Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Аграрне питання в політиці РСДРП





Скачати 35.56 Kb.
Дата конвертації22.10.2018
Розмір35.56 Kb.
Типреферат

"Аграрне питання в політиці РСДРП"

На рубежі 19-20 століть Росія була повністю аграрної країною, з

явним переважанням сільського населенія.В зв'язку з важкою ситуа-

єю, що виникла в країні, багато політичних партій пропонували свої

програми, спрямовані на подолання крізіса.Естественно, що ос-

-новних пунктом будь-який з цих програм, було аграрне питання, бо від

цього залежало - чи піде за партією приблизно 90% населення країни

Важливість селянського питання розуміли і соціал-демократи, аграр-

ний питання в їхній програмі займає одне з найважливіших місць.

Мета даної роботи - простежити розвиток поглядів Соціал-демокра-

тов на аграрне питання від освіти групи "Визволення праці"

до 4-го Об'єднавчого з'їзду РСДРП.

Найважливішими джерелами для вивчення даної теми є протоколи

З'їздів РСДРП.Особенно цікаві в цьому відношенні документи свя-

занние з діяльністю 2,3 і 4 с'ездов.Еті документи представляють

собою стенографічні звіти роботи с'ездов.Огромним гідністю

цих матеріалів, як історичних джерел, є їх проста

фіксація готових ідейних настанов, що лягли в основу аграрних прог-

Рамм партії більшовиків, а відображення формування цих поглядів в

процесі відвертої полемікі.Еті матеріали позбавлені будь-якої лич-

ностной суб'єктивності, поскільки є результат коллек-

тивного творчості групи політичних однодумців.

У своїй роботі я також використовую твори Г. В. Плеханова "Всерос-

сийской розорення "і" Про завдання Соціал-демократів по боротьбі з го-

лодом ".За своїм характером ці роботи можна віднести до політичної

публіцістіке.Касаясь загальної ситуації селянства в Росії, Плеханов

виступає проти народницьких ілюзій щодо земельного переустройс-

тву Росії.

Іншими важливими джерелами з цієї теми є праці В.І.Лені-

на, присвячені аграрному вопросу.В них простежується послідовно

тельное зміна поглядів більшовиків на аграрне питання, а також

представлені проекти аграрних програм і спроби зміни прог-

рамм.В роботі використані наступні твори Леніна "Перес-

мотр аграрної програми робочої партії "(1906р)," Аграрна програм-

ма соціал-демократії в першій російській революції "

(1905-1907г), "Доповідь про об'єднавчий з'їзд РСДРП" (1907р), також

використовуються уривки з інших робіт.

В цілому, ці джерела досить повно відображають розвиток поглядів на

аграрне питання в РСДРП і містять багатий матеріал по темі даної

роботи.

Проблема аграрного питання в програмі РСДРП на різних етапах

підготовки революції дуже часто зачіпалася у вітчизняній

історіографії, проте багато робіт присвячені або проблемам кресть-

янства в цей період, або оцінці Леніним ситуації в аграрній сфері.

Серед робіт, присвячених саме аграрного питання як частини загально

політичної і економічної програми РСДРП, використані: Мамолуй

А.П. "В.І.Ленін про аграрні відносини в Росії" (Харків 1960р);

2) К.Налкшін "Селянське питання в працях В.І.Леніна" (Куйбишев

1974р); 3) С.П. Трапезніков "Ленінізм і аграрно-селянський воп-

рос "(Москва 1983р) .У всіх цих роботах розглянутий період з-

трансформаційних змін поглядів на аграрне питання набагато ширше рамок доповіді, він

закінчується як правило, Жовтневою революцією або навіть періодом

НЕПа.Однако у всіх трьох роботах чітко вибудуваний ряд послідовних

них змін в аграрній частині програми партії, з посиланнями на

різні джерела, багато з яких розглядаються тут.

.

Реформа 1861р стала переломною віхою не тільки в економічному

розвитку, а й у всій суспільно політичного життя страни.Она

поклала початку глибокому розмежування суспільних груп в Росії, в

внаслідок якого на арену політичної боротьби висунулася ціла

плеяда нових революціонерів, оформилося нове велике політичне

Протягом-народництво, Ліберальні народники, будучи головними ідео

логами селянства 80-90 рр, обгрунтовували помірні, реформістські

шляхи вирішення аграрного вопроса.Все потреби селянське життя вони

пояснювали безземельем, податковим гнітом і безкультур'ям села, ко

торие на їхню думку, легко можна було подолати шляхом за-

них актів царського правітельства.Однако конкретних вимог щодо

аграрного питання, виражених в програмі, народництво не дало.

