібрати спорядження, одяг і забезпечити постачання [17].
Вільям Тревіс
Деві Крокетт
2. Підготовка до облоги
Розуміючи, що техасцам буде складно утримати Аламо, Х'юстон наказав полковнику Джеймсу Боуї забрати знаряддя і зруйнувати кріпак комплекс [17]. Прибувши туди, Боуї переконався в нестачі тяглової худоби, що унеможливлювало перевезення знарядь. Нейл не поділяв ідею про відступ і переконував Боуї в стратегічній важливості фортеці [21]. У листі губернатору Генрі Сміту Боуї доводив що «порятунок Техасу в великій мірі залежить від звільнення Бехара з-під контролю ворога. Він служить як передовий захисний пікет і, якщо їм опанує Санта-Анна, у нас не залишиться жодного укріпленого пункту, щоб зупинити ворога на його шляху до Сабіну »[22] [~ 5]. Лист до Сміту закінчувалося словами: «Полковник Нейл і я дали урочисту обіцянку, що ми швидше загинемо в цих стінах, ніж здамо їх ворогові» [22]. Боуї також написав тимчасовому уряду, запитуючи «людей, грошей, гвинтівки і гарматний порох» [22]. Сміт відправив на допомогу кавалерійського офіцера Вільяма Б. Тревіса, який 3 лютого прибув в Бехар з 30 людьми. П'ятьма днями пізніше прибув Деві Крокет [23].
11 лютого Нейл покинув Аламо, імовірно для набору додаткових підкріплень і забезпечення постачання гарнізону [24]. Він передав командування Тревісу, як старшому за званням офіцера регулярної армії з решти в фортеці [22]. Однак більшість гарнізону складалося з добровольців, які не погоджувалися визнати його в якості командира [~ 6]. Замість цього вони вибрали своїм командиром Боуї, у якого була репутація зухвалого бійця. Боуї відзначив своє обрання великої п'янкою і буквально спустошив Бехар. Однак, відчуваючи наближення хвороби, він погодився розділити командування з Тревісом [18] [24] [25].
Техасцам було невідомо, що Санта-Анна вже рік готувався до вторгнення [26]. В кінці грудня мексиканська Армія дій в Техасі початку марш на північ [27], 12 лютого вони перетнули Ріо-Гранде [28]. Просування мексиканців сповільнилося, і раціони почали зменшуватися [29]. Температура повітря в Техасі досягла рекордно низьких позначок, 13 лютого випав сніг, глибина його досягла 38-41 см. Переохолодження, дизентерія, набіги загонів команчів завдали великої шкоди мексиканській армії [30].
Вранці 16 лютого жителі Бехара попередили техасців про наближення мексиканської армії [31]. Тревіс знехтував цими повідомленнями, вирішивши, що це чутки [32]. 21 лютого Санта-Анна разом з авангардом досяг берегів річки Медіни в 40 км від Бехара [33] [34]. Не знаючи, що противник уже так близько, майже весь гарнізон Аламо приєднався до жителів Бехара, що відзначає день народження Джорджа Вашингтона 22 лютого [35]. Санта-Анна дізнався про намічений святі і послав генерала Хоакіна Раміреса-і-Сесмен захопити незахищений Аламо, однак раптово хлинув дощ зупинив цю операцію [34].
3. Облога
3.1. встановлення блокади
Відповідь Хосе Бартре техаському емісарові на запит про умови почесної капітуляції: [36]
Доношу до вашого відома, що відповідно до наказу Його Високоповажності, мексиканська армія не може укладати ніяких угод з іноземними повстанцями, вони не можуть звертатися за допомогою, і якщо вони хочуть врятувати свої життя, то вони повинні відправитися в розташування верховного уряду. Тільки від нього вони можуть очікувати пощади, після розгляду їх справ.
запис в журналі Хуана Альмонте
На відміну від Тревіса, населення Бехара вважало, що мексиканська армія все одно з'явиться. К 23 лютого жителі роз'їхалися, місто спорожніло. Тревіс поставив одного зі своїх солдатів в спостереження на дзвонову вежу церкви Сан-Фернандо. Кілька годин по тому він послав кількох розвідників обстежити місцевість навколо. В 2,4 км від міста вони виявили мексиканські війська і швидко повернулися в місто [35]. Гарнізон був абсолютно не готовий до наступу мексиканської армії [37]. Техасці швидко зігнали худобу в Аламо і обнишпорили кілька недавно покинутих будинків в пошуках їжі [38]. Кілька членів гарнізону з метою безпеки перевела свої сім'ї в Аламо. Серед них був Алмарон Дікінсон, який привів в форт свою дружину Сюзанну і дочка Анжеліну, і Боуї, який призвів кузин своєї покійної дружини - Гертруду Наварро і Хуану Наварро Олсбёрі з маленьким сином Олсбёрі [39].
Тревіс негайно відправив кур'єрів в Гонсалес і Голіад з проханнями про допомогу [40].Після полудня в Бехар увійшли 1500 мексиканських військових. Вони негайно підняли прапор криваво-червоного кольору, тим самим показуючи, що пощади не буде [40] [41]. Тревіс у відповідь вистрілив з найбільшою гармати Аламо [40]. Вирішивши, що Тревіс поспішив, Боуї послав Джеймсон на зустріч з Санта-Анною [36]. Незадоволений одноосібним рішенням Боуї, Тревіс послав свого емісара [42]. Техаські емісари зустрілися з полковником Хуаном Альмонте і Хосе Бартре. Згідно із записами Альмонте, техасці запитали про почесних умовах здачі, але їм сказали, що будь-яка капітуляція повинна бути беззастережною [36]. Дізнавшись про це, Боуї і Тревіс спільно вирішили знову вистрілити з гармати [42] [~ 7].
