Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Прямий імпорт в Республіці Білорусь





Скачати 20.33 Kb.
Дата конвертації24.07.2018
Розмір20.33 Kb.
Типконтрольна робота

Прямий імпорт в Республіці Білорусь


Вступ

Зовнішньоторговельні операції товарами підприємства - це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою і науково-технічної кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.

Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країни, якщо вона витрачає на виробництво експортних товарів менше суспільної праці, ніж повинна затратити на виробництво товарів замість імпортованих (на кошти, виручені від експорту).

Отже, товарообмін може бути вигідний усім країнам за умови правильного формування структури імпорту і експорту, тому необхідно збільшувати масштаби зовнішньоторговельного обміну.

Для досягнення найбільшого економічного ефекту слід імпортувати ті товари, власне виробництво яких вимагало б найбільших витрат суспільної праці на одиницю витрачених валютних коштів.

Прямий імпорт - ввезення товару в країну його споживання (в т.ч. і для виробничого споживання) безпосередньо з країни походження товару.

Імпортна операція - купівля у іноземного контрагента товару і ввезення його в країну покупця.

Прямий імпорт - це шлях до розвитку економіки і зростання ВВП. Саме таким чином організована торгівля у всіх розвинених країнах світу. Прямий імпорт захищає виробника, споживача і інтереси держави. Це ефективний шлях до успішного функціонування підприємства.


1. Поняття прямого імпорту

Сутність міжнародного менеджменту проявляється в його функціях, тобто в сукупності завдань, які він покликаний вирішувати. Головною функцією міжнародного менеджменту є планування, потреба в якому випливає з величезних масштабів усуспільнення виробництва. За своєю суттю, процес планування є основою функціонування всіх управлінських функцій, так як забезпечує чіткий спосіб оцінки мети компанії і основу для управління членами організації. Його завдання - забезпечити нововведення і зміни в компанії, використовуючи чотири основні види управлінської діяльності: розподіл ресурсів, адаптацію до зовнішнього середовища, внутрішню координацію та організаційне стратегічне передбачення.

При плануванні імпортної діяльності підприємства враховують наступне:

- Відсутність або недостатній обсяг даного товару на внутрішньому ринку;

- Якість імпортного товару. Воно повинно бути набагато вище якості аналогічної вітчизняної продукції;

- Ціни на аналогічний товар на внутрішньому ринку. Вони повинні бути вище цін імпортного товару;

- Витрати, пов'язані з транспортуванням товару, сплату митних платежів, інші витрати.

Постійне насичення ринку імпортним товаром високої якості і з низькою ціною має змінити внутрішній ринок - привести до випуску аналогічної вітчизняної продукції більш високої якості і з низькою ціною з тим, щоб знизити імпорт продукції іноземних товаровиробників, забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної продукції.

Можливістю створення і посилення конкурентних переваг компаній є створення бізнес-плану. Бізнес-план складається з метою ефективного управління та планування бізнесу і є одним з основних інструментів управління підприємством, що визначають ефективність його діяльності. В умовах ринку і жорстокої конкурентної боротьби підприємство повинно вміти швидко і адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі і всередині самого підприємства. Таким чином, склавши бізнес-план, підприємство стане більш ефективним і керованим, з'явиться можливість з більш високою точністю прогнозувати ситуацію на майбутнє.

В умовах міжнародної компанії функції розширилися, ускладнилися і диференціювалися в зв'язку з ростом масштабів господарської діяльності, диверсифікованістю й інтернаціоналізацією виробництва. Управлінські функції виконуються в міжнародних компаніях спеціальним апаратом, що складається з взаємодіючих між собою підрозділів. За кожним з них закріплюються свої специфічні функції. Їх виконання пов'язане з вирішенням конкретних завдань і поставлених цілей, що входять в сферу діяльності відповідного органу управління.

