Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Промисловий підйом початку ХХ століття





Дата конвертації08.03.2018
Розмір3.85 Kb.
Типреферат

Промисловий підйом початку ХХ століття

Після кризи 1900-1903 рр. настав світовий промисловий підйом. Нов Росії цього підйому не дали розвернутися російсько-японська війна і Бурже-азная рев-ція. З кінця 1907 року почався черговий світовий економічний кри-зіс. Але криза буває після підйому, а, оскільки в Росії підйому не було, то і практично не було і кризи. Так що з економічної історії Россіівипал цілий економічний цикл. А з 1910 по 1913 рр. в стані відбувався но-вий промисловий підйом.

Розглянемо деякі обставини, стимулювавши-шие цей підйом і визначали його особливості:

1) Прийнято вважати, що головним стимулом підйому були гос.зака- зи, пов'язані з гонкою озброєння напередодні першої світової войни.Решаюшім факто-ром підйому були не військові замовлення, а еконм. зростання країни, успіхи с / г і про-мисловості.

2) Столипінська аграрна реформа прискорила розвиток капіталізму нд / г, а це збільшило попит на с / г машини, добрива, покрівельне залізо идр. пром.товари.

3) У стані виникло безліч капіталів. Масові інвестиції станься-ли під час підйому, а, оскільки попередній промисловий підйом не відбутися-ився в Росії, то капітали накопичувалися протягом 10 років. Росія стала так-же вивозити капітал за кордон, що було не характерно для Росії. Ці головні обставини визначили особливості підйому. За темпамроста промисловості Росія випереджала інші країни - і не тільки в годиетого підйому. Незважаючи на ці значні успіхи в промисловому розвитку, Росія залишалася в основному аграрною країною. Особливо слабо було розвиток Росії машинобудування. Більшу частину промислового обладнання Россіяввозіла з-за кордону. Економічна відсталість виражалася в отставанііпроізводства продукції на душу населення, в засиллі іноземного капітала.Решаюшім фактором війни став військово-промисловий потенціал. Високий воєн-но-промисловий потенціал - це високорозвинений промислово-економіческійкомплекс. У Росії цей військово-промисловий потенціал був відносно сла-бим, тому що слабо розвинене машинобудування: більшість верстатів для вій-ною промисловості довелося імпортувати. Обов'язковим елементом воєн XXстолетія є мобілізація промисловості, тобто перебудова промислово-сті для військових потреб. Російські промисловці були аж ніяк не проти пере-вода своїх підприємств на військове виробництво, так як військові замовлення биліочень вигідними. Але значна частина грошей, роздана для виконання за-казов, пропала даремно, так як виробництво військової техніки вимагає особойточності і спеціалізації. При мобілізації промисловості створюються государ недержавні органи, які контролюють процес мобілізації, регулюють і уп-равлять господарством. У Росії такими органами стали чотири "Особливих радячись-ня", утворені в 1915 р - по обороні, з перевезень, по паливу і попродовольствію. Головним з них було особливе нараду з оборони, котороеведало військовою промисловістю, розподіляла військові замовлення, об'едінялодействія інших трьох зборів. Головним напрямком діяльності зібрав-ня по обороні стало об'єднання заводів в групи для виконання замовлень, що дозволило збільшити виробництво озброєння. Дії інших зібрав-ний були спрямовані на налагодження засмучених економічних свя-зей.

Важке становище складалося на транспорті: починався транспортний ітоплівний голод. Війна викликала зниження с / г проиводства і розлад фі-Нансі. Продовольства в містах промислового центру і півночі стало не вистачати, тому що порушився товарообіг між містом і селом. Войнатребовала величезних витрат, але під час війни державні доходи оби-чно скорочуються. Тому, військові витрати покривалися за рахунок особливих источ-ників. Першими з цих джерел були державні позики, зовнішні і внутрішніх. Другим джерел була паперово-грошова емісія, випуск всебільше кількості паперових грошей.