Перша ніч облоги пройшла відносно спокійно. Мексиканська кавалерія розмістилася на північ і схід від Аламо, щоб припинити прибуття техаських підкріплень [43]. На наступний день прибуло понад 600 осіб [44]. Це дозволило Санта-Анні поставити роту на схід від Аламо у дороги на Гонсалес [45]. Ще через день Санта-Анна розмістив 800 драгунів з Альмонте уздовж дороги на Голіад для перехоплення очікуваних техаських підкріплень [46].
Протягом перших днів облоги мексиканські солдати встановлювали артилерійські батареї, спочатку в 300 метрах від південної і східної стін Аламо [47]. Третю батарею поставили на південний схід від форту. Щоночі батареї поступово наближалися до стін Аламо [45].
3.2. сутички
Мексиканська армія вела постійний артилерійський обстріл. Протягом першого тижня облоги на площу Аламо впало понад 200 гарматних зарядів. Техасці часто підбирали впали ядра і повторно їх використовували [48]. Спочатку техасці змагалися у вогні з мексиканськими артилеристами, але 26 лютого Тревіс наказав артилеристам берегти порох і набої [49].
Першою жертвою облоги став мексиканський розвідник, убитий техасці 24 лютого [50]. На наступний ранок 200-300 мексиканських солдатів перейшли річку Сан-Антоніо і сховалися в покинутих хатинах біля стін Аламо [45] [50] [51]. Кілька техасців наважилися на вилазку [51], щоб спалити хатини під прикриттям вогню своїх товаришів в Аламо [52] [53]. Після двогодинного бою мексиканські війська відступили назад в Бехар [45] [53]. Мексиканці втратили двох убитими і чотирьох пораненими [45]. Жоден техасець не постраждав [54].
Увечері повіяв північний вітер, температура впала до 4 ° C [49]. Обидві армії виявилися не готові до цієї зміни погоди [55]. Кілька техасців вийшли на вилазку, щоб зібрати дрова, але повернулися з порожніми руками, наткнувшись на мексиканських солдатів [49]. Увечері 26 лютого техасці спалили кілька хатин [56]. Санта-Анна послав полковника Хуана Брінгаса атакувати техасців, і, згідно з Едмондсон, один техасець був убитий [57].
3.3. Пересування техаських військ
Витяг з листа Вільяма Тревіса «Народу Техасу і всім американцям світу»: [58]
Я вирішив триматися якомога довше і загинути як солдат, який ніколи не забуває, що означає власна честь і його країна. ПЕРЕМОГА АБО СМЕРТЬ
Раптова поява мексиканської армії застало декількох техасців за межами форту. Багато хто й не намагалися пробратися крізь мексиканські лінії [59], але були й зворотні приклади. Так, вночі 23 лютого, Грегоріо Еспарса і його сім'я пролізли через вікно в каплиці Аламо щоб приєднатися до техасцам [60]. У середу, 24 лютого, хвороба остаточно звалила Боуї [61] і Тревіс залишився одноосібним командиром гарнізону [61]. Опівдні Тревіс написав лист, адресований народу Техасу і всім американцям світу, яке на думку історика Мері Дебори Птіт (Mary Deborah Petite) «вважається багатьма одним із зразків американського патріотизму» [62]. Копії листа були поширені по всьому Техасу [63], по Сполученим Штатам і більшої частини Європи [50].
Тревіс послав численні листи із закликами про допомогу [64]. Новини про облогу рознеслися по колоніям і поселенці зібралися в Гонсалеса, чекаючи, коли полковник Джеймс Феннін, командир іншого техаського гарнізону, призведе додаткові війська [65]. Частина самих нетерплячих початку марш на Бехар 27 лютого [66]. Тієї ж ночі Тревіс послав Семюеля Г. Бастіана «поквапити підкріплення» [66]. У дослідженнях історика Томаса Рікса Ліндлея вказується, що Бастіан незабаром знайшов групу з Гонсалеса і повів їх в Аламо [67]. Але в дорозі їх атакував мексиканський патруль, змусивши повернутися назад чотирьох добровольців, включаючи Бастіана [~ 8]. 32 залишилися добровольця підійшли до Аламо, але в темряві захисники взяли їх за мексиканських солдатів і відкрили по них вогонь, поранивши одного добровольця. Почувши його лайка англійською мовою захисники відкрили ворота [~ 9] [68].
Повагавшись кілька днів, Феннін в кінцевому підсумку вирішив надати допомогу Аламо. Вранці 26 лютого він повів 320 чоловік, 4 знаряддя і кілька вагонів постачання в 140-кілометровий марш від Голіад до Аламо. До кінця дня вони пройшли всього близько двох кілометрів [69] [70]. На наступний день група повернулася в Президио-ла-Байя. Феннін звинуватив у відступі своїх офіцерів, заявивши, що вони зажадали припинення маршу після отримання відомостей про рух на Голіад армії генерала Урреа [71]. Офіцери і солдати, які брали участь в марші, стверджували, що рішення про припинення маршу було одноосібним рішенням Фенніна [72].
За дослідженнями Ліндлея, після скасування маршу Фенніном більше півсотні людей, більшість з яких належали до роті «Новоорлеанський Сірих» (англ. New Orleans Greys), вийшли з Голіад на допомогу своїм товаришам, обложеним в Аламо [73]. 3 березня ці люди приєдналася до групи, яка чекала Фенніна в Сібола-крик [74]. Після прибуття мексиканських підкріплень Тревіс відправив трьох людей, включаючи Деві Крокетта, на пошуки загону Фенніна, який, як передбачалося, повинен був бути на марші [~ 10] [75]. Крокетт доїхав до Сібола-крик і знайшов там техаський загін, що розташувався в 32 км від Аламо. Перед світанком 4 березня частина техасців прорвалася через мексиканські порядки і увійшла в Аламо. Друга група була розсіяна по прерії мексиканськими солдатами [76] в ході оборонного нічного бою, згідно з доповіддю в журналі Альмонте [77].
