Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


возз'єднання України





Скачати 29.94 Kb.
Дата конвертації05.10.2019
Розмір29.94 Kb.
Типреферат

Возз'єднання західноукраїнськіх земель з УРСР

В цьом рефераті мова идет про становище трудящих мас західноукраїнськіх земель, Які перебувалі під властью чужоземніх загарбніків, Тх боротьбу за соціальне й національне визволення, возз'єднання з Радянська Україною. Аналізується Взаємозв'язок между радянсько-німецьким пактом про ненапад від 23 серпня 1 939 р. и Визвольний походом Червоної Армії на теріторію Західної України, Бессарабії та Буковини. Показано початок соціально-економічних Перетворення на західноукраїнськіх землях, йдет про необгрунтовані репресії й довільні депортації значної части населення далеко за Межі України.

У результате Великого Жовтня, революційної БОРОТЬБИ трудящих усіх народів колішньої Російської імперії Вперше в історії булу утворена суверенна держава українського народу - Українська Радянська Соціалістична Республіка. Та з помощью США й Антанти реакційні кола Румунії загарбалі Північну Буковину и прідунайські землі, під властью панської Польщі опінію Західна Україна, а на Закарпатті запанувала чехословацька буржуазія. Отже, частина споконвічніх українських земель Залишайся за межами УРСР.

На загарбання теріторіях, 3/4 населення якіх становили українці, БУВ встановлений жорстокий колоніальний режим. Переважно більшість українців жила в селах, но понад чверти з них були безземельними, почти третина мала мізерні наділі.

Переслідуванням піддаваліся українська мова і культура. Більшість населення булу неписьмові. Закривається українські культурно-освітні заклади, Офіційно заборонялося вжіваті Такі слова, як «Україна», «українець». До цього слід Додати ще и соціальне та політичне безправ'я, Відсутність, по суті, медичної допомоги.

У пошуках кращої долі Тисячі й Тисячі людей подавалися до стран Північної та Південної Америки, Африки й аж до Австралии. Інші ставали на шлях протесту проти існуючіх порядків, проти гноблення й несправедлівості, на шлях боротьбу за своє соціальне й національне визволення, за возз'єднання з Радянська Україною.

P еволюційно-визвольну боротьбу трудящих західноукраїнського регіону очолювалі партійні организации Галичини, Буковини та Закарпаття, самперед Комуністична партія Західної України (КПЗУ), Створена в 1919 р. (до 1923 р. називається «Комуністична партія Східної Галичини»). Вона ввійшла до складу Компартії Польщі (КПП), однак ее діяльність булу нерозрівно пов'язана з КП (б) У.

У 20-30-х роках боротьба трудящих західноукраїнськіх земель за своє соціальне и національне визволення, за возз'єднання з Радянська Україною значний актівізувалася. Одні за одним відбуваліся робітнічі й селянські страйки, проходили Демонстрації, в якіх брали участь такоже інтелігенція, службовці, пенсіонери, представник других СОЦІАЛЬНИХ верств населення. Кульмінацією революційніх віступів на Західній Україні були барікадні бої львівського пролетаріату в квітні 1936 р. За свіжіх слідах квітневіх подій 16 травня у Львові розпочав роботу Антифашистська конгрес діячів культури - літераторів, митців, активних учасников революційного руху Із Західної України, Польщі, Західної Білорусії.

P еволюційній рух на західноукраїнськіх землях МАВ Яскрава вираженість інтернаціональній характер. Українці, поляки, білоруси, євреї, люди других національностей спільно виступали проти панівніх класів. Добровольці з Галичини, Буковини, Закарпаття, з Трудової еміграції Із західноукраїнськіх земель, Які осілі в Канаді, Бразілії, Аргентіні, США, разом з представником других народів захищали республіканську Іспанію.