Функція організації є однією з найважливіших функцій управління. Полягає вона у встановленні постійних і тимчасових взаємин між усіма підрозділами фірми, у визначенні порядку і умов її функціонування.

Організувати - значить створити деяку структуру. Існує багато елементів, які необхідно структурувати для того, щоб організація могла успішно діяти і досягати поставлених цілей.

Проведення імпортної операції здійснюється в 4 етапи:

1. передконтрактна період підготовки зовнішньоторговельної угоди.

2. Узгодження зовнішньоторговельного контракту.

3. Виконання конкретних умов.

4. Реалізація цільової програми.

Розглянувши дані 4 етапи проведення імпортної операції, хотілося б охарактеризувати кожен з них окремо.

1. «передконтрактна період підготовки зовнішньоторговельної угоди» являє собою комплекс заходів, спрямованих на глибоке і ретельне дослідження процесів і факторів, пов'язаних із здійсненням зовнішньоторговельної угоди.

На цьому етапі виконуються наступні основні роботи:

· Формулюється цільова програма (збільшення обсягу прибутку підприємства, створення конкурентоспроможної продукції, вихід на ринки індустріально розвинених країн, підвищення престижу фірми і т.д.);

· Визначається характер зовнішньоторговельної операції (виробництво нового продукту, торгово-посередницька діяльність, освоєння нових видів товару, послуг);

· Маркетингові дослідження ринку (збір і обробка даних імпортної продукції: ціна товару, можливості ринку, якість товару, умови поставки і т.д.);

· Організаційно-технічне забезпечення зовнішньоторговельної операції (підготовка підприємства: правове забезпечення майбутньої угоди, опрацювання нормативних документів, що регламентують зовнішньоекономічну діяльність);

· Техніко-економічні обгрунтування угоди: розробка бізнес-плану (експрес-оцінка) з розрахунками передбачуваних витрат, податків, мит, показників економічної ефективності;

2. «Узгодження зовнішньоторговельного контракту» включає:

· Пошук іноземного партнера (розсилка ділових листів, рекламна кампанія, укладення договору з Торгово-промисловою палатою на інформаційне обслуговування і т.д.);

· Підготовка товару до прийняття;

· Ділові переговори та узгодження зовнішньоторговельного контракту;

3. «Виконання контрактних умов». На цьому етапі проводяться наступні роботи:

· Підготовка документації (комерційної, договірній, транспортної, митної, страхової і т.д.);

· Підготовка товару до прийняття;

· Транспортно-експедиційне, митне, страхове, фінансове, інформаційне забезпечення зовнішньоторговельної угоди;

4. «Реалізація цільової програми»:

· На завершальному етапі здійснення імпортної операції проводиться аналіз фактичних показників економічної ефективності (рентабельність угоди, зміна основних техніко-економічних показників підприємства);

· В кінцевому підсумку зіставляються планові прогнозні показники, розраховані на першому етапі, з фактичними результатами і робляться відповідні висновки про економічну доцільність зовнішньоторговельної операції.

Імпортні операції, пов'язані з купівлею і ввезенням іноземних товарів в країну для реалізації їх на внутрішньому ринку, мають наступні ознаки:

· Укладення контракту з експортером

· Перетин товаром кордону країни-імпортера

· Оплата імпортером товару

Неодмінною умовою імпортної операції є платоспроможність імпортера. Фірма, що здійснює імпортну операцію повинна:

· Вивчити ціни на цікаві для її товари

· Вибрати можливих постачальників (продавців) необхідних товарів

· Визначити доцільний спосіб закупівлі товару

· Провести переговори і підписати контракт з експортером

· Забезпечити дотримання контрактних зобов'язань.

Основним інструментом регулювання імпорту є митний тариф. Це систематизований перелік ставок, що визначають розмір плати при ввезенні товарів, тобто мит.