3.4. Підготовка до штурму
3 березня техасці побачили через стін на центральній площі Бехара приблизно тисячу мексиканців в ошатних мундирах, які прийшли на допомогу Санта-Анні. Півдня мексиканська армія шумно відзначала прибуття підкріплень і новини про перемогу, яку за чутками здобув генерал Хосе де Урреа над техаським полковником Френком У. Джонсоном в битві при Сан-Патрісіо 27 лютого [78]. Більшість техасців помилково вважало, що облогові війська під Аламо очолював Сесмен і що зараз мексиканці відзначають прибуття самого Санта-Анни. З приходом підкріплень чисельність мексиканських військ під Аламо дійшла до 2400 осіб [79].
4 березня, на наступний день після приходу підкріплень Санта-Анна скликав своїх старших офіцерів на рада і запропонував штурмувати форт. Більшість учасників ради рекомендувало почекати прибуття двох двенадцатіфунтових (5,4 кг) знарядь, яке очікувалося 7 березня. Місцева жителька (можливо це була Хуана Наварро Олсбёрі) з'явилася до Санта-Анні цього вечора і спробувала домовитися з ним про здачу захисників Аламо [80]. На думку багатьох істориків цей візит і підігрів нетерпіння Санта-Анни. Як зауважив історик Тімоті Тодіш: «Безкровна перемога могла принести лише невелику славу» [81]. На наступний ранок Санта-Анна оголосив своїм помічникам, що штурм відбудеться рано вранці 6 березня [81].
Цього вечора стіни Аламо покинув останній кур'єр - Джеймс Аллен. Він ніс особисті послання Тревіса і декількох інших техасців [82]. Легенда свідчить, що 5 березня Тревіс зібрав своїх людей і пояснив їм, що атака буде скоро і переможе мексиканська армія. Він нібито накреслив лінію на піску і запропонував тим, хто збирається померти за Техас, переступити лінію і стати поруч з ним. Прикутий до ліжка Боуї попросив Крокетта і декількох техасців перенести його ліжко через лінію. За лінією залишився тільки одна людина - Луїс «Мозес» Роуз. Пояснивши товаришам, що він ще не готовий померти за Техас, Роуз дезертирував цим же ввечері. Цей епізод був вперше згаданий через тридцять п'ять років в газетній статті, при цьому її автор посилався на спогади власних батьків, розмовляли з Роузом [83]. Пізніше репортер порахував деякі частини опублікованій статті прикрашеними, але Роуз на той час уже помер і перевірити справжність історії було неможливо [84]. Ті, що пережили штурм Аламо Сюзанна Дікінсон і Енріке Еспарса підтвердили, що випадок з лінією мав місце, однак багато деталей історії суперечать один одному [85].
О 10 годині вечора мексиканська артилерія припинила обстріл. Санта-Анна планував, що змучені техасці незабаром поринуть в свій перший спокійний сон, якого у них не було вже багато днів з початку облоги [86].
Картина 1844 року ілюструє початкову фазу штурму фортеці
4. Штурм місії
4.1. Бій за стінами
Після півночі 6 березня мексиканська армія почала готуватися до останнього штурму [87]. Війська були розбиті на 4 колони, під командою генерала Коса, полковників Франсіско Дуке, Хосе Марії Ромеро і Хуана Моралеса [88] [89]. Санта-Анна спостерігав за резервом, поки мексиканська кавалерія рассредотачівалась навколо Аламо для перехоплення біжать техасців і мексиканських солдатів [89] [90]. Незважаючи на жорстокий холод солдатам було наказано зняти шинелі, які могли скувати їх руху [89]. Місяць пішла за хмари, це приховувало пересування солдатів [91].
О 5:30 ранку Санта-Анна віддав наказ до наступу. Війська тихо рушили вперед, ветерани були поставлені по краях колон для кращого нагляду за новобранцями в середині. Кос і його люди наступали на північно-західний кут Аламо [92], в той час як Дуке вів своїх солдатів з північного заходу на північну стіну форту [93]. Колона Ромеро рухалася на східну стіну, метою колони Моралеса був низький парапет біля каплиці. Попереду кожної колони рухалися легкі піхотинці, метою яких було «прострелити будь-яку голову, висунулася з-за стін» [93]. Троє техаських вартових на постах за стінами були вбиті під сні [93] [94].
Тишу незабаром порушили крики: «Хай живе Санта-Анна!» (Ісп. ¡Viva Santa Anna!) І звуки сурм [87]. Техасці прокинулися і поспішили зайняти свої пости [94]. На шляху до свого посту Тревіс кричав: «Давайте, хлопчики, мексиканці перед нами, ми влаштуємо їм пекло!» [93], пробігаючи через групу теханос - «¡No rendirse, muchachos!» (Рос. «Не здавайтеся, хлопчики!») [86]. Більшість цивільних, побоюючись за свою безпеку, зібралося в ризниці церкви [95]. До цього часу мексиканці були вже на відстані мушкетного пострілу [93].
У перші хвилини бою мексиканські війська опинилися в невигідному становищі. Колонний порядок дозволяв стріляти без небезпеки для товаришів тільки перших рядів солдатів [96]. Непідготовлені рекрути, не розуміючи цього, «сліпо стріляли зі своєї зброї, ранячи і вбиваючи своїх товаришів попереду» [97]. Щільний стрій війська був відмінну мета для техаської артилерії [96]. Не маючи картечі, техасці заряджали гармати будь-яким металом, який вони тільки могли знайти, включаючи дверні петлі, цвяхи, підкови, використовуючи свою зброю як гігантські дробовики [93]. За спогадами ад'ютанта Дуке Хосе Енріке Де ла Пеньї, «простий гарматний залп скосив половину роти стрільців з Толука» [98]. Поранений в стегно Дуке впав з коня і ледь не був затоптаний своїми солдатами. Командування над його колоною поспішив прийняти генерал Мануель Кастрільон [15].
