Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Народи України в історії Геродота





Скачати 22.84 Kb.
Дата конвертації23.01.2020
Розмір22.84 Kb.
Типреферат

Народи України в історії Геродота

Міністерство освіти и науки, молоді та спорту

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Факультет товарознавства маркетингу та туризму

Кафедра філософії та економічної теорії







Реферат з дисципліни: «Історія України»

на тему: «Народи України в історії Геродота»


Підготувала: студентка І курсу

групи Т-11

Нестерчук Олена





Вінниця 2013

Зміст

Вступ

Давньогрецькі авторизованого про народи України

Народи України в історії Геродота

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Загальнопрійнято назіваті великого Давньогрецька історика Геродота (V ст. До н.е.) "батьком європейської історії", хоча в дійсності его Розповідь охоплює країни и народи всієї відомої на тій годину ойкумені, а основною его метою Було Залишити нащадкам картину грандіозної БОРОТЬБИ поміж греками и східнім світом. Скіфію-Україну Геродот описав найдетальнішім чином у IV Книзі своєї "Історії", відомої як "Скіфський логос". Жодна Інша країна Європи, окрім Греції, и частково Болгарії (колішньої Фракії) НЕ может ЦІМ похвалітіся. Тому Геродот по праву может вважатіся Перш за все "батьком української історії".

«Історія» Геродота є унікальнім Джерелом з Історію України за античних часів и вона має певні Особливості. Дерло особлівістю «Історії Геродота» є ті, что ВІН всі назви річок, теренів, міст и племен записавши так, як їх називали греки, які не записавши місцевіх скітськіх назв. Другою особлівістю є ті, что Геродот НЕ Вказував точну годину, коли відбуваліся опісані ним події. Роки тих подій треба встановлюваті за іншімі Джерелами. Третьою особлівістю є ті, что історія написана не за Певної формою, за Якою пишуть зараз. Терен, річки, скітські племена, їх звичаї, віра, релігійні обряди - все описано у перемішаному виде. Втім, написана «Історія» почти 2500 років тому и так, як тоді умілі писати. Альо НЕ Дивлячись на це «Історія» Геродота залішається найціннішім и найбільш достовірнім історічнім Джерелом тих часів.


Серед Давньогрецька авторів, Які залишились Відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли, віділяється Геродот, автор "Історії греко-перських воєн", або, як ще назівають Цю працю, просто "Історія". Це єдиний автор, Який Стосовно свого часу подано комплексну картину природи, населення, господарства, побуту и ​​культури Північного Причорномор'я від Істрі (Дунаю) на Западе и Танаїса (Дону) на сході. В других античних авторів (Гіппократ, Діодор Сіцілійській, Страбон, Пліній Старший, Птоломей) знаходімо або ж опису подій, або ж окремий аспектів життя племен, розселення на территории сучасної України и суміжніх земель. Отже, Відомості античних авторів, зрозуміло, що не відтворюють неперервності історічного процесса на наших землях и могут служити лишь Певна орієнтіром того процесса. Тільки в комплексі з археологічнімі Джерело, Речовий пам'ятками, відкрітімі внаслідок археологічних ДОСЛІДЖЕНЬ, у комплексі з епіграфічнімі, лінгвістічнімі, етнографічнімі та іншімі Джерелами сучасний історик має змогу реконструюваті давнє минуле.

Однако для історичної науки стало традіцією уважний вівчаті пісемні пам'ятки. Завдяк праці попередніх поколінь дослідніків сучасний історик корістується почти всіма творами античних авторів, Які опісувалі чи згадувать наші землі. ЦІ твори Вже у XIX, а такоже у XX ст. перекладені російською мовою. Переклади українською начали активно проводитись лишь теперь, в условиях незалежної України.

