|
Перебудова в СРСР
|
Дата конвертації |
30.03.2018 |
Розмір |
2.59 Kb. |
|
Перебудова в СРСР
|
|
|
До середини 80-х рр. відставання СРСР від Заходу ставало все більш очевидним. Країні потрібні реформи. |
У 1985 р новий Генеральний секретар ЦК КПРС М. С. Горбачов оголосив про початок «перебудови і прискорення». Але плану реформ він не мав. Був легалізований бізнес під виглядом кооперативів, але тут же обкладений надмірними податками, до того ж там часто «відмивали» гроші кримінальних структур. Розширилася самостійність підприємств, але ослаблення централізації в системі, яка без неї не працювала, і в таких умовах зволікання зі створенням нормальної ринкової системи призвело в 1990-1991 рр. до розвалу економіки.
|
З'явилася гласність, тобто свобода слова, але в основному лише в великих містах. Відновилася реабілітація жертв сталінського (і не тільки) режиму. Пробудження надій і гласність породили новий підйом культури, стали видаватися перш заборонені твори. Відновилося викриття сталінізму, яке перейшло в викриття комуністичної системи в цілому.
|
У 1989 р зібрався I з'їзд народних депутатів СРСР, обраний на альтернативній основі (перш висувався лише один кандидат). В ході виборів виникло антикомуністичний рух «Демократична Росія», що об'єднало прихильників перебудови країни за західним зразком. Їх уряд підтримував насамперед інтелігенція. На з'їзді вони організували фракцію «Міжрегіональна депутатська група». Її діячі очолили з 1990 р столичні міста: Г. X. Попов - Москву, А. А Собчак - Ленінград (Санкт-Петербург).
|
У 1990 р з Конституції під тиском опозиції прибрали фразу про керівну роль КПРС. З'явилися найрізноманітніші партії. Поступово влада стала переходити від партійних структур до обраним народом радам, але і ті часто не могли поліпшити обстановку. Нерідко глави місцевих партійних організацій самі ставали керівниками рад. У 1990 р введені посади президента СРСР (ним став Горбачов) і РРФСР (член «Демократичної Росії» Б. Н. Єльцин). Прихильники збереження колишньої системи (віце-президент СРСР Г. І. Янаєв, прем'єр-міністр В. С. Павлов, міністр оборони СРСР Д. Т. Язов і ін.) Спробували влаштувати переворот, ввели 19 серпня 1991 в Москву війська і оголосили надзвичайний стан, але вже в 21 серпня зазнали провал і були заарештовані.
|
|
|
|
|
|