Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Вибори князя в давньоруській державі





Дата конвертації12.04.2018
Розмір5.9 Kb.
Типкурсова робота
ожно говорити лише про більш-менш узагальненої процедурі обрання. З наведених вище прикладів видно, що на самому ранньому етапі ще не існувало єдиного обов'язкового порядку обрання. Він варіювався залежно від підстав виборів, а також від їх хронологічних рамок.

Інститут виборів не має власного апарату, призначеного для організації та проведення обрання. Ці функції виконуються або тими ж особами, які беруть участь в ухваленні рішення, або неспеціалізованими державними органами і посадовими особами - посадниками або старостами.

Практика "покликання" князя або "зведення" владики характеризується невеликою кількістю стадій і невизначеністю тимчасових рамок кожної. Юридичні підстави виборів відсутні, документальне оформлення характерно лише для заключного етапу виборів.

У виборах IX-XIV ст. контингент учасників практично не визначений, його рамки багато в чому обумовлені впливом родоплемінного укладу. Вимоги до виборців і обирається носять не правовий характер. Універсальних критеріїв вкрай мало.

Після смерті Ярослава Мудрого престолонаслідування стало регулюватися двома, на перший погляд, протилежними принципами: старшинством по народженню і народним (вічевим) обранням. З цих двох принципів другий не діяв, в той час як перший працював безперешкодно. Так тривало практично до середини XII ст. Вступ до престолонаслідування кожного з князів в той час (в період політичного світу) підтверджувалося публічним схваленням як з боку знаті (боярського ради), так і міського населення (віча), що уявлялося свого роду формальністю.

Проте, навіть в цей період давньоруської історії населення піднімало свій голос щоразу, коли князь своїми діями приводив країну до тяжкого становища, або тим чи іншим шляхом гнобив народ. Наприклад, коли стало ясно, що князь Ізяслав не в змозі організувати захист міста від половців, жителі Києва повстали проти нього (1068 г) і вибрали своїм князем Всеслава Полоцького. Однак, коли останній не виправдав їхніх очікувань, кияни були змушені знову закликати на "київський стіл" все того ж Ізяслава.

Починаючи з 40-х років XII ст. київське віче стало грати все більш активну роль в обранні князя, висловлюючи свою підтримку чи несхвалення з того чи іншого кандидата на посаду Великого київського князя. Причому, як правило, кияни віддавали перевагу нащадкам Володимира Мономаха, а не нащадкам Олега Чернігівського, хоча в ряді випадків віче було готове визнати Ольговича на своїх власних умовах.

Кожен князь в цей період повинен був знаходити порозуміння з вічем. Як результат, обидві сторони потім "цілували хрест", обіцяючи один одному дотримуватися умов угоди. На жаль, історія не зберегла для нащадків жодного примірника подібного документа-угоди, а в давньоруських літописах є лише короткі згадки деяких з їхніх умов.

У даній роботі нам вдалося досягти поставленої мети, шляхом вирішення зазначених завдань.

бібліографічний список

Наукова література

1. Володимирський-Буданов М.Ф. Огляд історії російського права / М.Ф. Володимирський-Буданов. - Ростов-на-Дону, 1995.

2. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до XIV століття / М.С. Грушевський. - Київ, 1991.

3. Історія і культура давньоруського міста / під ред. Г.А. Федорова-Давидова. - М .: Видавництво МДУ, 1989.

4. Карамзін Н.М. История государства Российского / Н.М. Карамзін. - М .: Наука, 1989.

5. Костомаров Н.І. Російська історія в життєписах її найголовніших діячів / Н.І. Костомаров. - М .: Сварог, 1995.

6. Міннікес І.В. Вибори князя в російській державі (X - XIV ст) / І.В. Міннікес // Історія держави і права. - 2003. - №6.

7. Нариси з історії виборів та виборчого права / під ред. Ю.А. Вєдєнєєва, Н.А. Богодарово. - М., 1997..

8. Нариси з історії місцевого управління Російської держави першої половини XVI ст. / Під. ред. Н.Є. Носова. - М .: Видавництво Академії Наук СРСР, 1957.

9. Тараканова С.А. Стародавній Псков / С.А. Тараканова. - Л., 1946.

10. Подвігіной Н.Л. Нариси соціально-економічної і політичної історії Новгорода Великого в XII-XIII ст. / Н.Л. Подвігіной. - М., 1976.

11. Повне зібрання російських літописів. Т.3.М., 1965.

12. Повне зібрання російських літописів. Т.4.М., 1965.

13. Повне зібрання російських літописів. Т.9.М., 1965.

14. Повне зібрання російських літописів. Т.10.М., 1965.

15. Повне зібрання російських літописів. Патріарша або Никонівський літопис. Т.9. М., 1965.

16. Повне зібрання російських літописів. Патріарша або Никонівський літопис. Т.10.М., 1965.

17. Повне зібрання російських літописів. Т.39. Софійська перший літопис за списком І.М. Царського. М., 1994.

18. Сегреевіч В.І. Старожитності російського права. Т.2. Віче і князь / В.І. Сергійович. - М., 2006.

19. Янін В.Л. Новгородські посадники / В.Л. Янін. - М .: Видавництво МДУ, 1962.

Навчальна література

20. Історія вітчизняного держави і права. Ч.1: підручник / під. ред. О.І. Чистякова. - М .: МАУП, 2007.

21. Ісаєв І.А. Історія держави і права України: підручник / І.А. Ісаєв. - М .: МАУП, 2002.

22. Історія держави і права України: підручник / під. ред. Ю.П. Титова. - М .: Проспект, 2002.

23. Історія держави і права України: підручник / відп. ред. С.А. Чібіряев. - М .: Билина, 1998..

24. Історія Росії: підручник / під. ред. А.С. Орлова. - М .: Проспект, 1997..

...........


  • бібліографічний список