Альо повернімося до Геродота. ВІН народився у Галікарнасі (Мала Азія) между 490-480 р. до н.е., помер между 430-424 р, н.е. Син багатого рабовласників. Взявши участь у борьбе против тіранії, но змушеній БУВ Залишити Батьківщину. Живий на Самосі, в Афінах, Фурії (південна Італія). Подорожував по містах Малої азії, БУВ у Єгипті, Вавілонії, Фінікії, Сирії, ЛЬВОВІ ТА Прічорномор'ї, Ольвії. Его праця "Історія" - перша широка історична оповідь про держави и народи. У центрі уваги - доповідна описание греко-перських воєн від Іонійського повстання 500-493 pp. до н.е. и до здобуття афінянамі Сеста, тобто до 478 р. до н.е. Особлівість методу Геродота - критично Ставлення до різніх оповідей и переказів. Можливо, через Це вже у давнини йога називали "батьком історії".

У елліністічній годину Вчені поділілі "Історію" Геродота на дев'ять книг, давши Кожній Книзі имя однієї з грецького муз:

першій - имя музи історії Кліо

второй - имя музи лірічної поезії Євтерпи

третій - имя музи комедії Талії

четвертій - ім я музи трагедії Мельпомени

п ятій - ім я музи танців Терпсіхорі

шостій - ім я музи любовної поезії Ерато

сьомій - ім я музи гімнів Полігімнії

восьмій - ім я музи астрономії Уранії

девятій - ім я музи епосу Каліопі

Джерелом до історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я є самє книга четверта - Мельпомена. Зрозуміло, что и в Цій Книзі у центрі уваги Геродота - описание ходу воєнніх Дій между перських військамі царя Дарія І, скіфамі та їх союзниками Гелоном, Будіна и Савроматом. Скіфи відступалі на Схід вздовж Маєтїдського озера за Танаїс, аж до пустелі, а Дарій Ішов за ними. На лівому березі Танаїсу ВІН спаливши обезлюднення дерев'яне місто в стране будінів. Від пустелі на сході Дарій повертався на Захід. Скіфи переслідувалі его, но без бою. Дарій послав вершника до скіфського царя Ідантірса з листом про ті аби Скіфи без бою здали и тоді ВІН їх помілує. Цар Ідантірс відповів, что Скіфи НЕ ма ють ні міст, ні оброблення полів, отже, Їм нема за що воювати. Чому ж Їм вступаті в бой. На завершення сказав: "У нас є могили наших предків. Нумо, Знайдіть їх и Спробуйте завдаті Їм шкоди". После цього Скіфи далі воювали, вживаючи пізнішу термінологію, Партизанська методами. Підстерігалі воїнів Дарія, коли ті сідалі Їсти, влаштовувалі нічні наскоки, засідкі ТОЩО.

І все-таки найбільша Цінність Геродотової Опису Скіфії Полягає не в Розповіді про воєнні Дії, а в зображенні географії, природи и населення краю, культури та звічаїв різніх народів. І хоч у тексті історика много явіщ описано на основе примерно розповідей, іноді почути, легенд чи забобонів, ВІН є, тім НЕ менше, зрізом знань епохи, унікальнім у своєму роді.

Важко утріматісь від Поширення цитування твору. Например, про природу краю: "їхня країна рівнінна и рясніє травою, и зрошується водою багатьох річок, якіх Стільки, скільки каналів у Єгипті. Я назву ті з них, Які найбільш відомі и судноплавні від самих своих джерел. Це Істр, что має п 'ять гирл, а потім Тірас, Гшанш, Борисфен, Пантікап, Гшокірш, Герр и Танаїс "Вказується, яка то Істр" найбільша ріка ", назіваються его притоки, а про Дніпро історик написавши, что" Борисфен найбільша после Істрі вона найбільш корисна для людей не лишь среди других рік Скіфії, но и Взагалі среди всех других, кроме єгіпетськ гоНілу, бо з ним не можна зрівняті жодних іншу ріку "Навколо Борисфена" найкращі и найбільш пожівні пасовища для худоби, и дуже много в ньом риби, приємної на смак, и вода в ньом дуже чиста, порівняно з іншімі - з каламутна водою, и ниви вокруг него чудові, а там, мовляв, не засіяно, віростає висока трава, а в его гірлі відкладається много СОЛІ. і Великі риби в ньом без колючих кісток, что їх назівають антакаямі "там, де Борисфен наближається до моря, з ним з ' єднується Гшаній, что влівається в ті самє мілководдя.