Комуністи Західної України вікрівалі справжні намірі тих, хто виступали проти возз'єднання з Радянська Україною. Особливо непріміренні позіції у цьом пітанні Займаюсь ті, хто напрікінці 20-х років об'єднався в організацію українських націоналістів - ОУН.

Члени КПЗУ широко популярізувалі Досягнення Союзу РСР. Однако смороду погоджуваліся НЕ з усім тім, что діялося в Радянській Україні, й вісловлювалі свою точку зору. Так, коли члени ЦК КП (б) У обвинили О. Я. Шумського в націонал-ухільніцтві й предложили відрядіті его з України, то керівник закордонного бюро допомоги КПЗУ К. А. Савріч (Максимович) заявивши про Незгода з таким рішенням. Его підтрімала більшість Членів ЦК КПЗУ. Неодноразово в 20-30-х рр. БУВ репресованій польськими властями за революційну діяльність один з ватажків комсомолу Західної України А. Д. Фалик. Перебуваючих у в'язниці, ВІН у спеціально написаному документі вісловлював протест з приводу незаконних репресій и СУДОВИХ процесів, что відбуваліся в СРСР над відомімі партійнімі діячамі.

КПЗУ булу чи не Єдиною з європейськіх комуністічніх партій, яка в ті роки Фактично Виступ проти культу особи Сталіна й попереджала про его Можливі Наслідки. У 1928 р. група Членів Компартії Західної України у лісті до редакции однієї з німецькіх комуністічніх газет відзначала, что Сталінська група Кагановича в ЦК та ЦКК КП (б) У «своєю опортуністічною практикою відійшла від Ленінської Лінії в національній політіці и проводити таку національну політику, яка грозит соціалістічному будівництву на Україні ».

Безперечно, що не всі члени КПЗУ дотрімуваліся такой позиции, что й Було одним з факторів, Які зумов розкол у ее лавах в 1927- 1928 рр. ВІН завдан значної Шкоди революційно-визвольному рухові на західноукраїнськіх землях, що не МІГ НЕ позначітіся на вінікненні Згідно новой кризиса у Компартії Західної України.

На качану 30-х років різко актівізувалі антірадянську діяльність реакційні кола західніх держав та українські буржуазно-націоналістічні организации. У Польщі посил поліцейські репресії проти трудящих Західної України, боротьба якіх на чолі з КПЗУ розхитували окупаційній режим и тім самим підготовляла умови для возз'єднання краю з УРСР та встановлення Радянської влади. Однако при відсутності правдівої информации про події в Радянській Україні Компартія Західної України НЕ змогла дати Відсіч усім антікомуністічнім акціям, что й прізвело до безпідставного звинувачений тодішнього керівніцтва КПЗУ - М, Заячківського (Косаря), Г. Іваненка (Барабу) та других-у націоналізмі й зраді. Знову Почаїв репресії проти чесних комуністів. Одних виключались з партии як ворожок агентів, других - як пріміренців. Чима комуністів Самі Залишайся партійні ряди, а то й кінчалі життя самогубством.

Незабаром кризу Було ліквідовано. Альо в 1938 р. на основе сфальсіфікованіх звинувачений виконкому Комінтерну, Який и сам тоді Вже зазнаватися помітного тиску сталінізму, ухвалено решение розпустіті КПП, у тому чіслі й ее СКЛАДОВІ части - Компартію Західної України та Компартію Західної Білорусії. Однако, незважаючі на це помилковості решение, значний Кількість комуністів краю продовжувалі співробітнічаті у різніх Громадського організаціях. Особливо активно смороду діялі у тих організаціях, Які малі антівоєнній, Антифашистська характер. Основним завдання революційної БОРОТЬБИ Залишайся возз'єднання з Радянська Україною.

Досягнення цієї мети, візвольні походи Червоної Армії на теріторію Західної України, Бессарабії й Буковини тісно пов'язані Із змістом радянсько-німецького пакту про ненапад від 23 серпня 1939 р. При вісвітленні цієї проблеми вчителю слід відзначіті, что на міжнародній Арені в тій период переплелися Захоплення багатьох країн Європи. Таке становище Вимагаю від керівніцтва Радянського Союзу ретельно зваженої ОЦІНКИ МІЖНАРОДНОГО становища.

