|
план
Вступ
1 Передісторія
2 Хід війни
3 Підсумок
Швабська війна
Вступ
Швабська війна, швейцарська війна, швейцарсько-австрійська війна, збройний конфлікт 1499 року, між Швейцарським союзом і Швабським союзом, який підтримував імператор Священної Римської імперії німецької нації.
1. Передісторія
На тлі централізації влади в багатьох державах Європи в Священної Римської імперії німецької нації було прийнято рішення про проведення «Імперської реформи» - реформи, нібито спрямованої на об'єднання держави, але в реальному житті закріпила політичну роздробленість імперії. У 1495 році проект був затверджений. Основою для його реалізації повинні були виступити об'єднання міст. З цією метою було створено Швабський союз, розташований на півдні імперії.
Відразу ж після початку реформи Швейцарський союз почав переговори з Францією. Він уже укладав договори про допомогу з французькими королями в 1453 році, 1470 році, 1474 році і 1475 році, до того ж швейцарців дратувало те, що вони повинні були безоплатно допомагати імператору Німеччини, так як вони вже розвивалися самостійно, без його допомоги.
Тим часом Максиміліан I, представник династії Габсбургів, після свого обрання імператором, вирішив «зміцнити» свою владу в регіоні і запобігти сепаратизм. Він зрозумів, що присутність французів у Швейцарії послабить німецький вплив на півдні імперії, тим самим поставивши під загрозу безпеку в Австрії та Швабії. У 1497 році був затверджений план захисту від можливого нападу швейцарців. Фактично війною керував Максиміліан I, тому в тому ж році Швабським союзом йому було повідомлено, що він може розраховувати на союз тільки як на помічника в регіоні, а не як на союзника загальноімперського значення, і повинен до фінансування війни підключити всю імперію.
2. Хід війни
На початку року в Швейцарський союз стали прибувати французькі найманці.
20 січня 1499 року в місті Констанц Швабський союз офіційно оголосив війну Швейцарському. Командувати армією Швабського союзу став сам імператор. Князі не захотіли прийняти у війні участі. Імператору були виділені 2000 чоловік піхоти і 4 помічника з місцевих міст. 26 січня остаточно були затверджені причини, за якими Швабський союз повинен воювати. Дотримуючись їх, він був зобов'язаний оголосити війну Швейцарському союзу через зобов'язання перед імператором.
У лютому 2000 чоловік піхоти, надані імператору, були розпущені по домівках, так як грошей на їх утримання просто не вистачало, а тим часом до кінця місяця швейцарці виставили 11000 кхнетов. Швабський союз програвав: не було даних розвідки, князі відмовлялися воювати, не вистачало людей.
У березні Швейцарський союз продовжив череду перемог, все знову ж таки через незібраність швабській армії. Жителі Швабії були незадоволені війною, імперське військо ніяк не можна було зібрати: покликані солдати постійно дезертирували, а найманці відмовлялися воювати.
Незважаючи на це, в травні швейцарцям було завдано ряд поразок. Тепер і в швейцарській армії почалися проблеми: не вистачало їжі. Одночасно з цим Генріх фон Фюрстенберг, командувач військами Швабського союзу, скаржився на брак боєприпасів і артилерійських знарядь.
12 серпня війська з Бадена, Бранденбурга і Вюртемберга, керовані своїми лідерами, без дозволу імператора покинули Швабію. Відразу після цього між швейцарцями і імператором було укладено перемир'я, за яким послідував світ.
3. Підсумок
В результаті війни Швейцарський союз, пізніше конфедерація, фактично відокремилася від Священної Римської імперії німецької нації, порвавши з нею все зв'язку. Швейцарська конфедерація стала основою для створення сучасної держави Швейцарія. З Священною Римською імперією був підписаний Базельський мир.
Швабія зазнала величезних економічних втрат, міста не отримали ніякої вигоди.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Швабская_война
|