Переломним етапом у розвитку громадської думки Росії стало

створення в 1883р першої марксистської організації "Визволення

праці ", очоленої Г. В. Плеханов, що переглянули свої колишні

погляди і перейшов на позиції наукового соціалізма.С цього момен-

та почалася справді наукова розробка аграрно-селянського пи-

роса.Группе "Звільнення праці" належать перші кроки у вирішенні

аграрно-селянського питання, виражені в программе.Однако ця

програма в основному присвячена робітничого класу, на який возлага-

лись всі надії перших марксистів. "Група 5" 0Освобожденіе праці "

анітрохи не ігнорує селянство, що становить основну частину

трудящого населення Росії, -йдеться в програмі, но вона статі-

Гаета, що робота інтелігенції, особливо при сучасних усло-

виях соціально політичної боротьби, повинна бути перш за спрямована

на більш розвинений шар цього населення, Яким і є промисло

ні робочі ". 51 0Такім чином, ми бачимо, що основний революційної

силою визнаються рабочіе.Однако далі Плеханов говорить про те, що

"Заручившись сильною підтримкою серед цього шару, соціальна интел-

лігенція може з набагато більшою надією на успіх поширити

свій вплив на селянство, особливо, якщо вона доб'ється до

той час свободи агітації і пропаганди ". 52 0 Отже група" освоєння-

бождение праці ", спираючись перш за все на робітничий клас, бачить в ли-

це селянства майбутнього союзника, якого за допомогою агітації і

пропаганди сподівається залучити до революційної боротьби.

Однак Плеханов йде далі, він допускає самостійне револю-

ционное рух селян, виявлення якого має

спричинити за собою перерозподіл сил соціалістів, їх переоріен-

тацію на аграрне населення. "Само собою, втім, - пише Плеха-

нов, -що розподіл сил наших соціалістів має изме-

ниться, якщо в селянстві виявиться самостійне революціон-

ве рух. "53

У другому проекті групи "Звільнення праці", який вийшов в

світло в 1888р, аграрна програма викладено так: "заради-

кальний перегляд наших аграрних відносин, тобто. умов викупу

землі і наділення нею селянських обществ.Предоставленіе права від-

каза від наділу і виходу з громади із селян, які знайдуть

це для себе зручним, тощо "54

_________________________________________________________________

1 Г.В.Плеханов соч. т.2 с.362.

До кінця 80-х початку 90-х років вийшов у світ дві роботи Г.В.Плеха-

нова, присвячені аграрному населенню: "Всеросійське розорення" і

"Про завдання соціалістів у боротьбі з голодом в Росії" .За таблиці

наведеної Плехановим у "Всеросійському руйнуванні" ясно видно, що

Росія в 80-х роках переживала страшні неуражаі, майже повсюдно

що призвели до голоду.Подобние катастрофічні лиха змусили

перших марксистів від загальних заяв щодо селянського

питання перейти до більш конкретних пропозицій і до явних закликів

боротьби з урядом. "Лихо уражене неуражаем величезною

смуги приймає розміри всеросійського лиха ", яке," загрожує

перейти в про всеросійське розорення ", 51 0-говорить Плеханов." Історія

настійно вимагає від нас таких дій і реформ, на виконання

яких у царського уряду не вистачить ні вміння, ні - тим ме-

неї - полювання "52 0, продовжує автор, і виступає з пропозицією прийняття

необхідних заходів щодо стабілізації обстановки в країні і ліквідації

голода.Плеханов пропонує "негайно знайти кошти для продо-

вольствия сорокамільйонного населення постраждалих від неврожаю гу-

Берні "53 0.Для цього, на думку Г. В. Плеханова, потрібно від 300 до 400

мільйонів, яких, на його думку від уряду чекати не сліду-

ет.Затем необхідно допомогти російському селянству відновити своє

земельне господарство, для чого потрібно "зверху до низу подолати

нашу фінансову систему, всією своєю вагою лежить на спині

селянина "54

_________________________________________________________________

1 Г.В.Плеханов соч. т.3 с.342.