Хоча передні шеренги мексиканців здригнулися, напирає ззаду солдати штовхали їх вперед [96]. Мексиканці зібралися під стінами, техасцам довелося для стрільби нахилятися вниз, через що вони самі потрапляли під постріли мексиканців. Одним з перших упав Тревіс, його підстрелили, коли він розряджав свій дробовик в солдатів під стінами [96]. Мексиканцям вдалося донести кілька сходів до стін, проте вони були вельми кепсько зроблені [99]. Кілька солдатів, які зуміли за ним піднятися, були тут же вбиті або скинуті назад [100]. Однак, коли техасці розрядили свої заздалегідь приготовлені гвинтівки, їм ставало все складніше і складніше заряджати їх знову, щоб випередити мексиканців, що піднімаються на стіни [15].
Мексиканські солдати відступили і перегрупувалися, але і друга атака була відбита.На п'ятнадцятій хвилині битви вони пішли на третій напад [15] [96]. Колона Ромеро, що наступала на східну стіну, піддалася гарматних обстрілу і рушила на північ, змішавшись з другої колоною Коса [15], яка також відхилилася на північ, страждаючи від вогню захисників східної стіни [99]. Санта-Анна, помітивши масу своїх військ у північній стіни, злякався, що вони розбиті, «запанікував» і послав туди резерв [101]. Мексиканські солдати, що підійшли до північної стіни, помітили, що в ній є безліч прогалин і виступів, за якими можна піднятися наверх. Одним з перших, хто піднявся на 12-футову (3,7 м) стіну, був генерал Хуан Амадор, слідом за ним натовп мексиканців полізла на стіну. Амадор відкрив своїм людям потерну в північній стіні, і мексиканці почали проникати в кріпак комплекс [100]. Інші стали підніматися на західну стіну через гарматні бійниці, у яких було мало захисників [102]. Оскільки північна стіна і північний кінець західної стіни вже були залишені захисниками [100] [102], техаські гармаші на південному кінці місії розгорнули своє знаряддя на північ і відкрили вогонь по вторглися мексиканським солдатам. Однак південна сторона місії залишилася беззахисною. У кілька хвилин мексиканські солдати піднялися на стіни і перебили артилеристів, захопивши контроль над 18-фунтовим знаряддям Аламо [91]. В цей же час люди Ромеро взяли приступом східну стіну комплексу і стали проникати в фортецю через кошари [102].
4.2. Бій всередині стін
Останні слова техаського захисника Алмарон Дикинсона своїй дружині Сюзанні, перед тим як він відправився на захист каплиці: [99]
Боже милосердний, Сью, мексиканці всередині нашої фортеці! Якщо він пощадять тебе, спаси мою дитину!
Згідно з планом оборони більшість техасців відступили до казарм і до каплиці. У стінах були пророблені отвори, через які вони могли вести вогонь [99]. Захисники, що знаходяться в загонах для худоби, відступили в кінський відсік. Невеликий загін техасців, розрядивши свою зброю, переліз через низьку стіну, обігнув церква і помчав бігом в східну прерії, яка здавалася порожньою [99] [102] [103]. Мексиканська кавалерія атакувала втікачів. Алмарон Дікінсон і його артилерійський розрахунок розгорнули своє знаряддя і вистрілили в кавалеристів, можливо заподіявши їм деякий втрат. Проте, все бігли техасці були вбиті [103].
Техасці на західній стіні вже не могли досягти казарм і попрямували на захід до річки Сан-Антоніо. Захоплені атакою кавалерії, вони сховалися в канаві і почали відстрілюватися. Сесмен відправив кінноті підкріплення і техасці були остаточно добиті. Сесмен доповів, що в сутичці брало участь 50 техасців, але Едмондсон вважає, що це число завищено [104].
Останньою групою, що залишилася на відкритому місці, були Крокетт і його люди, які захищали низьку стіну попереду церкви. Вони вже не встигали перезарядити зброю і використовували свої гвинтівки як кийки, відбивалися ножами. Мексиканські солдати дали по ним залп і добили їх багнетами [104]. Тепер мексиканська армія контролювала всі стіни і форт Аламо, виключаючи церква і кімнати вздовж західної та східної стін [105]. Увага мексиканців переключилася на техаський прапор, що розвівається над дахом одного будинку. Четверо солдатів були вбиті під час підйому там мексиканського прапора [~ 11] [106].
Перед тим як мексиканська армія встановила повний контроль над Аламо, пройшов час [107]. Безліч залишилися в живих захисників місії забарикадувалися в приміщеннях казарм [108]. До нещастя для себе, техасці НЕ заклепаних свої знаряддя перед відступом і тепер мексиканці розгорнули знаряддя проти них [100]. Кожні двері вибивають гарматним вогнем, мексиканські солдати стріляли залпом в темряву і кидалися в рукопашну. У щоденнику Де ла Пеньї відзначено, що деякі техасці вивішували білі прапори в дверні прорізи, однак у них не було наміру здаватися, вони атакували будь-якого солдата, який перебуває в кімнату, навіть якщо він заходив НЕ стріляючи [108].
смерть Боуї
Боуї був занадто хворий, щоб брати участь в битві. Можливо, він помер у своєму ліжку. Очевидці битви давали суперечливі показання про його смерті. Деякі свідки стверджували, що кілька мексиканських солдатів увійшли в його кімнату, закололи багнетами і винесли його, ще живим, з кімнати [109]. Інші свідки заявляють, що він застрелився або був убитий солдатами, так як він був занадто слабкий, щоб навіть просто підняти голову [110]. На думку історика Уоллеса Черітон «найбільш популярна можливо і найбільш точна версія» [111] його загибелі - це смерть Боуї в його ліжку, «він кинувся до стіни і використовував свої пістолети і свій знаменитий ніж» [110].
