Реферат на тему:
Політичний портрет.
Федеральний канцлер ФРН (1949-1963 рр.), Министр закордонний справ (1951-1955 рр.). Правления Аденауера склалось цілу епоха повоєнного Відновлення Західної Німеччини, создание ФРН, ее вступу в Західноєвропейській союз и НАТО. У +1955 году ВСТАНОВИВ діпломатічні стосунки з Радянський Союзом. Конрад Аденауер народився 5 січня +1876 року в Кельні у родіні секретаря міського суду. ВІН БУВ третім сином у родіні. Пізніше Народилися ще две сестри. Добропорядні батьки Конрада сповідалі католицьку віру. Дітям передає їхня набожність, віра и Моральні цінності. 5 березня 1894 року Конрад закінчив навчання в гімназії Святих апостолів у Кельні, потім Навчався на юридичних факультетах УНІВЕРСИТЕТІВ Фрайбурга, Мюнхена и Бонна (1894-1897 рр.). После складання державних іспітів ВІН працював у прокуратурі міста Кельна судів асесором, а потім у конторі адвоката Каузена (1903-1905 рр.).
Конрад мріяв стати нотаріусом, но вдалий шлюб змінів его плани. 20 січня 1904 року Аденауер одружився з Єммою Веєр, яка походила зі знатної кельнської родини. Шлюб БУВ Укладення более за коханням, чем за розрахунком. У Чоловіка и Дружини Народилися два сини и дочка. Однако сімейне щастя трівало недовго - хвороба прікувала до ліжка дружину. Лікарі виявило неспроможні. У 1916 году Емма вмерла. Їй Було лишь тридцять Шість років. Політична кар'єра Аденауера Складанний вдалині. У 1906 году ВІН ставши десятим помічником бургомістра Кельна и відав муніціпальнімі Податками и Зборами. Потім его прізначають дерло помічником бургомістра (1910 р.), Бургомістром Кельна (1917 р.). Кайзер Вільгельм II прісвоїв Йому звання обербургомістра. Муніціпальні радники не матиме, у своєму віборі: Кельн превратился у великий центр рейнської индустрии, что дінамічно розвиватись. Альо самє тоді Аденауер писав: "Я страшенно сумую за своєю Єммою, мені ее бракує. У молоді роки я жагуче мріяв про велику кар'єру. Заразитися я Поважна людина, но, Боже, Який я самотній ...". Альо самітність протрівала недовго: Аденауер у 1919 году одружився з дочкою знайомого лікаря, Августин Цінссер, яка на 20 років булу молодший від него. Народилися ще два сини и две дочки. Смороду росли и віховуваліся разом з дітьми від первого брака. Глава родини много годині пріділяв дітям. У родіні панували взаємоповага и доброзічлівість.
Перші роки перебування Аденауера на посаді кельнського бургомістра збігліся з поразка Німеччини в Першій мировой війні и Укладення прінізлівого Версальський світу. ВІН не раз вісловлював здівування: заради чого благополучна и розвинута Німеччина вплуталася в настолько масштабну и небезпечний сутичку. Аденауер працював по вісімнадцять годин на добу, організовував життя в Нових условиях. ВІН мріяв превратить Кельн у великий и красивий центр Рейнської області. І много что Йому удалось.
Обербургомістр ставши відомою в стране фігурою. Его звертаючись президентом державної ради - дорадчого органу з представителей провінції в Берліні. У +1926 году Аденауера предложили посаду канцлера. ВІН отказался, тому что НЕ поділяв поглядів націонал-соціалізму. З приходом до влади Гітлера 13 листопада 1933 року Аденауер БУВ зміщеній з посади бургомістра Кельна. Побоюючісь Арешт, ВІН переїжджав з міста в місто, поки Нарешті НЕ осів з родиною в Рендорфі - містечку, розташованому на березі Рейну, Неподалік Кельна. Аденауер НЕ прієднався до жодної антінацістської групи. ВІН отказался брати участь у змові проти Гітлера, тому что НЕ вірів у успіх.
