Політика мирного співіснування і конфлікти "холодної війни"

Скачати 3.07 Kb.
Дата конвертації	11.10.2018
Розмір	3.07 Kb.
Тип	реферат

Список використаних джерел

Канському народу. Він повідомив, що на Кубі виявлені радянські ракети, і зажадав від СРСР негайно видалити їх. Кеннеді оголосив, що США починають військово-морську блокаду Куби. 24 жовтня по прохання СРСР терміново зібралася Рада Безпеки ООН. Радянський Союз продовжував наполегливо заперечувати наявність на Кубі ядерних ракет. Обстановка в Карибському морі дедалі більше загострювалася. До Кубі рухалося два десятка радянських кораблів. Американські суду отримали наказ зупинити їх, якщо буде потрібно - вогнем. Правда, до морських битв справа не дійшла. Хрущов наказав кільком радянським кораблям зупинитися на лінії блокади.
З 23 жовтня між Москвою і Вашингтоном почався обмін офіційними листами. У перших посланнях М.Хрущов обурено називав дії США "найчистішим бандитизмом" і "безумством виродженого імперіалізму".

Через кілька днів стало ясно, що США сповнені рішучості за всяку ціну прибрати ракети. 26 жовтня Хрущов направив Кеннеді більш мирову послання. Він визнавав, що на Кубі є потужне радянську зброю. У той же час Микита Сергійович переконував президента, що СРСР не збирається нападати на Америку. За його висловом, "Тільки божевільні можуть так надходити чи самогубці, які хочуть і самі загинути, і весь світ перед тим знищити". Хрущов пропонував Джону Кеннеді дати зобов'язання про ненапад на Кубу; тоді Радянський Союз зможе вивезти з острова свою зброю. Президент Сполучених Штатів відповів, що США готові прийняти на себе джентльменську зобов'язання не вторгатися на Кубу, якщо СРСР забере свою наступальну зброю. Таким чином, перші кроки до світу були зроблені.

Але 27 жовтня настала "чорна субота" Кубинської кризи, коли лише дивом не спалахнула нова світова війна. У ті дні над Кубою з метою залякування двічі на добу проносилися ескадрильї американських літаків. І ось 27 жовтня радянські війська на Кубі збили зенітною ракетою один з літаків-розвідників США. Його пілот Андерсон загинув. Ситуація загострилася до краю, президент США прийняв рішення через дві доби розпочати бомбардування радянських ракетних баз і військову атаку на острів.

Однак у неділю, 28 жовтня, радянське керівництво вирішило прийняти американські умови. Рішення прибрати з Куби ракети було прийнято без погодження з кубинським керівництвом. Можливо, так поступили навмисно, оскільки Фідель Кастро до атегоріческі заперечував проти видалення ракет.

Міжнародна напруженість стала швидко спадати після 28 жовтня. Радянський Союз вивіз з Куби свої ракети і бомбардувальники. 20 листопада США зняли морську блокаду острова. Кубинський (або Карибський) криза мирно завершився.

Список використаних джерел

1. Козюренко Ю. Початок лібералізації // Независимая газета 2006. 23 лютого., C. 5.

2. Хрущов Н.С. Про культ особистості і його наслідки // Известия ЦК КПРС 1989., №3. С.128-170., 2005. - 276с.

3. Боффа Д. Історія Радянського Союзу. Т.2. Від Великої Вітчизняної війни до положення другої світової держави. Сталін і Хрущов. 1941-1964 рр. - М, 2004.
...........