2 Г.В.Плеханов соч. т.3 с.353.

3 там же

4 там же

Наметове шляху відновлення селянських господарств, Г. В. Плеханов

стверджує, що прийнятний лише один шлях дій - боротьба з царіз-

мом, яка чим раніше почнеться, тим більше від цього виграє Рос-

сія.В роботі "Про завдання соціалістів у боротьбі з голодом в Рос-

ці ", Плеханов каже:" На яких би засадах не сталося восстанов-

ня селянського господарства, воно ні в якому разі не поставить нас

в скрутне становище "," я ні в якому разі не міг і не можу

боятися відновлення селянського господарства, чи відбудеться воно

на засадах особистого або на засадах громадського землевладе-

ня "51 0.Подводя підсумки, ми бачимо, що від загальних тверджень Плеханов пе-

реходит до конкретних відкритим пропозицій, головне завдання він бачить

у відновленні селянського господарства на будь-яких засадах, а пос-

Скільки запропоновані ним реформи урядом, на його погляд ви-

няться не будуть, він відкрито закликає всіх до боротьби з царизмом.

Так були зроблені перші кроки соціал-демократів у вирішенні аграрно

го питання, кроки багато в чому ошібочние.В своїй роботі "Аграрна прог-

рама соціал-демократів в першій російській революції "В. І. Ленін об'єк

ясняет помилки програми "Звільнення праці" в її абстрактнос-

ти. "Помилка цієї програми полягає не в тому, -пише він, - що в ній

були помилкові принципи або помилкові приватні требованія.Нет.Прін-

ципи її вірні, а єдине приватне вимога, виставлене

нею (право відмови від наділу) настільки безперечно, що воно було ви-

полнено своєрідним столипінським законодательством.Ошібочность

цієї програми-її абстрактність, відсутність будь-якого конкретного

_________________________________________________________________

1 Г.В.Плеханов соч. т.3 с.438.

погляду на предмет.Ето, власне, не програма, а саме загальне Марк-

сістское заяву "51 0.Однако В.І.Ленін не ставить ця обставина

у в провину авторам програми, навпаки він захоплюється тим, що цієї

програмі за 20 років до першої російської революції "визнана неизбеж-

ність радикального перегляду справи селянської реформи "52 0.

Треба сказати, що сам Плеханов з приводу своїх програм гово-

рил, що "вони визначені і невизначені в один і той же час" 53 0.

Подальший розвиток поглядів на аграрне питання пов'язане з ім'ям

В.І.Леніна, якому належить основна розробка пунктів аграр-

ної програми.Він писав: "Під аграрної програмою ми розуміємо визна-

розподіл керівних почав соц-демократичекой політики в аграрному

питанні, тобто. по відношенню до сільського господарства, до різних клас-

сам, верствам, групам сільського населення ". 54

Від економічного аналізу аграрних відносин у пореформеній Рос-

ці Ленін перейшов до теоритических обгрунтування стратегії і тактики

пролетаріату по відношенню до крестьянству.В основі його революціон-

ної тактики лежала ідея союзу робітничого класу і крестьянства.В

своїх ранніх роботах Ленін як підвів теоретичну базу під

аграрне питання, а й виробив конкретну програму аграрних тре-

бованій.В проекті аграрної програми говорилося, що в якості

першочергових заходів для селян соціал-демократична партія тре-

бует:

__________________________________________________________________

1 Ленін В. Собр.соч.т.13.с.231.

2 Ленін В.І. там же.

3 Плеханов Г.В. соч.т.3 С.412.

4 Ленін В. Собр.соч.т.13.с.351.

"1) Скасування викупних платежів і винагороди селян за сплатою

ченние викупні платежі.Возвращеніе селянам надміру сплачених

в казну грошей.

2) Повернення селянам відрізаних від них в 1861р земель.

3) Повного рівності в платежах і податках з селянських і поме-

щічьіх земель.

4) Скасування кругової поруки і всіх законів, що обмежують селян в

розпорядженні їх землею. "51

Подальша розробка питань аграрної програми проходила на

сторінках газети "Іскра", де в статті "Робоча партія і крестьянс-

тво ", вміщеній в номері 3 Ленін формулює ряд нових аграрних

постанов.