Останніми загинули 11 техасців, що стріляють з двох 12-фунтових гармат в каплиці [106] [112]. Мексиканський постріл з 18-фунтового знаряддя зруйнував барикади перед церквою і мексиканські солдати, давши залп із мушкетів, увірвалися в церкву. Розрахунок Дикинсона знаходився на апсиді і стріляв з гармати по мексиканським солдатам в дверях. У них не було часу для перезарядки, вони (Дікінсон, Грегоріо Еспарса і Джеймс Бонем) взялися за свої гвинтівки і вели рушничний вогонь, поки не були вражені мексиканськими багнетами [113]. Гарматний майстер Роберт Еванс був поранений і поповз до пороховому магазину, але був добитий мушкетною кулею і впустив свій факел у двох дюймах від порохового магазину [113]. Наступний вибух зруйнував церкву, загинули жінки і діти, ховалися в ризниці [114].
Один із синів захисника Ентоні Вулфа стояв в ризниці, натягнувши на плечі ковдру [113]. Увірвавшись до ризниці мексиканські солдати вбили його, помилково прийнявши за дорослого [~ 12] [115]. Останнім техасцем, загиблим в битві, імовірно став Якоб Уолкер [116], який намагався сховатися за Сюзанною Дікінсон і іншими жінками і був заколот багнетами [117]. Інший техасець Брігід Гуерреро, який дезертирував з мексиканської армії в грудні 1835, також шукав притулку в ризниці [113]. Йому вдалося переконати мексиканських солдатів, що він знаходився в техаському полоні, і вони пощадили його [115] [118].
О 6:30 ранку битва за Аламо була закінчена [117]. Мексиканські солдати оглянули кожен труп, заколюючи будь-якого, хто ворушився [115]. Мексиканці продовжували стріляти і після загибелі всіх техасців, помилково вбиваючи одне одного. Мексиканські генерали не могли приборкати кровожерливість своїх солдатів і запросили допомогу Санта-Анни. Його поява також не зупинило триваюче насильство, сурмачі подали сигнал до відступу. 15 хвилин потому солдати все ще продовжували стріляти по трупах [119].
5. Після битви
5.1. втрати
Згідно багатьом бойовим звітів від п'яти до семи техасців здалися [120] [121]. Розгніваний ігноруванням своїх наказів Санта-Анна наказав негайно стратити вижили [122]. Через тижні після битви почали циркулювати чутки, що Деві Крокета вдалося врятуватися [121]. Однак колишній американський раб Бен, що служив у одного з офіцерів Санта-Анни, заявив, що тіло Крокетта було знайдено в оточенні «не менше 16 тел мексиканців» [123]. Історики все ще сперечаються [~ 13], яка версія загибелі Крокетта найбільш точна [~ 14] [124].
Санта-Анна наказав витерти обличчя всіх трупів, щоб точно відрізнити полеглих техасців від полеглих мексиканців [119]. За спогадами Франсіско Руїса, передбачуваного алькальда Бехара, він був отряжён Санта-Анною упізнати тіла Тревіса, Боуї і Крокетта [120]. Раб Джо також був відправлений для впізнання тіла Тревіса [125]. Після завершення процесу впізнання Санта-Анна повелів обкласти тіла техасців соломою і спалити їх [~ 15] [125]. Було зроблено лише один виняток, Франсиско Еспарса, який служив в мексиканської армії, дозволили поховати тіло його брата Грегоріо Еспарса [125].
У первісному рапорті Санта-Анна заявив, що 600 техасців було вбито, мексиканські втрати склали 70 убитими і 300 пораненими [125]. Його секретар Рамон Мартінес Каро пізніше зауважив, що він не хотів писати цей фальшивий рапорт, але підкорився наказу Санта-Анни [126]. Інші очевидці вважали, що загинули від 182 до 257 техасців [127]. Деякі техасці вважали, що щонайменше одному техасці, Генрі Уорнеллу, вдалося втекти з поля битви. Уорнелл помер через кілька місяців після битви від ран, отриманих ним під час фінальної битви, або під час його втечі з поля бою в якості кур'єра [128] [129].
Попіл від спалених тіл залишався на кострищах, поки в лютому 1837 року в Бехар не повернувся Хуан Сегуін, щоб оглянути останки. За його вказівкою весь день дзвонили дзвони собору Сан-Фернандо. Простий труну з написаними на ньому іменами Тревіса, Крокетта і Боуї був заповнений попелом з похоронних багать [130]. Згідно зі статтею від 28 березня 1937 року в «Telegraph and Texas Register» [131] Сегуін закопав труну в могилі під персиковим деревом. Місце поховання не було позначено і його неможливо було встановити [132]. Однак в 1899 році Сегуін заявив, що він помістив труну перед вівтарем собору Сан-Фернандо. У червні 1936 року труну був знайдений, але за версією історика Уоллеса Черітон він, можливо, і не містить останки захисників Аламо. У труні були знайдені залишки уніформ, а захисники місії їх не носили [131].
Санта-Анна, за чутками, говорив капітану Фернандо Уріззе, що битва «була невеликою справою» [133]. Інший офіцер навпаки відзначав, що «після іншої подібної перемогою ми вирушимо до диявола» [~ 16] [134]. Число убитих мексиканських солдатів оцінюється в 60-200, поранених в 250-300 [134]. Більшість істориків Аламо погоджуються, що 400-600 мексиканців було поранено або вбито [134] [135] [136]. Це становить третину учасників штурму, що Тодіш характеризує як «жахливий число втрат по будь-якими стандартами» [134]. Санта-Анна наказав поховати мексиканських солдатів на місцевому кладовищі Кампо Санто. Руїс заявив, що територія кладовища була майже заповнена і він замість поховання кинув частину тел в річку [125]. Сем Хьюстон навпаки доповів 13 березня, що все мексиканці були поховані [137].
