Друга світова війна булу трагічною сторінкою в історії Європи. Во время воєнніх Дій, в концтабору, екзекуціях, Виселення та паціфікаціях погибли около 55 мльйонів людей. Державні кордони Набуль Нових кшталтів. Війна спричинили Чима кривавий та жорстокіж міжнаціональніх конфліктів. На жаль, чи не обминули смороду два сусідні народи - польський та український.
Нова дійсність
Коли збройні сили польського підпілля Армія Крайова боролася з загонами Української Повстанської Армії (УПА) на территории західної України - хто Інший вірішував частку обох народів, визначавши кордони. Перші решение, в територіальних харчування прийнять учасники тегеранської конференции, яка проходила на зламі листопада грудня 1 943 р. На згаданій конференции Було вірішено, что ,, серцевина польської держави винна знаходітісь между т. Зв. ,, лінією Керзона та лінією ріки Одра з врахування у складі польської держави Східної Пруссі. Внаслідок пересунення фронту зі сходу на Захід радянська влада приступила до діла. Дев'ятого вересня 1944 р. підпісано договір про обмін населення между комуністічною Польщею а по-русски Соціалістічною Радянська республікою (УРСР). У життя без книжці Історія України ХХ ст. польський історик Тадеуш Анджей Ольшанський писав: ,, На территории УРСР залиша 850 тис. поляків, в чисельності скупченнях, Які прагнулі якнайскоріше Залишити Креси (західні окраїні України), натомість на территории Польщі 650 - 700 тис. українців, Які заселяли українську етнографічну теріторію від околиць Влодава по долини Попрад ". Взаємний обмін населення розпочався під кінець тисяча дев'ятсот сорок-чотири р. и трівав до осені +1946 р. У життя без Доповіді Перебіх та Наслідки операции ,, Вісла "Лешек Волосюк стверд, что ,, на Україну переселено около 500 тис. українців ".
Українське питання
Переселення українців в Радянську Україну НЕ розв'язав українського питання в Польщі. У Південно-Східних воєводствах залиша около 200 тис. українців. Чи не годі й Погодитись з фактом, что частина цього населення підтрімувала діяльність загонів УПА. Однако слід пам'ятати, что тоді УПА не загрожувала польській державі та власти. Роман Дрозд у книжці Дорога на Захід писав: ,, Польська влада, прямуючі до превращение Польщі в однонаціональну державу, Хотіла продовжуваті переселення українського населення в Радянську Україну, однак зустрілася з відмовою радянського правительства. Тоді вінікнув задум переселення українців на західні та Північні землі Польщі ". Задум МАВ на меті: По-перше, ліквідацію структур українського підпілля а по-друге, залишкова розв'язання українського питання через цільковіту полонізацію українців на новому місці поселення. У Доповіді Політична мета переселенської операции ,, Вісла "Володимир Мокрий підтверджує Цю тезу: ,, доказ, что метою Виселення та розпорошених українців Було залишкової розв'язання українського питання в Польщі через денаціоналізацію, засвідчує поведінка влади согласно з темником Міністерства Відзісканіх Земель".
обставинні операции
Ще до недавна Комуністична пропаганда проповідувала, что решение відносно Виселення українців тисячі дев'ятсот сорок сім р. Було Прийнято у наслідок убийства ген. Кароля Свєрчевського. Однако задум про Виселення українців БУВ уявлень членам Політбюро Центрального комітету Польської Робітничої Партии (ППР) у лістопаді 1946 р. У Повідомленні глави ІІІ відділу Генерального штабу Польського війська ген. Остапа Стець Було предложено розв'язання українського питання методом Виселення на Відзіскані Землі (колішні німецькі землі прієднані до відновленої польської держави). У січні 1947 р.польська Комуністична влада приступила до технічної розробки операции. Як Вже згадувать пропагандивно приводом до качана операции ,, Вісла "Було вбивство ген. Свєрчевського 28 березня 1947 р. Генерал загінув у засідці влаштованій, мабуть, Власний солдатами за наказом Народного коммісаріат Внутрішніх Справ (НКВД) або Уряду Безпеки (УБ) у селі Яблонки біля Балігроду. Можна без сумніву Сказати, что НЕ БУВ ВІН вбити сотнею УПА ,, Хріна ". Кільканадцять годин после убийства Свєрчевського Політбюро ППР в Особова складі Владислав Гомулка, Болеслав Бєрут, Роман Замбровській, Якуб Берман, Хіларі Мінц, Станіслав Радкевич, Маріан Спіхальській та Александер Завадзькій прийнять решение про Виселення українців. Мотівуючі згадане решение, польська Комуністична влада поінформувала, что Виселення українського населення є наслідком убийства ,, популярного "генерала сотнею ,, Хріна" і має на меті боротьбу з Українським підпіллям. З ціх пір підготовка до Виселення відбувається інтенсівно. У квітні Було Створено штаб для проведення операции. 17 квітня 1947 р. Державна комісія Безпеки прийнять решение політбюро относительно качана Виселення українського населення. Командиром Оператівної групи (ОГ) ,, Вісла "ставши ген.Стефан Моссоро. 23 квітня 1947 р. командування ОГ визначили способ Виселення українців. 24 - 25 квітня розпочаліся Арешт среди українського населення. Натомість среди польських солдат булу проведена Агітаційна робота для з'ясування мети операции.
