|
план
Вступ
1 Ранні роки
2 Зрілі роки
3 Діти
Список літератури
Вступ
Шарлотта-Маргарита де Монморансі (11 травня 1594 - 2 грудня 1650, Шатійон-сюр-Луар) - дочка коннетабля Генріха I де Монморансі і його другої дружини Луїзи де Бюдо [1], кохана Генріха IV, дружина 3-го принца Конде, мати Великого Конде, спадкоємиця і господиня Шантійі.
1. Ранні роки
Шарлотта виховувалася тіткою, Діаною де Шательро, утвореної і побожною жінкою. У 15-річному віці дівчина була представлена Діаною до двору, де була призначена фрейліною королеви Марії Медічі, дружини Генріха IV. Король закохався в Шарлотту, розірвав її заручини з Бассомпьер і видав заміж за принца Конде, сподіваючись, що той буде поступливим чоловіком королівської фаворитки. Весілля відбулося в травні 1609 року, а незабаром після неї принц Конде відвіз дружину подалі від закоханого короля в провінцію.
Генріх пішов за втікачами, але йому вдалося побачитися з Шарлоттою лише один раз в Ам'єні. Через деякий час принц Конде втік з дружиною в Брюссель, під захист іспанського намісника ерцгерцога Альбрехта. Король доручив маркізу де Кёвру викрасти принцесу. Однак Конде попередили про втечу, і він порушив плани Генріха. У люті король зажадав від ерцгерцога видачі принцеси, погрожуючи окупацією Брабанта французькими військами. Його вбивство Равальяком 14 травня 1610 року зупинило військові приготування.
Після смерті короля подружжя повернулося до Франції. У 1616 році Конде взяв участь в змові проти кончини, був заарештований і підданий тюремного ув'язнення. Принцеса клопотала про возз'єднання з чоловіком, і Людовик XIII виконав її бажання. До свого звільнення в 1620 році подружжя перебували в Венсеннскій замку, куди Конде перевели з Бастилії і де народилася їхня дочка, Анна-Женев'єва.
2. Зрілі роки
Після народження третьої дитини чоловік залишив Шарлотту, забравши з собою старшого сина. Шарлотта жила в столичному палаці Конде, виховуючи двох молодших дітей.
Принцеса Конде, красива жінка, в міру побожна, освічена, користувалася незмінною повагою при королівському дворі. Вона не любила кардинала Рішельє, але ніколи не втручалася в інтриги проти нього. Була постійною відвідувачкою знаменитого салону пані де Рамбуйє.
У 1627 році вона спробувала заступитися за свого двоюрідного брата, графа Франсуа де Монморансі-Бутвіля, який порушив указ про заборону поєдинків. Однак кардинал був непохитний - кузена принцеси стратили. Його сина - майбутнього маршала Люксембургу - Шарлотта взяла на виховання в свою сім'ю і своїми клопотами забезпечила йому блискучу кар'єру.
У 1632 році її єдиний брат, Анрі II де Монморансі, був заарештований за участь в змові проти короля і засуджений на смертну кару. Про помилування просила не тільки принцеса Конде, але і брат короля, Анна Австрійська, інші високопоставлені особи. Незважаючи на це останній представник герцогською гілки роду Монморансі був страчений, а всі його титули відійшли в казну (пізніше будуть повернуті дітям Шарлотти). Вона залишила королівський двір і Париж, присвятивши весь свій час дітям. У 1643 році господиня Шантильи стала хрещеною матір'ю майбутнього короля Людовика XIV.
Після смерті Людовика XIII Шарлотта повернулася до двору. Під час Фронди, незважаючи на те, що її дочка і молодший син стали на бік повсталих, вона залишається вірна Ганні Австрійської і юному королю. У 1650 році і її старший син, який раніше перебував серед прихильників короля, переходить на бік принців. У січні 1650 Генріх II Конде, принц Конті і герцог де Лонгвиль (зять принцеси) були заарештовані за наказом Мазаріні, а герцогиня де Лонгвиль покинула Францію. Шарлотта Конде померла 2 грудня 1650 року, так і не побачивши своїх дітей.
3. Діти
· Анна Женев'єва де Бурбон-Конде (1619-1679), одружена з Генріхом II Лонгвиль-Орлеанским.
· Людовик II де Бурбон (1621-1686), відомий як Великий Конде, успадковував батькові.
· Арман де Бурбон (1629-1666), принц Конті.
Список літератури:
1. Pardoe, Julia. The Life of Marie de Medicis, Queen of France. James Pott and Company, 1902. 389
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Монморанси,_Шарлотта_Маргарита_де
|