5.2. Ті, що вижили техасці
Сюзанна Дікінсон
фотографія другої половини 19-го століття
Санта-Анна пощадив декількох техасців, знайдених в Аламо. Він звільнив двох чоловік: Джо, раба Тревіса, і вольноотпущенника Боуї Сема, тому що сподівався, що такий акт милосердя схилить інших техаських рабів на сторону мексиканського уряду [138]. 7 березня Санта-Анна окремо допитав кожного вижив з Аламо. Вражений Сюзанною Дікінсон Санта-Анна запропонував удочерити її осиротілих дочка і дати їй освіту в Мехіко-сіті. Сюзанна відкинула цю пропозицію. Хуані Наварро Олсбёрі, у якій був син такого ж віку, Санта-Анна подібних пропозицій не робив [134]. Кожна жінка отримала ковдру і два срібних песо [139]. Жінкам теханос було дозволено повернутися в свої будинки в Бехарі. Сюзанну з дочкою і Джо відправили в Гонсалес з Беном в якості ескорту [134]. Перед відправкою Санта-Анна наказав провести військовий огляд і парад [140], в надії на те, що Джой і Сюзанна доставлять попередження залишилися техаським військам, що мексиканська армія непереможна [134].
5.3. Вплив на революцію
В останні години битви новий тимчасовий уряд Техасу отримало депешу Тревіса від 3 березня. Не знаючи про падіння форту, делегат Роберт Поттер закликав закінчити рада і негайно рухатися на допомогу Аламо. Сем Хьюстон переконав делегатів конвенції залишитися у Вашингтоні-на-Бразос для розробки Конституції [~ 17]. Після того, як Х'юстон знову був призначений головнокомандувачем усіма техаськими силами, він відправився в Гонсалес, щоб прийняти команду над 400 добровольцями, які зібралися йти на допомогу Аламо [141]. Незабаром після його прибуття 11 березня Андрес Барсенас і Ансельмо Бергарас прибутку доповісти про падіння Аламо і винищення всіх його захисників [142]. Сподіваючись припинити паніку, Х'юстон заарештував їх як ворожих шпигунів. До кінця дня в Гонсалес прибутку Сюзанна Дікінсон і Джо [143]. Вислухавши їх, Х'юстон закликав все цивільне населення регіону евакуюватися і наказав армії відступати [144]. Почалася масова втеча техасців з англійських поселень, навіть уряд рушила на схід [145].
Незважаючи на свої втрати при штурмі Аламо мексиканська армія перевершувала техаський армію в співвідношенні 6 до 1 [146].Санта-Анна порахував, що все техаське опір сокрушено [147], і техаські солдати поспішно залишають область [148]. Однак насправді стався зворотний ефект, люди стікалися в армію Х'юстона [147]. «New York Post» відзначила в передовиці, що «Якби Санта-Анна обійшовся з переможеними з помірністю і великодушністю, то було б неважко пробудити симпатію народу Техасу, який зараз прийшов в дію з гарячою і сміливою душею, щоб допомогти своїм братам» [ 149].
Опівдні 21 квітня техаська армія атакувала табір Санта-Анни біля переправи Лінчбург. Мексиканська армія була захоплена зненацька і битва при Сан-Хасінто закінчилася через 18 хвилин. Під час битви багато техасці кричали «Пам'ятай Аламо!» [150] Санта-Анна був захоплений на наступний день, і, за чутками сказав Х'юстону: «Ця людина може вважати себе народженим не для того, щоб розділити долю тих, кого підкорив Наполеон Заходу [~ 18]. І зараз йому залишається бути великодушним до переможених »[151]. Х'юстон відповів: «Вам слід було б згадати це під Аламо» [151]. Санта-Анна був змушений вивести свої війська з Техасу, покінчивши з мексиканським контролем над провінцією і надавши деяку легітимність новоствореної Техаської республіці [151].
6. Пам'ять
Полдолларовая монета випущена до сторічного ювілею битви
У Мексиці сприйняття битви часто відображає погляд Санта-Анни [152]. Багато мексиканські офіцери-учасники битви залишили мемуари, але більшість з них написані лише через десятиліття [153]. Санта-Анна був зганьблений тим, що він потрапив в полон під Сан-Хасінто, і багато мемуари та звіти про битву написані людьми, які були або стали його критиками. Петіт (Petite) і багато інших історики вважають, що багато історії, на зразок страти Крокетта, були вигадані, щоб ще більше дискредитувати Санта-Анну [124]. У мексиканській історії Техаську кампанію, включаючи битву за Аламо незабаром затьмарила мексикансько-американська війна 1840-х [152].
У Сан-Антоніо-де-Бехар теханос, що складали більшість населення, вважали комплекс Аламо не тільки місцем битви, він багато десятілетіяй служив як місія, госпіталь і військовий пост [154]. З ростом англомовного населення значення пам'яті про битву стало рости. Головну увагу було приділено техаським захисникам, невеликий акцент був зроблений і на теханос, що служили в техаської армії під час боїв з мексиканської армією [155]. Техаське законодавчі збори набуло Аламо у власність штату і заснувало організацію «Дочок республіки Техас», як постійних зберігачів [156], каплиця стала офіційним місцем поклоніння, присвяченим техаським захисникам [157]. До столітнього ювілею битви перед церквою в центрі Аламо-плаза було встановлено кенотаф за проектом Помпео Коппіні, що увічнює пам'ять техасців і теханос, полеглих в битві [158]. Дослідник Білл Гронеман в своїй книзі «Поля битв Техасу» зазначає: «Аламо став найбільш популярною туристичною визначною пам'яткою в Техасі» [157].
Перші історії про битву були написані і опубліковані техаським рейнджером і істориком-аматором Джоном Генрі Брауном [159]. Наступним великим трудом про битву стало «Падіння Аламо» Ройбен Поттера, опубліковане в «The Magazine of American History» в 1878 році. Робота Поттера була заснована на інтерв'ю з багатьма живими мексиканськими учасниками битви [153] [159]. Перша полноформатая нехудожня книга ( «John Myers's The Alamo»), що описує битву, була опублікована в 1948 році.