Операція ,, Вісла "
Операція ,, Вісла "ропочалася 28 квітня 1947 р. про 4 годіні ранку. У згаданій Доповіді Перебіг та Наслідки операции ,, Вісла "Л. Волосюк так опісує сценарій Виселення: ,, Вночі військо оточувало село призначення до Виселення. На світанку зібраніх людей інформовано про Виселення. Мешканці села діставалі декілька годин (часто две або менше приписка автора статті), щоб упакуваті найнеобхідніші РЕЧІ та скачать їх на підводі. Під конвоєм солдат депортовані були ведені до первого збірного пункту. Збирай тут переселенці з декількох СІЛ. Там, в ціх дерло збірних пкнктах, спісувалі родини та їхнє майно, кроме цього среди депортованіх БУВ проведень відбір. Підозрілі у СПІВПРАЦІ з УПА були ділені на три категорії: А - зафіксовані Уряду Безпеки, Б - зафіксовані військовою контррозвідкою, В - застереження зголошував командир загону, Який взявши участь у віселенні мешканців. Особи з цімі категоріямі Було еліміновано, что у дійсності означало арешт та ув'язнення в концтаборі Явожно ". Зі збірного пункту підводамі, вантажівкамі а часто пішкі депортованіх транспортовано на станцію. Во время дороги переселенці перебувалі під наглядом польського війська та ПРАЦІВНИКІВ УБ. У поїздах депортовані були розташовані согласно з приготування спис. За вказівкою влади в одному товарному вагоні могли перебуваті две родини. Справді перебувало более - декілька родин та інвентар. ,, После завантаження - пише у згаданій книжці Р. Дрозд - транспорт під конвоєм солдат БУВ відправленій унапрямі Катовіце або Любліна. Звідті поїзді Їхали на Відзіскані Землі ". У дерло тижня операции ,, Вісла "транспорти відправляліся до Щеціна та Ольштина. Дорога до ціх місцевостей трівала від кілька до кільканадцяті днів, а пересічно біля тижня. На роздавальних пунктах депортованіх направляли до поодиноких повітів Відзісканіх Земель. После Прибуття до вівантажувальніх пунктів вагони віватажувалі. Трівало це декілька годин. После вивантаження переселенців розвозілі по селах. Це залежався Однако від Ставлення ОРГАНІВ місцевої влади до цілої операции. Чи не всі установи добро віконувалі візначені завдання. Трапляє, что переселенці Неодноразово кочувалі просто неба через делілька днів.
підсумок
Операція ,, Вісла "відбувалася в трьох етапах. Перший - трівав до кінця травня та обіймав депортацію українців в повітах Сянок, Леско та Бжозув а такоже Любачів. Другий етап состоялся у червні. Тоді две дивізії польського війська направлено до Виселення українців у части любачівського повіту а такоже до повітів Ярослав та Томашів Любельській. Третій етап припав на місяць липень та МАВ на меті ліквідацію залишків УПА. У життя без статті Що має ,, Вісла "до Волині? Гжегож Мотика стверджує: ,, Во время операции ,, Вісла "у 1947 р. Було вжитися до ліквідації українського підпілля Надто великих сил. У операции взяло участь 21 тис. солдат польського війська, відділів Корпусу Безпеченьства Публічного, войск ПРИКОРДОННОЇ зони, міліції, служб охорони залізниці та ПРАЦІВНИКІВ УБ. ,, кроме цього допомогу надавали - пише Владислав Сєрчик в Історії України - загони Радянської та чехословацької армій, Які не допускали воїнів УПА до перетин кордону ". Виселення охопіло 140 575 тис. українців, Які проживали на территории 22 повітів Південно-східної Польщі. З краківського воєводства Було депортовано 10 510 осіб, з ряшівського 85 339 и любельського 44 726 осіб. Смороду були поселені у 71 повіт 9-ти воєводств, у тому чіслі - у білостоцькому 995 осіб, Гданськ - 5280, в кошалінському - 31 169 осіб, в ольштінському - 56 625, в Опольський 2 541, в Познанська - 1437, в щецінському 15 058, у Вроцлавського - 15 492 и в зеленогірському 10 870 осіб. Операція ,, Вісла "трівала точно 3 місяці - від 28 квітня до 28 липня, коли-то на польсько-чехословацькому кордоні Було відзначено заслужених у віселенні та борьбе с загонами УПА.
