Адрианов вал

Адрианов вал

Адрианов вал, колосальне оборонна споруда довжиною 117 км, колись перетинало північну Англію, поєднуючи глибоководні естуарії річки Солуей на заході і річки Тайн на сході.

Безперервні набіги нескорених племен з півночі змусили імператора Адріана, який відвідав Британію в 121 (або 122) н.е., віддати розпорядження про спорудження валу, який був покликаний служити наочним свідченням римського могутності, перешкоджати вторгненням і давати можливість контролювати торгівлю і переселення племен.

Крайні точки вала перебували в Баунессе і Уоллсенде, а західний фланг захищали затоку Солуей і більш ніж 48-кілометрову зміцнення уздовж узбережжя Камберленда.

Східний ділянку валу був кам'яним (облицьована тесаним кам'яними блоками стіна з бутового каменю товщиною 2,4 і висотою 6 м), західний - земляним (вал товщиною 6 м біля основи і вистій ок. 3,5 м).

З північного боку вала (там, де не було природних укосів) на відстані 6 м від нього був викопаний рів глибиною бл. 8 м. Насамперед через нерівні інтервали в стратегічно важливих точках було збудовано 16 великих фортів. Тут в валу були зроблені проходи, і тут же розміщувалася велика частина гарнізону. Між ними через кожні 1300 м були зведені вежі меншого розміру, а через проміжки ок. 500 м - вишки з драбинами, що служили притулком від негоди і для сигналізації. З південного боку вздовж вала проходила військова дорога. Вал призначався виключно для вартової служби.

Ця споруда, що привело до великого інженерного мистецтва і праці, було побудовано за 5 років, причому майже всі роботи виконали солдати трьох римських легіонів, постійно розміщувалися в Британії.

Знайдено багато вправлених в стіну написів, з яких видно, що будівництво велося по невеликих ділянках, розподіленим між військовими частинами. Підраховано, що при влаштуванні одного тільки рову було потрібно перемістити ок. 2 млн. Куб. м землі і каменю. Адрианов вал є одним з найбільш вражаючих пам'ятників римської цивілізації.