В даний час в митний тариф застосовується кілька видів мита, які пов'язані зі способом їх встановлення. В першу чергу це адвалорні мита, де плата встановлюється в процентному відношенні до вартості товару. Разом з цим використовуються і специфічні ставки мита, розмір яких виражається у вигляді певної вартісної величини, що стягується з об'єму або кількості товару. Застосовуються також комбіновані ставки, коли одночасно встановлюються і адвалорна, і специфічна мита по відношенню до одного товару.

При встановленні ставок митних зборів провідним є режим найбільшого сприяння, тобто наявність в двосторонніх договорах і угодах статті, де йдеться про те, що кожна зі сторін надає іншій такий самий режим щодо тарифів і пільг, як і наданий нації найбільшого сприяння, з якої торгує кожна з країн.

Імпортний тариф переслідує в першу чергу такі цілі:

• раціоналізація товарної структури імпорту;

• формування умов для прогресивних змін структури національного виробництва і споживання;

• захист ринку від недобросовісної іноземної конкуренції;

• створення умов для ефективної інтеграції, в світову економіку, включаючи приєднання до міжнародних організацій;

• поліпшення структури платіжного балансу.

Джерела фінансування імпорту схожі з джерелами фінансування експорту. Це обумовлено тим, що надання кредиту експортеру дозволяє йому розширити торговий кредит імпортеру (наприклад, коли банк готовий надати експортеру аванс під інкасо, експортер має можливість погодитись на оплату товару за допомогою строкової тратти), а також тим, що надання кредиту імпортеру дозволяє експортеру отримувати оплату негайно (використовуючи, наприклад, лізингові або форфейтингові операції).

Способи фінансування імпортерів включають:

1) банківський овердрафт у національній або іноземній валюті;

2) позику в національній або іноземній валюті;

3) торгівлю по відкритому рахунку;

4) фінансування за допомогою комісійної фірми;

5) розрахунки за допомогою акцептного акредитива і акредитива з розстрочкою платежу;

6) лізинг;

7) форфейтинг;

8) фінансування покупцеві;

9) зустрічну торгівлю;

10) банківський акцепт;

11) позику під продукцію.

2. Переваги і недоліки прямого імпорту

переваги:

· Прямий імпорт - це можливість закуповувати товар безпосередньо у будь-якого зарубіжного виробника, минаючи будь-яких посередників (оптових компаній, дистриб'юторів).

· Імпортуючи продукцію безпосередньо, існує можливість:

- Почати закуповувати продукцію будь-якого заводу-виробника з будь-якої країни світу.

- Скоротити свої витрати і знизити собівартість продукції, т. К. Країна-імпортер буде купувати товар за ціною і безпосередньо у заводу-виробника, минаючи посередників в особі дистриб'юторів.

- Сформувати унікальний асортимент: чи не буде обмежень пропозицією оптових компаній, підприємства країни-імпортера зможе закуповувати саме те, що затребуване на ринку і що ні пропонують конкуренти.

· При прямому збуті відбувається безпосередній вплив на споживача, тому можна контролювати якість товару і швидко реагувати на вимоги ринку.

· Маркетингова політика в області збуту істотно відрізняється, коли продавцем є виробник і коли посередник (табл. 1).

Таблиця 1. Різниця політики збуту виробника і посередника

політика збуту

виробника

посередника

Цінова політика

Єдина відпускна ціна, прагнення до єдиної роздрібної ціни.

Помірна торгова націнка

Диференціація цін з орієнтацією на попит, регіон, споживача

Високі торгові націнки роздробу

продуктова політика

Утримання свого товару на ринку, як правило, консервативна торгова політика, т. К. Товарна інновація вимагає інвестицій

Вибір такого товару, який користується попитом.

Посередник вимагає від виробника модифікацій або нового товару

розподільна політика

Великі замовлення, великі постійні посередники або споживачі.

Нав'язування всього асортименту

Малі кількості замовлення.

Востребование асортименту, що користується попитом

Рекламно-іміджева політика

Просування своєї торгової марки.