У липні 1 944 року, после Невдалий замаху на Гітлера, Аденауера заарештувала. Однако допит показавши его непрічетність до змов. 26 листопада 1 944 року его Було звільнено. Перед самим кінцем Війни его знову заарештувала й Віслав до концтабору Неподалік Кельна. Старшому синові, что служив у вермахті, удалось добиться звільнення батька. Дійсна політична кар'єра Аденауера Почаїв после ВІЙСЬКОВОЇ поразка Третього рейху. У березні одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять року американський комендант Кельна предложили Аденауера виконувати обов'язки бургомістра. ВІН погодівся.
У 1948 году на окупованій американцями, британцями и французами территории Німеччини були утворені 11 західнонімецькіх земель. У Бонні Почаїв роботу Парламентська рада, президентом якої звертаючись Аденауера, як голову й одного Із засновніків Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Християнський світогляд, орієнтація на західні Духовні цінності пріверталі Рамус німців з різніх СОЦІАЛЬНИХ шарів. Аденауер виступали за ринкову економіку. Ознайомитись з лекціямі Баварського професора-економіста Л. Ерхарда, ВІН разом з представником ХДС узявсь на Озброєння теорію СОЦІАЛЬНОГО ринкового господарства.
Почаїв холодна війна. Возз'єднання Німеччини відсувалося на невизначенності годину. Логіка політічного розвитку вела до формирование західнонімецької держави. 23 травня 1949 року булу прийнятя Конституція Федератівної Республики Німеччини, а 15 вересня 1949 року з перевага в один голос федеральним канцлером БУВ избран 73-літній Конрад Аденауер. У 1948 году померла его дружина Августина. ВІН остался у колі сімох дітей и чисельність онуків. З 1951 по 1955 рік Аденауер одночасно Займаюсь и посаду міністра закордоних справ. Повернутися в міжнародне співтоваріство Було зовсім не просто - нужно Було перебороти відчуження стран, что постраждало від німецького фашизму. Це стало головним метою діпломатії первого канцлера ФРН. Країна поступово Скидан окупаційні пута и здобувана незалежність.
2 травня тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-один року ФРН стала засновніцею Європейського об'єднання вугілля и Сталі - прообразу Євросоюзу. Аденауер здійснів Перші офіційні візіті в Париж, Рим, Лондон, а через два роки - до Вашингтона. 10 вересня 1952 року в Люксембурзі ВІН подписал догоду про репараційні Платежі, у Якій передбачало допомога молодій державі Ізраїль. Переборюючі Опір політічніх супротівніків, 5 травня 1955 року ФРН стала членом НАТО. У тому ж году, зі вступить у силу Паризька угідь, підпісаніх 23 жовтня одна тисяча дев'ятсот п'ятьдесят чотири року, для ФРН Закінчився период окупації. Майбутнє Європи канцлер бачив у сполученні різніх тіпів економік, у постійному обміні духовними и культурними цінностямі.
Віступаючі в бундестазі и пояснюючі причину Незгода з пропозіціямі Радянського Союзу про СКОРОЧЕННЯ озброєнь и заклікаючі відхіліті Пропозиції Фракції СДПН про відмову від провадження в життя передбачення Паризька Угодами ЗАХОДІВ для ремілітарізації Західної Німеччини, Аденауер говорів: "Я, канцлер ФРН, як и Ранее, проти демілітарізації країни ... Ми подбаємо про ті, щоб ні соціал-демократи, ні комуністи Ніколи больше не Прийшли до влади ". При цьом ВІН заявляв, что уряд Бонна за будь-якіх обставинні віконуватіміме військові зобов'язання, что віплівають з Паризька угідь. У вересні 1955 року Аденауер відвідав з офіційнім візітом Москву. Усі правила протоколу: ритуал почесної варти, Виконання гімну РЕСПУБЛІКИ, підйом у Кремлі державного прапора ФРН - були дотрімані.
После Війни в Аденауера з'явилися думки про можлівість мірної взаємодії західніх стран и Радянського Союзу. Ілюзії Швидко розсіяліся: світ розкол на два Таборі з різнімі світоглядамі, етичний цінностямі и політічнімі завдання. Протистояння двох систем наростало. У его епіцентрі виявило розколота Німеччина. Аденауер твердо решил, что нейтральна позиція німців у такій ситуации Неможливо: Німеччина буде Із заходити. У єдності з заходити канцлер бачив и передумови вирішенню питання про возз'єднання країни. ВІН Виступає проти будь-которого компромісу з комуністічною ідеологією и планово-розподільчою системою господарювання. Об'єднану Німеччіну бачив только в союзі з західнім світом и відкідав усі плани ее нейтралізації. ВИЗНАЮЧИ роль Радянського Союзу в мире, его Вплив на вирішенню німецького питання, Аденауер Пішов на встановлення дипломатично, а потім и торговельно-економічних отношений з СРСР. На переговорах у Москві ВІН шанобліво ставівся до Радянська керівніків, що не дозволяючі при цьом віходити за рамки рівноправності.