Безперечно, Англія й Франція, з Якими Радянський Союз ВІВ переговори, своими діямі давали підставу для критики з нашого боку. Проти НЕ слід забуваті, что обідві ЦІ держави внаслідок сталінськіх репресій у второй половіні 30-х років виявляв сумнів относительно надій »ності у воєнному відношенні такого союзника, як СРСР и не пріскорювалі Досягнення з ним Згоди у пошуках забезпечення колектівної безпеки в Европе. Одночасно Сталін, ставши на шлях зближені з фашістською Німеччіною, нехтувалися Стратегічні плани Гітлера про завоювання территории за рахунок Радянського Союзу, самперед України, що не брав до уваги его заяву про бажання мати в руках німців РОДЮЧА Україну, Урал и Сибір, припустився фатальної прорахунок относительно умів та строків нападу Німеччини на нашу країну.

Відсутність взаємного довір'я между СРСР в особі Сталіна й англійськім и Французький Уряд прізвела до того, что 21 серпня з ініціативи Союзу РСР переговори з Англією й Францією були перервані. Отже, Було втрачено Останній шанс не допустіті Другої Світової Війни. Замість цього 23 серпня Було підпісано радянсько-німецький пакт про ненапад. За таємнім теріторіальнім протоколом, підпісанім додатково до пакту, передбачався поділ сфер інтересів обох держав, за Яким Західна Україна, поряд з іншімі теріторіямі, мала ввійті до складу СРСР. Радянська сторона заявила такоже про свою заінтересованість у Бессарабії.

Підписання таємного протоколу Було не только виявило зневагі до моральних крітеріїв у політіці, а й являло собою прямий відступ від ленінськіх Принципів зовнішньої політики, за Якими НЕ візнаваліся таємні догоди за спиною третіх стран, особливо у харчуванні, что стосуваліся їх інтересів. У даного випадка мова Йшла про Захоплення суверенної Польщі.

Радянсько-німецький договір, отмечает ряд дослідніків, МАВ для нашім 'країни як Позитивні, так и негатівні Наслідки. Позитивним є ті, что ВІН на сотні кілометрів на Захід відсунув Можливі рубежі зосередження фашістськіх войск, Перешкода об'єднанню капіталістичного світу проти СРСР. Радянська Союзові Було повернуто ряд територій, відторгнутіх внаслідок підступніх Дій імперіалістічніх держав после Першої Світової Війни і Жовтневої революції. Завдяк підпісанню договору наша країна здобула почти два года для Зміцнення своєї обороноздатності. Однако неправильна оцінка Сталіним МІЖНАРОДНОГО становища, его переконаність у тому, что Гітлер так скоро не нападе на СРСР, адміністративно-командна система, яка панували у нашому суспільстві, не дали змогі максимально ефективного вікорістаті тієї годину.

Негативними наслідкамі договору є ті, что ВІН віклікав почуття тривоги, притупивши у Радянський людей пільність, завдан значної Шкоди міжнародному авторітетові Радянського Союзу и Нашої партии, віклікав серйозні Труднощі у ДІЯЛЬНОСТІ робітнічіх и комуністічніх партій та загальмував Зародження руху Опору фашизму. А в грудні 1939 р. у зв'язку з радянсько-фінською війною СРСР Було віключено з Ліги Націй.

Фашістська Німеччина від цього договору виграла много. Зміцнівші свои позиции на Сході, вона окупувавши практично всю Західну Європу, здобула у своє Розпорядження значні Людські й матеріальні ресурси. До цього слід Додати регулярні поставки їй воєнно-стратегічніх матеріалів та сировини Із Союзу РСР, у тому чіслі й з України, при частих порушеннях німецькою стороною договірніх зобов'язань относительно Нашої країни. В результате на червень 1941 р. гітлерівська Німеччина за економічнім потенціалом помітно переважала СРСР. Все це прізвело до серйозної Зміни співвідношення сил в Европе на Користь Гітлера. Отже, договір МАВ суперечліві характер и Наслідки.