У цій статті поряд з повторенням вимог повернути селянам

відрізки і скасувати викупні платежі ми бачимо також вимоги уч-

нов селянських комітетів "для виправлення тих кричущих

несправедливостей, які наробили по відношенню до звільненим

рабам засновані царською владою дворянські комітети "52 0, вимога

установи судів, "які б мали право знижувати безмірно високу

плату за землю ", 53 0также вимога припинення кабальних угод з

боку лихварів. "Так, писав В.І.Ленін, - ми неодмінно повинні

внести в свою програму вимоги про звільнення нашого села

від всіх пережитків рабства.Требованія, здатні викликати в кращій

частини селянства якщо не самостійну политическою боротьбу, то

__________________________________________________________________

1 Ленін Собр.соч. т.2 стор.86

2 Ленін Собр.соч. т.4 стр.434

3 Там же


свідому підтримку визвольної боротьби робітничого класу ". 51

Отже до моменту скликання другого з'їзду РСДРП позиції російських Марк-

систем були досить повно з'ясовані, незважаючи на те, що вже тоді

стали з'являтися розбіжності між Леніним і меншовицькими ліде-

рами, розбіжності спливли на другому з'їзді.

В 1903р відбувся другий з'їзд РСДРП, на якому була прийнята пер-

вая аграрна програма РСДРП, яка свідчила: "З метою ж устране-

ня залишків кріпосного порядку, які важким гнітом лежать не-

посередньо на селян, і в інтересах розвитку класової бо-

б в селі партія вимагає перш за все:

1: Скасування викупних і оброчних платежів, а також будь-яких повіннос-

тей, що падають в даний час на селянство, як на податкові

стан.

2: Скасування всіх законів, обмежувальних селянина в розпорядженні його

землею.

3: повернення селянам грошових сум, взятих з них у формі ви-

купно і оброчних платежів; конфіскація з цією метою монастирських і

церковного майна, а також маєтків удільних, кабінетних і принадле-

жащих особам царської родини, а так само обкладення особливим податком зе-

мілину землевласників-дворян, що скористалися викупної позичкою; про-

рощення здобутих цим шляхом сум в особливий народний фонд для куль-

турне і благодійних потреб сільських громад.

4. Установа селянських комітетів: а) для повернення сільським

товариствам (за допомогою експропріації або викупу) тих земель, які

відрізані у селян при знищенні кріпосного права і служать в

________________________________________________________________

1 Ленін Собр.соч. т.4 стр.435


руках поміщиків знаряддям для їх закабалення, б) для передачі в собс-

твенность селян на Кавказі тих земель, якими вони користуються

як тимчасовозобов'язаних та проч.в) для усунення залишків фортечних

відносин, уцілілих на Уралі, Алтаї, в Західному краї і в інших про-

ластях держави.

5. Надання судам права знижувати непомірно високі орендні

плати і оголошувати недійсними угоди, мають кабальний ха-

рактер. "51

Як видно з цієї програми, в неї увійшли, в основному, ті требова-

ня, які розроблялися В. І. Леніним у проекті аграрної прог-

Рамі і в статті "Робоча партія і селянство." нічого принципи-

ально нового в неї внесено не було.

Перша аграрна програма розроблялася в ту епоху, коли Рос-

ця знаходилася на стадії "висхідного капіталізму" 52 0, який стверджував

своє панування як в місті, так і в селі. Незважаючи на те що

це була смуга глибоких соціально-економічних змін, вона в

Водночас відрізнялася відсутністю революційної атмосфери в де-

ревне. Яких-небудь значних проявів селянського руху

ще не було. Все це, зрозуміло, не могло не відбитися на першій

аграрній програмі, яка потребувала переработке.К висновку про

тому, що аграрну програму потрібно переробити, В.І.Ленін прийшов вес-

ної 1905 коли селянський рух прийняло широкі розміри.