Незважаючі на чісленні очевідні вігадкі, "Історія" Геродота, Безумовно, є Надзвичайно багатим Джерелом Вивчення епохи. І професійний історик порівняно легко может відбіраті в ній зерна істини з вігадок, легенд и забобонів, зумовленіх рівнем загально знань V ст. до н.е.

Пізніші часи з історії Скіфії частково відображені у праці Гіппократа (460-377 р. До н.е.) "Про Повітря, воду и місцевості". Гіппократ такоже БУВ у Скіфії, щоправда, інші народи Йому маловідомі. За Гіппократом, Скіфи НЕ малі будинків, а жили у Повстяной будках, поставлених на чотіріколісніх чи шестіколісніх возах и облаштоване як хати, з двома-трьома відділамі. Такий віз Тягнули две або три пари волів, а в будках сіділі при переїздах жінки з дітьми. Чоловіки ж Їхали верхи. Вслід за ними йшлі отари овець, корови и коні. На одному місці Скіфи перебувалі, поки їхній худобі вістачало паші, потім переходили на інше місце.

Цінні Відомості з історії Боспорське царства містяться у "історичній Бібліотеці" Діадора Сіцілійського (І ст. До н.е.). Твір складається з 40 книг, зберегліся 1-5, 11-20. Чима цікавого матеріалу про Північне Причорномор'я навів Страбон (64 р. До н.е. - 23 (24) р. Н.е.) - давньогрецький географ та історик, автор "географії" в 17 книгах, де описано всю відому тоді ойкумени. Перші две книги методологічні, історіографічні. Про Чорномор'я писав у 4-й главі 7 книги. Найбільше відомостей про Босфор и Херсонес. Серед народів, Які проживали на Схід від Дніпра, називається Роксоляни, а такоже язиги, царські УРГІ. За Доном - сармати, АОРС и сіракі (пізніше Страбон усіх об'єднував назв алани), за Каспійськім морем - "східні Скіфи".

Про слов'ян згадувать римський автор Пліній Старший (І ст. Н.е.). ВІН називається їх венедами, повідомляючі, что смороду розселені на Схід від Віслі и на Північ від Дунаю. Про слов'ян у II ст. н.е. писав у життя без "географії" давньогрецький автор Клавдій Птолемей. ВІН називається народи и племена, Які населяли Сарматію (Північне Причорномор'я).


Весь простір земель на Північ від Понта Евксінського від Істра (Дунаю) и до Танаїсу (Дону) и на двадцять днів шляху до півночі Геродот назіває Країною скіфів. Країна ця колись булу зайнятості кіммерійцямі, Які залишились свои сліді в назв Босфору Кіммерійського, Кіммерійськіх бродів, Кіммерійськіх стін, Кіммерійської могили на Тірасі (Дністрі). Скіфи, что жили Ранее в азії, прігнічені массагетамі, перейшлі Аксарт (Сир-Дар'я), вторглися в землю кіммерійців, Які ПІШЛИ в Малу Азію. «Земля скіфів, - говорити Геродот, - представляючі собою рівніну, рясніє травою и добро зрошена; на ній протікають річки: пятіустній Істр (Дунай), за ним Тірас (Дністер), Гіпаніс (Буг); Борисфен (Дніпро), Пантікап, Іпакірь, Герр, Танаїс (Дон). Річка Борисфен найповноводніша: доставляє чергами прекрасні и дуже пожівні пасовища, чудові луки, рибу у велічезній кількості; вода ее дуже приємна на смак и відрізняється чистотою среди каламутна річок Скіфії; уздовж ее тягнеться чудова орна земля, або зростанні дуже висока трава, там, де грунт НЕ засівається; в гірлі ее сама собою залягає сіль; в ній ловлять для соління Великі риби без хребта, звані осетрами ».

Країна скіфів віробляє, за словами Геродота, хліб, сочевіцю, цибулю, часник, льон и коноплі. З тварин водяться в ній коні, бики, Ослі, кабанів, олені, зайці, кози, а такоже бджіл. Загаль, таким чином, Геродотова Скіфія охоплювала Степове и частково лісостепову область басейнів Дністра, Бугу, Дніпра та Дону.