Переговори з Хрущовим пройшли успішно. Останні 10 тисяч німецькіх військовополоненіх и 30 тисяч інтернованіх повернув на Батьківщину. Між СРСР и ФРН були Встановлені діпломатічні отношения. Авторитет Аденауера Постійно РІС. ХДС / ХСС Чотири рази ПІДРЯД Вигравай Парламентські вибори. Керівники західніх стран спріймалі Аденауера як рівноправного и Шановний партнера. Особливо тісні отношения склалось в Аденауера Із Шарлем де Голлем. Вінцем діпломатічної кар'єри Аденауера стало 22 січня одна тисяча дев'ятсот шістьдесят три року, коли канцлер ФРН и президент Франции обійняліся на Єлісейськіх полях. Столітню міжнаціональну ворожнечу булу перебір. Аденауер и де Голль підпісалі догоду про дружбу. "Не забувай, - вімовів тоді Аденауер, - что я - єдиний німецький канцлер, Який перед усе ставити єдність Європи, а Вже потім своєї власної держави. Я готов пожертвуваті німецькім возз'єднанням, если ми створімо и увійдемо в сильний Західний табір. У взаєморозумінні между Німеччіною и Францією находится європейське майбутнє ". У тисяча дев'ятсот шістьдесят-один году Аденауер говорів: "Наша мета, щоб у майбутнього Європа стала Єдиним будинком для всіх європейців, щоб в вона стала житлом волі".
Єдиною великою Невдача Аденауера булу неможлівість перешкодіті зведення Берлінської стіні, что роз'єднала німецьку державу. 15 жовтня одна тисяча дев'ятсот шістьдесят три року Аденауер Пішов у відставку з посади федерального канцлера. ВІН керували Країною 14 років. 15 жовтня одна тисяча дев'ятсот шістьдесят три року ВІН Виступивши з последнего промова як федеральний канцлер. Наступні Чотири роки життя ВІН провів у колі родини в Рендорфі, хоча й в течение трех років продовжував очолюваті ХДС.
Аденауер писав мемуари и доглядали за садом - ВІН відомій НЕ только як політик, но и як автор ряду агрономічніх нововведень. ВІН відрізнявся помірністю в усьому, пріхільністю до родини и Суворов самоконтролем. Щодня з 9 години ранку и до вечора працював у своєму кабінеті в палаці Шаумбург. Во время передвіборніх кампаній ВІН їздив Країною, і люди ОХОЧЕ слухали его. Цей політик умів маневруваті, іноді хітріті, наполягаті и переконувати, віслуховуваті других, а прийнять решение, жорсткий Вимагати его Виконання, и в тій же час не давати приводу для звинувачений у діктаторстві, порушенні конституції и демократичних норм.
19 квітня тисяча дев'ятсот шістьдесят сім року Конрад Аденауер помер у віці 91 року. Перед смертю ВІН встіг відвідаті своих давніх друзів-політіків у Паріжі, Риме, Лондоні и Тель-Авіві. ВІН говорів: "Для мене найважлівіше за все проста людина. Если мене розуміють, то моя ціль досягнуть. Смерті Не боюся, від только цікаво, что будет с Німеччіною и Європою, коли мене не стану".
У квітні тисяча дев'ятсот шістьдесят сім року на церемонію поховання у Бонн прібулі президент США Джонсон, генерал Шарль де Голль, прем'єр-міністр Великобритании Вільсон, глави всех західніх європейськіх и більшості азіатськіх, Африканська и латіноамеріканськіх стран.
Уміле использование складної зовнішньополітічної кон'юнктури вісунуло Аденауера в число видатних діячів сучасності. Уінстон Черчіль говорів, что Аденауер - Найрозумніший німецький державний діяч з часів Бісмарка.
|