У листі до третього з'їзду РСДРП "Про нашу аграрної програм-

ме ", опублікованій 26 березня 1905 р Ленін писав:" Соціал-демократи

___________________________________________________________________

1 Протоколи другого з'їзду РСДРП з 423-424

2 С.П. Трапезніков "Ленінізм і аграрно-селянське питання" с.138


... стверджують, що все селянство навряд чи може солідарно йти

далі вимоги повернення відрізних земель, т.к. за межами

такого аграрного перетворення неминуче виступить яскраво антогонизм

сільського пролетаріату і "господарських мужичків" .Соціал-демокра-

ти, звичайно, нічого не можуть мати проти того, щоб повсталий му-

жик "добив до кінця поміщика", забрав у нього всю землю, але вони не мо-

гут вдаватися в авантюризм в пролетарської програмі, не можуть зас-

Лоня класової боротьби проти власників родовими перспектіва-

ми таких перебудов землеволодіння, які виявляться лише передвіже-

ням класів або розрядів власників "51 0.В цьому листі В. І. Ленін

пропонував зважити всі обстоятельства.На перших порах він вважав

за доцільне обмежитись тим, щоб вимога повернення від-

Різко перенести з програми в коментарі до неї, а в самому тексті

програми записати, що РСДРП вимагає, перш за все, установи рево-

люціонной селянських комітетів для усунення всіх залишків кре-

постування, для демократичного перетворення всіх взагалі дере-

віденських відносин і для прийняття революційних заходів до поліпшення по-

розкладання селянства, аж до відібрання землі у поміщиків. соціал

демократи будуть підтримувати селянство у всіх його революціон-

но-демократичних підприємствах, відстоюючи самостійні інтереси

і самостійну організацію сільського пролетаріату. "52 0 Тут же

Ленін порушує питання про націоналізацію землі, вважаючи, що "сама го-

ная міра земельної реформи-націоналізація землі в поліцейській го-

сударство по необхідності буде перекручена і послужить для затемне-

ня класового характеру руху ... При демократичної ж рес-

публіці, при озброєнні народу, при здійсненні інших подібних же

республіканських заходів соціал-демократія не може зректися і связи-

вать собі руки по відношенню до націоналізації землі. "

__________________________________________________________________

1 Ленін В.І.Собраніе сочіненій.т.9 с.357

2 Ленін В.І. Собр.соч.т.9 с.358

3 Ленін В.І. Собр.соч. т.9 с.359

Всі нові положення аграрної частини програми партії Ленін об-

вал на третьому з'їзді партії. У резолюції "Про ставлення до кресть-

янському руху "сказано:" III з'їзд РСДРП доручає всім партій-

вим організаціям: а) пропагувати в широких верствах народу, що

соціал-демократія ставить своїм завданням саму енергійну підтримку

всіх революційних заходів селянства, здатних поліпшити його

становище, аж до конфіскації поміщицьких, казенних, церковних, мо-

настирскіх і питомих земель "51

У проекті резолюції збереглося вимога організації селянських комі-

тів проведення всіх революційно-демократичних перетворень

ний, містився заклик до селян організовувати політичні де-

монстрації, до колективного відмови від платежу податей і нало-

гов, до злиття сільського пролетаріату з міським та включення його

представників в селянські комітети.

Висуваючи загальнодемократичні вимоги, в тому числі вимога

конфіскації поміщицької землі, В. І. Ленін і більшовицька партія

як і раніше вважали за необхідне "з'єднувати чисто пролетарську

боротьбу "з общекрестьянской, але не змішувати їх" 52 0 Два роки першої

російської революції дали, на думку В. І. Леніна "набагато більше мате-

____________________________________________________________________

1 КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів

ЦК1953г. ч.1 с.80

2 Ленін В.І.Собр.соч.т. 12 з 47

ріалу для освітлення внутрішнього механізму суспільного ладу Рос-

ці, ніж десятиліття так званої мирної еволюції "51

З точки зору цього дворічного досвіду представилася необхід-

мость перегляду аграрної програми російських соціал-демократів, в

основу якого було необхідно покласти новітні дані про землев-

Ладен в Росії, щоб, за словами Леніна, "можливо точніше устано-

вити, як і власне економічна підкладка всіх аграрних

проблем нашої епохи, через що власне йде велика историчес-

кая боротьба "52 0.В своїй роботі" Перегляд аграрної програми робочої

партії "Ленін писав:" Аграрну програму нашої партії все одно

доведеться досить скоро переробляти заново "53 0.І передбачаючи швидкий

переділ програми, Ленін відзначає, що в РСДРП з аграрного питання

відбуваються розбіжності, в ході яких виробилися чотири основних

типу думок:

"1) Аграрна програма РСДРП не повинна вимагати ні націоналіза-

ції, ні конфіскації поміщицьких земель. "54 0 Цієї думки прідержівают-

ся тов.Рожков і ін.

