|
план
Вступ
1 Версії
1.1 Оригінальний текст Шлейхера (1868)
1.2 Модернізація Хирта (1939)
1.3 Модернізація Леманна і Згустой (1979)
1.4 Модернізація Адамса (1997)
1.5 Модернізація Кортландта (2007)
1.6 Модернізація Лура (2008)
1.7 Переклад
Вступ
Байка Шлейхера - байка «Вівця і коні», складена Августом Шлейхером в 1868 році на праіндоєвропейської мови (в тому вигляді, в якому його собі уявляв Шлейхер). З тих пір байка багаторазово переписувалася в світлі нових даних про праіндоєвропейської мови, ставши своєрідним полігоном для демонстрації досягнень компаративістики.
1. Версії
Оригінальний текст Шлейхера (1868) [1]
Avis akvāsas ka
Avis, jasmin varnā na ā ast, dadarka akvams, tam, vāgham garum vaghantam, tam, bhāram magham, tam, manum āku bharantam. Avis akvabhjams ā vavakat: kard aghnutai mai vidanti manum akvams agantam. Akvāsas ā vavakant: krudhi avai, kard aghnutai vividvant-svas: manus patis varnām avisāms karnauti svabhjam gharmam vastram avibhjams ka varnā na asti. Tat kukruvants avis agram ā bhugat.
Модернізація Хирта (1939) [2]
У версії Хирта присутні * e і * o, палатовелярние і лабіовелярниє приголосні, складові сонорні.
Owis ek'wōses-kʷe
Owis, jesmin wьlənā ne ēst, dedork'e ek'wons, tom, woghom gʷьrum weghontm̥, tom, bhorom megam, tom, gh'ьmonm̥ ōk'u bherontm̥. Owis ek'womos ewьwekʷet: k'ērd aghnutai moi widontei gh'ьmonm̥ ek'wons ag'ontm̥. Ek'wōses ewьwekʷont: kl'udhi, owei !, k'ērd aghnutai vidontmos: gh'ьmo, potis, wьlənām owjôm kʷr̥neuti sebhoi ghʷermom westrom; owimos-kʷe wьlənā ne esti. Tod k'ek'ruwos owis ag'rom ebhuget.
Модернізація Леманна і Згустой (1979) [3]
Леманн і Згустой вносять в свою версію один ларингал.
Owis eḱwōskʷe
Gʷərēi owis, kʷesjo wl̥hnā ne ēst, eḱwōns espeḱet, oinom ghe gʷr̥um woǵhom weǵhontm̥, oinomkʷe meǵam bhorom, oinomkʷe ǵhm̥enm̥ ōḱu bherontm̥. Owis nu eḱwobh (j) os (eḱwomos) ewewkʷet: "Ḱēr aghnutoi moi eḱwōns aǵontm̥ nerm̥ widn̥tei". Eḱwōs tu ewewkʷont: "Ḱludhi, owei, ḱēr ghe aghnutoi n̥smei widn̥tbh (j) os (widn̥tmos): nēr, potis, owiōm r̥ wl̥hnām sebhi gʷhermom westrom kʷrn̥euti. Neǵhi owiōm wl̥hnā esti". Tod ḱeḱluwōs owis aǵrom ebhuget.
Модернізація Адамса (1997) [4]
H2óu̯is h1éku̯ōs-kʷe
[Gʷr̥hxḗi] h2óu̯is, kʷési̯o u̯lh2néh4 ne (h1é) est, h1éku̯ons spéket, h1oinom ghe gʷr̥hxúm u̯óĝhom u̯éĝhontm̥ h1oinom-kʷe ĝ méĝham bhórom, h1oinom-kʷe ĝhménm̥ hxṓku bhérontm̥. h2óu̯is tu h1eku̯oibh (i̯) os u̯eukʷét: 'kḗr haeghnutór moi h1éku̯ons haéĝontm̥ hanérm̥ u̯idn̥téi. h1éku̯ōs tu u̯eukʷónt: 'kludhí, h2óu̯ei, kḗr ghe haeghnutór n̥sméi u̯idn̥tbh (i̯) ós. hanḗr, pótis, h2éu̯i̯om r̥ u̯l̥h2néham sebhi kʷr̥néuti nu gʷhérmom u̯éstrom néĝhi h2éu̯i̯om u̯l̥h2néha h1ésti. ' Tód kekluu̯ṓs h2óu̯is haéĝrom bhugét.
Модернізація Кортландта (2007) [5]
ʕʷeuis ʔkeuskʷe
ʕʷeuis iosmi ʕuelʔn neʔst ʔekuns ʔe 'dērkt, tom' gʷrʕeum uogom ugentm, tom m'geʕm borom, tom dgmenm ʔoʔku brentm. ʔe uēukʷt ʕʷeuis ʔkumus: kʷntske ʔmoi kērt ʕnerm ui'denti ʔekuns ʕ'gentm. ʔe ueukʷnt ʔkeus: kludi ʕʷuei, kʷntske nsmi kērt ui'dntsu: ʕnēr potis ʕʷuiom ʕulʔenm subi gʷormom uestrom kʷrneuti, ʕʷuimus kʷe ʕuelʔn neʔsti. To'd kekluus ʕʷeuis ʕe'grom ʔe bēu'gd.
Модернізація Лура (2008) [6]
h2ówis h1ék'wōskwe
h2ówis, (H) jésmin h2wlh2néh2 ne éh1est, dedork'e (h1) ék'wons, tóm, wóg'hom gwérh2um wég'hontm, tóm, bhórom még'oh2m, tóm, dhg'hémonm h2oHk'ú bhérontm. h2ówis (h1) ék'wobhos ewewkwe (t): k'ḗrd h2ghnutoj moj widntéj dhg'hmónm (h1) ék'wons h2ég'ontm. (H1) ék'wōs ewewkw: k'ludhí, h2ówi! k'ḗrd h2ghnutoj widntbhós: dhg'hémō (n), pótis, h2wlnéh2m h2ówjom kwnewti sébhoj gwhérmom wéstrom; h2éwibhoskwe h2wlh2néh2 né h1esti. Tód k'ek'luwṓs h2ówis h2ég'rom ebhuge (t).
1.7. Переклад
Вівця і коні
Вівця, [на] якої не було вовни, побачила коней: одного - що везе важку візок, одного - велику ношу, одного швидко несе людини. Вівця сказала коням: «Горить моє серце, коли бачу, що людина управляє кіньми». Коні сказали: «Слухай, вівця, наше серце [теж] горить від побаченого: людина, пан, з овечої вовни робить собі нову теплий одяг; а у овець не залишається вовни ». Почувши це, вівця втекла в поле.
література
1. August Schleicher, Fabel in indogermanischer Ursprache, pp. 206-208.
2. Hermann Hirt, Die Hauptprobleme der indogermanischen Sprachwissenschaft.
3. Winfred P. Lehmann; Ladislav Zgusta, Schleicher's tale after a century, pp. 455-466.
4. Douglas Quentin Adams, Encyclopedia of Indo-European Culture, p. 501.
5. Frederik Kortlandt, For Bernard Comrie.
6. Rosemarie Lühr, Von Berthold Delbrück bis Ferdinand Sommer: Die Herausbildung der Indogermanistik in Jena, p. 4.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Басня_Шлейхера
|