Існують й інші точки зору на необходимость и результати Підписання пакту 23 серпня 1939 р. Проти НЕ віключено, что без цього договору Гітлер МІГ бі й Не різікнуті напасти на Польщу (хоча й заздалегідь готувався до цього), что підняло б проти него при відповідній домовленості й Англію, и Францію, й Радянський Союз. Та договір Було укладі й 1 вересня 1939 р. гітлерівські війська напали на Польщу. Зв'язані з нею договірнімі зобов'язаннями Англія и Франція оголосілі войну Німеччині. Це БУВ початок Другої Світової Війни.

Воєнні Дії З першого днів фашістської агресії розвиватись нема на Користь Польщі, уряд якої НЕ зміг організуваті ефективного Відсіч переважаючім силам німецького вермахту. Щоправда, в окремий місцях части польської армії чинили упертий Опір ворогові. У цілому гітлерівські війська Швидко просуваліся на Схід. В ціх условиях, реалізуючи згадані вищє пакт и таємний протокол та лінію розмежування радянсько-німецького державного кордону, Позначення на карті, підпісаній Сталіним и Ріббентропом, и щоб запобігті фашістській окупації західноукраїнськіх та західнобіло-руських земель, части Червоної Армії 17 вересня перейшлі радянсько-польський кордон и вступили на теріторію Західної України и Західної Білорусії.

Демаркаційну лінію между Радянська Союзом и теріторією загарбаної Гітлером Польщі Було уточнено на основе підпісаного 28 вересня 1939 р.между двома сторонами договору про дружбу и кордони та двох таємних Додатковий протоколів до него. Цей договір БУВ ще одним великим прорахунком Сталіна.

Вступ Червоної Армії на теріторію Західної України відкрів наро-ду-ціх земель шлях до життя без ЕКСПЛУАТАЦІЇ и гноблення. Альо на цею акт населення краю реагувало по-різному, залежних від національніх и СОЦІАЛЬНИХ позіцій. Більшість трудящих з радістю зустрічалі Радянська воїнів. Колішні члени КПП и КПЗУ, Які Вийшла з підпілля, активно включилися у создания революційніх ОРГАНІВ народної влади - ревкомів, Тимчасових міськіх Управлінь и селянських комітетів.

Революційні Дії робітнічого класу й трудящого селянства активно підтрімувала передова західноукраїнська інтелігенція. Зокрема, активну участь у соціалістичних Перетворення взяли письменники С. Й. Тудор, О. Я. Гаврилюк та ін. Однако чимало Було й націоналістічне, по-антірадянському настроєніх людей и тихий, хто просто розгубівся чи реально передбачало Різні репресівні заходь. Одні з них (около 20 тис.) Втекли на теріторію окупованої фашистами Польщі, другі сподіваліся на інші часи, а деякі й Шкода дерло Організаційним и політичним заходам народної влади.

Більшість населення підтрімувала революційні Дії по охороні громадського порядку, ліквідації Безробіття, введення на підпріємствах 8-годинний робочий дня. Схвально були зустрінуті Скасування поміщіцького и церковно-Монастирського землеволодіння, Подання допомоги безземельним и малоземельних селян, заходь по охороні здоров'я, розвитку культури й освіти.

Питання про Суспільний лад и державну владу на территории Західної України могли вірішіті трудящі краю через свой Верховний представніцькій орган. У зв'язку з ЦІМ 22 жовтня одна тисяча дев'ятсот тридцять-дев'ять р. на основе Загально, Рівного и прямого виборча права при таємному голосуванні відбуліся вибори до Народних Зборів. Серед обраних депутатов Було 402 робітники, 819 селян, 234 представник Трудової інтелігенції. Переважно більшість з них-українці. За офіційнімі данімі, не взяли участия у ВИБОРИ або голосувалі проти 700 тис. чол. 11 кандидатів у депутати не набрали потрібної кількості голосів.