"2) Аграрна програма РСДРП повинна вимагати конфіскації помещічь-

їх земель, не вимагаючи націоналізації землі ні в якій формі "55 0.Мненія

тов. Фінна і тов. Плеханова.

"3) Відчуження поміщицьких земель поряд з своєрідною і обмеженість

__________________________________________________________________

1 Ленін В.І.Собр.соч.т.16 з 195

2 Ленін В.І. там же

3 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 156

54 0 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 154

5 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 154

ної націоналізацією. "51 0 Тов.Маслов, тов.Громов.

"4) Конфіскація поміщицьких земель і, за певних умов, наці-

оналізація землі "52 0.Проект В.І.Леніна.

Продовжуючи розкривати ідею про конфіскацію поміщицької і її націона-

лізації, в роботі "Перегляд аграрної програми робочої партії"

В. І. Ленін призводить проект цієї програми, який включає в себе

наступне:

"1.Конфіскація всіх церковних, монастирських, удільних, дер-

них, кабінетних і поміщицьких земель;

2.Учрежденіе селянських комітетів для негайного знищення

всіх слідів поміщицької влади і поміщицьких привілеїв і для фактичних

чеського розпорядження конфіскованими землями надалі до установле-

ня всенародним установчими зборами нового земельного устройс-

тва;

3.Отмена всіх податей і повинностей, що подають в даний час на

селянство, як на податковий стан;

4.Отмена всіх законів обмежувальних селянина в розпорядженні його

землею;

5.Предоставленіе виборним народним судам права знижувати непомірно

високі орендні плати і оголошувати недійсними всі сдел-

ки, що мають кабальний характер.

Якщо ж рішуча перемога сучасної революції в Росії обеспе-

чит повністю самодержавство народу, тобто. створить республіку і цілком

демократичний лад, то партія буде домагатися скасування приватної

_________________________________________________________________

1 Ленін В.І.Собр.с4оч.т. 10 з 154

2 Ленін В.І. там же

власності на землю і передачі всієї землі у спільну власність

всього народу "51 0.

Мається на цьому проекті і варіант А: "... то партія буде підтримай-

вать прагнення революційного селянства скасування приватної собс-

твенності на землю і домагатися передачі всієї землі в собствен-

ність держави "52 0.

Наявність двох варіантів тексту проекту програми (а варіант А, як

це видно, більш радикальний) говорить про деяку невпевненість Ле-

нина щодо того, як сприйметься його ідея про націоналізацію

землі, невпевненості цілком виправданою, бо дійсно ідея про

націоналізації не знайшла потрібної кількості прихильників і не увійшла

в прийняту на четвертому з'їзді РСДРП програму.

Отже, подивимося на розстановку сил перед четвертим з'їздом РСДРП:

В. І. Ленін стоїть за конфіскацію поміщицьких земель і націоналіза-

цію.Он показав, що націоналізація землі як буржуазна міра сама

по собі не в змозі знищити експлуатацію, в той час як при

наявності поміщицької влади в руках пролетаріату цей захід стає

сильним знаряддям у справі знищення експлуатації і експлуатато-

рів, першим кроком кроком на шляху до соціалістичного ладу, бо го-

ний результат націоналізації - ліквідація приватної власності на

землю. "Вона мала б, у всякому разі, гігантське значення, - пише

В. І. Ленін, - і матеріальне, і моральное.Матеріальное - в тому відно

шеніі, що ніщо не в змозі так повно змести залишки средневе-

ковья в Росії, так повно оновити напівзгнилий село, так швидко

рушити вперед агрікультурний прогрес, як націоналізація.Мораль-

__________________________________________________________________

1 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 172

2 Ленін В.І. там же.

ве значення націоналізації в революційну епоху полягає в

тому, що пролетаріат допомагає завдати удар "однієї формі приватної

власності ", відзвуки якого неминучі в усьому світі" 51 0.