Формування іміджу виробника

Формування іміджу посередника за рахунок торговельної марки та іміджу виробника

недоліки:

- Організація прямого імпорту - це додаткова відповідальність, зайве навантаження на людей, які працюють в представництві.

3. Особливості прямого імпорту Білорусі

При приміщенні імпортованих в Республіку Білорусь товарів у митний режим вільного обігу підлягають сплаті наступні митні платежі:

- митні збори за митне оформлення. Їх ставка встановлена ​​Указом Президента РБ від 13.07.2006 №443 «Про митні збори»;

- ввізне мито. Ставки ввізних митних зборів визначені Указом Президента РБ від 31.12.2007 №699 «Про встановлення ставок ввізних митних зборів» (далі - Указ №699);

- податок на додану вартість. Ставка даного податку встановлена ​​Законом РБ «Про податок на додану вартість» в розмірі 18% (виняток - товари для дітей (в т.ч. текстильні вироби), перелік яких визначено Указом Президента РБ від 21.06.2007 р №287 «Про оподаткування продовольчих товарів та товарів для дітей »).

Разом з тим необхідно звернути увагу, що Указом Президента РБ від 08.02.2008 №68 «Про встановлення ставок митних зборів на ввезені на митну територію Республіки Білорусь текстильні вироби» (далі - Указ №68) на 2008 р встановлені знижені в порівнянні з Митним тарифом (див. Указ №699) ставки ввізного мита на деякі товари, що походять з країн Європейського союзу, Турецької Республіки, Швейцарської Конфедерації або Князівства Ліхтенштейн.

Передбачені Указом №68 ставки не нові: вони неодноразово встановлювалася раніше різними нормативними правовими актами РБ (постановами Уряду РБ і указами Президента РБ). Змінювався тільки перелік країн, в т.ч. з урахуванням розширення Європейського союзу, на товари, що походять з яких, встановлювалося застосування таких ставок ввізних митних зборів.

Крім того, щодо окремих товарів, що походять з країн, що розвиваються, відповідно до Декрету Президента РБ від 18.04.2003 №14 «Про встановлення тарифних преференцій» (далі - Декрет №14) встановлено застосування тарифних преференцій у вигляді зниження ставок ввізних мит на 25%.

Також слід згадати, що згідно з Декретом №14 для цілей надання передбачених їм тарифних преференцій повинні бути одночасно дотримані:

1) правило безпосередньої закупівлі.

Товар розглядається як безпосередньо закуплений, якщо імпортер придбав його в особи, зареєстрованої в установленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності в країні, що розвивається, на яку поширюється тарифний преференційний режим;

2) правило прямого відвантаження.

Прямий відвантаженням (поставкою) вважається поставка товарів, що транспортуються з країни, що розвивається, на яку поширюється тарифний преференційний режим, в країну, що надала тарифні преференції без провезення через територію іншої держави.

Правила прямого відвантаження відповідають також:

- товари, що транспортуються через територію однієї або декількох країн внаслідок географічних, транспортних, технічних або економічних причин, за умови, що товари в країнах транзиту, в т.ч. при їх тимчасовому складуванні на території цих країн, перебувають під митним контролем;

- товари, закуплені імпортером на виставках або ярмарках, при виконанні таких умов:

- товари були поставлені з території розвивається або найменш розвинутої країни (території), на яку поширюється тарифний преференційний режим, на територію країни проведення виставки або ярмарку та залишалися під митним контролем при їх проведенні;

- товари з моменту їх відправки на виставку або ярмарок не використовувалися в будь-яких інших цілях, крім демонстраційних;

- товари ввозяться в країну, що надала тарифні преференції, в тому ж стані, в якому вони були поставлені на виставку або ярмарок, без урахування змін стану товарів внаслідок природного зносу або втрат при нормальних умовах транспортування і зберігання.