«Чісельності скіфів, - пише Геродот, - я не МІГ дізнатіся з точністю, но чув два різніх суджень: по одному, їх дуже багато, по ІНШОМУ, скіфів власне мало, а кроме них живуть и інші народи».Согласно з ЦІМ Геродот назіває скіфамі то всі племена, что мешкають серед Скіфії, то один только народ, Який панували над усіма іншімі. І характеристика образу життя скіфів виходом у Геродота різна. З одного боку, ВІН говорити про бідність и бездомовності скіфів, про ті, что у них немає ні міст, ні укріплень, что смороду зі своими родинами пересуваються на возах, что всі смороду - кінні стрільці з лука, и прожиток отримуються від скотарство, а Землеробство НЕ займаються. Але, з Іншого боку, ВІН же говорити про скіфів-орачів, Які Живуть плодами свого землеробства и торгують хлібом. Зокрема, Геродот сообщает про населення Скіфії Наступний.

Найбліжчі до Ольвії місцевості по Гіпаніс (Бугу) Займаюсь калліпіді, а північніше їх алазони - народи осілі и землеробські, в ІНШОМУ подібні з іншімі скіфамі, а ще північніше до самого виток Гіпаніса - Скіфи-орачі (Каллипид Геродот назіває еллінамі-скіфамі, відзначаючі ЦІМ культурний Вплив греків на скіфів І, буті може, етнографічне злиттів. По берегах Борисфена, вищє лісістій ​​місцевості Гилей (на поніззі Борисфена), доходячі до р .. Пантікапа на сході, жили хлібороби якіх греки називали борісфенітамі. За річкою Пантікапей починаєм землі Кочово їх скіфів-пастухів, что НЕ сіють и не орють. На пространстве в чотирнадцять днів шляху від заходу до сходу до річки Герра.

Далі за Герром жили царські Скіфи найхоробрішій и багатолюдній зі скіфських народів, Який вважать всех других своими рабами. Їх земля простягалася до Танаїсу, за Яким на сході жили савромати, и до Таврійської землі. Савромати Займаюсь простір на шістнадцять днів шляху до півночі. У всій їхній землі немає ні диких, ні плодових дерев. Північніше ж їх Живуть Будині, что займають місцевість, суцільно вкріту різноріднім лісом. Всі ЦІ племена говорили на різніх мовах, внаслідок чого для зносин з крайнім східнім народом - агріпаямі - Скіфи и елліні корістуваліся сімома перекладач и стількома ж мовами.

Такі дані Геродота про населення Скіфії. З ціх Даних складається враження, что имя Скіфії Вже в часи Геродота Було чисто географічним терміном, и что Скіфія булу населена в сутності різнімі народами, різної культури, якіх називається скіфамі, як мешканців Скіфії. Це враження підтверджується суперечностей данімі про зовнішності скіфів и їх побут. Ті ж суперечності доводитися зустрічаті и в опісі побуту скіфів. Геродот назіває скіфів одноженцямі; Гіппократ говорити про полігамію скіфів; за одними данімі, Скіфи вживатися таку їжу, яка властіва кочівнікам: м'ясо, кобилячого молоко, масло, сир и Особливий напій на зразок кумис; за іншімі відомостямі, Скіфи харчуваліся рослини їжею и т. д. Очевидно, что всі ЦІ суперечності відбуваються тому, что письменники отримувалася Відомості про Різні народи, різного походження, что стояли на різніх щаблях культур, но об'єднаних одним ім'ям «скіфів».

Дуже цікава Розповідь Геродота про походження мови савроматів. Йдет про ті, что савроматські амазонки взяли для себе за чоловіків молодих скіфів, ПІШЛИ з ними на Схід Танаїда, навч від них Скіфської мови, но недосконала Через це "савромати розмовляють скіфською мовою, но розмовляють нею з давніх часів погано, бо амазонки НЕ Вівче ее як ​​слід ".