26-28 жовтня у Львові відбулося Засідання Народних Зборів. Віконуючі волю трудящих, депутати единогласно проголосує встановлення Радянської влади на территории Західної України. Народні Збори звернули до Верховної Ради СРСР з Проханов Прийняти Західну Україну до складу Союзу РСР и возз'єднаті ее з Радянська Україною. Було Затверджено такоже декларації про конфіскацію поміщіцькіх и Монастирська земель та про націоналізацію банків и Великої промісловості Західної України.

На Основі Звернення Народних Зборів V Позачергове сесія Верховної Ради СРСР, яка працювала 1-2 листопада 1939 р., Единогласно прийнять Закон про включення Західної України до складу СРСР и возз'єднання ее з Українською РСР. 13-15 листопада відбулася Позачергове III сесія Верховної Ради УРСР. Вона кож одноголосно ухвалено Закон про Прийняття Західної України до складу Української РСР. Так Було покладаючи початок возз'єднанню всех украинских земель в єдіній Українській Радянській державі. У зв'язку з ЦІМ у складі УРСР з'явилося Шість Нових областей - Волинська, Дрогобицька (у 1959 р. Об'єдналася з Львівською), Львівська, Ровенська, Станіслав-ська (Згідно перейменована в Ивано-Франковске) и Тернопільська, їх загальна територія становила 88 тис. кв. км, на Якій проживали 8 млн. чол., з них 7,5 млн. Було українців.

За прикладом трудящих мас Західної України посил боротьбу за соціальне и національне визволення трудящі Північної Буковини, а такоже трудове населення Бессарабії, в ряді повітів якої ще в 1917 р. булу встановлен Радянська влада. У роки Громадянської Війни Румунія загарбала Бессарабію. Цей агресивний акт Союз РСР Ніколи НЕ візнавав и Тричі робів Спроба врегулюваті з Румунією територіальні питання. Однако безуспішно. Тоді, в червні 1940 р., ВРАХОВУЮЧИ домовленість «про розмежування сфер», зафіксовану в таємному Протоколі до віщезгаданого пакту від 23 серпня. Радянський уряд ультимативно зажадав Відновлення справедлівості. Одночасно повернення Бессара-біі 'органічно зв'язане з харчуванням про передачу Радянська Союзові тієї части Буковини, населення якої в життя без велічезній більшості пов'язане з Радянська Україною як спільністю історичної долі, так и спільністю мови та національного складу.

Румунія змушена булу задовольніті ЦІ законні вимоги Радянського правительства. Визволення Бессарабії й Північної Буковини відбулося мирним Шляхи. Населення ціх земель з радістю вітало части Червоної Армії, Які 28 червня 1940 р. перейшлі кордон через Річку Дністер. 2 серпня VII сесія Верховної Ради СРСР прийнять Закон про включення до складу Української РСР Північної Буковини, Хотинська, Акер-манського та Ізмаїльського повітів Бессарабії. Ті райони Бессарабії, в якіх переважало Молдавська населення, та Молдавська АРСР були об'єднані в складі новоутвореної Молдавської Радянської Соціалістічної Республики.

Визволення й возз'єднання західноукраїнськіх земель з Радянська Україною віклікало широкий резонанс за кордоном. Певні кола капіталістічніх держав представляли Дії СРСР як «агресію» й «інтервенцію», что відбулася на основе зговором Сталіна з Гітлером. Прогресивна громадськість світу й реалістічно міслячі буржуазні діячі відзначалі удовольствие, з Яким населення поневоленним земель зустрічало своє визволення.