У сучасних умовах роль і значення ринкових досліджень в роботі з підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків швидко зростають. Під впливом процесів міжрегіонального розвитку, розширення та поглиблення міжнародного поділу праці, а також в результаті впливу інших факторів на світових ринках все частіше відбуваються серйозні зміни. Швидко оновлюється і розширюється товарна номенклатура, разом зі зміною техніко-економічних параметрів змінюються і вартісні показники. Інфляційні процеси і валютні інтервенції і обмеження призводять до різких коливань цін, змінюються методи і форми міжнародної торгівлі, структура фірм і т.д. Вивчення всіх цих питань в комплексі дає уявлення про ринкову кон'юнктуру і є необхідною передумовою укладення будь-якої зовнішньоторговельної угоди з міжнародними організаціями.

Разом з тим знання кон'юнктури необхідно не тільки при виході на ринки промислово розвинених або країн, що розвиваються. Уміння аналізувати і прогнозувати розвиток світових товарних ринків потрібно і при укладанні контрактів.

Вивчення основних тенденцій розвитку товарних ринків як на даний момент, так і на перспективу дає можливість своєчасно виявити ті зміни, які відбуваються в процесі виробництва і міжнародної торгівлі, що експортуються або імпортуються товаром (або товарною групою).


висновок

Таким чином, прямий імпорт - ввезення товару в країну його споживання безпосередньо з країни походження товару.

При плануванні імпортної діяльності підприємства враховують наступне:

- Відсутність або недостатній обсяг даного товару на внутрішньому ринку;

- Якість імпортного товару. Воно повинно бути набагато вище якості аналогічної вітчизняної продукції;

- Ціни на аналогічний товар на внутрішньому ринку. Вони повинні бути вище цін імпортного товару;

- Витрати, пов'язані з транспортуванням товару, сплату митних платежів, інші витрати.

Проведення імпортної операції здійснюється в 4 етапи:

a. Передконтрактна період підготовки зовнішньоторговельної угоди

b. Узгодження зовнішньоторговельного контракту

c. Виконання конкретних умов

d. Реалізація цільової програми

Одним з головних переваг прямого імпорту є можливість закуповувати товар безпосередньо у будь-якого зарубіжного виробника, минаючи посередників. До прямого імпорту вдається все більша кількість промислових підприємств. Це обумовлено тим, що закупівлі сировини, комплектуючих і напівфабрикатів за кордоном без посередників обходяться дешевше. Прямий імпорт - успішний шлях до ефективного функціонування підприємства.


Список використаних джерел

1. Організація і управління зовнішньоекономічною діяльністю: Методичні вказівки по проведенню ділової гри «Імпорт» О.В.. Алехнович. - Мн .: Інститут управління та підприємництва, 2003. - 28 с.

2. Міжнародний менеджмент: Короткий навчально-методичний комплекс / В.Я. Стариков, С.Г. Щербакова; Мінський інститут управління. - Мн .: Видавництво МІУ, 2003. - 63 с.

3. Міжнародний менеджмент: Курс лекцій / Д.Ф. Рутка. - Мн .: Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, 2008. - 109 с.

4. Міжнародний менеджмент: Підручник для вузів / С. Е. Пивоваров, Л.С. Тарасевич. 4-е видання - СПб: Видавництво «Пітер», 2008 - 720 с.

5. Менеджмент, маркетинг фірми: Навчальний посібник для студентів економічних факультетів / І.І. Кулик, В.Л. Клюні, В.І. Кулик, А.І. Кулик. - Мн .: БДУ, 2006. - 407 с.

6. Міжнародний менеджмент: Підручник для вузів / За редакцією С. Е. Пивоварова. - СПб: Видавництво «Пітер», 2000. - 624 с.

7. http://www.pcweek.ru/themes/detail.php? ID = 108903

8. http://enbv.narod.ru/text/Econom/marketing/sale_marketing/str/04.html


  • 1. Поняття прямого імпорту
  • 2. Переваги і недоліки прямого імпорту
  • 3. Особливості прямого імпорту Білорусі
  • Список використаних джерел