Ленінської програмі націоналізації протистояли меншовики, в

своєму новому аграрному проекті відмовилися висунути вимоги

конфіскації поміщицьких земель, замінивши його вимогою відчуження

цих земель.Ісключалось також вимога створення селянських ко-

мітетов, замість них пропозиція заснувати загальнодемократичні орга-

ни самоврядування - муніципалітети - які повинні були об'єд

нитка всі стани, незалежно від класової прінадлежності.Под конт-

роль таких органів і повинна були перейти все відчужені зем-

лі.Меньшевікі стверджували, що проект В.І.Леніна про націоналізації

передбачає завоювання влади, що можливо лише при соціалістичного

чеський революції, поскільки ж російська революція є буржуазно

демократичної, то про захоплення пролетаріатом влади не може бути і

речі.Отвергая можливість захоплення робітниками влади, меншовики від-

Вергал і проект націоналізаціі.В полеміці з меншовиками Ленін

говорив: "Посилання на відсутність гарантій від реставрації є ідея

чисто кадетська, є політична зброя буржуазії проти пролета-

риата ... Загострення політичних суперечностей і політичної боротьби

веде до реакції, повчає робочих буржуа, - значить потрібно притупляти

ці протіворечія.Чем ризикувати реакцією після перемоги, краще не

битися за перемогу, а увійти в угоду з реакцією. "52

Величезна частина більшовицьких делегатів четвертого з'їзду

__________________________________________________________________

1 Ленін В.І.Собр.соч.т. 16 з 304.

2 Ленін В.І.Собр.соч.т. 13 з 22.

РСДРП стояла за розділ поміщицької землі у власність селян

ства.Еще до з'їзду "подільники" виробили на цей рахунок специаль-

ву программу.Проект розділу включає в себе такі вимоги як

експропріація великих земельних власників шляхом конфіскації їх

земель і створення революційних селянських комітетов.Центральний

пункт програми був такий: "... партія, підтримуючи революційне

прагнення селянства аж до земельних захоплень, буде добі-

тися установи селянських комітетів як організаційної форми

селянського руху для негайного знищення всіх слідів

поміщицької привілеїв і для фактичного розпорядження захопленими

землями, надалі до встановлення всенародним установчими зборами

нового установчого устрою ... "51 0.Стороннікі розділу так

ж, як і меншовики виступали проти націоналізації, т.к. по їх

думку, селяни не схвалили б цей захід: поміщицькі землі вони хо-

ки б отримати собі у власність, а не бачити власністю

держави, що стосується їх власних земель, то націоналізацію

вони будуть розцінювати як пряме на них посягательство.Кроме того

вважали "подільники", поскільки після перемоги революції Росія буде

країною буржуазної, а не соціалістичної, концентрація величезного

земельного фонду в руках такої держави лише посилить буржуазію

і послабить пролетаріат.

Однак незважаючи на те, що і меншовики і "подільники" були про-

тивника Ленінського проекту, майбутній вождь світового пролетаріату

по-різному оцінював ці течії всередині РСДРП.Он писав: "... Муніці-

палізація помилкова і шкідлива, розділ, як програма, помилковий, але не

шкідливий ... Розділ не може бути шкідливий, бо на нього погодяться

__________________________________________________________________

1 Протоколи четвертого з'їзду РСДРП с.74-75.

селяни це-раз, його не треба обмовляти послідовним переус-

тройства держави це-два.Почему вони є хибними: тому, що він од-

носторонне розглядає селянський рух тільки з точки зре-

ня минулого і сьогодення, не привертаючи до уваги точку зору

майбутнього "51 0.В.І.Ленін в принципі не відкидав розділу, але і не вва

тал можливим, щоб розділу передувала націоналізація зем-

Чи, яка найкраще сприяли б подальшому роз-

тию і поглибленню революції.

Виникає питання: як же В. І. Ленін обгрунтував необхідність націо-

налізації, ніж він відповів на погляди "разделистов", вважали її в

даних умовах неможливою?

По-перше, вождь революції був упевнений (і селянські вимоги

були тому підтвердженням), що самі селяни хочуть загальної зем-

лі.Ведь їх гасла "Земля нічия, вона Божа", - чи не представляють

вони собою ще не усвідомлене вимога націоналізації землі? Раз

делістя вважали, що, кажучи про "Божої землі" селяни все одно

хочуть приватної власності, а ці слова- "лише ідеологічне обла-

чення бажання взяти землю у поміщика "52 0.Ленін погоджується з

цим, проте вважав, що "подільники" все одно не прави.Почему?