Господарське и культурне будівництво на соціалістичних засадах здійснювалося в складних условиях. Его очолювалі партійні организации, до якіх входили комуністи, Які прібулі Із Східних областей УРСР, а такоже новопрійняті в партію Кращі Місцеві трудівнікі, у тому чіслі й колішні члени КПП и КПЗУ. Щоправда, Згідно чимало з тих, хто входить до ціх партій, підпалі під Котре Вже хвилю сталінськіх репресій.

У процесі соціалістичних Перетворення велика увага пріділялася обмеження й вітісненню капіталістічніх елементів, виховання у Нових Радянська громадян свідомого Ставлення до праці, пільності до українських буржуазних націоналістів. Одним з найважлівішіх Завдання булу мобілізація трудящих західніх областей на Подолання соціально-економічної відсталості, перебудову Усього суспільного життя. Велику допомогу партійнім організаціям у розв'язанні ціх завдання подавали комсомольці и члени профспілок, кадри спеціалістів, якіх Постійно направляли почти всі східні області УРСР.

Значний Перетворення зазнаватися промисловість, паливна база, яка булу слабо розвинута. Було експропрійовано понад две Тисячі промислових підприємств. Реконструювалися існуючі виробництва й будували Нові, проводити укрупнення фабрик и заводів, розвивалась виробнича кооперація. Підвіщувалася заробітна плата робітніків, зростан їх свідомість.

Значні Зміни відбуваліся на селі. Сотні тисяч безземельних и малоземельних селянських господарств одержали понад мільйон гектарів землі, значний Кількість худоби, посівного матеріалу, різного СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО реманенту, конфіскованіх у поміщіків, посадніків, монастирів та великих державних чіновніків. З метою Подання допомоги сільськогосподарському виробництву створюваліся МТС, Різні обласні та Районні встанови й организации, Які надавали много послуг у розвитку рослинництва и тваринництва. Важлівою ділянкою партійної роботи булу агітація за колективне ведення сільського господарства. Цьом підпорядковуваліся досвід Радянського Союзу, матеріальна допомога від держави. Одна частина селян включалася в Колгоспне будівництво, Інша вічікувала, что з цього Вийди. Чимало Було й тих, хто боявсь помсти з боку озброєніх бандітськіх Формування українських буржуазних націоналістів. Смороду жорстокости знущаліся з активістів, вбивали багатьох з тих, хто вступав у колгоспі, та їх організаторів, чинили діверсійні акти ТОЩО.

Однако, незважаючі на різноманітні перешкоду ворожок елементів, протягом короткого часу Було чимало Зроблено у соціальній сфере. Серед трудящих розподілялося житло, націоналізоване у великих власніків. Державна и кооперативна торгівля вітісняла приватних торговців, Які ставали на шлях саботажу, підвіщувалі ціни на продуктові та промислові товари. Безкоштовна стала медична допомога. Значний Зросла Кількість Лікарень, поліклінік, амбулаторій. Із Східних областей України пріїхало много медичний ПРАЦІВНИКІВ. Було запроваджено систему СОЦІАЛЬНОГО забезпечення.

Возз'єднання західноукраїнськіх земель в єдіній Українській Радянській державі відкріло шірокі возможности для розвитку української Радянської культури. Система народної освіти тут була реорганізована відповідно до діючої в стране системи. Всі, хто Бажана, могли навчатись у школі з українською мовою викладання, якіх до возз'єднання по суті НЕ Було. Ліквідовувалася непісьменність и малопісьмен-ність среди доросли населення. На початок 1940/41 навчального року на Західній Україні діяло 13 вузів и десятки технікумів.

Пожвавілася науково-дослідна діяльність. У Львові Було Відкрито ряд філіалів інстітутів АН УРСР, а такоже філіал академічної бібліотеки. До Спілки Радянська письменників Української РСР Було Прийнято ряд майстрів художнього слова краю. Почали вільно Друкувати С. Тудор, П. Козланюк, Я. Галан, О. Кобилянська, О. Гаврилюк та ін.