Явожно
У статті Депортації. Табір у Явожно (Тygodnik Powszechny 1990/10) Євген Місіло написавши: ,, 27 квітня 1947 р. члени Політбюро прийнять решение про превращение Центрального Табору Праці у Явожно, філії гітлерівського концтабору Освєнцім, в табір для українців підозріліх у пдтрімці УПА. У дійсності НЕ були там ув'язнені воїні УПА чи члени ОРГАНІЗАЦІЇ Українських Націоналістів (ОУН), якіх спіймалі в ході операции ,, Вісла ", тому что були смороду суджені через військово-польовий суд ОГ ,, Вісла", а пізніше через суди в Кракові, Ряшеві та Любліні ". Була це частина плану, Який МАВ на меті ізоляцію української інтелігенції та тих осіб, Які спротівляліся Виселення. У Доповіді Володимира Мокрого Українці у Явожно: ,, Від травня тисяча дев'ятсот сорок сім до березня 1948 р. у контаборі у Явожно страждало 3 936 осіб, у утому 823 жінки, кільканадцятеро дітей, 22 греко-котоліцькі священики, 5 православних, а такоже представник нечісленної української інтелігенції - вчителі, лікарі, Суспільні діячі з роьітнічо-селянських середовища. У наслідок Знущання, віснаження та хвороб померло около 200 в'язнів ".
На Відзісканій Землі
У Доповіді Ігоря Галагіді «Життя українців на західніх землях после операции ,, Вісла" »читаємо: ,, У Дискусії на тему операции ,, Вісла" з'являються погляди, что нібіто Виселення Було для українців якімось покращенням економічної ситуации. Дійсність первого десятиліття булу зовсім Інша [...] Українці з операции ,, Вісла "були останнією Груп котра прібула на Північні та західні рубежі Польщі. Тому господарства, Які получил були найбільш зруйновані. Інші Кращі були перейняті та заселені скоріше. Зніщені будинки, поодінокі приміщення, стодолі чи даже підвалі НЕ надавати для заселення. Відбудова зруйновану господарств проходила дуже Повільно ". Іншою проблемою.Більше БУВ шлюб продовольчих товарів. Більшість українців булу висіла перед Жнива, а запаси харчів, Які з собою привезли вичерпана. У згаданій Доповіді Ігор Галагіда стверджує: ,, согласно з Розпорядження переселені українці були розміщені у великому розпорошенні. Коротше Кажучи, небезпечні родини можна Було поселяті лишь по одній у кожному селі и не можна Було їх мішаті з іншімі родинами. З поселення були віключені регіони, Які були розташовані на меншій віддалі чем 30 км від воєвідськіх міст та моря, а такоже 50 км від державних кордонів. Число українців в одній місцевості не могла перевіщуваті 10% по відношенню до польського населення ". Кроме цього українці були під постійнім наглядом. Чи не могли змінюваті Місцезнаходження. Во время перепису населення полонізовано деякі українські прізвіща та імена.Українці не могли такоже плекаті рідної мови та культури. Органи місцевої влади заборонялі вжіваті Назву українець. Замість цього Було вживатися срок «поселенець з операцції ,, В" ». Заборонена булу такоже діяльність греко-католицької церкви, до якої належало 70% українців. Священики разом Із єпіскопамі - Йосафат Коціловського та Грігорієм Лакота були репресовані. Від моменту Прибуття на Північні та західні землі Польщі поляки ставити до українців з нехтуванням та підозрою. Зокрема негативні Ставлення до українців характерізувало поляків родом з Південно-східної Польщі, котрі були свідкамі польсько-українського конфлікту. Подібне Ставлення проявляла Місцева адміністрація. ,, самопочуття українського населення - як написавши у життя без книжці «Дорога на Захід» Р. Дрозд - залежаний від Ставлення до него ОРГАНІВ безпеки. Від моменту Прибуття на західні та Північні землі українці перебувалі під Суворов наглядом УБ та міліції ". Негативних Ставлення польського населення та представителей місцевої влади относительно українців Було наслідком Загальної політики центральних ОРГАНІВ власти. Завдяк пропаганді українці стали найзапеклішімі ворогами поляків та польської держави. После ПЕРІОДУ повної ізоляції польського та українського населення ропочався повільній процес співробітніцтва та взаємного Ознайомлення.
Наслідки
У Доповіді «Довкола операции ,, Вісла" »Тадеуш Анджей Ольшанський написавши: ,, Підсумок операции ,, Вісла" був страшний [...] 150 тис. вігнанців и зруйновані Суспільні зв'язки української громадскості у Польщі. Відбудовані наново не обернулася в давнє русло, що не осягнулі такоже уровня до которого довела б еволюція минуло 40-ка років. Українці у Польщі стали розпорошених діаспорою, позбавленою опори у тому, что для кожного народу Найдорожче - в Малій Батьківщині, батьківській землі. Натомість Малгожата Кміта у рефераті «Вплив операции ,, Вісла" на життя українців в польській Народній Республіці »так пише про Наслідки операции: ,, Наслідки цієї операции виявило негатівні, а даже деструкційні у культурному, етнічному, суспільному, демографічному, псіхологічному та конфесійному відношенні . Передовсім більшість депортованіх Втрата на всегда землі своих предків, з ЦІМ усім, что творити малу Батьківщину - зв'язки з родиною, власне середовище [...]. Втратили зокрема одну найважлівішу складових национальной тотожності, Якою були могили предків ".
|