"Прихильники розділу, - писав Ленін, - правильно розуміють крестьянс-

кі слова про націоналізацію, правильно пояснюють їх, але - в цьому вся

суть - але не вміють це правильне пояснення зробити важелем изме-

нання світу, знаряддям подальшого руху вперед.Не про те йде

мова, щоб нав'язати селянам націоналізацію замість разде-

ла ... Йдеться про те, що соціаліст, нещадно викривав мелкобур-

_________________________________________________________________

1 Ленін В.І.Собр.соч.т. 13 з 14.

2 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 315.

жуазную ілюзії селянина щодо "Божої землі" повинні вміти по-

казать селянинові шлях вперед "51 0.Пусть селяни нині понима-

ють націоналізації - при постійному растолковиваніі її більшовиками

через якийсь час вони самі до неї прісоедінятся.А що ж робити

з думкою "разделістов" про те, що передача всіх земель в руки бур-

жуазного держави лише послабить позиції пролетаріату? І на це

Ленін отвечает.Он говорить так: "Націоналізація землі можлива в

буржуазному суспільстві, вона сприяє його економічному роз-

тию, полегшує конкуренцію і приплив капіталу в землеробство, знижує

ціну на хліб, і т.д. Ми ні в якому разі не можемо, отже, в

епоху справжньої селянської революції при досить високо роз-

тому капіталізмі ставиться з голим і загальним запереченням до націоналі-

зації. "52 0.

Визнаючи таким чином, помилковість деяких поглядів "разделіс-

тов ", В.І.Ленін, тим не менш, ставився до їх програмі краще, ніж

меншовицької. "... Я, звичайно, ближче до розділу і готовий вотувати за

Борисова проти Маслова "53 0, - говорив Ленін у своїй доповіді про об'єк

едінітельний з'їзді РСДРП.Со свого боку, "подільники" також го-

раздо краще ставилися до ідей Леніна, ніж до проектів меньшеві-

ков, і, відкидаючи проект Маслова - Плеханова, "подільники" Борисов не

заперечував проти того, щоб ленінське вимога націоналізації б-

ло включено в якості поправки до "розділу", з умовою, щоб це

включення було розраховане на майбутнє.

Аграрний питання стало центральним пунктом внутріпартійної боротьби

__________________________________________________________________

1 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 316.

2 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 316.

3 Ленін В.І.Собр.соч.т. 10 з 315.

на четвертому з'їзді РСДРП.Новая аграрна програма, прийнята з су-

громадськості змінами на четвертому з'їзді, висувала такі

вимоги:

1.Отмена всіхстанових утисків особистості та власності

селян.

2.Отмена всіх платежів і повинностей, пов'язаних з станової обо-

собления селян і знищення кабальних боргових обязатель-

ств.

3.Конфіскація церковних, монастирських, удільних земель і передача

їх (разом з казенними землями) великим органом місцевого самоуп-

ління, що об'єднує міські і сільські округу.

4.Конфіскація приватновласницьких земель, крім дрібного землевла-

дення, і передача їх в розпорядження великим органів місцевого само-

управління.51

Таким чином було прийнято меншовицьку програма муніціпаліза-

ціі.Оценівая її В.І.Ленін говорив: "На з'їзді наша партійна прог-

рама залишиться програмою операції з реакціей.Ето НЕ соціал - де-

демократичну, а кадетська програма, якщо брати її реальне полити-

чеський значення в обстановці сучасної Росії ... "52 0.

Однак програма не була підтримана широкими верствами, вона навіть не

привернула уваги під час обговорення аграрного питання в Думі. "Про неї

соромилися згадувати навіть меншовицькі депутати "53 0.В послереволю-

ної період обставини склалися таким чином, що соціал -

демократія знову залишилася по суті без аграрної програми.

__________________________________________________________________

1 Четвертий з'їзд РСДРП протоколи з 522.

2 Ленін В.І.Собр.соч.т. 13 з 20.

3 ТрапезніковС.П. "Ленінізм і аграрно-селянське питання" с.173