У Цій Розповіді, Звичайно, що не можна прійматі за чисту монету легенду про амазонок про ті, як смороду вчились Скіфської мови. Альо ціннім є тверджень Геродота про блізькість мови скіфів и сарматів, что засвідчує спорідненість ціх народів и сегодня дает підставу вжіваті срок скіфо-сармати, Які жили у Прічорномор'ї з VI ст .. до н. е. до IV ст. н. е.

Найцікавішіх, хоч не раз и малоймовірніх, дивовижний розповідей залиша Геродот про культуру и звичаї скіфів: про їх богів, головно грецького походження, - Гестію, Зевса, Гею, Аполлона, Афродіту, Уранію та других зі зміненімі скіфськімі іменамі, про особливе пошанування бога Арея , на честь которого будують священні споруди "в центрі області шкірного народу", про мечі, что є символом Арея и встромлюються в культові купи Хмиз, над Якими приносять в жертву коней, овець, одного Із сотні взятих у полон ворогів. Дуже детально оповідається, як приносили в жертву людей, про звичаї на війні. Скіф пів дах Із первого ворога, котрого вбивається, а голови вбитих ворогів приносить своєму цареві. Із Шкір забитих людей робілі вжіткові РЕЧІ, а з черепів - чаші. Поширення сюжетом зображено способ похорону царів, Справляння поминок через рік после їх смерти.

З інтересом читаються оповіді про скіфські лазні, гігієну скіфських жінок, Які Мазза з кіпарісової та кедрової деревини та ладану змащують Тіло й лица. "І від цього смороду, По-перше, приємно пахнути, а по-друге, коли смороду потім знімають шар цієї масті, їхня шкіра становится чистою и блискучії".

Геродот наголошує на ворожок ставленні скіфів до чужих свят, обрядів и звічаїв. Коли хтось намагався перейматі або наслідуваті ЦІ звичаї, его вбивали, даже если Такі наслідувачі були царями.

Про народи, Які були Сусідами Скіфи, Геродот подає Такі Відомості "Від гавані борісфенітів (бо вона розташована Якраз посередіні пріморської части всієї Скіфії), від неї и далі перший, котрий можна зустріті, - це каллітдці Які є нанівелліні и напівскіфі, над ними є Інший народ, что назівається алазонами. Смороду и каллішді ма ють такий способ життя, як и Скіфи, но сіють та спожівають пшеницю, цибулю, часник, сочевіцю, просо Над алізонамі Живуть Скіфи-оратаї, Які сіють пшеницю не для їжі, а на продажу. Ще далі Живуть неври, а на Північ від неврів, наскі ькі я знаю, є незалюднена країна Оці народи живуть уздовж ріки Ґінанія на Западе від Борисфена ". Про других сусідів скіфів розповідається такоже в тому місці, де йдет про війну з Дарієм. Скіфи направляли посланців до царів таврів, агатірсів, неврів, андрофагів, маланхлайте, будите, савроматів. Хтось розповідав Геродоту, что всі неври - вовкулаки "Мене смороду ЦІМ оповіданням НЕ Переконайся, но смороду на цьом наполягають і ще підтверджують клятвою".

В «Історії Геродота» написано про прапредків русів-сучасна українців - скітів та їх уклад життя, про їх державну організацію, військову силу та землі, что Займаюсь їх держава. Вона опісує господарську силу, звичаї, віру и Релігійні обряди, культуру и боротьбу Із загарбників. ВІН точно описавши теріторію Скітії (правда, у вимірах є відхилення, віклікані тім, что в его годину відстані вімірюваліся днями подорожі). Точно опісані ріки и річки Скітії, І, хоч назіваються смороду тепер по-ІНШОМУ, більшість Із рік вдається відшукаті й ніні. Точно описано и моря, что омівалі Скітію: це Балтійське (тоді воно називається Скітське), Чорне (Понт Евксін), Азовське (Меотіс) и Каспійське (Хвалінське). Точно описано и Прідніпров я, долину, з ее РОДЮЧА грунтами та багата пасовіськамі.

Для нас, русичів-українців, Геродот є «батьком Нашої праісторії», бо з его «Історії» ми дізнаємося, что наші Предки-скит були Діти Дніпра (Борисфену). Смороду називали себе Бористеном, что Сучасний мовою означає «наддніпрянці». Ще дізнаємося, что всех людей, Які жили північніше Дунаю, греки називали - гіпербореямі, тобто нашою мовою - «північнімі людьми», а західноєвропейською - «норманами».

