|
план
Вступ
1 Біографія
2 Історія та публіцистика
3 Переклади
Список літератури
Вступ
Марко Царинник (Марко Царинник, англ. Marco Carynnyk, укр. Марко Царинник; 1944 році, Берлін, Німеччина) - американо-канадський літератор та історик, який пише англійською та українською мовами, перекладач на англійську мову.
1. Біографія
Після закінчення Другої світової війни перебував з батьками в таборі переміщених осіб, в Аугсбурзі (Австрія), пізніше переїхав з батьками до Філадельфії (США), де він здобув середню і вищу освіту. Вивчав англійську літературу в Пенсильванському університеті [1]. До кінця 1960-х років переїхав до Торонто (Канада), де живе і працює як перекладач і публіцист.
Марко Царинник як поет дебютував на сторінках журналу «Сучасність» (Мюнхен) в 1963 році. Марко Царинник - представник так званої Нью-Йоркської групи україномовних поетів. Він не видав жодної поетичної книги, публікуючись виключно в літературній періодичній пресі і в збірниках на Заході до 1985 року, після чого припинив видання своїх віршів. Співпрацював з журналами «Факел», «Україна і світ», «Сучасність», щорічником «Нові поезії» ( «Видавництво Нью-Йоркської групи», Нью-Йорк, 1965, 1967 і 1970-1971), друкувався в антології сучасної української поезії на Заході «Координати» (видавництво «Сучасність», Мюнхен, 1969, укладачі - Богдан Бойчук і Богдан Т. Рубчак). Автор літературо- та кінознавчих статей, дослідження англійською мовою «Поет і кінорежисер» (про Олександра Довженка, 1973), здійснив переклади на англійську мову, в тому числі «Біль» А. Осадчого (1976), «У карнавалі історії» Л. Плюща (1979), «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського (1981) і ін. Член Національної Спілки письменників України.
2. Історія та публіцистика
Марко Царинник досліджував масове вбивство євреїв у Золочеві (Львівська область) на початку липня 1941 року, і на основі німецьких документів продемонстрував активну участь членів ОУН в цій акції [2].
Вивчав позицію ОУН-УПА з єврейського питання, опублікував «Автобіографію» Ярослава Стецько, написану ним влітку 1941 року і повну русофобських і антисемітських випадів, виявив інші свідоцтва антиєврейських поглядів керівництва ОУН і продемонстрував хибність післявоєнних заяв Я.Стецько, який стверджував, що він перешкоджав антиєврейських акціях [3].
Автор англомовних публіцистичних статей і книг про голод на Україні в 1932-1933 роках.
3. Переклади
· «The Poet As Filmmaker - selected writings» (Поет як фільмотворец - Вибране), Олександр Довженко, Cambridge-London, 1973.
· «Cataract» (Біль), Михайло Осадчий, New York-London, 1976.
· «History's Carnival» (В карнавалі історії), Леонід Плющ, New York-London, 1977, 1979.
· «Shadows of Forgotten Ancestors» (Тіні забутих предків), Михайло Коцюбинський, Littleton, 1981.
· «The Madonna of Chornobyl» (Чорбильская мадонна), Іван Драч, двомовне видання, Toronto, 1988.
· «Crowning the Scarecrow» (Коронація опудала), Ігор Калинець, двомовне видання, Toronto, 1990..
· «A Kingdom of Fallen Statues», Оксана Забужко, перекладний збірник віршів і есе, Toronto, 1996..
· «Two Lands, New Visions: Stories from Canada and Ukraine», антологія малої прози українських письменників, сопереводчік з Мартою Горбань, Toronto, 1999..
Список літератури:
1. Барабаш Ю. Нью-Йоркська група українських поетів
2. Царинник М. Золочів мовчить // Критика. 2005. № 10.
3. Беркгоф К., Каріннік М. Організація украінськіх націоналістів, ii Ставлення до німців та євреів. Жіттєпіс Ярослава Стецька від +1941 р. // Голокост і сучасність. Київ, 2003. № 1.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Царинник,_Марк
|