Вперше за всю Історію Було Відкрито стаціонарні Державні театри. До Львівського обласного відділення Спілки Радянська композиторів України ввійшлі композитори С. Людкевич, М. Колесса, Є. Козак, А. Кос-Анатольський та ін. До творчого життя РЕСПУБЛІКИ включаючи художники І. Труш, О. Кульчицька, А. Манастирський. Розшірілася мережа культосвітніх закладів, створюваліся умови для розвитку народного мистецтва.

У ході уроку вчителю слід відзначіті такоже, что деформації соціалістичних ідеалів, Які стали в Нашій стран! в кінці 20-х - у 30-х роках, Вже в 1939-1941 рр. ПОВНЕ мірою проявилися й на Західній Україні. Уніфікація державного ладу й управління в Нових Радянська областях здійснювалася за звичних на сході жорстокости адміністративно-командними методами. До того ж не враховуваліся певні Відмінності в економічному та духовному жітті, у народних звичаєм, что зумовлювало кількавіковім роз'єднанням західніх и Східних частин української землі. Поряд з націоналізацією Великої промісловості, банків и засобів зв'язку проводилося вилучення й дрібніх реміснічіх майстерень, приватних будинків. У новому Радянська апараті важліву роль відігравалі керівні кадри, Які прібувалі Із Східних областей України. Значний частина з них не знала місцевої спеціфікі, что прізвело до серйозно порушеннях Радянська Законів у Галузі податкової політики, хлібозаготівель, до передчасної колектівізації, за якові взялися в 1940 р., З порушеннях, як й свого часу у Східних районах, ленінськіх Принципів Переконаний й добровільності. У селян насильно відбіралі землю.

Ліквідація старої системи управління супроводжували заслання (без врахування їхніх політічніх поглядів) СЛУЖБОВЦІВ колишня держапарату, ОРГАНІВ суду, прокуратури, полиции ТОЩО разом з їх родинами. Відразу после возз'єднання Почаїв Арешт й Виселення

Важлівою ділянкою партійної роботи булу агітація за колективне ведення сільського господарства. Цьом підпорядковуваліся досвід Радянського Союзу, матеріальна допомога від держави. Одна частина селян включалася в Колгоспне будівництво, Інша вічікувала, что з цього Вийди. Чимало Було й тих, хто боявсь помсти з боку озброєніх бандітськіх Формування українських буржуазних націоналістів. Смороду жорстокости знущаліся з активістів, вбивали багатьох з тих, хто вступав у колгоспі, та їх організаторів, чинили діверсійні акти ТОЩО.

Однако, незважаючі на різноманітні перешкоду ворожок елементів, протягом короткого часу Було чимало Зроблено у соціальній сфере. Серед трудящих розподілялося житло, націоналізоване у великих власніків. Державна и кооперативна торгівля вітісняла приватних торговців, Які ставали на шлях саботажу, підвіщувалі ціни на продуктові та промислові товари. Безкоштовна стала медична допомога. Значний Зросла Кількість Лікарень, поліклінік, амбулаторій. Із Східних областей України пріїхало много медичний ПРАЦІВНИКІВ. Було запроваджено систему СОЦІАЛЬНОГО забезпечення.

Возз'єднання західноукраїнськіх земель в єдіній Українській Радянській державі відкріло шірокі возможности для розвитку української Радянської культури.Система народної освіти тут була реорганізована відповідно до діючої в стране системи. Всі, хто Бажана, могли навчатись у школі з українською мовою викладання, якіх до возз'єднання по суті НЕ Було. Ліквідовувалася непісьменність и малопісьмен-ність среди доросли населення. На початок 1940/41 навчального року на Західній Україні діяло 13 вузів и десятки технікумів.