Геродот ясно пише, что скит Йому казали: «Вони є Діти Дніпра, тут народ, над Дніпром, и тут розвинулася як народ, утворівші свою державу з назв Скітія».

Скит розповілі Геродотові две легенди, Які зберегліся среди їх народу. Одна з легенд назіває родоначальником скітів Таргет Із трьома синами, Інша - Геракла, теж Із синами. Коли вважаті, что Геродот все запісував грецький (старогеленською), то ім я Тар-гет-ай дуже легко розгадаті, что воно НЕ є грецький (геленське), а місцеве - скітське. Воно складається Із двох скітськіх слів «цар» и «Гет» та грецького Закінчення «ай». Отже, родоначальником скітського народу и засновником держави БУВ Цар Гет - син одного Із найбільшіх та найвойовнічішіх племен скітського народу Гетів, Які Займаюсь терен понад Чорним морем від Дніпра до Дунаю.

Геродот записав, что скит казали Йому: «Від часу їх первого царя Гета (Таргет) до вторгнення в Скітію перських правителя Дарія пройшла тисяча років». Це означає, что скітській державі до кінця Старої єрі Було Вже 1488 років и вона володіла тоді Вже почти половиною азії и почти всією Центральною Європою.

Головні ріки Скітії Геродот назвавши старими назв: Істер (Дунай), Тірас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Бористен (Дніпро), Танаїс (Дон) та Аракс (Волга). Головного Материнська простором Скітії Геродот считает простір сучасної України, де жили Царські скити, что були царями Скітської держави и керівнікамі ВІЙСЬКОВОЇ сили. Тут жили такоже чісленні скити-рільнікі и скити-тваріннікі, что віпасана та розвод коней, рогата худоба й овець.

Із Опису Геродота Скітії видно, что вона булу федерацією багатьох скітськіх племен Із первіснім демократичним устроєм. Це видно Із тієї Заради керівніків скітськіх племен, что ее скликав цар Скітії, дізнавшісь про вторгнення перських правителя Дарія Гіспаса. Підтвердждена автономія скітськіх племен и війною масагетів Із перських правителем Кіра, коли масагетів воювали Самі. народ україна історія Геродот

Що стосується ВІЙСЬКОВОЇ сили, то в скітів вона, вочевідь, булу Із добровольців. Так Царське скитів НЕ Потрібний БУВ Дозвіл других племен, коли смороду Збирай йти на когось у похід.



Висновок

Отже, «Історія» Геродота є безціннім Джерело, в якому Вперше докладно опісується українські землі та народи что проживали на них. Дають змогу Скласти уявлення про тодішні народи та племена, что населяли наші землі. Дізнатіся более про скітів так званні предків Нашої нації и зрозуміті звідки ми врешті беремо свой початок, звідки идет наше коріння, хто був нашими пращурами.

«Історія» є НЕ лишь важлівім історічнім Джерелом а й довідніком з географії та етнографії. Тут сістематізовано інформацію про способ життя, побут та звичаї скіфів, сарматів, скітів та других племен.

Отже, «Історія» Геродота є універсальнім та достовірнім, з історичної точки зору, Джерело, Пожалуйста допомагає краще пізнаті античне минуле України. А самє, Які народи и племена населяли теріторію України та Який Вплив справили на ее подалі майбутнє.

Список використаних джерел

Багрянородний К. П. Про управління імперією / К. П. Багрянородний. - М., 2009

Геродот Історія в дев яти книгах / Геродот. - К., 2008.

Довгопол В. М. Джерелознавство Історії України / В. М. Довгопол, М. А. Литвиненко. - К., 2006

Зашінскій В.А, СПЕЦІАЛЬНІ історичні дисципліни / В. А. Зашінській. - К. 2009

Сгушіській В. А. Чужінці про Україну. Вибір з опісів подорожей по Україні та других Писань чужінців про Україну за десять століть / В. А. Сгушіській. - К. 2010