Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Барро, Жан-Луї





Скачати 5.11 Kb.
Дата конвертації 05.07.2018
Розмір 5.11 Kb.
Тип реферат



план
Вступ
1 Біографія
2 Творчий метод
3 Вибрані театральні постановки
4 Вистави-пантоміми
5 Вибрана фільмографія
6 Тексти



Вступ

Жан-Луї Барро (фр. Jean-Louis Barrault 8 вересня 1910 Везіне, Івелін - 22 грудень 1994 Париж) - французький актор і режисер.

1. Біографія

Закінчив престижний столичний ліцей Шапталь. Навчався у Ш.Дюллена, грав у нього в трупі (1933-1935), пізніше ставив в його театрі Лафорга, Фолкнера, Гамсуна (останнього - разом з Роже Блена). Захоплювався мімічним мистецтвом. У 1940-1946 - в Комеді Франсез, поставив Федру Расіна, Атласний черевичок Клоделя. У 1945 з величезним успіхом зіграв міма Батіста Дебюро у фільмі М.Карні Діти райка (за сценарієм Ж.Превера).

У 1946 заснував разом з дружиною, актрисою Мадлен Рено (фр. Madeleine Renaud, 1900-1994) театральну компанію Рено-Барро; з 1953 випускаються Зошити компанії. У 1959 за пропозицією міністра культури Андре Мальро очолив столичний театр Одеон.

На сцені театру йшли п'єси класичного репертуару (Шекспір, Расін) і сучасні твори - драми Беккета, Жене, Маргеріт Дюрас.

У травні 1968 Барро відкрив театр для бунтували студентів, які розміщувалися в ньому протягом місяця. Через це під тиском А.Мальро він був змушений покинути пост директора і разом з трупою залишити Одеон. Створив власний театр д'орсе (згодом - фр. Le théâtre du Rond-Point), де ставив оригінальні композиції на основі текстів Рабле, Вольтера, Ніцше, Жаррі.

Його племінниця - кіноактриса Марі-Крістін Барро, дружина режисера Роже Вадима в 1990-2000, грала у Шльондорфа, В. Аллена, А.ВАЙДИ, Е. Ромера та ін.

2. Творчий метод

Прихильник «тотального театру», Барро вважав себе учнем А. Арто.

3. Вибрані театральні постановки

· Тисяча дев'ятсот сорок шість Les Fausses Confidences Маріво

· Тисяча дев'ятсот сорок шість Hamlet Шекспіра

· 1947 L'Ours Чехова

· 1947 Amphitryon Мольєра

· 1947 Le Procès, за Кафкою, текст А.Жід і Ж.-Л.Барро

· 1948 L'Etat de siege Камю

· 1948 Occupe-toi d'Amélie Ж.Фейдо

· 1949 Les Fourberies de Scapin Мольєра

· 1950 Marlborough s'en va-t-en guerre М.Ашара

· 1950 Le Répétition ou L'Amour puni Ануя

· 1950 Les Mains sales Сартра

· Одна тисяча дев'ятсот п'ятьдесят одна On ne badine pas avec l'Amour Мюссе

· Одна тисяча дев'ятсот п'ятьдесят одна Bacchus Кокто

· 1953 Christophe Colomb Клоделя

· 1953 Pour Lucrèce Жіроду

· Тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-чотири Le Misanthrope Мольєра

· Тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-чотири Le Cerisale Чехова

· +1955 L'Orestie Есхіла

· +1955 Bérénice Расіна

· +1955 Intermezzo Жіроду

· +1955 Volpone по Б.Джонсон, текст Ж.Ромена і Ст.Цвейга

· 1958 Le Soulier de satin Клоделя

4. Вистави-пантоміми

· Тисяча дев'ятсот сорок шість Baptiste, пантоміма-балет по Ж. Превера, муз. Володимир Косма (в співавторстві з М. Марсо)

· 1947 La Fontaine de Jouvence по Борису Кохно, муз. Жоржа Оріка

· Тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-чотири Renard, текст Ш. Ф. Рамю, муз. І. Стравінського

· +1955 Les Suites d'une course, мімофарс по Ж. Сюпервьелю, муз. А. Соге.

5. Вибрана фільмографія

· 1942 - Фантастична симфонія / La symphonie fantastique

· 1948 - Людина людям / D'homme à hommes

· 1959 - Діалог кармеліток / Le Dialogue des Carmélites

Грав у фільмах

· Пабста,

· Абеля Ганса,

· Марка Аллегре,

· Марселя Карне,

· Анатоля Литвака,

· Крістіан-Жака,

· Саша ГИТР,

· Макса Офюльса,

· Жана Деланнуа,

· Жана Ренуара,

· Етторе Сколи та ін.

6. Тексти

· Réflexions sur le théâtre. Paris: J. Vautrain, 1949

· Je suis homme de théâtre. Paris: Éditions du Conquistador, 1955

· Nouvelles réflexions sur le théâtre. Paris: Flammarion, 1959

· Souvenirs pour demain. Paris: Éditions du Seuil, 1972

· Comme je le pense. Paris: Gallimard, 1975

· Роздуми про театр. М .: Изд-во іноз. літ-ри, 1963

література

· Frank A. Jean-Louis Barrault. Textes de Jean-Louis Barrault. Points de vue critiques, témoignages, chronologie, bibliographie. Paris: Seghers, 1971

· Jean-Louis Barrault: écrits, répertoire, filmographie et critique, 1935-1989 / Hélène Volat-Shapiro, Gerhard M. Vasco, eds. Paris: Lettres modernes; Minard, 1992

· Mignon P.-L. Jean-Louis Barrault: le théatre total. Monaco: Editions du Rocher, 1999.

· Lorelle Y. Dullin-Barrault: l'éducation dramatique en mouvement. Paris: Amandier, 2007

Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Барро,_Жан-Луи