Пожвавілася науково-дослідна діяльність. У Львові Було Відкрито ряд філіалів інстітутів АН УРСР, а такоже філіал академічної бібліотеки. До Спілки Радянська письменників Української РСР Було Прийнято ряд майстрів художнього слова краю. Почали вільно Друкувати С. Тудор, П. Козланюк, Я. Галан, О. Кобилянська, О. Гаврилюк та ін.

Вперше за всю Історію Було Відкрито стаціонарні Державні театри. До Львівського обласного відділення Спілки Радянська композиторів України ввійшлі композитори С. Людкевич, М. Колесса, Є. Козак, А. Кос-Анатольський та ін. До творчого життя РЕСПУБЛІКИ включаючи художники І. Труш, О. Кульчицька, А. Манастирський. Розшірілася мережа культосвітніх закладів, створюваліся умови для розвитку народного мистецтва.

Деформації соціалістичних ідеалів, Які стали в Нашій стран! в кінці 20-х - у 30-х роках, Вже в 1939-1941 рр. ПОВНЕ мірою проявилися й на Західній Україні. Уніфікація державного ладу й управління в Нових Радянська областях здійснювалася за звичних на сході жорстокости адміністративно-командними методами. До того ж не враховуваліся певні Відмінності в економічному та духовному жітті, у народних звичаєм, что зумовлювало кількавіковім роз'єднанням західніх и Східних частин української землі. Поряд з націоналізацією Великої промісловості, банків и засобів зв'язку проводилося вилучення й дрібніх реміснічіх майстерень, приватних будинків. У новому Радянська апараті важліву роль відігравалі керівні кадри, Які прібувалі Із Східних областей України. Значний частина з них не знала місцевої спеціфікі, что прізвело до серйозно порушеннях Радянська Законів у Галузі податкової політики, хлібозаготівель, до передчасної колектівізації, за якові взялися в 1940 р., З порушеннях, як й свого часу у Східних районах, ленінськіх Принципів Переконаний й добровільності. У селян насильно відбіралі землю.

Ліквідація старої системи управління супроводжували заслання (без врахування їхніх політічніх поглядів) СЛУЖБОВЦІВ колишня держапарату, ОРГАНІВ суду, прокуратури, полиции ТОЩО разом з їх родинами. Відразу после возз'єднання Почаїв Арешт й віселенняколішніх функціонерів буржуазних партій, великих и дрібніх підприємців, поміщіків, посадніків - переселенців з Польщі, самперед колішніх Військовослужбовців польської армії, Які в 20-30-х роках здобули тут землю, заможніх селян, а такоже колішніх Членів КПЗУ и комсомольців Західної України, Які перед тім були політічнімі в'язнями у польських тюрмах. Жертвами сталінізму стала значний Кількість інтелігенції - адвокати, вчителі, вузівські викладачі, діячі культури.

Як метод політічного переслідування чи адміністративного наказания широко вікорістовувався такий вид репресій, як Депортація - тобто Виселення й заслання значної масі людей без правових та юридичних на це підстав. Сам факт депортації БУВ злочином проти людяності, що не говорячі Вже про жахліві, нелюдські методи ее Здійснення. Отже, повторювалося, что Було нагромаджено во время розкуркулено-вання й других репресій у Східних областях України в попередні роки. Всього Із Західної України в 1939-1941 рр. Було Віслав до Сібіру, Поволжя, Казахстану та на Північ, за різнімі підрахункамі, від 10 до 20% населення. Чима невинних людей, якіх Велика Вітчизняна війна застала в місцевіх тюрмах, були зніщені, у тому чіслі й син великого Каменяра - Петро Франко, депутат Народних Зборів.

Вже в Перші роки возз'єднання трудящі західноукраїнськіх земель з помощью радянського народу досяглі питань комерційної торгівлі зрушень в економічному, політічному и культурному жітті. Альо смороду були затьмарені несправедливими репресіямі багатьох ні в чому невинних людей. І все ж возз'єднання Було тім актом, Який відбівав устремління багатьох трудящих Західної України, давши можлівість запобігті їх можливий фашістському поневоленним.