Згідно Тодішу «Мало сумнівів у тому, що думка більшості американців про битву сформувалося не з книг, а з великого числа фільмів про битву» [160]. Перша кіноверсія битви з'явилася в 1911 році, коли Вільям Хеддок зняв фільм «Безсмертний Аламо» [161]. Битва набула великої популярності після випуску Уолтом Діснеєм в 1955 році мінісеріалу: «Деві Крокет - король дикого фронтира», який більшою мірою спирався на міф [161]. Кілька років по тому Джон Уейн зняв і випустив одну з найбільш відомих (але і менш за всіх точних) версій фільму «Форт Аламо» (1960) [162]. У 2004 році був випущений фільм з тією ж назвою. CNN описує його як можливо «найбільш характерним фільмом, знятим за цим сюжетом» [163].
Про битву також було написано чимало пісень. У 1955 році пісня теннесійца Ерні Форда «Балада про Деві Крокет» пробула 16 тижнів в списку найбільш популярних місцевих пісень під номером 4 [164]. У 1960 році Марті Роббінс записав версію пісні «Балада про Аламо», яка провела 13 тижнів в списку поп-хітів під номером 34 [165].
Іменами захисників Аламо названі 13 округів штату і кілька міст.
7. Коментарі
1. Згідно з відомостями, наведеними в книзі Менчака «Recovering History, Constructing Race: The Indian, Black, and White Roots of Mexican Americans», в 1834 році в Техасі налічувалося 30 000 англомовних поселенців і всього 7000 носіїв іспанської мови.
2. Площа покривала територію 23 метра в довжину і 19 метрів у ширину. Нижні казарми були 35 метрів в довжину, і Довгі казарми були 57 метрів в довжину і 5,5 метрів в ширину.
(John Myers Myers The Alamo. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1948. - С. 180-181.)
3. Через тиждень після того, як Нейл відправив лист, уряд оголосив губернатору, який, в свою чергу, намагався розпустити уряд, імпічмент. Тимчасова конституція, що діяла в той період, не дозволяла будь-якої партії робити подібні дії, і ніхто в Техасі тоді не міг знайти відповідального.
(Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 30-31.)
4. Сем Хьюстон, Джеймс Феннін, Френк Джонсон і доктор Джеймс Грант.
(Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 30.)
5. Річка Сабін позначала східний кордон Мексиканської Техасу.
6. Добровольці техаської армії відстоювали право обирати власних командирів, а не підкорятися офіцерам урядової армії.
7. Санта-Анна пізніше стверджував, що цей постріл вбив двох мексиканських солдатів і поранив ще вісьмох. У спогадах інших мексиканських офіцерів ні про які жертви в той день не згадується.
(Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 40.)
(JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 304.)
8. У записах журналу Хуана Альмонте відсутні згадки про будь-яких зіткненнях в той вечір. Тоді як особистий секретар Санта-Анни, Рамон Мартінес Каро, в 1837 році писав, що «дві невеликих групи підкріплень з Гонсалеса змогли прорватися крізь наші лінії і увійшли в форт. Перша складалася з чотирьох осіб проникли в форт вночі. Друга була з двадцяти п'яти чоловік ».
(Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 131.)
9. Пізніше ці підкріплення назвали - 32 безсмертних.
10. Сюзанна Дікінсон згадувала цю групу людей в своєму інтерв'ю в 1876 році.
11. Було відзначено, що мексиканський прапор встановив лейтенант Хосе Марія Торрес, який в подальшому отримав смертельне поранення.
(Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 54.
12. У книзі Едмондсон сказано, що Вульф вбіг до кімнати, схопив на руки свого сина і кинувся в інший кінець церкви. Обидва впали від мушкетних пострілів.
(JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 372.)
13. Більш докладно про це можна прочитати в біографії Хосе Енріке Де ла Пеньї.
14. Пті у своїй книзі зазначає: «Кожне повідомлення про історію полону / кари Крокетта виходить від загальновідомих противників (політичних або військових) Санта-Анни. Вважається, що безліч історій, таких як полон і страту Крокетта, створювалися і поширювалися для того, щоб дискредитувати Санта-Анну і виставити його злодієм ».
(Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 124.)
15. Кремація тел вважалося в той час анафемою, оскільки більшість людей вважало, що тіло не зможе відродитися якщо воно було зруйновано.
(Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 139.)
16. Особистість цього офіцера заперечується. У Едмондсон йдеться, що фраза була сказана полковником Хуаном Альмонте і почута його кухарем. У книзі у Тодіша ця людина значиться як підполковник Хосе Хуан Санчес Наварро.
(JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 374.)
(Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 55.)
17. Збори делегатів проголосило незалежність 2 березня 1836 року.
18. Прізвище Санта-Анни. Він все життя був прихильником Наполеона, колекціонером предметів пов'язаних з ним. І ототожнював себе з ним.
Список літератури:
1. The east side of the Alamo was actually a two story building called the long barracks, convent and hospital [1]
2. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 6.
3. Alwyn Barr Black Texans: A history of African Americans in Texas. - Austin, TX: University of Oklahoma Press, 1996. - С. 56.
4. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 98.
5. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 99.
6. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 20.
7. Alwyn Barr Black Texans: A history of African Americans in Texas. - Austin, TX: University of Oklahoma Press, 1996. - С. 63.
8. Robert Scott After the Alamo. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1999. - С. 71.
9. Robert Scott After the Alamo. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1999. - С. 74-75.
10. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 129.
11. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 128.
12. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 131.
13. John Myers Myers The Alamo. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1948. - С. 181.
14. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 10.
15.JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 364.
16. John Myers Myers The Alamo. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1948. - С. 180.
17. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 31.
18. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 101.
19. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 29.
20. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 30.
21. Clifford Hopewell James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. - Austin, TX: Eakin Press, 1994. - С. 114.
22. Clifford Hopewell James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. - Austin, TX: Eakin Press, 1994. - С. 115.
23. Clifford Hopewell James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. - Austin, TX: Eakin Press, 1994. - С. 117.
24. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 32.
25. Clifford Hopewell James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. - Austin, TX: Eakin Press, 1994. - С. 116.
26. John Myers Myers The Alamo. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1948. - С. 131.
27. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 102.
28. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 73.
29. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 103.
30. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 105.
31. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 86-87.
32. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 121.
33. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 89.
34. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 36.
35. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, тисячі вісімсот тридцять п'ять to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 76.
36. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 40-41.
37. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 299.
38. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 301.
39. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 95.
40. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, тисячі вісімсот тридцять п'ять to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 78.
41. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 40.
42. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 308.
43. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 310.
44. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 107.
45. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 43.
46. Robert Scott After the Alamo. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1999. - С. 102.
47. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, тисячі вісімсот тридцять п'ять to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 81.
48. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 34.
49. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 132.
50. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 42.
51. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 118.
52. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 109.
53. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 119.
54. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 120.
55. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, тисячі вісімсот тридцять п'ять to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 83.
56. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 44.
57. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 325.
58. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 14.
59. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 89.
60. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 105.
61. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, тисячі вісімсот тридцять п'ять to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 80.
62. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 88.
63. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 90.
64. John Myers Myers The Alamo. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1948. - С. 200.
65. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 162.
66. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 130.
67. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 131.
68. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 340.
69. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 324.
70. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, тисячі вісімсот тридцять п'ять to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 95.
71. Robert Scott After the Alamo. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1999. - С. 100.
72. Robert Scott After the Alamo. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1999. - С. 101.
73. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 137.
74. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 138.
75. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 140.
76. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 142.
77. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 143.
78. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 47.
79. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 349.
80. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 355.
81. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 49.
82. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 360.
83. Clifford Hopewell James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. - Austin, TX: Eakin Press, 1994. - С. 126.
84. Wallace O. Chariton Exploring the Alamo Legends. - Dallas, TX: Republic of Texas Press, 1992. - С. 195.
85. Bill Groneman Eyewitness to the Alamo. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1996. - С. 122, 150, 184.
86. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 51.
87. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 362.
88. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 356.
89. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 357.
90. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 50.
91. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 160.
92. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 138.
93.Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 139.
94. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 196.
95. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 363.
96. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 52.
97. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 113.
98. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 146.
99. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 53.
100. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 147.
101. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 112.
102. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 366.
103. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 367.
104. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 368.
105. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 369.
106. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 54.)
107. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 114.
108. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 370.
109. Bill Groneman Eyewitness to the Alamo. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1996. - С. 214.
110. Clifford Hopewell James Bowie Texas Fighting Man: A Biography. - Austin, TX: Eakin Press, 1994. - С. 127.
111. Wallace O. Chariton Exploring the Alamo Legends. - Dallas, TX: Republic of Texas Press, 1992. - С. 74.
112. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 115.
113. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 371.
114. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 216.
115. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 372.
116. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 218.
117. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 166.
118. Bill Groneman Alamo Defenders, A Genealogy: The People and Their Words. - Austin, TX: Eakin Press, 1990. - С. 55-56.
119. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 220.
120. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 373.
121. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 123.
122. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 148.
123. Lon Tinkle 13 Days to Glory: The Siege of the Alamo. - College Station, TX: Texas A & M University Press, 1985. - С. 214.
124. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 124.
125. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 374.
126. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 156.
127. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, 1835 to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 133.
128. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 407.
129. Bill Groneman Alamo Defenders, A Genealogy: The People and Their Words. - Austin, TX: Eakin Press, 1990. - С. 119.
130. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 131.
131. Wallace O. Chariton Exploring the Alamo Legends. - Dallas, TX: Republic of Texas Press, 1992. - С. 78.
132. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 132.
133. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 167.
134. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 55.
135. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 155.
136. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, 1835 to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 136.
137. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 277.
138. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 128.
139. Mary Deborah Petite 1836 Facts about the Alamo and the Texas War for Independence . - Mason City, IA: Savas Publishing Company, 1999. - С. 127.
140. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 377.
141. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 375.
142. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, 1835 to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 138.
143. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 376.
144. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 67.
145. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 68.
146. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 190.
147. JR Edmondson The Alamo Story: From Early History to Current Conflicts. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 2000. - С. 378.
148. Stephen L. Hardin Texian Iliad: A Military History of the Texas Revolution. - Austin, TX: University of Texas Press, 1994. - С. 158.
149. Walter Lord A Time to Stand. - Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 1961. - С. 169.
150. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 69.
151. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 70.
152. Tom W. Glaser Alamo Images: Changing Perceptions of a Texas Experience. - Dallas, TX: The DeGlolyer Library and Southern Methodist University Press, 1985. - С. 98.
153. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, 1835 to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 211.
154. Tom W. Glaser, Susan Prendergast Schoelwer Alamo Images: Changing Perceptions of a Texas Experience. - Dallas, TX: The DeGlolyer Library and Southern Methodist University Press, 1985. - С. 18.
155. Tom W. Glaser, Susan Prendergast Schoelwer Alamo Images: Changing Perceptions of a Texas Experience. - Dallas, TX: The DeGlolyer Library and Southern Methodist University Press, 1985. - С. 52, 56.
156. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 199.
157. Bill Groneman Battlefields of Texas. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1998. - С. 52.
158. Bill Groneman Battlefields of Texas. - Plano, TX: Republic of Texas Press, 1998. - С. 56.
159. Thomas Ricks Lindley Alamo Traces: New Evidence and New Conclusions. - Lanham, MD: Republic of Texas Press, 2003. - С. 106.
160. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 187.
161. Albert A. Nofi The Alamo and the Texas War of Independence , September 30, 1835 to April 21, 1836: Heroes, Myths, and History. - Conshohocken, PA: Combined Books, Inc., 1992. - С. 213.
162. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 188.
163. Andy Culpepper «A different take on 'The Alamo'» (англ.). cnn.com.
164. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 194.
165. Timothy J. Todish, Terry Todish, Ted Spring Alamo Sourcebook, 1836: A Comprehensive Guide to the Battle of the Alamo and the Texas Revolution . - Austin, TX: Eakin Press, 1998. - С. 196.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Защита_миссии_Аламо
|